CC BY
112
УДК 347.97 С. В. Гладш,
суддя Апеляцшного суду, м. Ки'г'в
ОЗНАКИ I ФУНКЦМ ЛЕГ1ТИМНОСТ1 В КОНТЕКСТ1 ФУНКЦЮНУВАННЯ СУД О ВО I ВЛАДИ
У статп на гпдстав1 узагальнення напрацювань соцюлоги, фшософм, пол1тологм, крато-логи щодо сутност1 лептимност1 влади формулюються м ознаки та функци. Оцшюеться мож-ливють використання цих знань при розкритп сутност1 лептимност1 влади судовоТ.
Ключов! слова: влада, судова влада, легггимнють, ознаки та функцм лептимностк
Сьогодш питания, пов'язаы з феноменом лептимносп судовоТ влади, а також процессе, мехаызм1в та ¡нсп/пупв м лептимацм, становлять одну з фундаментальних проблем сучасноТ теорм судовоТ влади. ПериН трудной^ виникають вже на стадм формулювання осно-вних дефУцм, осктьки термин «лептимнють»», «влада», «судова влада», попри свое тривале ¡снування в правовм теорм, е за своею природою багатозначними (певною м1рою нав1ть оцЫочними) поняттями, багато в чому дискуайними. Як видаеться, основним концептом повинно стати визначення власне самого поняття лептим-ност1, його змюту, ознак \ функцм. Екстраполяц1я отриманих результате на феномен судовоТ влади стане фундаментом формулювання змюту теорм м леп-тимностк
Процеси лептимацм влади стали одшею з ключових проблем теорм влади (кратоло-
гм), цьому питанию придтяли багато уваги фтософи, соцю-логи й особливо (¡з зрозумтих причин) полпхтоги. Меншою м1рою це питания дослщжено наукою судоустрою. Тому для найбтьш повного змютовного осмислення природи лептим-ност1 влади судовоТ (що е предметом ц1еТ' статп) вважаемо за доцтьне проанал1зувати основы положения лептимност1 влади, як\ напрацьоваы саме в зазначених галузях знань.
Узагальнення р1зноманп"них пщход1в до анал1зу природи леп-тимност1 дозволяе дмти висно-вку, що лептимнють як форма владовщносин мае свою структуру, форми ¡снування, виникае на певному етап1 сусптьного розвитку, проходить певы фази становления, розвитку та зрн лост1 [11, с. 47]. Але з яких би позицм не розглядалась лептимнють, поняття лептимност1 саме по соб1 не мае всеосяж-ного характеру, а складаеться з окремих елемент1в. Зокрема,
можна говорити про лептимнють походження влади (лептимнють джерела), лептимнють процесу оргашзацм ¡нститупв та оргашв влади, лептимнють повнова-жень, лептимнють форм \ мето-д1в д1яльност1, й, нарешп, - про лептимнють тих або ¡нших дм конкретних представниюв влади [12, с. 34]. Але об'еднуючим фактором в систем! зазначе-них об'екпв лептимацм висту-пають сгнлы-н ознаки та функцп лептимност1, дослщження яких дозволить виокремити основы змютовы елементи лептимност1 суд о воТ влади.
Ознаки лептимност1 - це т\ якост1, як\ набувають суб'ект \ об'ект влади в систем! Тх вза-емодм, процедури лептимацм. 1х можна подтити на зовншы, спйю на р1вн1 явища, \ вну-тршы, спйю на р1вы сутностк Зокрема, до зовжшжх ознак лептимност1 влади можна вщ-нести: а) стабтьжсть ¡нститу-цмноТ форми влади та системи м оргажв; б) успшнють функ-цюнування влади (ефектив-нють м ршень, спрямованих на загальне керування пщпорядко-ваними суб'ектами, вщсутнють сусптьних конфл1кт1в \ т. п.); в) ужверсальнють (тотальнють) влади; г) добровтьне вико-нання припиав суб'екпв влади (м1жм1зац1я застосування сили, примусу); д) визнання ¡нсп/пупв влади свпх>вим ствтовариством
\ т. д. Але найбтьш повний ана-л1з лептимност1 можпивий через дослщження м внутршжх, сут-жсних ознак [1, с. 66].
Першою найважпившою внутршньою ознакою лептим-ност1 е стабтьнють системи владовщносин м1ж суб'ектом та об'ектом влади. Стабтьнють характеризуе злагодже-ний (усталений) мехажзм вза-емодм м1ж суб'ектом \ об'ектом влади, ефективнють способ1в впливу владарюючого на пщ-владного. Можна виокремити два види стабтьностк вщкри-тий (або автономний), що характеризуемся добровтьнютю передання сусптьством певних управлЫських функцм державу та мобт1зац1йний, який харак-терний або для перюду загаль-ного сусптьного пщйому, або у раз1 забезпечення вщкритого примусу вщносно сусптьства чи окремих його елеметчв. В основ1 першого виду лежить р1в-нють держави та сусптьства, узгодженють Тх ¡нтереав, а другого - ¡нтерес держави.
Залежно вщ виду стабт1за-ц!"Г виокремлюють два типи леп-тимностк статичну та динам1чну. Мобт1зацмжй стабтьност1 вщ-повщае зазвичай статичний тип лептимностк його суттю е створення та збереження ста-тичних соц1альних \ пол1тичних структур, постмних пол1тичних ¡нсп/пупв та вщносин. Цей тип е
найдавышим \ найархаТчышим, в\и пов'язаний з уявленням про стабты-псть сусптьного устрою, повтьним темпом ¡сторичного процесу, традицмними та кон-сервативними формами щео-логм, закр1пленими в пол1тичнм свщомост1 стереотипами.
Вщкритш (або автономий) стабтьност1 вщповщае дина-м1чний тип лептимностк Цей тип опрацьований вщкритими сус-птьствами, що освоти мехашзми оновлення, соц1альних \ пол1тичних зм1н та розвитку в межах ¡снуючих сусптьно-полн тичних систем, як\ знаходяться в процеа ¡сторичного розвитку, що сприймаеться не як руйну-ючий, а стабт1зуючий фактор. Таю системи стабт1зуються завдяки Тх здатност1 сприймати й акумулювати зовшшш та вну-тршш ¡мпульси, що Тх транс-формують, оргашчно залучати до демократичного процесу не лише мехашзми попередження, але \ мехашзми використання конфл1кт1в для вдосконалення стабтьност1 системи.
За статичноТ лептимност1 зм1ни вщбуваються повтьшше, тому вона юторично передуе динам1чшй. Статична лептим-нють характерна для стародав-шх, античних, середньов1чних сусптьств, де при уповтьне-ному темп1 сусптьного розвитку допускаеться накопичення зм1н упродовж значного часу
без дестабт1заци системи. В умовах же прискорення розвитку сусптьних процеав нового часу на зм1ну статичноТ приходить динам1чна лептимнють, що здатна досить швидко реагувати на зм1ни \ збер1гати стабтьнють системи. Це не виключае все ж таки можпивост1 ¡снування статичноТ лептимност1 \ в сучасних умовах, але глобальна тенден-ц1я полягае у руа до динам1чноТ' лептимност1 [3, с. 112].
Наступною ознакою лептим-ност1 виступае ефективнють - показник того, насктьки д1ево влада використовуе наявш в неТ' можпивост1 (мехашзми впливу) для задоволення сусптьного запиту. За ц1ею ознакою можна виокремити два типи лептим-ностк гумашстичний та етатись-кий. За гуманютичного типу на перше м1сце ставляться ¡нтер-еси права \ свободи окремого громадянина, за етатиського -¡нтереси розвитку держави [6, с. 5].
Ще одшею ознакою лептим-ност1 е ыдпорядкування та вико-нання. 1Т суттю е добровтьна або змушена згода сприймати ¡мпульси влади та додержува-тись 1'х [4, с. 21].
Важпивою ознакою леп-тимност1 е залученють, вклю-ченють громадян у справи держави (тобто влади). За ц1ею ознакою можна виокремити чотири типи лептимностк актив-
нють, лояльнють, конформ1зм \ фанатизм. Активнють - це активна та свщома включе-нють сусптьства в уа сфери та мехаызми функцюнування влади. Лояльнють - це повага до влади, визнання й добро-втьне погодження на велшня влади щодо необхщност1 вчи-нення (утримання) певних дм. Конформ1зм передбачае погодження з бтьшютю, соц1аль-ними стандартами поведЫки та сприйняття влади. Навпъ якщо окрем1 ¡ндивщи \ не задо-волеы владою й не схвалюють м ршень, однак публ1чно цього не висловлюють, а погоджу-ються з бтьшютю, яка ц1ею владою задоволена. У полтологи конформ1зм як тип лептимноси розглядаеться як одна ¡з форм апол1тичностк Фанатизм як тип лептимност1 яскраво представлений в ¡нституц1ях нацюналю-тичного режиму. В його основ1 закладено колективы уявлення, як\ визначають сукупнють знань, точок зору, норм поведЫки \ т. п., як\ не е осмисленими, свщо-мими в силу звички, усталеност1 певного соц1ального досвщу. В цьому тип1 лептимност1 домн нуючу роль вщ1грають емоцмы компоненти: рацюнальне ¡снуе у вигляд1 стереотитв, тради-цмного св1тогляду, в1ри. Важпи-вою е роль лщера (особи, що очолюе владу), пщвлады йому фактично ототожнюють себе з
ним, ¡нтереси держави (влади) сприймаються як першочергов1 ¡нтереси народу, однак часто така «еднють ¡нтереав» е ¡лю-з1ею [5, с. 44].
1снування лептимност1, прояв основних м ознак здмсню-еться через сукупнють необхщ-них функцш, що притаманы для будь-якого м виду.
Найважпивша функц1я леп-тимност1 - забезпечення згоди бтьшосп щодо пол1тики певноТ влади. Згода передбачае гар-моычы взаемовщносини та пщ-силену взаемодю суб'екта та об'екта влади, Тх еднють щодо певних дм, факт1в, ршень. Згода - це пщпорядкування на засадах схвалення влади та м ¡нституцм. Судова влада, напри-клад, е основним ¡нститутом у розв'язаны сусптьно-правових конфл1кт1в. Однак при знижены лептимност1 судовоТ влади мож-ливе виникнення альтернатив-них способ1в виршення кон-фл1кт1в. Яскравим прикладом останнього е ¡нститути третей-ських, церковних суд ¡в та ¡н. [9, с. 54].
Наступна функц1я лептим-ност1 - забезпечення дов'фи до влади з боку пщвладних. Меха-ызмами такого «забезпечення» виступають р1зш ¡нструменти формування емоцмного та рацн онального вщношення людей до влади. Значения дов1ри до влади е виключним - вона
е передумовою суб'ективацм влади, забезпечуе добровтьне пщпорядкування. Дов1ра не завжди передбачае точне знания щодо доцтьносп влади, на перший план виходить в1ра в неТ. Показниками дов1ри до судовоТ влади (в контекста в1ри у справедливють та правильнють м ршень) може слугувати вщсо-ток оскарження судових ршень та вщсоток добровтьного вико-нання судового ршення. Саме дов1ра до влади вступае одним з основних засоб1в м лептимацм, але не единим [10, с. 77].
1з розвитком сусптьства, поглибленням лептимносп влади виникае потреба в поясненн1 та доведеност'1 необхщносп при-йняття тих чи ¡нших владних ршень, вчинення певних дм. Функц1я забезпечення пояснения \ доведеност1 доцтьност1 влади (ТТ ¡нститутт, мехаызм1в, ршень \ т. п.) формуе у члешв сусптьства знания про закони (алгоритми) функцюнування влади. Шляхом пояснения визначаеться сутнють явищ, що вщбуваються в систем! владовщносин, вщкриваються причинно-наслщков1 зв'язки, роз'яснюеться роль тих чи ¡нших ршень влади для сусптьства, наслщки Т'х реал1заци для ¡нтер-еав бтьшостк Тобто, це форму-вання яюсно ново!' форми леп-тимност1 влади, яка фунтуеться не лише на в/р/, а й на знанн/, а
отже, пщкорення цм влад1 буде усв!домленим. Знания забезпечуе бтьш стабтьну лептим-нють, шждов1ра, осктьки виклю-чае можпивють мантулювання думкою бты±юст1 про мехаызми функцюнування влади. Знания спираеться на загальний контекст пояснения \ вщсутнють необхщност1 пояснения окремих частковостей. Ця функц1я леп-тимност1 т1сно пов'язана з таким принципом функцюнування судовоТ влади як вщкритють (або транспарентнють) [8, с. 13].
Функц1я забезпечення вип-равдання т1сно пов'язана ¡з сус-птьною згодою. У сусптьств1 з лептимною владою можуть бути виправдаы й непопуляры дм. Виправдання непопулярних дм лептимноТ' влади, лептим-нють якоТ' заснована на знанн!, та виправдання дм влади, лептимнють якоТ' заснована на в!р1, - р1зш. У першому випадку складнше досягти виправдання дм влади шляхом маыпулю-вання сусптьною свщом1стю, у другому - легше мантулювати, ¡, вщповщно, виправдовувати нав1ть найнепопуляршим дм (ршення) влади. Одним ¡з меха-шзм1в виправдання в контекста функцюнування судовоТ влади е ¡нститути правовоТ' реклами, звернення оргаыв судд1вського самоврядування до сптьноти, нормативна вимога щодо вмоти-вованост1 судових ршень.
Наступна важпива функ-ц\я лептимност1 - забезпе-чення покорения. Лептимнють передбачае виконання ршень влади (законослухнянють). Пщ-корення без примусу (добро-втьне) е показником високого р1вня лептимност1, розвиненоТ правосвщомост1 та правовоТ культури. Зниження лептим-ност1 мае прояв, перш за все, у пщсилены елеметчв примусу в забезпечены пщкорення, пщ-силенш необхщнсхгп для влади виправдовувати примус для його забезпечення. Чим вище лептимнють судовоТ влади, тим вище вщсоток судових ршень, що виконуються добровтьно. За даними статистики, в УкраТы виконуеться лише 20 % судових ршень (але й т\ ¡з застосуванням державного апарату примусу), що може свщчити про низький р1вень лептимносп судовоТ влади.
Функц1я забезпечення
участ'1 спрямована на залу-чення бтьшосп сусптьства (чи окремих його труп) в т1й чи ¡нипй форм1 в активний процес вла-довщносин, що забезпечуеться певними владними ¡нститутами, нормами, процедурами. Участь е засобом досягнення цтей \ реал1заци ¡нтереав соц1уму. Формою участч може бути без-посередня участь (наприклад, у судовм влад1 - ¡нститути пред-ставниюв народу в судочинствО або опосередкована, тобто
через обрання представниюв населения в органи влади (у судовм влад1 - ¡нститути вибор-них судд1в). Функц1я забезпечення участч у влад1 сприяе укрн пленню зворотного зв'язку м1ж суб'ектом \ об'ектом влади, а отже - пщвищенню лептимност1 влади [6, с. 5].
Вищезазначена функц1я оргашчно пов'язана з ¡ншою важ-ливою функц1ею лептимност1 - забезпечення впливу. Вплив -це д1я об'екта влади на м суб'ект. Форми впливу можуть бути най-р1зноманп"н1ип, але ця функц1я забезпечуе один ¡з головних принцитв лептимност1 влади -вщображення загальносуспть-них потреб, настрою, очкувань. Але, наприклад, судова влада мае певш ¡муытети щодо можпи-вих форм впливу, зокрема через закр1плення гарантм м неза-лежност1 та самостмностк Хоча вп^чизняна ютор1я мае певн1 при-клади, коли народ своТми масо-вими заходами вщкрито демон-стрував суду очкування щодо способу розв'язання конфлкту. Наприклад, у 2004 р. пщ впли-вом масштабних сусптьних акцм Верховний Суд УкраТни ухвалив ршення, яке розв'язало соц1ально-полп"ичний конфлкт, що виник пщ час виборчоТ кам-пани. Як зазначали експерти, це ршення значно пщвищило авторитет судовоТ влади в сусптьств1 [7].
Кр1м того, лептимац1я вклю-чае в себе \ самовиправдання суб'ектом свого права на владу. На виршення цього завдання нацтена функц1я забезпечення авторитета впади. Авторитет влади виявляеться не в усвщом-ленш об'ектом влади того, що за виконання чи невиконання влад-ного велЫня можуть настати (чи не настати) певш репресивш дм, а в упевненост1 виконавця в законное^ адресованих йому велЫь. Авторитетна влада - це нова м форма. Як справедливо пщкреслював Д. Белл, динамка авторитету пов'язана з1 змЫою соц1ального статусу [2, с. 473]. Тобто сприйняття судовоТ влади як незалежного, самостмного ¡нституту з розв'язання правових конфл1кт1в, д1евого ¡нструменту в систем! стримувань \ противаг, усвщомлення обов'язковост1 виконання судових ршень свщ-читиме про лептимнють судовоТ влади. Кр1м того, авторитет судовоТ влади формуеться в результат! спец1альних захо-д1в \ залежить вщ стиля \ змюту д1яльност1 судд1в та прац1вни-юв апарату суду, ¡нших оргашв судовоТ влади, судовоТ пол1тики в цтому.
Таким чином, можна конста-тувати, що важливими концептами лептимност1 е: по-перше,
наявнють влади як соц1ального ¡нституту; по-друге, лептимнють визначаеться конкретними ¡нститутами, формами, процедурами формування оргашв влади; по-трете, влада пер-сошфкуеться конкретними м ноаями (окрем1 особистост1 чи окрем1 органи), \ Т'х лептимнють визначаеться способом набуття свого статусу; по-четверте, р1вень лептимност1 визначаеться характером функцюну-вання влади (17 пол^икою).
Отже, лептимшсть мае загальний ушверсальний характер. Лептимшсть та влада пов'язаш м1ж собою як причина та наслщок. ГИд лег1тимнютю судовоУ влади слщ розум1ти при-йняття судовоУ влади населениям кра/ни, визнання за нею права розв'язувати правое/ суперечки, готовнють (й п1дпо-рядковуватись, ¡ншими словами - до&ра громадян до системи та порядку функцюнування судовоУ влади. Лептимшсть на вщмЫу вщ легальное^ акцентуе не еттьки на вщповщшеть влади закону, сюльки на вщповщшеть праву, морал1, цЫшсним ор1ен-тац1ям населения. Лептимшсть показуе, насюльки влада щео-лопчно обфунтована, насюльки вона вщповщае сусптьним ц1н-ностям.
Список nimepamypu: 1. Ачкасов В. А. Легитимация власти в постсоциалистическом российском обществе / В. А. Ачкасов, С. М. Елисеев, С. А. Ланцов. - М. : Аспект-пресс, 1996. - 349 с. 2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования : / Д. Белл ; [пер. с англ.; ред. и вступ. ст. В. Л. Иноземцева]. - М. : Academia, 1999. - 680 с. 3. Елисеев С. М. Легитимность власти. Концепции и проблемы развития в посткоммунистическом обществе / С. М. Елисеев. - СПб. : Полиграфстройсервис, 1996 - 260 с. 4. Легитимность и легитимация власти в России / под ред. С. А. Ланцова. - СПб. : СПбГУ, 1995. - 365 с. 5. Ледяев В. Г. Власть: концептуальный аналЬ : моногр. / В. Г. Ледяев. - М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2001. - 384 с. 6. Ледяев В. Г. Формы власти: типологический анализ / В. Г. Ледяев // Полит, исследования. - 2000. - № 2. - С. 3-8. 7. Ршення судовоТ палати з цивтьних справ ВС Украши вщ 03.12.2004 р. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0090700-04. - Заголовок з екрана. 8. Рябов А. В. Легальность и легитимность власти / А. В. Рябов // Полит, исследования. - 1994. - № 2. - С. 11-17. 9. Рябов С. Г. Державна влада: проблеми авторитету й лептимност1: моногр. / С. Г. Рябов. - К. : Н1СД, 1996. - 124 с. 10. Философия власти / К. С. Га-джиев, В. В. Ильин, А. С. Панарин, А. В. Рябов / под ред. В. В. Ильина. - М. : Изд-во МГУ, 1993. - 271 с. 11. Халипов В. Ф. Кратология как система наук о власти : моногр. / В. Ф. Хали-пов - М. : Республика, 1999. - 303 с. 12. Чиркин В. Е. Основы государственной власти : учеб. пособ. / В. Е. Чиркин. - М. : Юристъ, 1996. - 112 с.
ПРИЗНАКИ И ФУНКЦИИ ЛЕГИТИМНОСТИ В КОНТЕКСТЕ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ СУДЕБНОЙ ВЛАСТИ Гладий С. В.
В статье на основании обобщения знаний социологии, философии, политологии, кра-тологии о сущности легитимности власти, формулируются ее признаки и функции. Оценивается возможность использования этих знаний при раскрытии сущности легитимности власти судебной.
Ключевые слова: власть, судебная власть, легитимность, признаки и функции легитимности.
FEATURES AND FUNCTIONS LEGITIMACY CONTEXT FUNCTIONING OF THE JUDICIARY Glady S. V.
The article by summarizing developments sociology, philosophy, political science, kratolohiyi legitimacy of the essence, defines its characteristics and functions. Evaluated the use of this knowledge when disclosing the nature of judicial legitimacy.
Key words: power, judicial power, legitimacy, features and functions of legitimacy.
НадШшла до редакцп 21.01.2013 p.
