CC BY
5довой деятельности во взрослой жизни является связь с обществом и помощь людей, живущих рядом с ними. А это значит, что усилия коллектива школы-интерната не пропадают даром.
Главное мы видим в том, чтобы помочь слепому или слабовидящему ребенку адаптироваться, приспособиться к социальной среде. Мы стараемся создать атмосферу эмоционального благополучия инвалидов по зрению, придать уверенность в своих силах. Организационно-правовые, научно-методические, педагогические и психологические основы для этого есть.
Литература
1. Григорьева Л.П. О системе развития зрительного восприятия при нарушении зрения // Психологический журнал, 1988,т.9, №2. с. 97-107.
2. Григорьева Л.П., Кондратьева С.И., Сташевский С.В. Системный подход к решению проблемы развития
зрительного восприятия. // Дефектология- 1988, №6. с.10-17.
3. Григорьева Л.П., Кондратьева С.И., Сташевский С.В. О коррекционном курсе развития зрительного восприятия в школах для слепых детей // Особенности проведения занятий со слепыми детьми в часы коррекции. - М., 1990.б (учебно-методическое пособие).
4. Григорьева Л.П., Бердянская М.Э., Блинникова И.В., Солнцева О.Г. Развитие восприятия у ребенка: Пособие для коррекционных занятий с детьми с ослабленным зрением в семье, детском саду, начальной школе. - М.: Школа-Пресс, 2001. - («Лечебная педагогика и психология - приложение к журналу «Дефектология»», вып.6)
5. Тюменцева М. А. Программа по охране и развитию остаточного зрения и зрительного восприятия. 2015. http://mart-school.ru/programma-po-ohrane-i-razvitiyu-ostatochnogo-zreniya-i-zritelnogo-vospriyatiya
СУТН1СТЬ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
МУЗИКИ
Тушева В.В.,
Харшвський нацюнальний педагогiчний утверситет 1меш Г.С.Сковороди, кандидат педагогiчних наук, доцент
ESSENCE of RESEARCH CULTURE of FUTURE TEACHER MUSICAL ART
Tusheva V.V., Kharkiv national pedagogical university to the name of G.S.Srovoroda, candidate of pedagogical sciences, associate professor
СУЩНОСТЬ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МУЗЫКИ
Тушева В.В., Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды, кандидат педагогических наук, доцент
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена розкриттю науково-до^дницько'г культури майбутнього вчителя музики в контекстi осо-бисткного, дiяльнiсного та аксюлогЫного пiдходiв, ям дозволяють цтсно, системно, /рунтуючись на мiждисциплiнар-них стратегiях, виявити особливостi функцюнування iрозвитку даного особисткного феномену.
АННОТАЦИЯ
Статья посвящена раскрытию научно-исследовательской культури будущего учителя музыки в контексте личностного, деятельностного и аксиологического подходов, которые позволяют целостно, системно, основываясь на междисциплинарных стратегиях, выявить особенности функционирования и развития данного личностного феномена.
ABSTRACT
The article is sanctified to opening of features of research culture of future music master in the context of personality, activity and values of approaches that allow integrally, system, being base on interdisciplinary strategies, to educe the features of functioning and development of this personality phenomenon.
Ключовi слова: науково-дослiдницька культура майбутнього вчителя музики, музично-педагогiчна культура, дiяль-шсний, особисткний. аксiологiчний тдходи, теоретичне мислення, художнш свтогляд.
Ключевые слова: научно-исследовательская культура будущего учителя музыки, музыкально-педагогическая культура, деятельностный, личностный, аксиологический подходы, теоретическое мышление, художественное мировоззрение.
Keywords: research culture of future music master, pedagogical culture, to activity, personality, values approaches, theoretical thinking, artistic world view.
Постановка проблеми. З посиленням вимог до дослвд-ницько! спрямованосп фахiвцiв з вищою освиою, зокрема вчителiв музики, !х науковий потенщал розглядаеться як найвища планка i квалiфiкацiйна характеристика вчите-ля-дослвдника-музиканта. Ц вимоги актуалiзують необ-хвдшсть реалiзацii яюсно ново! теоретично! тдготовки висококвалiфiкованих майбутшх вчш^в, здатних до ш-новацшно-дослвдницького пошуку, багатовекторного, си-
стемного, прогностичного аналiзу сутност педагопчних i мистецьких явищ, володшня науковими i художшми методами, дослщницькими технолопями i стратепями.
Науково-дослвдницька культура майбутшх вчителiв музики стае важливим феноменом у контекста сучасних уявлень про культуру в умовах фундаменталiзацii нав-чання, варiативностi та полжультурност освггшх систем, штенсивного зростання обсяпв науково-педагогiчноi та
науково-художньо! шформацп, частих змш наукових парадигм, педагогiчних i виховних технологiй.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Вивченням окремих аспектав професшно! культури педагога займа-лися таю вчеш, як А.М.Алексюк, 1.М.Богданова, С.Я.Бати-шев, В.М.Гриньова, В.1.6вдокимов, М.Б.бвтух, 1.А.Зязюн, 1.Ф.1саев, В.Г.Кремень, З.Н.Курлянд, В.1.Лозова, В.А.Миже-риков, А.В.Мудрик, Н.Г.Ничкало, О.М.Пехота, 1.П.Пвдла-сий, 1.Ф.Прокопенко, З.I.Равкiн, А.А.Реан, О.П.Рудницька, Ю.В.Сенько, В.А.Семиченко, В.Д.Симоненко, В.В.Сержов, С.О.Сисоева, В.Ю.Чернокозова, А.1.Щербаков та шшь Питання щодо пiдготовки майбутнiх вчителiв музики у контекстi професшно-педагопчно! дiяльностi знайш-ли свое висвiтлення в роботах Е.Г.Абдуллша, А.В.Козир, О.В.Михайличенко, Г.Ю. Школа!, О.М.Олексюк, В.Ф.Орлова, Г.М.Падалки, О.Я.Ростовського, О.П. Рудницько!. Проблеми загальнонауково! та методолопчно! пвдготов-ки студентав розглядались в роботах В.П.Андрущенка, Ю.К.Бабанського, Г.О.Балла, О.В.Бережново!, В.К.Буряка, М.Г.Герасимова, П.П.Горкуненко, С.УГончаренка, В.1.Жу-равльова, В.1.Загвязинського, 1.А.Зимньо!, М.О.Князян, В.В.Краевського, В.А.Кушшра, О.М.Микитюка, О.М.Новикова, В.М.Полонського, В.А.Семиченко, М.М.Скаткша, О.С.Цокур та iн.
У музичнш педагогiцi проблема формування науко-во-дослвдницько! культури вчителя (окремi и аспекти) була започаткована в роботах Е.Г.Абдуллiна, О.П.Щолоково1 (методологiчний аспект дослвдницько! дiяльностi вчителя музики), Л.Г.Арчажшково!, О.М.Олексюк (дослiдницький компонент у професiйнiй пвдготовщ вчителя музики), Г.М.Падалки (методи науково-педагопчного керiвництва пiдготовкою мапстерсько! роботи), Г.Ю.Школа!, О.П.Руд-ницько1 (наукове дослiдження як дидактична категорiя у мистецькiй освт), Л.М.Масол, В.Ф.Орлова, О.М.Отич, О.Я.Ростовського (досввд вчителя музики в оволодiннi до-слiдницькими технологiями в рамках пол1художньо1 i нау-ково-тзнавально! дiяльностi), О.В.бременко (пiдготовка магiстрiв музичного мистецтва до науково-дослвдно! роботи), О.В.Лобово1, Л.М.Масол (розробка дослiдницьких завдань в умовах загально1 музично1 освiти) та iн.
Розглядаючи дослiдницьку дiяльнiсть як найвищу ступiнь творчостi вчителя музики, Л.Г.Арчажшкова [2] у сво1й концепци наголошуе на значущост дослвдниць-кого напрямку у його професшнш дiяльностi, який вияв-ляеться у дiях щодо вдосконалення навчального процесу i пвдвищення рiвня професшно! майстерностi фахiвця. Як наголошуе науковець, найвищу стутнь творчосл вчителя музики представляе самостiйна дослвдницька дiяльнiсть, без яко! немислимо його самовдосконалення i самоосвiта. Дослiдницький напрямок в дiяльностi вчителя музики пов'язуеться з аналiзом власно! музично-педагопчно! дiяльностi й узагальненням досвiду кращих вчителiв, за-стосуванням ефективних методичних прийомiв i потребою здiйснювати на практищ педагогiчний експеримент. Робиться висновок про необхвдшсть знань теоретичних основ наукового дослiдження i методики проведення до-слвдно!, експериментально! роботи, а також таких вмшь, як: спостер^ати i аналiзувати навчальний процес; вияв-ляти i систематизувати педагогiчнi факти; бачити музичш
явища в !х розвитку; творчо застосовувати музичнi знан-ня i вмiння щодо конкретно! педагопчно! ситуацii; широко застосовувати методику проблемно! побудови занять; вщ-стоювати дослiдницькi позицii у знаходженнi ефективних форм i методiв побудови музичних занять.
Проте питання, що розкривають особлив^ть науко-во-дослiдницькоi культури майбутнього вчителя музики, сьогодш залишаються недостатньо вивченим i потребу-ють спещально науково! рефлексii.
Мета статтi - дослвдити теоретичнi i методичнi аспекти формування науково-дослвдницько! культури майбутнiх вчителiв музики у вищих навчальних закладах. Завдан-ня - розкрити сутшсть науково-дослiдницькоi культури майбутнього вчителя музики у вищш педагогiчнiй школi на основi дiяльнiсного, особистiсного аксiологiчного тд-ходiв.
Виклад основного матерiалу статп. У своему дослiд-женнi ми виходили з того, що для вчителя-музиканта наукове осягнення мистецько! дшсносл спрямоване на педагопчне осмислення мистецько-культурних процеав, свiтоглядного контексту музичних творiв, пiзнaвaльно-го, морального i естетичного потенщалу музичного мистецтва, рiзних модусiв музично-педaгогiчноi дiяльностi, що поглиблюе його професiйно-педaгогiчну, мистецтвоз-навчу, культуролопчну компетенцiю i закладае основу для збагачення музично-педагопчних знань новiтнiми техно-логiями та iнновaцiйними методиками.
Науковий пошук вчителя-дослiдникa-музикaнтa за-ломлюеться вщповвдно завданням художньо-естетичного навчання i виховання, рiзних aспектiв мистецько! освiти, що вимагае знань само! музики (вокально!, шструмен-тально!, вокaльно-iнструментaльноi), сформованих ш-терпретaцiйних зрaзкiв музичних творiв, яю слугують засобами розв'язання музично-педaгогiчних проблем. Саме особливоста обраного музичного мaтерiaлу, aнaлiз iнтонaцiйноi структури музичного твору, його жaнровi i стильовi характеристики з боку вчителя-музиканта визна-чають ефективнiсть практично! роботи у музично-педаго-гiчному дослiдженнi.
Особливiсть нaуково-дослiдницькоi культури майбутнього вчителя музики виявляеться у його здатноста до поеднання рiзних способiв наукового пiзнaння як ре-aлiзaцii наукових методiв дослщницького пошуку, понят-тево-кaтегорiaльного апарату педагопки музично! освiти у розроблених педагопчних моделях або стрaтегiях, i способiв художнього пiзнaння, що звернене до пошуку художшх обрaзiв i ствввдносяться з художньою iдеею творiв, виявляються у конкретно-чуттевiй, естетично визнaченiй формь Як особлива форма пiзнaння дшсноста у мистецтвi художнiй образ мае сво! специфiчнi особли-востi, серед яких видшяються метaфоричнiсть, aсоцiaтив-шсть, пaрaдоксaльнiсть. У цьому контекстi художнш образ розглядаеться як iндивiдуaлiзовaне узагальнення, яке розкриваеться в шдивщуальному i через iндивiдуaльне, яке подаеться у емоцшно-чуттевш формi.
Значення системоутворюючого чинника у формуван-нi науково-дослвдницько! культури майбутнього вчителя музики набувае його теоретичне мислення як доцшьне застосування у музично-педагопчному процеа рiзних
аналпико-синтетичних, узагальнюючих дш; готовшсть до наукового аналiзу педагогiчноï реальности ураховуючи освiтнiй i мистецько-культурний контекст; застосування дослщницького пiдходу до розв'язання музично-педаго-гiчних проблем.
Як наголошуе Е.Б. Абдуллiн [1], ефективнiсть дiяль-ностi вчителя музики багато в чому залежить вщ того, якою мiрою вiн володiе теоретичними знаннями в галузi музичноï освiти. Оволодшня теорiею музичноï освiти сприяе:
- розкриттю значущостi теорiï для вчителя-музиканта,;
- набуттю знань про сутшсть теорiï музичноï освiти, ïï основш категорiï, закономiрностi, поняття;
- формуванню теоретичного мислення;
- накопиченню досвщу творчого застосування теоре-тичних знань в галузi музично!' освiти у свош практичнiй педагогiчнiй дiяльностi;
- становленню професiйноï позицiï по вщношенню до актуальних питань музичноï освгги;
- розвитку здатностi самостiйного збагачення про-фесiйного знань, вмiнь i навиюв, досвiду творчоï музич-но-педагогiчноï дiяльностi;
- розробцi власноï моделi загальноï музичноï освiти.
Отже, можна стверджувати, що сутнiсть науково-до-
слiдницькоï культури майбутнього вчителя музики стае зрозумшою тiльки в контекстi загальних орiентирiв i характеристик його музично-педагогiчноï культури, яка закладае основи духовности моральностi, художньоï освь ченостi, творчо-естетичноï i гуманiстичноï спрямованостi особистостi вчителя-музиканта. Так, О.П.Рудницькою пiдкреслюеться, що поняття духовноï культури вводиться у систему координат професшно значущих якостей осо-бистостi i дае пiдстави говорити про педагопчну культуру, яка охоплюе характеристики технологiчноï майстерностi та багатства внутршнього свiту майбутнього вчителя музики. Функцюнування в структурi загальноï культури ïï окремих видiв зумовлюе перспектившсть зiставлення педагогiчноï та музичноï культури як взаемозалежних складниюв цiлiсноï люд^^ особистостi [5]
Домiнантою професiйноï дiяльностi педагога-музи-канта, за висловом науковщв (Е.Б.Абдуллiн, б.Д.Критська, О.М.Олексюк, Г.М.Падалка, О.П.Щолокова), е його аксю-логiчна складова, що знаходить вщображення у духовних щнностях, духовному потенцiалi особистостi, як мiри втiлення iдеалiв Краси, Добра i 1стини, реалiзацiï концеп-туально-лопчного бачення художньоï картини свiту.
Звщси можна зробити висновок, що пошук новоï па-радигми музичноï освпи неминуче призводить до якiсно нового розумшня позицiï майбутнього вчителя-дослщ-ника-музиканта як квштесенцп цiльових, змiстовних i процесуальних характеристик художньо-естетичного на-вчально-виховного i дослщницького процеав у ï^ едностi, остaннi у свою чергу не можуть бути адекватно i однозначно визначеш поза шдивщуальносп вчителя-музиканта, що ï^ реaлiзуе.
Мистецтво у цьому сенсi з його ушкальними можли-востями впливу на особислсть мае значення не тшьки як джерело розвитку спещальних художнiх здiбностей i суто художшх вмiнь, а як унiверсaльний зааб формування
свiтоглядних явлень i цшшсних орiентацiй, духовно-твор-чого потенцiалу, образно-асощативного мислення особи-стостi, загальнокультурних i соцiокультурних компетент-ностей.
За визначенням О.П.Рудницько! [5], художнiй свгго-гляд е специфiчною формою емоцiйно-цiннiсного вщно-шення до буття, що фокусуе смисложиттевi настанови творiв мистецтва. Свiтоглядний змют мистецтва харак-теризують два поняття: художня картина свпу i художня концепцiя людини. Здатнiсть мистецтва не лише виражати реальшсть а й виявляти таемнищ Всесвiту людини визна-чають специфiку дослiдницького пошуку у цш галузi.
Для нас важливим е той факт, що будучи одшею з ви-щих форм культурно! дiяльностi мистецтво задае зразок i «планку» культурно! дiяльностi в цшому. Ця категорiя за-стосовуеться i для визначення особливо! галузi духовного виробництва (вищо!, досконало! i в цьому сенсi найбiльш «культурною»), i для указання на яюсть культурно! дiяль-ностi, на «техшку» наближення до iдеалу. Вiдкриваючи i збагачуючи внутрiшнiй свiт особистостi, мистецтво за-лучае людину до найбшьш значущих форм !! життедiяль-носл, до певного особистiсного i суспшьного iдеалу.
Аналiзуючи рiзноманiтнi аспекти, пщходи, концепцii культури, що мiстяться в науково-фшософських i культу-рологiчних джерелах, ми маемо за мету визначити та, що е теоретико-методолопчною основою розв'язання пробле-ми нашого дослщження, а саме формування науково-до-слщницько! культури майбутнього вчителя музики.
Так, дiяльнiсний пiдхiд, що визначае процеси, пов'я-занi з регуляцiею, координащею, цiлепокладанням, пла-нуванням i в цшому оргашзащею науково-пiзнавальноi дiяльностi, уах и ланок, дозволяе розкрити мехашзми дослiдницькоi дiяльностi, дослiдницькоi технологii у му-зично-освiтньому процесi, видiлити ди i операцii техно-логiчного компоненту науково-дослiдницькоi культури майбутнього вчителя музики.
Характерною ознакою музично-педагопчного дослiд-ження стае його штегратившсть i мiждисциплiнарнiсть, якi уможливлюють процеси синтезування на рiвнi знань, а також педагопчних технологш. 1нтегративна сутшсть змютових характеристик дослiдницьких музично-педаго-пчних стратегiй виявляеться у глибокому проникненш у сутнiсть мистецько-культурних явищ i пошуку загальних закономiрностей, широкому застосуванш унiверсальних методiв i засобiв наукового дослщження у едносп.
Принцип штеграцп в музично-освiтньому процесi як провщного у педагогiчному цiлепокладаннi, визначеннi змюту полiхудожнього навчання i виховання, забезпечуе напрямок на мiжпредметний зв'язок у розробщ iнтегрова-них курсiв, цШсне осягнення мистецько!' дiйсностi засоба-ми проведення аналогш i паралелей мiж рiзними видами мистецтва, виявлення взаемодп функцiй музичного мистецтва i педагогiчних умов !х реалiзацii з метою формування поглибленого художнього свгговщчуття i свiтовiд-ношення.
Отже, наукова музично-педагогiчна iнтеграцiя виявляеться на рiвнi гносеологiчних систем у формi синтезу знань на фундаментi мiждисциплiнарного i системного пiдходiв, як: поповнення музичних лексем, понятшного
апарату за рахунок введення нових термшв з фшософп мистецько! освгти, мистецтвознавства, евристики, шно-ватики, глобалГстики тощо; унiверсалiзацiя понять, му-зично-педагогiчних категорiй, виявлення ïx онтолопч-ного пiдгрунття; створення iнтегративниx мистецько- i музично-педагогiчниx концепцiй. Такий синтез знань сшвввдноситься iз сучасним змГстом загальноï мистець-коï освiти, змши якого пов'язанi з впровадженням моделi полiцентричноï iнтеграцiï знань, що ввдображае реальний полiфонiчний xудожнiй образ свГту. Завдяки широкому мiждисциплiнарному синтезу стае можливим поеднання рiзниx способiв осягнення свГту мистецтва, творче пере-осмислення ввдомих образiв, символiв i щнностей.
У смисловому полi особистiсного пвдходу науково-до-слiдницьку культуру у музичнш освт необхвдно роз-глядати як едшсть педагогiчноï думки, дослiдницького пошуку i художнього свгтоввдношення, що виявляеться у сукупност певних якостей, спрямованих на ефективне здшснення завдань музично-естетичного виховання.
Науково-дослвдницька культура виявляеться у едност методологiчноï свiдомостi, сучасного наукового стилю мислення, характерними ознаками якого е системшсть, гнучюсть, варiативнiсть, концептуальшсть, перспек-тивнiсть, динамiзм. Осягнення художшх реалiй свiту на наукових засадах активiзуе здатнiсть особистостi до-слвдника-музиканта пiдводитися до широких творчих узагальнень, застосовуючи метод естетичного аналiзу, сутшсть якого у перетинаннi чуттевого переживання i наукового вивчення естетично!' дшсносп. Цi якостi особи-стостi визначають розвиток i збагачення його суб'ектно-о-собистiсноï домiнанти як вчителя-дослiдника-музиканта.
Особливого значення для розкриття сутшсних ознак науково-дослвдницько" культури майбутнього вчите-ля-музиканта набувае концепщя М.М. Баxтiна [3] щодо «внутрiшньоï дiалогiчностi культури», для якого дiалог е корiнь i пвдгрунття всix iншиx визначень людського буття, зверненого до Ти. I цей дiалог е лише там, де е «дГалог дГа-лопв», що охоплюеться поняттям культури, - нескшчен-на й не завершувана спiраль мовленневих висловлювань. Залучення до культур здшснюеться за допомогою дiалогу, призначенням якого е усвiдомлення культурного рГзно-манiття i своерiдностi рiзниx культур як стимулу розвитку особистость З позицiï концепцiï дiалогу культур людина, як творець культури, здатна знайти споаб дiaлогу мiж рГз-ними культурами. Це положення лягае в канву мистець-кого осмислення дшсносп, що стимулюе рiзнi способи мистецького або культурного спшкування як мжродГа-логу (внутрiшнiй дiaлог) i мaкродiaлогу (дiaлогу культур, стилiв, жaнрiв).
Аксiологiчний пiдxiд, в межах якого щнносп пред-ставляють ядро культури, нацшений на видiлення щншс-но-смислових орiентирiв, якi урегульовують i спрямову-ють дослiдницький пошук у напрямку мистещ^ освiти. У цьому контексл поряд iз нaуково-дослiдницькими, на-уково-методолопчними цiнностями особливого значення набувають духовш, морaльно-етичнi, мистецькi цiнностi, iнтегрaцiя яких у науково-тзнавальному процесi визначае вектор музично-педагопчного дослiдження. Формування цiнностей у музично-педагопчному процесi створюе для
майбутнього вчителя музики фундамент особистiсноï музично-педaгогiчноï свiтобудови, творчого свiтомоде-лювання, тобто подальшого визначення музично-педа-гогiчного простору ввдповвдно виробленим свiтоглядним переконанням та вдеалам.
Особистiсно зорiентовaний пiдxiд у поеднанш з aксiо-логiчним i дiяльнiсним дае змогу визначити особиспсну систему музично-педaгогiчниx цiнностей, яка на думку Г. Щербaковоï [7] , включае: а) сприйняття музики (як свггу музичних щнностей i постшну потребу осягнення цього свггу, що визначае творчу спрямовашсть музично-педаго-гiчноï дГяльностГ); б) потребу у спшкуванш з учнями (як способом передавання свого захоплення свиом музичних щнностей); в) усввдомлення професiйноï дГяльноси музиканта-педагога (як покликання, як споаб життя, що найповшше задовольняе духовш потреби); г) наявшсть постГйного творчого обмшу (який взаемозбагачуе всГх учасниюв музично-педaгогiчного процесу); д) здaтнiсть до постшного саморозвитку, мaксимaльноï сaмореaлiзaцiï, залучення до свiтовоï культури; е) пвдвищення сощально-го статусу музично-педaгогiчноï професп; е) набуття мож-ливостГ сприяти вдосконаленню соцiокультурноï реаль-ностГ за допомогою музично-педaгогiчноï освГти.
До означених музично-педагопчних цiнностей доцГль-но додати щнносл, пов'язaнi з гaрмонiйним поеднанням методiв наукового i художнього тзнання музично-освГт-нього простору, пошуком авторських штерпретацшних i виконавських зрaзкiв як засобу виршення певних му-зично-педагопчних проблем. Вчитель в гaлузi музичноï освГти розглядаеться як виразник соцiокультурноï мГсй, транслятор цiнностей свГтового i нащонального музичного мистецтва, що володiе концепцiею мистецького спГлку-вання i музично-педaгогiчноï дГяльностГ.
Отже, осмислення вище викладеного стосовно сутнГс-них ознак i особливостей нaуково-дослiдницькоï культури майбутнього вчителя музики як особистасного феномену дае можливГсть сформулювати таке визначення поняттю «науково-дослвдницька культура майбутнього вчителя музики»: це складна, динaмiчнa яюсть особистосл, що вГ-дображае ïï здатнГсть до синтезування наукових i художшх методГв тзнання, aнaлiтико-синтетичноï мисленневоï дГяльностГ i емоцшно-образного осягнення музичних творГв, втГлення наукового i художньо-естетичного, му-зично-педагогГчного вдеалу у дослГдницький пошук, за-стосування наукових (педагопчних i мистецтвознавчих) знань у педагопчнш дГяльностГ у якостГ науково-теоре-тичноï (пояснювально!) та конструктивно-теxнологiчноï (перетворювально!) функцiï.
Висновки. Таким чином, на основГ феноменологГчного аналГзу, дГяльшсного, особистГсного, аксГологГчного пГд-ходГв розкрито сутшсть нaуково-дослiдницькоï культури майбутнього вчителя музики, що представляе штегро-вану сукупшсть особистГсних якостей, якГ забезпечують професшно-акмеолопчне самоздГйснення та особистГс-но-креативне зростання вчителя-дослвдника-музиканта у доцГльно спланованих науково-дослвдницьких стратегГях, цГннГсно-смислове ставлення вчителя музики до наукових знань (педагопчних i мистецтвознавчих) i науки в щлому.
Обраний нами напрямок дослвдження мае продовжен-
ня у вивченш проблеми формування науково-дослвдниць-ко" культури вчителiв за кордоном залежно вiд 1х спещаль зацп.
Список лiтератури
1. Абдуллин Э.Б. Теория музыкального образования: Учебник для студ. высш. пед. учеб заведений / Э.Б. Абдуллин, Е.В. Николаева. - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 336 с.
2. Арчажникова Л.Г. Профессия - учитель музыки: Книга для учителя / Л.Г. Арчажникова. - М.: Просвещение, 1984. - 111 с.
3. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества: Сб. избр. Трудов / Примеч. С.С. Аверинцева, С.Г. Бочарова. -М.: Искусство, 1979. - 423 с.
4. Искусство в системе культур / Отв. редактор М.С. Каган. - Ленинград: Изд-во «Наука», 270 с.
5. Рудницька О.П. Педагопка: загальна та мистецька: Навчальний поабник / О.П. Рудницька. - Ки!в, 2002. - 270 с.
6. Тушева В.В. Формування науково-дослщницько! культури майбутнього вчителя музики в процеа професшно! тдготовки: теорiя i практика: Монографiя / В.В.Тушева; УМО НАПН Укра!ни - Харюв: Видавництво «Майдан», 2015. - 450 с.
7. Щербакова А.И. Аксиологический подход к музыке и музыкально-педагогическому образованию // Проблемы и перспективы педагогического образования в ХХ1 веке. -М., 2000. - С. 15-25.
