CC BY
284
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 160: 75-81 УДК 631.1:31.1 JEL Q 17
Н. Строченко, канд. екон. наук, доц.
Сумський нацюнальний аграрний ужверситет, Суми
ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ЗРОСТАННЯ ЕКСПОРТУ ПРОДУКЦИ АПК УКРА1НИ У КОНТЕКСТ1 ЗАПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТ1В 13 ВУГЛЕЦЕВО1 СЕРТИФ1КАЦП
Метою cmami е соцiо-еколого-економiчний анал'з та об^рунтування ефективностi процедур екологiчних стандартизацп' i сертифiкацil щодо вирощування та експорту зернових культур. Запропоновано визначати економичну ефе-ктивнсть використання стандартiв i3 екологiчноl сертифжаци у сферi аграрного природокористування яксними i юльюсними методами. Яшсне оцнювання ефективностi стандартизацп запропоновано проводити за аналiзом еко-номiчних переваг, порiвнянням обсягу виробництва певноi Krnb^^i i якост/' продукци та матричним методом. Кль-юсне оцнювання економично!' ефективностi стандартизацп запропоновано проводити на пiдставi доход1в та затрат. Проведено об^рунтування економично!' ефективностi стандартiв iз екологiчноl сертифтаци на прикладi вирощування та експорту рпаку за непрямим методом на державному рiвнi.
Ключовi слова: стандартизацiя; експорт; зерновi культури; ефективнсть.
Постановка проблеми. Стьське господарство е важливим сектором нацюнальноТ економки, осктьки УкраТна володiе чорноземами та потенцмно родючими фунтами. Станом на 2012 рк стьське господарство забезпечувало 8,2% ВВП i 14,5% загального обсягу товарного експорту. Св^овий попит на продовольчу i енергетичну сировину постшно зростае, осктьки насе-лення Землi щорiчно збтьшуеться на 80 млн. чоловк або на 1,4% [1]. При цьому на рiвнi свпу юнуе дилема -нарощувати виробництво продовольства або виршува-ти проблему енергетичноТ безпеки на тих самих площах стьськогосподарських земель за рахунок вщновних джерел. Найбтьше експортують продовольчих товарiв США - на 50 млрд. дол., Франтя 33, Ымеччина - 30, Бразилiя 24, Бельгiя - 23, 1спашя - 22, Канада - 21, УкраТна 18,2 у 2012 р. та 17,4 млрд. дол. у 2013р. [2, С. 16]. Стрiмкий розвиток процеав глобалiзацiТ обумов-люе зростання обсягiв зовнiшньоторговельноТ дiяльно-ст УкраТни, ВВП якоТ на 44,4% формуе експорт товарiв i послуг, що обумовлюе необхiднiсть додаткових досль джень щодо шляхiв пiдвищення ефективност зовнш-ньоекономiчноТ дiяльностi вiтчизняних галузей i пщпри-емств на зарубiжних ринках. 1з врахуванням концептуа-льних положень еколопзаци економiки для УкраТни ак-туальним е нарощування експорту продовольства, вирощування оргашчноТ продукци та енергетичних культур. Природно-шматичш умови УкраТни е сприятливи-ми для виробництва одного iз головних видiв стьсько-господарськоТ продукцiТ - зернових. Розвитку вп"чизня-ного зерновиробництва сприяе емкий внутршшй ринок, випдне геополiтичне розташування для зовнiшньоТ тор-гiвлi, наявнiсть розгалуженоТ транспортно-складськоТ Ыфраструктури, включаючи морськi порти. За таких умов аспекти якост продукцiТ, ТТ класифiкацiТ, стандар-тизацiТ, сертифiкацiТ загалом i вуглецевоТ сертифiкацiТ енергетичноТ сировини зокрема набувають украй важ-ливо значення для вах краТн свiту.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблеми розробки дiевих механiзмiв ефективного регулю-вання функцiонування агропромислового виробництва та рингав продовольчоТ продукцiТ краТн дтових партне-рiв УкраТни е актуальними i розробляються украТнськи-ми i зарубiжними вченими: Л. Абалганим, А. Аганбегя-ном, В. Боевим, Ю. Лупенком, I. Лукiновим, П. Борщев-ським, В. Бойком, В. Гусаковим, М. Дем'яненком, С. Жоголевою, Г. Личем, О. Онищенком, Б. Пасхаве-ром, В. Тарасовим, С. Суховим, П. Саблуком, Е. Сагайдаком, В. Протасовим, В. Зимовцем, О. Шпичаком, С. Чмирь та н Питаннями виршення продовольчоТ безпеки займалась потужна когорта вчених, як внесли
посильний вклад у розробку теоретико-методичних основ та прикладних аспекпв qieT проблеми, серед яких можна видтити В. Суперсона, П. Борщевського, О. Гудзинського, О. Гойчук, Б. Данилишина, М. Долш-нього, С. Дорогунцова, А. Лисецького, I. Лукiнова, М.Паламарчука, М. Пютуна, Д. Прейгера, П. Саблука, М. Хорунжого, О. Шпичака, Л. Чернюк, М. Чумаченка, В. Юрчишина та iнших. Серед зарубiжних науков^в слiд вiдзначити В. Агаева, Л. Абалгана, I. Богданова, А. Богомолова, З. 1л'Тну, Б. Кумахова та шших. Економiчнi аспекти проблем европейськоТ iнтеграцiT УкраТни пе-ребувають у центрi уваги багатьох науков^в. Зокре-ма, I. Сгорова [3], О. Ковальова [4] зосередили увагу на евроштеграцмному кура УкраТни. Зовншньоторго-вельн аспекти взаемовiдносин УкраТни та СС розгля-нули у своТх наукових працях Н. Гончаренко [5], С. Нау-менко [6]. Питання ринковоТ глобалiзацiT щодо ринку зернових висвтеы у працях Н. Бурлаки, В. Власова,
B. Губенка, С. Рогача, О. Швиданенка, О. Бтоуса, Т. Кальченка, В. Кулшова та шших дослщниюв. Форму-вання доданоТ вартостi у зернопродуктовому пщ ком-плексi дослiджували: Макконнелл Кемпбелл Р., Стенлi Л. Брю, Мангав Грегорi Н., П. Семюельсон, М. 1льчук,
C. Кваша, Ю. Лузана, В. Месель-Веселяка, О. Свiтового [7, с. 60]. Проте дослщження проблем продовольчоТ безпеки, з позицм адаптацп нацiонального законодав-чо-нормативних документiв до вимог СС ще не набуло широкого вивчення.
Невиршеш ран1ше частини загально'Г проблеми. В Закон УкраТни "Про зерно та ринок зерна в УкраТш" не регламентовано положення про актуальн проблеми глобалiзацiT у галузi стандартизацп якост зернових з метою диверсифкаци ринкiв збуту та вищоТ цши експорту. Наразi у стат 10 е iнформацiя про необхщнють сертифiкацiT зерна i продуктiв його переробки. Проте впровадження механiзмiв експорту та iмпорту зерна i продукпв його переробки за мiжнародними договорами потребуе стандар^в для кожного виду зернових та стьськогосподарського виробництва в цтому за мiжна-родними стандартами ISO серп 9000 "Управлшня якю-тю", ISO серiT 14000 "Управлшня навколишнiм середо-вищем", ISO серп 22000 "Системи менеджменту безпеки харчових продукпв" та iн. Пщставою для вiдмови у видачi сертифката вiдповiдностi послуг iз зберiгання зерна та продукпв його переробки е: подання суб'ектом зберiгання зерна необхщних документiв не в повному обсяз^ виявлення в документах, поданих суб'ектом збер^ання зерна, недостовiрних вiдомостей; невщповь днiсть послуг iз зберiгання зерна та продукпв його переробки стандартам та шшим нормативним докумен-
© Строченко Н., 2014
там у сферi зберiгання зерна та продуктiв його переро-бки [8]. Наразi також експорт зернових та техычних культур, що використовуються в енергетичних потребах (виробництво бiодизелю, бiоетанолу тощо) потребуе засвщчення сталостi погодження сировини за критерiя-ми вуглецевоТ сертифiкацií. Основнi вимоги вуглецевоТ сертифiкацií це: вирощування стьськогосподарських культур не на землях iз збереження бiорiзномаíття, осушених болотах, землях люового фонду до 2008 року та дотримання балансу вуглецю тощо.
Мета статтк Метою статi е соцю-еколого-еконо-мiчний аналiз та об^рунтування ефективностi процедур екологiчних стандартизацií i сертифiкацií щодо вирощування та експорту зернових культур у контекст забез-печення вимог вуглецевоТ' сертифкаци.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Зберь гаючи протягом останнiх п'яти рокiв 6 мiсце в ТОП -10 свтових виробникiв зерна, УкраТна на тлi зростання виробництва зернових зробила великий крок уперед у свтовм торгiвлi зерном, значно збтьшивши за цей пе-рiод свою частку в структурi свiтового ринку. У 2013/2014 маркетингових роках (МР), Украша посягае друге мюце в рейтингу свппвих експортерiв зерна, поднявшись на нього з 7 мюця (2012/2013 МР). У 2013/2014
На думку автора, все бтьшого значення набувае пропози^я до системноТ адаптацií та гармонiзацií на-цюнальних i впровадження свiтових стандартiв у вах галузях економiки, що принесе важливi переваги, в тому числк
• розширення доступу до бтьшого асортименту продукци, посилення вимог до безпеки продукци на внутрiшньому i зовнiшньому ринках, новi можливостi для бiзнесу;
• безмитний доступ до найбтьшого у свiтi ринку для бтьшост украТнських виробникiв, що створюе зна-чнi можливостi для експорту. Наприклад, ВВП Свро-пейського Союзу (СС), вимiряний в цiнах паритету купь вельноí спроможностi, досяг 14,800 трлн дол. США у 2010 р., в той час як аналопчний показник для Митного Союзу становив 2,5 трлн дол. США (потенцшы економь чн вигоди вщ будь-якого репонального iнтеграцiйного проекту позитивно корелюють з розмiром ринку, з яким така жтегра^я вiдбуваеться). Однак ус крайни Митного Союзу теж розробляють власнi та гармонiзують свiтовi стандарти пiд своí економiчнi потреби, що вказуе на економiчно об^рунтований шлях - гармонiзацií з мiжна-родними стандартами;
• покращання внутршнього iнвестицiйного шмату, оскiльки гармошза^я нормативiв СС буде означати змжи в нацiональному законодавствi та призведе до прозорих правил ведення бiзнесу. Зазначен переваги пiдтверджуються i в низц публiкацiй [12, 13].
Систематиза^ею наукових пiдходiв та досвiду еко-номiчно розвинених краíн свiту нами встановлено вщ-сутнiсть гармонiзованих стандар^в, в тому числi, вуглецевоТ сертифiкацií, що спричинило змiну географп
МР в Украíнi отримано рекордний урожай зернових, який, за оцжками аналiтикiв АПК-1нформ, склав 63 млн тонн [9]. Натепер профщит торгiвлi зерном, олiйними й продуктами переробки в розмiрi $9,3 млрд наблизився до головноТ експортноí статтi кражи - металу, з профь цитом у $12,5 млрд [10].
Загалом товарний експорт УкраТни е досить високо-концентрованим, причому роки економiчного зростання не змжили цю ситуацю, а навпаки, посилили рiвень концентрацп експорту. Важливою характеристикою зо-внiшньоекономiчноí спецiалiзацií е висока частка в екс-портi напiвфабрикатiв, тодi як частка високотехнолопч-них товарiв у загальшй структурi експорту залишаеться близько 3%. Так, наприклад, ктькють краТн, до яких був експорт з Украши до 2007 року, становила 172 кражи, пюля вступу до СОТ - 184, а у 2012 р. бтьше 190 [11]. Частка АПК та динамка експорту продукци АПК УкраТ-ни наведена у (табл. 1). На нашу думку, проведений аналiз засвщчуе зростання ресурсноТ економки, наприклад, частка агропромислового сектору в експорт за 2012 р. у порiвнянi з 2005 р. зросла у 2,1 рази, про-дук^я тваринництва зросла в 1,3 рази, продук^я рос-линництва (сировина, зерновi тощо) зросла у 5,4 рази, а продовольство у 2,7 рази.
експорту зерна iз Украши. Частка експорту украТнського зерна на традицшы ринки збуту - СС - значно скороти-лася, при цьому збтьшившись у кражи Азмського регi-ону, де вимоги вуглецево1 сертифiкацií е менш актуаль-ними. Так, частка СС в експор^ украíнськоí пшеницi в 2013/2014 МГ зменшилася практично до 1% (липень -ачень) в порiвняннi з 33% в сезоы 2011/2012 i 14% в 2012/2013 МР. Вщвантаження укра1нського зерна до краш Близького Сходу також значно зменшилися - до 17 % в 2013/2014 МР (липень - ачень) в порiвняннi з 30% в сезон - 2011/12 i 22% в 2012/2013 МР. При цьому частка експорту пшени^ з Украши в кражи Азп за перiод липень - ачень 2013/2014 МР склала вже 29% вщ загального експорту при тому, що за пщсумками минулих двох сезоыв ця частка була на рiвнi 5% у (2011/2012)МР i 2% (2012/2013) МР. Подiбна картина складаеться також iз експортом украТнськоТ кукурудзи. Згiдно з оновленими прогнозами аналiтикiв 1А "АПК-1нформ", в 2013/2014 МР iз УкраТни може бути експортовано 30,9 млн тонн зерна, що стане абсолютним рекордом i дозволить краТш увмти до трмки найбiльших свiтових експортерiв цiеí продукци. За даними 1нтернет сайтiв Свропейський Союз вже у квп>и 2014 р. планував знизити тарифи на укражсьга то-вари орiентовно на 500 млн евро, iз яких майже 400 млн евро припадае на аграрний сектор.
Аналiз даних статистики iмпортерiв стьськогоспо-дарськоТ продукци, прогнози на найближчi десятилiття пщтверджують авторську позицiю щодо зростання свь тового попиту на зернову, олмну та тваринницьку про-дукцiю, девальва^ю долара США, збереження високих цж на енергоносií й подальше зростання обсяпв виробництва бiопалива. Торп^ прогнози до 2019 р. базують-
Таблиця 1. Частка АПК (%) та динам1ка експорту продукцй' АПК УкраТни, млн дол. США
2005 2008 2009 2010 2011 2012
Частка АПК у загальному експорт1, % 12,6 16,2 24,0 18,7 18,7 26,0
Продукц1я АПК 4307,0 10824,7 9514,9 8622,5 12804,1 17880,6
Тваринництво 732,2 783,4 596,0 694,3 936,6 961,3
Рослинництво 1695,9 5577,4 5034,9 3401,8 5532,0 9213,9
Продукти харчування 1291,7 2518,2 2088,0 2294,8 2939,1 3493,9
* Джерело: розраховано автором за [11]
ся на припущеннях щодо тенденцм у зовнiшнiх областях, розммрах врожаТ'в та використання, а також згщно iснуючих багатостороннiх угод, яга стосуються стьсько-го господарства та торгiвлi сiльськогосподарською про-дуга^ею. Уряд та аналiтики прогнозують, що до 2020 року виробництво зернових в УкраТ'ш буде склада-ти 80 млн т на рк, а об'ем експорту 50 млн т. Основний резерв для збтьшення об'емiв виробництва прогляда-еться в збтьшенш врожайностi. Так, за даними Мшю-терства сiльського господарства США, врожайнють ку-курудзи в Канадi й США складае 9,59 т/га i 9,97 т/га вщ-повщно, що на (50-56)% бiльше, шж в Украïнi. Згiдно даних Свростату, врожайнiсть пшеницi в Нiдерландах складае 9,23 т/га, в 1рланди - 8,8 т/га, Ымеччиш -7,98 т/га, Франци - 7,26 т/га, Чесьгай республiцi -4,32 т/га. Це на 27-270% бтьше, шж поточна врожай-нiсть даноТ' зерновоТ' культури в Украïнi [13].
Щодо олмних, то |'х врожай у 2013 роц також став рекордним. Вперше в iсторiï УкраТни, обсяг виробництва соняшнику перевищив 10 млн. тонн й склав 11,37 млн тонн. Врожай соТ' збтьшуеться п'ятий рiк по-спiль - у 2013 р. було зiбрано понад 2,7 млн т. Додавши третю основну олмну культуру - ртак з урожаем у 2353 тис. тонн, виходимо на загальний обсяг виробництва олшних у розмiрi 16,135 млн тонн. Це на 33,7% i 29,7% бтьше, шж було зiбрано у 2012 й 2011 роках вщповщно. Таким чином, у 2013 р. в УкраТ'ш зiбрано 79,15 млн тонн зернових, зернобобових та олмних культур разом. Вщтак, потенцмш можливостi УкраТни з вирощування ртаку становлять 5-6 млн т при середнш урожайност 25-28 ц/га. Цього достатньо для забезпе-чення вiтчизняних переробних потужностей та форму-вання експортного потен^алу.
За таких умов розподiл ртаку в 2013-2014 сезонi буде практично таким же, як i в попередшх сезонах. Завдяки зростанню врожаю майже на 71% УкраТна зможе наростити експорт ртаку до 1,95 млн т проти 1,27 млн т в 2012-2013 сезош [14].
На думку автора та вчених-економютв важливими факторами для балансування вирощування стьськогос-подарських та енергетичних культур е те, що починаючи iз 1970 року збтьшуеться iмпорт продовольства краТн, що розвиваються. З iншого боку е питання щодо пщтри-мки у США i СС виробництва бiопалива, що стало причиною росту цш на продовольство починаючи iз 20072008 рокiв. Зростання на рiвнi свiту доходiв населення створюе умови меншоТ чутливостi на бiльшi цЫи на продовольство, що призводить до росту волантильностк Зокрема пщтримка сiльськогосподарських виробникiв складае в економiчно розвинених краТ'нах - 20% та до 10% у краТ'нах, що розвиваються, такий показник у них за останш роки не збтьшуеться. Тому доцтьно стверджу-вати, що св^ знаходиться на заключному етап екстенси-вного способу землеробства i перевиробництва стьсько-господарськоТ продукци. Звщси проблеми у потребi си-ровини для бюпалива, вимоги збереження бiорiзномаïт-тя, змiни клiмату постiйно загострюються, а використання дешевих ресурав (енергоноси, добрива тощо) завер-шуеться. Отже, основним фактором вирiшення таких проблем е довгострога^ iнвестицiï у стьське господарс-тво та регулювання й прогнозування попиту i пропозици продовольства в тому чи^ i на бюпаливну сировину.
Наразi на рiвнi свiту, краТн та Тх регiонiв не вирiшена задача щодо обфунтування видiлення площ пiд енерге-тичнi, технiчнi культури та стьськогосподарську продо-вольчу сировину. Наприклад, СС встановив мандат, що
на вщновлювальш ресурси припадае 10% споживання енерги в транспортному секторi до 2020 р. Прогнози Mi-нiстерства Стьського Господарства США припускають, що СС збтьшуе свое внутрiшне виробництво олмних культур та iмпорт оли рослинних культур з краТн колиш-нього СРСР та з Ыших краТн Свропи, що не входять до складу СС, для збтьшення виробництва бюдизельного палива. Також прогнозуеться, що СС iмпортуватиме бю-паливо, в особливост бiодизельне паливо, з Аргентини та етанол з Бразили. Проте, припускаеться, що лише 60% вщ мандата буде досягнуто за рахунок сировини з однорiчних культур до 2019 р. року, при цьому частка етанолу з загального об'ему використання бюпалива зростае з 28% на даний час до 35% до 2019 р.
Продовольча та стьськогосподарська оргашза^я ООН (ФАО) надае належну увагу вивченню особливос-тей i рiзноманiттю питань на нацюнальному та мiжнаро-дному рiвнях. Слщ зауважити, що на вах рiвнях i факти-чно всi проблеми використовують стандартизацю, мет-рологiчне забезпечення (у тому чи^ в процесах стандартизации та ïï Ыноваци - екологiчноï стандартизаци. Так, Директива 85/374/СЕС "Про наближення законiв, постанов щодо вщповщальносл за неягасну продукцiю" вiд 25 липня 1985 року посилюе вщповщальнють виробника за збитки завдаш недолiками його продукци та декларуе, що продукцiя е неякюною, коли вона не надае справедливо очкуваного рiвня безпеки споживачам.
1ншим прикладом важливостi Ытеграцмних процесiв в стандартизаци е техшчний регламент Митного Союзу у сферi забезпечення продовольчоТ' безпеки - "Про безпеку харчовоТ' продукци". Технiчний регламент Митного союзу ТР ТЗ 021/2011 "Про безпеку харчовоТ' продукци" затверджено Ршенням Комюп Митного Союзу вщ 9 грудня 2011 р. № 880. Техшчний регламент ТР ТЗ 021/2011 встановлюе: об'екти техшчного регулювання; вимоги безпеки (включаючи саштарно-епщемюлопчш, ппешчш та ветеринарнi) до об'ектв технiчного регулювання; правила щентифкаци об'ектiв технiчного регулювання; форми i процедури оцшки (пщтвердження) вiдповiдностi об'ектiв технiчного регулювання вимогам техшчного регламенту.
Вщтак стандарти i техшчш регламенти е важливими шструментами для виршення проблем експортно-iмпортних операцiй та створюють передумови соцю-еколого-економiчного обгрунтування прийняття рiшень щодо оптимiзацiï використання земельних, водних, бю-логiчних тощо ресурсiв.
Для УкраТни в умовах "нульовоТ" пiдтримки стьського господарства характерне зростання експорту зернових. Держпщприемство "Держзовнiшiнформ" оцшюе експортний потенцiал зерна УкраТни в 30-32 млн тонн. Це на (30-40)% бтьше, шж було вивезено в минулому 2012-2013 маркетинговому сезош. У минулому сезош поставки принесли краТ'ш $ 6,3 млрд. За рахунок висо-ких свппвих цш валютш надходження збтьшилися майже на 20% до $ 6,3 млрд. При цьому структура використання зернових i зернобобових культур в (20122013) роках була орiентована на експорт сировини [15].
До цього варто додати, що саме розвиток вироб-ництв з переробки, та найголовнше, з виготовлення конкурентоспроможного продовольства вимагае наяв-ност гармошзаци нацюнальних i галузевих стандартв, в тому числ^ з сертифкаци. Ниш це стандарти сталого стьськогосподарського виробництва.
З метою визначення ефективност стандартизаци експорту зернових культур доцтьно використовувати непрямi
методи визначення ефективност стандартизацп якi у по-рiвняннi з прямими методами використовують менший обсяг шформацп щодо впровадження та використання стандартiв. Вiдтак непрямi методи переважно використовують на державному рiвнi, а прямi методи - на рiвнi пщ-приемств. Непрямi методи також дають змогу враховувати синергетичн ефекти нових стандартiв, а також визначати ефективнють загальних та основоположних стандар^в, що притаманнi для еколопчних стандартiв з екологiчноT та (або) сертифкацп експорту зернових.
Непрямi методи доцтьно використовувати вiдповiдно до директиви Свропарламенту та СвропейськоТ Ради (наприклад, Директива 2009/28/СС), коли сертифiкована бюмаса (сировина для бiопалива), в тому чи^ рiпак, не може вирощуватися на землях, як до 1 ачня 2008 року мали статус люу, болiт, об'ектiв бiорiзноманiття та з ура-хуванням площ пщ посiвами важливих для харчовоТ промисловост сiльськогосподарських культур. Головни-ми труднощами украТнських аграрiTв з 2013 р. стало на-дання документiв, яга пщтверджують, що землi, на яких вирощуеться ршак, вiдповiдають критерiям стшкосп -вимогам сертифiкацiT за International Sustainability and Carbon Certification (ISCC - Мiжнародна система серти-фкацп сталостi та карбону) або REDcert - сертифiкацiя згiдно з положеннями Директиви 2009/28/CC) [16].
Якщо гальгасть сiльськогосподарських пiдприемств, якi не зможуть пщтвердити вимоги стiйкостi, стане критичною, СС може ввести проти виробнигав ршаку, екс-портерiв i навiть всього украТнського ринку заборону експорту. УкраТна в останнi роки експортувала близько 50% виробленого ршаку до краТн СС. У попередн роки, наприклад, в 2008/2009 МР УкраТна експортувала до Свропейського Союзу насшня ршаку в обсязi 2,64 млн. тонн на загальну суму 1,35 млрд. доларiв США. Серти-фка^я принесе вигоди учасникам ринку, осктьки рiз-ниця в цУ, що утворилася на сертифiковану та не сер-тифiковану продукцiю перевищуе витрати, пов'язан з проходженням сертифкаци [17].
У дослiдженнях проведено об^рунтування економiч-ноТ ефективностi стандартiв iз екологiчноТ сертифiкацiТ на прикладi експорту ршаку за непрямим методом на державному рiвнi [18]. Вихiдними даними слугували дат офщшноТ статистики та шформа^я з 1нтернет-сайтiв за 2010-2013 МР: цша сертифiкацiТ за першим варiантом - 1,5% вщ вартостi експорту однiеТ тони рта-ку, а за другим - 3750 дол. США за сертифкацю однь ею фiрмою площi посiвiв 15 000 гектарiв (витрати на створення фiрми, аудит, аналiтичнi дослщження не враховувались). Розрахунки наведено в табл. 2.
Таблиця 2. Економiчна ефективжсть запровадження стандартiв i3 еколопчноТ сертифiкацiT
Варiанти сертиф^-кацiT За середньою цiною експорту рiпаку в УкраТж, млн дол. США За свгговою цшою експорту ршаку, млн дол. США Ефект вщ сертификации млн дол. США
доходи витрати на сертифка^ю доходи витрати на сертифка^ю
s 3 702,8 (2010-2011 МР, цiна 513 дол. США за тону, експорт 1,37 млн т) 10,5 876,8 (640 дол. США) 13,2 174 (бiльше у 1,25 рази)
ш с н 609,6 (2012-2013 МР, цЫа 480 дол. США, експорт 1,27 млн т) 9,14 791,2 (цша 623 дол. США) 11,9 181,6 (бтьше у 1,29 рази)
га га со 833,6 (2013-2014 МР, цЫа 427,5 дол. США, експорт - 1,95 млн т) 12,5 909,3 (цша 466,3 дол. США) 13,6 75,7 (бтьше у 1,09 рази)
S 1_ 702,8 (2010-2011 МР, цЫа сертифкацп 0,25 дол. га, площа - 0,907 млн га) 876,8 0,23 (меншл у 57 разiв у порiвняннi з варiантом 1) 174
о. чд н X га 609,6 (2012-2013 МР, цЫа сертифкацп 0,25 дол. га, площа - 0,566 млн га) 791,2 0,14 (меншл у 85 разiв у порiвняннi з варiантом 1) 181,6
га m 666,9 (2013-2014 МР, цЫа сертифкацп 0,25 дол. га, площа - 1,0 млн га) 909,3 0,25 (меншл у 54 рази у порiвняннi з варiантом 1) 75,7
* Джерело: розраховано автором за [9, 16]
За результатами розрахунку встановлено, що в результат еколопчноТ' сертифкацп вирощування ртаку i в подальшому експорту за св^овими цiнами держава отримае в 1,21 бтьше прибутку порiвняно з цшою в УкраТнi. За другим варiантом, який за своею сутнютю вiдображае становлення iнституцiйного забезпечення еколопчноТ сертифкаци сiльськогосподарського виро-бництва в системi аграрного природокористування, витрати на шституцшне забезпечення екологiчноТ сер-тифкаци (у середньому за останнi роки) у 65 разiв меншi, шж за першим варiантом, що е результатом ефективност запровадження стандартiв за системним пщходом до виконання роб^ iз екологiчноТ сертифка-ци у сферi аграрного природокористування, а саме: еколопчш стандарти та аудит, мотива^я рацюнально-го аграрного природокористування, шформацшш технологи в системi мошторингу та iн.
Реалiзацiя на практик положень екологiчноТ стандартизацп i сертифiкацiТ не суперечить вимогам СОТ, вщповщно до Угоди про стьське господарство (стаття 6), яка мютить зобов'язання щодо внутрiшньоТ пiдтримки стьськогосподарського виробництва ("зелена скринь-ка"), (рис. 1). Для того, щоб заходи iз внутршньоТ пщ-тримки можна було вщнести до "зеленоТ скриньки", не-обхiдно, щоб вони не справляли спотворювального впливу на торпвлю чи на виробництво або такий вплив повинен бути зведений до мУмуму. Наприклад, ресур-си, матерiальне забезпечення та шфраструктура у рiз-них краТнах використовувались на вирощування проду-ктiв харчування та бюпалива за однакових умов, ство-рюючи тим самим рiвнi умови конкуренци мiж виробни-ками. Заходи "зеленоТ скриньки" повинн вiдповiдати таким основним критерiям: пiдтримка повинна надава-тися через урядовi програми, що фшансуються за дер-жавний кошт, а не за кошти споживачiв; наслщком пiд-
тримки не повинно бути надання цшовоТ пщтримки виро-бникам. Бюджетне фЫансування програм "зелено'1' скри-ньки" може бути збтьшено Украшою, тому що воно не обмежуеться з боку СОТ. Наприклад, це видатки на: на створення шфраструктури, консалтинг, маркетинге^ по-слуги, рацюнальне використання стьськогосподарських земель, навчання, iнспектування продукци, розбудову сучасно'1' системи стандартiв, прискорення роботи iз Ух гармонiзацiï з мiжнародними та европейськими [20].
Mеханiзм формування та функцюнування ринку продовольчого зерна за положеннями "зелено!" скринь-ки на середньострокову перспективу мае передбачати: входження у мiжнароднi оргаызаци, яга дають право бути повноправними експортерами i мати доступ до Ух баз даних; гармоызацю законодавчо-нормативноТ бази держави; активiзацiю дiяльностi торговельних предста-вництв в краïнах-потенцiальних iмпортерах в^чизняно-го зерна; введення рiзних видiв торгiвлi за стандарти-зованими контрактами; розширення експортноТ торгiвлi; екологiчна сертифка^я сiльськогосподарських земель та якостi продукци, особливо те!', що направляеться на експорт; пщвищення прибутковостi виробникiв зерна; забезпечення балансу штереав суб'ектiв нацюнального зернового ринку шляхом нормативно-правовоТ гармонь зацiï розподiлу прибуткiв у "життевому" ланцюгу зерна; збiльшення валютних надходжень в Украшу; збтьшення нацюнальноТ доданоТ вартостi у зерновiй торгiвлi (через розширення нацiональноï участi в стратепчних ланках логiстично-транспортних мереж та ганцевому збутi зарубiжному споживачу); оптимiзацiя кiлькiсних, якiсних та комерцiйних втрат у зерновому сектор^ ди-версифка^я ринкiв збуту нацiонального зерна; управ-лiння нацiональними запасами зерна для оптимiзацiï його вартостi у разi кон'юнктурних коливань на свппво-му ринку тощо. Ринкова шфраструктура законодавчо мае також доповнюватися заходами захисту права влас-ност товаровиробникiв на свою продукцю, на вiльний вибiр переробникiв i покупцiв сiльськогосподарськоï продукци, права на втьне перемщення зерна вiтчизняного виробництва територiею УкраТни, забороною на встано-влення мУмальних цiн, обмеження максимальних цiн. Ц заходи запобiгають створенню штучних дефщитв i штучному зростанню чи падшню цiн в регiонах. Отже, вкрай актуальним е в наш час е формування i поеднання захо-дiв ринкових так i державного регулювання.
Висновки. Отримано новi наугад результати якими доведено синергетичн ефекти вiд стандартизацiï нор-мативних документв iз сертифiкацiï, в тому чи^ еко-логiчноï, завдяки зростанню експорту украшських зернових на макрорiвнi. Непрямими методами визначення ефективност стандартизацiï встановлено доцiльнiсть запровадження стандартв iз екологiчноï сертифiкацiï на прикладi рiпаку. Зазначенi науковi пiдходи набувають бтьшоТ актуальностi за положеннями "зелено'Г економь ки та потребують наукового, методичного обфунтування для рiзних галузей та видiв дiяльностi. Вирiшення зазна-чених питань в нашiй державi сприятиме конкурентозда-тностi економiки, вирощуванню еколопчно безпечноТ продукци, зменшенню витрат на сертифкацю земель сiльськогосподарського використання, збереженню якос-тi земельних ресурав. На перспективу необхщно розро-бляти методичн пiдходи до ефективностi стандартв на рiвнi сiльськогосподарських пiдприемств щодо вирощування еколопчно сертифкованоТ продукци.
Список використаних джерел
1. Алтухов А.Н. Мировой продовольственна кризи: причин возник-новенияи проблемi преодоления // А.Н. Алтухов. - Економка АПК. -2010. - № 6. - С.145.
2. Губенко В.1. Теоретико-методичне обфунтування прюрите™ розвитку АПК УкраТни в контекст економiчноТ та продовольчоТ безпеки // Основы прюритети розвитку АПК УкраТни у контекст економiчноТ, продовольчоТ та енергетичноТ безпеки краТни / Пiд ред.. д.е.н., Ю.О. Нестерчук. - Умань: Видавничо-полiграфiчний центр "ВвавГ, 2014. - Ч. 1. - С.16-27.
3. Егоров, I. Ю. УкраТна в св^ европейських iндикаторiв науково-технiчного розвитку / I. Ю. Егоров // Наука та наукознавство. - 2008. -№ 1. - С. 3-10.
4. Ковальова, О. О. Европейська стратепя сусщства: новi можливос-тi для УкраТни / О. О. Ковальова // Стратепчна панорама. - 2004. - № 4. - С. 29-34.
5. Гончаренко, Н. I. Ытеграцшний вектор УкраТни: гравгтацшна модель зовышньоТ торгiвлi краТн Европейського Союзу та УкраТни / Н. I. Гончаренко // Актуальш проблеми економки. - 2008. - № 1. - С. 78-84.
6. Науменко С. В. Стратепя забезпечення зовнiшньоекономiчноТ безпеки УкраТни за умов штеграцм до Европейського Союзу / С. В. Науменко // Репональна економка. - 2007. - № 4. - С. 26-33.
7. Свиовий О.М. Конкретно-науковi методи дослщження формування доданоТ вартост у зернопродуктовому пщкомплекЫ // Основнi прiоритети розвитку АПК УкраТни у контекст економiчноТ, продовольчоТ та енергетичноТ безпеки краТни / Пщ ред.. д.е.н., Ю.О. Нестерчук. -Умань: Видавничо-полiграфiчний центр "ВвавГ, 2014. - Ч. 1. - С.60-65.
8. Закон УкраТни "Про зерно та ринок зерна в УкраТш. Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни, 2002, N 35, ст. 258.
9. Украинский прорыв на зерновом рынке. Назва з екрану. http://www.apk-inform.com.
10. Вщ'емне сальдо торгiвлi товарами у 2013 роц склало майже $14 млрд. Даш з екрану / Доступно на сайт зерно.огд. иа.
11. Державний комiтет статистики УкраТни. www.ukrstat.gov.ua/.
12. http://www.rusimpex.ru/Content/Custom/readlist_out.php3?par=/ Content/Custom/readlist_out.php3&group =81.
13. Nivyevskiy, O. (2006) "Ukraine's dairy industry lost access to its largest export market", IER MEMU Supplement №.3, http://www.ier.kiev.ua/ English/MEMU/2006/memu2006_eng.cgi.
14. Експортний потен^ал. Назва з екрану. Доступно на сайт. agro-business.com.ua.
15. Про результати аудиту виконання заходiв державноТ цшьовоТ про-грами розвитку украТнського села на перiод до 2015 року. За матерiалами звiту про результати аудиту виконання заходiв державноТ цтьовоТ про-грами розвитку украТнського села на перюд до 2015 року. - КиТв: Рахунко-ва палата УкраТни, 2013. Вщповщальш за випуск: Шулежко М.Я. - 30 с.
16. Украинским производителям рапса придется уйти из ЕС. В. Ткаченко. 2 декабря 2010, Инвестгазета. [Електронний ресурс]. Режим доступу [http://www.investgazeta.net/author/194/].
17. Можливост експорту сталоТ бюмаси з УкраТни до ЕС: пщсумки мiжнародноТ конференцп. Кандул С., [Електронний ресурс]. Режим доступу [www.ier.com.ua/ua/.../comments/?pid=2551].
18. Скрипчук П.М. Органiзацiйно-економiчнi засади еколопчноТ сер-тифкацп в системi управлiння природокористуванням. [монографiя] / П.М. Скрипчук. - Рiвне : НУВГП, 2012. - 336 с.
19. Експортний потен^ал. Назва з екрану. Доступно на сайт. agro-business.com.ua.
20. УкраТна та СОТ. Доступно на сайт http://www.minagro.gov.ua/ page/?n=3923.
Надшшла до редколегп 19.03.14
Рис. 1. Методолопчж засади макроеконог/нчного регулювання продовольчоТ безпеки та виробництва бюпалива 1
*Джерело\ 1 (скпадено автором)
Н. Строченко, канд. экон. наук, доц.
Сумской национальный аграрный университет, Сумы
ЭКСПОРТ ЗЕРНОВЫХ И РЕСУРСНАЯ ЭКОНОМИКА УКРАИНЫ: ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ СТАНДАРТИЗАЦИЯ И СЕРТИФИКАЦИЯ
Целью статьи является социо-эколого-экономический анализ и обоснование эффективности процедур экологических стандартизации и сертификации по выращиванию и экспорту зерновых культур. Предложено определять экономическую эффективность использования стандартов по экологической сертификации в сфере аграрного природопользования качественными и количественными методами. Качественное оценки эффективности стандартизации предложено проводить по анализу экономических преимуществ, сравнением объема производства определенного количества и качества продукции и матричным методом. Количественное оценивание экономической эффективности стандартизации предложено проводить на основании доходов и затрат. Проведено обоснование экономической эффективности стандартов по экологической сертификации на примере выращивания и экспорта рапса косвенным методом на государственном уровне.
Ключевые слова: стандартизация, экспорт, зерновые культуры, эффективность.
N. Strochenko, PhD in Economics, Associate Professor Sumy National Agrarian University, Sumy
GRAIN EXPORTS AND RESOURCE ECONOMY OF UKRAINE: ECOLOGICAL STANDARDIZATION AND CERTIFICATION
The second option (development of institutional support for environmental certification of agricultural production in the system of agrarian nature) the costs of institutional support for environmental certification in recent years to 65 times smaller than the first option. These results reflect the effectiveness of the implementation of environmental certification standards in agrarian nature: environmental standards and audit motivation agrarian nature management, IT monitoring system and others.
Keywords: standardization, export, crops, efficiency.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 160: 81-85 УДК 336.748 JEL F 310
£. Ткач, канд. екон. наук, доц., С. Ткач, здобувач, асист.
Чержвецького нацюнального ужверситету iм. Ю. Федьковича, Чержвщ
ПРИЧИНИ ТА НАСЛ1ДКИ ВАЛЮТНО-КУРСОВО1 ДИНАМ1КИ В УКРА1Н1
В статт/' до^джено фактори, що здйснюють вплив на процес валютного курсоутворення в Укра/н, а також на-слidки валютно-курсових коливань для економки нашоi кра/ни. Об^рунтовано недоцтьн/'сть застосування режиму жорсткоi фшсаци валютного курсу в умовах перманентно високоi шфляцп. Запропоновано заходи, необхiднi для зба-лансування валютно-курсових вiдносин та запобiгання рiзких коливань на валютному ринку в Укра/н. Ключовi слова: валютний курс; девальваця; валютный ринок; платiжний баланс.
Постановка проблеми. Курс^ коливання на валютному ринку краТни безпосередньо вщображаються на ктькюних та якюних параметрах функцюнування ТТ еко-номiчноТ системи. Девальвацмно-ревальвацшы процеси здатн впливати не ттьки на умови зовншньоТ торпвл^ а й на рiвень доходiв населення краТни, стабтьнють функцюнування бангавськоТ системи тощо. В свою чергу, ви-важена полiтика центрального банку в сферi валютного регулювання е передумовою сшкого економiчного зрос-тання та пщвищення рiвня добробуту краТни. Тому до-слщження фаюг^в, а також мехаызму валютного курсоутворення в УкраТн набувае особливоТ актуальность
Аналiз останшх дослщжень i публ^ацш. Досль дженню особливостей функцюнування валютного ринку та його впливу не реальний сектор економки присвячено велику ктькють праць таких зарубiжних та вп"чизняних вчених як А. Маршалла, К. Кулкарш, П. Мессона, С. Мап, П. Кенена, Р. Манделла, О. Дзюблюка, В. Гееця, В. Мь щенка, М. Савлука та н Незважаючи на Тхый вагомий вклад у розробленють даноТ тематики, малодослщжени-ми залишаються особливостi валютного курсоутворення в краТнах з транзитивною економкою та високим ступе-нем Ытеграцп у мiжнароднi економiчнi вщносини.
Метою даноТ' статтi е виявлення та обфунтування основних причин та потенцшних наслiдкiв валютно-курсових коливань в УкраТнк
Виклад основного матерiалу. Згiдно основних парадигм сучасноТ економiчноТ теори, девальвацiя нацю-нальноТ валюти здiйснюе позитивний вплив на динамку експортноТ дiяльностi краТни. В той же час, зниження валютного курсу нацюнальноТ грошовоТ одиницi негативно позначаеться на динамiцi iмпортних операцiй, в основному, через пщвищення вартост товарiв та по-
слуг Ыоземного походження в еквiвалентi нацюнальноТ валюти. Аксюмою стало також те, що ревальва^я грошовоТ одинищ навпаки, стимулюе iмпорт i дестимулюе експорт краТни. Через це, прихильники гнучкого режиму валютного курсоутворення переконують, що риню^ флуктуаци валютного курсу здатн автоматично вирiв-нювати сальдо пла^жного балансу краТни, уникаючи, при цьому, перекоав у структурi зовшшшх платежiв.
Проте емпiричнi дослiдження показали, що в корот-костроковому перод девальвацiя нацiональноТ грошовоТ одиницi часто, навпаки, призводить до попршення сальдо торговельного балансу краТни. Пояснюеться це дiею так званого ефекту и-кривоТ, який полягае в тому, що в короткостроковому перюд^ коли суб'екти зовншньоеко-номiчних вiдносин не встигають пристосуватися до ва-лютно-курсових змЫ, а вiдтак попит на Тхню продукцiю е недостатньо еластичним, зниження курсу нацюнальноТ валюти спричиняе попршення сальдо зовншньоТ торпв-лг I тiльки з плином часу, коли експортери адаптують свою виробничу, Ывестицшну та торговельну дiяльнiсть до нових умов, а iмпортери вщчують суттеве зниження попиту на свою продукцю, зовнiшньоторговельне сальдо краТни почне демонструвати позитивну динамку [1; 2].
Проте навпъ в довгостроковому пер^ девальва^я не завжди забезпечуе формування активного сальдо зовшшньоТ торгiвлi. Якщо краТна мае високу граничну схильнють до споживання iмпортних благ, при недоста-тньому рiвнi iмпортозамiщення, зниження валютного курсу не призведе до скорочення iмпортних операцш. Наприклад, пюля рiзкоТ девальвацп гривнi наприкiнцi 2008 року вщ'емне сальдо зовнiшньоТ торгiвлi УкраТни так i не набуло додатного значення, а, навпаки, ттьки почало зростати (рис. 1).
© Ткач е., Ткач С., 2014
