CC BY
20
УДК 338.22(477):368.811
Г. В. Колeснiкова,
пошукач 1нституту економ1ки промисловост1 НАН Украгни
м. Донецьк
про необхщшсть використання 1ноземного досв1ду м1крострахування та гарантування кредит1в малому
пщприемництву в украшт
Постановка проблеми. Стабшьне фшансуван-ня тдириемнилько! даяльност в перiод ринково! транс-формаци економiки завжди було однieю з актуальних проблем на шляху стшкого зростання економiки. Пiдприeмства малого бiзнесу i у розвинутих кра!нах, i в тих, що тiльки розвиваються, завжди мали труд-нощi з отриманням фшансово! допомоги вiд банков i фiнансових установ. Фактично бтьшють тдприемств малого бiзнесу починае свою дiяльнiсть без будь-яко! початково! тдтримки. Пiдприемець, зазвичай, отри-муе свою першу невелику частину фiнансування, у якш у нього iснуе потреба, зi сво!х власних заощад-жень або за рахунок заощаджень свое! ам'1. Також пiдприемства малого бiзнесу схильнi вважати, що без отримання кошт^в вiд кредитних установ !х розвиток е складним й не таким ст^мким, як хотшося.
У процеа кредитування малi тдприемства стика-ються з проблемою надання банку забезпечення для отримання коштiв в необхвдному обсяз^ Тому виникае потреба замiщення частини розмiру забезпечення шляхом надання гарантiй вiд третьо! сторони. З огляду на те, що кредитування малого тдприемництва е ризико-вим, фiнансова спроможнiсть банков опиняеться тд значною загрозою, якщо не сформувати гарантий по-вернення !хнього кредиту Обида сторони дуже потре-бують формування надшно! системи гарантування. 1но-земний досвiд переконливо свiдчить, що дiевими еле-ментами ще! системи зазвичай е гаранпйш фонди (дер-жавнi, мiсцевi та iнших форм власносп), а також това-риства взаемного кредитування. Ще однiею системою захисту вiд певного ризику е м^острахування.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Пи-тання про можливють запровадження схем гарантування кредитив широко розглядаеться в публiкацiях за-рубiжних авторiв, зокрема Д. Крук, Р. Джуччi, I. Пе-липась у робот «Гарантийные фонды для предприятий малого и среднего бизнеса» [1] розглядають можливють створення гаранпйних фондiв для суб'екпв малого та середнього бiзнесу як шструменту що спро-щуе !х доступ до фiнансового капiталу. Ц питання також дослiджуються в публшащях вiтчизняних авторiв: С. В. Усенко, С. Григор'ева, В.1. Ляшенка, Т.В. Свгт-лично!. Зокрема, С. В. Усенко у статп «Гарантийный
фонд в системе финансового кредитования предпринимательства» [2] зазначае, що гаранпйш схеми роз-ширюють можливють доступу до фшансових ресурсiв, перш за все для тдприемств, що розпочинають свiй бiзнес та мають високий темп розвитку; у публшацл С. Григор'ева «Принципи створення та функцюнування фондiв кредитно! гарантл»[3] запропоновано застосу-вання фонду кредитних гарантий як оргашзаци, яка б приймала на себе значну частину ризику в ходi кредитування; у робот! В. I. Ляшенка та Т. В. Свгтлично! «Кредитная инфраструктура малого бизнеса: ретроспектива и перспектива» [4] розглянуто особливостi дiяльностi компанiй взаемних гарантий та товариств взаемного гарантування кредитив у кра!нах Свропи, а також пропонуеться поетапний тдхвд до формування регюнально! мережi спецiалiзованих небаншвських фшансово-кредитних та кредитно-гарантшних закладiв з розвитку малого тдприемництва.
Питання мшрострахування розглянуто в статп росшського автора Е.С. Гребенщикова «Микрострахование — не вполне обычное страхование и не только для малоимущих» [5].
Однак необхвдне детальшше вивчення ролi дер-жави та И можливостей iз забезпечення розширення джерел фiнансування пiдприемств малого бiзнесу за рахунок надання державних гарантий при отриманнi кредитiв. У зв'язку з важливiстю забезпечення доступу малих пiдприемств в Укра!ш до необхщних об-сягiв фшансових ресурив постае проблема продов-ження пошуку та практично! реалiзацil нових ефек-тивних шляхов вирiшення проблем формування кре-дитно-гарантiйних та мшрострахових установ. Особливо це актуально в жорстких умовах свгтово! фшансово! кризи, коли вiдбуваеться збшьшення ризишв при кредитуваннi i внаслвдок банки зовсiм припиня-ють кредитування.
Мета. Основною метою статп е узагальнення свiтового досвiду пiдтримки кредитування малого бiзнесу, а також обгрунтування необхiдностi залу-чення додаткових джерел фшансових ресурив шляхом розробки схем гарантування кредипв та мшро-страхування.
Виклад основного матерiалу. Формування рин-
ково! системи господарювання в Укра1т пов'язане i3 зростанням тдприемницько! активности в ycix сферах економши. Одним i3 перспективних напрямiв створен-ня конкурентно-ринкового середовища е розвиток малого бiзнесy. Вiн значною мiрою залежить вiд фшан-сового забезпечення його дiяльностi. Звiдси особливого значення набувае кредитна тдтримка малого бiзнесy вiтчизняними баншвськими установами. Ма-лий бiзнес в Укрш'ш досьогоднi стикаеться з безлiччю проблем в процеа отримання баншвського кредиту. При цьому розвиток таких тдприемств без кредитних засобiв не завжди можливий.
Вiдсyтнiсть у господарськш системi стiйкого джерела фiнансyвання, спрощеного доступу до нього суб'екпв тдприемницько! дАяльност для вдаворення капiталy зумовлюе падiння конкурентоспроможносп тдприемств, зниження обсягiв виробництва товарiв та послуг, недостатне використання нових технологш
Банювське кредитування потенщйно е найефектив-нiшим легальним джерелом ресyрсiв для малого б!зне-су, зазвичай кредитт кошти банков спрямовуються на задоволення регулярних потреб малих тдприемств та довгостроковi швестицл. Кредитування являе собою особливий процес, що складаеться з ряду етапiв, кож-ний з яких забезпечуе виршення певних завдань, а в сукупност досягаються головнi цiлi [6].
У лiтератyрi видiляють так! основнi причини, чому пiдприемства малого бiзнесy мають обмежений доступ до фiнансyвання: — кредитування малих тдприемств зазвичай вважають ризикованим в силу мАнливост обставин, з якою зштовхуються тдприем-ства малого бАзнесу, !х уразливост до економiчних змш; — банки завжди мають упереджене ставлення й вщдають перевагу кредитуванню великих корпоратив-них позичальниив; — висок! баншвсьш адмшстра-тивш витрати тд час кредитування невеликих пози-чальниив; — брак у малих тдприемств вщповщних даних бухгалтерсько! звгтносп та !ншо! документацл, яку вимагають банки, а також щнних паперiв або кредитного забезпечення тд позики [3, с. 2].
Чинниками, котр! обмежують можливосп малих пiдприемств отримати баншвський кредит, е, з одного боку, жорстшш! вимоги банков до малих тдприемств щодо надання гарантш повернення кредиту внаслвдок вщсутносп в остантх тривало! кредитно! ютори, тдви-щених виробничих ризишв, мобшьносп катталу, а з Аншого боку, властива малим тдприемствам специф-!чна структура активАв, у якш мшмальний внесок не-рухомост!, що могло б служити заставою повернення кредиту Кр!м того, банювський сектор бтьшою м!рою орАентований на обслуговування великих тдприемств, що ютотно тдвищуе витрати кредитування малих тдприемств i призводить до тдвищення
ставок за кредитами. Для комерщйних банков робота з рентами, як отримують незначт кредити (здебть-шого це мал! тдприемства), е низькорентабельною.
Важливий бш справи — це забезпечетсть кредиту. Сьогодт мал! тдприемства не в змоз! виконати заставт зобов'язання, тому що вони не мають дос-татнього забезпечення, або застава, яка ними пропо-нуеться, не досить л1кидна. Зрештою, i проценти за кредити так! висок!, що навгть за сприятливих еконо-м!чних умов повернути !х важко. Через неможливють отримувати кредити офщйно мал! тдприемства кори-стуються послугами «чорного» ринку кредитив. Ос-кшьки кредити видаються на певних умовах, то вони часто бувають такими, що затягують «молод!» мал! тдприемства в тенета тгньово! економАки.
Отже, перед малими гпдприемствами постають так! проблеми, пов'язаш з баншвським кредитуванням:
1) мале тдприемство не може надати необхщно-го забезпечення для отримання кредиту;
2) надто висок процентт ставки за кредитами;
3) оформлення документа на кредит складне або забирае багато часу;
4) термш кредитування недостатнш.
На вщм!ну вщ Укра!ни, у Сврот кредитуванню малого та середнього бАзнесу мАжнародт фшансов! шститути надають великого значення. Так, у €С дае спещальна програма, що передбачае розподщ фшансо-во! допомоги, призначено! для кредитування малого бАзнесу, через Свропейський банк реконструкщ! та роз-витку (СБРР), шш! европейськ фшансов! шституцл.
У кра!нах Свропи ще прийнята у 2000 рощ €вро-пейська харт1я для малих тдприемств (European Charter for Small Enterprises). Кра!ни, що приедналися до цьо-го документа, розглядають малий та середнш б!знес як ключовий елемент Анновацш i створення нових робо-чих мюць. Також кра!ни зобов'язуються зосередити свою увагу на таких напрямах: освгта та тдготовка кадр!в; створення тльгових умов для швидкого запуску бАзнесу; забезпечення доступу малого й середнього бАзнесу до сучасно! шформаци та технологш; створення адекватно! правово! та податково! бази, що сприяе розвитку малого й середнього бАзнесу [7].
Майже 40 кра!н приедналися до Хартл та висло-вили свою вщдатсть И принципам. Участь Укра!ни в процес! Хартп передбачаеться Указом Президента та Резолющею Кабшету МшстрАв Укра!ни, прийнятою в липт мюящ 2008 року. Уряд Укра!ни повтстю тдтри-муе принципи ХартИ i вважае !х впровадження вкрай необхвдним для створення бтьш сприятливого середовища для росту малих тдприемств в Укра!т, аби вони змогли повтстю розкрити свш потенщал та зробити пдний внесок в екожмчне зростання кра!ни.
Одним !з 10 принцитв Харт!! е «доступ до
фшшав», у paмкax якoгo oбoв 'язкoвим e впpoвaдження сxем гapaнтyвaння кpедитiв мaлoмy mдпpиeмнищБy
У свiтoвiй пpaктицi для в^шення пpoблем ви-сoкoгo pизикy кpедитyвaння пiдпpиeмств мaлoгo бiзне-су тa немoжливoстi нaдaння ними дoстaтньoгo ^е-дитнoгo зaбезпечення бaгaтo ^arn зaпpoвaдили сxе-ми кpедитнoï гapaнтiï. Осдавтаю спiльнoю pисoю цж сxем e те, щo pизик кpедитyвaння в нж poзпoдiляeть-ся в узгодженж пpoпopцiяx мiж пoзикoдaвцем ^a^ юм aбo фiнaнсoвoю yстaнoвoю) тa гapaнтiйнoю opra-нiзaцieю. Tara сxеми rapamyKnb кoмпенсaцiю бaнкaм у випaдкy невиюшння пoзичaльникaми ïx зoбoв'язaнь зa видaними кpедитaми, тaким чинoм зменшуючи p^ зики кpедитopiв. Без тaкиx raparntó кpедити aбo не видaвaлися взaгaлi, aбo видaвaлися в меншoмy o6-сязi, який неoбxiдний для poзвиткy пiдпpиeмств мa-лoгo бiзнесy.
Свгшвий дoсвiд Hoxaeye, щo сxеми гapaнтyвaн-ня кpедитiв poзpoбляються з метою збшьшення шд-xoджень кaпiтaлy в pеaльний сектop екoнoмiки й oto6-ливo в poзвитoк мaлoгo п^^темни^^. Уpяди ^arn, щo впpoвaдили тaкi сxеми, бaчили в ниx двi oснoвнi пеpевaги. Пo-пеpше, це зменшye неoбxiднiсть пpямo-гo видiлення бюджетниx кoштiв нa пiдтpимкy пiдпpиeмств мaлoгo бiзнесy. Пo-дpyге, це спpияe poз-витку нaвичoк oцiнки pизикiв у кpедитopiв i пoзичaль-нишв, змiцненню дoвгoстpoкoвиx зв'язшв мiж ними й у пoдaльшoмy пoстyпoвo пpизвoдить дo ситyaцiï, кoли yчaсть деpжaви як rapama стae неoбoв'язкoвoю.
Boднoчaс e i негативш мoменти в деpжaвниx га-paнтiяx. Нaсaмпеpед, ввaжaeться, щo вoни мoжyть зpoбити й кpедитopiв i пoзичaльникiв менш yвaжни-ми дo oцiнки pизикy пpи poзpoбцi yмoв кpедитнoгo дoгoвopy, стимyлювaти нaдмipне звеpнення бaнкiв дo гapaнтiйниx фoндiв. Однaк дoсвiд KoHasye, щo pетель-нo poзpoбленi сxеми гapaнтyвaння ^еди^в мiнiмiзy-ють пpoблеми тaкoгo po^.
З метoю впpoвaдження й ефективтаго функцю-нyвaння гapaнтiйниx сxем мiжнapoдними фiнaнсoви-ми iнститyтaми й oкpемими кpaïнaми poзpoбленi спец-iaльнi дoкyменти. У ниx pекoмендoвaнi пpaвилa вiдбo-py пoзичaльникiв тa дaються pекoмендaцiï з мaкси-мaльниx poзмipiв rapamm Нaпpиклaд, для кoжнoгo oкpемoгo кpедитy мaксимaльний poзмip гapaнтiï не тавинен пеpевищyвaти 50% вiд суми кpедитy; мaкси-мaльний oбсяг yсix видaниx тд гapaнтiю кpедитiв не тавинен пеpевищyвaти зaгaльний oбсяг гapaнтiйнoгo фoндy бiльш нiж в 5 paзiв.
Це дoзвoляe мiнiмiзyвaти непoвеpнення ^единв i вiдпoвiднo збитки i ^mara^ фiнaнсoвиx iнститyтiв, i деpжaвнoгo rapamifeoro фoндy. Pекoмендyeться тa-кoж стягyвaти oкpемo плaтy нa пoкpиття aдмiнiстpa-тивниx витpaт iз зaбезпечення raparai^^ сxем. ^a-
тa мoже мaти фopмy aбo oднopaзoвoгo aвaнсoвoгo плaтежy в гapaнтiйний фoнд у poзмipi 1 — 3 % ввд зaгaльнoï суми, нa яку нaдaeться гapaнтiя, aбo щoмi-сячдаго плaтежy, щo poзpaxoвyeться зaлежнo вiд зa-лишкoвoï суми, нa яку нaдaнa гapaнтiя. Для мiнiмiзaцiï pизикiв rapamirä™ фoнд пoвинен сyвopo дoтpимy-вaтися пpинципy дивеpсифiкoвaнoстi no гaлyзяx i га-тегopiяx noзичaльникiв, a тaкoж не nеpевищyвaти встa-нoвлениx меж для poзмipiв oкpемиx гapaнтiй.
Меxaнiзм дiяльнoстi фoндy у спpoщенoмy виг-лядi склaдaeться з тaкиx етaпiв:
1. Пiдпpиeмствo звеpтaeться дo бaнкy, a для зa-безпечення ^едиту пponoнye певну зaстaвy.
2. Бaнк poзглядae зaявкy тa npиймae piшення npo те, щo кpедит мoже бути нaдaний тальки зa ушви ш-дaння дoдaткoвoгo зaбезnечення aбo ж нестaчa зaбез-печення буде m^ma гapaнтiйним фoндoм.
3. Пiдпpиeмствo звеpтaeться дo гapaнтiйнoгo фoн-ду зa нaдaнням гapaнтiï тa пеpедae дoкyменти, якi пiдтвеpджyють нaмip бaнкy нaдaти кpедиx
4. Гapaнтiйний фoнд poзглядae зaявкy тa ^ий-мae piшення npo нaдaння (aбo вiдмoвy) гapaнтiï.
5. Пiдпpиeмствo npoвoдить oплaтy гapaнтiйнoмy фoндy зa нaдaнy rapam-ro.
6. Бaнк, гapaнтiйний фoнд тa noзичaльник y^a-дaють дoгoвip rapam-ii'.
У. Бaнк тa пiдпpиeмствo yклaдaють кpедитний дoгoвip.
Сxемaтичнo меxaнiзм даяльтасп фoндy пpедстaв-ленo нa pra.1
Дoдaткoвa неoбxiднiсть впpoвaдження сxем га-paнтyвaння кpедитiв зyмoвленa зaгaльнoю екoнoмiч-нoю ситyaцiю, щo склaлaся внaслiдoк свiтoвoï фiнaн-сoвiй кpизи, яга зaвдaлa нaйбiльшoï шкoди фiнaнсoвiй OT^^i бaгaтьox кpaïн свiтy.
Для noдoлaння нaслiдкiв кpизи бaгaтo кpaïн yживaють зaxoди для noсилення деpжaвнoгo впли-ву нa екoнoмiкy. Зoкpемa пpиймaються aнтикpизoвi npoгpaми, щo включaють юмплекс екстpениx зa-xoдiв iз зaбезпечення фiнaнсoвoï дonoмoги тд-npиeмствaм мaлoгo бiзнесy, якi в oснoвнoмy звo-дяться дo тpьox нanpямкiв :
Пo-пеpше, пiдтpимкa piвня пpoдaжy й зanoбiгaн-ня зменшення oбiгoвoгo кaniтaлy niдпpиeмств секто-py мaлoгo бiзнесy нa oснoвi нaдaння ексnopтниx ^е-дитiв i гapaнтiйниx зoбoв'язaнь, тлегшення noдaткo-вoгo тягapя й нaдaння вiдстpoчки зa noдaткoвими nлa-тежaми, a тaкoж yживaнням зaxoдiв щoдo скopoчення стpoкiв nлaтежiв yсiмa пapтнеpaми дiлoвиx вiднoсин i зaбезnеченню безпеpеpвнoстi гpoшoвиx noтoкiв.
Пo-дpyге, noлегшення дoстyпy пiдпpиeмств мa-лoгo бiзнесy дo фiнaнсoвиx pесypсiв, свoeчaсне rn-дaння oбiгoвиx кoштiв, pестpyктypизaцiя кpедитнoï зa-
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy № 2 (20), 2010
Рис. 1. Мехашзм д1яльносл гарант1йного фонду
боргованосп, розширення схем надання гарантш i пол1пшення умов погашення дiючих кредитив.
По-трете, здшснення фiнансовоï пiдтримки пiдприeмств малого 6i3œcy для забезпечення реаль заци й завершення чинних iнвестидiйних i iнновацiй-них проектов, що мають високу комерщйну приваб-ливiсть з метою забезпечення можливост в найближ-чому майбутньому здiйснити вих1д на ринок з новими продуктами й послугами, як мають тдвищений попит. Така допомога здшснюеться шляхом надання шве-стицшних гранив, тльгових кредитiв i вживанням за-ходiв щодо забезпечення прискореноï амортизацiï ос-новних засо6iв i цшьовим фшансуванням науково-дос-лiдних й дослiдно-конструкторсъких робгт.
1ншим джерелом додаткового фiнансування малого тдприемництва в краïнах, що розвиваються, е мiкрострахування. Досвiд розвитку мшрострахуван-ня (м/с ) узагальнювала й пiдготувала пропозици з його регулювання М1жнародна асощащя страхових наглядав (МАСН або IAIS). Напришнщ 2006 р. Робоча група МАСН з мшрострахування надрукувала доповiдъ, що визначила критерiï, параметри й особливост мшрост-рахування як поняття й узагальнила пiдходи до мшро-страхування в рiзних державах, передусiм з погляду органiв регулювання. Доповiдъ базуеться на даних, от-риманих у ходi опитування представнишв наглядових (регулятивних) органiзацiй i об'еднань страховиков в крашах — членах МАСН (Issues in Regulation and Supervision of Microinsurance. Draft Issues paper. November 2006). Представники 40 краш узяли участь у цьому проектi. МАСН заявила про прагнення ство-рити модель «режиму регулювання й нагляду», що сприяе поширенню м/с i разом з ним — страхування населення в цшому та тдвищенню надiйностi й стiйкостi уае1' фiнансовоï системи.
На думку експертгв МАСН, мiкрострахування припускае:
— надання страхового захисту для домашнiх господарств з низьким рiвнем доходу зi схожим ри-зиковим профiлем;
— страхування з низькими страховими сумами i вiдповiдно з невеликими виплатами;
— страхування з низькими страховими внесками.
Мшрострахування визначаеться також як захист
людей з невисокими прибутками вiд певних ризикiв та обмш на сплату скромно1' премiï, пропорцшно1' вiро-гiдностi й вартостi застрахованого ризику.
Експерти МАСН дiйшли висновку, що, хоча в рядi стосуншв мiкрострахування представляе не що iнше, як «спрощене страхування», тут також можуть знаходити застосування принципи пруденщального нагляду, розкриття iнформацiï для утримувачiв полiсiв, iнвесторiв i спонсорiв, а ввд керiвникiв мiкрострахо -вика вимагаеться не менший професiоналiзм, шж у традидiйних страхових компанiях.
Мшрострахування в останнiй перiод перебувае в полi зору i нацiоналъних урядiв, i впливових багатос-тороннiх мiжнародних органiзацiй (Свiтовий банк, М1жнародна оргамзащя працi, ОЕСР, за тдтримки яких був створений мiжнародний Центр мшрострахування, Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я, оргашзацл системи ООН). Ввдповщш дослiдження проблем мшро-страхування проводило Мюнхенське перестрахове то-вариство. Практичний iнтерес до ще1' теми виявляли най6iлъшi страховi корпорацiï, банки розвитку й сшьгоспкредитування. Голландський страховий кооператив Eureco, що займався ранiше прямим страху-ванням ризиюв мшрострахування, останнiм часом став пропонувати й послуги з 1'х перестрахування у свош дочiрнiй структурi Eureko Re [8].
Отже, мiжнародний досвiд показуе, що гарантшш фонди створюються за участi держави, мюцевих органiв влади, банков, що кредитують малi тдприем-ства. Основною цшлю 1'х дiялъностi е сприяння в от-риманнi малими тдприемствами баншвських кредипв та iншого додаткового фшансування. Поряд з цим, у зарубiжних крашах застосовуеться мiкрострахування як шструмент захисту дрi6них тдприемщв з невисокими доходами ввд ризиив неплатоспроможносп. В Украт для впровадження державноï полiтики тдтрим-
ки розвитку малого тдприемництва необхiдне вико -ристання iноземного досвiду в запровадженнi схем гарантування кредитiв та мшрострахування як додат-кового джерела надходження катталу в реальний сектор економiки кра!ни та страхового захисту ввд пев-них ризикiв.
Лiтература
1. Гарантийные фонды для предприятий малого и среднего бизнеса / Немецкая экономическая группа в Беларуси. — Режим доступа : http://research.by/ pdf/pp2005r01.pdf. 2. Про надання у 2009 рощ дер-жавних гарантш за зобов'язаннями Державно! служ-би автомобтьних дорп-: Постанова Кабшету Мiнiсгрiв Укра!ни вiд 21 ачня 2009 р. № 31 // Офщйний вiсник Укра!ни. — 2009. — № 6. — Ст. 168. 3. Григор'ев С. Принципи створення та функцюнування фондiв кре-дитно! гарантп / С. Григор'ев. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/APK/ 2009/files/09gsmocg.pdf. 4. Ляшенко В. И. Кредитна шфраструктура малого бiзнесу: ретроспектива та перспектива / В. I. Ляшенко, Т. В. Соколова // Вюник економiчно! науки. — 2006. — № 1. — С. 95. 5. Дя-бин В. И. Гарантийные схемы — реальный путь кредитования малого бизнеса / В. И. Дябин, А. Ш. Джа-гарян // Market. — 2002. — № 12. — С. 12 — 13. 6. Марцин В. С. Роль держави у формуванш сприят-ливо! фшансово-кредитно! полгтики в умовах еконо-мiчно! кризи / В. С. Марцин // Економша. Фшанси. Право. — 2009. — № 4. — С. 18. 7. Шдтримка роз-робки та впровадження Свропейсько! хартл для ма-лих пiдприемств в Укра!ш / Представництво Свро-пейського Союзу в Укра!ш. — Режим доступу : http:// ec.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/all_news/ news/2009/20090423_01_uk.htm 8. Гребенщиков Э. С. Микрострахование — не вполне обычное страхование и не только для малоимущих / Э. С. Гребенщиков // Финансы. — 2007. — № 10. — С. 47.
Колесшкова Г. В. Про необхвдшсть викори-стання шоземного досвщу мжрострахування та
гарантування креди^в малому пщприемству в УкраТш
У стат йдеться про свповий досввд використання гаранпйних установ для тдтримки малого тдприемництва Проаналзовано основн параметри дiяльностi фондiв гарантування кредипв та шститупв мшрострахування. Виз-начено можливосп впровадження схем гарантування та мшрострахування тдприемств малого 61знесу в Украш.
Ключовi слова: кредит, фшансування, тдприем-ництво, малий 61знес, гаранпя, фонд, баншвська система, страхування, забезпечення, мшрострахування.
Колесникова А. В. Про необходимость использования зарубежного опыта микрострахования и гарантирования кредитов малому предпринимательству в Украине
В статье исследован мировой опыт использования гарантийных учреждений для поддержки малого предпринимательства. Проанализированы основные параметры деятельности фондов гарантирования кредитов и институтов микрострахования. Определены возможности внедрения схем гарантирования и микрострахование предприятий малого бизнеса в Украине.
Ключевые слова: кредит, финансирование, предпринимательство, малый бизнес, гарантия, фонд, банковская система, страхование, обеспечение, микрострахование.
Kolesnikova A. V. About the necessity of use of foreign experience microinsurance, and credit guarantee to small business in Ukraine
In the article research of world experience of the use of guarantee establishments is conducted for support of small enterprise. The basic parameters of activity of funds of guaranteeing of credits are analysed and institutes of mikroinsurance. Possibilities of introduction of charts of guaranteeing are certain and mikroinsurance of enterprises of small business in Ukraine.
Key words: credit, finance, entrepreneurship, small business, the guarantee fund, banking, insurance, security, micro-insurance.
Стаття надiйшла до редакцл 29.03.2010
Прийнято до друку 30.04.2010
