CC BY
18
Вчеш Укра!ни вiдзначають велику роль облшу для здiйснення контролю та анашзу розрахункових операцiй при прийнятл управлiнських рiшень. Ми подшяемо таку точку зору i вважаемо, що наведений вище пiдхiд оргаш-заци номенклатур та !х носив дае змогу рацюнально органiзувати облiк, контроль i аналiз розрахункiв, тобто iнформацiйне забезпечення управлiння роз-рахунковими операщями пiдприемства. Це створить можливють для оперативного реагування на вщхилення та сприятиме прийняттю ефективних уп-равлiнських рiшень щодо стосунюв з контрагентами, покращення комер-цшно! роботи торговельного пiдприемства, попередження штрафних санкцiй, своечасного нарахування резервiв сумшвних боргiв тощо.
Лiтература
1. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фшансовий облш: Подручник. - Житомир: Ж1Т1, 2000. - 608 с.
2. Верига Ю.А. Заець О.В. Бухгалтерський облш в основних галузях господарства споживчо! кооперацп. - К.: Л1бра, 1997, т. 2. - 312 с.
3. Голов С.Ф. Управлшський облш: Шдручник. - К.: Л1бра, 2003. - 704 с.
4. Друри К. Введение в управленческий и производственный учт/ Пер. с англ. Под ред.С.А. Табалиной. - М.: Аудит; ЮНИТИ, 1994. - 560с
5. Пушкар М.С. Фшансовий облк: Пщручник. - Тернопшь: Карт-бланш, 2002. - 628 с.
6. Сопко В. Завгороднш В.П. Оргашзащя бухгалтерського обл1ку, економ1чного контролю та анал1зу: Пщручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 260 с.
7. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фшансовий облш на пщприемствах Укра1ни: Пщ-ручн. - 5-те вид., допов. й перероб. - К.: А.С.К.,2000. - 784 с.
8. Стещв 1.1. Оргашзащя облшового процесу в умовах реформування системи бухгалтерського обл1ку Укра1ни (на приклад1 малих пщприемств)- Дисертащя на здобуття науко-вого ступеня кандидата економ1чних наук. - Льв1в: Льв1вська комерцшна академ1я Укоопспш-ки, 2002. - 248 с.
9. Стещв 1.1. 1нформацшна система менеджменту в сучасних умовах економ1чно! дь яльносп: проблеми 1 ршення. Формування ново! парадигми економ1чно! теорп в Укра!ш. Спецвипуск 8 Ф1нансов1 анал^ичш шструменти реформування економ1чно! системи Укра!ни/ За ред. проф. З.Г. Ватаманюка. - Льв1в: 1нтереко, 2001. - С. 486-54.
УДК674.02:621.923 Acnip. Б.О. Магура1 - УкрДЛТУ
РОЗРАХУНОК КОМПОНЕНТ1В АБРАЗИВНО1 МАСИ ТА РЕЦЕПТУРА ВИГОТОВЛЕННЯ АБРАЗИВНИХ КРУГ1В
Наводиться обгрунтування вибору i розрахунок масових часток компоненпв абразивних кругiв. Описано технологiю виготовлення абразивних крупв.
B.O. Magura - USUFWT
Calculation of abrasive mass components and technology of abrasive disks producing
Substantiation of the choice and calculation of abrasive disks components is given. Technology of abrasive disks producing is described.
1 Наук. кер1вник: проф. В.М. Голубець, д-р техн. наук - УкрДЛТУ
Процес виготовлення абразивних крупв для шлiфування деревини аналопчний процесу виробництва кругiв для шлiфування металiв. Вiн вклю-чае такi технологiчнi операци: приготування маси для формування, форму-вання виробу, термiчну обробку, механiчну обробку та випробування шстру-менту (рис. 1).
Рис. 1. Схема технологiчного процесу виготовлення абразивних кругiв
Експериментальш дослщження i виробничий досвiд показують, що для ефективного шлiфування рiзних порщ деревини та отримання поверхнi необхщно! якостi потрiбно використовувати круги рiзних характеристик (структури, твердостi, зернистостi). 1х можна отримати шляхом змiни сшв-вiдношення складових компонентiв, зернистостi, а також питомого тиску пресування маси для формування.
156
Збiрник науково-техшчних праць
Вибiр абразивного матерiалу для виготовлення шлiфувальних шстру-мен^в значною мiрою залежить вiд властивостей оброблюваного матерiалу i спeцифiчних особливостей процесу шлiфування деревини.
При виготовленш шлiфувальних стрiчок для обробки деревини i де-ревних матeрiалiв використовують рiзнi абразиви: корунд, гранат, кремшь, електрокорунд, карбiд кремшю та iншi.
Для шлiфування меташв, фiзико-мeханiчнi властивостi яких значно вишд за фiзико-мeханiчнi властивостi деревини, використовують абразивш зерна високо1 мiцностi: карбщ бору, нiтрид бору, алмаз.
А.1. Яцюк [1] на пiдставi проведених дослщжень приходить до вис-новку, що найбшьш придатним для шифування деревини абразивним матерь алом е скло. Це пояснюеться пiдвишeною крихкiстю цього матeрiалу. На абразивних зернах iз скла пiд мжроскопом чiтко видно дефекти у виглядi трь щин, наявнiсть яких зумовлюе вiдновлeння рiжучих кромок зерен шд дiею ма-лих сил опору рiзання. Використовуючи абразивнi зерна iз скла, авторам дос-лiджeнь вдалось уникнути шдпалювань при шлiфуваннi деревини сосни та бука. Але круги iз скла мають суттевий нeдолiк - швидке розмiрнe стирання.
Для шлiфування деревини, як абразивний матeрiал, також використо-вували кремшь (1.М. Гончар, 1989).
Нами для дослщжень процесу шлiфування фанери було вибрано кар-бiд крeмнiю чорний, який мае високу мщшсть та абразивну здатшсть i в той же час е достатньо крихким, що сприяе самозаточуванню у процес роботи.
В'яжучий матeрiал, який використовуеться для виготовлення абразивних крупв, повинен забезпечувати добре формування сиро1 маси виробу i в готовому шструменл - мщне з'еднання абразивних зерен мiж собою. У цей же час в'яжучий матeрiал повинен забезпечувати самозаточування шструмен-ту, тобто давати змогу зернам, що затупились, викришуватись, оголюючи для роботи новi зерна. Також суттевою характеристикою в'яжучого матeрiалу е здатнiсть збeрiгати сво1 властивостi при високих миттевих температурах, що виникають у зош рiзання.
Усiм цим вимогам вiдповiдае бакелггове в'яжуче, яке ми використову-вали для виготовлення абразивних кругiв. Як в'яжуча речовина, використову-вався пульвербакелгг (фенольне порошкоподiбнe в'яжуче СФП -012 А (ТУ 6-05751768-35-94)), який е сумшшю новолачно1 фeноло-формальдeгiдноï смоли з уротрошном. Зволожувачем абразивних зерен взято рщкий бакeлiт БЖ-3 (ГОСТ 4559-78), який являе собою резольну смолу, отриману при кон-денсаци фенолу з формальдепдом.
Розрахунок компонeнтiв абразивноï маси для виготовлення експеримен-тальних кругiв проводився на основi методичних рeкомeндацiй А.1. Яцюка [1].
Для круга потрiбноï характеристики (зeрнистостi, структури, твердос-тi) за допомогою рiвняння рeгрeсiï (1), яке було отримано на пiдставi експе-риментальних дослщжень, встановлювалось процентне спiввiдношeння об'емiв зерна, в'яжучого i пор.
Y = 5092,82 - 223, 22x1 + 0,73x2 + 244,84x3 +0,13x1x2-
-2,18x1x3+0,16x2x3 +2,46x12 + 0,42x22 - 636,5x32, (1)
де: Y - нормалiзоване позначення твердостi круга; х1 - нормалiзоване позна-чення процентного вмюту зерна; х2 - нормалiзоване позначення процентного вмюту в'яжучого; х3 - нормалiзоване позначення коефщента зернистостi.
Виходячи з об'ему круга i процентного вмюту компонентiв, визнача-лись об'еми зерна i в'яжучого в готовому шструментг
Укр • V3
У3кр = кр 3 ; (2)
3кр 100 w
Vb* = , (3)
V • V
у кр т в
То0~
3 3
де: V^ - об'ем зерна у круз^ см ; Vкр - об'ем круга, см ; V3 - процентний вмют зерна; VвKp - об'ем в'яжучого у круз^ см3; Vb - процентний вмiст в'яжучого. Об'емний вмiст зерна i в'яжучого переводився в масовий:
Vra • V3
М3кр = "100^ ^ 3, (4)
Vкp • V3
Mвкр = кр 3 Yв, (5)
р 100
де: М3кр - маса зерна у круз^ г; Мвкр -маса в'яжучого у кpузi, г; Y3 - густина
33
зерна, Y3 = 3,22 г/см ; Yb - густина в'яжучого матеpiалу, Yb = 1,25 г/см .
Зважаючи на те, що абразивна маса змiшуеться зi сирим в'яжучим ма-теpiалом, то для обчислення його за окремими складовими необхiдно враху-вати втрати при полiмеpизацil рщкого бакелiту та в'яжучого фенолформаль-депдного поpошкоподiбного. Згiдно з [1], втрати при полiмеpизацil piдкого бакелiту становлять 25 %, а СФП - 3 %.
Враховуючи втрати при полiмеpизацil, масу СФП i рщкого бакелiту визначаемо з виpазiв:
МСФП = 1,03 • МСФПкр, (6)
М 3в = 1,25 • М 3Вкр, (7)
де: Мсфп - маса СФП для виготовлення формувально! маси, г; Мсфпкр - маса
СФП в готовому круз^ г; Мэв - маса зволожувача для приготування форму-
вально! маси, г; Мэвкр - маса зволожувача в готовому круз^ г.
Для виготовлення абразивних крупв потpiбно змшати зважену необ-хщну кiлькiсть абразивного зерна iз зволожувачем БЖ-3. Пiсля досягнення piвномipного розподшу зволожувача по об'ему зерна, до нього додавалось СФП. Ц компоненти також розмшувались до отримання однорщно! маси.
Готова маса для формування просшвалась, дозувалась i засипалась у прес-форму. При цьому маса у пpес-фоpмi повинна розподшятись piвномip-но, так як неpiвномipний pозподiл маси спричиняе значний розкид твердост шструменту по його об'ему, а вщповщно i його статичну невpiвноваженiсть та дисбаланс, що призводить до неpiвномipного зносу круга у процес експлуатаци.
158
Збiрник науково-технiчних праць
Пресування абразивно! маси проводилось на гiдравлiчному npeci од-носторонньо! дД! зусиллям 50 тонн. Потрiбна висота круга отримувалась шляхом пресування "до упору". При цьому зусилля пресування для крупв рiзних зернистостей - рiзнi. Рiзний питомий тиск пресування при формуванш кругiв рiзних зернистостей обумовлюеться рiзною насипною висотою маси для фор-мування. При шших однакових характеристиках круги меншо! зернистост потребують бiльших питомих тискiв.
Шсля закiнчення пресування сформованi круги шдлягали термооброб-цi. При термiчнiй обробщ сира в'яжуча речовина полiмеризуеться, перетво-рюючись в речовину з високою мiцнiстю та теплостiйкiстю. Термообробка крупв проводилась в терморадiацiйнiй печi потужшстю 24 кВт. Задана температура у камерi пiдтримувалась автоматичним терморегулятором типу МСРТ-03 з точнiстю ±6 °С. Температура у печi контролюеться з допомогою хромелькопелевих термопар. Термообробка проходила у два етапи: перший етап при температурi 140 °С протягом чотирьох годин, другий етап - витрим-ка при температурi 180 °С наступнi чотири години.
Для надання кругам правильно! геометрично! форми i точних розмь рiв, а також для усунення утвореного у процес термообробки тонкого припо-верхневого шару, !х пiддавали мехашчнш обробцi. Правка проводилась з допомогою державки Д0-40, на яку встановлювався сталевий ролик з перерваною робочою поверхнею.
Випробування крупв на твердють проводились на розривнш машинi РА-5. При цьому фжсувалось навантаження, яке потрiбно затратити на втис-кання пуансона з нашвсферичним (d=8 мм) наконечником на глибину 0,5 d. Вiдношення цього навантаження до плошд поверхнi, утвореного при цьому заглиблення, дае нам твердють шструменту. Для дослiджуваних кругiв твер-дiсть замiрялась в трьох точках на кожному торщ iнструменту i виводилось середньоарифметичне значення !! величини.
Випробування на мщшсть проводились на реконструйованому верста-тi ЛТ-2 зi швидкiстю обертання, яка перевищувала робочу на 50 %.
З вищенаведеного опису рецептури i технологи виготовлення абразивних крупв, можна зробити висновок, що абразивш шструменти на бакелитовому в'яжучому характеризуються дешевизною, простотою компоновки та технолопчшстю, i вщповщають вимогам виробництва та експлуатаци.
Л1тература
1. Яцюк А.И. Новый способ механической обработки древесины. - Львов: Высшая школа, 1975. - 253 с.
2. Гончар И.Н. Повышение эффективности абразивной обработки материалов скользящей поверхности лыж. - Дис.... канд. техн. наук. - Львов, 1989. - 182 с.
3. Кащук В.А., Верещагин А.Б. Справочник шлифовщика. - М.: Машиностроение, 1988. - 480 с.
