CC BY
7
УДК 004. 382.7:37.015.3
Б.Б. Круликовский, 1.О. Суховецкий
ПРИНЦИПИ ПОДГОТОВКИ ТЕСТ1В ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ "CS-TEST SYSTEM"
Приеднавшись до Болонсько! декларацп у TpaBHi 2005 року, Украша стала 44-м учасником Болонського процесу. 1нтегращя Украши у м1жнародне спiвтовариство вимагае спiвставлення освпшх piBHiB, а також узгодження принцитв пiдготовки спецiалiстiв, оск1льки саме рiвень професiйних знань фахiвцiв е одним з основних показнишв, що визначають piвень освiченостi населения краши. Тому першочерговим завданням е запровадження сучасних технологш навчання й оцiнювання навчальних досягнень.
Аналiз pезультатiв дослiджень заpубiжних (Д. Вшфорд, К. 1нгенкамп) та вичизняних (В.С. Аванесов, О.Б. Логинова, Е.Н. Перевощикова, М.Б. Челишкова, I.G. Булах i iн.) учених-педагогiв показав, що педагопчш тести е одним з наймогутшших, надiйнiших i об'ективнiших методiв визначення учбових успiхiв (досягнень) студенпв. В дослiдженнях, присвячених данiй проблем^ вивчаються переважно окpемi аспекти впливу тестово! технологи на як1сть piвня знань студентiв.
Виникла об'ективна суперечшсть м1ж зростаючою потребою у використанш технологи педагогiчного тестування як засобу ефективного управлшня функцiонуванням i розвитком освиньо! системи i недостатньою розроблешстю практичних pеалiзацiй цього питання. Гострота ща проблеми пояснюеться недосконaлiстю iснуючих автоматизованих систем оцiнювання освiтнiх досягнень тих, хто навчаеться. В свою чергу, контроль piвня знань забезпечуе звоpотнiй зв'язок у пpоцесi навчання i дозволяе ефективно впливати на нього з метою тдвищення ефективносп навчального процесу.
Вибip зaсобiв педагопчно! дiaгностики грунтуеться на вiдповiдних дидактичних принципах вимipювaння pезультaтiв навчання [1, 2]. Лише досконало тдготовлений у ввдповщносп до сучасних вимог педагопчно! думки комплекс контролюючих завдань надае можливiсть адекватно оцiнити piвень засвоення знань та навичок суб'ектiв навчання. Метод тестового дiaгностувaння навчальних здобутшв учнiв та студентiв широко використовуеться в багатьох европейських кра!нах. Бшьш того, тестування вийшло далеко за меж1 системи освiти, його використовують служби зaйнятостi пiд час масових юпипв на пpофесiйну пpидaтнiсть, при встут до вищих навчальних зaклaдiв, масових призовах до арми, комплектацп спецiaльних пiдpоздiлiв мшци тощо. Основними причинами, що обумовили широке використання тестових методiв в педaгогiцi, називають тaкi [1]:
- бiзнесовий штерес до ефективного використання людських ресурав;
- прагнення винагороджувати талант в залежносп тiльки ввд piвня його професшно! пiдготовки а не сощального походження.
Серед зaсобiв об'ективного контролю найб№ш науково обгрунтованим е метод тестування iз залученням технiчних зaсобiв для монiтоpингу та обробки результапв дiaгностувaння.
Вiдомi пpогpaмнi комплекси ("Асистент", "Moodle" [3], УСАТИК 2.000 [2], Тесты 1.1.x [4] тощо) призначеш для проведення тестових випробувань студенпв на окремих етапах навчально! дiяльностi i не дозволяють унiфiкувaти процеси педагопчно! дiaгностики навчальних здобуткiв на вах стaдiях навчання. Кpiм того, вказаш пpогpaмнi комплекси мають недосконалий гpaфiчний iнтеpфейс, що не дозволяе використовувати гpaфiчнi зображення для iлюстpaцi! змiсту тестового завдання або для ввдображення вapiaнтiв вiдповiдей. Важливим аспектом, що знижуе функцiйнi можливостi пеpелiчених тестових систем, е також 1х незaхищенiсть ввд несaнкцiоновaного втручання з боку тестованих з метою отримання додатково! iнфоpмaцil про pозмiщення ключових вiдповiдей.
З метою уникнення вказаних недолiкiв була розроблена спецiaльнa тестова система "CS Test System" [9], що надае зручш мехaнiзми проведення тестових випробувань у ввдповщносп до умов Свропейсько! кредитно-трансферно! системи (£КТС) навчання на всiх етапах навчального процесу. "CS Test System" являе собою програму для проведення комп'ютерного тестування груп студентiв в локальнш обчислювaльнiй мереж1. Можливе також використання програми на будь-якому ПК, що працюе пiд керуванням опеpaцiйних систем Windows 97/2000/NT/XP.
Програма CS Test System грунтуеться на використанш СУБД Firebird 1.5.3, що надае таш переваги:
1) В№не розповсюдження Firebird 1.5.3 дозволяе не витрачати додаткових кошпв на придбання лiцензовaних СУБД шших pозpобникiв.
2) Вiдкpитий програмний код Firebird дозволяе створювати свою базу даних, що найкрашим чином ввдповвдае власним бажанням та конкретним задачам. Тестовi завдання мо^ть мiстити таблищ, гpaфiки, схеми, склaднi формули.
Нище наведено основш функцiонaльнi можливостi програми:
- генеращя теспв з альтернативним вибором правильно! вщповщ (одна правильна ввдповщь з чотирьох запропонованих). В кожному TecTi можливе використання малюнк1в у форматi JPG;
- iмпорт та експорт розроблених теспв з одше! системи в шшу в зашифрованому виглядi;
- редагування тecтiв шляхом видалення чи корегування наявних тестових завдань, додавання нових завдань в тест;
- змша перелшу прeдмeтiв, що виносяться на тестування;
- настроювання кiлькоcтi тестових питань з кожного предмету, що видаються на кожне робоче мюце, та кiлькоcтi балiв, що зараховуються за кожну правильну вiдповiдь;
- створення та редагування списков груп та cтудeнтiв, як1 можуть проходити тестування пicля реестрацй' в система
- автоматична рeecтрацiя рeзультатiв тестування на ceрвeрi з вказанням шлькосл набраних балiв та виведення на екран або на друк протоколу роботи кожного користувача, який завершив тестування;
- ведення статистики входження в систему. Заборона повторного проходження тесту в день тестування для унеможливлення фальcифiкацiй;
- наявнicть вбудовано! системи безпеки дозволяе обмежити можливосп окремих груп кориcтувачiв по перегляду, редагуванню, спотворенню чи видаленню шформаци з бази даних, чим забезпечуеться цiлicнicть, доcтупнicть та доcтовiрнicть даних;
- створення шдиввдуального ID та паролю для кожного тестованого та захист сервера i бази даних вщ несанцюнованого доступу шляхом встановлення паролiв доступу для кориcтувачiв iз рiзним статусом;
- iерархiчна клаcифiкацiя кориcтувачiв та iндивiдуальнe настроювання робочих cтолiв для кожно! категорп з перелжом дозволених чи заборонених функцiй;
- в базi даних тести збернаються у зашифрованому виглядi, що запобтае нecанкцiонованому перегляду, редагуванню або знищенню. Для цього використовуються оригiнальнi алгоритми шифрування та обмеження доступу до бази даних;
- iндивiдуальнi настроювання iнтeрфeйcу та прав для кожно! категори кориcтувачiв дозволяють обмежити можливоcтi, наприклад студенлв, по використанню iнших рecурciв ПК для тдказки або пошуку правильних варiантiв вiдповiдeй на завдання тесту.
Наведеш функцiональнi можливоcтi дозволяють провести тестування шд час поточного, модульного, семестрового та результуючого контролю знань.
Проведення поточного контролю - найбiльш простий для викладача cпоciб отримати оперативну iнформацiю про вiдповiднicть знань студенпв запланованим еталонам засвоення. Ця шформащя створюе умови для своечасно! корекци процесу засвоення знань, вмiнь та навичок та допомагае педагогу перебудувати в потрiбному напрямку навчальний процес. Найчаcтiшe поточний контроль проводиться на початку лабораторних та практичних занять для оцшювання готовноcтi cтудeнтiв до заняття.
Тематичний (модульний) контроль призначений для вияснення ступеню засвоення змютовного модуля або теми програми. В модульному контролi отримуеться найбiльш щкава iнформацiя про динамiку засвоення студентами навчального матeрiалу протягом семестру. Тому розробка системи теспв для модульного контролю та обробка !х результапв органiчно пов'язана з використанням ПК.
В процес комп'ютеризованого контролю з жорстким часовим режимом cпeцiальнi шструментальш засоби дозволяють здiйcнити покрокову дiагноcтику поточних рeзультатiв тих, хто навчаеться, для диференщаци стимулюючих впливiв з боку педагога.
Функцшне призначення семестрового контролю - виявлення рeзультатiв певного етапу навчання. Оцiнка рiвня тдготовки в цьому випадку виконуеться в шнщ начального семестру за допомогою залЫв, eкзамeнiв або тecтiв.
Щль пiдсумкового контролю - оцiнка роботи студента тсля проходження всього курсу навчання. Одна з важливих функцш пiдcумкового контролю - атecтацiя випускника факультету на дeржавнiй eкзамeнацiйнiй комюи, яка встановлюе вiдповiднicть рiвня знань та навичок студента освггньо-вкалiфiкацiйнiй характeриcтицi за обраною cпeцiальнicтю та квалiфiкацiйним рiвнeм. Процедура атестаци допускае використання рiзних мeтодiв та форм контролю, серед яких найбiльш важливе мicцe вiдводитьcя науково обгрунтованим тестам. Тести ввдкривають новi можливоcтi в процеа атестацй, оск1льки саме вони забезпечують оцiнки, що володiють необхщними властивостями: обгрунтованicтю, об'ективнicтю та сопоставимою. При виконанi названих видiв контролю здшснюеться вимiрювання кiлькicних показникiв, що характеризують рiвeнь досягнень оciб, яш тестуються, незалежно ввд рeзультатiв шших.
Для органiзацi! вказаних видiв контролю навчальних досягнень важливе значення мають етапи формування тecтiв:
Першим етапом органiзацi! пeдагогiчно! дiагноcтики е побудова iдeалiзовано! пeдагогiчно! модeлi, тобто виокремлення основних eлeмeнтiв знань та вмшь з даного предмету, а також установлення рiвня оволодiння ними.
Другий етап полягае у створенш системи завдань, що покривае всi елементи знань та вмшь на всiх рiвнях навчальних досягнень.
Шсля завершения пiдготовки системи завдань в тестовш формi починаеться третш етап подготовки системи дiагностики - апробащя тестових завдань, за результатами яко! визначаеться як1сть завдань, виконуеться !х корекцiя або вилучення.
Четвертий етап побудови системи педагопчно! дiагностики передбачае побудову тесту на базi тестових завдань з урахуванням !х статистичних характеристик.
Етап практичного застосування системи е поеднанням процедури тестування i статистично! обробки отриманих результапв, яка включае iнтерпретацiю результатiв, формування висновк1в щодо квалiфiкацil студента.
Фахiвцi з педагогiчних вимiрювань розподiляють за формою тестовi завдання на двi основнi групи: вiдкритого i закритого типу, як наведено на рис.1[10].
Рис.1 Класифшащя тестових завдань.
Складшсть машинно! перевiрки правильностi розв'язку завдань ввдкритого типу вимагае значного збшьшення складностi алгоритмiв обробки i об'емiв програми само! тестово! системи, а значить i збiльшення и вартосл. В цьому випадку доцiльно формувати завдання закритого типу з альтернативними варiантами вiдповiдей.
Чiткому визначенню цшей навчання сприяе !х класифiкацiя (таксономiя). Системи класифжаци цiлей навчання вимагали розробки цiлей у трьох сферах (доменах): п1знавальнт, емоцштй, психомоторнш [11]. Першою було розроблено систему класифшацп у шзнавальнш сферi. Таксономiя цшей навчання являе собою опис цшей навчання у термшах професшно! дiяльностi. Ця загальноприйнята мiжнародною освiтянською спшьнотою система цiлей навчання е основою вибору цшей ощнювання, а отже, i методiв педагопчно! дiагностики.
Шзнавальна сфера мiстить цiлi, що описують знання та iнтелектуальнi здiбностi екзаменованих. Класифiкацiя тзнавально! сфери включае шють класiв цiлей, розмiщених вiдповiдно до складности знання, розумiння. застосування, аналiз, синтез та оцiнювання знань.
Таксономiя Блюма мае певну iерархiю (Рис.2). Для застосування певних знань спочатку слщ !х набути, запам'ятати i зрозумiти, а також зумiти викликати з пам'ятi. Цiлком зрозумiло, що неможливо засво!ти весь обсяг знань, а попм намагатися !х зрозумгги, чи спочатку зрозумiти весь фактовий матерiал, а потiм його аналiзувати. Тобто набуття рiзних когнiтивних умшь вiдбуваеться по певнiй спiралi: ми розумiемо i запам'ятовуемо знання, вчимось з окремих вивчених елеменпв складати цiле (синтез) або застосовувати !х, а потiм повертаемось до вивчення нових фрагментiв знань.
Оцiнювання Синтез Аналiз Застосування Розумiння Знання
Рис.2. 1ерарх1я когнiтивних рiвнiв Блюма.
Створення тестових завдань на вимiрювання вищих когнiтивних рiвнiв е складним процесом, що потребуе багато часу при творчому пiдходi до створення привабливих та яшсних завдань [12, 13].
Для знаючого студента пошук вiдповiдi на таке завдання вимагае декiлькох секунд. Незнаючому ж доводиться напружуватися, згадувати учбовий матерiал, зiставляти варiанти, перевiряти правдоподiбнiсть обрано! вiдповiдi. При цьому починаються втрати часу - тим бiльшi, чим слабк^ знання. При повнiй же вщсутносп знань не допомагають т спроби розпiзнавання, нi надмiрна витрата часу.
Чим повшше ввдображена навчальна дисциплiна в тестi, тим б№ш впевнено можна говорити про так звану змiстовну цiннiсть (валiднiсть) тестових результапв. Питання валiдностi (повноцiнностi, репрезентативности) тестових завдань е ключовим, осшльки тестування повинно давати повноцiннi, загальновизнаш (експертами-освiтянами, полiтиками, студентами, !хшми батьками, уйм суспшьством) оцiнки реального стану навчальних досягнень студентiв з конкретних предмепв. Тому перед формуванням тестових завдань необхвдно потурбуватись про повне охоплення навчального матерiалу предмету чи модуля, з яких передбачаеться проведення тестування [14, 15].
Вй тестовi завдання формуються з врахуванням певних правил [16, 17]. Враховуючи необхщшсть використання Болонсько! системи оцiнювання, доцшьно, окрiм вищезгадуваних, врахувати, що iз збiльшенням кiлькостi альтернативних питань ймовiрнiсть отримання випадково! позитивно! оцiнки суттево зменшуеться. Мiнiмальна к1льк1сть питань тесту повинна бути не менше 15 завдань (при 4 альтернативних вщповвдях на кожне завдання, з яких пльки одна вiрна). Оптимальна довжина тесту - 25 завдань при кшьшсп альтернативних вiдповiдей не менше 4 [18].
Одна з важливих вимог при тестуваннi - наявшсть заздалегiдь розроблених правил виставлення балiв. У загальному випадку за правильну вiдповiдь в кожному завданнi прийнято давати один бал, за неправильну - нуль. Сума всiх балiв, отриманих випробовуваним, дае число правильних вiдповiдей, що вiдповiдае поняттю "Тестовий бал студента". Така система ощнювання приваблива при проведеннi поточного або модульного контролю. Для проведення семестрового юпиту з одного предмету доцшьно розробити б№ш складш тестовi завдання i за кожну правильну ввдповвдь зараховувати студенту 2-3 бала.
При звичайному обмеженнi часу тестування у незнаючих студентiв залишаеться можливiсть вгадування правильно! вщповщ. Саме ця можливiсть е головним аргументом критиков форми завдань з вибором правильно! вщповщ. Вщомий механiзм корекцi! бал1в на вгадування правильно! ввдповщ. Наприклад, якщо вй завдання тесту мають по чотири вiдповiдi, з яких одна правильна, а iншi три неправильнi, то вiрогiднiсть вгадування в кожному завданш приймаеться рiвною однiй чвертi. Для балiв же всього тесту використовуеться корекщя, що розраховуеться за вщомою формулою [19]:
де: Xci- скоректований на вгадування тестовий бал випробовуваного. Звщси i сенс iндексу: (с вщ англ. Corrected, а i позначае номер випробовуваного). Xi - тестовий бал випробовуваного i, без корекцп; Wi - число помилкових вщповвдей у того ж випробовуваного.
Формула (1) використовуеться при припущенш, що випробовуваний не знае правильну ввдповвдь нi на одне завдання i намагаеться ввдповвдати навмання. Якщо узяти, для прикладу, тест, що складаеться з 30 завдань з чотирма ввдповвдями, то у випадку 20 правильних i 10 неправильних ввдповвдей отримаемо
1з структури дано! формули видно, що iз зб№шенням кiлькостi правильних ввдповвдей число балiв, що вiднiмаються на вгадування, в завданнях з чотирма вiдповiдями рiзко зменшуеться. З чого можна зробити висновок, що добре тдготовленого випробовуваного корекщя балiв на вгадування не повинна турбувати.
Запропонована система "CS-Test System" вже протягом року використовуеться на кафеда електротехшки i автоматики Нацiонального ушверситету водного господарства та природокористування. Для проведення модульних контрольних робiт на першому етапi формування тестiв видмються основнi елементи знань та вмшь, що повиннi засво!ти студенти в результат вивчення даного модуля. Для цього програмний матерiал модуля умовно роздметься на окремi фрагменти (структурш одиницi), що описують конкретний закон, наслвдки з нього, певне явище, технолопю, теорему, означення, об'ект, пристрш, схему i т.i. Така структуризашя потрiбна для забезпечення репрезентативностi тесту.
Наступним кроком визначаеться довжина тесту (кшьшсть завдань в тестi). В найпроспшому випадку к1льк1сть балiв за модульну контрольну роботу визначае довжину тесту, тому навчальний
(1)
з (1):
Xci = 20 - 10 * (10/30) = 16,6 ~ 17 балiв.
мaтеpiaл модуля доцшьно роздшити на таку ж кiлькiсть структурних одиниць i до кожно! з них створити кшьшсть тестових завдань, що доpiвнюе кiлькостi студентiв в груш. При цьому тестовi завдання оpiентовaнi переважно на пеpевipку знань i pозумiння навчального мaтеpiaлу.
При пвдготовщ тестових завдань семестрового контролю необхвдно умовно pоздiлити програмний мaтеpiaл на окpемi фрагменти (логiчно завершен елементи), що описують конкретний процес, певне явище, певну технологш, теорему, закон, об'ект, пристрш, схему i т.i. Для кожного елементу створюються тестовi завдання. Саме такий пвдхщ е необхвдною умовою вaлiдностi тесту. До семестрового тесту дощльно включати завдання для досягнення цiлей пеpевipки здатностей застосування, aнaлiзу та синтезу.
Наступним кроком е визначення шлькосп завдань в тесп. Оск1льки максимальна шльшсть бaлiв, що може отримати студент на iспитi, доpiвнюе 40, то на кожне робоче мюце тестованого треба вивести 40 питань. В цьому випадку к1льк1сть структурних одиниць програмного мaтеpiaлу доцiльно довести до 40, що дозволить протестувати кожного студента з уах роздшв навчального предмету. При пiдвищенiй складносп тестових завдань на кожне робоче мюце можна запропонувати 20 завдань з нарахуванням 2 бaлiв за кожну правильну вiдповiдь. Можливiсть змши кiлькостi бaлiв за кожну правильну вiдповiдь закладена в настроюваннях CS Test System [9].
Щоб уникнути копiювaння вiдповiдей в межах групи з 30 студентiв вважаеться достатшм розробити 17-20 тестових завдань на кожну структурну одиницю навчального мaтеpiaлу екзaменaцiйного предмету.
Пiд час пвдсумкового контролю здiйснюеться оцiнювaння знань студенпв з ряду навчальних пpедметiв. Сумарна кшьшсть екзaменaцiйних пpедметiв може сягати 20 - 30 при piзнiй шлькосп годин, що ввдводяться на вивчення кожного предмету.
Загальна структура тесту для кожного випробуваного повинна ввдображати структуру циклiв природничо-науково! та професшно-практично! подготовки (к1льк1сть та обсяги навчальних предмепв, що пеpедбaченi програмою державного квaлiфiкaцiйного iспиту). Тому на першому етaпi оргашзаци педагопчно! дiaгностики випускникiв доцiльно визначити загальну кшьшсть (лекцшних, аудиторних) годин навчальних предмепв i загальну кiлькiсть тестових завдань.
Наприклад, треба пiдготувaти квaлiфiкaцiйне тестування з 28 пpедметiв. Сумарна кшьшсть лекцшних годин предмепв, що визначеш в пpогpaмi державного iспиту, становить приблизно 750 годин. Таким чином, кшьшсть тестових завдань може доpiвнювaти шлькосп лекцiйних годин кожного предмету.
В тестовш пpогpaмi CS Test System передбачена можливють контролю знань з дешлькох пpедметiв. В цьому pежимi з кожного предмету, що уведений до бази даних програми, на pобочi мiсця тестованих пропонуеться по одному завданню. Такий вiдбip тестових завдань забезпечуе pепpезентaтивнiсть всього програмного мaтеpiaлу для кожного з тестованих, завдяки чому всi знаходяться в однакових умовах: необхiднiсть показати сво! знання з усiх пpедметiв навчального плану.
З метою piвномipного представлення пpедметiв навчального плану в тесп бакалаврського iспиту на кaфедpi електротехшки i автоматики було розроблено з кожного предмету таку кшьшсть тестових завдань, що доpiвнюе шлькосп лекцшних годин даного предмету.
Наступним кроком вся сукупшсть тестових завдань (приблизно 700-800) розбиваеться на 25 блошв таким чином. Тести з предмепв невеликого об'ему (1-1,5 кредита) мютять 12 - 16 завдань, тому об'еднуються в один блок з 26-30 завдань. Тестовi завдання з предмепв середнього об'ему (3-4 кредити) мютять 28-36 запитань, тому формуються в окремий блок. Для найбшьш об'емних предмепв навчального плану (5-6 кредипв) тестовi завдання групуються в 2 блоки.
Якщо на кожне робоче мюце випробуваних пропонувати по одному тестовому завданню з кожного блоку i зараховувати 4 бала за правильну ввдповщь, то за 100% (25) правильних вщповвдей зараховуеться 100 бaлiв.
При бaжaннi пвдвищити pепpезентaтивнiсть пвдсумкового тесту можна запланувати виведення 50 завдань на кожне робоче мюце при зapaхувaннi 2 бaлiв за кожну правильну ввдповвдь.
Таким чином визначаеться к1льк1сть тестових завдань з кожного предмету (довжина теста) та оцшка правильних ввдповвдей.
В цшому тестовий комплекс "CS Test System" вiдповiдaе вам сучасним вимогам педагопчно! науки до проведення тестування студенпв техшчних та гумаштарних спещальностей. "CS Test System" дозволяе:
- максимально автоматизувати вс етапи розробки тесту у ввдповвдносп з класичною теорОею створення теспв,
- швидко, об'ективно и коректно здшснювати оцшку якостО знань студентОв з допомогою стандартизованих, валОдних тестОв у ввдповщносп с концепцОями як нормативно-орОентованого, так и критерОально- орОентованого тестування.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Булах I.G., Мруга М.Р. Створюемо яшсний тест: Навчальний пойбник. - К.: Майстер-клас, 2006 -160 с.
2. Харченко М.В. Комп'ютерна дiагностика навчально! успiшностi / Вiсник тестування i монiторинг в освiтi. Ел. ресурс http://www.timo.com.ua/users/show pdf/ТИМО 4 2009.pdf.
3. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. - М.: Педагогика, 1990.- 184с.
4. Гуревич Р. С., Коломiець Т. Д. Методичш аспекти використання шформацшно-комушкацшних технологiй у навчанш / Ел. ресурс: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc Gum/Vlush/Ped/2010 1/10.pdf/
5. Крулiковський Б.Б., Синга!вський Д.В. Органiзацiя самостiйно! роботи студенпв з курсу "Використання ЕОМ у навчальному процесi".: Ровно, Ровенський державний педшститут iм. Д.З. Ману!льського, 1990, -30 стор.
6. MOODLE. Виртуальная обучающая среда. /Ел. Ресурс: http://www.opentechnology.ru/files/ moodle/docs/teacherguid/, http://moodle.com/.
7. Комплею: компьютерных методик MMPI II / Психолого-методический центр г.Москвы < >. Ел. ресурс http://usatic.narod.ru/, http://www.mmpi.ru.
8. Лаворик I. Ю. Використання internet-технологш для проведення автоматизованого контролю знань студенпв./ Ел. ресурс http://lavoryk.h1.ru/042002.php.
9. Сввдоцтво про реестрацш авторського права на твiр №33055 ввд 29.04.2010. Онщук G.O., Крулiковський Б.Б. Комп'ютерна програма "CS-Test System". //Державний департамент штелектуально! власностi. Авторське право та сум1жш права. Офiцiйний бюлетень №18, К., 2010. -С. 316.
10. Sax G. Principles of Educational and Psychological Measurement and Evaluation. Washington, 1988.
11. Bloom B. Taxonomy of educational objectives, handbook I: The congvitiv domain. - New York: Me Kay, 1956. - 128 p.
12. Челышкова М.Б., Савельев Б.А. Методические рекомендации по разработке педагогических тестов для комплексной оценки подготовленности студентов в вузе. М.: ИЦ, 1995.
13. Серебряков А., Кононов О. Самоучитель тестирования / Издательский дом "Первое сентября". Газета "Первое сентября" № 28/2003. Ел. ресурс: http://ps.1september.ru/article.php?ID=200302805.
14. Агрусп Г., Артемчук Л., Булах I., Вшмут Дж., Лукша Т., Мруга М. Основи педагопчного ощнювання. Частина 1. Теорiя / Щд заг.ред. I. Булах. - К.:"Майстер-клас", 2006. - 113 с.
15. Морська Л. I. Методика здшснення змютово! валвдизацп дидактичного тесту / Портал сучасних педагопчних ресурав. Ел. ресурс: http://www.intellect-invest.org.ua/rus/pedagog editions e-magazine pedagogical science autors morska li,
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc Gum/Vchu/N147/N147 p042-045.pdf.
16. Челышкова М.Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов: Учебное пособие. -М.: Логос, 2002. - 432 с.
17. Лекции проф. В.С. Аванесова / Информационно-методический сервер кафедры компьютерных технологий и систем ВГУЭС. Ел. ресурс: http://athena.vvsu.ru/carina/test/index.html.
18. Суховецький I.O., Джунь Й.В. Вимоги до системи тестування знань студенпв, адаптовано! до системи ЕCTS / Психолого-педагопчш основи гумашзацп навчально-виховного процесу в школi та ВНЗ. Болонський процес в Украiнi та Gвропi: досвщ проблеми, перспектива. Збiрник наукових праць. Випуск VIII. - Рiвне, 2008. - 376 с. С.283-290. ISBN 966-7359-37-9.
19. Gronlund N.E. How To Construct Achievement Test. N.J.: Prentice Hall, 1998.
КРУЛЖОВСЬКИИ Борис Борисович - кандидат техшчних наук, доцент кафедри електротехшки i
автоматики Нацюнального унiверситету водного господарства та природокористування.
Науковi iнтереси: технiчна дiагностика цифрових систем, iнформацiйна безпека, використання
шформацшних технологiй в педагогiцi.
СУХОВЕЦЬКИЙ !гор Олегович - старший викладач, кафедра математичного моделювання,
Мiжнародний економжо-гуманггарний унiверситет iменi академiка Степана Дем'янчука, м.Рiвне.
Науковi iнтереси: використання шформацшних технологш в педагогiцi.
