CC BY
9
3. технологи! та
устаткування деревообробних
шдприсмств
УДК 674.02:621.923 Проф. В.М. Голубець, д-р техн. наук;
доц. 1.М. Гончар, канд. техн. наук - НЛТУ Украти
ДО ПИТАНИЯ ЗНОШУВАННЯ АБРАЗИВНИХ ДЕРЕВООБРОБНИХ КРУГ1В
Проаналiзовано вплив виду абразиву, в'яжучого, оброблюваного матерiалу та середовища, в якому вщбуваеться процес шлiфування, на зношування абразивiв жорстких кругiв. Встановлено необхiднiсть проведення дослщжень контактно! х1м1ч-но! взаемодп абразиву та в'яжучого з компонентами деревини.
Prof. V.M. Holubets; doc. I.M. Honchar - NUFWT of Ukraine To the question of wood-working-disks deterioration
The influence of the abrasive type, binding materials and the medium in which the process takes its place on the abrasive-disks-deterioration has been analyzed. Necessity of carrying out of contact chemical interaction researches of an abrasive and bond with components of wood is certain.
Зношування зерен абразивного шструмента у процес шл1фування слщ розглядати як складний мехашчний та ф1зико-х1м1чний процеси. При цьому з деякою малою перюдичшстю паралельно вщбуваються процеси нагр1вання, пластичного та пружного деформування, абразивного зношування i крихкого сколювання абразиву, а також його хiмiчноl взаемодп з компонентами деревини. У цьому процес значне мюце займають фiзико-механiчнi та хiмiчнi властивост абразивного матерiалу та деревини, а також зв'язки та середовища, в якому вщбуваеться процес абразивного оброблення.
Попередш дослщження абразивного оброблення деревини розглядали процес шшфування насамперед як мехашчну взаемодш абразивного зерна з деревиною. У цьому випадку вважали, що фiзико-механiчнi властивостi абра-зивних зерен визначають !х зношування та стшюсть абразивних кругiв загалом.
Як показали попередш дослщження для оброблення деревини не пщ-ходять абразивнi матерiали високо! мiкротвердостi, а особливо ri, що мають понижену крихкiсть (електрокорунд, монокорунд, ельбор, алмаз) [1,2]. Утво-рення значних площадок зношування на поверхш цих абразивних зерен ви-
64
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2006, вип. 16.3
кликае пiдвищення контактно! температури в зош оброблення i, як результат, налипання стружки на абразивнi зерна та втрати кругом здатностi до рiзання. Це вiдбуваеться за рахунок в'язких органiчних сполук, що входять до складу деревини. Зпдно з даними [2] процес зношування абразивних зерен, як ма-ють пiдвищену крихюсть, вiдбуваеться з викришуванням дуже малих части -нок. Такий характер зношування мають абразивнi зерна карбiду кремшю чор-ного та зеленого (КЧ та КЗ), кременю, гранату, скла. Тому такi абразиви мають хорошi показники продуктивностi та стшкосл кругiв при обробленнi деревини та деревних матерiалiв за рахунок вщновлення здатностi рiзання через самозагострювання [1-5].
Однак, як показали дослщження [6], iнколи абразивнi зерна значно сильшше зношуються не за рахунок мехашчно! взаемоди абразиву з оброб-люваним матерiалом, а за рахунок контакту та взаемоди хiмiчних сполук, з яких вони складаються за дИ високих температур. Наприклад, карбiд бору, який е бшьш твердим абразивним матерiалом, нiж окис алюмшда чи карбiд кремнiю мае значно меншу продуктивнiсть шлiфування через те, що шд дiею високих температур окислюеться i втрачае рiзальну здатнiсть.
Дослiдження проведеннi у металообробщ вказують на те, що змша хь мiчного складу зв'язки та введення в не! рiзних наповнювачiв можуть iстотно змiнити працездатнiсть шлiфувального iнструмента. Наприклад, введення те-луру до складу зв'язки замють крюл^у значно пiдвищуе оброблюванiсть шль фуванням нержавдачо! сталi [6].
Не менш важливим е i вплив середовища в якому вiдбуваеться процес абразивного обробляння. Так, використання при шшфуванш спещального складу змазувально-охолоджувально! рiдини (ЗОР) може збшьшити питому продуктивнiсть обробляння в 3... 4 рази порiвняно з використанням водяного розчину. Та школи використання ЗОР негативно впливае на процес зношування абразиву. Наприклад, знос зерен електрокорунду ЕБ9 без використання ЗОР е у 3 рази меншим, тж за використання 1 % -го содового розчину [6]. Ав-тори пояснюють це хiмiчною взаемодiею окису алюмшда та водного розчину.
Тому на еташ проектування технолопчного процесу виготовлення шлiфувального iнструмента для оброблення деревини, слщ враховувати як хiмiчний склад абразиву, так i наявнiсть у складi деревини велико! кшькост рiзноманiтних органiчних сполук. Насамперед щкавими е процеси, що вщбу-ваються в абразивних матерiалах, оскшьки саме вони визначають характер !х зношування та працездатнiсть абразивного шструмента. При цьому не слiд вщкидати вплив на процес складу зв'язки абразивного шструмента та середовища, в якому вщбуваеться оброблення.
Завданням наших наступних дослщжень е встановлення видiв хiмiч-но! взаемодi! абразивних матерiалiв, що використовують для оброблення деревини та деревних матерiалiв з хiмiчними компонентами, що входять до складу деревин тд час iмпульсно! дi! високих температур. При цьому слщ визначити також склад в'яжучого матерiалу абразивних кругiв та встановити характеристики середовища в якому вщбуваеться цей процес iз метою мшмь зацi! !х впливу на зношування абразивних зерен.
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
65
Лiтература
1. Яцюк А.1. Новый способ механической обработки древесины. - Львов: Вища шк., 1975. - 253 с.
2. Заяць 1.М. Обробка деревини 1 деревних матер1ашв абразивами. - Льв1в: Атлас, 2001. - 219 с.
3. Бугаенко Я.П. Разработка рецептуры абразивного инструмента и оптимальных режимов. Шлифование паркетных изделий из древесины/ Автореф. дис. канд. наук. - Львов, 1984. - 20 с.
4. Бирюченко Н.В. Разработка абразивных кругов и оптимальных режимов калибрования-шлифования деталей музыкальных инструментов из древесины клена/ Автореф. дис. канд. наук. - Львов, 1985. - 23 с.
5. Гончар И.Н. Повышение эффективности абразивной обработки материалов скользящей поверхности лыж/ Автореф. дис. канд. наук. - Львов, 1988. - 21 с.
6. Маслов Е.Н. Теория шлифования металлов. - М.: Машиностроение, 1974. - 320 с.
УДК 674.047 Ст. викл. О.М. nempie; проф. Я.1. Соколовський,
д-р техн. наук - НЛТУ Украти
ДЕЯК1 АСПЕКТИ РАЩОНАЛВАЦП ПРОЦЕСУ ПРЕСУВАННЯ
ДЕРЕВОСТРУЖКОВИХ ПЛИТ
Проаналiзовано можливють використання результат чисельного експеримен-ту на 0CH0Bi фiзико-математичноi моделi тепломасоперенесення тд час пресування деревостружково'1 плити для розроблення ращональних дiаграм пресування.
Senior teacher O.M. Petriv; prof. Ya.I. Sokolowskyj - NUFWT of Ukraine Some aspect rationalization process particleboards under pressing
The analyzed possibility using of result numerical experiment on the basis physico-mathematical model head and mass transfer of particleboards under pressing to working rational pressing diagram
Актуальшсть дослщжень та анал1з вщомих результатов
Обмежешсть власних енергоресурЫв та тенденщя до подорожчання енергоносив на свггових ринках робить особливо актуальним впровадження енергоощадних технологш. При виробнищв деревостружкових плит одним з найбшьш енергомютких е процес пресування i скорочення його тривалост мае особливе значення. На даний час розроблено ряд перспективних фiзико-математичних моделей тепломасоперенесення в процес пресування [1,2,7,8] деревостружкових плит. Проте недостатньо вивчено питання взаемозв'язку технолопчних параметрiв пресування iз полями тепломасоперенесення.
Постановка задач1
Взаемозв'язок параметрiв режиму пресування та часу прогрiван-ня пакету. Мета даноi статтi - показати можливють використання результа-тiв чисельноi реалiзацii фiзико-математичноi моделi [1, 2] для рацiоналiзацii процесу пресування деревостружкових плит.
Процес пресування продовжуеться до того часу, доки на всш товщиш плити утвориться склеений стружковий матерiал i вологiсть плити знизиться до експлуатацшно!' вологостi. Тривалiсть пресування складаеться з трьох компонент: часу прогрiвання, часу випаровування надлишково!" вологи i часу
66
Збiрник науково-технiчних праць
