CC BY
24
УДК 371.4
Берко Й.М., доктор бюлопчних наук, професор ® Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ПРИМАТ Д1СВО-ПРАКТИЧНОГО ПРИНЦИПУ ВИХОВАННЯ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 ДИСЦИПЛ1НИ «ЗАПОВ1ДНА СПРАВА»
Обтрунтоеуеться позитиене значення нацюнального еихоеання на засадах дieео-практичного принципу е процес еиечення дисциплти «Запоеiдна справа» для формуеання гармоншно та ттелектуально розеинених фахiецiе е галузi екологп, охорони наеколишнього середоеища та збалансоеаного природокористуеання е Украгт
Ключовi слова: нацюнальне еихоеання, дieео-практичний принцип, запоеiдна спраеа
Утвердження Украши у свгговому cmBTOBap^TBi економiчно розвинених держав можливе за умови створення нею потужного штелектуального та культурного потенщалу, сформованого новою генеращею високоосвiчених, нащонально свщомих, духовно багатих i гармоншно розвинених фахiвцiв для рiзних галузей народного господарства. Запорукою виконання такого завдання повинна стати дiева система сучасно! освiти та нацiонального виховання, яка увiбрала б у себе багатющий досвiд украшсько! та свггово! педагогiки, величезнi культурнi надбання, що створенi впродовж вiкiв талантом нашого та народiв iнших кра!н. Стрижневим принципом, на пiдставi якого зароджувалася i досягла високого розвитку i свiтового визнання украшська педагогiчна думка, був принцип штегрованост навчання i виховання, сформульований i обгрунтований в працях К. Ушинського, Б. Гршченка, I. Огiенка, С. Русово!, Г. Ващенка, В. Сухомлинського та багатьох шших вчених i педагогiв [4]. Цей же принцип властивий також педагопщ зарубiжних кра!н, в яких вш названий навiть окремим англшським словом «education». За такого способу здобуття осв^и вiдбуваеться перманентне формування не тшьки фахiвця високого класу, але й духовно i гармоншно розвинено! особистостi. Розглядаючи виховання i навчання як единий педагогiчний процес, не можемо не вщзначити , що основш прiоритети у формуванш особистiсних рис молодого фахiвця все-таки мають належати системi виховання, яка повинна будуватися на нащональнш ще1, демократичних засадах та загальнолюдських щнностях. Украшська iдея як фундаментальна основа виховання обумовлюе його нацiональний характер, тд яким розумiеться щонайменше два найголовшших моменти. По-перше, що таке виховання передбачае прагнення до вщродження нащонально! самосвщомост вихованця, передачу через його сприйняття сукупност iдей, поглядiв, переконань, традицiй, звича!в i обрядiв, котрi забезпечують духовне самовiдтворення i самозбереження народу, тобто тих вартостей, завдяки яким
® Берко Й.М., 2011
живе народ i за якими украшська нащя вiдрiзняeться серед шших нацш. Подруге, всi аспекти виховання, зокрема правове, моральне, трудове, фiзичне, екологiчне, естетичне тощо, повинш мати нацiональний характер, бути адекватними стратегiчним цiлям укра1нсько1 наци i И держави, вiдповiдати нашiй виховнш традици та нашiй ментальностi. Це, звичайно, не означав, що нацюнальне виховання е суто замкнутою системою, яка базуеться лише на нацюнальних цiнностях. Воно одночасно включае в себе i загальнолюдськi цiнностi, що втшюються в християнському розумiннi Добра ^ра, надiя, любов, правда, справедливкть, чеснiсть, милосердя тощо). Вони, як вщомо, не можуть iснувати поза конкретним нацюнальним життям, оскiльки стосуються всiх людей свггово1 спiльноти i складають основу загальнолюдсько! моралi. О^м цього, принципово важливою рисою нацюнального виховання е його демократичнiсть. Це означав, що вихованець розглядаеться не як об'ект, а як суб'ект виховного процесу. За такого трактування статусу вихованця змктом i завданням викладача стае сприяння самоутвердженню особистоси, виробленню нею самою власно! моделi поведiнки в конкретному середовищi 11 життя i в умовах сощального життя суспiльства взагалi. З врахуванням цих особливостей повинен створюватися виховний процес нерозривно i взаемозалежно з навчальним процесом гуманiтарних, загальноосвiтнiх природничих та професшних дисциплiн. Це означае, що кожна лекщя, лабораторне чи практичне заняття, чи iншi види занять навчального процесу тою чи шшою мiрою, наскiльки це випливае iз змiсту заняття, повиннi мати певне виховне спрямування. Одначе змют навчальних дисциплiн не слiд вважати единим чинником у його використанш з виховною метою на заняттях. Велике значення мають також i методи викладання цих дисциплш i загалом органiзацiя навчально! дiяльностi студенев. Чим новiтнiшими i прогресивнiшими з позицш сучасно! педагогiки вони будуть, тим вищим буде !х осв^нш та виховний результат. Тому поруч з традицшними настановчо-повiдомляючими методами навчання чшьне мiсце повиннi зайняти методи активно-творчого навчання, зокрема проблемно-пошуковий, яю сприятимуть набуттю студентами таких цшшсних рис формування !х особистостей, як: штелектуальшсть, працьовитiсть, цiлеспрямованiсть, наполегливiсть, самостшшсть, творча активнiсть, почуття вiдповiдальностi та прагнення до самовиховання, самовдосконалення i самореалiзацil. Весь навчальний процес впродовж вивчення навчальних дисциплiн мав би базуватися на засадах чинних в педагопщ принцитв, серед яких вагоме значення слщ надавати дiево-практичному принципу, тобто переходу вщ засвоення студентами теоретичних положень дисциплши до !х практичного втiлення в конкретних справах i дiяннях [1]. Все викладене вище проiлюструемо на прикладi дисциплiни «Заповiдна справа», яка викладаеться студентам 2 курсу факультету харчових технологш i екологil Львiвського НУВМ та БТ iменi С.З. Гжицького, що навчаються за спещальшстю «Еколопя, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». Вивчаючи цю дисциплiну, студенти долучаються до розумшня i сприйняття глобальних проблем сучасностi, однiею
з яких е збереження бютичного та ландшафтного рiзноманiття шляхом заповщання цшних в природоохоронному, науковому, рекреацшному, естетичному та шших аспектах природних комплекЫв вiдповiдних територiй та об'екпв. Опановуючи законодавство Укра1ни про природно-заповщний фонд, його природнi та штучш структурнi компоненти рiзних категорiй (природш i бiосфернi заповiдники, нацiональнi природш парки, заказники, пам'ятки природи та шшГ), вони грунтовно вивчають !х органiзацiю, функцiонування, питання охорони i пiдтримання заповiдного режиму, роблять спроби дати власну критичну оцшку сучасного стану кожного з цих об'екпв, що вiдповiдним чином формуе в них почуття громадянсько1 i державницько1 позицiй у цiй важливiй справа Знайомлячись з краевидами багатьох заповщних територiй i об'ектiв нашо1 держави, представниками !х рослинного i тваринного свпу, у тому числi особливо охоронюваних i занесених до Червоно1 книги Укра1ни, на серiях свплин i слайдiв, а також безпосередньо вщвщуючи заповiднi установи пiд час навчальних практик, наприклад, природний заповщник «Розточчя», Яворiвський нацiональний природний парк, боташчний сад Львiвського унiверситету iменi 1вана Франка та ряд шших заповщних мкць Львова та його околиць, студенти поглиблюють сво1 патрютичш почуття i любов до рщно1 землi, И багато1 i щедро1 природи. Водночас сприйняття краси природи заповщних територш та об'ектiв стае живильним джерелом набуття студентською молоддю морально-етичних i духовно-естетичних вартостей. Заповщш територи як екосистеми, в яких пщтримуеться i вiдбуваеться тiсна взаемодiя бiотичних i абiотичних складових, е своерщною вiртуальною школою екологiчного виховання студенев як майбутнiх фахiвцiв у забезпеченш збалансованих стосункiв мiж людським суспшьством i життево важливим для нього довкшлям, яке «сьогоднi стае все сильшшим чинником, вiд якого залежить здоров'я людини» [3]. Таким чином, тематична рiзноманiтнiсть навчальних занять з заповщно1 справи, И засвоення студентами та усвщомлення ними И сутност не може не позначитися на формуванш !х особистiсних вартостей - нацюнально-патрютичних, екологiчних, морально-етичних, правових та багатьох шших. Однак, набувши цих вартостей в процес навчання, студент е лише !х пасивним ноЫем, а завдання викладача i водночас виховника полягае в тому, щоб спонукати його до втшення цих вартостей у конкретнi корисш справи, якi в умовах навчального процесу ним можуть бути здшснеш i пiд час виконання яких вш зможе розкрити сво1 творчi здiбностi, проявити iнiцiативу, набути певних практичних навичок та умiнь. Для виконання таких завдань пщ час викладання заповiдноl справи належним чином використовуеться дiево-практичний принцип навчання i виховання студентiв як один з прюритетних у стимулюваннi !х активно-творчо1 дiяльностi. Наприклад, вивчаючи на занята природно-заповщш об'екти Укра1ни категорil «Пам'ятки природи», якими е оригшальш утворення живо1 i неживо1 природи (скел^ водоспади, меморiальнi дерева тощо) i якi можуть мати статус державного або мкцевого значення, студентам було запропоновано в 2007 рощ, коли вперше почалося викладання для них заповщно1 справи, означити в парку ушверситету
дуб звичайний, який десятки роюв шчим не видшявся серед шших дерев парку, але був пам'ятний тим, що його посадив ще в 1961 рощ колишнш ректор колишнього зооветеринарного iнституту Данило Якович Василенко з нагоди завершення будiвництва нового адмiнiстративно-навчального корпусу. Iнiцiатива знайшла розумiння серед студентiв. Ними була впорядкована дшянка землi бiля основи дерева, яку облямували поребриком, засадили кв^ами та спорудили з каменю невеликий постамент з табличкою, на якш зроблено напис про те, що це пам'ятка природи мюцевого значення. Тепер традицшно весною студенти - екологи кожного курсу поновлюють оздоблення пам'ятного дерева, отримуючи особисте задоволення вiд виконаного громадського обов'язку та вдячшсть студентiв i ствроб^ниюв унiверситету, а також вiдвiдувачiв парку. Ще бшьш масштабним е використання дieво-практичного виховання студентiв у процес виконання ними iндивiдуальних навчально-дослiдних завдань, передбачених робочою програмою з заповщно! справи. Завдяки цьому принципу виховання i навчання такi завдання, яю ранiше виконувалися як реферативнi, останшм часом переведенi в творчу площину, строго iндивiдуальну для кожного студента i навiть близьку до науково-дослщно! роботи. Теми !хшх завдань «прив'язаш» до конкретних мiсць проживання студента (населеного пункту чи адмшютративного району), в якому слщ виявити та описати наявш в ньому природно-заповщш об'екти та водночас i пам'ятки кторико-культурного значення. Виконання таких тем вимагае вщ студента немало фiзичних i творчих зусиль пiд час збору конкретного матерiалу. Для отримання такого матерiалу йому потрiбно ознайомитися з iсторiею свого населеного пункту (чимало з них, про що щиро признавалися, це зробили вперше у життi за багато роюв проживання в ньому), виявити його пам'ятки природи та iншi вари уваги заповщш об'екти, зустрiтися з найстаршими людьми села, вчителями ютори та бiологii, побувати у сшьських радах та управлiннях райрад з питань екологи та охорони навколишнього середовища. Студенти не тiльки вщповщально ставляться до виконання такого типу завдань, але й з великим бажанням проявляють сво! здiбностi i творчi зусилля. Написанi ними тексти завдань вщзначаються змiстовнiстю, вони насичеш багатим оригiнальним матерiалом та гарно шюстроваш свiтлинами природних об'ектiв та кторико-культурних пам'яток. Вiдрадно, що студенти в процес виконання завдань поводяться не як сторонш пасивнi описувачi природи рiдного краю, а як справжш його патрiоти. В уЫх !х завданнях висловлюеться глибока любов до рщних мiсць та водночас виражаеться ч^ка громадянська позицiя, особливо це стосуеться критично! ощнки сучасного стану певних природних об'екив [2]. На тдтвердження цього наведемо цитату i переказ фрагменту тексту iз двох студентських робiт. Студентка Галина Г., бщкаючись, що !! село ще не мае належного, як рашше, вигляду, все ж таки щиро признаеться: «Але я люблю його таким, яким воно е тому, що я народилася в ньому, виросла. Це той найрщшший меш куточок, де пройшло мое дитинство, де моя школа, вчител^ рщш, де могили мо!х предюв». Студентка Юлiя М., описуючи природно-заповщш та кторико-культурш
об'екти И рщного мюта Винники, що бiля Львова, з гордютю вiдзначаe, що в ньому вперше в Захiднiй Укрш'ш було поставлено пам'ятник Тарасу Шевченку. Мешканцi мюта уже в 1921 роцi спорудили могилу полеглим борцям за волю Укра!ни - Ычовим стрiльцям. З великою гордютю за свое мюто студентка вiдзначаe, що воно вписало славну сторшку в суспiльне i культурне життя укра!нського народу. Свою долю з мютом поеднали таю видатш особистостi, як: 1ван Липа (письменник, громадсько-пол^ичний дiяч, член уряду УНР, лiкар), 1ван Огiенко (митрополит Ьларюн), Катря Гриневичева та ряд шших вiдомих постатей. Подiбних прикладiв можна наводити практично з кожно! роботи кожного студента курсу. Ус вони засвiдчують про позитивну роль дiево-практичного принципу як одного зважливих чинникiв трансформаци репродуктивного типу навчання i виховання в активно-творчий тип, що стимулюе розвиток природних задаткiв студентiв, формування !х як особистостей з високим рiвнем вихованост та iнтелекту.
Л1тература
1. Берко Й. Дiево-практичний принцип нацiонального виховання, його актуальшсть та проблеми реашзацп // Духовнi засади укра!нського виховання. (Конференщя з питань виховання 19 квггня 2001 року). - Львiв, 2001. - С. 33 -35.
2. Берко Й.М., Козш Б.1., Драч М.П. Iндивiдуальне навчально-дослщне завдання - дiевий чинник тдвищення ефективностi самостшно! роботи студентiв // Наук. вкник ЛНУВМ та БТ iменi С.З. Гжицького. - 2007. - Т. 9, № 4 (35), част. 1. - С. 196 - 200.
3. Вишневський О. Сучасне укра!нське виховання. Людина i природа. 9. -Львiв, 1999. - 31 с.
4. Кравщв Р.Й., Берко Й.М., Брик М.В., Козш М.В., Дщковська Л.1. Органiзацiйно-методичнi та психолого-педагогiчнi основи виховно! роботи наставника. - Львiв: Львiвська ДАВМ iменi С.З. Гжицького, 2002 . - 124 с.
Summary
PRIMACY OF PRINCIPLES OF EFFICACY AND PRACTICALITY IN PROCESS OF STUDYING THE SUBJECT «ZAPOVIDNA SPRAVA»
Within this scientific article the significance of national education based on the principles of efficacy and practicality in the process of studying the subject «Zapovidna sprava» is being substantiated.
