CC BY
11
Науковий вкчшк', 2008, вип. 18.8
УДК 620.22:677(075.8) Асист. Г.В. Озимок -Львiвський 1ЕТ;
асист. М.Н. Коваль; доц. А.П. Закустов, канд. екон. наук -
iïbeiecbm КА
ПРО МОЖЛИВОСТ1 ШСТРУМЕНТАЛЬНОГО ОЦ1НЮВАННЯ М'ЯКОСТ1 ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В
Розглянуто питання можливостi шструментального оцiнювання м'якостi тек-стильних матерiалiв як важливого чинника формування споживних властивостей ще'1 групи товарiв.
Assist. G.V. Ozymok - L'viv institute of economy and tourism; assist. M.N. Koval; assoc. prof. A.P. Zakusilov - L'viv commercial academy
Instrumental evaluation possibilities of textile materials mildness
Examined instrumental evaluation possibility of textile materials mildness as important factor of forming of consumer properties of this group of commodities.
М'яюсть текстильних матер1ал1в e важливим чинником формування функцюнальних, ергоном1чних та естетичних властивостей готових вироб1в.
В1дчуття м'якост формуеться у людини внаслщок комплексного под-разнення рецептор1в шюри та м'язо-юсткового апарату. Тому оцшювання м'якост найчаст1ше здшснюеться органолептичними методами з уЫма прита-манними цим методам недолжами: суб'ектившстю; неможливютю повторно: перев1рки; невисокою вщтворювашстю; отриманням результат1в у форм1 яюсних суджень "м'який - твердий" тощо.
Цих недолтв позбавлеш шструментальш методи. Анал1з шформацн у цш галуз1 надав змогу виявити декшька ф1рм та науково-дослщних установ, що пропонують приклади вщповщного призначення. Одшею з таких e TRI, (Принстон, США) яка пропонуе Fabrk Softness Tester™ [1], побудований за принципом вим1рювання сили, яку необхщно прикласти до випробувального зразка, для протягування його кр1зь отв1р дзвонопод1бного пристрою (рис. 1).
Рис. 1. Принцип dii Fabric Softness Tester фiрми TRI: 1 - дзвоноподгбний пристрт з отворами (перерез); 2 - зразок текстильного материалу; а - вх1дний кут
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
147
Запропонований прилад дае змогу, за твердженнями розробника, отри-мувати надiйнi та вщтворювальш показники м,якостi. Одиницею вимiрювання е кгс1. Для зменшення впливу тертя текстильного матерiалу i стшок дзвоно-подiбного пристрою вхiдний кут пристрою повинен бути достатньо великим.
Описаний принцип може бути достатньо просто реашзований з вико-ристанням вггчизняних розривних машин типу РТ або РМ (рис. 2).
Рис. 2. Пристрш для вимiрювання м'якостiтекстильнихматерiалiв за допомогою розривноХмашини: 1 - тяга динамометра; 2 - випробний зразок; 3 -проштовхуючий шток; 4 - дзет; 5 - тяга редуктора
Запропонований прилад, на нашу думку, недостатньо точно вщобра-жае вщчуття м'якост^ оскшьки не враховуе вплив товщини текстильного ма-терiалу i не моделюе подразнення рецепторiв дотику. Водночас тиск вщграе виршальну роль у формуванш вдауття м,якостi [2, 3].
Тому пристрш для вимiрювання м'якост текстильних матерiалiв до-цшьно побудувати за схемою, поданою на рис. 3. Стискування зразка здш-снюеться iз швидкiстю, яка дае змогу фжсувати зусилля стискування через рiзнi iнтервали часу, отримуючи дiаграму стискування (рис. 4).
Рис. 3. Пристрш для вимiрювання м'якостiтекстильнихматерiалiв вимiрюванняv змши сили стискування: 1 - тяга динамометра; 2 - текстильний материал; 3 - стискуючий шток; 4 - тяга редуктора
148
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник, 2008, вип. 18.8
Рис. 4. Кривi стискування: 1 - менш м'якого зразка; 2 - быъш м'якого зразка
Використовуючи кривi стискування, за аналопею до жорсткост та по-датливостi текстильних матерiалiв [4] можна запропонувати визначення по-казника м,якостi за формулою
М = (1)
Е
де Е — модуль жорсткость
Враховуючи, що значення модуля жорсткостi залежить вiд розташу-вання точки на кривш стискання [5], автори пропонують визначати м,якiсть через роботу стискування зразка i коефiцiента повноти заповнення дiаграм:
М1 = (1-П; М2 = Ы, (2)
ГЦ П2
де: М1, М2 - показники м'якост вiдповiдно першого i другого зразюв; ц1, ц2 -коефщенти заповнення дiаграм вiдповiдно першого i другого зразкiв.
Коефiцiенти заповнення дiаграм визначаються як
1 А1 1 А2
'1 =1ПГ IР'(А) " =Т1Г IР2'(А) (3)
А1 ' Рп1 о А2 ' Рп2 о
де Д1, Рп1, Д2, Рп2 - деформацiя i сила стискання, що вiдповiдають точкам переходу деформацш у повнiстю пластичний стан вщповщно першого i другого зразюв.
З формул (2) i (3) випливае
А
А-Рп-\Р(А) М =■ "
\ Р(А)
3. Технологiя та устаткування деревообробних пiдприeмств
149
Математичний вираз криво! стискування Р (Д) та !! iнтегрування в ш-терваш вiд 0 до А визначаеться за комп'ютерною програмою Graphical Analysis 3.1.
Автори продовжують дослiдження з метою перевiрки можливостi практично! реалiзацi! запропоновано! методики оцiнювання м,якостi матерiалiв.
Лггература
1. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.triprinceton.com
2. Веккер Л.М. Психика и реальность. Единая теория психических процессов. - М.: Смысл, 1998. - 236 с.
3. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.te4stingmachines.com.
4. Кукин Г.Н. и др. Текстильное материаловедение. - М.: Легпромбытиздат, 1992. -
272 с.
5. Соловьёв А.Н. Определение жесткости и растяжимости трикотажа// Технология легкой промышленности: Изв. вузов. - 1969, № 5. - С. 23-31.
УДК 674.059:674.821 Acnip. А.С. Рудь1 -НЛТУ Украши, м. Льв^в
УСТАНОВЛЕННЯ МАСОВОГО ВМ1СТУ АБРАЗИВНИХ ЧАСТИНОК У ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й ТР1СЦ1
Дослщжено технолопчну трюку, що переробляеться вщцентровим стружковим верстатом ДС-7, на масовий вмют абразивних частинок.
Post-graduateA.E. Rud'-NUFWTof Ukraine, L'viv Determination of mass content of abrasive particles in pulpchips.
Pulpchips investigation was made which is processed by centrifugal chipper ДС-7 on mass content of abrasive particles.
Наявшсть у матерiалi, що обробляеться, часток, твердють яких пере-бувае в межах твердост матерiалу шструмента, визначае абразивну складову. Для вщцентрового стружкового верстата ДС-7 - це частки шску та глини, що потрапили разом з трюкою. Необхщно зазначити, що наявшсть абразиву ю-тотно впливае на процес зношування, та значно попршуе стшюсть деталей. Наприклад, тд час оброблення плит ДСП, частка абразивного зношування шструменту може перебувати в межах 50-80 %.
Автори робгг, присвячених зношуванню дереворiзального шструмента, загалом допускають наявшсть абразивного зношування. У робот [1] вик-ладено основш закономiрностi виникнення та штенсивност абразивного зношування. Зазначено, що значно! дй по сталi абразивна компонента досягае за твердост абразиву 0,7 вiд твердостi матерiалу деталi. Також встановлено, що максимально! штенсивност дi! абразив набувае за твердост 1,3 стосовно ма-терiалу та при подальшому !! пiдвищеннi iстотно не змiнюеться. Зношування твердого сплаву за рахунок мiкрорiзання абразивом починаеться за твердост останнього бшьше нiж в 1,3 раза порiвняно з твердим сплавом.
Зпдно зi сказаним вище, абразивне зношування тд час роботи стале-вого або твердосплавного шструмента по дереву без стороншх домшок е не-
1 Наук. кер1вник: проф. М. Д. Юрик д-р. техн. наук - НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в
150
Збiрник науково-технiчних праць
