CC BY
22
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.72-002.1
ДАНИЛОВ O.A., РИБАЛЬЧЕНКО В.Ф, ТАЛЬКО М.О, СТРЕЛЬЦОВА C.B.
Нацюнальна медична академя п'юлядипломно! осв'пи ¡мен П.Л. Шупика МОЗ Укра'/ни, м. Ки!в, Укра'/на Кивська мська дитяча клнчна лкарня № 1, м. Ки!в, Укра'/на
ЗАСТОСУВАННЯ ПЕНТОЗАНУ ПОЛЮУЛЬФАТУ ПРИ МЮЦЕВОМУ ЛкУВАНЫ РЕАКТИВНИХ АРТРИЛВ У Д|ТЕЙ
Резюме. Метароботи — вивчити ефективтсть застосування пентозану пол^льфату при м^цевому лi-куваншреактивних артритiв (РеА) у дтей та визначити його безпечшсть. Матерiали iметоди. У досл^ дження було включено 56 дтей вком вiд 5 до 15рошв, ят перебували на лкувант в хiрургiчному вiддiленнi № 2 ДМКЛ№ 1 iз первинно машфестованим суглобовим синдромом, у яких тд час обстеження не тдтвер-джено гнйну патологю та ревматологiчнi захворювання. У дiагностицi використовувались лабораторн методи (розгорнутий аналЬз кров^ загальний аналЬз сечi, визначення С-реактивного протешу, ревматоидного фактора, циркулюючих iмунних комплекав, серомукоТду, А8Ь0), електрокардюграфЬя, ультразвукове доЫдження (УЗД) оргашв черевноI порожнини. Уа дти консультоващ кардоревматологом. Вокремих ви-падках проводилися рентгенография та пункщя суглобiв. Також уам патентам проводили УЗДуражених суглобiв на апаратi LogiQ 5 датчиками з частотою вiд 7,5 до 10,5 МГц. Для вивчення дп доЫджуваного препарату було сформовано 2 групи: основну (27 оаб), у якШ додатково до базово'1 терапи застосувався мсцево гель Тромбоцид, та контрольну (29 оаб), iдентичну за вком та статтю до основно'1 групи, у якш застосовувалась лише базова тератя. Оцнка ефективностi пентозану полсульфату (Тромбоцид) базу-валась на динамщ локальних проявiв та ультразвуковой картини уражених суглобiв, що визначались на 3-тю, 5-ту та 7-му добу. Результати до^дження. Выявлено, що за деклька тижшв появi РеА передували так чинники: гостре рестраторне захворювання (63 %), дiарея (2 %), травма (6 %), у 29 % дтей можливих причинних факторiв не встановлено. За клькстю уражених суглобiв у дебютi РеА вiдзначався переважно моноартрит (52 дитини — 93 %), зргдка мали мсце ол^оартрит (2 — 3,5 %) та симетричне ураження суглобiв (2 — 3,5 %). При РеА початок захворювання найчастше вiдзначався артритом колн-них (60,47 ± 3,28 %) або кульшових (34,14 ± 2,35 %) суглобiв. Ргдко першими уражались гомыковостопн суглоби (4,32 ± 2,32 %). Припухлсть суглобiву половини пацiентiв (55,10 ± 7,11 %) була помiрною, у чвертi (22,80 ± 2,09 %) — значною, урешти припухлкть не вiдмiчалась або була мшiмальною. У58,26 ± 8,23 % дтей мала мсце локальна гшертерм1я. Динамжа мсцевих проявiв та ультразвуковой картини засвiдчуе ви-ражений позитивний ефект та прискорення темтв одужання в груш 1з застосуванням мсцево гелю Тромбоцид. Висновки. Застосування пентозану полсульфату в комплексшй терапи РеА прискорюерегресування локальних суглобових проявiв, сприяераннт активЬзацп хворих зарахунокранньог лiквiдацiiбольового синдрому та прискорюе темпи одужання. Використання даного препарату е безпечним у дитячому вщ. Ключовi слова:реактивний артрит, суглобовий синдром, Тромбоцид.
Реактивний артрит (РеА) — це захворювання, що супроводжуеться асептичним запаленням су-глоба, виникае у вщповщь на перенесену екстраар-тикулярну шфекщю, при цьому первинний шфек-цшний агент не видшяеться i3 синовiальноI рщини. Даний термш запроваджено в 1969 р. Р. Ahvonen, К. Sievers i К. Aho для артрипв, яю розвивалися тс-ля перенесеного iерсинiозного ентероколггу [1]. Ре-активш (транзиторш) артрити — найчаст^ запаль-ш захворювання суглобiв у дггей. Одшею з основних ix особливостей е значна поширешсть у популяцп й уск вжових групах. Захворювашсть серед дггей ста-новить 32,7 випадку на 100 тис. пщлигав вщповщ-
но, а у CTpyKTypi дитячих ревматичних захворювань частка РеА становить 57,5 % серед дгтей вжом до 14 роюв та 41,8 % — серед шдлитав. За даними росш-
Адреса для листування з авторами:
Данилов Олександр Андршович
04112, м. Кшв, вул. Дорогожицька, 9, кафедра дитячоï
хiрyргiï, НМАПО iменi П.Л. Шупика МОЗ Украши
E-mail: [email protected]
© Данилов О.А., Рибальченко В.Ф., Талько М.О.,
Стрельцова С.В., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
ських колег, серед ревматичних захворювань у дггей до 14 роюв РеА становлять 56 %, у шдлггюв — 37 %, досить значна кшьюсть РеА (близько 10 %) у по-дальшому трансформуеться в ювеншьний ревмато-щний артрит (ЮРА) [1, 4, 6].
РеА в дитячому вщ1 — це завжди серйозна проблема, осюльки вш може бути дебютом тяжко' ревматолопчно' хвороби (гостра ревматична лихоманка, ювенгльний ревматощний артрит, ювеншь-ний анкглозуючий спондилоартрит). Необхiднiсть в обiзнаностi лiкарiв щодо цього захворювання також зумовлена потребою проведення диференщально1 дiагностики з такою тяжкою патологiею, як септич-ний артрит, гострий гематогенний остеомiелiт [5]. Тому проблема РеА в дггей залишаеться актуальною.
Найбгльш частою причиною виникнення РеА у дггей е хронiчнi вогнища шфекцп носоглотки (аде-нощити, тонзилiти, синусити), кишковi шфекцп, гостра або персистуюча урогенiтальна iнфекцiя (Chlamydia trachomatis), також шфекцп рестратор-ного тракту (збудник — Mycoplasma pneumoniae i особливо Chlamydophilapneumoniae), вiруси та глистяна iнвазiя [1, 7, 8]. У патогенезi РеА вирiшальну роль вщграе порушення клгтинно' чи гуморально'' ланки iмунiтету з розвитком гiперiмунноi вiдповiдi орга-нiзму на пряму швазш мiкроорганiзму в порожнину суглоба або на шфекцго, що перебпае за межами су-глоба, шляхом прямого впливу на синовiальну обо-лонку або шляхом шщацп антибактерiальноi 1мун-но'' вiдповiдi, що в подальшому викликае ураження тканин суглоба. Велике значення мае носшство антигену HLA-B27. Вважаеться, що деякi антигени артритогенних мiкроорганiзмiв структурно схож1 з HLA-B27, що призводить до розвитку перехресно1 1мунно' вiдповiдi внаслiдок феномена молекулярно! м1мжрп з ураженням тканин суглобiв, у яких широко експресуеться цей антиген [1, 4, 5].
Клтчш симптоми РеА проявляються через 1—3 тижш пiсля перенесеного шфекцшного про-цесу. Суглобовий синдром при цьому характеризу-еться гострим початком, характерним е асиметрич-ний моно- чи олпоартрит з переважним залученням суглобiв нижнгх кiнцiвок — кульшових, колiнних та гомглковостопних [4, 6]. Шора над ураженими суглобами може змшювати забарвлення, ставати гiперемiйованою чи щанотичною, температура ii пiдвищуеться. В анамнезi можна виявити ознаки не-щодавно перенесено1 артритогенно1 шфекцп: лихоманка, дiарея, бгль у горл^ ознаки респiраторного захворювання, дизур1я, видглення iз статевих органiв тощо. Проте нерщко причиннi хвороби можуть пе-ребiгати стерто або взагалi субклшчно. Захворювання частiше характеризуеться сприятливим перебiгом та прогнозом, однак при збереженш вогнища хро-шчно1 шфекцп вiдмiчаються рецидиви РеА (до 15 % випадюв), що потребуе вщ лiкаря-клiнiциста проведення повно' санацй хронiчних вогнищ шфекцп [6].
З метою д!агностики використовують лаборатор-ш методи, серологiчну дiагностику для можливого виявлення перенесено1 шфекцп Корисним е про-
ведення рентгенолопчного дослiдження ураженого суглоба для виключення гострого гематогенного остеомiелиy. Оскiльки клiнiчно артрит найчаспше проявляеться синовiтом, на даний час основним да-агностичним дослщженням для визначення ступеня змiн та контролю ефективносп терапи е ультразву-кове дослщження. Дiагностичними критер1ями е потовщена синовiальна оболонка, випiт у порожни-нi суглоба, енергетичне допплерiвське картування (ЕДК) виявляе посилення кровотоку в синовп (п-перемiя синовп). При прогресуванш захворювання ехографiя виявляе також кiстковi ерози й витон-чення суглобового хряща. У нормi середня товщина хряща у дiтей становить: у кульшовому суглобi — 2,59 ± 0,41 мм, колiнному — 3,67 ± 0,64 мм, гомгл-ковостопному — 1,08 ± 0,31 мм [8]. При запаленш в колшному суглобi завжди вiдмiчаеться потовщення синовп, тодi як у кульшових та гомглковостопних суглобах при РеА практично не спостерпаеться потовщення суглобово! капсули (и звичайна товщина 2—2,5 мм), тому що товщина синовiальноi оболонки дуже мала (менше вщ 1 мм). Навiть потовщена, вона окремо не щентифжуеться i помiтно не збгльшуе за-гальну товщину капсули. Що стосуеться випоту, то в колшному суглобi в першу чергу рiдина локалiзу-еться у верхньому заворотг У кульшових суглобах наявнють рщини понад 2 мм (у переднш частинi капсули) вважаеться патолопчною. При ЕДК у нор-мi не виявляеться кровотж у синовiальнiй оболонцi, а при запаленш вщ^чаються кольоровi сигнали в останнш. Велика !х кгльюсть та яскравють засвщ-чуе виражену гшеремш. При адекватному лiкуваннi ранiше за все вщ^чаеться зникнення гшеремп в ре-жимi ЕДК. Пункц1я ураженого суглоба мае важливе значення для диференшально! дiагностики, особливо це стосуеться моноартрипв.
У лiкуваннi дням з РеА призначають нестерощш протизапальш препарати (НПЗП) — неселективнi (блокують циклооксигеназу 1-го та 2-го типу): iбу-профен (з 3-мiсячного вжу 5—10 мг/кг на прийом до 3 разiв на добу), диклофенак (дiтям з 8 рокiв по 2—3 мг/кг/добу, максимум 100 мг/добу), напроксен (пщлггкам вжом понад 16 роюв по 250 мг двiчi на добу), та селективнi (блокують переважно циклооксигеназу 2-го типу): шмесулщ (дiтям, старшим вiд 12 роюв, 2 мг/кг/добу), мелоксикам (пщлггкам вжом понад 16 рокiв 7,5—15 мг/добу в 1 чи 2 при-йоми). Застосування глюкокортикощв не рекомен-доване. Мiсцево можна використовувати мазi або гелi на основi НПЗП, але переважно у старшому вщ (з 12 рокiв — маз1 iбупрофену, диклофенаку) [1, 3]. Це спонукае до пошуку нових препаратiв мюцево-го застосування. Пентозану полюульфату натрiева сiль, що е основною речовиною гелю Тромбоцид, дгочи мiсцево, посилюе капглярний кровообiг в уражених тканинах завдяки фiбринолiтичнiй та антикоагулянтнш активностi, а протизапальний вплив вiдмiчаеться за рахунок пригнiчення палуро-нщази, зменшення тдвищено! проникностi судин у запаленш тканиш i зменшення набряку. Ефiрнi олп
мають додатковий спазмолiтичний ефект i полегшу-ють бгль в ураженiй дглянщ. Даний препарат дозволено для використання вже з 6-рГчного BiKy.
Мета дослщження — вивчити ефектившсть застосування пентосану полiсyльфатy при мюцевому лiкyваннi реактивних артритiв у дггей та визначити його безпечшсть.
MaTepiaAM та методи
У дослщження було включено 5б дiтей вжом вщ 5 до 15 роюв, яю перебували на лiкyваннi в хГрурпчному вщдгленш № 2 ДМКЛ № 1 з пер-винно машфестованим суглобовим синдромом, яким пщ час обстеження не пщтверджено гншну патологш та ревматологiчнi захворювання. Пащ-енти були госпiталiзованi в дане вщдшення з метою виключення в першу чергу гншного артриту та гострого гематогенного остеомieлiтy, оскгльки на момент гостталГзацИ мали значний больовий синдром, обмеження рухГв у суглобГ та вираженi локальнi запальнi прояви. В дiагностицi вико-ристовувались лабораторш методи (розгорнутий аналiз кровГ, загальний аналiз сечi, визначення С-реактивного протешу, ревмато'щного фактора, циркулюючих Гмунних комплекав, серомукоь ду, ASLO), електрокардiографiя, ультразвукове дослщження (УЗД) органiв черевно'1 порожни-ни. Ус дгти консyльтованi кардюревматологом. В окремих випадках проводилися рентгенографiя та пункцГя суглобГв. Також вам пащентам проводили УЗД уражених суглобГв на апаратi LogiQ 5 датчиками з частотою вед 7,5 до 10,5 МГц. Для вивчення дИ дослщжуваного препарату було ви-дiлено 2 групи: основну (27 осГб), у якш додатко-во до основно'1 терапп застосовували мюцево гель Тромбоцид, та контрольну (29 осГб), iдентичнy за вжом та статтю до основно'1 групи. За основш критерп ощнки ефективностi пентозану поль сульфату (Тромбоцид) взято динамжу локальних змш та ультразвуково! картини уражених сугло-бГв, яю визначались на 3-тю, 5-ту та 7-му добу. Для оцшки останньо'1 проводився також контроль симетричного неураженого суглоба.
Резуёьтати досодження
У хГрурпчному вщдгленш № 2 ДМКЛ № 1 в до-слщженш брали участь 5б дiтей з РеА вжом вщ 5 до 15 роив. Серед них оаб жшочо'1 статi було 38, чоловГчо'1 — 18. Середнiй вж хворих на момент обстеження становив 7 ± 2 роки, а тривалють захворювання була вщ одше'1 доби до 5 дшв. У вах дiтей артрит дiагностовано вперше. Виявлено, що за де-кiлька тижшв появГ РеА передували таю чинники: ГРЗ (63 %), дiарея (2 %), травма (б %), у 29 % дгтей можливих причинних факторiв не встановлено. За кгльюстю уражених суглобГв у дебют РеА вiдзна-чався переважно моноартрит (52 дитини — 93 %), рщко — олпоартрит (2 — 3,5 %) та симетричне ура-ження суглобГв (2 — 3,5 %). При РеА початок захворювання найчастше вщзначався артритом колш-них (60,47 ± 3,28 %) або кульшових (34,14 ± 2,35 %) суглобГв. Дуже рщко першими уражались гомглко-востопш (4,32 ± 2,32 %) суглоби, в окремих випадках мало мюце двобГчне симетричне ураження суглобГв (1,07 ± 2,05 %). Незадовгльне самопочут-тя вщзначалося у 64 % оаб, що обумовлювало-ся вираженим больовим суглобовим синдромом i/або гшертермГею. Значне обмеження рухГв в ура-женому суглобГ та вимушене положення кшшвки мали 12,12 ± 2,27 % хворих. Набряк перГартикуляр-них тканин у половини пашенпв (55,10 ± 7,11 %) був помГрним, у чверт (22,80 ± 2,09 %) — значним, у решти припухлють не вщмГчалась або була мшь мальною. У 58,26 ± 8,23 % дгтей мала мюце локальна гшертермГя. У лГкуванш в основнш груш додат-ково до базово'1 терапИ (нестерощш протизапальш препарати — Гбупрофен, диклофенак та шмесулщ тсля 12 роив у вжовш дозц антипстамшш препарати — дезлоратадин; антибактерГальш препарати в окремих випадках) мюцево застосовувався тричГ на добу гель Тромбоцид. Динамжа локальних змш та ультразвуково'1 картини свщчить про виражений позитивний ефект та прискорення темшв одужан-ня в основнш груш. Результати дослщження наведет в табл. 1, 2.
Пщ час дослщження жодних побГчних ефекпв при використанш даного препарату не виявлено.
Таблиця 1. Динамка локальних змН в ураженому cymo6i
Змши Основна група (n = 27) Контрольна група(n = 29)
3-тя доба 5-та доба 7-ма доба 3-тя доба 5-та доба 7-ма доба
Бть у cymo6i При наван-таженш +++/++ + - +++ ++ +/-
При пальпацiï ++ + - ++ ++ +
Обмеження pyxiB Активнi + +/- - + + -
Пасивнi + - - + - -
Локальний набряк + + - + + +
Локальна гiперемiя + - - + - -
Примтки: бль: «+++» — виражений; «++» — пом1рний; «+» — незначний; «-» — вщсутн1й; в ¡ншихвипадках: «+» — ознака наявна, «-» — ознака вщсутня.
Таблиця 2. Результати ультразвукового дослдження уражених cymo6iB
УЗ-критерп Суглоби На момент госшталй зацп Основна група(n = 27) Контрольна група(n = 29)
3-тя доба 5-та доба 7-ма доба 3-та доба 5-та доба 7-ма доба
Потовщення капсули Ку -/+ -/+ - - -/+ -/+ -
Кн ++ ++/+ +/- - ++ ++/+ +/-
Гс - - - - - - -
Наявнють випоту Ку ++/+ + - - ++ +/- -
Кн ++ ++/+ +/- - +/- +/- -
Гс +/- +/- - - +/- - -
Гiперемiя синови при ЕДК Ку ++/+ +/- - - + - -
Кн ++ +/- - - + +/- -
Гс + - - - + - -
Примтки: суглоби: Ку — кульшовий, Кн — кол1нний, Гс — гомлковостопний; ознака: «++» — значно виражена, «+» — пом1рно виражена, «-» — вдсутня.
Висновки
Застосування пентозану полюульфату в комплексшй терапи РеА прискорюе регресування локальних суглобових проявiв (бшь, обмеження р^в, набряк, гiперемiя, потовщення капсули, наявнють випоту), сприяе раннш активiзащi хворих та прискорюе темпи одужання. Використання даного препарату е безпечним у дитячому вщь
Список л1тератури
1. Марушко Ю.В. Реактивт артропати у дгтей// Здоров 'я Украни. — 2012. Травень. — С. 43-44.
2. Спаська Г. О. Реактивний артрит: сучасний погляд на проблему // Укранський медичний часопис. — 2011. — № 6 (86). — С. 42-48.
3. Ногаева М.Г., Исаева Б.Г. Эффективность нестероидных противовоспалительных препаратов в купировании воспалительного процесса при реактивном артрите//Клин. геронтология. — 2010. — 16 (3-4). — 15-19.
4. Бойко Я.€. Реактивний артрит — найчастше ревматологiчне захворювання дитячого вку // Дитячий лжар. — 2009. — № 1. — С. 25-28.
5. Бекетова Г.В., Солдатова О.В., Горячева И.П., Алексе-енко Н.В. Дифференциальная диагностика суставного синдрома в педиатрии. Часть 1. Артропатии // Педиатрия. Восточная Европа. — 2013. — № 4 (04). — С. 108-124.
6. Лебец И.С. Особенности дебюта и течения реактивных артритов у детей / И.С. Лебец, Н.А. Панько // Здоровье ребенка. — 2013. — № 6 (49). — С. 37-42.
7. Kwiatkowska B., Filipowicz-Sosnowska A. Reactive arthritis// Pol. Arch. Med. Wewn. — 2009 Jan-Feb. — 119 (1-2). — 60-5.
8. Hannu T. Reactive arthritis//Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. — 2011 Jun. — 25 (3). — 347-57.
9. SpannowA.H., Pfeifer-JensenM., AndersenN.T., StenbоgЕ., Herlin Т. Inter- and intraobserver variation of ultrasonographic cartilage thickness assessments in small and large joints in healthy children // Pediatric Rheumatology. — 2009. — 7. — 12.
Уперше опублiковано в журналi «Xipypm дитячого BiKy», 2015, № 3-4 ■
Данилов A.A., Рыбальченко В.Ф., Талько М.А., Стрельцова С.В.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, г. Киев, Украина Киевская городская детская клиническая больница № 1, г. Киев, Украина
ПРИМЕНЕНИЕ ПЕНТОЗАНА ПОЛИСУЛЬФАТА ПРИ МЕСТНОМ ЛЕЧЕНИИ РЕАКТИВНЫХ АРТРИТОВ У ДЕТЕЙ
Резюме. Цель работы — изучить эффективность применения пентозана полисульфата при местном лечении реактивных артритов (РеА) у детей и определить его безопасность. Материалы и методы. В исследование было включено 56 детей в возрасте от 5 до 15 лет, находившихся на лечении в хирургическом отделении № 2 ДМКБ № 1 с первично манифестированным суставным синдромом, у которых в ходе обследования не подтверждены гнойная патология и ревматологические заболевания. В диагностике использовались лабораторные методы (развернутый анализ крови, общий анализ мочи, определение С-реактивного протеина, ревматоидного фактора, циркулирующих иммунных комплексов, серомукоида, ASLO), электрокардиография, ультразвуковое исследование (УЗИ) органов брюшной полости. Все дети консультированы кардиоревматологом. В отдельных случаях
проводилась рентгенография и пункция суставов. Также всем пациентам проводили УЗИ пораженных суставов на аппарате LogiQ 5 датчиками с частотой от 7,5 до 10,5 МГц. Для изучения действия исследуемого препарата были сформированы 2 группы: основная (27 человек), в которой дополнительно к базовой терапии применялся местно гель Тромбоцид, и контрольная (29 человек), идентичная по возрасту и полу с основной группой, в которой применялась только базовая терапия. Оценка эффективности пентозана полисульфата (Тромбоцид) базировалась на динамике локальных проявлений и ультразвуковой картины пораженных суставов, которые определялись на 3-и, 5-е и 7-е сутки. Результаты исследования. Выявлено, что за несколько недель появлению РеА предшествовали следующие факторы: острое респираторное заболевание (63 %), диарея (2 %), травма (6 %), у 29 % детей возмож-
ные причинные факторы не установлены. По количеству пораженных суставов в дебюте РеА отмечался преимущественно моноартрит (52 ребенка — 93 %), редко имели место олигоартрит (2 — 3,5 %) и симметричное поражение суставов (2 — 3,5 %). При РеА начало заболевания чаще отмечалось артритом коленных (60,47 ± 3,28 %) или тазобедренных (34,14 ± 2,35 %) суставов. Редко первыми поражались голеностопные суставы (4,32 ± 2,32 %). Припухлость суставов у половины пациентов (55,10 ± 7,11 %) была умеренной, у четверти (22,80 ± 2,09 %) — значительной, у остальных припухлость не отмечалась или была минимальной. У 58,26 ± 8,23% детей имела место локальная
гипертермия. Динамика местных изменений и ультразвуковой картины свидетельствует о выраженном положительном эффекте и ускорении темпов выздоровления в группе с применением местно геля Тромбоцид. Выводы. Применение пентозана полисульфата в комплексной терапии РеА ускоряет регрессирование локальных суставных проявлений, способствует ранней активизации больных за счет ранней ликвидации болевого синдрома и ускоряет темпы выздоровления. Использование данного препарата является безопасным в детском возрасте.
Ключевые слова: реактивный артрит, суставной синдром, Тромбоцид.
Danylov O.A., Rybalchenko V.F., Talko M.O., Streltsova S.V.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine Kyiv Municipal Children's Clinical Hospital № 1, Kyiv, Ukraine
USE OF PENTOSAN POLYSULFATE IN THE LOCAL TREATMENT OF REACTIVE ARTHRITIS IN CHILDREN
Summary. The aim of the study — to examine the efficacy of pentosan polysulfate in the local treatment of reactive arthritis (ReA) in children and to determine its safety. Materials and methods. The study included 56 children aged 5 to 15 years who were treated at the surgical department № 2 of Children's Municipal Clinical Hospital № 1 for primary articular syndrome; purulent pathology and rheumatologic diseases were not confirmed in them during examination. In the diagnosis, we have used laboratory methods (complete blood count, urinalysis, determination of C-reactive protein, rheumatoid factor, circulating immune complexes, seromucoid, ASLO), electrocardiography, ultrasound investigation (UI) of the abdominal organs. All children were consulted by a cardiologist. In some cases, radiography and joint puncture were conducted. Also, all patients underwent UI of the affected joints on the LogiQ-5 device with gauges from 7.5 to 10.5 MHz. To study the action of this drug, we allocated 2 groups: the main (27 people), in which in addition to basic therapy, Thrombo-cid gel was applied topically, and control one (29 persons), identical in age and sex with the main group, in which we used only basic therapy. Evaluating the effectiveness of pentosan polysulphate (Thrombocid) was based on the dynamics of local manifestations and ultrasound picture of the affected joints, determined on days 3, 5 and 7. Research results. It was
revealed that a in few weeks, the appearance of ReA was preceded by the following factors: acute respiratory disease (63 %), diarrhea (2 %), trauma (6 %), in the rest (29 %) of patients, possible causal factors have not been detected. By the number of affected joints at the onset of ReA, mainly monoarthritis (52 children — 93 %) has been diagnosed, oligoarthritis (2 — 3.5%) and symmetrical joint disease (2 — 3.5 %) occurred rarely. In ReA, the disease most often manifested by arthritis of the knee (60.47 ± 3.28 %) or hip (34.14 ± 2.35 %) joints. Rarely, ankle joint (4.32 ± 2.32 %) has been affected first. Swelling ofjoints in the half of patients (55.10 ± 7.11 %) was moderate, in the quarter (22.80 ± 2.09 %) — significant, in the rest of them, swelling was not observed or was minimal. 58.26 ± 8.23 % of children had local hyperthermia. Dynamics of the local changes and ultrasound picture shows a pronounced positive effect and acceleration of recovery in the group with the topical use of Thrombocid gel. Conclusions. Application of pentosan polysulfate in the comprehensive treatment of ReA accelerates the regression of local articular manifestations, promotes early activation of patients due to the early elimination of pain syndrome and accelerates the recovery. The use of this drug is safe in childhood.
Key words: reactive arthritis, articular syndrome, Thrombo-cid.
