CC BY
177
Н. Строченко, канд. экон. наук, доц.
Сумской национальный аграрный университет, Сумы
ЭКСПОРТ ЗЕРНОВЫХ И РЕСУРСНАЯ ЭКОНОМИКА УКРАИНЫ: ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ СТАНДАРТИЗАЦИЯ И СЕРТИФИКАЦИЯ
Целью статьи является социо-эколого-экономический анализ и обоснование эффективности процедур экологических стандартизации и сертификации по выращиванию и экспорту зерновых культур. Предложено определять экономическую эффективность использования стандартов по экологической сертификации в сфере аграрного природопользования качественными и количественными методами. Качественное оценки эффективности стандартизации предложено проводить по анализу экономических преимуществ, сравнением объема производства определенного количества и качества продукции и матричным методом. Количественное оценивание экономической эффективности стандартизации предложено проводить на основании доходов и затрат. Проведено обоснование экономической эффективности стандартов по экологической сертификации на примере выращивания и экспорта рапса косвенным методом на государственном уровне.
Ключевые слова: стандартизация, экспорт, зерновые культуры, эффективность.
N. Strochenko, PhD in Economics, Associate Professor Sumy National Agrarian University, Sumy
GRAIN EXPORTS AND RESOURCE ECONOMY OF UKRAINE: ECOLOGICAL STANDARDIZATION AND CERTIFICATION
The second option (development of institutional support for environmental certification of agricultural production in the system of agrarian nature) the costs of institutional support for environmental certification in recent years to 65 times smaller than the first option. These results reflect the effectiveness of the implementation of environmental certification standards in agrarian nature: environmental standards and audit motivation agrarian nature management, IT monitoring system and others.
Keywords: standardization, export, crops, efficiency.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 160: 81-85 УДК 336.748 JEL F 310
е. Ткач, канд. екон. наук, доц., С. Ткач, здобувач, асист.
Чержвецького нацюнального ужверситету iM. Ю. Федьковича, Чержвщ
ПРИЧИНИ ТА НАСЛ1ДКИ ВАЛЮТНО-КУРСОВО1 ДИНАМ1КИ В УКРА1Н1
В статт/' до^джено фактори, що здйснюють вплив на процес валютного курсоутворення в Укран, а також на-сл/'дки валютно-курсових коливань для економки нашоi кра/ни. Об^рунтовано недоцтьн/'сть застосування режиму жорсткоi фшсаци валютного курсу в умовах перманентно високоi шфляцп. Запропоновано заходи, необхiднi для зба-лансування валютно-курсових вiдносин та запобiгання рiзких коливань на валютному ринку в Укран. Ключовi слова: валютний курс; девальваця; валютний ринок; платiжний баланс.
Постановка проблеми. Курсовi коливання на валютному ринку краТни безпосередньо вщображаються на ктькюних та якюних параметрах функцюнування ТТ еко-номiчноТ системи. Девальвацмно-ревальвацмы процеси здатн впливати не т^ьки на умови зовншньоТ торпвл^ а й на рiвень доходiв населення краТни, стабтьнють функцюнування бангавськоТ системи тощо. В свою чергу, ви-важена полiтика центрального банку в сферi валютного регулювання е передумовою сшкого економiчного зрос-тання та пщвищення рiвня добробуту краТни. Тому до-слщження фаюг^в, а також мехаызму валютного курсоутворення в УкраТн набувае особливоТ актуальность
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Досль дженню особливостей функцiонування валютного ринку та його впливу не реальний сектор економки присвячено велику ктькють праць таких зарубiжних та вiтчизняних вчених як А. Маршалла, К. Кулкарш, П. Мессона, С. Мап, П. Кенена, Р. Манделла, О. Дзюблюка, В. Гееця, В. Мь щенка, М. Савлука та н Незважаючи на Тхнiй вагомий вклад у розробленють даноТ тематики, малодослщжени-ми залишаються особливостi валютного курсоутворення в краТнах з транзитивною економiкою та високим ступе-нем iнтеграцiТ у мiжнароднi економiчнi вiдносини.
Метою даноТ статтi е виявлення та обфунтування основних причин та потенцiйних наслщюв валютно-курсових коливань в УкраТнк
Виклад основного матерiалу. Згiдно основних парадигм сучасноТ економiчноТ теори, девальвацiя нацю-нальноТ валюти здмснюе позитивний вплив на динамiку експортноТ дiяльностi краТни. В той же час, зниження валютного курсу нацюнальноТ грошовоТ одиницi негативно позначаеться на динамiцi iмпортних операцiй, в основному, через пщвищення вартосп товарiв та по-
слуг iноземного походження в е^валент нацiональноТ валюти. Аксюмою стало також те, що ревальва^я грошовоТ одиницi, навпаки, стимулюе iмпорт i дестимулюе експорт краТни. Через це, прихильники гнучкого режиму валютного курсоутворення переконують, що риню^ флуктуаци валютного курсу здатн автоматично вирiв-нювати сальдо платiжного балансу краТни, уникаючи, при цьому, перекоав у струю^ зовнiшнiх платежiв.
Проте емтричы дослiдження показали, що в корот-костроковому перiодi девальвацiя нацюнальноТ грошовоТ одиниц часто, навпаки, призводить до попршення сальдо торговельного балансу краТни. Пояснюеться це дiею так званого ефекту и-кривоТ, який полягае в тому, що в короткостроковому перюд^ коли суб'екти зовншньоеко-номiчних вiдносин не встигають пристосуватися до ва-лютно-курсових змiн, а вщтак попит на Тхню продукцю е недостатньо еластичним, зниження курсу нацюнальноТ валюти спричиняе попршення сальдо зовншньоТ торпв-лк I ттьки з плином часу, коли експортери адаптують свою виробничу, iнвестицiйну та торговельну дiяльнiсть до нових умов, а iмпортери вiдчують суттеве зниження попиту на свою продукцю, зовншньоторговельне сальдо краТни почне демонструвати позитивну динамку [1; 2].
Проте навпъ в довгостроковому пер^ девальвацiя не завжди забезпечуе формування активного сальдо зовшшньоТ торгiвлi. Якщо краТна мае високу граничну схильнють до споживання iмпортних благ, при недоста-тньому рiвнi iмпортозамiщення, зниження валютного курсу не призведе до скорочення iмпортних операцш. Наприклад, пiсля рiзкоТ девальвацп гривнi наприкiнцi 2008 року вщ'емне сальдо зовнiшньоТ торгiвлi УкраТни так i не набуло додатного значення, а, навпаки, ттьки почало зростати (рис. 1).
© Ткач е., Ткач С., 2014
Рис. 1. Динамiка сальдо рахунку поточних оnерацiй в УкраТш у 2009-2013 роках, млрд дол США
-1,7 1 ■
-3,0 1 1
1 1
О -8,0 | 1
5 - |и,и -10,2 1
а. |
-1^4,3
-16,-4
' 2009 2010 2011 2012 2013
'-'Сальдо рахунку поточних операшй
* Джерело: складено за даними [3]
Протягом 2009-2013 рогав валютний курс гривнi фа-ктично залишався незмiнним. В той же час, дефщит сальдо зовнiшньоí торгiвлi УкраТни зрiс у 9,6 разу. Пе-ревищення обсягiв iмпорту над експортом, зокрема у 2009 та 2010 роках, могло бути ще бтьшим, якби не призупинення програм споживчого кредитування в бан-гавському секторк Проте одразу, як ттьки вп"чизняна економiка почала виходити з рецесивного стану, дещо вiдновилося кредитування, споживання iмпортних то-варiв стрiмко прискорилося.
Одшею з основних причин зростання дефщитносл сальдо е погiршення умов зовшшньоТ торгiвлi УкраТни з Ышими краТ'нами. По-друге, неефективною е система розподту нацiонального доходу мiж споживчим та ви-робничим секторами економки [4, c. 133]. В перюд еко-номiчного зростання, при висош граничнiй схильностi до споживання ^ в першу чергу, до споживання iмпорт-них товарiв i послуг, зростаючий нацiональний дохiд трансформуеться не в швестици, а в джерело фЫансу-вання iмпортних операцiй.
Про те, що в УкраТш гранична схильнють до споживання iмпортних товарiв знаходиться на високому рiв-нi свiдчить динамiка iмпортних операцш в 2013 роцi. В той час, коли обсяги iмпорту природного газу та про-дукцií машинобудування дещо скоротилися, внаслiдок спаду виробництва та впровадження утилiзацiйного збору на кутвлю автомобiлiв вiдповiдно, споживчий iмпорт, зокрема iмпорт готових продуктiв харчування та послуг, навпаки, мав тенден^ю до зростання. Одшею з основних причин зростання споживчого iмпорту стало якраз пщвищення рiвня реальних зароб^них плат впродовж року на 8,2 % [5].
Окрiм торговельного сальдо, девальва^я нацюна-льноТ валюти негативно позначаеться i на рiвнi добро-буту населення краТни. Зниження кутвельноТ спромож-ностi нацiональноí грошовоТ одиницi, що е наслiдком девальвацмних процесiв, призводить до зменшення реальних доходiв, насамперед, тих господарюючих суб'екпв, що отримують надходження саме в нацюна-льнiй валютi. Також девальва^я часто тягне за собою Ыфляцю, в першу чергу через зростання цЫ на iмпорт-нi товари, яга входять до споживчого кошика, а, подруге, через "пщтягування" цЫ на вiтчизнянi товари до цЫ на товари закордонного походження. Звичайно, що це негативно позначаеться на вах споживачах внутрш-нього товарного ринку, в тому чи^ експортоорiентова-них пiдприемницьких структурах, яга шбито мали б отримати вигоду вщ девальвацií.
З огляду на це, можна констатувати, що девальва-цмш процеси в Украíнi в основному призводять до не-гативних як со^альних, так i економiчних наслiдкiв. Тому основним завданням, яке стоТть перед НБУ, задля забезпечення стабтьност нацiональноí грошовоТ оди-ницi, е недопущення так званих "девальвацшних шокiв", якi можна було спостер^ати наприкiнцi 2008 року та на початку 2014 року. Саме з метою стаб^зацп валютно-курсовоТ динамiки центробанк нашоТ краТни впродовж останшх рокiв намагався використовувати фксовану прив'язку курсу нацiональноí валюти до ЫоземноТ, а саме долара США. Водночас, за класифка^ею режимiв валютного курсоутворення, яку здiйснюе МВФ, в УкраТш застосовуеться режим "керованого плавання без наперед визначеного курсового орiентиру".
Застосування даного валютно-курсового режиму в УкраТш мае, на наш погляд, два основних негативних прояви. По-перше, вщсутнють курсового орiентиру по-збавляе можливосп економiчних суб'ектiв спрогнозува-ти динамку валютного курсу нацюнальноТ грошовоТ одиниц в перiод валютно-курсових флуктуацй А це, в свою чергу, призводить до ще бтьшоТ розбалансова-ностi попиту та пропозици на валютному ринку, i як на-слiдок, ще сильнiшого його розхитування. По-друге, фасована прив'язка валютного курсу нацюнальноТ валюти до шоземноТ впродовж тривалого часу може при-звести до появи девальвацмного тиску внаслщок укрт-лення iндексу реального ефективного обмiнного курсу (РЕОК). Особливо це стосуеться украТнських реалiй, коли в умовах постмних Ыфляцмних очкувань, разом з укрiпленням курсового "якоря" (долара США), по вщно-шенню до валют краТн - основних торговельних парт-нерiв УкраТни, укртлюеться й ефективний обмiнний курс гривш. Бiльше того, навiть тодi, коли обмшний курс залишатиметься на незмшному рiвнi, високi тем-пи шфляци в нашiй краíнi, що часто перевищують аналопчш показники в краТнах з якими УкраТна реаль зуе зовшшньоторговельш вiдносини, призводитимуть до ревальваци РЕОК. Укрiплення ж останнього попр-шуе умови зовнiшньоí торгiвлi для втизняних експор-терiв, в основному через зниження конкурентоспро-можностi Тхшх товарiв на закордонних ринках, та водночас покращуе Тх для iмпортерiв. В результатi, така ситуа^я спричиняе перевищення попиту на шоземну валюту над ТТ пропозицiею на в^чизняному валютному ринку. Вiдтак необхщним е застосування штервенцй ноТ пол^ики НБУ задля утримання валютного курсу гривш на незмЫному рiвнi (рис. 2).
Рис. 2. Взаемозв'язок динамки iндексу РЕОК та сальдо валютних iнтервенцiй НБУ в 2011-2013 роках
* Джерело: складено за даними [6]
Як видно на рис. 2, в перюд коли Ыдекс РЕОК пщ-вищувався, що вказувало на попршення зовншньотор-говельноТ кон'юнктури для украТнських виробникiв, НБУ доводилося бтьше продавати iноземну валюту на мiж-банкiвському валютному ринку, ыж ТТ купувати. Таким чином, сальдо валютних штервенцм формувалося з вщ'емним значенням. I, навпаки, в т мiсяцi коли РЕОК девальвував, НБУ скуповував Ыоземну валюту i, тим самим, поповнював власнi золотовалютнi резерви.
Негативний вплив ревальвацп РЕОК досить легко продемонструвати на прикладi порiвняння динамiки валютного курсу украТнськоТ гривнi та росiйського рубля по вщношенню до американського долара впродовж 20112013 рокiв. За цей перiод офiцiйний курс росiйськоТ ва-люти девальвував на 7,8%, в той час як курс гривн зни-зився всього лише на 0,4% [7, 8]. В цих умовах обсяг експорту украТнськоТ продукцп до РоайськоТ Федерацп знизився з рекордних 19,8 млрд дол США за пщсумками
2011 року до 15,0 млрд дол США у 2013 роцк Позитивне сальдо торгiвлi товарами (без урахування енергоноспв) з Росмською Федерацю скоротилося за цей час з 10,4 млрд дол США до 5,4 млрд дол США [9].
Загалом же, впродовж 2013 року росмський рубль девальвував на 15,8% по вщношенню до долара США, а протягом першого мюяця 2014 року ще на 7,7%. Ту-рецька лiра в 2013 роц ослабилася на 21,9%, бторусь-кий рубль на 11,1%, евро - 4,5% [8, 10, 11, 12]. Зазна-чена динамка характеризуе зниження конкурентоспро-можност вп"чизняноТ продукци на ринках тих краТн, ва-люти яких девальвували (доля зазначених краТн у стру-ic^i зовнiшньоторговельного обороту УкраТни у
2012 роц становила 63,1 %) [9]. За таких умов, УкраТн важко сподiватися на формування сальдо поточного рахунку з додатним значенням, а вщтак i на збалансо-ванють валютного ринку.
Девальвацiя гривнi в подiбних ситуацiях е просто неминучою. I чим довше та сильнше НБУ намагаеться прив'язати валютний курс нацюнальноТ грошовоТ оди-ницi до якоТсь однiеТ валюти, тим глибшого падiння вар-то очiкувати. Саме так сталося в 2008 рощ коли дева-львацiя оцiнювалася на рiвнi 52% в рiчному вимiрi, та на початку 2014 року, коли впродовж перших трьох мь ся^в офiцiйний курс знизився з 7,99 грн/дол США до понад 12,0 грн/дол США. I це при тому, що безпечним
для економки краТни вважаеться рiвень девальваций що не перевищуе 7,0% протягом одного року.
Штучне утримання валютного курсу на незмЫному рiвнi "коштуе" для краТни дуже дорого. По-перше, як уже було зазначено, в сучасних умовах функцюнування економiки УкраТни юнуе велика ймовiрнiсть перманент-ноТ ревальвацiТ РЕОК, що негативно позначаеться на умовах зовшшньоТ торгiвлi УкраТни з Ышими краТнами. По-друге, фкса^я валютного курсу при негативному сальдо пла^жного балансу потребуе постiйних валютних Ытервенцм, що призводять до спустошення офщш-них мiжнародних резервiв. Якщо в серпнi 2011 року обсяг золотовалютних запасiв становив 38,2 млрд дол США, то на початок квггня 2014 року т^ьки 15,1 млрд дол США [6]. Фактично цей обсяг знаходиться на критичному рiвнi, нижче якого вЫ не може опускатися. Пояснити це можна тим, що певна мУмальна сума все ж мае залишатися в розпорядженн НБУ для того, щоб мати можливють ывелювати форс-мажорн обставини, пога-шати невщкпадну зовнiшню заборгованiсть чи здмсню-вати оплату iмпортних операцiй.
Крiм зовшшых чинникiв, що здiйснюють тиск на пла-тiжний баланс УкраТни, а вщтак i на валютний курс, юнуе й чимало внутршых. Одним з них е недовiра до нацюнальноТ' валюти з боку економiчних суб'екпв, особливо в умовах очкувань дестабiлiзацiйних процесiв у полiтичнiй сферi. Так, в перiод виборiв чи масових протестiв в Укра-Тш валютний курс гривнi по вщношенню до Ыоземних валют на мiжбанкiвському валютному ринку, а вщтак i на готiвковому, мае тенденцю до послаблення.
Падiння довiри до нацюнальноТ грошовоТ одинищ що супроводжуеться негативними очкуваннями, в тому чи^ девальвацiйними, спричиняе зростання обсягу полвковоТ iноземноТ валюти, що знаходиться в об^у поза банкiвською системою краТни. Протягом 2011 -2013 рогав обсяг продажу банками ЫоземноТ валюти населенню на 26,5 млрд дол США перевищив обсяг кутвл^ а обсяг гствковоТ ЫоземноТ валюти поза банками зрю за цей перюд на 23,3 млрд дол США (рис. 3).
Рис. 3. Прирiст готiвковоT шоземноТ валюти поза банкiвськими установами в УкраТН у 2011-2013 роках, млрд дол США
* Джерело: складено за даними [3]
На рис. 3 видно, що якби не постшна акумуля^я шоземноТ валюти поза банювським сектором з боку населення, то дефщиту платiжного балансу за пщсум-ками бiльшостi з мюя^в вдалося б уникнути. Це дозволило б, по-перше, дещо заощадити золотовалютт ре-зерви краТни за рахунок скорочення обсягiв валютних iнтервенцiй НБУ, а, по-друге, зменшити обсяг зовнiшнiх запозичень, що здшснювалися саме з метою покриття дефщиту зведеного сальдо пла^жного балансу.
За даними НБУ, в 2013 роц нашш краТнi вдалося звести сальдо пла^жного балансу з профiцитом у роз-мiрi 2,0 млрд дол США на вщмшу вiд 2012 року, коли дефщит становив -4,2 млрд дол США. Проте форму-вання профщиту зведеного сальдо було досягнуто, в першу чергу за рахунок надходжень по фшансовому рахунку. В той час, коли сальдо рахунку поточних опе-рацiй було вщ'емним i досягло рекордного значення --16,4 млрд дол США, сальдо рахунку операцш з кат-талом та фшансових операцш зросло з 10,1 млрд дол США у 2012 роц до 18,4 млрд дол США за пщсумками 2013 року [3]. Зростання профщиту фшансового рахунку було зумовлено, в першу чергу, розмщенням дер-жавних боргових цшних паперiв, а також еврооблкацш приватного сектору на зарубiжних фшансових ринках. В результат це призвело до нарощення обсягу валового зовтшнього боргу УкраТни впродовж року на 7,4 млрд дол США [5].
Варто зазначити, що профщит зведеного сальдо пла^жного балансу УкраТни за пщсумками 2013 року е дуже умовним. По-перше, тшьки в остант дт року в УкраТну надiйшов перший транш кредиту за домовлень стю з Росшською Федерацiею у розмiрi 3,0 млрд дол США. По-друге, УкраТна не в повнш мiрi погасила своТ зобов'язання за iмпортнi поставки росшського газу, що призвело до появи заборгованост перед ВАТ "Газпром" на кшець року у розмiрi 3,3 млрд дол США. Тобто, якби не отриманий кредит наприкшц 2013 року та простро-чення власноТ заборгованостi, то легко порахувати, що сальдо пла^жного балансу уже було б дефщитним як мУмум на рiвнi -4,3 млрд дол США, що перевищуе значення 2012 року. По суп, це означае, що дефщит пла-™ного балансу 2013 року, а отже i девальвацшний тиск, були перенесет на наступний рiк.
Насамкiнець, хотшося б вiдзначити ще одну особ-ливiсть валютного курсоутворення в УкраТ'т останнiх рокiв, а саме високий рiвень спекулятивностi валютних операцiй з боку банювських установ. Тiльки за один тиждень сiчня 2014 року обсяг купiвлi банками шозем-
ноТ валюти на мiжбанкiвському валютному ринку становив 19,8 млрд дол США, тодi як за цший мюяць обсяг чистого попиту на шоземну валюту з боку населення становив ттьки 658,5 млн дол сШа [6]. Ця ситуацiя дещо нагадуе поди у 2008-2009 роках, коли основними спекулянтами на втизняному валютному ринку були саме банки. Зокрема значна частина кош^в, що вони отримали за програмами рефшансування, була спря-мована не на кредитування реального сектору економь ки, а на пщвищення спекулятивного попиту на шоземну валюту, а вщтак на розхитування валютного ринку.
Висновки та пропозицм. Пщсумовуючи викладе-не, варто зазначити, що девальвацшт процеси, в основному, призводять до негативних со^альних та економiчних наслщюв. Знижуючи рiвень добробуту населення краТни, досить суперечливим е вплив па-дшня валютного курсу нацiональноТ валюти на реаль-ний сектор економки. Тому, основними завданнями, якi стоять перед НБУ е вщновлення довiри до нацю-нальноТ грошовоТ одиниц та недопущення девальва-цiйних шоюв. Проте в сучасних реалiях функцюнуван-ня вiтчизняного валютного ринку зробити це досить складно, особливо враховуючи штучну прив'язку валютного курсу гривт до американського долара в у мовах постшного девальвацшного тиску.
В той же час, застосування плаваючого режиму кур-соутворення в УкраТнi наразi е передчасним. Адже пе-редумовами того, щоб лiбералiзацiя валютних вiдносин не призводила до появи зайвих небажаних курсових коливань та зрештою сприяла економiчному розвитку краТни, е наявнють розвинутого шституцшного середо-вища, насамперед грошовоТ сфери, а також стабшь-нють валютного ринку тривалiстю щонайменше два роки. Якщо ж ц умови не виконуються, застосування гнучкого валютно-курсового режиму може повнютю де-стабозувати валютний ринок та знизити загальний рiвень дiловоТ активностi в краТт [13, c. 100-101].
З огляду на це, основними заходами зi стабозацп валютного ринку та запоб^ання рiзких курсових коливань в УкраТт мають бути:
• Удосконалення нормативно-правовоТ бази валютного регулювання в УкраТт, зокрема через прийняття ЗУ "Про валютне регулювання та валютний контроль";
• Таргетування валютного курсу гривт з орiентацi-ею на динамку шдексу РЕОК задля недопущення зни-ження конкурентоспроможност вп"чизняноТ продукцп на закордонних ринках. Це повинно дозволити в середньо-
та довгостроковiй перспективi дещо врiвноважити пото-чний рахунок пла^жного балансу та сповiльнити зрос-тання надлишкового попиту на iноземну валюту;
• Впровадження в УкраТн перехщного валютно-курсового режиму, що передуватиме функцюнуванню плаваючоТ системи курсоутворення (наприклад, валютного коридору з поступовим розширенням його гранич-них меж). Доцтьною також буде прив'язка валютного курсу до мультивалютного кошика як бази для розраху-нку вартосп нацiональноТ валюти;
• Забезпечення передбачуваност та прозоростi реалiзацiТ валютноТ полiтики в краТнi. Центральним банком мають бути ч^ко визначенi валютно-курсовi орiен-тири та прiоритетнiсть Ыструмет1в валютного регулю-вання задля можливост прогнозування економiчними суб'ектами власноТ дiяльностi;
• Вироблення чiткого механiзму iз запобiгання ва-лютним спекуляцiям як на мiжбанкiвському валютному ринку, так i на готiвковому.
Проте найважлившим тезисом в цьому контекстi е те, що будь-як заходи в сферi валютно-курсового регу-лювання в УкраТн не будуть приносити очкуваних ре-зультатiв до того часу, поки державна економiчна поль тика не буде переорiентована на забезпечення розвит-ку iмпортозамiщуючих галузей та належного викорис-тання свого експортного потен^алу. При цьому, конку-рентоспроможнють зазначених галузей, в першу чергу, мае базуватися не на митно-тарифнш пщтримц з боку держави, а на створенн належних умов для впровадження Ыновацмних технологiй у виробничому процеск
Список використаних джерел
1. Kulkarni K. Testing the J-Curve Hypothesis Case Studies from Around the World / K. Kulkarni. - Denver, CO. - 2009. - pp. 2-29.
2. Magee S. Currency Contracts, Pass-through, and Devaluation // Brookings Papers on Economic Activity. -1973. - pp. 303-23.
3. Пла™ний баланс та iншi статистичш матерiали за методолоп-ею 5-го видання "Керiвництва з пла^жного балансу" (МВФ, 1993) [Елек-тронний ресурс] // Нацюнальний банк УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44464
4. Дзюблюк О. Особливост взаемозв'язку грошово-кредитноТ та валютноТ полггики в перiод фЫансовоТ кризи / О. Дзюблюк // Свп" фЫан-сiв. - 2012. - № 2. - С. 130-141.
5. Оцшка стану пла^жного балансу в 2013 роц (за попередшми даними) [Електронний ресурс] // Нацюнальний банк УкраТни: [сайт]. -Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=91917.
6. Основы тенденцп валютного ринку [Електронний ресурс] // Нац^ ональний банк УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/ control/uk/publish/category?cat_id=58039
7. ОфЩшний сайт Нацюнального банку УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua - Назва з екрану
8. ОфЩмний сайт центрального банку РосшськоТ Федерацп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.cbr.ru. - Назва з екрану.
9. Геоrрафiчна структура зовншньоТ торriвлi товарами [Електронний ресурс] // Державна служба статистики УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
10. Офщмний сайт Нацюнального банку Республки Блорусь [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbrb.by. - Назва з екрану.
11. Офщмний сайт центрального банку Туреччини [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.tcmb.gov.tr. - Назва з екрану.
12. ОфЩмний сайт бвропейського Центрального Банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ecb.europa.eu. - Назва з екрану.
13. Гнучкий режим курсоутворення: етапи запровадження та мож-ливi наслщки для економiчноrо розвитку УкраТни: науково-аналггичш матерiали. Вип.15 / В. I. Мщенко, I. А. Нщзельська. А. П. Кулшець. - К.: НБУ; Центр наукових дослщжень, 2010. - 124 с.
Надшшла до редколегп 22.04.14
Е. Ткач, канд. экон. наук, доц.,
С. Ткач, соискатель ученой степени, ассист.
Черновицкого национального университета им. Ю. Федьковича, Черновцы
ПРИЧИНЫ И ПОСЛЕДСТВИЯ ВАЛЮТНО-КУРСОВОЙ ДИНАМИКИ В УКРАИНЕ
В статье исследованы факторы, которые оказывают влияние на процесс валютного курсообразования в Украине, а также последствия валютно-курсовых колебаний для экономики нашей страны. Обоснована нецелесообразность применения режима жесткой фиксации валютного курса в условиях перманентно высокой инфляции. Предложены меры, необходимые для сбалансирования валю-тно-курсовых отношений и предотвращения резких колебаний на валютном рынке в Украине. Ключевые слова: валютный курс;, девальвация; валютный рынок; платежный баланс.
E. Tkach, PhD in Economics, Associate Professor,
S. Tkach, Degree seekers, Assistant
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi
CAUSES AND CONSEQUENCES OF EXCHANGE RATE DYNAMICS IN UKRAINE
This article investigates factors that influence the exchange rate formation process in Ukraine, as well as the exchange rate fluctuations effects on the economy of our country. The inappropriate use of exchange rate hard peg in terms of permanently high inflation level is proved. The measures needed to balance the monetary and exchange relations and to prevent sharp fluctuations in the foreign exchange market in Ukraine are proposed. Keywords: exchange rate; devaluation; foreign exchange market; balance of payments.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 160: 85-92
УДК 631
JEL Q16
Т. Трохлюк, здобувач
Нацюнальний ужверситет водного господарства та природокористування, Р1вне
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ КОНФЛ1КТ: СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ АБО ВИРОЩУВАННЯ Б1ОМАСИ ДРУГОГО ПОКОЛ1ННЯ
Розглянуто актуальн питання на^д^в трансформаци сльськогосподарського природокористування на приклад/' зони Полсся Укра/ни. Обгрунтувано концептуальн засади вирiшення еколого-економiчного конфлкту щодо ыльсь-когосподарського використання або вирощування бюмаси другого поколiння вна^док трансформаци землекористу-вання тд час економiчних реформ у державi. Запропоновано його вирiшувати через соцiо-еколого-економiчне об^рун-тування у процедурi екологiчного аудиту у контекстi реалiзацn стратеги "зелено/" економки.
Ключовi слова: урожайнсть; оцнка земель; конфлкт; альтернативн варiанти використання земель.
Постановка проблеми. УкраТна знаходиться на етат становлення ринковоТ економки, одшею з умов якоТ е ефективне використання земельних ресурав та потенциалу соцiально-економiчного розвитку територш. Вра-
ховуючи шституцмш, економiчнi та еколопчш змЫи щодо земельних ресурав виникае необхщнють акценту-вання уваги щодо комплексного Тх використання. Такий пщхщ вимагае аналiтичних дослщжень, еколопчного
© Трохлюк Т., 2014
