Научная статья на тему 'Нові підходи в оцінюванні м'якості лляних тканин'

Нові підходи в оцінюванні м'якості лляних тканин Текст научной статьи по специальности «Механика и машиностроение»

CC BY
60
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
лляні тканини / пом'якшувач / жорсткість / м'якість / експертне оцінювання / linen / softening / hardness / softness / expert assessment

Аннотация научной статьи по механике и машиностроению, автор научной работы — Г Д. Кобищан

Представлено результати оцінювання м'якості чистолляних платтяних тканин, оброблених за сучасною енергозберігаючою технологією пом'якшення із застосуванням нових, запропонованих автором рецептур пом'якшувачів. Органолептичні методи оцінювання м'якості мають низку недоліків, але це єдині методи, які дають змогу врахувати думку споживача щодо матеріалу з метою покращення конкурентоспроможності останнього. Досліджено доцільність застосування експертних методів для оцінювання м'якості лляних платтяних тканин та їх узгодженість із результатами інструментальних досліджень.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Some New Approaches to Assessing the Softness of Linen Fabrics

The results of the evaluation of softness of the clear linen dress fabrics treated by modern energy-saving technology to mitigate the use of new, proposed by the authors oftener formulations, are presented. Organoleptic evaluation methods have several disadvantages, but these are the only methods that enable taking into account the consumer's opinion regarding the material in order to improve competitiveness of the latter. The paper shows the usefulness of expert methods for assessment of soft linen dress fabrics and their consistency with the results of instrumental studies.

Текст научной работы на тему «Нові підходи в оцінюванні м'якості лляних тканин»

Лiтература

1. Крик М.Д. Мехашчне оброблення деревини та деревних матерiалiв : шдручник [для студ. ВНЗ] / М.Д. Крик. - Львш : Вид-во "Кольорове небо", 2006. - 412 с.

2. Верстат с^чкопилковий з консольно-телескопчним супортом СКТП 505-2. Паспорт i керiвництво з монтажу та експлуатаци. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - 25 с.

3. Верстат ст^чкопилковий горизонтальний модель ТЕТ-900: керiвництво з експлуатаци та обслуговування / концерн ТЕТ. - Тернопшь : Вид-во ТЕТ, 2005. - 10 с.

4. Верстат ст^чкопилковий горизонтальний модель ТТМ-800: кершництво з експлуатаци та обслуговування : пер. з пол. СП "Ройек-Львш" / польська фiрма "ZakladMetalowyStefan: Drozdowski". - Львш : Вид-во "Ройек-Львш", 2001. - 35 с.

5. Ребезнюк 1.Т. Розвиток наукових основ розпилювання деревини на стрiчкопилкових ве-рстатах : дис. ... д-ра техн. наук: спец. 05.05.04 / 1.Т. Ребезнюк. - Львш, 2009. - 375 с.

6. Пилипчук М.1. Дослщження показниюв точностi пиляння колод на горизонтальному стрiчкопилковому верстатi / М.1. Пилипчук, С.П. Степанчук // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.3 - С. 145-152.

7. Thunell B. StabilityoftheBandSowBlade / B. Thunell // Holzols Roh-undwerk stoff. - 1970. -№ 9. - Pp. 343-348.

Дзюба Л.Ф., Меньшикова О.В, Лищинская Х.И., Ребезнюк И. Т. Крутильные колебания привода механизма подачи ленточнопильного станка

Проанализированы известные схемы приводов механизмов подачи ленточнопиль-ных станков. Построена динамическая модель привода механизма подачи, который состоит из электродвигателя, ременной и цепной передач. Для исследования собственных крутильных колебаний привод механизма подачи представлен в виде тримассовой приведенной расчетной схемы. На основании аналитического решения системы дифференциальных уравнений собственных крутильных колебаний динамической модели привода определены частоты этих колебаний. Исследовано влияние жесткости упругих звеньев на частоту собственных колебаний привода механизма подачи.

Ключевые слова: ленточнопильный станок, привод, механизм подачи, жесткость, свободные колебания, собственные частоты.

Dzyuba L.F., Menshykova O. V., Lyschynska H.I., Rebeznyuk I. T. Torsional Vibrations of Bandsaw Machine Drive Feeders

The analysis of the well-known drive feeders schemes of band saw machines is conducted. A drive feeder dynamical model which consists of an electric motor, belt and chain drives, has been created. In order to investigate band sawing carriage feeder proper torsional vibrations, an inputting mechanism is presented in the form of a consolidated scheme with three masses. Based on the free analytical solution of a differential equations system, free torsional vibrations frequencies have been determined. This research reveals the influence of elastic linkage stiffness on the drive feeder free frequency vibration.

Keywords: bandsaw machine, drive, feeder, stiffness, free vibration, free frequency.

УДК 677.016.1/.6 Доц. Г.Д. Кобищан, канд. техн. наук - ВНЗ Укоопсптки

"Полтавськийуниверситет економжи I торггвлг"

НОВ1 П1ДХОДИ В ОЦ1НЮВАНН1 М'ЯКОСП ЛЛЯНИХ ТКАНИН

Представлено результати оцшювання м'якост чистолляних платтяних тканин, об-роблених за сучасною енергозбер1гаючою технолопею пом'якшення ¡з застосуванням нових, запропонованих автором рецептур пом'якшувач1в. Органолептичш методи ощ-нювання м'якост мають низку недолшш, але це едиш методи, яю дають змогу врахува-ти думку споживача щодо матер1алу з метою покращення конкурентоспроможност ос-таннього. Дослщжено доцшьшсть застосування експертних метод1в для оцшювання м'якост лляних платтяних тканин та !х узгоджешсть ¡з результатами шструментальних дослщжень.

Ключовг слова: лляш тканини, пом'якшувач, жорсткiсть, м'яюсть, експертне ощнювання.

Вступ. Пошук ефективних методов пом'якшення лляних тканин 1 метод1в ощнювання отриманих результатав залишаеться на сьогодш дуже актуальним. Проблема полягае в тому, що м'яккть (жорстккть) текстильних матер1ал1в вис-тупае одночасно як технолопчна (ф1зична), так 1 естетична (психоф1зюлопчна) властивкть матер1алу. Очевидно, що й ощнювати 11 потр1бно комплексно, дво-ма способами:

• як фiзичну властивкть - iнструментальними методами; у цьому випадку величина м'якостi виражаеться кiлькiсно (об'ективно);

• як естетичну властивiсть (психофiзiологiчна реакц1я споживача на той чи шший текстильний матерiал) - органолептичними методами; у цьому випадку величина м'якосп виражаеться яюсно (суб'ективно).

У технологи текстильних матер1ал1в 1 товарознавств1 потр1бно застосо-вувати шструментальш методи для ощнювання м'якоста (жорсткоста) тканин. 1снуе стандартна методика визначення жорсткоста текстильних матер1ал1в, яка дае змогу визначати жорстккть залежно в1д маси, лшшних розм1р1в зразка та величини його прогину в мкН см2. У цьому випадку м'яккть ощнюють як зво-ротну жорсткоста властивкть матер1алу. Тривають пошуки шструментальних метод1в визначення безпосередньо м'якоста тканин. Так, у робота [1] проанал1зо-вано наявш на сьогодш методи та запропоновано власний пристрш (на баз1 вта-чизняних розривних машин типу РТ або РМ) для шструментального ощнюван-ня м'якоста текстильних матер1ал1в.

Споживач ощнюе тканину через дотик (або туше). Туше е чуттевою характеристикою, в основ1 яко1' лежать об'ективш ф1зичш властивоста матер1ал1в. Це психолопчний феномен, який демонструе здатнкть пальщв руки сприймати чуттеву шформащю 1 здатнкть розуму надавати закшчений вигляд ощнюванню й виражати 11 у вигляд1 едино щнного судження. Так судження не можуть бути отримаш шструментально, вони вардаються в1д людини до людини, 1 навиъ бу-вають р1зними для одше! людини. Туше мае словесш характеристики, як1 вщоб-ражають стан в1дчуттав (приемне, неприемне, тепле, холодне та ш.) 1 визна-чаеться органолептично [2].

Органолептичш методи мають низку недолшв: суб'ективнкть, мала в1д-творюванкть результатав; даш у форм1 яккних суджень (м'яка - жорстка; гладка - шорстка тощо). Водночас це едиш методи, як1 дають змогу врахувати думку споживача щодо матер1алу (виробу) з метою покращення конкурентоспро-можноста останнього.

Постановка завдань. У робота ощнено м'яккть попередньо оброблених лляних тканин та показано достатню скорегованкть результатав, отриманих ек-спериментальним та експертним методами.

Виклад основного матерiалу. М'яккть оброблених тканин ощнювали за допомогою експертного методу. За основу взято методику ощнювання, яку застосовував проф. Сенай (1ндя) [3-6] для ощнювання пом'якшення на бавовня-них тканинах. Групу експертав сформовано з п'ятнадцяти фах1вщв. Для ощню-вання представлено зразки лляних тканин з хгшчним та мехашчним пом'якшен-ням, рецептури яких детально описано у попередшх прапях [7, 8].

У процес оцiнювання кожному експерту пропонували пари зразкш для того, щоб ощнити 1х пор1вняно мiж собою "на дотик" так: зразку, який е бшьш м'яким, присвоив один бал, шшому в парi - нуль балiв. Отже, сформовано десять пар зразюв для оцiнювання м'якосп залежно вiд концентрацл пом'якшува-ча (варiант I, зразки А-1, А-2, А-3, А-4, А-5) та десять пар зразюв для ощнюван-ня м'якостi залежно вiд виду пом'якшувача (варiант II, зразки Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, Б-5) (табл. 1).

Табл. 1. Пари зразюв для експертного оцтювання лляних тканин

Варiант Пари зразюв

Варiант I А-1 / А-2; А-1 / А-3; А-1 / А-4; А-1 / А-5;

А-2 / А-3; А-2 / А-4; А-2 / А-5;

А-3 / А-4; А-3 / А-5;

А-4 / А-5

Варiант II Б-1 / Б-2; Б-1 / Б-3; Б-1 / Б-4; Б-1 / Б-5

Б-2 / Б-3; Б-2 / Б-4; Б-2 / Б-5;

Б-3 / Б-4; Б-3 / Б-5;

Б-4 / Б-5

Загалом кожний зразок ощнювали 60 разш у першому варiантi (15 ек-спертiв оцiнювали кожний зразок у чотирьох парах) та 60 разiв у другому варь антi (аналопчно 15 експерт1в оцiнювали кожний зразок у чотирьох парах). За результатами ощнювання шдраховано загальну суму балш для кожного зразка i побудовано рейтинг тканин.

Узагальнеш данi фiзико-механiчних властивостей оброблених тканин, наведен в табл. 2, свдаать про те, що загалом оброблення iз застосуванням за-пропонованих рецептур пом'якшувальних розчитв позитивно впливае на вс властивостi дослiджуваних тканин. Так, збшьшуються мiцнiсть i пгроскошч-шсть, зменшуються жорсткiсть i зсiдання дослвджуваних тканин. Помiтно пос-тупаеться практично за вама показниками зразок, що пом'якшувався мехашч-ним способом на ЛиЯ0-Ш00 - варiант Б-5. Узагальнеш результати експертного дослщження наведено в табл. 3 i 4.

Табл. 2. Вплив пом 'якшення на властивостi лляних тканин

Варiант тканини Змша розривного навантаження, % Змша л розмi шшних рiв, % Жорстюсть, мкН см2 Незми-наль-шсть, % Пгрос-кошч- шсть, % Повггропро-никшсть, дм3/м2 с

основа уток основа уток основа уток

А - - -6,6 0,6 40173 22938 21 11,3 548

А-1 +25,2 +5,7 -2,7 2,1 22294 17714 24 15,4 501

А-2 +29,7 +2,9 -2,2 1,8 25912 21434 25 14,7 506

А-3 +29,5 +17,5 -2,0 2,3 22098 21372 27 14,5 539

А-4 +19,1 +1,3 -2,0 2,4 28560 23427 27 12,3 464

А-5 +20,2 +21,5 -2,2 1,8 22796 20654 25 15,0 453

Б - - -4,8 -2,0 43500 27797 23 13,5 418

Б-1 +5,3 -3,2 -2,2 -1,1 21083 13661 24 9,6 450

Б-2 +1,0 -10,2 -2,4 -1,0 28173 19220 25 10,1 320

Б-3 -13,8 -27,7 -2,2 -1,2 32423 19823 32 15,3 349

Б-4 +4,5 -23,0 -2,1 -1,3 28445 19445 25 16,0 344

Б-5 -13,8 -27,7 -2,6 -2,3 23518 16198 26 14,4 385

Як видно з табл. 3, максимальну суму б^в i перший рейтинг отримав варiант тканини А-3, оброблений iз застосуванням дисперсií метилового ефiру рослинно!' олií (МЕРО) iз додаванням неонолу (20 г/л). Даш ще!' таблищ показу-ють, що як зниження, так i пiдвищення концентрацп неонолу в дисперсп МЕРО призводить до збшьшення показника жорсткостi, причому бшьшою мiрою саме пiдвищення: варiанти А-2 i А-1 (вмiст неонолу ввдповщно 10 г/л i 5 г/л) посши 2 та 3 мiсця у рейтингу, а варiанти А-4 i А-5 iз вмiстом неонолувiдповiдно 30 г/л й 40 г/л - лише 4 та 5 мкця рейтингу.

Табл. 3. Результати оцтювання експертами м'якостiлляних тканин,

оброблених МЕРО

Варь ант Сума балiв, от римана зразком при його ш^внянт iз варiантом Загальна сума балiв Рейтинг

А-1 А-2 А-3 А-4 А-5

А-1 - 0 0 11 15 26 3

А-2 8 - 2 15 18 43 2

А-3 5 3 - 13 36 57 1

А-4 1 0 0 - 13 14 4

А-5 0 0 0 2 - 2 5

У табл. 4 наведено результати експертного ощнювання на дотик лляних тканин, оброблених рiзними видами пом'якшувачiв. Як видно з ще'' таблищ, перше мкце в рейтингу експерти вдаели варiанту тканини Б-1, який пом'якшено дисперскю МЕРО iз додаванням неонолу. Цей пом'якшувач, порiвняно з iнши-ми (силiконовим, полiетилен-емульсiею та Стеароксом-6), забезпечив найви-щий ступiнь м'якосп, про що свiдчить перший рейтинг - п'ятдесят два бали iз загальних шiстдесяти.

Табл. 4. Результати оцтювання експертами лляних тканин, оброблених рЬними видами пом 'якшувачiв

Варь ант Сума балш, отримана зразком при його поршнянт iз варiантом Загальна сума балiв Рейтинг

Б-1 Б-2 Б-3 Б-4 Б-5

Б-1 - 36 2 2 12 52 1

Б-2 0 - 1 0 6 7 5

Б-3 1 23 - 3 11 38 3

Б-4 0 28 2 - 5 35 2

Б-5 0 18 5 0 - 23 4

Помино поступаються за м'якктю на дотик тканини, оброблеш Стеарок-сом-6 та полiетиленовою емульсiею (варiанти Б-4 та Б-3 вiдповiдно), хоча да-ють близькi мiж собою результати - ввдповвдно 35 та 38 балш, або друге та трете мкця в рейтингу. Мехашчне пом'якшення тканин на установцi ЛиК0-1000 (варiант 4-5) дае дуже слабкий результат: експерти ощнили його лише у 23 бали i четверте мiсце у рейтингу.

Для з'ясування, якою мiрою експертнi (суб'ективнi) ощнки пов'язаш з фь зико-механiчними (об'ективними) показниками тканин, побудовано зведену таблицю рейтинпв (табл. 5). Як видно з таблищ, першi мiсця належать варiан-там А-3 та Б-1.

Тканини варiантiв А-2, А-3, А-4 та Б-1 отримали однаковi рейтинговi мь сця як за фiзико-механiчними, так i за органолептичними показниками.

Табл. 5. nopidHUHHH ¡рейтинглв тканин

BapiaHT тканини Рейтинг за фiзико-мехaнiчними показниками Рейтинг за експертними оцшками

Лляш тканини, модифшоваш диспериею МЕРО i3 неонолом

А-1 2 3

А-2 2 2

А-3 1 1

А-4 4 4

А-5 3 5

Ллянi тканини, модифiковaнi piзними видами пом'якшувaчiв

Б-1 1 1

Б-2 2 5

Б-3 5 3

Б-4 3 2

Б-5 4 4

Висновки. Експертний метод оцiнювання м'якостi лляних тканин на дотик е достатньо простим, швидким та наочним, дае змогу побудувати рейтинг зразюв за ступенем м'якосп без застосування ввдповщних приладiв, i при цьому враховуе дуже важливу характеристику текстильних мaтерiaлiв - туше, що ха-рактеризуе вiдчуття комфортностi.

Лiтература

1. Озимок Г.В. Про можливост шструментального ощнювання м'якост текстильних мате-pia^iß / Г.В. Озимок, М.Н. Коваль, А.П. Закусшов // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - № 18.8. - С. 147-150.

2. Подопpiхiнa I.C. Розроблення методу органолептично! оценки туше текстильних матерь aлiв / I.G. Подопpiхiнa, В. Сабов // В зб.: Шдвищення якостi та удосконалення асортименту това-piв народного споживання. - К. : Вид-во КТЕ1, 1994. - С. 35-42.

3. Senai V.A. and MullaA.N. - Int. Dyer, 1972. - 151 p.

4. Dawes W.H. and Owen J.D. - Text. Inst. - 1971. - Vol. 62. - 245 p.

5. Howorth W.S. and Oliver P.H. - Text. Inst. - 1988. - Vol. 49. - 540 p.

6. Колосова Е.В. Разработка методики и оценка качества полульняных костюмно-плательных тканей : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. техн. наук / Е.В. Колосова. - М., 1997. - 47 с.

7. Кобищан А. Д. Дослщження повпропроникност лляних тканин / А. Д. Кобищан // Това-рознавство та шновацл : зб. наук. праць. - 2012. - № 4. - С. 56-62.

8. Кобищан Г. Д. Вщповщшсть властивостей лляних тканин вимогам гтени / А. Д. Кобищан // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. -2015. - Вип. 25.4. - С. 147-151.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Кобыщан А.Д. Новые подходы в оценке мягкости льняных тканей

Представлены результаты оценки мягкости чистольняных платьевых тканей, обработанных по современной энергосберегающей технологии смягчения с применением новых, предложенных автором рецептур смягчителей. Органолептические методы оценки мягкости имеют ряд недостатков, но это единственные методы, которые дают возможность учесть мнение потребителя относительно материала с целью улучшения конкурентоспособности последнего. Исследована целесообразность применения экспертных методов для оценки мягкости льняных платьевых тканей и их согласованность с результатами инструментальных исследований.

Ключевые слова: льняные ткани, смягчение, жесткость, мягкость, экспертная оценка.

Kobyschan A.D. Some New Approaches to Assessing the Softness of Linen Fabrics

The results of the evaluation of softness of the clear linen dress fabrics treated by modern energy-saving technology to mitigate the use of new, proposed by the authors oftener -formulations, are presented. Organoleptic evaluation methods have several disadvantages, but these are the only methods that enable taking into account the consumer's opinion regarding the material in order to improve competitiveness of the latter. The paper shows the usefulness of expert methods for assessment of soft linen dress fabrics and their consistency with the results of instrumental studies.

Keywords: linen, softening, hardness, softness, expert assessment.

УДК 541.128.13 Аспф. Ю.В. Небесна1; докторант В.В. 1ваав2,

канд. техн. наук; докторант Р.В. Небесний2, канд. техн. наук;

астр. Н.1. Лапичак1 - НУ "Львiвська полiтехнiка"

ПРОМОТУВАННЯ ОСНОВНИМИ ОКСИДАМИ В20з-Р20з^Ю2 КАТАЛ1ЗАТОРА ПРОЦЕСУ СУМ1СНОГО ОТРИМАННЯ МЕТИЛМЕТАКРИЛАТУ ТА МЕТАКРИЛОВО1 КИСЛОТИ

Дослщжено процес сумюного отримання метилметакрилату та метакрилово! кис-лоти альдольною конденсащею метилпрошонату з формальдегидом у газовш фазi на твердих каталiзаторах. Встановлено вплив промотування каталiзатора на основi оксищв бору та фосфору оксидами лужних металiв i кальцш та вплив температури на конвер-свд метилпрошонату, селектившсть утворення i вихiд метилметакрилату та метакрилово! кислоти. Визначено оптимально каталiзатор та оптимальну температуру здшснен-ня процесу газофазно! конденсацп метилпропiонату з формальдегидом.

Ключовi слова: метилметакрилат, метакрилова кислота, альдольна конденсадiя, каталiзатор, акрилатнi мономери, метилпрошонат, формальдегiд.

Вступ. Акрилатнi мономери та матерiали на 'х основi мають широке зас-тосування, а саме, 'х використовують у виробнищш напiвпровiдникових прис-трош, освiтлювального обладнання, оптоволоконних кабелiв, будiвельних мате-рiалiв, лакiв, фарб та iнших покрить, у медициш, косметологií, побутi тощо [13]. Одним iз вiдносно нових i перспективних напрямiв використання акрилатш е модифiкацiя з 'х допомогою фiзичних i механiчних властивостей деревини. Зокрема, оброблення метилметакрилатом ктотно знижуе поглинання вологи деревиною, шдвишуе й густину та твердость, ошрнкть до стискування та зги-нання, стiйкiсть до стирання тощо [4-6], таким чином розширюючи сферу зас-тосування дешевих, проте легких та м'яких порiд дерева, наприклад тополе

Метилметакрилат (ММА) у промисловостi отримують кшькома рiзними методами, серед яких ацетонцiангiдриновий метод, окиснювальна естерифжа-щя iзобутилену або iзобутанолу, окиснювальний амонолiз iзобутилену та iн. [7, 8]. Найбшьш перспективним методом отримання ММА е альдольна конденса-цк метилпрошонату з формальдепдом у газовiй фазi на твердих каталiзаторах. Серед переваг цього методу - використання легкодоступно! сировини, мала къ лькiсть стадш процесу, вiдсутнiсть потреби використання токсичних кислот та

1 Наук. кергвник: докторант В.В. 1вас1в, канд. техн. наук;

2 Наук. консультант: проф. З.Г. Пх, д-р хш. наук;

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.