CC BY
133
3. Гасюк Л. Управлшня шдприемством: системный шдхщ / Л. Гасюк // Сер1я: Економ1чн1 науки. Зб1рник наукових праць Черкаського державного технологичного ушверситету, вип. 34, ч. I. Черкаси - 2013. - С. 56-60.
4. Геець В. М. Суспшьство, держава, економша: феноменологш взаемодп та розвитку / Валерш Михайлович Геець ; HAH Украши; 1н-т екон. та прогнозув. HAH Украши. - К., 2009. - 864 с.
5. Карагодова О. О. Дослщження операцш / О. О. Карагодова, В. Р. Югель, В. Д. Рожок // Навч. пос1бник. - К.: Центр учбово! лп-ератури, 2007 - 256 с.
6. Лисогор В. М. Застосування метод1в прогнозування в процес1 моделювання економ1чно! д1яльносп тдприемства / В. М. Лисогор, С. А . Яремко, О. В. Ольшевська // Економ1чш науки В ¿сник Хмельницького нацюнального ун1верситету № 2, T. 1, Хмельницьк 2011. - С. 21-25.
7. Лугшш O.G. Економетр1я / O.G. Лугшш // Навч. noci6. 2-ге вид. К.: Центр учбово! лп-ератури. - 2008. - 278 с.
8. Шарапов О. Д. Системний анашз: Навч.-метод. noci6. для самост. вивч. дисц. / О. Д. Шарапов, В. Д. Дербенцев, Д. G. Семьонов // - К.: КНЕУ, 2003. - 154 с.
Стаття надшшла до редакци 21.04.2015
УДК 159.91:364.942.5
Прняк К. М., к.е.н. © E-mail: girnjak@mail.ru
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziü ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ПРИЧИНИ ЕМОЦ1ЙНОГО ВИГОРАННЯ ОСОБИСТОСТ1: ТЕОРЕТИЧНИЙ
АСПЕКТ УПРАВЛ1ННЯ
У cmammi висвтлено проблеми емоцтного еигорання ocoöucmocmi на npumadi комуткативних профест. Проанал1зовано eidnoeidm лШературм джерела досл1джуваног проблеми. Встаноелено eiÖMWHoemi в показниках профестного еигорання пращвнитв тдприемств. Розглянуто cmadii розвитку емоцтного еигорання за ступенееою моделю. Виечено проблеми феномену «емоцтного еигорання» у пращениюе за тръома напрямами: психоф1зичними, соц1ально-психолог1чними та поеедткоеими. Здтснено характеристику даних напрям1е iз описом nidxodie до meopii самоактуал^зацИ. Обгрунтоеано доцыъмстъ застосування мехатзм^в еигорання прац1вник1в на практиц!. Запропоноеано основт практичм рекомендацй ocoöucmicnozo й оргамзащйного характеру щодо попередження профеайного еигорання ocoöucmocmi.
Ключовг слова: емоцтне еигорання, пращвник, ncuxirn, профеая, чинники, потреба, профтактика, управл1ння, тдприемство, кер1вництво.
УДК 159.91:364.942.5
Гирняк К. М., к.э.н.
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. 3. Гжицкого, Украина
ПРИЧИНЫ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ВЫГОРАНИЯ ЛИЧНОСТИ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ УПРАВЛЕНИЯ
В статье освещены проблемы эмоционального выгорания личности на примере коммуникативных профессий. Проанализированы соответствующие литературные источники исследуемой проблемы. Установлены различия в показателях профессионального выгорания работников предприятий.
©Прняк К. М., 2015
183
Рассмотрены стадии развития эмоционального выгорания по ступенчатой, моделью. Изучены проблемы феномена «эмоционального выгорания» у работников по трем направлениям: психофизическими, социально-психологическими и поведенческими. Осуществлен характеристику данных направлений с описанием подходов теории самоактуализации. Обоснована целесообразность применения механизмов выгорания работников на практике. Предложены основные практические рекомендации личностного и организационного характера по предупреждению профессионального выгорания личности.
Ключевые слова: эмоциональное выгорание, работник, психика, профессия, факторы, потребность, профилактика, управления, предприятие, руководство.
UDC 159.91:364.942.5
Hirniak K.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
CAUSES EMOTIONAL BURNOUT PERSONALITY: THEORETICAL ASPECT CONTROL
The article deals with the problem of emotional burnout personality as an example of communication professions. The corresponding literature researched problem. Established differences in terms of burnout employees. Considered stage of emotional burnout five levels of degrees by model. Problem studied phenomenon of «emotional burnout» for workers in three areas: mental and physical, social, psychological and behavioral. Done characterization data lines describing approaches to the theory of self-actualization. The necessity of the use of mechanisms staff burnout in practice. The basic practical advice and personal organizational to prevent burnout personality.
Key words: emotional burnout, employee, psyche, profession, factors necessary, profilaktyka, management, enterprise management.
Вступ. 3míhh сощально-економ1чних умов в суспшьств1 створюють проблеми скорочення робочих мюць, невпевненосп у стабшьносп свого сощального й матер1ального становища. Поряд з цим виникае конкуренщя за престижну й високооплачувану роботу, швидкими темпами змшюються запити ринку пращ. Taxi умови призводять до прояву стану емоцшного, псих1чного, i ф1зичного виснаження, а також виявляються тривога, депрес1я, психосоматичш розлади, залежносп вщ психоактивних речовин.
Важливим фактором, що впливае на професшне здоров'я пращвниюв, е «емоцшне вигорання» — поняття, введене в американським псих1атром Дж. Фрейденбергом в 1974 р., яке виявляеться наростаючим емоцшним виснаженням [1].
Робота людей, яка пов'язана з постшним спшкуванням (педагоги, niKapi, психологи, менеджери, пращвники сощальних служб, оператори), яю працюють у сфер1 «людина-людина» мають бшьшу ймов1рнють до емощного вигорання. Виявляеться посиленням байдужосп до cboí'x обов'язюв та всього, що вщбуваеться на po6oTÍ, дегумашзацп у форм1 негативних прояв1в як до KriernÍB, так i до сшвпращвниюв. Людина вщчувае власну професшну нездатнють, незадоволенють роботою, вщчуження вщ самого себе, а в юнцевому шдсумку р1зко попршуеться яюсть И життя. В подальшому можуть розвиватись невротичш розлади й психосоматичш захворювання.
Окрем1 науковщ [2, 4] вказують, що под1бний стан розвиваеться у схильних до сшвчуття людей, тих, хто щеалютично ставиться до роботи, i разом з тим у невр1вноважених, яю схильш до мршництва i яю мають нав'язлив1 ще!. У цьому випадку емоцшне вигорання може бути мехашзмом психолопчног захисту у форм1 часткового, або ж повного вимикання емоцш у вщповщь на шюдлив1 для психши впливи.
184
Матер1али i методи. Останшм часом проводиться безл1ч дослщжень, присвячених вивченню проблеми вигоряння, поповнюеться список професш ризику, стала очевидною сощальна значущють явища. Серед впчизняних дослщжень необхщно вщзначити пращ В. Бойко, Н. Самоуюна, В. Маслешкова, Н. Л. PociH, А. Г. Абрумовой, М. М. Авх1менко, М. Розаново!, Н. G. Водоп'янова, В. €. Орла i ¿н.
1снують pi3Hi визначення вигоряння, зокрема: М. Eypim вважае, що «Вигорання - психолопчний термш, що позначае симптомокомплекс наслщюв тривалого робочого стресу i певних вид1в професшно! кризи» [1].
В. Бойко вважае, що емоцшне вигорання це «... вироблений особистютю мехашзм психолопчного захисту у форм1 повного або часткового виключення емоцш (понижения ix енергетики) у вщповщь на виборч1 психотравмуюч1 впливу» [5].
К. Кондо визначае «емоцшне згоряння» як дезадаптащю до робочого мюця через надм1рне робоче навантаження i неадекватних м1жособистюних вщносин. Цьому визначенню вщповщае i дане im тлумачення поняття «згорання», якому шддаш перш за все Ti, хто альтруютично i штенсивно працюе з людьми. Емоцшно напружена робота супроводжуеться надм1рною витратою псих1чно! енергп, призводить до психосоматично! втоми (виснаження) та емоцшному виснаження (вичерпування) в результат! з'являються неспоюй (тривога), роздратування, гшв, занижена самоощнка, яка прискорюе серцебиття, призводить до шлунково-кишкових розлад1в, головного болю, зниження тиску, порушення сну, а також можуть виникати i с1мейш проблеми. Вплив стресогенних чинниюв, що викликають явище «емоцшного згоряння» охоплюе значну юльюсть професш [3].
На даний час не мае едино! думки про представниюв професш, яю е схильш до «вигорання». Бшьшють дослщниюв вважають, що вигоряння характерне в основному для представниюв комушкативних професш, тобто Ti, яю працюють в систем! вщносин «людина-людина», причому найбшьш вивчена дана проблема у пращвниюв сощально! сфери, кер1вниюв та головних менеджер1в шдприемств.
Результаты дослщження. Виникнення емоцшного вигорання у пращвниюв зумовлюеться впливом зовшшшх i внутр1шшх чинниюв. До зовшшшх чинниюв слщ вщнести складш особливосп умов пращ - напружена, емоцшно насичена д1яльшсть, використання владних повноважень, вщсутнють позитивно! шдтримки, нестабшьшсть, конфлштшсть. До внутршшх чинниюв, що зумовлюють виникнення емоцшного вигорання пращвниюв, належить: шдивщуальш, особистюш й сощально-демограф1чш особливосп та здатшсть до самореал1зацп (мотиващя, осмислення свое! професшно! значущосп в сощум1 та життед1яльносп, обмежеш можливосп для особистюного зростання).
Сьогодш юнують теорп, яю видшяють стадп розвитку емоцшного вигорання, найбшьш вщомою е п'ятиступенева модель Дж. Гршберга [2]:
I стад1я («Медовий мюяць») - пращвник задоволений своею роботою й завданнями, ставиться до них з ентуз1азмом.
II стад1я («Нестача палива») - виявляеться втома, апат1я, можуть виникати проблеми 3i сном. В умовах вщсутносл додатково! мотивацп та стимулювання пращвник втрачае штерес до роботи, знижуеться продуктившсть д1яльносп.
III стад1я («Хрон1чн1 симптоми») - надм1рна робота без вщпочинку, що е характерною для працездатних пращвниюв, що призводить до виснаження, схильносп до псих1чних захворювань, а також психолопчних переживань -хрошчно! втоми, загостреного почуття злоби чи пригшченосп, вщчуття загнаносп в кут.
IV стад1я («Криза») - розвиваються хрошчш захворювання, у результат! людина повнютю або частково втрачае працездатнють.
V стад1я («Пробивания стши») - ф1зичш та психолопчш проблеми переходять в нагальну форму й можуть спровокувати розвиток небезпечних
185
захворювань, яю загрожують життю людини. Внаслщок даних проблем кар'ера людини часто опиняеться пщ загрозою.
Наявнють емоцшного вигорання, що виникае у пращвниюв комушкативних професш, характеризуеться такими ознаками: обмеження професшно! вщдач1 та негативне сприйняття себе як професюнала, емоцшно-моральна дезор1ентащя, вщмова вщ виконання професшних обов'язюв, яю вимагають емоцшних витрат, збщьшення негативних емоцш.
Розвиток вказаиого феномену «емоцшного вигорання» у пращвниюв може розвиватися у трьох напрям1в: психоф1зичш, сощально-психолопчш та поведшковг Основним психоф1зичним мехашзмом розвитку «емоцшного вигорання» у пращвниюв е почуття втоми вранщ, ввечер^ яке не зникае; вщчуття емоцшного \ ф1зичного виснаження; зниження сприйняття \ реакцп змши зовшшнього середовища: притупления щкавосп, страху; загальна слабюсть, зниження активносп, попршення гормональних показниюв; часта головш болц часткове безсоння; постшна загальмованють, порушення дихання при ф1зичних навантаженнях; пом1тне зниження внутршньо! \ зовшшньо! сенсорно! чутливоста: попршення зору, слуху, нюху, дотику тощо.
Сощально - псих1чш напрями вигоряння - байдужють, нудьга, пасивнють \ депрес1я; пщвищення дратавливоста на незначш, др1бш поди; нервов! зриви (спалаху гшву або замкненють в соб1 - вщмова вщ спщкування); постшне переживания негативних емоцш: провини, образи, сорому, пщозрщоста, скутоста, для яких у зовшшнш ситуацп причин не мае; почуття неусвщомленого неспокою \ пщвищено! тривоги; почуття гшервщповщальноста \ постшне почуття страху, що «не вийде»; загальна негативна установка на життя 1 професшш перспективи.
Поведшков1 напрямки вигорання пращвниюв: вщчуття, що робота все важче, а виконувати !! все важче; сшвроб1тник пом1тно змшюе свш режим; кер1вник вщмовляеться вщ прийняття ршень, формулюючи р1зш причини соб1 та шшим; почуття марноста, нев1ра у полшшення, зниження ентуз1азму по вщношенню до роботи, байдужють до результата; невиконання важливих прюритетних завдань 1 застрявання на др1бних деталях; витрата велико! кшькоста часу на елементарш дп; дистанцшнють вщ сшвроб^ниюв, зростання критичноста; зловживання.
Внаслщок цих причин, поступово спрацьовуе мехашзм емоцшно! вщстороненоста, ¿гноруються особиста сть людини. Однак тут е дисфункцюнальна сторона - емоцшна економ1я спрямована не за адресою, а на вс1х оточуючих.
Невщповщшсть м1ж прагненням пращвниюв вщчувати великий стушнь самостшноста в робота, визначати способи досягнення тих результата, за яю вони вщповщають, 1 жорсткою, нерацюнальною пол1тикою кер1вництва в пщприемств1 робочо! активноста та контролю. Результат тако! активноста - виникнення почуття непотр1бноста 1 вщсутнють вщповщальноста за свою д1яльнють 1 як наслщок -професшне вигоряння.
Невщповщшсть роботи та особистоста через вщсутнють винагороди, що переживаеться пращвником як невизнання його пращ.
Невщповщшсть особистоста та робота зважаючи на втрату почуття позитивно! взаемодп з шшими людьми в робочому середовищ1. Люди працюють краще в колектив1, якщо вони отримують схвалення, розраду, пщтримку, радють, гарний настрш вщ тих людей, яких вони люблять 1 поважають.
Невщповщшсть м1ж особистютю та роботою може виникнути за вщсутноста подання про справедливють на робота.
Невщповщшсть м1ж етичними принципами, принципами особистоста та вимогами роботи. Прикладом може бути ситуац1я, коли людину зобов'язують вводити когось в оману, говорити щось, не вщповщае дшсноста тощо. [5].
Вщповщно зростають 1 !х власш очшування щодо тих «особистюних нагород», яю дае професшна д1яльнють, оскщьки «почуття приналежноста, гщна
186
профес1я, прилученють до системи цшностей так само ютотш для психолопчного благополуччя, як безпека, любов 1 самоповага.
Потенцшно професп типу «людина-людина» дають можливють самореал1зацп за рахунок сильного емоцшного залучення до д1яльностг Виходячи з1 дослщження, А. Маслоу самоактуал1защя е найвищою потребою людини, вщповщно до «трамщи потреб». Вщповщно до теоретичних положень, людина здатна до задоволення бшьш високих (з трамщи) потреб тшьки теля того, як задоволеш нижчг Тому, щоб пращвник зм1г самоактуашзуватися, необхщно задовольнити вс1 шш1 потреби вщповщно до трамщи. Суспшьство може процвпати, якщо воно знаходить шляхи розвитку здорових, сильних, розумово повнощнних особистостей. Поступ суспшьства вщбуваеться не революцшним шляхом, не сощальними перетвореннями, а задоволенням гумашетичних потреб людини.
Зниження вигорання пращвника на робот1 можливе завдяки розвитку самоактуатзацп кожно! особистосп. Отже, для умов нашого дослщження найбшьш шдходить теор1я самоактуал1зацп А. Маслоу, де запропоновано наступш характеристики людини: яскравше 1 чпташе сприйняття реальности спонтаншсть; ор1ентування на виршення проблеми; пошук усам1тнення для зосередження; незалежшеть у мисленш; щира доброта; повага; почуття гумору; креатившеть; вщкритють; уевщомлення власно! недосконалосп [6].
Професп характеризуються тим, що сам суб'ект д1яльносп е первинним шетрументом свое! роботи, а для побудови взаемин з пращвником виявляеться недостатшм тшьки використання методичних прийом1в; д1яльшсть професюнала комушкативних професш передбачае особистюну залучешеть, вщкритють вщносин, вмшня сшвпереживати й сшвчувати, а також здатшеть розум1ти штереси шшо! людини; висока вщповщальнють за результат комушкацп, вщеутшеть мотивацшного пщкршлення (позитивного зворотного зв'язку); висока динам1чнють 1 велика кшькють випадкових контакпв; висою вимоги до самоконтролю 1 штерперсонально! чутливосп [4, с. 87].
Емоцшне вигорання розум1еться як один ¿з захисних мехашзм1в, що проявляеться в певному емоцшному вщношенш фах1вця до свое! професшно! д1яльностг На початкових стад1ях розвитку це може бути переживания психотравмуючих обставин, а при сильному розвитку, симптоми можуть перейти до бшьш небезпечних розлад1в. Слщ зазначити, що емоцшне вигорання носить професшно обумовлений характер, яке визначаеться вщмшностями професшно! д1яльносп та динам1чними характеристиками особистосп.
Висновок. Отже, для профшактики професшного вигорання необхщно:
- використати «техшчш перерви», що необхщно для забезпечення псих1чного та ф1зичного благополуччя (вщпочинок вщ роботи);
- осво1ти шляхи управлшня професшним стресом - змша сощального, психолопчного та оргашзацшного оточення на робочому мющ;
- осво1ти прийоми релаксацп, в1зуал1заци, ауторегуляцп, самопрограмування;
- прагути професшно розвиватися 1 самовдосконалюватися (обмш професшною шформащею за межами власного колективу через епшкування на курсах шдвищення квашфшацп, конференщях, симпоз1умах, конгресах);
- змшити вщношення до життя, до його сенсу, сприймати ситуацп вигорання як можливосп переглянути 1 переощнити свое життя, зробити И бшьш продуктивною для себе;
- шдтримувати ф1зичну форму (збалансоване харчування, обмеження вживання алкоголю, вщмова вщ тютюну).
3 метою спрямовано! профшактики професшного вигорання слщ намагатися розраховувати й обдумано розподшяти сво! навантаження; вчитися переключатися з одного виду д1яльносл на шший; проепше ставитися до конфлдапв на роботу не намагатися бути кращим завжди 1 у всьому.
187
Перспективы подальших дослщжень проблеми емоцшного вигораннями ми вбачаемо у поглибленш теоретичних уявлень пращвниюв комушкативних професш про симптоми, чинники та стадп емоцшного вигорання, у розробленш системи профшактичних та комбшованих заход1в, спрямованих на попередження та подолання емоцшного вигорання.
Лггература
1. Бойко В. В. Вплив oco6hctíchhx характеристик пращвниюв сфери послуг на формування синдрому емоцшного виснаження / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ua-referat.com.
2. Мщенко М. С. Особливосп синдрому емоцшного вигорання / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/ bitstream/pdf.
3. Литвиненко Д. М. 1ндивщуально-психолопчш особливосп oco6hctoctí пращвниюв овс на р1зних етапах професшно! адаптацп / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// nuczu. edu.ua/ sciencearchive.
4. П1з А. Нова мова pyxiß тша: Б1знес та взаемовщносини [Текст]: А. П1з. -К.: Влада, 2014. - 327 с.
5. Чаплак Я. В., Коновчук Н. С. Попередження та профшактика виникнення емоцшного вигорання у представниюв р1зних професш/ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ 7_NMIV_2010/Psihologia/60196.doc.htm.
6. Самоактуализация - ориентир для личностного роста / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //web. archive. org/ web/20040201234258/ http://vikrob.narod.ru/samoal.htm.
Стаття надшшла до редакци 25.03.2015
УДК 330.12
Грабовський Р. С., к.е.н., в.о. доцента 10 E-mail: romansg@ukr.net, Тимчишин О. Р., науковий сшвроб1тник2, Бренич X. Р., асистент ©
1 Львгвськыы национальный университет ветерынарног медыцыны та б1отехнолог1ы iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна, 21нстытут сгльського господарства Карпатсъкогорегиону НААН, с. Оброшыно,
Украгна
ПЕРСПЕКТИВИ УТВОРЕННЯ КЛАСТЕР1В У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Проанал1зовано перспективы утворення macmepie у Лъв1всъюй облаетi та опысано ix перевагы. Наведено алгоритм diü маыбутмх суб'ект1в кластера. Выдыено ocHoeni выды macmepie, якг доцыъно створыты у досл1джуваному pezioni та тдпрыемстеа, якг можутъ статы ядрамы такых кластерныхутворенъ. Опысано роль кластерызацИ' в АПК Льв1вськог облаетi у цыому та тварынныцтв1 зокрема i вказано учасникгв такого кластера.
Ключовг слова: кластер, тварынныцтво, pezion, ефектывметъ, учасныкы кластера
© Грабовський Р. С., Тимчишин О. Р., Бренич X. Р., 2015
188
