CC BY
74
УДК 378(73):81'25-051
К. М. СКИБА
ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА ПЕРЕКЛАДАЧ1В В СИСТЕМ1 ВИЩО1
ОСВ1ТИ США
З'ясовано, що в умовах сучасного ттенсивного розвитку мгжнародних в1дносин збшьшуеться мгжмовна комуткащя, а тому помтно зростае роль фахових перекладач1в. Встановлено, що у США, яК належать до л1дер1в надання освгтнгх послуг у свгтг, Iснуе диференцшована мережа вищих навчальних закладгв (ВНЗ), котр1 пропонують багаторгвнев! навчальш програми пгдготовки перекладач1в, зокрема за такими освгтньо-квалгфгкацшними ргвнями: асоцгат, бакалавр, магктр, доктор наук. Показано, що, крш академгчного навчання, в цт крат дтть курси I програми для отримання сертифжата перекладача. В1дзначено, що професшна тдготовка перекладач1в у систем1 вищо'1 освти США е багаторгвневою, передбачае спецгалгзацгю, враховуе тенденцИ ринку пращ I надае широкI можливостI вибору власно'1 траекторИ навчання як студентам, так I практикуючим перекладачам. Обтрунтовано положення, що досвгд органгзацИ I дгяльностг результативно'1 системи пгдготовки перекладач1в в американських ВНЗ може стати перспективним для укра'нсько' вищо'1 школи.
Ключовi слова: перекладач, система вищо'1 освти США, освтньо-квалгфгкацтний ргвень, програма пгдготовки перекладач1в, спецгалгзацгя перекладацько' освгти.
Е. Н. СКИБА
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА ПЕРЕВОДЧИКОВ В СИСТЕМЕ
ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ США
Отмечено, что в условиях современного интенсивного развития международных отношений увеличивается межъязыковая коммуникация и поэтому заметно возрастает роль профессиональных переводчиков. Установлено, что в США, которые являются лидером в предоставлении образовательных услуг в мире, существует дифференцированная сеть вузов, предлагающих многоуровневые учебные программы подготовки переводчиков, в частности по таким образовательно-квалификационным уровням: ассоциат, бакалавр, магистр, доктор наук. Показано, что, кроме академического обучения, в этой стране действуют курсы и программы для получения сертификата переводчика. Отмечено, что профессиональная подготовка перекладчиков в системе высшего образования США является многоуровневой, предполагает специализацию, учитывает тенденции рынка труда и предоставляет широкие возможности выбора собственной траектории обучения как студентам, так и практикующим переводчикам. Обосновано положение, что опыт организации и функционирования результативной системы подготовки переводчиков в американских вузах может стать перспективным для украинских высшей школы.
Ключевые слова: переводчик, система высшего образования США, образовательно-квалификационный уровень, программа подготовки переводчиков, специализация переводческого образования.
K. SKYBA
PROFESSIONAL TRAINING OF TRANSLATORS IN THE US EDUCATION
SYSTEM
The intensive development of international relations affects the increase in cross-language communication. The role of professional translators is growing. The honourable first place among the leaders in the educational services provision is occupied by the United States of America. Differentiated network of educational institutions of the USA offers multi-level training programs for translators and interpreters. Experience in the organization and functioning of an American translators' training system is promising and useful for Ukrainian educators. US higher educational institutions offer the following translators' training program levels: Associate's degree, Bachelor's degree, Master's degree, Doctorate degree. In addition to academic training the courses and programs to obtain certificates are offered in the United States. In the system
of education of America a multi-level translators' training suggests specialization, takes into account labour market trends and provides a wide choice of the path of learning of both students and already practicing translators.
Keywords: translator, US higher education system, educational qualification level, training program for interpreters, translation training specialization.
Розширення мiжнародних контакпв Укра!ни, швидю глоб^зацшш та штеграцшш процеси в нинiшньому свт впливають не лише на eKOHOMi4He i полiтичне життя нашо! держави. Вини суттево визначають тенденци розвитку втизняно! системи освiти, зокрема, зумовлюють потребу переосмислення i перебудову пiдготовки майбутшх фахiвцiв. 1з збiльшенням обсягiв мiжмовно! комушкаци в усiх сферах життедiяльностi людини i суспiльства зростае роль фахових перекладачiв, процес пiдготовки яких в укра!нських ВНЗ не стандартизований i загалом не вiдповiдае визнаним у свт критерiям якостi навчання.
Процес реформування вищо! освiти в Укра!ш вимагае залучення найкращого св^ового досвiду. Серед лiдерiв в наданш освiтнiх послуг перше мiсце в сучасному свт беззастережно займають США. Вони вже давно - провщна держава, що впливае на стан свгтово! економiки та полiтики. Освга, вiдповiдно, е фундаментом майбутнього економiчного благополуччя для американського суспiльства. Висок стандарти кра!ни проектуються i на галузь вищо! освiти, котра залишаеться провiдною сферою, в яку уряд США з року в рш стабшьно iнвестуе значнi кошти. Кра!на мае, зокрема, успiшний досвiд оргашзаци та функцiонування результативно! системи тдготовки перекладачiв, використання якого може стати корисним для укра!нсько! вищо! школи, зумовити необхiднi якiснi змiни в навчанш майбутнiх фахiвцiв з перекладу.
1сторда становлення та розвитку вищо! осв^и США, !! структуру, оргашзацшш i педагогiчнi засади, особливостi дiяльностi вивчали Н. Бiдюк, О. Джуринський, О. Карпенко, Л. Кнодель, О. Коваленко, Т. Кошманова, В. Лунячек, Ф. Махер, Н. Ничкало, О. Романовська, К. Самохша, М. Троу й ш. На основi !хшх праць американську вищу школу можна характеризувати як децентралiзовану, багатофункцiональну, диверсифшовану i професiйно спрямовану. Окремi аспекти тдготовки майбутшх фахiвцiв в зарубiжнiй вищiй школi розкритi в працях Т. Георпево!, С. Корсака, I. Марцинювського, А. Парiнова, Л. Пуховсько!, С. Романово! та iнших науковщв. Органiзацiйно-педагогiчнi аспекти фахово! пiдготовки перекладачiв в Укра!ш та закордоном розглядалися в наукових роботах Т. Гашчево!, Ю. Головацько!, А. Гроса, Р. Крюа, Т. Кучай, Ф. Лiмбах, О. Мартинюк, Г. Мiрама, О. Павлик, Е. Има, Б. Рубрехта, О. Сергеево!, Н. Соболь, Л. Тархово!, Р. Тiнслея, Л. Черноватого, О. Чередниченка, А. Янковця та ш. Проте дослщження пiдготовки перекладачiв в системi вищо! освiти США втизняш науковцi розглядали лише частково на певних осв^ньо-квалiфiкацiйних рiвнях, а не як систему загалом.
Мета статт полягае в ознайомленнi зi структурою, рiвнем i змютом навчання вищо! школи та дослщженш оргашзаци професшно! пiдготовки перекладачiв в OTCT^i освiти США.
У цш кра!ш дiе широка диференцiйована мережа ВНЗ, яю пропонують багаторiвневi осв^ш програми з великим вибором професшно! спецiалiзацil. Загалом виокремлюють шiсть груп цих закладiв:
1) рiзнi школи для тих, хто мае середню осв^у, i напiвпрофесiйнi школи, навчання в яких тривае 1-3 роки. Випускники отримують шсля опанування коротко! програми сертифшат про вщповщш професшш вмiння, а пiсля тривало! програми - асоцшований ступiнь (Associate Degree) з правом працювати за здобутою спещальшстю чи вступати на третш курс коледжу з бакалаврськими програмами;
2) коледж з 2-рiчними осв^шми програмами, засвоення яких дае змогу вступати на третш курс коледжу з бакалаврськими програмами й отримати асоцшований стутнь чи фахову лщензда (Occupational License);
3) коледжi вшьних мистецтв (Colleges of Liberal Arts) з викладанням впродовж 4 роюв переважно загальних дисциплiн: економiки, хiмi!, iсторi!, права тощо i присвоенням диплома бакалавра з домiнуючим академiчним i незначним фаховим змiстом. Ц заклади займають особливе мiсце в OTCT^i вищо! освiти США;
4) загальноосв^ш коледжi (comprehensive Colleges), як правило, 4^чш, з присудженням диплома бакалавра чи мапстра. В них вивчаються спорщнеш навчальнi курси. Випускникам
присвоюеться освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень бакалавра гуманiтарних наук (Bachelor of Arts) або бакалавра природничих наук (Bachelor of Science). Пюля успiшного заюнчення магiстратури, навчання в якiй тривае 1,5-2 роки, випускники здобувають ступеш: мапстра гуманiтарних наук (Master of Arts), мапстра природничих наук (Master of Science), мапстра мистецтв (Master of Fine Arts), мапстра освгти (Master of Education), мапстра шженери (Master of Engineering), мапстра теологи (Master of Theology) тощо;
5) незалежш фаховi школи з бакалаврськими, а школи й мапстерськими дипломами в галузi технологи, економши, мистецтва й ш. 1хш освiтнi програми близью до програм ВНЗ першо! групи, однак в цих школах працюють бшьш квалiфiкованi викладачi з ушверситетською пiдготовкою, тож навчання е кращим i тривалiшим;
6) ушверситети зi всiма циклами навчання i правом пiдготовки докторiв - найбшьш престижнi американськi ВНЗ. Вони мають в своему складi коледжi бакалаврського та магiстерського рiвнiв i вище. 1х часто диференцiюють за рiвнем наукових дослiджень (кiлькiстю i тематичним рiзноманiттям захищених щороку докторських дисертацш), обсягом загального та наукового фшансування, наявнiстю чи вiдсутнiстю медично! школи з дослщною клiнiкою, спектром факульте^в, кiлькiстю викладачiв i студентiв й сшввщношенням мiж ними тощо. У результат повного й успiшного завершення навчання в ушверситет присвоюеться стутнь доктора фiлософi! (Doctor of Philosophy) [8].
Окрему групу становлять ВНЗ, яю широко застосовують сучасш електронш засоби трансляцi! iнформацi! та оргашзаци навчання не звичного заочного, а дистанцшного. У США давно е звичною справою телеконференцi! науковщв, а також студентiв. Навчання з миттевим спiлкуванням викладача i групи студенев застосовуеться все бiльше.
Зауважимо, що дослiдники вищо! освiти США мають рiзнi думки про типи ВНЗ у цш кра!нi. Так, Л. Кнодель виокремлюе лише ушверситети i коледж [2, с. 18], О. Коваленко називае коледж1, ушверситети i спецiалiзованi iнститути [3, с. 179], а О. Романовська вказуе на чотири категори навчальних закладiв: унiверситети, 4-рiчнi коледжi, технiчнi навчальш заклади, 2-рiчнi мунiципальнi коледжi [7, с. 21]. Ми дотримуемося думки, що в систему американських ВНЗ входять ушверситети, 2^чш i 4^чш коледж1, професiйнi юридичнi, медичнi та релшшш школи, професiйно-технiчнi заклади.
Змют вищо! освiти в найбiльш вщомих унiверситетах США включае такi основш групи: «1) бiологiчнi науки (агрокультура, бiохiмiя, бiологiя, бiотехнiка, екологiя, фармаколопя, медицина, мiкробiологiя та iн.); 2) фiзичнi науки (геологiя, електронiка, фiзика, хiмiя, керамiка, кiбернетика, комп'ютерне знання, математика, радюлопя, статистика й ш.); 3) гуманiтарнi науки (фiлософiя, iсторiя, iсторiя мистецтва, класична фiлологiя, мовознавство, музиколопя, психолiнгвiстика тощо); 4) суспшьш науки (антропологiя, географiя, економiка, кримшолопя, педагогiка, полiтологiя, психологiя, право та ш.)» [1, с. 8-9]. У втизнянш i зарубiжнiй педагогiчнiй лгтератур^ на сайтах рiзних американських осв^шх установ, котрi пропонують навчальнi курси он-лайн, поняттю «гуманiтарнi науки» вщповщають термiни «вiльнi мистецтва» чи «загальноосв^ш предмети» (Liberal Arts) i «гумаштарш науки» (Humanities), якi часто об'еднуються в один термiн або визначаються тотожними. Загальноосв^ш предмети включають педагопку, англiйську мову, право, iсторiю, юторда мистецтв, сучаснi мови, полiтологiю, психолопю та соцiологiю. Гуманiтарнi науки е частиною загальноосв^шх предметiв, але з наголосом на мову, лтературу, мистецтво, музику, фшософда i релiгiю [4].
Пщготовка перекладачiв належить до гумаштарних наук. Водночас вiдповiдно до Класифшатора освiтнiх програм - 2010 (Classification of Instructional Programs - 2010), розробленого Нацюнальним центром осв^ньо! статистики департаменту осв^и США, спецiальнiсть 16.0103 «Усний i письмовий переклад» (16.0103 Language Translation and Interpretation) входить до напряму тдготовки 16.01 «Лшгвютика, порiвняльне мовознавство i спорiдненi з ним науки» (16.01 Linguistic, Comparative and Related Language Studies and Services), що е складовою галузi знань 16 «1ноземш мови, л^ература та лшгвютика» (16 Foreign Languages, Literatures and Linguistics). В анотацп спещальносл 16.0103 «Усний i письмовий переклад» вказуеться, що осв^ш програми тдготовки усних i письмових перекладачiв спрямованi на пiдготовку фахiвцiв з усного та/або письмового перекладу текспв з англшсько! чи канадсько! французько! мов будь-якою iншою мовою
або навпаки. Вони передбачають iнтенсивне вивчення одше1 чи кшькох iноземних мов, перекладу однieю або кшькома мовами, синхронного усного перекладу, загального i лiтературного письмового перекладу, дшового перекладу, технiчного перекладу й шших специфiчних сфер застосування лшгвютичних навичок [9].
Американськi ВНЗ пропонують освiтнi програми з пiдготовки перекладачiв за такими освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями: асощат (Associate's Degree), бакалавр (Bachelor's Degree), мапстр (Master's Degree), доктор наук (Doctor's Degree). Крiм академiчного навчання, у США активно пропонуються курси i програми для отримання сертифшата, що пiдтверджують квалiфiкацiю перекладача в тш чи iншiй галузi.
Бшьшють програм вищо! перекладацько! освiти представлен ступенем магiстра, але е коледжi i унiверситети, якi пропонують програми для отримання ступеня асоцiата, бакалавра чи доктора. Навчання рiзних титв перекладу, знайомство з культурою мов, що вивчаються, галузевий переклад - це ключовi аспекти в шдготовщ фахового перекладача. Деякi програми передбачають обрання студентами додатково! спецiалiзацil в галуз^ в якiй вони будуть здшснювати переклад. Майбутнi перекладачi також проходять практику закордоном або беруть участь у дослщженнях. Випускники програм ушх квалiфiкацiйних рiвнiв можуть за бажанням додатково пройти сертифшатш програми для вдосконалення сво!х професiйних навичок. Крiм освiтнiх i наукових функщй, американськi ВНЗ пропонують ще програми безперервного навчання, перетдготовки, консультацiйнi й експертш послуги, стацiонарнi i заочш курси рiзного навчального змiсту [8].
Найнижчим освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем е асощат. Навчальш програми для асощапв тривають 2 роки в коледж, зорiентованi на пiдготовку спецiалiзованих перекладачiв та включають теорiю i практику перекладу, переклад спецiалiзований (медичний, юридичний, лiтературний, переклад термшологп та ш.) i комп'ютеризований, навчально-перекладацьку практику. Пюля закiнчення програми випускники можуть отримати асоцшований ступiнь з прикладних наук в галузi усного та письмового перекладу (Associate of Applied Science Translation and Interpretation Studies), асоцшований стутнь мистецтв в галузi усного та письмового перекладу (Associate in Arts Degree: Interpreting/Translating), асоцшований стутнь з прикладних наук в галузi техтчного (усного та письмового) перекладу з юпансько! мови (Associate of Applied Science in Technical Spanish/Translation and Interpretation) тощо.
Стутнь бакалавра в галузi перекладу можна здобути в коледжi чи ушверситеть Для прийому в них необхщно пред'явити атестат про заюнчення середньо! школи або скласти тест GED (General Educational Development), що перевiряе рiвень загальноосв^ньо1 пiдготовки. Бакалаврськi програми пропонують, як правило, вивчення одше! чи двох шоземних мов на вибiр студента. Пiд час навчання студенти опановують рiзнi технiки перекладу, вивчають термшолопю i лiнгвiстику. Широко пропонуються навчальш практики закордоном. Типовими дисциплшами в бакалаврам е зарубiжна лтература, свiтовi цившзаци, фонетика та дикщя (шоземно1 мови), технологи перекладу, комерщйний переклад.
Отримавши ступiнь бакалавра перекладу, випускники працюють кватфшованими перекладачами у правознавств^ видавництвi, туризмi, освiтi, охорош здоров'я та iнших галузях. Для тих, хто завершив бакалаврську програму з перекладу, найпоширенiшими е професи перекладача, екскурсовода, лiтературного перекладача, усного перекладача. Вщзначимо, що програм для здобуття освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня бакалавра перекладу е набагато менше, нiж програм для здобуття цього ж рiвня в галузi iноземних мов.
Наступний шсля бакалавра - ступiнь мапстра з перекладу. Здобуваючи його, студенти навчаються перекладати письмове та усне мовлення, вивчають культуру народiв, яю розмовляють мовами перекладу, а також освоюють галузевий переклад, беруть участь у дослiдницьких проектах i проходять навчальш практики. Мапстерсью програми набагато ширше представленi в американських ВНЗ. У магiстратурi вивчають такi предмети: теорiя перекладу, практика перекладу, мiжкультурна комушкащя, комп'ютерне програмне забезпечення для перекладу, художнш переклад, юридичний переклад, техшчний переклад, фiнансовий переклад тощо.
Освггш програми пiдготовки перекладачiв в американських ВНЗ, вважае О. Мартинюк, можна подшити на багатопрофiльнi (загальнi) i вузькопрофiльнi (спецiалiзованi) [5, с. 63].
Haвчaння за бaгaтопрофiльними освiтнiми програмами, наприклад, за програмою тдготовки мaгiстрiв гyмaнiтaрних нayк з письмового та усного переклaдy (Master of Arts in Translation and Interpretation programs), зорieнтовaне на формyвaння системи знань, вмшь i навичок переклaдy текстiв рiзних стилiв i жaнрiв (художньо1' лiтерaтyри, нayкових i техшчних докyментiв, юридично1', економiчноï, медично1' та шшо1' лiтерaтyри, пyблiцистики тощо), навичок перекладацького дослiдження.
Однак, як свщчить досвiд США, чiльне мiсце y œ^^i вищо1' освiти займають вузькопрофшьш програми, що передбачають спецiaлiзaцiю професшно1' пiдготовки переклaдaчiв за видами перекладу (письмовий, усний) або галузями спецiaлiзaцiï (технiкa, наука, медицина, судова справа, економша yпрaвлiння, релiгiя, лiтерaтyрa, кшематограф тощо) [5, с. бб]. Випускники здобувають ступеш мaгiстрa гyмaнiтaрних наук, мапстра природничих наук, мапстра мистецтв, мапстра iнженерiï чи мапстра теологи за одним iз квaлiфiкaцiйних нaпрямiв, наприклад, мaгiстр iнженерiï з техшчного перекладу (японська мова) (Master of Engineering in Technical Japanese translation), мапстр гумаштарних наук з перекладу i локaлiзaцiйного менеджменту (Master of Arts in Translation and Localization Management) й ш. Головною особливютю навчальних плaнiв вyзькопрофiльних програм e значна кiлькiсть у них спецiaлiзовaних дисциплiн, що дають змогу додатково отримати необхщш знання в гaлyзi майбутньо1' професiйноï дiяльностi [б, с. б7].
Отримання ступеня доктора фшософи нaдae можливiсть студентам обрати предмет дослщження у сферi перекладу. Для вступу на деякi докторaнтськi програми потрiбно мати стyпiнь мaгiстрa з вщповщно1' гaлyзi. Але переважно, щоб розпочати навчання в докторантура треба мати стушнь мaгiстрa, бездоганно знати англшську мову та, щонайменше, одну шоземну. Протягом опанування докторсько1' програми студентам читають кшька лекцiйних куршв з метою розширити ïхнi знання, здобут пiд час навчання в бакалаврам i мaгiстрaтyрi. Проте бшьшють навчального часу зaймae участь в дослщницьких проектах. Типовими предметами e практика перекладу, прикладна лшгвютика, тенденцп перекладу, термiнологiя, iсторiя перекладу. ^вчання передбaчae пiдготовкy стyдентiв до викладання у ВHЗ i проведення науково-дослщно1' роботи [10].
Haвiть опанувавши програми вшх освiтньо-квaлiфiкaцiйних рiвнiв та отримавши вщповщш стyпенi, перекладач може продовжувати своe навчання. Усi бaжaючi до самовдосконалення, перепiдготовки чи професiйного зростання можуть пройти курси або заюнчити програму, щоб отримати сертифiкaти, як пiдтверджyють 1'х квaлiфiкaцiю. Haвчaння може проводитись як безпосередньо в навчальному заклад^ так i он-лайн. Його строк визнaчaeться освiтнiми завданнями i може тривати вщ кiлькох мюящв до двох рокiв.
Американська асощащя переклaдaчiв пропонye кiлькa сертифiкaтiв для переклaдaчiв з aнглiйськоï мови на iншi та навпаки. Претендент на сертифшат повинен мати вiдповiднy базову осв^у i досвiд роботи, а також скласти юпит для отримання сертифшата. Таких сертифiкaтних програм e дуже багато i вони забезпечують позитивну динамшу розвитку безперервно1' осв^и переклaдaчiв у США. Перекладач предстaвляe здобyтi сертифiкaти роботодавцю i кантам як додаткове пiдтвердження своeï професшносп.
Вiдзнaчимо, що професiя перекладача e популярною i перспективною у цш краш. Про широкi можливостi працевлаштування випyскникiв перекладацьких програм свiдчaть дат Бюро статистики пращ США, яке прогнозye, що зайнятють переклaдaчiв у краш мae збiльшитися з 2012 р. до 2022 р. на 4б %. Це вщбудеться через зростання кшькосп неангломовних вiдвiдyвaчiв та емшранив до США i розширення мiжнaродних зв'язкiв. Haйкрaщi перспективи щодо працевлаштування матимуть фaхiвцi з перекладу таких мов, як французька, юпанська та нiмецькa, також зростатиме необхщшсть переклaдaчiв з мов кра1'н Близького Сходу й Ази. Miсцевiсть, де серед населення переважають ем^анти, e найкращою для отримання пращ перекладачами. Фaхiвцi в гaлyзi юриспрyденцiï, охорони здоров'я, локaлiзaцiï i мови глухошмих будуть користуватися нaйбiльшим попитом. Щодо оплати пращ, то на зарплату перекладача впливають кшька фaкторiв: знання мови, освга, сертифшати, роботодавець. Зпдно з даними Бюро статистики пращ США середнш рiчний дохiд перекладача в 2014 р. становив 49 320 долaрiв [11].
Сучасна американська вища школа е законодавцем ocbîthîx тенденцiй i йде попереду cbîtoboï науки та педагопки. Державна полiтика США, спрямована на популяризацiю власно1' системи освпи як найкращоï в CBiTi, всшяко пропагуеться i пiдтримуеться. Американська система вищоï освiти е, з одного боку, диференцшованою та цiлiсною, а з шшого -характеризуеться вщкритютю i прозорiстю, гнучкiстю у виборi цiлей i впровадженнi новiтнiх форм навчання, високим ступенем штенсивносп обмiну з соцiально-економiчним, полiтичним i науковим простором мiжнародного спiвтовариства.
Аналiзуючи систему шдготовку перекладачiв у вищiй школi США, можна зробити висновок, що вона багаторiвнева, гнучка, передбачае спещатзащю, враховуе тенденцiï i змiни ринку пращ, надае студентам i практикуючим перекладачам широкi можливостi у виборi власноï траекторiï фахового навчання i зростання. Профешя перекладача е перспективною i популярною в мультикультурнш Америщ. Враховуючи динамiчний розвиток сучасного глобатзованого суспiльства, вища освiта США швидко реагуе на запити ринку i пропонуе майбутнiм перекладачам належний вибiр програм i спецiалiзацiй. Разом з академiчним навчанням безперервнiсть освiти перекладача забезпечуеться великим вибором сертифшатних програм i куршв з рiзними формами навчання i тривалютю. Перекладацька практика студенев бiльшостi американських ВНЗ проходить закордоном, що сприяе швидкому опануванню мовою краши перебування, цiлiсному ознайомленню з культурою ïï народу.
Подальшi нашi дослiдження будуть присвяченi вивченню використання новiтнiх iнформацiйно-комунiкативних технологiй в системi шдготовки перекладачiв у вищш школi США.
Л1ТЕРАТУРА
1. Головшський I. Педагопчна психолопя: навч. поабник для вищо1 школи / I. Головшський. -К.: Аконгт, 2003. - 288 с.
2. Кнодель Л. В. Сучасна вища освгта в США / Л. В. Кнодель // В1сник Дншропетровського ушверситету 1м. А. Нобеля. Сер1я: Педагопка i психолопя. - 2012. - № 2. - С. 18-23.
3. Коваленко О. Ю. Структура системи освгти США / О. Ю. Коваленко // Педагопка i психолопя формування творчо1 особистосп: проблеми i пошуки: зб. наук. праць. - Запорiжжя, 2009. -Вип. 54. - С. 177-181.
4. Малярчук О. Вища гумаштарна освгга Сполучених Штапв Америки в епоху шформацшного сустльства / О. Малярчук. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eprints.zu.edu.Ua/6423/1/11movvgo.pdf
5. Мартинюк О. В. Пор1вняльна характеристика програм подготовки мапстр1в перекладу загального та профшьного спрямування: досввд США / О. В. Мартинюк // Зб1рник наукових праць Кременецького обласного гумаштарно-педагопчного шституту 1м. Тараса Шевченка. Сер1я: Педагог1чн1 науки. - 2010. - Вип. 1 (3). - С. 63-69.
6. Мартинюк О. В. Професшна подготовка мапстр1в техшчного перекладу в ушверситетах США: дис. ^ канд. пед. наук: 13.00.04 / О. В. Мартинюк. - Хмельницький, 2012. - 200 с.
7. Романовська О. О. Досввд вищо1 осв1ти Сполучених Штат1в Америки XX-XXI стол1ття. Кн. 2: Особливосп вищо1 осв1ти США шнця XX - початку XXI столитя: навч. пос1бник / О. О. Романовська, Ю. Ю. Романовська, О. О. Романовський. - Вшниця: Нова Книга, 2010. - 266 с.
8. Система освгти Сполучених Штат1в Америки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://izn. nau. edu.ua/obuchenie/obrazovanie-v-mire/sistema-osviti-s-sh-a/.
9. Classification of Instructional Programs - 2010: U.S. Department of Education's National Center for Education Statistics. [Electronic resource]. - Access: https://nces.ed.gov/ipeds/cipcode/cipdetail.aspx?y=55&cipid=88295.
10.Translation Degree Program Information. [Electronic resource]. - Access: http://study.com/translation_degree.html.
11.United Sates Department of Labor. Bureau of Labor Statistics. [Electronic resource]. - Access: http://www.bls.gov/ooh/media-and-communication/interpreters-and-translators.htm.
REFERENCES
1. Holovins'kyj I. Pedahohichna psykholohija: navch. posibnyk dla vyschoji shkoly / I. Holovins'kyj. -K.: Akonit, 2003. - 287 s.
2. Knodel L. V. Suchasna vyshcha osvita v SShA / L. V. Knodel // Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu im. A. Nobelya. Serija: Pedahohika i psykholohiya. - 2012. - N 2. - S. 18-23.
3. Kovalenko O. Yu. Struktura systemy osvity SshA / O. Yu. Kovalenko // Pedahohika i psykholohiya formuvannya tvorchoyi osobystosti: problemy i poshuky: zb. nauk. prats'. - Zaporizhzhya, 2009. - Vyp. 54. - S. 177-181.
4. Malyarchuk O. Vyshcha humanitarna osvita spoluchenykh shtativ Ameryky v epokhu informatsiynoho suspil'stva. [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://eprints.zu.edu.ua/6423/1/11movvgo.pdf
5. Martynyuk O. V. Porivnyal'na kharakterystyka prohram pidhotovky mahistriv perekladu zahal'noho ta profil'noho spryamuvannya: dosvid SShA / O. V. Martynyuk // Zbirnyk naukovykh prats' Kremenets'koho oblasnoho humanitarno-pedahohichnoho instytutu im. Tarasa Shevchenka. Serija: Pedahohichni nauky. - 2010. - Vyp. 1 (3). - S. 63-69.
6. Martynyuk O. V. Profesiyna pidhotovka mahistriv tekhnichnoho perekladu v universytetakh SShA: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 / O. V. Martynyuk. - Khmel'nyts'kyj, 2012. - 200 s.
7. Romanovs'ka O. O. Dosvid vyshchoyi osvity Spoluchenykh Shtativ Ameryky XX-XXI stolittya. Kn. 2: Osoblyvosti vyshchoyi osvity SShA kintsya XX - pochatku XXI stolittia: navch. posibnyk / O. O. Romanovs'ka, Yu. Yu. Romanovs'ka, O. O. Romanovs'kyj. - Vinnytsya: Nova Knyha, 2010. - 266 s.
8. Systema osvity Spoluchenych Shtativ Ameryky. [Elektronnyj resurs] - Rezhym dostupu: http ://izn. nau. edu.ua/obuchenie/obrazovanie-v-mire/sistema-osviti-s-sh-a/.
9. Classification of Instructional Programs - 2010: U.S. Department of Education's National Center for Education Statistics. [Electronic resource] - Access: https://nces.ed.gov/ipeds/cipcode/cipdetail.aspx?y=55&cipid=88295.
10.Translation Degree Program Information. [Electronic resource]. - Access: http://study.com/translation_degree.html.
11.United Sates Department of Labor. Bureau of Labor Statistics. [Electronic resource] - Access: http://www.bls.gov/ooh/media-and-communication/interpreters-and-translators.htm.
