CC BY
0дослвджень, програмш засоби сощальних заклащв i служб), техшчш (вмiння структурувати матерiал i фактичнi данi, оформляти результати дослвдження згiдно вимог, презентувати гх); проективнi (вмiння розробляти сощальний проект, впроваджувати його в практику, ощнювати наслiдки реалiзацil), прогно-стичш (вмiння прогнозувати i моделювати розви-ток подiй, процесiв, як1 ввдбуваються в суспiльствi; оцiнювати наслiдки НДД за допомогою екстрапо-ляцй' досягнутого стану на перспективу), оргашза-цшш (вмiння планувати дослiдження, оргашзову-вати його, аналiзувати i контролювати результати), комушкативш (вмiння вести дискусш, вщстоювати власну позицiю, встановлювати дiловi взаемоввдно-сини з колегами в процес НДД).
Таким чином, у сучасних умовах простежу-еться необxiднiсть переорiентацil освггаьох поль тики на тдготовку фаxiвця з високим рiвнем сфор-мованостi дослвдницьких умiнь. Важливою умовою реалiзацil цього завдання е залучення студентiв до науково-досл1дницько! дiяльностi, починаючи з перших днiв навчання у закладi вищо! освiти.
Список лггератури
1. Козубовська 1.В., Поввдайчик О.С., Попович I.G. Формування ново! освггаьо1 парадигми подготовки педагопчних кадрiв у Великiй Британп: монографiя. Ужгород: Шарк, 2017. 212 с.
2. Психолопчна енциклопедiя / упоряд. О.М. Степанов. Ки1в: «Академвидав», 2006. 424 с.
3. Волинець Ю. О. Формування дослвдниць-ких умж у студентiв - майбутнix виxователiв до-шк1льних навчальних закладiв. Актуальш про-блеми сощологп, психологи, педагопки. 2012. Вип. 15. С. 193-200.
4. Мишковська Т. Д. Формування до-слiдницько-педагогiчних умшь студентiв в умовах модульно! оргашзаци процесу навчання: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / ЧНУ. Чершвщ, 1999. 322 с.
5. Худжамбердиев Ч. Совершенствование подготовки студентов к научно-исследовательской деятельности по педагогыческим наукам: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / ХГУ. Худжанд, 2004. 182 с.
6. Калугина Н.Л. Формирование исследовательских умений студентов университета в процессе самостоятельной работы: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / МГТУ. Магнитогорск, 2005. 176 с.
7. Будшк С. Навчально-дослщницьш умшня: сутшсно-структурний аналiз. Науковий вгсник Сх1дноевропейського нацюнального утверситету ¡мет Лес Укратки. Професшна освгта. 2013. № 7. С. 130-133.
8. Лозова В.1. Лекци з педагопки вищо! школи: навчальний поабник. Харшв: «ОВС», 2006. 496 с.
9. Москалюк Н.В. Формування дослщниць-ких умiнь майбутнiх учителiв природничого профiлю в процесi вивчення бiологiчних дисци-плiн: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / ТНПУ. Тернотль, 2013. 19 с.
10. Зимняя И.А., Шашенкова, Е.А. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности. Ижевск: Изд-во Ижевского унта, 2001. 234 с.
11. Карпенко О.Г. Професшна тдготовка сощальних пращвнишв в умовах ушверситетсько! освгги: науково-методичний та оргашзащйно-тех-нологiчний аспекти: монографiя. Ки!в: Коло, 2007. 374 с.
ПРО ЗМ1СТ ДИСЦИПЛ1НИ «ПОЛ1ФОН1Я» У ФАХОВ1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Хань Ле
ОRCID iD is 0000-0002-6071-9944 Державний заклад «Швденноукртнський нацiональний nедагогiчний yHieepcumem iMeHi К.Д. Ушинсъкого», acnipaHm кафедри музичного мистецтва i хореографа
ABOUT THE CONTENT OF "POLYFONY" DISCIPLINE IN THE SPECIAL TRAINING OF
FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART
Han Le
post-graduate of the Department of musical art and choreography of the State Establishment "South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsjkyj"
Анотащя
У статп науково обгрунтовано широкий гуманггарний шдхвд до навчально1 дисциплши «Полiфонiя», пов'язаний з професюграмою сучасного вчителя музичного мистецтва. Описаний на приклада фуги зразок даалопчносп полiфонiчниx творiв проектуеться на усввдомлення майбутшми вчителями фiлософськиx аспектiв мистецтва. Доведено, що потужним педагогiчним потенщалом володiе засвоення полiфонil для голографь чного розумiння стильово1 еволюцй' власне полiфонiчного мислення композиторiв та музичного мистецтва взагалг Полiфонiю розглянуто як творчий метод, що впливае на формування художнього свiтогляду май-бутшх учителiв музичного мистецтва.
Abstract
The article has scientifically substantiated the broad humanitarian approach to the discipline "Polyphony", which is connected with professiogram future teachers of musical art. The example of the dialogism of polyphonic works which is described on the example of the fugue is projected to the perception of future teachers of the philosophical aspects of art. It has been proved that mastering polyphony has a strong educational potential for the holographic understanding of the style evolution of the actual polyphonic thinking of composers and musical art in general. Polyphony is considered as a creative method that influences the formation of the artistic outlook of future teachers of musical art.
Ключовi слова: полiфонiя, майбутш вчителi музичного мистецтва, дiалогiчне мислення, фшософсьш аспекти мистецтва, стильова еволющя, художнш свггогляд.
Keywords: polyphony, future teachers of musical art, dialogical thinking, philosophical aspects of art, stylistic evolution, artistic outlook.
В умовах процесу сучасного покращення яко-сп мистецько! освгти посилюеться роль людського фактора, щдвищуються вимоги до рiвня компетен-тносп випускнишв заклащв вищо! педагогiчноi освiти, зокрема, до фаховоi пiдготовки майбутнiх учителiв музичного мистецтва. З одного боку, ш-струментальна пiдготовка майбутнiх вчителiв музичного мистецтва обов'язково мютить процес опа-нування полiфонiчними творами доби бароко та ш-ших iсторико-стильових перiодiв, що опираеться на розвинений полiфонiчний слух, знання з теорп та iсторii музики, особливi технiчно-виконавськi умiння гри на музичному iнструментi, вiдтворення полiфонiчноi фактури, отже, сформованють музич-но1 компетентностi. З шшого боку, професiограма майбутнього фахiвця-музиканта передбачае розвинений iнтелект у сферi юторп музичноi культури людства, дискурсивне та дiалогiчне мислення, усвь домлення фiлософських аспектiв мистецтва, голог-рафiчне розумiння стильово1' еволюцii, сформова-ний художнiй свiтогляд та ш., що дозволяе свiдчити про актуальнють широкого сучасного наукового трактування феномену полiфонii та його потужний педагопчний потенцiал. В масивi сучасних науко-вих дослiджень проаналiзуемо роботи, в яких тлу-мачення полiфонii у вузько мистецтвознавчому та широкому гуманггарному контекстах е активними у виршенш проблеми фахово1' пiдготовки майбут-шх учителiв музичного мистецтва.
У музичнш пiдготовцi майбутнього вчителя ви-вчення полiфонiчних творiв, як i взагат полiфонiчних жанрiв, вважаеться складним. Зокрема, фуга, як ета-лонний жанр полiфонiчноi музики, е важливою скла-довою морфологiчноi системи музики як виду мистецтва взагат. На думку О. Соколова, жанр найбшьш красномовно виражае iдею дiалогу, притаманному серед усiх мистецтв тшьки музицi. Iмiтацiйною вщпо-тиддю е миттева реакцiя на висловлену думку, i щдтве-рджуе 11 тби з шшо1 точки зору, а iмiтацшне розгор-тання - це мирна ствбеода, обговорення теми [9, с. 42]. Зазначимо важливi для засвоення тенденцii iсто-ричного вдосконалення полiфонiчного дiалогу через стадiальнiсть рельефу тканини, фiксованiсть специ-фiки жанрового змкту (теза з подальшим доказом), вiдповiдний склад теми, пластичний бш жанру i поте-нцiйна тектотчна стрункiсть - процес руху особливого роду, що долучае до себе все бшьшу кiлькiсть учасниюв тощо. Зазначенi автором широчiнь спектру художтх можливостей фуги, и безмежна перспектива
розвитку [9, с. 43] виправдовуються кторико-стильо-вим i видовим контекстами iснування жанру. Цю думку щдтримуе М. Сибiрякова-Хiхловська, вказу-ючи, що полiфонiчнiсть характеризуе творчi методи живописцiв М. Чюрльотса, Ф. Купки, Р. Фалька, пи-сьменниюв та поетiв Ф. Достоевського, В. Набокова, М. Цветаево1, В. Хлебшкова, П. Тичини, Лесi Украь нки, а також використовуеться як метафора М. Бахп-ним, В. Бiблером, Е. Левiнасом, З. Лiссою, О. Крiвцу-ном у фiлософiï та культурологи, С. Ейзенштейном, I. 1оффе, Б. Балажем, В. Мейерхольдом - у кшематог-рафi та театральнш драматурги', М. Корешковою, Б. Юсовим - у педагогiцi [7, с. 12]. Отже, розумшня майбутнiми вчителями музичного мистецтва жанру фуги, зокрема, в кторико-стильовому i видовому контекстах потенщюе розвиток виконавського даалолч-ного мислення студентгв-музикантгв.
Описаний нами на приклада фуги зразок даалолч-ностi полiфонiчних творiв проектуеться на усввдом-лення майбутнiми вчителями фшософських аспектiв мистецтва. Про дiалогiчне мислення як метакатего-рiю сучасного наукового дискурсу заявляють дос-лiдники рiзних галузей науки. Зокрема, музику та людину в створеннi художнiх каналiв духовно1' кому-нiкацiï як концепщю художньо-естетичного дiалогу дослiджуе Г. Щербакова. Пафос iï дискурсу зводиться до позицц, що музичне мистецтво, музична освiта i просвпниптво вiдходять сьогодт вiд зверненостi до внутрiшнього свггу особистостi до нових глобальних завдань, отже, музичний термiн «ансамбль» трансфор-муеться до фiлософського категорiального рiвня, вмь щуе в собi концеппш унiверсального дiалогу: уяв-лення про духовне спiвзвуччя людини i навколиш-нього свiту, рiзних культур, традищй, свiтоглядних установок, уявлень про цшносп буття. «Залучення особистостi в процеа здiйснення художньо-естетичного дiалогу до семюсфери (свiт музичних смислiв) i аксюсфери (свiт музичних цiнностей) рiзних музичних культур, створення можливостi для досягнення твор-чого ансамблю, мiжкультурного дiалогу, що вщповь дае заклику «Обшмпъся, мшьйони!», вщкривае реа-льт шляхи для взаеморозумiння, взаемозащкавлено-сп, емпати, сприяе розквiту людства, розгортанню спiралi його розвитку до саморозвитку та самовдоско-налення» [11]. Духовний дiалог (ансамбль) е спрямо-ваним на пошук дiалогiчноï iстини, гармотчного ст-вiснування в единому простор^ визначае цшстсть свiтовiдчуття та духовного здоров'я людини [11].
Дiалогiчнiсть, як музично-культуролопчний феномен, розглядае мистецтвознавець О. Самойле-нко. Вчення про дiалог, як основний шструмент ти-пологи музики, дослщниця розгортае на семи piB-нях, отже, отримуе наступне: ввдношення ноетич-них джерел доалогу за допомогою понять «Пам'ять», «Гра» i «Любов»; «великий» семантич-ний дОалог музики або дОалог жанрово! семантики i стильово! символОки; «малий» семантичний дОалог
- внутршньожанровий, мгж-жанрова внутршньо-стильова, мОж-стильова внутршньостилютична, внутршньотекстова; дОалог мгж структурними i се-мантичними властивостями тексту; чотири типи ю-торично! еволюци музичного дОалогу; характеристика композицшних форм i прийомОв як катартич-них умов музики; феномен катарсису в загальнш структурО музичного дОалогу [6, с. 27-28]. «Умов-нють дОалогу розкриваеться, з одного боку, як дОа-лог «останшх» - граничних - смислових штенцш культури, а з шшого - як самодОалог сввдомосп, особистюного становления. Ц форми дОалогу - но-етична i психолопчна - також вступають у складно -опосередкованО дОалогОчнО вОдношення. ОстаннО ре-алОзуються в музичнОй творчостО як дОалог естетич-них домшант, з одного боку i як вщповвдшсть («ввд-повщальшсть» у Бахтша) стилютичного «самодОа-логу» музики, з шшого» [6, с. 29]. Отже, вивчення полОфонОчних творОв у класО фортепОано, а також цикл юторико-теоретичних дисциплш створюе тео-ретичне тдгрунтя фшософсько-культуролопчного поринання до глибинних рОвнОв музики як виду ми-стецтва та складово! художньо! культури людства.
Потужним педагогОчним потенцОалом володОе засвоення полОфонО! для голографОчного розумОння стильово! еволюци власне полОфошчного мислення композиторОв та музичного мистецтва взагалО. 1н-формативним i щкавим у цьому вщношенш, з на-шо! точки зору, е масив Осторичних перОодизацОй, що апелюють до полОфошчно! музики (I. Лисенко, М. СибОрякова-ХОхловська, В. Файнер), з !х виснов-ками про епоху, стиль, мислення, фактуру, критерО! перюдизаци тощо, а також дослвди окремих полОфот-чних феномешв - бароково! фактури (С. Карась [3]), фуги ХХ ст. (I. Васирук [1]), контрапункт ХХ ст. (Ю. Школаева [5]).
Для розробки Оде! формування досвОду сприй-няття полОфонО! у студентОв-музикантОв, М. СибОря-кова-ХОхловська звертаеться до використання Осто-ричного принципу в дослвдженнях з музично! педаго-пки та мистецгвознавства. Авторка вибудовуе власну перОодизацОю розвитку полОфонО! з метою визначення етапОв, що найповнОше вОдображають характернО особ-ливосп полОфотчного стилю в конкретт кторичт пе-рюди. Такими обрано: хорове полОфотчне багатого-лосся СередньовОччя ввд початку IX - X ст., полОфот-чне мистецтво ВОдродження - хоровий етап; Нового Часу та Просвпнищва XVII - XVIII ст. - шструмента-льний та фактурно-драматурпчний етап; Х1Х - XX ст.
- неополОфотчний перюд розвитку полОфотчного стилю. Розглянуто жанрову палтру кожного з перю-дОв, полОфонОчне мислення видатних композиторОв ми-нулого О сучасностО; його принципи, викладенО у сере-дньовОчних трактатах, ОнсталяцОю полОфонО! до стилю
вщенського класицизму, посилення ролi полiфонiчних принцитв розвитку к Х1Х ст., нову епоху полiфонiч-ного стилю сучасносп. Отже, полiфонiя штерпрету-еться дослщницею як стиль, полiфонiчна тканина i по-лiфонiчне мислення [7, с. 13-18].
Як мову духовно-музичного мислення розглядае полiфонiю В. Файнер, охоплюючи iсторичний перiод ввд давнини до 1.-С. Баха у захвдноевропей-ськш традицп та ввд знаменного розству до музики ХХ ст. - у слов'янськш. Еволюцiя захвдноевропей-сько! полiфонi! осмислена науковцем через по-няття: елементарного принципу полiфонiчно! свь домостi (раннiй етап - розподш уваги мiж голосом, що активно рухаеться, та його тимчасово «застиг-лим суадом»); принципу перегукування голоав (пiзне Середньовiччя - внутрiшнiй контраст голоав у !х одночасному звучанш); функцiйного багатого-лосся (раннiй Ренесанс - перетворення барвистого орнаменту в пружний еластичний зв'язок); компле-ментарносп, хорового дiалогу, оновлено! полiфонi-чно! тканини (Нiдерландська школа XV ст. - безпе-рервна плиннiсть i рельефнiсть фактури, спiвбесiда чоловiчих та дитячих голоав, техшка приготова-них затримань вiдповiдно).
Свропейську школу XVI ст. та характеризують тенденцiя зростання iнтенсивностi й пружностi го-лосоведшня, загострення iнтонацiйного тяж1ння за рахунок хроматизмiв, цiлiснiсть та безперервнiсть розвитку (Палестрина), примхливi хроматичнi гос-троти (Джезуальдо), дiалогiзм повноскладених хо-рових груп монолггао! хорово! маси, релятивiзм тонального мислення (Дж. Габрiелi, Лассо), «контур-ний» тип iмiтування (де Моралес), принцип фрактальностi (Гуерреро, де Вiкторiя). Результатом творчо! д1яльносп европейсько! школи XVII ст. е кристалiзацiя форми на основi почергового вступу нових голосiв з темою та протискладанням (Лобо); полiфонiчноl теми, протискладання, загальних форм рухання, прийомiв «плетення» ланцюгово! структури (Фробергер, Дилецький, Фрескобальдi), подальша хроматизацiя i розробка тонального плану (Хасслер, Фрескобальд^. Вказаш стилiстичнi нашарування трансформували барокову тканину до «складно!, але логiчно послщовно! та ясно читано! (при ввдповвдних навичках) структури багаторiвне-во! оргашзаци» [10, с. 41].
Фуга, як вершинний жанр епохи бароко, мала тривалу еволюцш i стала виразником барокового по-лiфонiчного стилю. У творчосп композиторш ран-нього бароко (Монтевердi, Шютц) удосконалюеться гомофонно-гармонiчна фактура, вщбуваеться дифере-нцiадiя мес та мотетв, кристатзуються норми «суво-рого» багатоголосся, поряд з католичкою культиву-еться протестантська традищя. Майстри високого бароко (Перселл, Куперен, Вiвальдi, Букстехуде, Торрес) розвивають полiфонiчну «архiтектуру», стихш хроматизму, витончетсть, глибину i пластику мислення тощо. Однак «остаточно новi принципи звукоскла-дання будуть ввдгочет Бахом» [10, с. 64]. Отже, вивчення полiфонi! в контексп змкту перюдизащ!, наведено! В. Файнером, надае можливiсть майбутшм учителям музичного мистецтва вщкрити для себе еволюцшний рух добах1всько! полiфонi!, усвщомити
тривалютъ становлення «суворого» стилю та множин-тстъ його принципiв, впливае на осмислення складо-вих полiфонiчно! тканини та появу градаций у виконав-съкому процесi.
Оригiналъною, на наш погляд, видаетъся перь одизащя музично! юторп, запропонована I. Лисенко. Науковецъ, з метою виявлення в хронотошчнш оргашзацп звуково! тканини символ1чного змiсту, що iнформуе про емоцiйно-психiчний стан iнди-вiда, епоху та тип культурно! цiлiсностi, виокрем-люе три великих перiоди - досинтаксичний, синта-ксичний i постсинтаксичний. Долаючи досввд сло-варизаци музичних явищ за композиторсъкими стилями (по персоналiях), авторка наголошуе на ти-повостi внутрiшнiх особливостей кожного вторичного перiоду, характеру переходу ввд одного типу кулътури до шшого, що полягае в циклiчному чер-гуваннi космогенних й хаосогенних початшв в при-родi та «другш природЬ» отже, щдтверджуе синер-гшнють процесу розвитку загалъноевропейсъко! кулътури [4].
Описання кулътури досинтаксического перь оду (V-XVI ст.) призводитъ до вде! коментаря, в якому кулътурологiчна цшстстъ мiфологiчного свiтосприйняття визначаетъся концепцiею розмь щення свiту горiшнъого над системою земного життя. Отже, знаковою моделлю кулътури стае духовна вертикалъ, а панiвними символами кулътури - iмпровiзацiя i модалънiстъ мислення [4].
Наступний перюд - синтаксичний (XVII-XIX ст.), як музична кулътура ratio, характеризуетъся за-переченням релiгiйних догмапв, цiнностi канону як кулътурного архетипу музики попереднъого перь оду. Вщбуваетъся емансипацiя музичного мистец-тва, з'являютъся феномени композитора, музич-ного твору, формуетъся нова система естетичних цiнностей. Отже, знаковою моделлю кулътури стае земна горизонталъ, а кулътурними символами - го-мофонна моделъ музично! тканини, тоналъна система мислення, масштабно-синтаксична перюдич-нiсть та драматургiчна спрямовашстъ логiки музичного цiлого [4].
Характеристиками музичного мистецтва тре-тъого, постсинтаксичного, перiоду (ХХ - XXI ст.) е кулътурна зустрiч епох, зашифрована в музичному текстi, а також парадоксалъне поеднання рiзних ку-лътурологiчних моделей. На основi переосмис-лення хронотопiчностi органiзацi! музично! тканини ввдбуваетъся актуалiзацiя сенсорного рiвня сприйняття тексту, а музичний час трансформу-етъся в аналiзатор сенсу людсъко! iсторi! i кулътури. Отже, знаковою моделлю кулътури стае кулътур-ний симбюз, а кулътурними символами, на основi едностi в рiзноманiттi, - мiфологiка, полютилю-тика, синестетика, естетика простоти i на!вностi, математизацiя творчосп, фактурно-жанровий сим-бiоз [4].
Як бачимо, подаш уявлення в наведенш перю-дизацi! про пол1фошю, як юторичний стилъ, ввдпо-вiдають в шструменталънш та юторико-теоретич-нiй шдготовщ майбутнiх учител1в музичного мистецтва в аспекп усввдомлення студентами
найсуттевших рис вторичного стилю полiфонiч-ного твору i сприяють розвитку виконавського комплексу, ввдповщного вщображуванш епосi. Нашi уявлення про зв'язок стильового змюту виконува-них полiфонiчних творiв з вщповвдними до нього виконавськими умiннями корелюють з висновками дисертацп О. Щербiнiноi. Дослiджуючи форму-вання музично-стильових уявлень майбутнiх учи-тел1в музичного мистецтва у процеа шструмента-льно-виконавськоi' пiдготовки, авторка наголошуе на важливосл досввду iнтерпретацii музики рiзних епох, визнаннi стильово! домшанти в музично-ште-рпретаторських процесах. «Музично-стильовi уявлення розглядаються як невщ'емний компонент ху-дожньо! свiдомостi, який сприяе активiзацi! проце-сiв осягнення та ввдтворення сутностi музичних явищ. Прюритетними напрямами формування музично-стильових уявлень студенпв визначаються органiзацiя навчального матерiалу на засадах поль стилютики та порiвняння, розширення досввду сприймання в едностi з анал1тичним осмисленням рiзностильовоi музики. Творче втiлення музично-стильових уявлень у виконавськш та педагопчнш дiяльностi виступае фактором, що штенсиф^е процес !х подальшого розвитку» [12, с. 3]. Однак питання специфiки виконання рiзностильових поль фошчних творiв досл1дниця не розглядала.
Пол1фонш можна розглянути i як художнш метод, що впливае на формування свгтогляду май-бутнiх учителiв музичного мистецтва, художнього, зокрема. Важливiсть у професюграш майбутнього учителя свiтоглядного параметру ввдзначаеться до-сл1дниками К. Васильковською, В. Смжал.
Так, В. Смшал вважае, що формування свгто-глядно! культури пов'язане з системою духовних ввдносин, в як1й важлива роль належить мистецтву як феномену культури з фжсащею й концентрацiею досвщу свiтоглядного самовизначення. Художнi образи вщтворюють естетичнi iдеi з високим ште-лектуальним та гуманiстичним змiстом загально-людського звучання. У дискурсi науковця важли-вими видаються виведенi взаемозв'язки свiтогляду i мистецтва, фактори свггоглядного змiсту мистецтва, зокрема: сшльшсть у способi освоения свiту, ушверсальний i цiннiсний пiдхiд до людини i свiту, функцiонування в уах без винятку типах суспшьс-тва. Осшльки свiтоглядний змiст мистецтва воображений в узагальнених iдеях фшософи, етики, ес-тетики, релiгii, образах мiфологii, то його метою стае формування особиспсних смисложиттевих орiентирiв свгтоглядно! культури, яку можна розг-лядати через категорй' художно! картини свиу, ху-дожньо! концепцii особистостi, свгтоввдчуття ми-тця, свiторозумiння, гуманiстичностi мистецтва [8, с. 10].
Беручи за основу думку авторки про реал1за-щю свiтоглядного змiсту мистецтва у процеа художнього сприйняття як найважлившо!' проблеми пе-дагогiки [8, с. 10], зауважимо !! актуальшсть для ви-вчення полiфонiчноi музики майбутшми вчителями музичного мистецтва. Отже, свгтоглядний змiст по-лiфонii виявляеться в навчальному процесi через
здатшсть переживания музичних tbopîb; когштив-ний багаж знань про полiфонiчне мислення в pi3Hi iсторичнi перюди, навички адаптацiï полiфонiчних знань та умшь до сприймання свпу, життя; оцiнки останнього на основi досвОду дiалогiчного мислення.
1дею формування художнього свiтоглядy май-бутнього вчителя музичного мистецтва в процесi вивчення мyзично-iсторичних дисциплiн втiлено у дослщженш К. ВасильковськоУ. На жаль, авторка не торкнулася площини музично-теоретичних дисциплш, зокрема, полiфонiï, однак, висловлеш нею думки е актуальними для постановки проблеми пол^ фошчно-виконавських yмiнь майбyтнiх yчителiв музичного мистецтва.
1нтерпретуючи художнш свiтогляд особис-тостi як один з важливих аспектiв ïï загально! свгто-глядно1 культури [2, с. 8], авторка наполягае на вть леннi в органiзацiйно-методичному забезпеченнi навчання майбyтнiх учител1в музичного мистецтва принцишв кyльтyрологiчного подходу, i, вщпо-вщно, комплексний розвиток гностичних, аксюло-пчних та праксичних складових професiйноï культури педагога-музиканта. Зокрема, культуролоп-чна спрямовашсть подготовки майбyтнiх фахiвцiв спрямована на становлення у них цiлiсноï художньо! картини свпу, акгyалiзацiю художньо-смисло-во1' рефлексй' та концептуалОзацш 1'х емоцшно-цш-шсного ставлення до творОв мистецтва, усвОдом-лення провщних принцишв подальшо1 професшно1' дОяльносп [2, с. 4]. Зазначимо, що викреслена дос-л1дницею актуал1защя пол1художнього та культу-ролопчного контексту музично -юторично1' освгга студенпв на основО оптимального розвитку у них методичних навичок педагопчно1' проекцй' мистец-твознавчо1 шформацп вщповщно до завдань 1х по-дальшо1 професшно1 дОяльносп [2, с. 9] абсолютно вщповвдае сучасним трансформацшним процесам у змюп навчання НУШ, а також е прийнятною для осмислення педагопчного потенщалу пол1фони, зокрема, в описаному рашше юторико-стильовому аспекп.
Зазначимо, що у свггоглядному зрОзО педагоп-чного потенщалу пол1фошчно1 музики ми розгля-даемо щею Абсолюту, розглянуту на прикладО по-л1фонй' В. Файнером, I. Лисенко; рОзновиди творчого методу, в яких вОдбилося загострення психолопзму су-часного мистецтва (фиуративний, фактурний, далог), подат М. СибОряковою-ХОхловською); Ондивщуа-льш системи контрапункту в музищ ХХ ст. у по-данш Ю. Школаевою та Он.
Таким чином, на тдставО вище викладеного можемо констатувати дОевють вивчення пол1фонп у виршенш проблеми якосл фахово1' подготовки майбутшх учител1в музичного мистецтва. Професь ограма майбутнього фахОвця-музиканта сьогодш орОентована на Онтелект у сферО ютори музично1 ку-льтури людства, дискурсивне та дОалогОчне мис-лення, усвОдомлення фшософських аспекпв мистецтва, голографОчне розумшня стильово1' еволюци, сформований художнш свггогляд та Он., що свщ-
чить про актуальшсть широкого сучасного науко-вого трактування феномену полОфонп та його поту-жний педагогiчний потенщал. Описанi нами водпо-вiднi проекцй' вивчення полОфошчних творОв в про-цесО Онструментально1 та Осторико-теоретично1 пОдготовки шдкршлеш аналОзом фшософсько-куль-турологОчно1, музично-педагопчно1 та мистецтвоз-навчо1 лОтератури.
Список лггератури
1. Васирук, И.И. (2008). Художественно-со-держателъные особенности фуги в творчестве отечественных композиторов последней трети XX века. (Дис. канд. искусствоведения). Саратовский государственный университет, Саратов. Восстановлено с http://cheloveknauka.com/hudozhestvenno-soderzhatelnye-osobennosti-fugi-v-tvorchestve-otechestvennyh-kompozitorov-posledney-treti-xx-veka
2. Васильковська, К.М. (2005). Формування художнього свтогляду майбутнього вчителя музики в процеа вивчення музичночсторичних дисци-плiн. (Автореф. дис. канд. пед.наук). Нащональний педагопчний ушверситет Омеш М.П. Драгоманова, м. Кш'в.
3. Карась, С.О. (2006). 1нтерпретащя музики бароко на баян (теоретико-виконавсъкий аспект). (Автореф. дис. канд. мист-ва). ЛьвОвська державна музична академОя Омеш М.В. Лисенка, ЛьвОв.
4. Лысенко, И.Ю. (2002). Музыкальный текст как знак культуры. (Дис. канд. культурологии). Саратовский государственный университет, Саратов. Восстановлено с http://www.dissercat.com/content/muzykalnyi-tekst-kak-znak-kultury#ixzz3t5t6unDV
5. Николаева, Ю.Е. (2009). Индивидуальные системы контрапункта в музыке XX века. (Дис. канд. искусствоведения). Московская государственная консерватория им. П.И.Чайковського, Москва. Восстановлено с http://www.dissercat.com/content/individualnye-sistemy-kontrapunkta-v-muzyke-xx-veka#ixzz3t5meq2A7
6. Самойленко, О.1. (2007).Дiалогякмузично-кyлътyрологiчний феномен: методологiчнi аспекти сучасного музикознавства. (Автореф. дис. д-ра ми-стецтвознавства). Нащональна музична академОя Украши Ом. П.1. Чайковського, м. Кш'в.
7. СибОрякова-ХОхловська, М.1. (2007). Формування досвiдy сприйняття полiфонiiу майбyтнiх yчителiв музики. (Дис. канд..пед.наук). Нацюнальний педагопчний ушверситет Омеш М.П. Драгоманова, м. Ки1в.
8. СмОкал, В.О. (2002). Формування свто-глядноi культури майбутнього вчителя засобами мистецтва. (Автореф. дис. канд. пед.наук). 1нсти-тут педагопки i психологи професшно1 освгга АПН Украши, м.Кшв.
9. Соколов, О.В. (1994). Морфологическая система музыки и ее художественные жанры. Монография. Нижний Новгород: Издательство Нижегородского университета.
10. Файнер, В.М. (2014). Полифония как язык духовно-музыкального мышления
Восстановлено с
http://www.docplayer.ru/30144650-Polifoniya-kak-yazyk-duhovno -muzykalnogo -mysЫeniya. Ы:..
11. Щербакова, А.И. (2012). Феномен музыкального искусства в становлении и развитии культуры. (Дис. докт. культурологии). ФГОУВПО «Краснодарский государственный университет культуры и искусств», Краснодар. Восстановлено с
http ://www. dslib.net/teorj a-kultury/fenomen-
muzykalnogo-iskusstva-v-stanovlenii-i-razvitii-
kultury.html
12. Щербшша, О.М. (2005). Формування му-зично-стильових уявлень майбуттх учителгв му-зики у процес тструментально-виконавсько'1 пгдготовки. (Автореф. дис. канд. пед.наук). Шжин-ський державний педагопчний ушверситет iменi Миколи Гоголя, м. Шжин.
СОЦ1АЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНА РОБОТА З МОЛОДДЮ В США
Рокосовик Н.В.,
кандидат пед. наук, доцент кафедри тоземног фшологи Вiдкритого мiжнародногоутверситетурозвитку людини «Украша»,
Булеза Б.Я.,
аспiрант кафедри загальног педагогiки та педагогки вищог школи Ужгородського нацiонального }miверситету,
Мигалина З.1.
аспiрант кафедри загальног педагогiки та педагогки вищо'1 школи Ужгородського нацюнального утверситету
SOCIAL AND PEDAGOGICAL WORK WITH YOUTH IN USA
Rokosovik N. V.,
candidate of pedagogic sciences, associate professor offoreign philology and translation department of Open international university of human development
« Ukraine», Buleza B.J.,
post graduate student of general pedagogy and pedagogy of higher school department of
Uzhhorod national university, Myhalyna Z.I.
post graduate student of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School Department of
Uzhhorod national university
Анотащя
В статп розглядаютъся питання сощалъно-педагопчно! роботи з диъми i молоддю в США, як маютъ вщхилення у поведшщ. Проаналiзовано рiзнi форми роботи з молоддю, яка вживае наркотики, а також з дпъми^грантами, яш маютъ порушення в адаптацп. Шдкреслюетъся важливютъ зарубiжного досвщу для Укра!ни.
Abstract
This article deals with the questions of social pedagogical work with vulnerable children and youth in USA. Different kinds of work with young drug users and migrant children with the problems of adaptation are analyzed. The importance of foreign experience for Ukraine is underlined.
Ключов1 слова: молодъ, дгти^гранти, наркотики, вщхилення у поведшщ, сощалъно-педагопчна робота, США.
Keywords: youth, migrant children, drug, deviations, social and pedagogical work, USA.
Впродовж останшх рошв в Укрш'ш все б№ш актуальною стае проблема ввдхилень у поведшщ неповнолгтшх (вживання наркотишв, насильство, правопорушення та ш), що зумовлюе пошук ефек-тивних методiв роботи з молоддю. Осшльки ця проблема сьогодт е актуальною для багатьох краш свпу, доцiльним вважаемо вивчення зарубiжного досвiду соцiально-педагогiчноi роботи з молоддю, зокрема, США.
Отже, метою статп е аналiз оргашзаци соща-льно-педагопчно! роботи з дiтьми i молоддю, яш мають вiдхилення у поведшщ, в США.
Проблема зловживання молодими людьми наркотиками надзвичайно актуальна в США. Тому
вивченню рiзних аспекпв наркотизацii та Г! профь лактицi присвячено багато дослiджень. Так, добре вiдомi працi вчених А.Айчхорна, Р.Бека, Д.Довнерса, Д.Каррена, М.Кiрса, Р.Крейга, Е.Лемерта, Дж.Ло-оса, Р.Мертона, Н.Моусл^ Д.Поттера, Т.Таннера, Г.Штеллера та ш., якi презентуютъ рiзнi пiдходи до вивчення явища наркотизацi!: медичний (Д.Поттер), психологiчний (Р.Крейг), педагогiчний (М.Год-штадт), соцiологiчний (Р.Мертон). Зауважимо, що педагопчний щдх1д в основному мае мюце в практичнiй роботi (в процеа реaлiзaцii рiзноманiтних програм ро-боти з наркозалежними.
