CC BY
14
Для пиломатерiалiв i заготовок товщиною 81 i шириною Б2 розрахун-кова (приведена) товщина визначиться [3]
Япр =-рт2~1 ■ (12)
Радiус макрокапiлярiв г1 можна прийняти за вщповщною довiдковою лiтературою з деревинознавства, а значення соъв = 0,80...0,86.
Коефщент поверхневого натягу апов (Н/м) залежить вiд виду просо-чувально! рiдини та температури.
Лггература
1. Харук Е.В. Проницаемость древесины газами и жидкостями. - Новосибирск: Наука, 1976. - 190 с.
2. Чудинов Б.С. Вода в древесине. - Новосибирск: Наука, 1984. - 270 с.
3. Серговский П.С., Расев А.И. Гидротермическая обработка и консервирование древесины. - М.: Лесн. пром-сть, 1987. - 360 с.
4. Д1агностика властивостей деревини в технолопчних процесах деревообробки: На-укове видання/ За ред. 1.М. Озарюва. - Льв1в: Вид. д1м "Панорама", 2003. - 228 с.
УДК 674.059:674.821 Acnip. А. С. Рудь1 - НЛТУ Украти, м. Льв^в
ЗНОШЕННЯ ПРИТИСКНИХ БИЛ В1ДЦЕНТРОВИХ СТРУЖКОВИХ ВЕРСТАТ1В ДС-7
Дослщжено характер зношування притискних бил вщцентрових стружкових верста™ ДС-7. Наведено рекомендацп 3i змiцнення робочо! поверхнi притискних бил.
Post-graduateA.E. Rud'-NUFWTof Ukraine, L'viv Wear of pressing hammers of centrifugal chipper ДС-7
It is investigated character of wear of pressing hammers of centrifugal chipper ДС-7. Recommendations about hardening of a working surface of pressing hammers are resulted
Зношення деталей машин i мехашзм1в завжди було актуальною темою дослщницьких робгг. Велика багатофакторшсть, не лшштсть та не прогнозо-вашсть такого процесу постшно викликае широку полемжу дослщниюв.
Метою цього дослщження е вивчення характеру зношення притискних бил вщцентрового стружкового верстата. Притискне било належить до деталей верстата, що швидко зношуються, його ресурс в середньому стано-вить 600 годин. При досягненш граничного зношення деталь необхщно замь нити, оcкiльки вона починае впливати на яюсть стружки. Варто зазначити, що до швидкозмшних деталей вщцентрових стружкових верста^в також належать нож^ якi безпосередньо зрiзують стружку. Але, на вiдмiну вщ притискних бил, ножi, як закрiпленi в ножовому барабанi, мають cпецiальну техно-логiю замiни. Зняття барабана iз затупленими ножами та встановлення зав-часно пiдготовленого нового у робггниюв шструментально! майcтернi займае декшька хвилин. Переустановлення притискних бил, як правило, здшсню-
1 Наук. кер1вник: проф. М.Д. Юрик д-р техн. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
еться шд час планових або позапланових зупинок виробництва. Замша самих бил вщбуваеться безпосередньо на верстат^ що е досить трудомiсткою та незручною операщею й займае декiлька годин.
Техшчна лiтература та паспорти верстатiв вказують на те, що як мате-рiал, з якого виготовляють притискш била, використовують якiснi або спещ-ально обробленi сталi, що вiдрiзняються пiдвищеною зносостiйкiстю. У прак-тищ виробництва деревостружкових плит (ДСП), на жаль, даних рекоменда-цiй не завжди дотримуються. Притискнi била виготовляють безпосередньо на виробнищш зi сталей, що за твердютю, якiстю та цшовим дiапазоном е^ва-лентнi маркам Сталь 3, Сталь 45. Шякого додаткового оброблення для шдви-щення твердостi чи зносостiйкостi не проводять. На думку автора, причиною цього е декшька чинниюв. Найперший це неможливють використання малоле-гованих, середньовуглецевих сталей, оброблених об'емним гартуванням, ос-кiльки притискнi била працюють в умовах великих ударних навантажень внас-лщок попадання чужорiдних включень високо! твердостi (камiння, метал то-що). З т1е1 само! причини, та з огляду фшансово! доцiльностi, не практикуеться використання якiсних легованих сталей з високою твердютю. Негативно впли-вае також той факт, що фiрми-виробники встановлюють високу цiну на прост вироби (типу притискних бил: пластина 450*45*10) за рахунок того, що використовують для !х виготовлення високотехнологiчне, дороге обладнання.
Сучасна триболопя опанувала багато методiв змщнення [1], якi мо-жуть виршити проблему швидкого зношення притискних бил вщцентрових стружкових верстатiв. Але застосування будь-якого змщнення потребуе по-переднього дослщження характеру зношення. Саме це дослщження автор провiв на виробнищш ООО "Аверс" (м. Ки1в).
Шдприемство "Аверс" займаеться виготовленням ДСП, та незважа-ючи на те, що база обладнання морально та фiзично застарша, успiшно кон-куруе з закордонними виробниками плит.
Як обладнання для перероблення трюки в стружку "Аверс" використо-вуе вiдцентровi стружковi верстати росiйського виробництва ДС-7. Верстат складаеться з корпуса, горловини, механiзмiв приводу ножового барабана та крильчатки. Крильчатка мае зварну конструкцiю, на яку рiзьбовим з'еднанням крiпляться 18 притискних бил. Крильчатка i барабан обертаються в рiзних нап-рямках. Трюка при попаданш на лопат крильчатки пiд дiею вiдцентрових сил вщкидаеться на ножовий барабан. При подальшому русi трiска пiдхоплюеться билами та притискаеться до нож1в, як здiйснюють зрiзування стружки. Прин-ципову схему зрiзання стружки на верстав ДС-7 наведено на рис. 1 [2].
Очевидно, що зношення притискних бил мае безпосереднш вплив на яюсть стружки. Зi змiною геометри робочо! зони била погiршуеться притис-кання трiски до ножа, що, своею чергою впливае на форму отримано! стружки та 11 розмiр. При не однаковому зношенш по довжинi била також вщбу-ваеться зрiзування неоднорщно! стружки, що не може не вщбиватися на якост продукци. На думку виробниюв, притискнi била мають безпосереднiй вплив на розмiри стружки та потребують постшного контролю.
4
Рис. 1. Принципова схема зрЬання стружки на верстат1 ДС-7:1 -
3 било; 2 - крыльчатка; 3 - шж; 4 -контршж; 5 - тргска
Також необхщно зазначи-ти, що притискш била працюють в дуже важких умовах. Трюка, отримана на рубальшй машиш, мютить багато чужорщних вклю-чень високо1 твердости, абразив-них часток та шших прир одних й штучних елементв, яю вплива-ють на зносостiйкiсть бил. До того ж, трюку отримують з мокро! деревини, продукта деструкцп яко!, разом з шшими чинниками, що присутнi в процес тертя (кисень, водень та шш^, зу-мовлюють утворення агресивного середовища [3]. Встановлення характеру зношення притискних бил дасть змогу запропонувати метод !х змiцнення, для того, щоб продовжити термш експлуатацil та шдвищити надiйнiсть стружкового верстата.
Попереднiй огляд лггератури надав змогу зробити висновок, що подiб-нi дослiдження проводились стосовно ножiв [4], сегментiв ножового барабана, ножових шдкладок, а зношення притискних бил не дослщжувалось. На думку автора, це пов'язано з декшькома причинами. По-перше, запроектованi заводом-виробником притискш била виготовлялися з високолеговано! зно-состiйкоl сталi, яка мала достатньо великий ресурс роботи. Як вже згадувало-ся, цих рекомендацш не дотримуються, внаслщок дефiциту та велико! вар-тост якюних сталей. По-друге, процес зношення притискних бил вiдрiз-няеться неоднорщнютю, що викликано взаемною дiею механiчно!, хiмiчно!, електрохiмiчно!, термодинамiчно! та абразивно! складово! шд час тертя. До недавнього часу подiбнi дослiдження проводили тiльки для вщповщальних деталей, що характеризуються високою вимогою до зносостшкост та необ-хiднiстю планування замiни. Також необхщно зауважити, що актуальнiсть подiбних дослщжень викликана збiльшенням випуску ДСП.
Шд час планово! зупинки виробництва на пiдприемствi "Аверс" було замшено притискш била на одному з верстатв ДС-7. Зразки було виготовле-но в шструментальнш майстернi з листово! Сталi 45. Зафiксували час встановлення та почали погодинний вщлж часу роботи. Крильчатка, як вщомо, мае 18 бил, два ряди по 9 шт. в кожному. Внаслщок нерiвномiрного спрацю-вання сегментв ножового барабана, била з одного ряду зношуються тшьки з одного боку. Спираючись на експертну думку, було прийнято ршення врахо-вувати в дослщженш зразки з ряду, який мае рiвномiрне зношення, що вщпо-вiдае зношенню за умов роботи нового ножового барабана.
Притискш била пропрацювали до граничного зношення. Зафжсований час роботи становив 584 год. Зразки були знят з верстата, очищеш та тран-спортоваш в лабораторiю кафедри деревообробного обладнання та шстру-ментiв НЛТУ Укра!ни.
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
Дослiдження характеру зношення притискних бил проводили за попе-речним перерiзом. Фiксували величину лшшного зменшення зразка, вщпо-вщно по товщинi та ширинi, для побудови криво! зношення. Задля цього пластини були розрiзанi на Ым частин та промарковаш. Кожен розрiз прово-дився на вiдповiдному мющ на кожнiй плаcтинi. Для зручност данi групува-лись по перерiзах.
З огляду на можливоcтi оптично! технiки та графiчних редакторiв, бу-ло вибрано таку методику дослщжень. Оптичний приcтрiй "Cyber shot" базу-вався та закрiплювавcя перпендикулярно до плошд перерiзу зразка. Перерiз встановлювався бiля еталонно! шкали реальних розмiрiв. За перерiзом об-лаштувався бший фон. Виконувався знiмок у цифровому формат JPG, який переносився в графiчний редактор, масштабувався по шкалi реальних розмь рiв на зображенш та знiмалиcь уже реальнi розмiри перерiзу. Ця методика дозволила працювати з вiдноcною точнicтю до десятих частин мжрона. Ос-кiльки метою нашого доcлiдження було точна побудова криво! зношення, то вибрана методика задовольняла дану вимогу. Змшу розмiрiв била за 584 год.
О 5 10 15 20 25 30 35 40 45
Ширина била, мм Рис. 2. Графшрозмiрiв била до й мсля зношення
Як бачимо, найбшьш штенсивно зношуеться передня поверхня з боку сегмент1в ножового барабану. Це пов'язано з силами, що ддать на било при зрiзаннi стружки. Дане навантаження призводить до пщвищеного зношення, оскшьки пщсилюеться мехашчна та абразивна складова процесу зношення. Також можна вщзначити зношення шшого боку передньо! поверхнi, яка не бере безпосередньо! участi при зрiзаннi стружки, що на нашу думку, вказуе на ютотний вплив хiмiчно! компоненти процесу зношення на зносостшюсть.
Висновки
Установлено характер зношення притискних бил стружкового вщцен-трового верстата ДС-7, який вказуе на те, що е очевидна зона переважного зношення, яка впливае на яюсть стружки та потребуе змщнення.
Для продовження термшу служби притискних бил необхщно застосу-вати метод змщнення, який вщповщав би таким вимогам:
• товщина змщненого шару мае бути бшьшою одного мшметра, оскшьки граничний стан детал1 настае при зношент на два-три мшметра;
• шар мае мати високу мщтсть з'еднання з основою та в'язку серцевину для уникнення аваршного руйнування бил;
• метод мае забезпечити антикорозшт властивост поверхневого шару, ос-кшьки било працюе за умов тертя в агресивному середовишд.
У подальшому необхщно провести детальний анал1з зношення при-тискних бил, визначити вплив х1м1чно1, мехашчно! та шших складових про-цесу, для остаточних рекомендацш щодо методу змщнення.
Л1тература
1. Голубець В.М. Технолопчш методи поверхневого змщнення метал1чних конструк-цшних матер1ал1в: Навч. пос. - Льв1в: ВТФ "Друксервю", 2000. - 178 с.
2. Обладнання деревообробного виробництва: Навч. пос./ В.В. Шостак, АС. Гри-гор'ев, 1.М. Пишник та ш. - К.: 1СДО. - 1993, ч. 2. - 336 с.
3. Моисеев А.В. Износостойкость дереворежущего инструмента. - М.: Лесн. пром-сть, 1981. - 112 с.
4. Юрик М.Д. Технолопчш основи шдвищення стшкосп проти спрацювання дереворь зального шструменту з високо вуглецевих та низьколегованих сталей: Дис. ... д-ра техн. наук. - Львов, 1996. - 291 с. _
УДК 666.942 Доц. Г.Я. Шевчук, канд. техн. наук; доц. Я.Б. Якимечко,
канд. техн. наук; ст викл. О.В. Омельчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
НЕГАШЕНЕ ВАПНО В БУД1ВНИЦТВ1 ТА НОВ1 НАПРЯМКИ
ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
Наведено результати отримання нових зв'язних речовин на основ1 негашеного i високомщного вапна та вивчено !х властивосп. Запропоновано технолопчну схему його виробництва з використанням вiброперемiшування та мшрододатюв поверхне-во-активних речовин.
Assoc. prof. G. Ya. Shevchuk; assoc. prof. Ya.B. Yaakymechko; senior teacher O.V. Omelchyk-NU "Lvivska Politekhnika"
Unslaked lime in the building and new outright his for use
The information about receiving the new bond materials on the base of unslaked lime and hige strength slaked lime have been suggested and study their properties. The technology diagram is proposal his production with make use vibromix up and microaddmixtures surface - active matters.
Постановка проблеми. Значне розповсюдження сировини та простота отримання зумовили широке використання вапна. На його основi виготовляють в'яжучi речовини рiзного призначення, а приготування розчишв на вапш не ви-магае додаткового розмелювання. Значний економiчний ефект та переваги от-римуемо при замм вапном звичайного портландцементу. Але часто не вивчеш позитивш властивосп вапна обмежують його використання в будiвництвi.
Випал вапна - найбшьш енергоемний процес. При цьому, зпдно з те-оретичними розрахунками, об'емний вихщ карбонату кальщю при випалi зростае з 10 до 20 %, маса зменшуеться на 44 %. Такий процес приводить до утворення високопористих кусюв матерiалу. Практично досягнути повного розкладу СаСО3 майже неможливо i вш залежить вiд температури та часу ви-палу. На якiсть готового продукту i властивостi гашеного вапна мае вплив склад та вмют недопалених частинок, спосiб гасiння та кшьюсть води, яка бе-
