CC BY
218
УДК 619:636.087
Коцюмбас I. Я., д. в. н., проф., чл.-кор НААН, 1Жила М. I., к. в. н., доцент,
2Шкшь М. I., к. в. н., доцент © 1 Державный науково-дослгдный контрольный гнстытут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок
2Львгвськый нацюнальныйушверсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт ¡мет С. 3. Тжыцъкого
ПРОБЮТИКИ — НЕОБХ1ДНА СКЛАДОВА ПРИ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГ 1ЯХ ВИРОЩУВАННЯ ТВАРИН
Устатт1 проведено анал1з сучасных уявленъ щодо пробютыюв. Основна увага прыдыена сорбованым пробютыкам. Оцгнено перспектывы отрымання та выкорыстання пробютычных кормовых добавок з метою быъш поеного розкрыття потенцшных можлывостей тварын, покращення гмунного статусу та отрымання продукцп высоког якост1. Розглянуто класыфжацт, функцюналъне прызначення та показы щодо застосування пробютыюв у тварын.
Ключов1 слова: пробютыкы, кормовг добавкы, тварыны, мжрофлора.
Промислове ведения тваринництва базуеться на збалансованш год1вл1, що забезпечуе потреби тварин у поживних речовинах та вщповщних умовах утримання. Поряд з цим, важливим е уникнення стрес-фактор1в, яю здатш викликати ¿муносупресш I пщвищену чутливкть до хвороб, наслщком чого е зниження продуктивное^ тварин. Спещалктами ветеринарно! медицини для пщвищення перетравност1 I засвоення корм1в, стимуляци росту та розвитку тварин, пщвищення неспециф1чного ¿муштету застосовуються ферментш, пробютичш, пребютичш I комбшоваш ферментно-пробютичш препарата, а також комплексш пробютичш препарата, збагачеш ф1токомпонентами [1, 8, 10, 11, 14, 17]. Пробютики позитивно впливають на оргашзм, сприяють вщновленню травления, бюлопчного статусу, ¿мунно! вщповвд, пщвищують ефектившсть вакцинацш. Застосування пробютиюв суттево зменшуе витрати на л1кування захворювань, пщвищуе продуктившсть I покращуе якють тваринницько! продукци [4, 9, 17, 18, 31, 34].
Незважаючи на той факт, що корисш властивост1 нормально! кишково! мжрофлори вщом1 вже бшьше 100 роюв, вчення про пробютики тшьки розвиваеться, ктор1я його становления охоплюе не бшьш, шж 25-р1чний перюд, коли стало вщомо, що нормальна кишкова мкрофлора бере участь у пщтримщ колошзацшно! резистентност1 слизово! кишечнику I ввдграе важливу роль у попередженш захворювань людини I тварин [18, 23, 27, 30]. Шлунково-кишков1 захворювання нешфекцшно! етюлоги, серед молодняку тварин I птищ досить поширеш I супроводжуються важкими токсичними явищами, високою смертшстю та завдають значних економ1чних збштав господарствам. Проблема профшактики та лжування патологи шлунково-кишкового тракту у тварин I
© Коцюмбас I. Я., Жила М. I., Шшль М. I., 2013
174
птищ, збудниками яких е умовно-патогенш кишков1 мшрооргашзми, мае не тшьки економ1чне, але й сощальне значения. Так, за даними науково! л1тератури, економ1чш збитки вщ сальмонельозу в США ощнюються в 2 млрд. долар1в, у Канад1 — 300 млн долар1в на piK. У крашах СНД за останш 15 роюв захворювашсть людей та птищ сальмонельозом зросла в 7 раз1в, при цьому етюлопчне значения S. enteritidis у захворюваннях людей зросла на 30 %, у тварин i птищ — на 75 %, а локал1защя збудника в продуктах харчування збшьшилася на 50 % [13]. 3ano6irrn розвитку багатьох патолопчних процеав у тварин дозволяе використання корм1в, збагачених бюлопчно активними кормовимипробютичнимидобавками [3, 17, 19, 20].
Останшми роками велику увагу дослщниюв привертае розробка кормових добавок з використанням живих культур м1крооргашзм1в, так званих пробютичних продукпв. Стратепя в створенш цих продукт1в спрямована, перш за все, на забезпечення ф1зюлопчно! потреби оргашзму тварин в бюлопчно активнихречовинах [10, 14].
Широко1 популярное^ набувае також бютерашя, яка включае поняття "пробютики", "пребютики", "симбютики", "пробютичш кормов! добавки". Термш "пробютики" в переклад! означав "для життя" (стосовно живого оргашзму), на вщмшу вщ термшу "антибютики" ("проти життя"). Пробютичш препарати - об'екти всеб1чних наукових дослщжень i важливий товар на св!товому ринку, обсяг продаж1в яких ощнюеться мшьярдами долар1в на piK. Широкому колу споживач1в доступш сотн1 пробютичних продукпв харчування i харчових добавок, а виробники корм1в для сшьськогосподарських тварин, птищ та риби використовують пробютичш препарати у склад1 корм1в. Застосування пробютимв пов'язане з виршенням р1зних проблем 3i здоров'ям, пщвищенням ефективност1 травления, стимулящею росту i розвитку. Пробютики перспективш як профшактичш засоби i супутня терашя, але не е основними засобами для л1кування захворювань. Визначальним чинником ефективност1 пробютимв е технолопя отримання цих препарата [13, 15, 22-33].
За останш роки з'явилася величезна кшьюсть пробютичних препарата i наукових публжацш, що характеризують ix ефектившеть. Одшею з основних проблем критичного анал1зу за даними л1тератури, е велика р1зномаштшсть дослщжуваних м1крооргашзм1в: Bacillus subtilis, В. licheniformis, В. cereus, Lactobacillus acidophilus, L. delbrueckii subsp. bulgaricus, L. plantarum, L. fermentum, L. salivarius, L. casei, L. rhamnosus, L.. reuteri, Bifidobacterium bifidum, B. longum, B. adolescentis, Escherichia coli, Enterococcus faecium, Streptococcus salivarius subsp. thermophilus, др1ждж1 роду Saccharomyces. KpiM того, автори наукових повщомлень використовують pi3Hi поеднання цих мкрооргашзм1в, а також форми застосування. Бшьшють дослщниюв [4, 14, 22, 24, 30] вважають за краще у склад1 пробютиюв застосовувати жив1 культури мшрооргашзм1в, найчастше використовують б1фщобактери i молочнокисл! бактери, зокрема лактобактери. U,i пробютики називають класичними, оскшьки вони базуються на штамах, ¿зольованих з кишечнику. KpiM того, лактобактер1ям i б1фщобактер1ям властива висока здатшеть до колошзаци ештелш стшки травного тракту, що служить захисним бар'ером на шляху проникнення патогенно! мжрофлори i, що, в свою чергу, забезпечуе стабшзащю
175
нормального складу мшробюценозу кишечнику. Разом з тим е достатньо даних, що свщчать про те, що пробютичш властивост! характерш й шшим представникам нормально! мжрофлори, середовищем кнування яких служить не кишечник, а природш i виробнич! субстрати. До них належать представники род1в Streptococcus, Lactococcus, Enterococcus, Propionibacterium, Leuconostoc, Lactobacillus, яю входять до складу заквасок для отримання ферментованих кисломолочних продукпв ¿з пробютичними властивостями.
Увагу дослщниюв привертають спороутворююч! бактерп роду Bacillus, як найбшьш яскрав! представники екзогенно! мжрофлори. Досить великий арсенал цього роду бактерш випробовувався як терапевтичш засоби при гострих i хрошчних шфекцш: В. cereus, В. polymyxa, В. coagulans, В. brevis, В. megaterium, В. pumilus, В. laterosporus та ш Однак, найбшьш повно i всеб1чно вивчеш види В. subtilis iB. licheniformis [2, 16, 22, 26].
У даний час на ринку пробютиюв користуються попитом комбшоваш препарати, яю об'еднують штами, що здатш продукувати pi3Hi ферменти та бюлопчно активш речовини, яю б доповнювали один одного щодо бюлопчно! активност1. KpiM того, для отримання нових полжомпонентних 61олог1чно активних препарат1в комб1нують комплекси проб1отик1в з преб1отичними речовинами.
До перспективних форм препарат1в нового поколшня належать сорбован1 форми проб!отик!в. Сорбоваш проб1отики м1стять бактер1!, !ммоб!л!зован1 на частниках твердого сорбенту. Найбшьш часто використовують природш сорбенти — активоване вуг1лля, цеол1ти, алюмосил1кати тощо. Бюлопчна активн1сть таких препарат1в пов'язана з тим, що м1кробна маса живих проб1отичних бактер1й !ммоб!л1зована на сорбент!, завдяки чому вони краще виживають i швидше заселяють кишечник [2, 13, 27]. 1ммобш!зована форма пробютичного препарату дозволяе ¿стотно п!двищити захист б!ф!до-! лактобактер!й при проходженн! через шлунок, де звичайн! препарати, що мштять л!оф!льно висушен! кл!тини пробютиюв, втрачають б!льше 90 % активности Композиц!! цеол!ти i проб!отик володшть вираженими ¿муномодулючими властивостями [29], нормал!зують м!кроб!оценоз шлунково-кишкового тракту, пщвищують неспециф!чну резистентн!сть орган!зму, стимулюють функцюнальну д!яльн!сть травно! системи, волод!ють детоксикацшними властивостями. Б!олог!чна ефективн!сть сорбованих пробютиюв дозволяе застосовувати зменшен! дози бактерш. Нове покол!ння кормових пробютичних препарат!в у вигляд! б!опл!вки на ф!тоносп в!др!зняеться високою б!олог!чною актившстю i перспективне для застосування в рацюнах тварин [13, 21].
На сьогодшшнш день вид!ляють 4 поколшня пробютимв [13]. Монокомпонентн! препарати, що мютять один штам бактер!й. Самоел!мшуюч! антагон!сти, до яких належать представники роду Bacillus, головним чином, В. subtilis, B. licheniformis. Комбшоваш препарати, що складаються з дек!лькох штам!в бактер!й вм!щують добавки, що пщсилюють !х д!ю. 1ммоб!л!зован! на сорбент! жив! бактерп.
Як сорбент можуть використовуватися i преб!отики. Преб!отики— це субстрати, як! стимулюють природну м!крофлору, не перетравлюються i не
176
всмоктуються в шлунку i тонкому вщдш кишечнику. Потрапляючи в товстий вщдш кишечнику, пребютики використовуються корисною мшрофлорою як живильне середовище [13, 27, 28]. У ссавщв в nepmi дш теля народження основним пребютичним субстратом е лактулоза, яка входить до складу молока. 3 переходом на змшану год1влю субстратом, який сприяе зростанню нормально! мшрофлори, стають структурш елементи рослинних тканин, pi3Hi полкахариди (пектини, шулш тощо).
Проанал1зувавши речовини, здатш стимулювати формування нормально! мжрофлори [28], запропонували роздшити пребютики на таю групи:
— моносахариди i спирти (ксилоза, ксилобюза, рафшоза, copöiT та ш.);
— ол^осахариди (лактулоза, фруктоол1госахаридози та ш.);
— полкахариди (пектини, декстрин, шулш i ¿н.);
— ферменти (ß-галактозидаза мшробного походження, сахаромщети, протеази та ш);
— пептиди (coeei, молочн1);
— антиоксиданти (в1там1ни групи В, в1тамш Е, аскорб1нова кислота), а також iHmi 61олог1чно активш добавки (ам1нокислоти, рослинн1 екстракти, оргашчш кислоти тощо).
Науково обгрунтоване конструювання проб1отичних препарат1в базуеться на анал1з1 взаемов1дносин макро- i м1кроорган1зму. В даний час активно розвиваеться уявлення про кишков1 м1кроб1оти (м1крофлору) як про самостшнш "орган", який у вигляд1 61опл1вки покривае ст1нку кишечника [13, 21]. Сформована в процеЫ розвитку оргашзму бюпл1вка — мщна система, що перешкоджае проникненню чужорщних штам1в. Введен! з препаратами пробютичш штами, вид!ляють б!олог!чно активн! метаболии, антиб!отики, бактер!оцини, що вступають у взаемодш з кишковою м!крофлорою i впливають на функц!онування р!зних ф!зюлопчних систем орган!зму-господаря.
Одним з найважливших критер!!в оц!нки проб!отик!в е ¿муномодуляторна д!я. Деяк! досл!дники пов'язують цей ефект проб!отичних культур 3i стимулящею або продукц!ею ендогенного ¿нтерферону. KpiM того, активно проводиться пошук штам!в ¿з найб!льш вираженими ¿муногенними властивостями [6, 8, 9, 31-34].
Bei icHyi04i npoöioTHKH пoдiляютьcя на flßi вeликi групи - piflKi та cyxi. Cyxi npoöioTHKH отримують шляхом люфшзаци MiKpoÖHo! маси. Kлiтини MiKpoopraHi3Miß у цьому випадку перебувають у глибокому aHa6io3i i можуть тривало збepiгaтиcя. PiflKi npoöioTHKH мають ряд переваг, незважаючи на короткий термш збер^ання. Бактерй' у них спочатку знаходяться в активному CTaHi i 3flaTHi до розмноження в шлунково-кишковому TpaKTi вже через 2 години пicля потрапляння в opraHi3M. KpiM того, рщю препарати мicтять продукта життeдiяльнocтi MiKpoopraHi3MiB - He3aMiHHi амшокислоти, opraHi4Hi кислоти, iмyнocтимyлюючi речовини, ферменти i коферменти, фактори росту, ям покращують стан власного MiKpo6ioueH03y [13, 30]. Найважлившим завданням е створення i застосування на npaKTnn;i таких кормових cyMimeft, якi б максимально засвоювалися 0praHi3M0M для забезпечення його життевих фyнкцiй, вoлoдiли пpoфiлaктичними властивостями i сприяли вiднoвлeнню власно! мкрофлори MaKpoopraHi3My [20].
177
При вивченш науково! л1тератури ми звернули увагу на той факт, що застосування пробютиюв не завжди супроводжуеться позитивним ефектом. У ряд! дослщжень отримаш суперечлив! результата, що зумовлено, мабуть, недостатньою вивчешстю цих препараив, невдалим пщбором складу штам1в бактерш, технолопчними проблемами при !х виробництв! та застосуванш й шшими причинами.
Таким чином, аспекта використання пробютиюв у ветеринар!! охоплюють досить широке коло проблем, починаючи в!д корекц!! кишкового б!оценозу ! розповсюджуються на корекц!ю ¿мунно!, гормонально! та ферментно! системи як молодняку, так ! дорослих тварин та птиц! [23].
Функщональне призначення пробютиюв:
— захищають кишкову м!крофлору вщ заселения патогенними та умовно-патогенними мкрооргашзмами, антагон!стично впливаючи на них продуктами свого метабол!зму (орган!чними кислотами, пероксидом водню, л!зоцимом ! шшими бюлопчно активними речовинами);
— актив!зують ¿мунну систему, регулюючи функц!! гуморального ! кл!тинного ¿муштету — стимулюють вироблення ¿муноглобулмв, ¿нтерферону, циток!н!в, ¿нтерлейк!н!в, фактору некрозу пухлини, посилюють активн!сть макрофапв, моноцит!в, гранулоцит!в;
— беруть участь у травленш — метабол!зують р!зш субстрати рослинного, тваринного ! мжробного походження, ферментують вуглеводи, зокрема лактозу, бшки, розщеплюють сечовину;
— синтезують летк! жирн! кислоти, в!там!ни, амшокислоти, гормони;
— нормал!зують обм!н речовин — регулюють м!неральний ! газовий обм!н, процеси кишкового всмоктування, сприяють засвоенню ¿он!в кальц!ю, зал!за, в!тамшу Б.
Показами до застосування пробютиюв е:
— порушення складу мжрофлори шлунково-кишкового тракту, викликане гострими ! хрон!чними ¿нфекц!ями, ¿нваз!ями, застосуванням антибютиюв ! ¿ншими чинниками, що згубно впливають на нормальну м!крофлору;
— ¿мунодефщити;
— в!там!нна недостатн!сть;
— змша характеру корм!в;
— профшактика дисб!отичних порушень шлунково-кишкового тракту.
Пробютики широко застосовуються для проф!лактики дисбактерюз!в
молодняку с!льськогосподарських тварин ! птиц!. Основною передумовою розвитку кишкових дисбактерюз!в з! сторони макроорган!зму е ¿мунодефщитний стан, зумовлений поеднаним ефектом еволюцшних особливостей розвитку ¿мунно! в!дпов!д! в ранньому постнатальному пер!од! ! впливом зовн!шн!х ¿мунодепресивних фактор!в, таких як технолопчний стрес, антиб!отикотерап!я, надм!рне навантаження антигенами при планових вакцинац!ях, дефщит б!лк!в ! в!там!н!в, порушення молозивного ¿мун!тету тощо. Насл!дки ¿мунолог!чно! депреси багатогранн!, але, в першу чергу, вони проявляються порушенням регуляторно! функци макроорган!зму, яка п!дтримуе баланс м!ж нормальною та умовно-патогенною кишковою мшрофлорою [9, 32].
178
Отже, пробютичш препарати у вигляд1 кормово! добавки набувають все бшьшого застосування при вщгод1вл1 тварин i птищ як з л1кувальною, так i профшактичною метою. Ринок препарата ще! групи активно розвиваеться i поповнюеться щораз новими зразками в1тчизняного та шоземного виробництва. Нове поколшня кормових пробютичних препарата у вигляд1 бюпл1вки вщр1зняеться високою бюлопчною актившстю i перспективне для застосування в рацюнах р1зних вид1в тварин та птищ.
Л1тература
1. Акименко Л. Пробютики у ветеринарнш медицин! / Л. Акименко // Ветеринарна медицина — 2005. — № 2. — С. 37-38.
2. Анаэробная твердофазная ферментация растительных субстратов с использова-нием Bacillus subtilis / Н. А. Ушакова, Е. С. Бродский, А. А. Козлова, А. В. Нифатов // Прикладная биохимия и микробиология. — 2009. — Т. 45, № 1.
— С. 70-77.
3. Богатырев И. Н. Использование биопрепаратов в кормлении животных для получения экологически чистого сырья // Современное комбикормовое производство и перспективы его развития. — М.: МПА, 2003.
— С. 84-88.
4. Бокун А. А. Применение пробиотиков в животноводстве / А. А. Бокун // Птицеводство. 2004. — № 6. — С. 11-15.
5. Верховцева Н. В., Осипов Г. А. Свойства и трофические связи основных групп микроорганизмов отделов кишечника и фекалий по данным измерений микробных маркеров методом ГХ-МС // Пробиотики, пребиотики, синбиотики и функциональные продукты питания. Современное состояние и перспективы: сб. материалов Международной конференции. — М., 2004. — С. 20-64.
6. Влияние пробиотиков и биотерапевтических препаратов на иммунную систему организма-хозяина / В. М. Коршунов, Н. Н. Володин, С. А. Агафонова, О.В. Коршунова // Педиатрия. —2002. — № 5. — С. 92-100.
7. Данилевская Н. В. Пробиотики в ветеринарии / Н. В. Данилевская, М. А. Сидоров, В. В. Субботин // Ветеринария. — 2002. — № 11, С. 45-48.
8. Жила М. I. 1муноф1зюлопчш показники кров1 курчат-бройлер1в при застосуванш пробютичного препарату / М. I. Жила, Н. Е. Лкова, Г. М. Михалусь // Науков1 пращ Полтавсько! державно! аграрно! академи. Сер1я : Ветеринарна медицина. — Полтава, 2011 — Випуск 3 — С. 38-43.
9. Жила Н. П., Коцюмбас И. Я., Шкиль М. И. Морфологические исследования органов иммунной системы цыплят-бройлеров при клиническом испытании эффективности пробиотика // Материалы XVII Всероссийской научно-методич. конф. по патологической анатомии животных. — Москва, 19-21 октября 2011 г. — М.: ФГСБОУ ВПО МГАВМиБ, 2011. — С. 141-144.
10. Использование биологически активных кормових добавок для повышения питательных свойств комбикормов и увеличения норм ввода в комбикорма шротов и жмыхов / Д. С. Павлов, И. А. Егоров, Р. В. Некрасов, К. С. Лактионов // Проблемы биологии продуктивных животных. — 2011. — № 1.
— С. 89-92.
11. Клименко В. В. Применение пробиотиков в ветеринарии //
179
Биотехнология, экология, медицина: материалы III-IV Международных научных семинаров 2001-2002 гг.; иод ред. А. Ф. Труфанова. — М.: ЭКСПРЕСС, 2002. — С. 32-34.
12. Малик Н. И. Пробиотики: теоретические и практические аспекты / Н. И. Малик, А. Н. Панин, И. Ю. Вершинина // Ветеринария. — 2006. — № 6. — С. 48-50.
13. Новое поколение пробиотических препаратов кормового назначения / Н. А. Ушакова, Р. В. Некрасов, В. Г. Правдин и др. // Фундаментальные исследования. — 2012. — № 1. — С. 184-192.
14. Панин А. Н. Пробиотики неотъемлемый компонент рационального кормления животных / А. Н. Панин, Н. И. Малик // Ветеринария. — 2006. — № 7. — С. 19-22.
15. Похиленко В. Д. Пробиотики на основе спорообразующих бактерий и их безопасность / В. Д. Похиленко, В. В. Перелыгин // Химическая и биологическая безопасность. — 2007. — № 2-3 (32-33) — С. 20-41.
16. Пробиотики на основе спорообразующих микроорганизмов рода Bacillus / Л. Ф. Бакулина, Н. Г. Перминова, И. В. Тимофеев и др. // Биотехнология. — 2001. — № 2. — С. 48-56.
17. Пробиотики, как элемент технологии производства безопасной продукции животноводства и птицеводства / Л. 3. Кравцова, Л. С. Несиневич, Т. В. Олива и др. // Актуальные проблемы сельскохозяйственной биотехнологии : материалы науч.-практ. конф. — Воронеж, 2004 . — С. 19-20.
18. Пробиотики. Достижения и перспективы использования в животноводстве / Б. В. Тараканов, Т. А. Николичева, В. В. Алешин и др. // Прошлое, настоящее и будущее зоотехнической науки: Тр. ВИЖа. — 2004. — T.3. — Вып. 62. — С. 69-73.
19. Прокуратова А. Пробиотики в кормах для животных / А. Прокуратова // Молоко & Корма. Менеджмент. — 2007. — № 3(16).
20. Решетшченко О. Пробютики в год1вл1 тварин / О. Решетшченко, Л. Орлов, В. Крюков // Тваринництво Украши. — 2012. — № 5. — С. 25-29.
21. Структурно-функциональная характеристика бактериальных биопленок / Т. А. Смирнова, Л. В. Диденко, Р. Р. Азизбекян, Ю. М. Романова // Микробиология. — 2010. — T. 79, № 4. — С. 435-446.
22. Ткачева И. В. Применение пробиотических препаратов "Субтилис" и "СУБ-Про" в комбикормах для осетровых / И. В. Ткачева, H. Н. Тищенко // Труды Кубанского государственного аграрного университета. — 2011. — № 1.(28). — С. 122-124.
23. УшкаловаЕ. А. Роль пробиотиков в гастроэнтерологии // Фарматека.
— 2007. — № 6. — С. 16-23.
24. Эффективность пробиотика "Терацид С" / И. Егоров, Ш. Имангулов, К. Харламов и др. // Птицеводство. — 2007. — № 6. — С. 56.
25. Anadyn A. Probiotics for animal nutrition in the European Union. Regulation and Safety Assessment. Regulatory Toxicology / A. Anadyn, M. Marthnez-Larranaga, M. Aranzazu-Marthnez // Pharmacology.— 2006. — Vol. 45.
— P. 91-95.
26. Bacillus subtilis contains multiple forms of somatostatin-like material / D.
180
Leroith, W. Pickens, A. Vinik, J. Shiloach // Biochem. and Biophys. Res. Commun. — 1985. — Vol. 127, Iss. 3. — P. 713-771.
27. Collins M.D. Probiotics, prebiotics, and synbiotics: approaches for modulating the microbial ecology of the gut / M. D. Collins, G. R. Gibson // Am. J. Clin. Nutr. — 1999. — Vol. 69, № 5. — P. 1052-1057.
28. Cummings J. H. Prebiotics digestion and fermentation / J. H. Cummings, G. T. Macfarlane, H. N. Englyst // Am. J. Clin. Nutr. — 2001. — Suppl.73 — P. 415420.
29. Effects of feeding antibioticfree creep feed supplemented with oligofructose, probiotics or synbiotics to suckling piglets increases the preweaning weight gain and composition of intestinal microbiota / S. B. Shim, M. A. Verstegen, I. H. Kim et al. // Archives of Animal Nutrition. — 2005. — Vol. 59. — P. 419-427.
30. Fuller Ray Probiotics. The scientific basis. Chapman & Hall. — London, N.Y, Tokyo, 1992. — 397 p.
31. Isolauri E. Probiotics: effects on immunity. / E. Isolauri, Y. Sutas, P. Kankaanpaa, H. Arvilommi // Am. Clin. Nutr. — 2001. — Vol.73 — P. 444-450.
32. Perdigon G. Lactic acid bacteria and their effect on the immune system /G. Perdigon, R. Fuller, R. Raya // Curr. Issues Intest. Microbiol. — 2001. — Vol. 2, № 1. — P. 27-42.
33. Swiatkiewicz S. Dodatki paszowe o dzialaniu immunomodulacyjnym w zywieniu drobiu / S. Swiatkiewicz, J. Koreleski // Medycyna Wet. — 2007. —Vol. 63 (11). — S. 1291-1295.
34. Szymanska-Czerwinska M. Wp fyw prebiotykow na procesy immunologiczne u zwierz^t / M. Szymanska-Czerwinska, D. Bednarek // Medycyna Wet. — 2008 —Vol. 64 (3). — S. 262-264.
Summary
I. Ya. Kotsyumbas, M. I. Zhyla, M. I Shkil PROBIOTICS - NECESSARY CONSTITUENT AT MODERN TECHNOLOGIES OF ANIMAL BREEDING
The article analyzes modern conceptions concerning probiotics. Basic attention is paid to the sorbate probiotics. The prospects of receiving and usage of probiotic feed additives are evaluated aiming at more complete uncovering of potential abilities of animals, improvement of immune status and receiving of high-quality products. Classification, functional purposes and indications are considered concerning the application of probiotics for animals.
Рецензент - д.б.н., професор Маслянко Р.П.
181
