CC BY
130
та довгостроковiй перспективi дещо врiвноважити пото-чний рахунок пла^жного балансу та сповiльнити зрос-тання надлишкового попиту на iноземну валюту;
• Впровадження в УкраТн перехщного валютно-курсового режиму, що передуватиме функцюнуванню плаваючоТ системи курсоутворення (наприклад, валютного коридору з поступовим розширенням його гранич-них меж). Доцтьною також буде прив'язка валютного курсу до мультивалютного кошика як бази для розраху-нку вартосп нацiональноТ валюти;
• Забезпечення передбачуваност та прозоростi реалiзацiТ валютноТ полiтики в краТнi. Центральним банком мають бути чiтко визначенi валютно-курсовi орiен-тири та прiоритетнiсть Ыструмет1в валютного регулю-вання задля можливост прогнозування економiчними суб'ектами власноТ дiяльностi;
• Вироблення чiткого механiзму iз запобiгання ва-лютним спекуляцiям як на мiжбанкiвському валютному ринку, так i на готiвковому.
Проте найважлившим тезисом в цьому контекстi е те, що будь-якi заходи в сферi валютно-курсового регу-лювання в УкраТн не будуть приносити очкуваних ре-зультатiв до того часу, поки державна економiчна поль тика не буде переорiентована на забезпечення розвит-ку iмпортозамiщуючих галузей та належного викорис-тання свого експортного потенциалу. При цьому, конку-рентоспроможнють зазначених галузей, в першу чергу, мае базуватися не на митно-тарифнш пщтримц з боку держави, а на створенн належних умов для впровадження Ыновацмних технологiй у виробничому процеск
Список використаних джерел
1. Kulkarni K. Testing the J-Curve Hypothesis Case Studies from Around the World / K. Kulkarni. - Denver, CO. - 2009. - pp. 2-29.
2. Magee S. Currency Contracts, Pass-through, and Devaluation // Brookings Papers on Economic Activity. -1973. - pp. 303-23.
3. Пла™ний баланс та iншi статистичш матерiали за методолоп-ею 5-го видання "Керiвництва з пла^жного балансу" (МВФ, 1993) [Елек-тронний ресурс] // Нацюнальний банк Укра'ши: [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44464
4. Дзюблюк О. Особливост взаемозв'язку грошово-кредитно''' та валютно''' полiтики в перiод фЫансово''' кризи / О. Дзюблюк // Свп" фЫан-сiв. - 2012. - № 2. - С. 130-141.
5. Оцшка стану пла^жного балансу в 2013 роц (за попередшми даними) [Електронний ресурс] // Нацюнальний банк Укра'ни: [сайт]. -Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=91917.
6. Основы тенденцп валютного ринку [Електронний ресурс] // Нац^ ональний банк Укра'ни: [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/ control/uk/publish/category?cat_id=58039
7. Офiцiйний сайт Нацюнального банку Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua - Назва з екрану
8. ОфЩмний сайт центрального банку Росшсько''' Федерацп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.cbr.ru. - Назва з екрану.
9. Геоrрафiчна структура зовншньо''' торriвлi товарами [Електронний ресурс] // Державна служба статистики Укра'ни: [сайт]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
10. Офщмний сайт Нацюнального банку Республки Блорусь [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbrb.by. - Назва з екрану.
11. Офщмний сайт центрального банку Туреччини [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.tcmb.gov.tr. - Назва з екрану.
12. ОфЩмний сайт бвропейського Центрального Банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ecb.europa.eu. - Назва з екрану.
13. Гнучкий режим курсоутворення: етапи запровадження та мож-ливi наслщки для економiчноrо розвитку Укра'ни: науково-аналггичш матерiали. Вип.15 / В. I. Мщенко, I. А. Нщзельська. А. П. Кулiнець. - К.: НБУ; Центр наукових дослщжень, 2010. - 124 с.
Надшшла до редколегп 22.04.14
Е. Ткач, канд. экон. наук, доц.,
С. Ткач, соискатель ученой степени, ассист.
Черновицкого национального университета им. Ю. Федьковича, Черновцы
ПРИЧИНЫ И ПОСЛЕДСТВИЯ ВАЛЮТНО-КУРСОВОЙ ДИНАМИКИ В УКРАИНЕ
В статье исследованы факторы, которые оказывают влияние на процесс валютного курсообразования в Украине, а также последствия валютно-курсовых колебаний для экономики нашей страны. Обоснована нецелесообразность применения режима жесткой фиксации валютного курса в условиях перманентно высокой инфляции. Предложены меры, необходимые для сбалансирования валю-тно-курсовых отношений и предотвращения резких колебаний на валютном рынке в Украине. Ключевые слова: валютный курс;, девальвация; валютный рынок; платежный баланс.
E. Tkach, PhD in Economics, Associate Professor,
S. Tkach, Degree seekers, Assistant
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi
CAUSES AND CONSEQUENCES OF EXCHANGE RATE DYNAMICS IN UKRAINE
This article investigates factors that influence the exchange rate formation process in Ukraine, as well as the exchange rate fluctuations effects on the economy of our country. The inappropriate use of exchange rate hard peg in terms of permanently high inflation level is proved. The measures needed to balance the monetary and exchange relations and to prevent sharp fluctuations in the foreign exchange market in Ukraine are proposed. Keywords: exchange rate; devaluation; foreign exchange market; balance of payments.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 160: 85-92
УДК 631
JEL Q16
Т. Трохлюк, здобувач
Нацюнальний ужверситет водного господарства та природокористування, Р1вне
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ КОНФЛ1КТ: СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ АБО ВИРОЩУВАННЯ Б1ОМАСИ ДРУГОГО ПОКОЛ1ННЯ
Розглянуто актуальн питання на^д^в трансформаци сльськогосподарського природокористування на приклад/' зони Полсся Укра/ни. Обгрунтувано концептуальн засади вирiшення еколого-економiчного конфлкту щодо ыльсь-когосподарського використання або вирощування бюмаси другого поколiння вна^док трансформаци землекористу-вання тд час економiчних реформ у державi. Запропоновано його вирiшувати через соцiо-еколого-економiчне об^рун-тування у процедурi екологiчного аудиту у контекстi реалiзацn стратеги "зелено/" економки.
Ключовi слова: урожайнсть; оцнка земель; конфлкт; альтернативн варiанти використання земель.
Постановка проблеми. Укра'на знаходиться на етат становлення ринковоТ економки, одшею з умов яко' е ефективне використання земельних ресурс1в та потенциалу соц1ально-економ1чного розвитку територш. Вра-
ховуючи шституцмш, економ1чн1 та еколопчш зм1ни щодо земельних ресурав виникае необхщнють акценту-вання уваги щодо комплексного 'х використання. Такий пщхщ вимагае анал1тичних дослщжень, еколопчного
© Трохлюк Т., 2014
аудиту та експертних оцiнок земельних ресурсiв як еко-лого-економмчного потенцiалу територií. 1з врахуванням пщписання Угоди про асоцiацiю Украíни та СС, iснуючоí у свiтi конюктури ринку на зерновi та бюмасу другого поколiння необхiдно проводити дослщження оптимального використання сiльськогосподарських земель тобто виршення еколого-економiчного конфлiкту - стьсько-господарське використання, ренатуризацiя земель або вирощування бюмаси. Вiдомо, що вщсотки розораностi земель в Укра'ш е одними з найбiльших у свт. Зокре-ма, площа незадiяних сiльськогосподарських земель в Украíнi становить 3-4 млн. га. До 2020 року бюмаса може замiстити близько 3,5 млрд. м3/рк природного газу для виробництва теплово' енерги в Укра'ш, а до 2030 року - 7,5 млрд. м3/рк. Одним iз прикладiв е дося-гнення до 2020 року 20% використання вщновлювано''' енергетики. За останнi 10 рогав цей показник зрiс з 8% до 14% [1]. Три кражи (Шве^я, Болгарiя та Естошя) вже виконали сво' нацiональнi цл iз вiдновлюваноí енергетики яга були запланован до 2020 року. Тому цтком зро-зумiло, що земельн ресурси необхiдно використовувати з найбтьшим соцiо-еколого-економiчним ефектом.
Аналiз останшх дослiджень i nублiкацiй. Форму-вання вiтчизняного ринку земель стьськогосподарсько-го призначення, аналiз етапiв трансформацií земельних вщносин, створення умов для ефективного функцюну-вання ринку земель стьськогосподарського призначення дослiджуються багатьма економютами-аграрниками. Зокрема, об^рунтуванням питання органiзацií землеко-ристування, в тому числi трансформацп угiдь дослщжу-валась у роботах О. Гуторова [2], С. Лебщя [3], Л. Луц-кова [4], А. Мартина [5], А.Третяка [6], А. Шаповала [7]; питання об^ землi, формування оргашзацшно-правового мехашзму управлiння земельними вщноси-нами наведено в працях Ю. Бiлика, П. Гайдуцького, В. Горлачука, О. Кашенка, П. Макаренка, Л. Мельника,
A. Стельмащука, А. Юрченка, А. Сохнича [8 - 12] та Ыших вчених. Грунтовш дослщження природи конфлк ^в як соцiального явища розкрит у працях фахiвцiв-конфлiктологiв: О. Антонюка, К. Боулдiнга, А. Рапопорта, Й. Галтунга, С. Чейза, Ю. Запрудського, М. ^рена, Г. Ложгана та iнших вчених [13, 14].
Методолопчш засади екологiчних конфлк^в розкри-тi у працях: I. Бистрякова, С. Хлобистова (проблеми збалансованосл в управлiннi територiальними системами [15, 16]), О. 1ванова, I. Мазура, Л. Мельника,
B. Сабадаш, S.Libiszewski (особливостi екологiчних конфлiктiв i механiзми вирiшення екологiчних конфлк-^в [17, 18]).
Невирiшенi ранiше частини загально'Г проблеми. Вирiшення зазначених конфлктних питань з точки зору економки, охорони i рацiонального використання земель, збереження робочих мюць, продовольчо' й енергетично' безпеки, формування об^рунтування альтернативних способiв використання земель е акту-альними для всiеí держави та особливо для зони По-люся Укра'ни й потребують наукового об^рунтування. Задачами статi е обфунтування: економiчноí та еколо-гiчноí сутносД передумов виникнення та шструмента-рто вирiшення конфлiкту використання трансформо-ваних стьськогосподарських земельних угiдь на перспективу, як для отримання економiчного ефекту, так i для збереження агроландшаф^в.
Мета статтi. Обгрунтування концептуальних засад вирiшення еколого-економiчного конфлiкту щодо альсь-когосподарського використання або вирощування бюмаси другого поколЫня внаслщок трансформацп землеко-ристування пiд час економiчних реформ у державi.
Виклад основного матерiалу дослiдження. За
останнi 20 рокiв землекористування в Укра'ш зазнало як позитивних так i негативних змiн на фонi не достат-нього законодавчо-нормативного регулювання використання саме стьськогосподарських земель. Враховуючи природно-шматичш умови держави зазначенi проблеми набули специфiчного еколого-економiчного змюту i характеристик: засоленння, пiдтоплення, пщкислення, залуження, природного залiснення, оренди земель, руйнацп цiлiсностi системи мелiорацií в гумщшй i арид-нiй зонах, не санкцюнованих змiн щодо призначення стьськогосподарських земель тощо. Фактично в дер-жавi утворено низку еколого-економiчних та з врахуванням демографiчних аспектiв - соцю-еколого-економiчних конфлк^в. Основа конфлiкту це: економiч-но доцтьне збереження стану та полтшення якостi основно' складово' природного капралу держави - земельних ресурав у ринкових умовах; екологiчно збалан-соване аграрне природокористування, як передумова формування експортного потен^алу (якi "працють" за-вдяки природнiй родючостi, але в наш час зазнають де-градацiйних процесiв); усунення держави вщ законодав-чого регулювання концептуальних Ыституцмних парадигм - спiввiдношення форм господарювання (до 3040% великого бiзнесу та iнших в тому числ^ наприклад, органiчних фермерських господарств до 10%), що створить соцiо-економiчний баланс у стьському господарст-вi. Одним iз еколого-економiчних конфл^в у зонi Полю-ся Укра'ни е продовження використання альськогоспо-дарських земель за умови вщновлення агрохiмiчного балансу 'х родючостi, кислотностi й пщтримання оптимального водного режиму та (або) збтьшення вiдсоткiв залуження з метою розвитку тваринництва, вирощування техшчних культур, бюмаси тощо. Проблема пщсилюеть-ся економiчними факторами вщсутносл довгостроково' аграрно' полiтики в державi та щодо гумiдноí зони, зокрема. Тому зазначений конфл^ можливо вiднести до:
• комплексного за щентифкацмною ознакою, тобто базовими екосистемними компонентами, яга е причиною конфл^но' ситуацп з приводу його залучення до проце-сiв виробництва, споживання i обмiну: "земельнi"; "воднi"; "люовГ; "мiнеральнi"; "продовольчi"; "асимiляцiйнi";
• локального за територiальною ознакою;
• власнигав за належнiстю учасникiв конфлiкту;
• невизначеност або ризику за ступенем невизна-ченостi ситуацп, у ягай вiдбуваеться конфлiкт;
• латентного (прихованого) за ступенем прояву;
• змiни економiчного устрою держави за чинника-ми виникнення;
• системо утворюючого як передумови зростання економки, збереження земельних ресурсiв, реалiзацií принципiв сталого розвитку.
1снуючими законодавчо-нормативними i правовими документами недостатньо системно охоплюються питання збереження земельних ресурав i невиснажливо-го 'х використання. Багато питань стосовно зазначено' проблеми залишаються ще не розв'язаними i законода-вчо не врегульованими, серед них: контроль за повер-ненням орендованих земель в належному ягасному стаж; фшансування заходiв щодо рацюнального використання земельних ресурав; економiчне стимулюван-ня екологiчно безпечного стьськогосподарського землекористування; призупинення деградацмних процеав фун^в i вiдтворення 'х родючостi; державний контроль за змЫою родючостi ^рун^в земель стьськогосподар-ського призначення; зменшення рiвня розораностi шляхом консерваци малопродуктивних та деградованих земель; широке впровадження органiчного землеробс-тва; становлення повноцiнного ринку землi та iн.
На сьогоднi сформувалися два основних методи економмчноТ оцiнки земельних ресурав: рентний i затра-тний. З одного боку, величина оцшки земельних ресур-сiв пов'язуеться з витратами на ïx вiдновлення, з Ышо-го, визначаеться ефектом вщ ïxньоï експлуатаци. Наяв-нiсть оцшки землi дае можливiсть органам мюцевого самоврядування поряд iз нормативними, оргашзацй ними методами управлiння реалiзувати сво' повнова-ження на пiдставi створення економiчниx умов рацюна-льного використання земель, забезпечити необхщну основу для формування фiнансово-економiчноï бази мiсцевого самоврядування через упровадження плати за землю. У контекст зазначених проблем виникають три основы питання, для яких мiркування землекорис-тування та змши його характеру е ключовими факторами, що стосуються як виробництва бюпалива, так i про-довольчо! безпеки: не використання земель i розвиток виробництва бюпалива; виршення продовольчо! безпеки; потреба для держави в обгрунтуван доцiльностi угод з придбання землi в ринковому середовищi (пiд вирощування бiомаси); обфунтування питання про змь ну характеру землекористування" (пiд бiопаливо i вра-хування наслщгав клiматичниx змiн). Зазначенi проблеми не е суто регюнальними а згiдно наукових доробок ФАО (Продовольча та стьськогосподарська органiзацiя ООН) - загальносвтовими [19].
Для задоволення майбутнього попиту на продово-льство доцтьно залучити земельнi ресурси, що мають високий бонiтет та за умови ïx дбайливого використання. При цьому варто зауважити, що бюпаливну сирови-ну доцiльно вирощувати на "малопродуктивних" (у робот ФАО вживаеться термiн "вiльниx") дтянках землi, що не придатнi для вирощування продовольчих культур
Зютавлення рiзниx аспектiв з метою оцiнки площ "втьних" земельних ресурсiв неможливо провести без детальних дослщжень та оцшки землекористування не тiльки на свтовому рiвнi, а й, на мюцях, включаючи всi типи землекористування, про яких дос зiбрано недо-статньо шформацп. При оцiнцi площ земель, яга можна використовувати для вирощування рослинних культур зазвичай вщштовхуються вщ оцшки фiзичноï можливо-стi вирощування рослинних культур на землях, яга зараз не використовуються в цих цтях, наприклад,
(наприклад, для Полюся - низька сxожiсть вирощеного зерна, малий вмют клейковини тощо). У вах випадках необxiдно керуватись системними соцю-еколого-економiчними прiоритетами на збереження природного капралу держави з дотриманням вимог бiорiзноманiття, охорони й формування водних ресурав, заповiдання, рекреаци за стратегiчним напрямом дiльностi сусптьс-тва - стабiлiзацiя, регулювання, контроль й скорочення навантаження на навколишне природне середовище (НПС). При цьому також постае проблема розумшня та використання "втьних" земель (яга не використовува-лись в нашм державi 10-20 рогав) проблеми вiльниx земельних ресурав навiть на науковому рiвнi усклад-нюеться вiдсутнiстю консенсусу щодо визначень даних понять i пiдxодiв до ïx вимiру. Наприклад на рiвнi свiту для бiльш, як третини населення (2,4 млрд. чоловк) джерелом отримання енерги е бюмаса [19, с. 138].
До розумшня "втьних" земель потрiбно ставитись виважено через наукове обфунтування та з викорис-танням процедури еколопчних аудиту, експертизи, ста-ндартизацiï й еколопчно! сертифiкацiï стьськогоспо-дарських земель. З даних питань вщомий досвiд ФАО щодо глобальних стьськогосподарських райоыв, ком-плексних моделей землекористування та врахування змш клiмату, глобальноï моделi оптимiзацiï бiомаси (GLOBIOM), моделi вирощування культур за Комплексною природоохоронною та шматичною моделлю (EPIC) для оцшки потен^алу землеробства на основi агрономiчниx критер^в i передових методiв управлшня, моделi Массачусетського теxнологiчного iнституту (MIT) та шших наукових розробок [19, с. 101]. 1нтенсивнють використання земель для вирощування деяких бюпа-ливних культур наведено у таблиц 1.
(табл. 2, 3). Аналiз поавних площ основних сiльського-сподарських культур в Укра''ш показуе зменшення пось вiв жита, овесу, льону-довгунця, посiвiв однорiчних та багаторiчних трав, скорочення площi чистих парiв у 2,2; 1,7; 11,5; 3,5; 2,4; 2,6 разiв вщповщно. Аналiз основних показнигав ведення лiсового господарства в Укра''ш (табл. 2) пiдтверджуе тенденцiю до збтьшення i природного поновлення, переведення люових культур у вкри-тi лiсовою рослиннiстю землi вщповщно у 2,1 i 2,4 рази.
Таблиця 1. Використання земель для вирощування бюпаливних культур, середньосвiтове значення
Бiоnаливо Сировина Гектарiв на млн. лiтрiв в бензиновому еквiвалентi Основний nобiчний продукт (урожайжсть, кг/л бюпалива) Використання поб1чного продукту
етанол цукровий буряк 350 пульпа (0,25) у стьському господарств1
кукурудза 465 очищене зерно iз розчиними ре-човинами (0,3) проте'н для корм1в тварин, тверде паливо
цукрова тростина 300 жом (0,25) тверде паливо для опалення (виробництва енерги)
манiок 420 у стьському господарств1
целюлозний л^нш 470 л^нш (0,4) тверде паливо 1 х1м1кати
бюдизель насiння рiпаку 670 глщерин (0,1), жмих (0,6) соева мука
соя 1310 жмих соевих бобiв (0,8) корми
пальма 310 пальмове волокно (0,25) корм для тварин або тверде паливо
бiометан анаеробне дигерування (кукурудза) 250 оргажчж добрива у стьському господарств1
Бю-SG (SRC) 280 чистий CO2 (0,6 л) розробляються способи утиль зацп
* Джерело: складено на основi даних [20, 21]
Таблиця 2. Посiвнi nлощi основних сiльськогосподарських культур в УкраТж, тис га
Показники 2000 2005 2008 2009 2010 2011 2012
Уся поавна площа 27173 26044 27133 26990 26952 27670 27801
Зернов1 культури 13646 15005 15636 15837 15090 15724 15449
У тому числк Жито Овес Кукурудза на зерно Техычж культури Соняшник Р1пак Льон-довгунець
669 624 467 468 286 284 303
521 468 456 433 326 288 310
1364 1711 2516 2149 2709 3620 4625
4187 5260 6778 6545 7296 7441 7854
2943 3743 4306 4232 4572 4739 5194
214 207 1412 1060 907 870 566
23 25 7 2 1 2 2
Однор1чн1 трави(включаючи пос1ви озимих на зелений корм) 1765 891 567 585 583 531 499
Багатор1чн1 трави (уисна площа пос1ву минулих рок1в та безпок-ривн1 трави пос1ву поточного року) 2985 1702 1413 1523 1465 1211 1247
Площа чистих пар1в 3213 2428 1413 1523 1465 1211 1247
* Джерело: складено автором за [22]
1ншим показником придатност земельно! дiлянки е ви-рощування однiеí рослинно! культури з мУмальним рiв-нем врожайностi (40% вщ максимального врожаю). Актуа-льнють врахування зазначеного методичного пiдходу за-свiдчують данi про збiр та урожайнють стьськогосподар-ських культур (табл. 4). За даними статистики та експерт-них оцЫок урожайнiсть в полюькому регiонi за останнi роки в окремих випадках складала 11 - 18 центнерiв з гектара, а зерно не доцтьно було використовувати як насiневий
* Джерело: Складено за даними [23]
За даними Державного земельного кадастру зага-льна площа земель Рiвненськоí области становить 2005,1 тис. га, з них 48,3% займають стьськогосподар-ськ землi, 39,8% - лiси та iншi лiсовкритi площi. Серед-ньозважений показник вмюту гумусу в фунтах области попереднього туру обстеження складав 2,21% i змен-шився в порiвняннi з останнiм туром до 2,16%. Бтьш високий вмiст гумусу в господарствах Радивилiвського, Здолбунiвського та Острозького райошв, де вiдповiдно середньозважений показник складае 2,63; 2,42; 2,42%. Нижчi показники мають господарства Полюьких райо-нiв: Дубровицького, Володимирецького, Березшвського, де цей показник становить 1,68; 1,79; 1,80% вщповщно. В загальному площа непридатних та обмежено придат-них земель складае - 274,4 га, бтьш детально площi забруднених фунтю представлен у таблицi 5. Зональ-
матерiал [23]. Як один iз варiантiв використання земель зони Полюя е природне залуження i залюнення, ренатури-зацiя сiльськогосподарських та мелюрованих ландшаф^в. Оцiнювання використання дерново-пщзолистих та пюча-них земель для використання як люових масивiв, "кютсь-ких" лiсiв та (або) повернення !х до стьськогосподарсько-го використання засвiдчило ефективнiсть зазначеного методичного пщходу [24, с. 380].
ними Грунтами перелiчених районiв е: Зарiчненський -торфовища, дерново - оглееш; Дубровицький - дерново - оглееы, лучно - болотш; Сарненський - дерново -пщзолистий пiщаний та глинисто - пщаш; Рокитшвсь-кий - лучно - болоты, торфовища низинш; Костоптьсь-кий - дерново - прихованопщзолист1, дерновi оглеенi; Березывський - дерново - пiдзолисто шщаш, дерново оглеенi; Володимирецький - дерново - прихованопь дзолистi, дерново оглееы; Корецький - темно - сiрi та сiрi лiсовi, дерново - пщзолист пiщанi. Проаналiзував-ши дану таблицю, помiтно, що у бтьшост районiв до-пупустима межа радюнукл^фв, а саме цезiй - 137 та стронцм - 90, перевищена. Також у вах представлених районах спостер^аеться негативний баланс калiю, у деяких районах азоту [25].
Таблиця 3. Основы показники ведення люового господарства в УкраТж
Показники 2000 2005 2008 2009 2010 2011 2012
Вщтворення л1с1в тис. га 37,8 58,6 80,2 80,9 70,1 72,4 70,1
Сад1ння 1 виавання люу, тис. га 29,8 45,8 64,9 64,5 56,1 55,7 53,5
Природне поновлення, тис. га 8,0 12,8 15,3 16,4 14,0 16,7 16,6
Переведення люових культур та природного поновлення у вкрит1 люовою рослиннютю земл1 тис. га 26,9 34,2 56,2 48,2 54,8 55,6 63,6
* Джерело: складено автором за [22]
Таблиця 4. Виробництво зернових культур в зон Полюся РiвненськоТ областi, тис. т
Назва райошв 1990 1995 2000 2005 2008 2010 2012
Березывський 36,0 32,4 17,3 18,8 21,1 17,8 18,7
Володимирецький 36,8 35,3 18,7 20,2 18,2 17,0 16,6
Дубровицький 36,0 29,6 15,3 17,7 14,8 9,7 10,8
Зар1чненський 19,6 20,0 12,8 10,4 14,1 13,8 15,2
Костоптьский 41,6 32,4 17,4 16,2 14,1 13,4 14,9
Рокитывський 14,7 13,2 7,1 12,5 10,2 11,6 11,9
Сарненський 34,7 32,1 17,9 29,1 25,2 20,7 21,8
Всього 219,4 195 106,5 124.9 117,7 104 109,9
Таблиця 5. Показники придатност земель, для ведення екологiчного землеробства (приклад)
Назва району Площа, тис.га Придатжсть земель для ведення органiчного с/г землеробства Примггка
Березнiвський 37,3 Непридатнл Щiльнiсть забруднення радiонуклiдами (Cs, Sr) що пере-вищуе допустимi меж^ низький вмiст гумусу, азоту i кал^
Дубровицький 45,3 Обмежено придатнi Щiльнiсть забруднення радiонуклiдами (Cs, Sr) що пере-вищуе допусти межi, низький вмiст гумусу, азоту i кал^
* Джерело: Складено автором за даними [25]
Аналiз ситуаци, в яш перебувае нинi стьськогоспо-дарське виробництво, свщчить, що у зв'язку з рiзким зменшенням внесення органiчниx та мшеральних добрив, фактичним призупиненням вапнування кислих гру-нтiв, невпровадженням протиерозшних та iншиx захо-дiв, активiзувалися всi напрями деградацiйниx процеав. Загострилася проблема з балансом поживних речовин та гумусу, зростае рiвень кислотност Грунтового розчи-ну, а також штенсивнють ерозiйниx процесiв. Тому iз врахуванням свiтового досвiду пропонуемо проводити еколого-економiчне обГрунтування доцiльностi використання деградованих, пщкислених, мало родючих грун-тiв Зони Полiсся Украши для вирощування бiопалива другого поколшня (рис. 1). За класифiкацiею вчених щодо бюпалива:
• до бюпалива першого поколшня зазвичай вщно-сять етанол, вироблений з культур, багатих цукром (цу-кровий буряк, тростина, сорго) i крохмалем (кукурудза, пшениця, манюк), а також бюдизель з олшних культур (со1, соняшнику, ршаку, пальми) [26 - 28];
• бюпаливо другого поколiння виготовляеться з непридатно1 в 1жу i (або) л^ноцелюлозно1 бiомаси, а одержуванi продукти включають в себе л^ноцелюлоз-но1 етанол, синтетичне паливо, бiосинтетичний природ-ний газ [37, 38]. Типовими прикладами л^ноцелюлозно1 сировини е побiчнi сiльськогосподарськi продукти (куку-рудзянi стебла, лушпиння, стебла), вiдxоди лiсового господарства (деревн вiдxоди, верxiвки дерев i плки), багаторiчнi трави (просо, мюкантус, сiно болотних трав), енергетичнi культури (наприклад, верба або тополя) i мунщипальш вщходи. Бiопаливо, що отримуеть-ся з сировини, не конкуруючого за родк^ землi з зер-новими культурами, iнодi також називають бюпаливом другого поколiння незважаючи на використання тради-цiйниx операцшних процесiв;
• бiопаливо "третього поколшня" зазвичай стосу-еться бiопалива, яке не конкуруе н з продовольчими зерновими культурами, н з землями. Як правило, до категорп вiдносять бiопаливо, вироблене з водоростей.
До 2011 року виробництво бюпалива першого поколшня становило 99,85% вщ усього споживаного бюпалива в свт (91,3 млн тонн в рк в 2011 роц^, а поточн виробничi потужностi бюпалива другого поколшня з л^ноцелюлозно1 сировини досягли ттьки 137 000 тонн на рк. Розгортання виробництва бюпалива з л^ноце-люлози за оцшками Мiжнародного енергетичного агентства (МЕА), з урахуванням проектв, що знаходяться на даний момент на етап будiвництва, а також анонсова-них проекпв, подальший розвиток потужностей для
виробництва л^ноцелюлозно1 бiопалива може досягти 620 000 т / рк до 2018 року [29].
Бюпаливо другого поколшня може використовувати рiзнi види бюмаси, в тому чи^ т, якi не можуть бути використан як продовольство. Науковцями доведено, наприклад, вирощування енергетично1 верби забезпе-чуе баланс гумусу та вуглецю. Проте також варто за-значити, що для штенсивного виробництва бюмаси зазвичай потрiбно родючi грунти. 1з врахуванням зазна-ченого варто наголосити, що необхщно оцiнювати по-тенцшний вплив бiопалива другого поколiння на продо-вольчу безпеку з урахуванням шших видiв використання сировини i необхщних ресурсiв через процедуру еколоп-чного аудиту та подальшоï еколопчно1 сертифiкацiï в системi управлiння природокористуванням (рис. 1).
Звщси конфлiкт щодо аграрного природокористу-вання щодо використання бюмаси для виробництва продовольства та (або) бюпалива та рiзниx видiв енер-гiï залежатиме вiд ïx вщносно1 продуктивностi. Чим ви-ща продуктивнють бiопалива з точки зору енергетично1 та екологiчноï ефективностi та со^ально1 вiдповiдаль-ностi, тим менше буде вплив на продовольчу безпеку конкретного виду енерги, викиди парникових газiв або економiчниx витрат на бюпаливо. При цьому основним елементом витрат на виробництво бюпалива е сирови-на. Звщси одним iз конфл^в буде наростання напруги на земельы ресурси пщ сiльськогосподарську продук-цiю (рослинницька i продукцiя твариництва), попит на деревину для буфвництва i бюмасу тощо. Особливостi виршення залежатимуть також i вiд юторичних фактiв, наприклад, основнi показники ведення люового господарства у Рiвненськiй областi (рис. 2). Наприклад, по-новлення лiсiв станом на 2012 рк збiльшилось у 13 разiв, а заготiвля лiквiдноï деревини збтьшилась у 1,5 разiв. Такi та ^i факти засвiдчують потенцiйну доць льнiсть налагодження використання бiопалива другого поколшня в Укра1ы та особливо у Зоы Полiсся - твычш адмiнiстративнi райони (Волинсько1, Рiвнеськоï, Жито-мирсько1, Киïвськоï, Чернiгiвськоï та Сумсько1 областей).
о. ш
I
го с го ю
и
о с о с
Концепция, стра-тепя сталого розвитку. Закони
та кодекси УкраТни. Стратепя НацюнальноТ еколопчноТ пол1тики до
2020 року. СвроЫтеграцмнп угоди та вектори розвитку УкраТни. Принципи регулювання
соцю-еколого-економтних вщносин в
сусгпльствг синергетичы гпдходи,
системний пщхщ, стввщношення вигоди-витрати, оптимЬацт ¡нтереав держави при виршены репонапьних, загальнодержавних та проблем пщприемств
1нструменти регулювання соцю-еколого-економ1чних вщносин: системний пщхщ; законодавчо-правов1 еколопчы, економ1чы, соц1алы-п, еколопчний аудит; еколопчна сертиф1кац1я в систем! управлЫня природокористуванням
Ресурси загального користування
— ^
го 5-ю
I Э о
н о о
го О. о
ш ^ .
^ О. I
о. с т
с го ^
го
н л е
го н ■
I ш о. о ^ т ° го &
о ш ¡-¡_
Земельы ресурси Люов1 ресурси
Воды ресурси Територ1я як ресурс
Виважений доступ до природних ресурав. Суб'екти економ1чноТ д1яльност1
Функци держави у законодавчо-нормативних документах: контролююча \ регулююча, ¡нновацмна, ¡нвестицмна, стимулююча, координацмна та ¡ним. Врахування аспекпв глобал1зац1й них процеав у вах галузях економки, наприклад, стандартизация, сертиф1кац1я, економ1чна оцЫка природних ресурав
Рис. 1. Концептуальш напрями регулювання наслщмв трансформацм стану земельних ресурсш та виршення продовольчоТ безпеки
* Джерело: авторська розробка
Роки
Рис. 2. Заготiвля лiквiдноï деревини в Зон Полiсся Рiвненськоï областi
* Джерело: Складено за даними [23]
Процедура еколопчного аудиту для врахування на-слiдкiв трансформацiï стану земельних ресурав узго-джуеться iз схемами i процедурою екологiчноï сертифь кацiï у сферi управлiння природокористуванням, мето-дологiчними пiдxодами обГрунтування розвитку вирощування бюпалива за трьома напрямками: економiч-ним, со^альним та еколопчним.
Висновки. Сформовано класифiкацiю еколопчних конфлiктiв у сучасному землекористуваннi та запропо-новано його вирiшувати через соцiо-еколого-економiчне обГрунтування у процедурi еколопчного аудиту та сис-темний пщхщ до прийняття управлiнськиx рiшень на рiвнi населених пунктiв, землевласникiв та бiзнесу. Та-кий досвiд вщомий у кражах СС та зокрема - Польщк Зазначений методичний пщхщ сприятиме виршенню соцiо-еколого-економiчниго конфлiкту та сприятиме збереженню земельних ресурав на засадах сталого розвитку. Рекомендовано виршення соцю-еколого-економiчного конфлiкту з використанням адаптаци директив, законiв та стандартв Украши, реалiзацiï стратеги Нацiональноï екологiчноï полiтики до 2020 року, використання досвщу зарубiжниx краж iз "зелено|" еконо-мки та европейських директив. Основоположними принципами регулювання соцю-еколого- економiчниx вiдносин у питаны виршення продовольчоï та (або) ене-ргетичноï безпеки суспiльства мають стати: синергетич-ний та системний пщходи, спiввiдношення вигоди-витрати, оптимiзацiя iнтересiв держави при вирiшеннi регюнальних, загальнодержавних проблем щодо альсь-когосподарських й переробних пщприемств. При цьому фунга^ями держави мають стати: контролююча, регулю-юча, iнновацiйна, iнвестицiйна, стимулююча, координа-цiйна, законодавча щодо врахування аспекпв глобалiза-цiйниx процесiв у вах галузях економiки й вщповщного розвитку екологiчниx стандартизации сертифiкацiï та со-цiо-еколого-економiчноï оцiнки природних ресурав.
На перспективу необxiдно проводити економiчне обГрунтування проектiв вирощування продовольчих культур у порiвняннi з вирощуванням бюмаси.
Список використаних джерел
1. Сучасний стан та перспективи розвитку бюенергетики в УкраТш. Анап1тична записка БАУ. № 9. Гелетуха Г.Г., Железна Т.А., Кучерук П.П., Ол1йник 6.М. 27 травня 2014р. Доступно на сайт1 www.uabio.org/activity/ uabio
2. Гуторов О.1. Еколого-економiчнi проблеми трансформацп земель сiльськогосподарського призначення в УкраУш / О.1. Гуторов, К.М. Бойко // Вюник ХНАУ. - 2003. - № 6. - С. 225-226.
3. Лебiдь 6.М. Сiвозмiни з урахуванням агробiологiчноï доцтьност розмiщення сiльськогосподарськиx культур / 6.М. Лебiдь // Збiрник наукових праць 1нституту землеробства УААН // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://agroua.net/economics/documents/category-120/doc-195/.
4. Луцков Л.П. Розробка обмежень для економко-математичних моделей з використання земельних pecypciB в агропромисловому комплекс / Л.П. Луцков, А.Ю. Лазарчук // Вiсник Хмельницького нацюналь-ного yнiверситетy. - 2009. -№ 1. - С. 7-9.
5. Мартин А.Г. Деяк пщходи до еколого-економiчного удосконален-ня структури земельних угщь / А.Г. Мартин // Науковий вюник Нацюна-льного аграрного ушверситету. - К., 2003. - Вип. 68. - С. 230-233.
6. Третяк А.М. Наyковi основи економки землекористування та зе-млевпорядкування / А.М. Третяк. - К.: ЦЗРУ, 2003. - 337 с.
7. Шаповал А.М. Еколого-економiчне обГрунтування оптимiзацN аг-роландшафтiв ПолюькоТ зони в умовах реформування земельних вщ-носин (на прикладi ЖитомирськоТ областi). Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / А.М. Шаповал / Державне пщприемство "Головний науково-дослщний та проектний iн-т землеустрою". - К., 2005. - 20 с.
8. Головатюк М.С. Формування системи земельних вщносин в УкраТш на сучасному еташ // Економка АПК. - 2003. - № 1. - С. 43 - 48.
9. Горлачук В., Сохнич А. Роль держави в реалiзацiТ земельно!' ре-форми //Землевпорядкування i земельний кадастр: Вюник Львiвського державного аграрного ушверситету. - 2004. - № 3. - С. 11 - 18.
10. Кресникова Н. Роль государства в управлении земельными ресурсами // Экономика сельского хозяйства России. - 2006. - №5. - С. 21.
11. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Соцiально-економiчна оцшка землеволодЫня та землекористування в аграрнш сферi економки // Економка АПК. - 2003. - № 12. - С. 118 -122.
12. Юрченко А.Д. Сучасш перспективи обороту земельних дтянок в аграршй сферi //Землевпорядний вiсник. - 2004. - № 4. - С. 62 - 64.
13. Антонюк О.П. Прогнозування обсяпв економiчного вiдшкодy-вання наслщюв техногенного забруднення криворiзького репону: моногр. / О.П. Антонюк, 1.М. Пiстyнов. - Д.: Нацiональний прничий yнiверситет, 2013. - 118 с.
14. Rethinking Conflict: the Cultural Approach - Council of Europe. Доступно за адресою www.coe.int/.../DGIV_CULT_PREV(2002)1_G.
15. Быстряков И. К. Адаптивное управление эколого-ориентированным развитием как методологическая проблема / И. К. Быстряков / Методы решения экологических проблем. - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2001. - С. 51-68.
16. Хлобистов С. В. Проблеми iнститyцiоналiзацi''' системи рацюна-льного природокористування та охорони навколишнього природного середовища [Текст] / С. В. Хлобистов, Л. В. Жарова // Маркетинг i менеджмент Ыновацм, 2010. - №2. - С. 206-214.
17. Сабадаш В. В. Социально-экономическое измерение экологических конфликтов в достижении устойчивого развития [Текст] / В. В. Сабадаш // Социально-экономический потенциал устойчивого развития / Под ред. проф. Л. Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2007. - С. 963-982.
18. Libiszewski S. What is an Environmental Conflict? // Environment and Conflicts Project / Edited by K. Spillmann, G. Baechler. - Zurich : Center for Security Studies, 1992.
19. ГЭВУ, 2013. Биотопливо и продовольственная безопасность: Доклад Группы экспертов высокого уровня по вопросам продовольственной безопасности и питания Комитета по всемирной продовольственной безопасности. Рим, 2013. - 164 с.
20. McDonald, R.I., Fargione, J., Kiesecker, J., Miller, W.M. & Powell, J. 2009. Energy sprawl or energy efficiency: climate policy impacts on natural habitat for the United States of America. PLoS ONE. doi:10.1371/journal.pone.0006802.
21. IEA. 2011. Biofuels for transport, the technology roadmap (available at http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/biofuels_roadmap.pdf).
22. Державна служба статистики УкраТни. УкраТна у цифрах у 2012 роцг Статистичний збiрник. За редак^ею Осауленка О. Г., КиТв. - 249 с.
23. Статистичний щорiчник Рiвненсько'!' облас^ за 2012 рк / Голов. упр. статистики у Рiвнен. обл. - Рiвне, 2013. - 482 с.
24. Трохлюк Т.М. 1нновацм оцiнювання трансформацп' земель зони Полюся УкраТни. Соцiо-еколого-економiчнi засади природокористування Ыновацм, Ывестицп та механiзм реашзацм. Монографiя. Пiд редакцieю Скрипчука П.М. - Рiвне: НУВГП, 2014. - С. 380.
25. Звгг Рiвненського обласного державного проектно-техно-логiчного центру охорони родючост фунт i якостi продукцп' "Облдер-жродючють" про науково-дослiдну роботу "Охорона родючостi грунтiв i якост продукцп". - Рiвне. - 2008 - 2011 роки. - 160 с.
26. Gasparatos, A., Stromberg, P. & Takeuchi, K. 2013. Sustainability impacts of first-generation biofuels. Animal Frontiers, 3(2): 12-26. doi: 10.2527/af.2013-0011.
27. Fischer, G., Prieler, S., van Velthuizen, H., Berndes, G., Faaij, A., Londo, M. & de Wit, M. 2010. Biofuel production potentials in Europe: sustainable use of cultivated land and pastures, Part II: Land use scenarios. Biomass and Bioenergy, 34(2): 173-187.
28. OECD/IEA. 2010.Sustainable production of second-generation biofuels, potential and perspectives in major economies and developing countries. Anselm Eisentraut, Paris. 29. FAO. 2008. The State of Food and Agriculture. Biofuels: prospects, risks and opportunities. Rome.
Hafliwwna go peflKoneriï 18.03.14
Т. Трохлюк, соискатель
Национальный университет водного хозяйства и природопользования, Ровно
ЭКОЛОГО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КОНФЛИКТ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИЛИ ВЫРАЩИВАНИЕ БИОМАССЫ ВТОРОГО ПОКОЛЕНИЯ
Рассмотрены актуальные вопросы последствий трансформации сельскохозяйственного природопользования на примере зоны Полесья Украины. Обоснованы концептуальные основы решения эколого-экономического конфликта вокруг сельскохозяйственного использования или выращивание биомассы второго поколения вследствие трансформации землепользования в ходе экономических реформ в государстве. Предложено его решать через социо-эколого-экономическое обоснование в процедуре экологического аудита в контексте реализации стратегии "зеленой" экономики.
Ключевые слова: урожайность; оценка земель; конфликт; альтернативные варианты использования земель.
T. Trohlyuk, Degree Seekers
National University of Water and economy of nature, Rivne
ECOLOGICAL AND ECONOMIC CONFLICTS: AGRICULTURAL USE OR CULTIVATION BIOMASS SECOND GENERATION
To negotiate the consequences of agricultural modernization as an example of nature Polissya areas in Ukraine. Studies addressing the conceptual foundations of ecological and economic conflict over agricultural use or cultivation of second generation biomass due to the transformation of land use during the economic reforms in the country. Proposed to solve it through socio-ecological-economic assessment of environmental audit procedure in the context of the strategy of "green" economy. Keywords: crop yield, land valuation, conflict, alternative land use.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 160: 92-97 JEL C5, Q5 UDC 338.1
Г. Харламова, канд. екон. наук, доц., В. Бутьковський, економют КиТвський нацюнальний ужверситет iMern Тараса Шевченка, КиТв
1НДЕКС ЕКОЛОПЧНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ: КОНЦЕПЦ1Я ТА ОЦ1НКА
Екологiчна безпека держави - це складна та багатогранна категорiя, яка потребуе глибокого опрацювання та ви-вчення. У статт/' узагальнен теоретичн аспекти визначення екологiчно/ безпеки Укра/ни та // складових, проаналi-зован позици Укра/ни за ндексами екологiчно/ безпеки, як складен мiжнародними органзацями, серед яких Комся ООН зi сталого розвитку, Мiжнародний нститут сталого розвитку (IISD), Науковий комiтет з проблем навколиш-нього середовища (SCOPE), Сльський ушверситет. На основi опрацювання статистичних даних запропоновано кон-цепц/'ю оцнки ндексу екологiчно/ безпеки Укра/ни задля подальшо/ адекватно/ науково - обфунтовано/ оцнки сучас-ного рiвня екологiчного стану Укра/ни у порiвняннi з ншими кранами св/'ту. Ключовi слова: екологiчна безпека, ндекс, оцнка, Укра/на.
"The Earth has cancer and the cancer is man."
(Mankind at the Turning Point, second report of the Club of Rome, 1974)
Постановка проблеми. Недосконалють економ1ч-них, правових, пол1тичних, соц1альних механ1зм1в раць онального природокористування та низький р1вень його впровадження в практику господарювання, слабкють, а подеколи просто вщсутнють еколопчного аудиту при-звели до низькоТ' ефективност1 будь-якого державного регулювання у сфер1 екологп'. Низький р1вень фЫансу-вання природоохоронних програм, недостатнють нау-кових дослщжень у ц1й сфер1, а також незадовтьний р1вень наукових розробок ресурсозбер1гаючих техноло-гш, нехтування в1тчизняним i заруб1жним передовим досвщом заводять в^чизняну безпеку в сферi екологп у зону критичного ризику. Криза, що охопила в^чизняну екологю, е такою, в результат якоТ' на перший план виходить державна полiтика у сферi забезпечення еколопчноТ безпеки. Незважаючи на ютор^ еколопчних лих (як то Чорнобиль) та важк часи переходного перь оду, УкраТ'на, в ос^ свого керiвництва, дос вщкладае проблеми оцЫки, пщтримки та своечасного моыторингу еколопчних загроз на далекий план. Навпъ саме суспь льство розглядае необхщнють сильно!' еколопчноТ безпеки лише пюля забезпечення економiчноï, социально!' та Ыших напрямiв нацюнальноТ' безпеки. Хоча цтком зрозумтим е факт того, що здорова на^я здатна досяг-
ти бтьшого економмчного зростання (як то приклад США, Ымеччини, Францп тощо).
Анал1з останшх дослщжень i публ1кацш. Основи загальноТ концепци еколопчноТ безпеки (ЕБ) можна вщ слщкувати у роботах Н.Ф. Реймерса [25], С.А. Боголюбова [34], В.1. Дантова-Дантьяна [4], К.Ф. Фролова [33]. Останшм часом вщстежуеться певне усвщомлення ва-жливост екологп для жит^яльност краТни та ТТ насе-лення, що вщдзеркалюеться у Ытенсифкаци теоретич-них та практичних дослщжень i3 зазначеноТ тематики. Зокрема, з'являеться плеяда робп" присвячених розгля-ду екологп з купв зору рiзних наукових напрямюв, у тому числ^ з технiко-економiчного (Б.М.Дантшин [3], О.М.Трофiмчук [28], А.Г.Шапар [10]), природничого (Г.О.Бтявський [21], П.Рудько [26], В.Ю.Некос [20] та Ы.), економiчного (Харламова Г.О. [29]). Еколопчна безпека в рамках держави розглядаеться як складова нацюна-льноТ безпеки (зокрема, А.Б.Качинський [7, 13-15], В.О.Косовцев [17], Г.О. Харламова [42-44], В.М. Шман-дш [31-32]). Серед зарубiжних фахiвцiв слiд вiдмiтити значний вклад в розробку еколопчноТ' безпеки таких видатних вчених як Gleick P H. [41], Myers, N. [45]. Нин розробкою iндикаторiв ЕБ займаеться низка мiжнарод-них оргашзацш, серед яких Комiсiя ООН зi сталого роз-
© Харламова Г., Бутьковський В., 2014
