CC BY
12
8. Hooley R. Plant hormone perception and action: a role for G-protein signal transduction?// Phil. Trans. R. Soc. Lond. - 1998. - 353. - 1425-1430.
9. Marchant A., Kargul J., May S.T., Muller P., Delbarre A., Perrot-Rechenmann C., Bennett M.J. AUX1 regulates root gravitropism in Arabidopsis by facilitating auxin uptake within root apical tissues// EMBO J. - 1999. - 18. - N8. - 2066-2073.
10. Hooley R. Auxin signalling: homing with targeted genetics// Plant Cell. - 1998. - 10. -1581-1583.
11. Steinmann T., Geldner N., Grebe M., Mangold S., Jackson C.L., Paris S., Gol-weiler L., Palme K., Jurgen G. Coordinated polar localisation of auxin efflux carrier PIN1 by GNOM ARF GEF// Science. - 1999. - 286. - N10, 316-318.
12. Liu C., Xu Z., Chua N. Auxin polar transport is essential for the establishment of bilateral symmetry during early plant embryogenesis// Plant Cell. - 1993. - 5. - 621-630.
13. Abel S., Theologis A. Early genes and auxin action// Plant Physiol. - 1996. - 111. - 9-17.
14. Kim J., Harter K., Theologis A. Protein-protein interactions among the Aux/IAA proteins// Proc. Natl. Acad. Sci. U. S. A. - 1997. - 94. - 11786-11791.
15. Ciechanover A., Schawrtz A.L. The ubiquitin-pro-teasome pathway: the complexity and myriad functions of protein death// Proc. Natl. Acad. Sci. U. S. A. - 1998. - 95. - 2727-2730.
16. Lammer D., Mathias N., Laplaza J.M., Jiang W., Liu Y., Callis J., Goebl M., Estelle M. Modification of yeast Cdc53p by the ubiquitin-related protein Rublp affects function of the SCFcdc4 complex// Genes Dev. - 1998. - 12. - 914-926.
17. Liakopoulos D., Doenges G., Matuschewski K., Jentsch S. A novel protein modification pathway related to the ubiquitin system// EMBO J. - 1998. - 17. - 2208-2214.
18. del Pozo J.C., Timpte C., Tan S., Callis J., Estelle M. The ubiquitin-related protein RUB1 and auxin response in Arabidopsis// Science. - 1998. - 280. - 1760-1763.
19. Kovtun Y., Chiu W.L., Zeng W., Sheen J. Suppression of auxin signal transduction by a MAPK cascade in higher plants// Nature. - 1998. - 395. - 716-720.
20. Cernac A., Lincoln C., Lammer D., Estelle M. The SARI gene of Arabidopsis acts downstream of the AXR1 gene in auxin response// Development. - 1997. - 124. - 1583-1591.
21. Rouse D., Mackay P., Stirnberg P., Estelle M., Leyser O. Changes in auxin response from mutations in an Aux/IAA gene// Science. - 1998. - 279. - 1371-1373.
22. Ulmasov T., Murfett J., Hagen G., Guilfoyle T. Aux/IAA proteins repress expression of reporter genes containing natural and highly active synthetic auxin response elements// Plant Cell. - 1997. - 9. - 1963-1971.
23. Bennett M.J., Marchant A., May S.T., Swarup R. Going the distance with auxin: unravelling the molecular basis of auxin transport// Phil. Trans. R. Soc. Lond. - 353. - 1511-1515.
24. Przemeck G.K. H., Mattsson J., Hardtke C.S., Sung R.Z., Berleth T. Studies on the role of the Arabidopsis gene MONOPTEROS in vascular development and plant cell axialization// Planta. - 1998. - 200. - 229-237.
25. Muller A., Guan C., Galweiler L., Tanzler P., Huijser P., Marchant A., Parry G., Bennett M., Wisman E., Palme K. AtPIN2 defines a locus of Arabidopsis for root gravitropism control// EMBO J. - 1998. - 17. - 6903-6911.
26. Bennett M.J., Marchant A., Green H.G., May S.T., Ward S.P., Millner P.A., Walker A.R., Schulz B., Feldmann F.A. Arabidopsis AUX1 gene: a permease-like regulator of root gravitropism// Science
УДК630*182.21 (471.82) П.Т. Ященко1, В.В. Турич2
ПРО ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ СОСНИ НА ЗГАРИЩАХ У Л1САХ ШАЦЬКОГО НАЩОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Вщображено роль вогню як вагомого еколопчного фактора i його вплив на функщонування люових екосистем. Охарактеризован особливост заростання зга-рищ та природного поновлення сосни звичайно! на горшьниках у соснових люах Шацького нащонального природного парку.
1 1нститут екологп Карпат НАН Украши
2 Шацький нацюнальний природний парк
P.T. Jashchenko, V.V. Turich
About natural resumption of a pine on burnt places in woods of Shatsk national natural park
The role of a fire as important ecological factor and it influence on operation wood ecosystems is reflected. The features be owergrown of burn places and natural resumption of a pine ordinary on them in pine woods of Shatsk national natural park are described.
Особливктю ведення господарства у лках Шацького нащонального природного парку (НПП) е цшковита заборона рубань головного користуван-ня, а також диференцiйований шдхад до застосування доглядових рубань догляду та шших лiсогосподарських заходiв вiдповiдно i3 зонуванням його тери-торií. Так, у заповiднiй зош доглядовi рубання проводяться лише у молодня-ках, у зонi рекреацшного використання зрiдка застосовуються ландшафтнi рубки, а рубкам догляду притаманна мала штенсивнкть вибiрки деревини. Але в лках зони господарсько1, площа яко1 становить майже 40 % територц парку, ведеться традицiйна господарська дiяльнiсть iз дотриманням методо-логií i технiко-економiчних показникiв рубань промiжного користування, а також загальних вимог природоохоронного плану. Рубання лiсу традицiйно супроводжуеться спалюванням порубкових залишкiв невеликими купами, що зумовлюе появу окремих невеликих дшянок згарищ пiд наметом лку.
Разом з тим посилене рекреащйне навантаження на екосистеми рек-реацшно1 та господарсько1 зон Шацького НПП супроводжуеться почастшан-ням пожеж у лках (табл. 1), що також зумовлюе появу згарищ шд наметом лку, але вже бшьших за площею; деколи ж формуються горшьники з цшко-витим пошкодженням не лише трав'яно-мохового, але й деревного яруав на-саджень. Частим явищем е й формування у цш зонi пiднаметних згарищ вiд багать шсля вiдвiдування лiсiв рекреантами [2].
Табл. 1. Кмьюсть пожеж у лках Шацького НПП за час його кнування
№ п/п PiK пожежi Кшьюсть пожеж Загальна площа, га
1 1984 1 3,33
2 1985 1 0,30
3 1986 1 0,30
4 1987 1 8,5
5 1988 6 0,40
6 1989 2 0,20
7 1990 Пожежi вщсутш -
8 1991 Пожежi вщсутш -
9 1992 3 1,33
10 1993 3 1,90
11 1994 9 4,60
12 1995 9 11,45
13 1996 Пожежi вщсутш -
14 1997 8 3,02
15 1998 Пожежi вщсутш -
16 1999 Пожежi вщсутш -
17 2000 4 8,71
18 2001 Пожежi вщсутш -
226
Ллнвницью дослщження в Укра'лш
Згарища е дуже своeрiдними просторовими еколопчними шшами, яким характерш наявнiсть овугленого поверхневого субстрату, висока зольнкть i стерильнкть верхнiх грунтових горизоштв, що зумовлюе довгот-ривале вiдновлення тут рослинносп, а також специфiчний перебк сукце-сiйних змiн. Вивчення процесу заростання невеликих (площею 10-20 м кв.) шднаметних згарищ у вологих та свiжих соснових борах i суборах Шацького НПП показало, що типова первинна сукцет, як правило, спостеркаеться з наступного (пiсля згорання зaлишкiв) року i починаеться з поселения мохш, зокрема з появи окремих дернинок фунарп гiгрометричноí (Funaria hygromet-rica Hedw.) та поли поникло!' (Pohlia nutans (Hedw.) Lindb.). Характерною для початково!' стадо е й участь анемохорних синантропних видш, зокрема жов-тозiлля звичайного (Senecio vulgaris L.) та шан-чаю вузьколистого (Cha-maerion angustifolium (L.) Holub); як шонерш види виступають i шпергель польовий (Spergula arvensis L.) та щавель горобиний (Rumex acetosella L.).
У сухих типах лкорослинних умов типовим для згарищ е поселення олiготрофiв - ксерофiтiв, таких як булавоносець сруватий (Corynephorus ca-nescens (L.) Beauv.), костриця овеча (Festuca ovina L), золотарник звичайний (Solidago virgaurea L.), aнiзaнтa покршельна (Anisantha tectorum (L.) Nevski) тощо. Деколи трапляються тут веронiкa лшарська (Veronica officinalis L.) та льонок звичайний (Linaria vulgaris Mill.). I лише через 3-4 роки просте-жуеться поява на шднаметних згарищах самосшу деревних порiд, зокрема бе-рези та сосни, що вщображае перехад до наступно!', "деревноГ стадп заростання згарищ i розвитку на них лково!' рослинностi.
Разом з тим заростання пiднaметних згарищ може вщбуватися й шак-ше, коли заселення цих дiлянок вщбуваеться безпосередньо деревними видами, зокрема сосною, а мохи й трави проникають шзшше, вже пiд ярус шдрос-ту; тобто "деревна" стaдiя вiдновноí сукцесií е початковою, а мохово-трав'яна - послiдуючою. Таке явище вщзначене нами у 29 кв. Свиязького лiсництвa Шацького НПП, в умовах свiжого соснового бору (асощащя Pinetum pleuro-ziosum), де спалювання порубкових зaлишкiв було здiйснено взимку 1998 року. Насадження одноярусне, природного походження, склад деревостою -10С, висота 22 м, дааметр 32 см, зшкнуткть 0.6, вш - 60 рокiв, бошгет -I. Пiдлiсок вiдсутнiй, у шдросп - поодиноко дуб звичайний (до 4 м висоти). Результати зaмiрiв висот чотирирiчних особин сосни та 1х приросту 2001 року наведено в табл. 2.
Як видно з таблищ, амплиуда висот становить вiд 16 до 63 см, а рiч-них приростiв у висоту - ввд 6 до 37 см. Розподш природного поновлення сосни i його приростов 2001 року за ступенями висот (табл. 3.) вщображае початок процесу диференщацп особин, що е зaкономiрним явищем у розвитку молодого поколшня та яке характеризуеться розривом у ряду розподшу, зокрема пaдiнням численностi особин у ступеш 36-40 см.
Анaлiз густоти стояння пiдросту сосни на шднаметних згарищах вь дображае такий ряд усереднених вiдстaней помiж особинами: 6,7,11,11,11,12,12,17, 30, 30, 31. Розрaхунковi середня вiддaль мiж особинами становить 16 см, площа живлення - 210 см кв., кшьккть особин - 47 шт на
1 кв.м. Реально ж кшькють особин на площадках становить в1д 20 до 29 осо-бин на 1 кв.м.
Табл. 2. Висота особин сосни та величина приросту 2001 року
Висота особин Прирют 2001 р. Висота особин Приркт 2001р. Висота особин Приркт 2001 р. Висота особин Прирют 2001 р.
16 8 30 22 42 24 49 24
17 7 31 14 42 24 50 30
21 11 32 14 43 30 50 29
22 7 32 8 43 19 51 35
23 13 33 16 44 14 53 30
24 10 33 9 45 26 55 30
26 16 33 16 45 27 55 30
27 14 33 15 45 25 56 34
27 10 34 21 45 23 56 27
27 9 34 16 47 22 57 33
28 14 34 20 47 26 57 25
28 6 34 12 47 20 59 27
28 16 37 18 48 20 60 31
29 14 41 22 49 26 62 26
30 15 42 29 49 30 63 37
Табл. 3. Групування особин природного поновлення за ступенями висоти
Ступеш висот, см
Розподш особин
за приростом
за висотою
6-10
9
11-55
11
16-20
10
21-25
10
26-30
15
10
31-35
11
36-40
41-45
11
46-50
51-55
56-60
61-65
Разом:
60
60
За шкалою професора Горшенша М.М., природне поновлення на зга-рищах (1 розрахункове, 1 реальне) характеризуемся як добре. Наведене вище св1дчить, що на тднаметних згарищах створюються сприятлив1 умови для формування шдросту сосни.
Стад зазначити, що вогонь, як зас1б вщновлення соснових л1с1в у при-родоохоронних об'ектах (зокрема з сосни болотно!), широко застосовуеться у свгговш практищ, особливо л1с1вниками США та Канади, що розглядають його як важливий еколопчний фактор [1]. Результати наших дослщжень св1д-чать, що контрольований вогневий вплив може бути сприятливим для формування природного поновлення у св1жих борах. Тому його дощльно розгляда-
0
0
2
4
4
1
1
9
4
6
2
228
Лiсiвницькi дослщження в Украlнi
ти та як один iз можливих способов сприяння природному поновленню у сос-нових лках, i не лише в Шацькому НПП, а й у регюш Полiсся в цшому.
Лiтература
1. Спурр С.Г., Барнес Б.В. Лесная экология: Пер. с 3-го англ.изд./ Под ред. д-ра биол.наук С.А. Дыренкова. - М.: Лесн.пром-сть, 1984. - 480 с.
2. Ященко П.Т. Особенности демутации растительности на горельниках Шацкого природного национального парка/ Материалы 40-й науч. - техн. конф. Львов. лесотехн. инта (лесохозяйств.секция), Львов, февраль 1988 г. - Львов, 1991. - С. 137-141. Деп.во ВНИИЦлесоресурс 25.04.1991 № 862 - ЛХ91._
УДК 634.73 Наук. ствроб. В.К. Коновальчук, канд. с.-г. наук -
1нститут агроекологп та бютехнологи УААН, м. Кшв
ВИВЧЕННЯ СОРТ1В ЖУРАВЛИНИ ВЕЛИКОПЛ1ДНО1, ЛОХИНИ ВИСОКОРОСЛО1 I БРУСНИЦ1 ТА ЗОНИ IX ВИРОЩУВАННЯ В
УКРА1Н1
Наводяться результати вивчення pi3rnx сорпв журавлини великоплщно!, лохини високоросло! та бруснищ в умовах Украши. На ocнoвi проведених дocлiджень автор робить висновок про можливють вирощування журавлини великоплщио! на кис-лих торф'яних землях, зокрема, вiдпpацьoваних торфовищах. Рослини лохини висо-коросло! та бруснищ добре ростуть i плодоносять на кислих мшеральних i торф'яних землях. Для вирощування журавлини великоплщно! найбшьш cпpиятливi клiматичнi i rpунтoвi умови у зoнi Пoлiccя, а для лохини високоросло! та бруснищ - у зош По-люся, Малого Пoлiccя i pегioнi Карпат.
V.K. Konovalchuk
Research of the varieties of large-fruited cranberry, highbush blueberry and lingonberry, and the areas of their growing in Ukraine
There presented the results of research of different varieties of large-fruited cranberry, highbush blueberry and lingonberry in Ukraine. According to the research the author explains the possibilities of growing of large-fruited cranberry in areas with peat soils, especially in used peatbogs. Highbush blueberry and lingonberry grow well in mineral and peat soils. Large-fruited cranberry grows in favorable weather and soil conditions of Polissia Region, and highbush blueberry and lingonberry grow in Polissia and Carpathian Regions.
На сфагнових болотах i в лках Полкся трапляються щнш япдш рослини pi3rax видiв 13 родини брусничних: журавлина болотна (Oxycoccus palustris Pers.), лохина (Vaccinium uliginosum L.), чорниця (Vaccinium murtil-lus L.), брусниця (Vaccinium vitis-idaea L.). Внаслвдок тенсивного осушення болiт i добування торфу та антропогенного впливу на лiсовi екосистеми пло-ща, зайнята рослинами цих видав в УкраМ, постiйно зменшуеться. Така тен-денщя спостерiгаеться i в iншиx крашах Сxiдноí бвропи.
Свiжi ягоди журавлини, лохини i брусницi та вироблеш з них продук-ти мктять бiологiчно активнi речовини, мають щнш xарчовi та лжувально-профiлактичнi властивосп i використовуються для виготовлення напо1в, варения, джемш, киселiв та багатьох шших видiв продуктiв харчування. Плоди цих рослин використовуються також для виготовлення продуктш дитячого
