CC BY
15
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
УДК630.907.1(477.8) Ст.н.с. Г.В. Стрямець, к.с.-г.н. - природний sanoeidmK "Розточчя "; Я. С. Бовт - директор природного sanoeidmrn "Розточчя "
ПРИКЛАДН1 АСПЕКТИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОБЛЕМ ЗАПОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1Й
Висвклено додатковi джерела фшансування об'екпв природно-заповiдного фонду.
Пропонуеться стимулювання розвитку нащональних парюв з прiоритетною opierna-цieю на екотуризм (у тому чи^ - агротуризм), тpaдицiйнi народш промисли, вироблення екoлoгiчнo чистих продукпв харчування, оздоровчих i лiкувaльних трав'яних сумiшей, пpедметiв побуту з регюнальною екoлoгiчнoю симвoлiкoю тощо.
Galyna Striamets - rezervat of "Roztochchia "; Jaroslav Bovt - director rezervat of
"Roztochchia "
Applied aspects of reservations territories ecological-economical problems
There are presented additional sources for objects of nature-protected fond financing. Proposed stimulation of National Parks development with orientation on ecotourism (including agrotourism), crafts, production the ecologically friendly foodstuff, health-improvement and medical herbs miscellanies, things for everyday life with original ecological symbols etc.
Головними функщями природоохоронних територш е збереження генети-чного i ценотичного фонду дико!' природи, стеження за переб1гом природних про-цес1в, !'х прогнозування, мошторинг та ведения наукових дослщжень. Заповщни-ки, крш того, повинш виконувати роль еколопчних еталошв того чи 1ншого реп-ону. Проте, останшм часом все бшьшо!' ваги у завданнях природоохоронних територш придшяеться 1х сощальнш (оздоровчш), екологоосв1тнш та рекреацшнш функщям. Перехвд до ринково!' економши змушуе об'екти прпродно-заповвдного фонду (ПЗФ) шукати додатков1 джерела фшансування.
Найр1зномаштшша рекреацшна д1яльшсть е неввд'емним явищем сучасно-го життя. У всьому свт вона е визнаною i вагомою складовою економ1чного розвитку. Внаслвдок тдвищення життевого р1вня i збшьшення часу для ввдпочинку працюючого населення, рекреацшна активнкть мае тенденцда до зростання.
Для шдвищення р1вня самоокупносп установ природно-заповвдного фонду пропонуеться стимулювання розвитку д1яльност1 нащональних парив з прюрите-тною ор1ентащею на екотуризм (у тому числ1 - агротуризм), традицшш народш промисли, вироблення еколопчно чистих продукпв харчування, оздоровчих i ль кувальних трав'яних сумшей, предметш побуту з регюнальною еколопчною сим-волшою тощо. Господарська д1яльшсть природних запов1дник1в обмежуеться ст. Закону Про природно-заповвдний фонд Укра'ни, тому джерелами самофшансу-вання мае бути еколого-осв1тня д1яльшсть, яка включатиме екскурси у музе!' Природи та еколопчними стежками, облаштування мкць спостережень за птахами та тваринами, послуги, пов'язаш з науковою д1яльшстю з охорони, ввдтворення та рацюнального використання об'екпв рослинного i тваринного свиу, зокрема про-ведення лабораторних та шших наукових анал1з1в, експертизи тощо. Заповвдники можуть стати мкцем проходження дипломних практик не тшьки в1тчизняних, але й заруб1жних еколопв, на прилеглих до заповедника територ1ях можна збирати гербарц для закордонних природзнавчих музе'в.
Об'екти ПЗФ можуть дозволяти проведення фото-, кшо- та телев1з1йних зйомок громадянам i оргашзащям за вщповвдну плату. Одночасно необидно об-межити вив1з природной сировини i пиломатер1ал1в за меж1 територш ПЗФ.
2. Проблеми практичного застосування еколого-еконо:шчного вчення 197
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Стае загальновизнаним твердження, що вирiшення економiчних проблем потребуе певних еколопчних знань. Ращональне, екологiчно обгрунтоване приро-докористування можливе лише за умов масово!' еколопчно!' грамотностi. Знания основ екологií - запорука реагоацп усiх можливостей демократичного суспшьст-ва, у якому важливо виявити причину i попередити еколопчш негаразди, а не бо-ротися з !'х наслiдками. Пiдготовка спещалктш, якi при вирiшеннi економiчних проблем шдприемства чи держави враховували б еколопчний фактор, а охорону довкшля i природних ресурсов економiчно обгрунтовували у наш час е надзвичай-но актуальною.
Tetsuhiko Yoshimura - Kyoto University; Oleg Styranivsky, Nestor Bybljuk - Ukrainian
State University of Forestry and Wood Technology
PLANNING ECOTOURISM IN THE CARPATHIANS 1. Introduction
In 1991, Ukraine became an independent country after the Soviet Union broke up, and it needs a new structure to manage its forests. It should be noted that the priority of Ukrainian forestry is to make use of ecological, recreational, aesthetic, educational, and other non-market, socially important benefits according to the Forest Act of 1994 (Strochinskii et. al., 2001). According to the statistics (FAO, 1997), the total land area is 57,935,000 (ha), and 15.9 percent of the area is covered with forests. The Carpathian forests are one of the major forested regions in this country. The most wide spread woody species there are Norway Spruce (Picea abies) and European beech (Fagus silvatica), which make up 41 percent and 35 percent of the forestland, respectively (Strochinskii et. al., 2001). Other common species are durmast oaks (Quercus robur and Quercus petraea), common silver fir (Abies alba), and European hornbeam (Carpinus betulus) (Strochinskii et. al., 2001). In 2001, we started planning ecotourism in the Carpathians to realize sustainable development in the region. Ecotourism is defined as travel to fragile, pristine, and usually protected areas that strives to be low impact and (usually) small scale. It helps educate the traveler; provides funds for conservation; directly benefits the economic development and political empowerment of local communities; and fosters respect for different cultures and for human rights (Honey, 1999).
In this project, we put a special emphasis on landscape management, road networks, environmental conservation, welfare of local people and public involvement in the process of ecotourism planning.
2. Ecotourism in the Carpathians
2.1. Definition of ecotourism
Ecotourism has a variety of definitions. Among them, Honey (1999) provided us the appropriate definitions of ecotourism shown as follows:
1. Involves travel to natural destinations. These destinations are often remote areas, whether inhabited or uninhabited, and are usually under some kind of environmental protection at the national, international, communal, or private level.
2. Minimizes impact. Tourism causes damage. Ecotourism strives to minimize the adverse effects of hotels, trails, and other infrastructure by using either recycled or
198
Еколого-eKOHOMÍHHe вчення: витоки, проблеми, перспективи
