CC BY
27
Thus, the development of sociocultural competence together with the other competences of the future interpreters increases their inner motivation of learning a foreign language, activates their cognitive activity and helps to form a multicultural personality.
REFERENCES
1. Емельянова Я. Б. Лингвострановедческая компетенция переводчика:
2. теория и практика: Монография / Я. Б. Емельянова. - 2-е изд., испр. и доп. - Нижний Новгород: ООО «Стимул-СТ», 2010. - 201 с.
3. Budick, Sanford and Iser, Wolfgang. The Translatability of Cultures. Stanford, California: Stanford University Press, 1966. - 348 pp.
4. Baxter, J. ESL for intercultural competence: An approach to intercultural communication training. In D. Landis & R. W. Brislin (Eds.), Handbook of intercultural training, volume II: Issues in training methodology. New York: Pergamon Press, 1983, - P. 290-324.
5. Dingwaney, Anuradha 'Introduction: Translating «Third World» Cultures' in Dingwaney, Anuradha and Maier, Carol (eds.), Between Languages and Cultures, London: University of Pittsburgh Press, 1995. - P. 3-38.
6. Gudykunst, W. B. Toward a theory of effective interpersonal and intergroup communication. In L. R. Wiseman & J. Koester. (Eds.), Intercultural communication competence California: Sage Publications, 1993. - P. 33-71.
7. Kim, Y. Y. Intercultural communicative competence. In S. Ting-Toomey & F. Korzenny, Cross-cultural interpersonal communication California: Sage Publications., 1991. - P. 259-275.
8. Korzeniowska, Aniela and Kuhiwczak, Piotr Successful Polish-English Translation Tricks of the Trade, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2006. - 196 p.
9. Nida E. The sociolinguistics of interpreting // Информационно-коммуникативные аспекты перевода: сборник научных трудов. Ч. I. - Нижний Новгород: НГЛУ им Н. А. Добролюбова, 1997. - С. 21-34.
10. Preston, Dennis R. Sociolinguistics and Second Language Acquisition. - Blackwell Publishers, Oxford and New York. - 1993. - 384 p.
УДК [378+81'25](477)
О. I. КУЦА
ЗАСТОСУВАННЯ 1НТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В
Обгрунтовано Heo6xidHicmb формування толерантностi майбуттх nepemadanie як Heeid'eMHOi складовог перекладацьког профестног комneтeнтностi та ознаки npофeсiйностi. Розкрито суттсть понять «толеранттсть» та «ттерактивн технологи». Запропоновано власне авторське визначення поняття «толеранттсть майбуттх nepeклaдaчiв». Визначено особливостi професгг перекладача. Дослiджeно ефективтсть застосування ттерактивних технологш формування толepaнтностi майбуттх nepeклaдaчiв у npоцeсi профестног тдготовки.
Ключовi слова: толеранттсть, толеранттсть майбутнх nepeклaдaчiв, майбутн nepeклaдaчi, профеЫйна тдготовка, ттерактивШ технологи.
О. И. КУЦАЯ
ПРИМЕНЕНИЕ ИНТЕРАКТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ ТОЛЕРАНТНОСТИ БУДУЩИХ ПЕРЕВОДЧИКОВ
Обосновано необходимость формирования толерантности будущих переводчиков как неотъемлемой сопоставляющей переводческой профессиональной компетентности и признака профессиональности. Раскрыто сущность понятий «толерантность» и «интерактивные технологии». Предложена собственная авторская дефиниция понятия «толерантность будущих переводчиков». Раскрыты особенности профессии переводчика. Исследована эффективность применения интерактивных технологий формирования толерантности будущих переводчиков в процессе профессиональной подготовки.
Ключевые слова: толерантность, толерантность будущих переводчиков, будущие переводчики, профессиональная подготовка, интерактивные технологии.
O. I. KUTSA
INTERACTIVE TECHNOLOGIES APPLIANCE IN THE PROCESS OF FUTURE INTERPRETERS' / TRANSLATORS' TOLERANCE DEVELOPMENT
Necessity of development of future interpreters' / translators' tolerance as an integral part of interpreter's / translator's competence and professionalism has been grounded. Essence of such notions as «tolerance» and «interactive technologies» has been discovered. Author's definition of the notion «future interpreters' / translators' tolerance» has been provided. The peculiarities of interpreter's / translator's profession have been described. Appliance effectiveness of interactive technologies in the process of future interpreters' / translators' tolerance development has been investigated in this article.
Keywords: tolerance, future interpreters' / translators' tolerance, future translators / interpreters, professional training, interactive technologies.
На сучасному еташ розвитку освии в Укра!ш особливого значення набувають проблеми шдготовки фах1вцш у тш чи шшш галузг Це висувае до випускниюв вишш новi вимоги. Ниш недостатньо набувати суто професшних якостей, велике значення мае морально-етична складова фахово! компетентности Компоненти ще! складово! необхiднi з огляду на розширення мiжнародних зв'язшв, ведения мiжкультурного дiалогу та глобалiзацiю. Тому виникае потреба у шдготовщ висококвалiфiкованих перекладачiв, як1 би забезпечували стлкування мiж iншомовними спiльнотами з рiзним рiвнем розвитку, культурними та духовними надбаннями. З зв'язку з цим в сучасних до^дженнях ввдбуваеться пошук нових технологiй i методiв пiдготовки фахiвцiв.
Актуальнiсть до^джувано! проблеми полягае в тому, що аналiз науково! та методично! лiтератури свiдчить про недостатне висвiтления питань формування морально-етично! складово! перекладацько! професiйно! компетентности вагоме мiсце в якш займае толерантшсть.
Мета статп - визначити та описати iнтерактивнi технологi!, як можуть бути ефективними у формуванш толерантност майбутнiх перекладачiв.
Окремi аспекти навчання перекладу i пiдготовки перекладачiв розглядаються в працях I. Алексеево!, Б. Беляева, G. Долинського, I. Зiмньо!, В. Комiсарова, I. Корунця, Л. Латишева, Р. Мiньяр-Белоручева, А. Норберта, В. Провоторова, Л. Черноватого та ш. Вивченням толерантностi у рiзних !! проявах займаються О. Асмолов, Р. Бернс, I. Воробйова, О. Грива, О. Зарiвна, Л. Звшер, О. Клепцова, Дж. Лорсен, П. Школсон, Г. Солдатова, О. Столяренко та iншi науковщ. Проблему застосування iнтерактивних технологiй вивчають Н. Герасимович, В. Гузеев, О. Каменюк, О. Пометун, Г. Селевко та багато шших.
Однак залишаеться малодо^дженим питання застосування iнтерактивних технологiй формування толерантносп майбутнiх перекладачiв у процес !х професiйно! пiдготовки.
Значення поняття «толерантшсть» багатоаспектне i е об'ектом до^джень у рiзних галузях науки. Розглянемо деяк визначення цього феномена.
Толерантшсть - це штегральна характеристика шдиввда, яка визначае його здатшсть у проблемних i кризових ситуащях активно взаемодiяти iз зовнiшнiм середовищем з метою вiдновления свое! нервово-психiчно! рiвноваги, успiшно! адаптацi!, недопущення конфронтацп i розвитку взаемовiдносин iз собою та оточуючим свiтом [14].
Толерантшсть - це яшсть особистостi, яка е складовою гуманiстично! спрямованост особистосп i визначаеться !! цiннiсним ставленням до оточуючих, що е установкою на певний тип ввдносин [15, с. 18].
Толерантшсть - це «терпимють у ситуацп паралельного юнування з усiм культурно та суспшьно iнакшим без насильницького уподiбнения або ототожнення» [2, с. 102].
Толерантшсть - це «норма цившзованого компромюу мiж конкуруючими культурами, готовнiсть до прийняття iнших поглядiв» [1, с. 18].
Аналiз науково! та методично! лиератури дае пiдстави зробити висновок, що у наукових до^дженнях ввдсутне визначення поняття «толерантнiсть майбутнiх перекладачiв». З огляду
на це пропонуемо власне тлумачення дослiджуваного феномена. Пiд толерантшстю майбутнiх перекладачiв ми розумiемо неввд'емну складову перекладацько! професшно! компетентностi, яка проявляеться у готовностi сприймати, здшснювати точний, адекватний та еквiвалентний переклад з вихвдно! на цiльову мову висловлювань шших людей незалежно ввд !хньо! раси, походження, статi, сексуально! орiентацп, вiку, рiвня освiти, ментальносп, соцiального статусу, полiтичних поглядiв, релтйно! та культурно! приналежносл, навiть якщо сказане ними не спiвпадае або конфронтуе з поглядами перекладачiв.
Формування толерантносп майбутнiх перекладачiв е нагальною проблемою, осшльки професiя перекладача мае сво! особливостi, а саме: умшня переключатися з однiе! мови на шшу; здатнiсть утримувати в пам'яп рiзного обсягу мовленневi продукти; вмшня використовувати фразеологiчний ряд для висловлювання певно! думки; швидк1сть формування i формулювання висловлювання; толерантне ставлення до сшврозмовниюв з рiзним соцiальним статусом i рiвнем володiння мовою; усввдомлення гуманiстично! цiнностi перекладацько! професi!; налаштоватсть на спiвробiтництво i дiалог [8, с. 1].
Щоб пiдготувати всебiчно розвиненого толерантного фахiвця в галузi перекладу, необхiдно, на нашу думку, застосовувати традищйш методи та штерактивш технологi!. Розглянемо iнтерактивнi методи навчання детальнiше.
Пiд iнтерактивними технологiями розумшть так1 педагогiчнi технологi!, в яких студент завжди присутнш у флуктуруючих суб'ектно-об'ектих вiдносинах стосовно системи навчання та перюдично стае !! автономним активним елементом [11, с. 240].
Також технологш штерактивного навчання визначають як сукупшсть способiв цiлеспрямовано! посилено! мiжсуб'ектно! взаемодi! педагога та студенпв, послiдовна реалiзацiя яких створюе оптимальш умови для !х розвитку [4, с. 25].
Суть штерактивного навчання полягае в тому, що навчальний процес ввдбуваеться тiльки шляхом постшно! активно! взаемодi! всiх студенпв [10, с. 13]. Його основними рисами е: двобiчний характер; спшьна дiяльнiсть викладача i студента; керiвництво процесу викладачем; спецiальна органiзацiя та рiзноманiтнiсть форм; iнформацiйна прогалина; цiлiснiсть та едшсть; мотивацiя та зв'язок з реальним життям; виховання та розвиток особистосп студентiв одночасно з процесом засвоення нових знань [5, с. 259].
С. Сисоева видшяе там критерп ефективностi застосування iнтерактивних технологш: тзнавально! активности мотивацi!, активно! шформативносп, активiзацi! мислення, спiвпрацi та результативносп [13, с. 6].
Для устшного застосування iнтерактивних технологiй необхiдно:
• оргашзувати навчальний процес як багатосторонню, партнерську, iнтенсивну комунiкацiю;
• створити сприятливу, позитивну атмосферу в аудитори;
• спецiально органiзувати навчальний проспр [10, с. 21].
О. Пометун вважае, що iнтерактивне навчання дае змогу студентам стати iншими -вшьними, толерантними, розкрiпаченими, оптимiстично налаштованими, готовими долати труднощi навчання й життя [9, с. 15].
Великий штерес до новiтнiх технологiй оргашзацп навчального процесу призвiв до того, що на сьогодш е велика кшьшсть рiзноманiтних iнтерактивних методiв. Розглянемо деяк з них [3; 10; 11; 12]:
«Ажурна пилка». Студенти об'еднуються у малi домашнi групи. Великий об'ем iнформацi! дiлиться на меншi частини i формуеться шдивщуальний пакет для кожного студента (пакет може включати джерела iнформацi!; запитання, на як1 необхiдно знайти ввдповвд; певну iнформацiю тощо). Пiсля опрацювання кожним студентом свое! частини шформаци вони дiляться нею зi своею домашньою групою. Потiм остання вирiшуе, як подавати зiбрану iнформацiю шшим домашнiм групам. Наступним кроком е створення експертних груп за допомогою, на приклад, кольорiв. Вiдтак, у кожнш експертнiй групi буде по-одному представнику домашньо! групи. Завдання експертно! групи - дiзнатися решту матерiалу за допомогою ведення дискусi!, запитань i вiдповiдей. Пiсля обговорення кожен повертаеться в свою домашню групу, де завершуеться обговорення, вiдбуваеться узагальнення та корекцiя iнформацi!. Ця технолопя могла би бути корисною та продуктивною в процеа вивчення
спецкурсу «Педагопчш технологи формування толерантностi майбутнiх перекладачiв» пiд час ознайомлення з темою «Толерантнють в контексп рiзних дисциплш».
«Подаруй квтку». Студенти, згрупованi по двое, е представниками рiзних кра1н (один з них посол чи ж шша посадова особа, а другий - перекладач). Викладач дае квiтку однш з пар i пояснюе, чому це було зроблено (тобто чому та чи iнша пара викликала бажання подарувати квiтку). Вiдповiдно, пара даруе кштку iншiй парi (представникам шшо! краши), супроводжуючи це пояснениями з перекладом (англо-украшським або украшсько-англiйським). Пiсля завершення викладач щкавиться, навiщо потрiбно було робити цю вправу, чого студенти могли навчитися, як це можна застосовувати у подальшш професшнш дiяльностi, якi види толерантносп майбутнiх перекладачiв формуються, а також здшснюе аналiз перекладу.
«Ситуативне моделювання». Студенти отримують аркушi паперу з описаною ситуащею (наприклад, уявиь, що Ви - власник перекладацького бюро i до Вас на сшвбеиду прийшов перекладач, зовнiшнiй вигляд якого Вам не подобаеться, проте взiрцi перекладених документiв свiдчать про здiбностi ще! людини. Розiграйте дiалог - уявну розмову з потенцшним працшником). Пiсля таких моделювань проходить обговорення щодо застосування набутих знань, коректносп поведiнки та добору ^в. Ця технологiя буде особливо ефективною тсля вивчення основних вимог до перекладачiв i рiзних видiв толерантност майбутнiх перекладачiв.
«Ручки всередит». Студентам оголошуеться дискусiйне питання (наприклад, сощально! рiвностi, нацiональних меншин тощо). Кожен з них починае висловлювати сво! вде!, а хтось шший одразу ж послiдовно перекладае. Висловившись, студент ставить свою ручку в центр стола, за яким сидять усi, щоб показати свiй внесок у роботу. Поклавши ручку, цей студент вже не мае права висловлюватися, доки ви iншi не покладуть сво! ручки в центр стола. Ва члени групи рiвнi у свош можливостi висловитися i нiхто не мае права домiнувати. Ця технологiя допомагае розвивати толерантне ставлення до спiврозмовникiв або перекладати 1хш висловлювання, навiть при негативному ставленш до сказаного.
«Дерево рiшень». Обираються проблеми, з якими стикаються перекладачi в сво1й професiйнiй дiяльностi. Кожному студентовi роздаеться «дерево ршень»:
Рис. 1. Схема «дерева рШень» Студенти отримують або шукають додаткову шформацш щодо проблеми. Варiанти виршення можна визначати шляхом «мозкового штурму». Тодi обговорюються позитивнi та негативш наслiдки кожного з рiшень. Таким чином ввдбудеться вибiрка найефективнiших ршень. Кожна група пропонуе свое ршення i пiсля обговорення обираються найоптимальшш^ Важливо, щоб проблеми, як1 пропонуються стосувалися, професiйноl дiяльностi майбутнiх перекладачiв i прояву толерантностi (наприклад, перекладачевi потрiбно перекласти висловлювання людини шшого, з низьким р1внем освiти i дефектами мови. Перекладач, будучи змученим тсля важкого робочого дня, не мае бажання це робити. Яким буде вихвд iз ситуацп i до яких наслiдкiв це може призвести?)
Особливо дiевими iнтерактивними технолопями у процесi формування толерантност1 майбутшх перекладачiв е дiловi iгри. Адже iгри виконують низку функцiй: розважальну, комунiкативну, самореалiзацil, iгротерапевничну, дiагностичну, корекци, мiжиацiональноl
комунiкацi! та соцiалiзацi!. Дiловi iгри використовуються для вирiшення комплексу завдань засвоення нового, закрiплення матерiалу, розвиток творчих здiбностей, формування загальнонаукових вмшь, дають можливiсть студентам зрозумии i вивчити навчальний матерiал з рiзних позицiй [12, с. 50, 57]. Осшльки на базi ТППУ iм. В. Гнатюка дiе лабораторiя синхронного перекладу, то найкраще проводити дiловi iгри там. Це уможливлюе створення умов, найбiльш наближених до реальних. Перед застосуванням дiлово! гри слiд брати до уваги так1 цш: дидактичну, виховну, розвиваючу та соцiалiзацi! [12, с. 54]. З огляду на рiзнi модифшаци дшових iгор ефективними в процесi формування толерантносп майбутнiх перекладачiв ми вважаемо iмiтацiйнi та операцiйнi дiловi ^ри, а також «дшовий театр». Детальшше опишемо кожну iз них.
Шд час застосування iмiтацiйно! гри на занята iмiтуеться дiяльнiсть певно! оргашзацп (асощацл перекладачiв, перекладацького бюро, перекладацького вiддiлу компанi! чи фiрми тощо). Важливо також обрати вид дiяльностi - це може бути нарада, обговорення труднощш перекладу окремих докуменлв та iн. Пiсля проведення цього виду дшово! гри необхiдно обговорити поведшку та висловлювання кожного з учаснишв та проаналiзувати рiвень толерантност кожного.
Операцiйнi iгри застосовуються з метою ввдпрацювання конкретних операцiй (вибiр вiдповiдникiв у перекладi, обговорюються окремi питання редагування перекладу та ш.), тобто моделюеться той чи шший етап робочого процесу.
Особливо! уваги заслуговуе «дшовий театр», оскiльки цей вид дшово! гри вимагае, щоб студент мобшзував ус сво! знання, досвiд, вмiння, увiйшов в ту чи шшу роль. «Дшовий театр» застосовуеться для того, щоб майбутш перекладачi (пiсля вивчення етичних аспекта перекладацько! дiяльностi) могли проявляти толеранттсть в конкретних ситуацiях, не порушуючи при цьому перекладацько! етики, були в змозi давати об'ективну ощнку сво!й поведiнцi, враховувати можливостi та обмеження iнших людей.
Отже, найефективтшими iнтерактивними технологiями формування толерантност майбуттх перекладачiв ми вважаемо «ажурну пилку», «подаруй квiтку», «ситуативне моделювання», «ручки всередит», «дерево рiшень» та дшову гру, оск1льки вони допомагають як набувати навичок перекладу, так i розвивати морально-етичну складову професiйно! компетентность
Застосування iнтерактивних технологiй формування толерантносп майбутнiх перекладачш сприятиме пiдвищенню ефективносп пiдготовки фахшщв i допоможе урiзноманiтнити методи роботи з1 студентами тд час вивчення таких курсив, як «Практика усного та письмового перекладу», «Етика перекладача», «Основи м1жкультурно! комуткаци» та 1н.
Перспективи наших подальших дослiджень полягають у розро6ц1 модел! формування толерантностi майбутнiх перекладачiв у процес професшно! п1дготовки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аюмов Д. Явища толерантностi i м^рантофобп в умовах сучасно! трудово! мцрацл / Д. Ак1мов // Ыче: теоретичний i громадсько-полiтичний журнал. - К., 2009. - № 20. - С. 17-19.
2. Бистрицький в. Конфлжт культур i методолопя толерантностi / в. Бистрицький // Фiлософська думка. - 2011. - № 4. - С. 102-118.
3. Гузеев В. В. Эффективные образовательные технологии: интегральная и ТОГИС / В. В. Гузеев. -М.: НИИ шк. технологий, 2006. - 208 с.
4. Кашлев С. С. Технология интерактивного обучения / С. С. Кашлев. - Минск: Беларусский верасень, 2005. - 196 с.
5. Козакевич О. О. 1нтерактивш методи як шлях оптишзацп процесу навчання англшсько! мови / О. О. Козакевич // 361рник наукових праць. Педагопчш науки. Вип. 61. - Херсон: ХДУ, 2012. -С. 256 - 259.
6. Куца О. I. Дшова гра як штерактивний метод формування толерантноста у процеЫ фахово! тдготовки майбуттх перекладачiв / О. I. Куца // Шляхи удосконалення навчального процесу в контекста шновацшних змш в системi вищо! освгти: матерiали репон. наук.-практ. семшару, 25 -26 трав. 2011 р. / за заг. ред. Г. В. Терещука. - Тернопшь: Вид-во ТНПУ 1м. В. Гнатюка, 2011. -С. 61-64.
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
7. Куца О. I. Функцшш особливостi толерантност майбутнiх перекладачiв / О. I. Куца // Лшгвктика. Комунiкацiя. Освга: матерiали VI Всеукр. наук.-практ. конференцп (Луганськ, 14 - 15 берез. 2013 р.). - Луганськ: Вид-во ЛДАКМ, 2013. - С. 194 - 196.
8. Шдручна З. Ф. Формування профемт^ комуиiкативноl компетентност майбутнiх перекладачiв у процесi фахов^ пiдготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук. / З. Ф. Шдручна. - Тернопшь, 2008. - 22 с.
9. Пометун О. Активш й штерактивш методи навчання / О. Пометун // Шляхт осв^и. - К., 2004. -№ 3. - С. 10-15.
10. Пометун О. Енциклопедiя штерактивного навчання / О. Пометун. - К.: АСК, 2007. - 144 с.
11. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий: в 2 т. - Т. 1 / Г. К. Селевко. - М.: НИИ шк. технологий, 2006. - 816 с.
12. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: учеб. пособие / Г. К. Селевко. - М.: Нар. образование, 1998. - 256 с.
13. Сисоева С. 1нтерактивт технологи навчання дорослих / С. Сисоева // Рщна школа, 2010. - № 11. - С. 3-8.
14. Солдатова Г. У. Практическая психология толерантности или как сделать так, чтобы зазвучали лучшие струны человеческой душы / Г. У. Солдатова // Век толерантности: научно-публицистический вестник. - М.: МГУ, 2003. - Вып. 6. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.tolerance.ru/VT-6-prakticheskaya.php?PrPage=VT
15. Столяренко О. Методолопчш та теоретичш засади розвитку толерантност у мiжособистiсних взаеминах студента / О. Столяренко // Рщна школа, 2008. - № 6. - С. 17-20.
16. Фщула М. М. Педагогжа вищо! школи: навч. поабник / М. М. Фщула. - К.: Академвидав, 2006. - 352 с.
