CC BY
110
УДК 616.8-009.17:614.253.1/.5:159.923
Т.А. Вежновець, ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ СИНДРОМУ
ВД. Шрш ЕМОЦ1ЙНОГО ВИГОРАННЯ У МЕДИЧНИХ
ПРАЦ1ВНИК1В З Р1ЗНИМИ ТИПАМИ ТРУДОВО1 МОТИВАЦП
Нацюнальний медичний унгверситет 1мет О. О. Богомольця
кафедра менеджменту охорони здоров Уя
(зав. - д. мед. н., проф. В.Д. Парт)
вул. Якубовського, 6, Кигв, 03191, Укра'ша
Bogomolets National Medical University
Department of Health Management
Yakubovskogo Str., 6, Kyiv, 03191, Ukraina
e-mail: managementnmu@gmail.com
Ключовi слова: синдром емоцшного вигорання, медичш nрацiвники, типи трудовог мотивацИ Key words: burnout syndrome, healthcare workers, types of work motivation
Реферат. Особенности развития синдрома эмоционального выгорания у медицинских работников с различными типами трудовой мотивации. Вежновець Т.А., Парий В.Д. Статья посвящена изучению особенностей формирования синдрома эмоционального выгорания у медицинских работников с различными типами трудовой мотивации. Установлено, что для каждого мотивационного типа синдром формируется на действие определенных психотравмирующих факторов, а именно: для инструментального типа - чрезмерная концентрированность на получении материального вознаграждения, для профессионального типа -чрезмерный контроль эмоций в значительных по объему профессиональных коммуникациях и высокая психоэмоциональная перегрузка, для патриотического типа - высокий уровень зависимости от социального одобрения, высокий уровень коммуникативной активности, высокий уровень психоэмоциональной перегрузки, для хозяйственного типа - недоверие, для люмпенизированного типа - любой труд. Профилактика синдрома эмоционального выгорания у медицинских работников должна осуществляться с учетом особенностей психотравмирующих факторов в зависимости от типа трудовой мотивации.
Abstract. Features of burnout syndrome development in healthcare workers with different types of work motivation. Vezhnovets T.A., Pariy V.D. The article presents the results of researches of peculiarities of burnout syndrome formation in healthcare workers with different types of work motivation. It is discovered that the syndrome is formed for each motivational type as mechanism of psychological protection against the action of certain stressful factors, namely: for instrumental type - an excessive concentration on obtaining material rewards; for professional type - an excessive control of emotions in substantial professional communications and high psycho-emotional overload; for patriotic type - high level of dependence on social approval, a high level of communicative activity, a high level of psycho-emotional overload, for economical type - distrust, for lumpenized - any labor. Prevention of burnout syndrome in healthcare workers has to be realized taking into account peculiarities ofpsycho-traumatic factors depending on the type of work motivation.
В умовах реформування медично1 галузi особливого значення набувае проблема профь лактики розвитку синдрому професшного вигорання у медичних пращвниюв. Реформування галузi передбачае надання медично1 допомоги населенню на яюсно новому рiвнi, а синдром професшного вигорання у медичних пращвниюв може негативно впливати на яюсть надання ще1 допомоги [6, 7, 8, 10, 11, 13]. За даними Williams E.S. et al. (2007), найбшьшу кшьюсть медичних помилок у робот допускають лшар^ яю мають синдром професшного вигорання [14].
На сьогодш у свт частота виявлення синдрому професшного вигорання у медичних пращвниюв коливаеться вщ 20% до 75% залежно
вщ рiзноманiтних чинниюв, до яких вщносять посаду, квалiфiкацiю, стать, вш, особистюш якосп, умови пращ [9, 10, 12, 13]. KpiM того, значний вплив на розвиток синдрому у медичних пращвниюв мае неефективний кадровий менеджмент. На думку Chen K. еt al. (2013), у лiкарiв розвиток зазначеного синдрому зумов-лено неадекватною системою оцшки та ор-гашзацшною культурою в закладi [8]. Bragard I. et al. (2014) вказують на тюний зв'язок розвитку синдрому емоцшного вигорання з високим психоемоцшним навантаженням на робот^ з вщ-сутнютю сощально! шдтримки та з обмежешстю ресуршв [7]. Дослщжуючи синдром емоцшного вигорання у лiкарiв швидко! допомоги,
Симоненко С.М. та Плющ I.A. (2009) встанови-ли, що в переважнш бшьшосп випадкiв синдром розвиваеться внаслiдок вiдсутностi адекватно! системи мотиваци працiвника [5].
Тобто помилки кадрового менеджменту в закладi охорони здоровя щодо створення системи мотиваци можуть зумовити розвиток у медичних пращвниюв синдром професiйного вигорання i, як наслiдок, призвести до негативного впливу на яюсть надання медично! допомоги в заклада
На думку Герчакова B.I., система мотиваци може бути ефективною, якщо вона буде побу-дована на основi цiнностей внутршньо! мотиваци кожного працiвника [1, 2]. Зпдно з його теорiею типолопчно! мотиваци трудово! дiяль-ностi, працiвникiв будь-яких оргашзацш можна розподiлити на 5 мотивацшних типiв (шстру-ментальний, професшний, патрiотичний, госпо-дарський та люмпешзований) залежно вiд переваги внутрiшнiх мотивiв, якi мають значення провщно! цшносп для них у роботi. Для кожного мотивацшного типу характерний свш внутрiшнiй провiдний мотив, який визначае головну цшнють у роботi: для шструментального типу - заробiтна плата, для професшного типу - професшний усшх, для патрiотичного - причетшсть до спшь-но! справи, для господарського - вщповь дальнiсть у робот^ для люмпенiзованого -уникнення будь-яко! роботи.
Зважаючи на те, що серед медичних пращв-ниюв можуть бути рiзнi мотивацiйнi типи з рiзними провiдними внутрiшнiми мотивами, виникае питання щодо особливостей розвитку у них синдрому професшного вигорання. На сьогодш в лiтературi такi дослщження вiдсутнi.
Мета нашого дослiдження полягала у визна-ченнi особливостей розвитку синдрому емоцш-ного вигорання (СЕВ) у медичних пращвниюв з рiзними типами трудово! мотиваци.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Проведено психологiчне дослщження лiкарiв та медичних сестер закладiв охорони здоровья м. Херсона за методикою дiагностики рiвня емоцш-ного вигорання В.В. Бойка та за методикою виз-начення мотивацшних титв B.I. Герчакова [1, 4].
Методика В.В. Бойка дае можливють ощнити три фази розвитку СЕВ (фаза напруження, резистентносп та виснаження), кожна з яких мае 4 симптоми, а саме: фаза напруження (ФН) -«переживання психотравмуючих обставин» (н1), «незадоволешсть собою» (н2), вiдчуття «загна-ностi у кут» (н3), «тривога й депресiя» (н4); фаза резистентносп (ФР) - «неадекватне вибiркове
емоцшне реагування» (р1), «емоцшно-моральна дезорiентащя» (р2), «розширення сфери економи емоцш» (р3), «редукщя професiйних обов'язюв» (р4); фаза виснаження (ФВ) - «емоцшний дефщит» (в1), «емоцшне вщчуження» (в2), «осо-бистiсне вiдчуження (деперсоналiзацiя)» (в3), «психосоматичш та психовегетативнi порушен-ня» (в4). Фази синдрому мають рiзнi ступеш формування: несформований (менше 61 бала), сформований (61 бал i бшьше).
Методика визначення мотивацiйних типiв В.1. Герчакова дозволяе оцiнити у пращвника се-реднiй iндекс в умовних одиницях за 5 моти-вацшними типами (iнструментальний (1Н), професшний (ПР), патрiотичний (ПА), госпо-дарський (ГО), люмпешзований (ЛЮ)). Найбшь-ший за значенням середнiй iндекс визначае про-вiдний мотивацiйний тип у пращвника.
У дослщженш брали участь 120 медичних иращвниюв, серед яких 64 лiкарi та 56 медичних сестер. Середнш вiк медичних сестер становив 39,28±1,95 року, середнiй вш лiкарiв - 46,63±2,52 року (р>0,05). Середнiй стаж медичних сестер та лiкарiв становив вiдповiдно 16,8±1,85 року та 17,2±2,23 року (р>0,05). Розподш респондентiв за вiком та стажем у цшому вiдповiдае генеральнiй виборщ.
Отриманi результати були обробленi з вико-ристанням статистично! програми Microsoft Excel, коефщенту згоди Пiрсона (х2), коеф> цiенту лiнiйно! кореляцi! Ирсона (гр).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
На першому етапi дослiдження медичних пра-цiвникiв з рiзними мотивацiйними типами було розподшено за ступенем сформованосп СЕВ на двi групи (1 група - особи зi сформованою фазою СЕВ (61 i бшьше балiв), 2 група - особи з несфор-мованою фазою СЕВ (менше 61 бала) (табл. 1).
Розподш мотивацiйних титв серед медичних иращвниюв з рiзними ступенями сформованостi фаз СЕВ за коефщентом згоди Пiрсона (х2) мае достовiрнi вiдмiнностi (х2=15,8, df=4, х2табл =9,42). Найбiльша частка осiб зi сформованою фазою СЕВ виявлена серед медичних пращв-никiв з патрютичним мотивацiйним типом. Ймовiрно, що це е найбшьш уразливий тип для розвитку СЕВ серед медичних пращвниюв. Зазначене зумовлено тим, що провщним мотивом для цих ошб е важливють суспiльного визнання !х досягнень та причетнiсть до за-гально! справи як головна щншсть у роботi.
За даними С.Я. Дубич та Ю.М. Василь-ковсько! (2010), якi вивчали зв'язок особистюних властивостей працiвникiв з рiзними типами
трудово! мотиваци, особи з провщним патрютич-ним типом трудово! мотиваци характеризуются такими властивостями, як сощабшьшсть, орiен-тацiя на соцiальне схвалення результата !х ро-боти [3]. Ймовiрно, що для них психотрав-
муючими чинниками в роботi, на дда яких розвиваеться СЕВ, е високий рiвень залежностi вiд соцiального схвалення, високий рiвень ко-мунiкативно! активносп, високе психоемоцiйне перевантаження.
Таблиця 1
Розподш мотивацшних титв серед медичних пращвни^в з рiзним ступенем сформованост1 фаз СЕВ (у %)
Назва мотивацшних титв Частка ос1б за ступенем сформованосп фази у %
Сформована Несформована
шструментальний 25±4,2 75±4,2
профссшний 36±4,7 64±4,7
патрiотичииИ 38±4,7 62±4,7
господарський 25±4,2 75±4,2
люмпен1зовании
10±2,9
90±2,9
Найменшу частку осiб зi сформованими фазами СЕВ становлять медичш працiвники з люмпенiзованим типом, провщним мотивом для яких е уникнення само! роботи, мiнiмiзацiя тру-дових зусиль на рiвнi, допустимому керiвником. Цей тип характеризуеться байдужютю, вщсут-нiстю вiдповiдальностi, уникненням прагнення до виконання роботи [3]. Ймовiрно, що таю особи менше всього схильш до розвитку СЕВ, тому що, для того щоб «вигор^и», працiвник
повинен «загорiтися», тобто бути активно залу-ченим до трудово! дiяльностi, що абсолютно не притаманно працiвникам з люмпенiзованим типом трудово! мотиваци.
Для визначення вiрогiдних зв'язюв мiж значенням середнiх оцiнок симптомiв СЕВ та значенням середнiх шдекшв мотивацiйних типiв медичних працiвникiв були розраховаш коеф> цiенти кореляцi! Ирсона (гр). Результати коре-ляцiйного аналiзу представленi в таблицi 2.
Таблиця 2
Коеф^енти кореляцп Пiрсона мiж значеннями середнiх оц1нок симптомiв СЕВ та значеннями середшх 1ндекс1в мотивацшних тишв
Коефщенти кореляци (критичне значения гр =0,23 при df=50, р<0,05)
Н1 Н2 Н3 Н4 Р1 Р2 Р3 Р4 В1 В2 В3 В4
1Н 0,2 0,02 0,43* 0,2 0,2 0,15 0,13 -0,09 0,32* 0,22 0,30* 0.32*
ПР 0,05 -0,32* -0,19 0,2 0,12 0,09 0,15 -0,09 0,02 -0,04 -0,01 0,25*
ПА -0,17 -0,02 0,20 0,19 -0,15 0,07 -0,09 -0,13 0,38* -0,03 -0,03 -0,06
ГО -0,02 -0,11 -0,04 -0,17 0,38* 0,04 -0,15 0,06 -0,12 -0,03 0,01 -0,1
ЛЮ -0,11 0,32* 0,08 -0,18 0,03 0,06 -0,01 0,01 0,24* -0,07 0,12 -0,31*
Прим1тка: * - гр > критичного значення гр
Аналiз представлених у таблицi 2 даних симптомiв вiдчуття «загнаностi у кут» (н3),
свiдчить, що достовiрний позитивний лшшний «емоцiйний дефiцит» (в1), «деперсоналiзацiя»
кореляцшний зв'язок визначений мiж середнiм (в3), «психосоматичнi та психовегетативнi
iндексом шструментального типу та значеннями порушення» (в4) (р<0,05). Цим особам, для яких
провщним мотивом е заробггна плата як головна цiннiсть у робот^ притаманнi такi властивостi, як прямолшшшсть, впертiсть, активнiсть, самовпев-ненють, конфлiктнiсть, незалежнiсть [3].
Ймовiрно, психотравмуючими чинниками в трудовiй дiяльностi, що зумовлюють у них розвиток СЕВ, для цих працiвникiв е надмiрна сконцентрованiсть на отриманнi матерiально! винагороди, що призводить до вщчуття «загна-ностi в кут», до спустошення, автоматизму в роботi, до ^норування емоцшно! складово! ефек-тивного сшлкування з пацiентами та колегами, до формування цишзму та хворобливих сташв (пiдвищена втомлюванiсть, бiль у серщ, коли-вання артерiального тиску, безсоння тощо). Профiлактичнi заходи з попередження розвитку СЕВ у цих ошб повиннi бути спрямованi на задоволешсть !х провiдного мотиву -матерiальна винагорода.
У медичних пращвниюв з професiональним типом трудово! мотиваци зi збiльшенням се-реднього шдексу мотивацiйного типу спосте-рiгаеться достовiрне зменшення значення симптому «незадоволешсть собою» (н2) та збiльшення середнього значення симптому «пси-хосоматичнi та психовегетативш порушення» (в4) (р<0,05). Цим пращвникам, провiдним мотивом для яких е досягнення професшного усшху, притаманнi таю властивосп, як високi iнтелектуальнi здiбностi, кмiтливiсть, емоцiйна стриманiсть, чутливiсть, незалежшсть, само-стiйнiсть, iнiцiативнiсть, гнучкiсть [3]. Ймовiрно, що вказанi особистiснi властивосп попе-реджають розвиток у них СЕВ. Проте за рахунок надмiрного контролю емоцiй у значних за обсягом комунiкацiях е висока вiрогiднiсть розвитку психосоматичних та психовегетативних порушень. Профiлактика СЕВ у цих осiб повинна бути спрямована на попередження психоемоцiйного перевантаження в роботi.
У медичних пращвниюв з патрiотичним типом трудово! мотиваци, для яких провщним мотивом дiяльностi е причетнiсть до суспiльно важливо! дiяльностi, до суспiльного визнання, встановлений достовiрний позитивний зв язок мiж середшм значенням iндексу мотивацiйного типу та середшм значенням симптому «емо-цшний дефщит». Ймовiрно, що у цих пращв-никiв у результатi прагнення до участ у виконаннi суспшьно важливо! роботи, до роботи в командi розвиваеться симптом «емоцiйного дефщиту», який проявляеться у вiдчуттi емо-цiйно! спустошеностi вiд активно! комушкаци при виконаннi командно! роботи, вщ невизнання !х значущостi в колективi та вiдданостi роботi.
Профiлактика СЕВ у вказаних ошб повинна бути спрямована на попередження психоемоцiйного перевантаження та застосування нематерiальних стимулiв (визнання !х значущостi та вiдданостi справ^.
У медичних працiвникiв з господарським типом трудово! мотиваци встановлено досто-вiрний позитивний зв язок мiж середшм ш-дексом типу та значенням симптому «неадек-ватне вибiркове емоцiйне реагування» (р<0,05). Цi працiвники характеризуються сильною волею, товарисьюстю, вiдкритiстю, уважнiстю до людей [3]. Можливо, тому у них формуеться психо-логiчна захисна реакщя у виглядi симптому «неадекватного вибiркового емоцiйного реагування», що проявляеться в негативному впливi настрою на професшну дiяльнiсть. Для цих ошб психотравмуючим чинником може бути не-довiра та контроль !х дiяльностi. Профiлактика синдрому професшного вигорання у вказаних ошб повинна бути спрямована на формування вмшня управляти емоцiями та на забезпечення високого рiвня довiри до них.
У медичних пращвниюв з люмпешзованим типом трудово! мотивацi! встановлений позитивний зв'язок мiж середнiм шдексом типу та значенням симптомiв «невдоволешсть собою», «емоцiйний дефiцит» та негативний зв'язок зi значенням «психосоматичнi та психовегетативш порушення». Ймовiрно, що щ особи вiдчувають невдоволенiсть собою через те, що вони, в принциш, не можуть отримувати задоволення вщ роботи, а позитивний зв'язок з рiвнем емо-цiйного дефiциту вказуе на мiнiмiзацiю емо-цiйно! складово! у професшнш дiяльностi. Психотравмуючими чинниками для них е робота та необхщнють витрачати емоцi! у процесi !! виконання. Профiлактика СЕВ у вказаних ошб повинна бути спрямована на формування зацiкавленостi до роботи.
Аналiз представлених даних свiдчить, що у медичних пращвниюв з рiзними провщними мотивами симптом «психовегетативнi та психо-соматичнi порушення» мае рiзнi причини формування, а саме: в шструментального типу -виражена концентращя зусиль на отримання прибутку чи винагороди, у професюнального типу - психоемоцшне перевантаження в комуш-кацiях на тлi вираженого самоконтролю сво!х емо-цiй. Вiрогiднiсть розвитку симптому «психовегетативш та психосоматичш порушення» буде тим бшьша, чим бiльше у пращвника виражений ш-струментальний та професюнальний тип. У той же час, чим бшьше виражений люмпешзований тип, тим менша вiрогiднiсть розвитку цих порушень.
Таким чином, серед медичних пращвниюв виявлена найбiльша частка осiб зi сформованими фазами СЕВ серед ошб з патрютичним типом, а найменша - з люмпешзованим типом трудово! мотиваци. Крiм того, залежно вiд типу трудово! мотиваци, у медичних пращвниюв розвиваються характернi для кожного типу симптоми, а саме: для шструментального типу - «загнаност у кут», «емоцiйний дефiцит», «деперсоналiзацiя», «пси-хосоматичш та психовегетативнi порушення», для професюнального типу - «психосоматичнi та психовегетативш порушення», для патрю-
тичного типу - «емоцшний дефiцит», для гос-подарського типу - «неадекватне вибiркове емо-цiйне реагування», для люмпешзованого типу -«невдоволенiсть собою», «емоцшний дефщит».
Виходячи з того, що СЕВ для кожного типу трудово! мотиваци виникае як мехашзм пси-хологiчного захисту на дiю певних психотрав-муючих чинникiв, профiлактику СЕВ у медичних пращвниюв необхщно здiйснювати з урахуванням характерних для кожного типу чинникiв (табл. 3).
Таблиця 3
Профшактичш заходи СЕВ у медичних пращвник1в залежно вщ типу трудово!' мотиваци
Тип трудово! мотиваци
Проф1лактичн1 заходи
1нструментальнии
патрютичнии
надм1рна сконцентрован1сть на отриманн1 матер1ально! винагороди
високиИ р1вень залежност1 ввд соц1ального схвалення, високиИ р1вень комушкативно! активност1
забезпечення матер1ально! мотиваци
попередження психоемоц1иного перевантаження у робот1
професюнальний
надм1рнии контроль емоц1й у значних за обсягом профес1йних комун1кац1ях та високе психоемоцшне перевантаження
попередження психоемоцшного перевантаження у робот1 та обовязкове застосування нематер1альних стимул1в (визнання значущосп та в1дданост1 колективу, сусп1льно важливш справ1)
господарськии
недов1ра
навчання методам управлшня емоц1ями та забезпечення високого р1вня дов1ри в робот1
люмпен1зовании
будь-яка робота
формування зац1кавленост1 до роботи
П1ДСУМОК
Виявленi особливостi формування СЕВ у медичних пращвниюв залежно вщ типу трудово! мотивацii необхiдно враховувати при розробщ
профiлактичних заходiв, спрямованих на попередження його розвитку та на полшшення якостi надання медично! допомоги.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Герчиков В.И. Типологическая концепция трудовой мотивации. Часть 1. / В.И. Герчиков // Мотивация и оплата труда. - 2005. - № 2. - С. 53-62.
2. Герчиков В.И. Типологическая концепция трудовой мотивации. Часть 2. / В.И.Герчиков // Мотивация и оплата труда. -2005. -№3. - С. 2-6.
3. Дубич С.Я. Зв'язок особистюних властивостей пращвнишв з р1зними типами !х трудово!' мотиваци / С.Я. Дубич, Ю.М. Васильковська // Режим доступу http://www.rusnauka.com/35_0INBG_2010 /Psihologia/ 76040.doc.htm
4. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учеб. пособие / Д.Я. Райгородский. - Самара: Издат. дом «БАХРАХ -М», 2005. - 672 с.
5. Симоненко С.М. Психолопчний супроввд медично! практики у ввддшенних реашмацш та ш-тенсивно! терапп / С.М. Симоненко, 1.А. Плющ // Наука i освгга. - 2009. -№5. - С.155-160.
6. Benson S.G. Understanding and motivating health care employees: integrating Maslow's hierarchy of needs, training and technology / S.G. Benson S.P. Dundis // J. Nurs. Manag. - 2003. - Vol. 11, N 5. - P. 315-320.
7. Bragard I. Quality of work life, burnout, and stress in emergency department physicians: a qualitative review / I. Bragard, G. Dupuis, R. Fleet // BMC Res. Notes. - 2015. - N 8. - P. 116.
8. Burnout, job satisfaction, and medical malpractice among physicians / K.Y. Chen, C.M. Yang, C.H. Lien,
H.Y. Chiou [et al.] // Int. J. Med. Sci. - 2013. - Vol. 28, N 10, 11. - P. 1471-1478
9. Conditions and motivations for the work of nurses and physicians in high complexity emergency services / A.C. Mendes, de J.L. Araújo Júnior, B.M. Furtado. [et al.] // Rev. Bras. Enferm. - 2013. - Vol. 66, N 2. - P. 161-166.
10. Gaki E. Investigating demographic, work-related and job satisfaction variables as predictors of motivation in Greek nurses / E. Gaki, N. Kontodimopoulos, D. Niakas // J. Nurs Manag. - 2013. - Vol. 21, N 3. - P. 483-490.
11. Lee T. Engaging doctors in the health care revolution / T. Lee, T. Cosgrove // Harv. Bus. Rev. - 2014. -Vol. 92, N 6. - P. 104-138.
12. Nantha Y.S. Intrinsic motivation: how can it play a pivotal role in changing clinician behaviour? / Y.S. Nantha // J. Health Organ Manag. - 2013. - Vol. 27, N 2. - P. 266-272.
13. The effects of health worker motivation and job satisfaction on turnover intention in Ghana: a cross-sectional study / M. Bonenberger, M. Aikins, P. Akweongo, K. Wyss // Human Resources Health. - 2014. - N 8. - P. 12-43.
14. The relationship of organizational culture, stress, satisfaction, and burnout with physician-reported error and suboptimal patient care: results from the MEMO study / E.S. Williams, L.B. Manwell, T.R. Konrad, M. Linzer // Health Care Manage Rev. - 2007. - Vol. 32, N 3. - P. 203-212.
REFERENCES
1. Gerchikov VI. [The typological concept of motivation. Part 1.]. Motivatsiya i oplata truda. 2005,2:53-62. Russian.
2. Gerchikov VI. [The typological concept of motivation. Part 2.]. Motivatsiya i oplata truda. 2005,3: 2-6. Russian.
3. Dubych SY, Vasylkovska Y. [Link of personal properties of employees with different types of work motivation]. Available from: http://www.rusnauka. com/35_0INBG_2010 /Psihologia/ 76040.doc.htm/. Russian.
4. Raigorodskii DYa. [Practical psychodiagnostics. Methods and test]. Samara: Publishing Home « BAKHRAKH -M », 2005;672. Russian.
5. Symonenko SM, Plyushch IA. [Psychological support of medical practices in departments of intensive care]. Nauka i osvita. 2009;5:155-60. Ukraine.
6. Benson SG, Dundis SP. Understanding and motivating health care employees: integrating Maslow's hierarchy of needs, training and technology. J. Nurs Manag. 2003;11(5):315-20.
7. Bragard I, Dupuis G, Fleet R. Quality of work life, burnout, and stress in emergency department physicians: a qualitative review. BMC Research Notes. 2015;8:116.
8. Chen KY, Yang CM, Lien CH, Chiou HY, Lin MR, Chang HR, Chiu WT. Burnout, job satisfaction, and
medical malpractice among physicians. Int J. Med Sci. 2013;28,10(11):1471-8.
9. Mendes AC, de Araújo Júnior JL, Furtado BM, Duarte PO, da Silva AL, Miranda GM Conditions and motivations for the work of nurses and physicians in high complexity emergency services. Rev Bras Enferm. 2013;66(2):161-6.
10. Gaki E, Kontodimopoulos N, Niakas D. Investigating demographic, work-related and job satisfaction variables as predictors of motivation in Greek nurses. J. Nurs Manag. 2013;21(3):483-90.
11. Lee T, Cosgrove T. Engaging doctors in the health care revolution. Harv Bus Rev. 2014;92(6):104-38.
12. Nantha Y.S. Intrinsic motivation: how can it play a pivotal role in changing clinician behaviour? J. Health Organ Manag. 2013;27(2):266-72.
13. Bonenberger M, Aikins M, Akweongo P, Wyss K. The effects of health worker motivation and job satisfaction on turnover intention in Ghana: a cross-sectional study. Human Resources for Health. 2014;Aug(8):12-43.
14. Williams ES, Manwell LB, Konrad TR, Linzer M. The relationship of organizational culture, stress, satisfaction, and burnout with physician-reported error and suboptimal patient care: results from the MEMO study. Health Care Manage Rev. 2007;32(3):203-12.
Crarra Hagmm^a go pegaKmi' 18.04.2016
♦
132
ME^HHHI nEPCnERTHBH
