CC BY
212
ВИБІР ЦІЛЬОВИХ ОРІЄНТИРІВ ВАЛЮТНОГО КУРСУ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Розкрито сутність валютно-курсової політики. Проаналізовано сучасний стан валютного курсу України та визначено ступінь його впливу на цінову конкурентоспроможність вітчизняної економіки.
Ключові слова: валюта, курс, політика, валютно-курсова політика.
Раскрыта сущность валютно-курсовой политики. Проанализировано современное состояние валютного курса Украины и определена степень его влияния на ценовую конкурентоспособность отечественной экономики.
Ключевые слова: валюта, курс, политика, валютно-курсовая политика.
The essence of monetary and exchange rate policy revealed. The current state of Ukraine exchange rate analyzed and its influence to the price competitiveness of the domestic economy determined.
Keywords: currency, exchange rate, policy, monetary and exchange rate policy.
В умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності існує необхідність макроекономічної стабілізації яка потребує активного втручання і цілеспрямованих заходів держави. Одним з найважливіших чинників ма-кроекономічного регулювання є валютний курс, через який здійснюється вплив на ВВП країни та міжнародні потоки товарів і капіталів за наступною схемою. Підвищення курсу національної валюти робить імпортні товари відносно дешевшими, що сприяє імпорту. Зниження курсу, навпаки, створює вигідні умови для експорту товарів та залучення іноземного капіталу, оскільки національні товари, фінансові активи, підприємства та нерухомість стають дешевшими, ніж імпортні. Разом з тим вплив інших чинників, серед яких сировинно орієнтована структура експорту і його висока імпортоємність, не роблять залежність, описану класичною моделлю Мандела-Флемінга, настільки очевидною.
Теоретичні й прикладні аспекти валютно-курсової політики досліджуються в роботах вітчизняних та зарубіжних авторів. Основна увага в наукових публікаціях приділяється дослідженню моделей валютної політики, виявленню причин та наслідків нестабільності валютного курсу, обґрунтуванню моделей прогнозування та методів управління валютним курсом, проблемам умов торгівлі України та включення її у світові зовнішньоекономічні зв'язки. Серед вітчизняних дослідників, у роботах яких висвітлюються питання управління валютним курсом, слід відмітити Я. Бєлінську, Т. Вахненко, В. Гейця, І. Крючкову, І. Лук'яненка,
A. Мороза, І. Пузанова, М. Пуховкіну, А. Філіпенка. У зарубіжній економічній науці теоретичними і прикладними дослідженнями валютної політики, курсоутво-рення й аспектами його взаємодії з економічним зростанням займаються такі вчені як В. Аргі, Дж. Гандолфо, М. Голдстайн, А. Гош, А. Іларіонов, О. Кірєєв,
B. Конторович, С. Котелкін, П. Кругман, П. Масон, М. Обстфельд, Г. Овчинніков, Дж. Острий, Л. Свенсон.
За період незалежності України вітчизняна практика накопичила значний досвід управління валютним курсом, були сформовані основні засади валютно-курсової політики. Але, незважаючи на велику кількість наукових публікацій та певні досягнення в теорії та практиці управління валютним курсом, ця проблема продовжує залишатися предметом наукових досліджень. До проблем, які потребують подальшого опрацювання, належать визначення сили впливу валютного курсу на економічну динаміку загалом та цінову конкурентоспроможність зокрема, застосування різних принципів курсоут-ворення та орієнтирів валютно-курсової політики і, на цій основі, підходів до формування оптимального ва-
лютного курсу. Цим і обумовлено вибір даної проблематики й основні аспекти дослідження.Метою статті є дослідження сучасного стану валют- но-курсової політики держави, визначення орієнтирів курсоутворення для реалізації поточних і стратегічних завдань економічної політики та виявлення ступеню впливу валютного курсу на цінову конкурентоспроможність вітчизняної економіки у сфері зовнішньої торгівлі.
На різних історичних етапах форми і методи валютного регулювання обумовлені необхідністю досягнення конкретних завдань з урахуванням їх пріоритетності: регулювання зовнішньоторговельних потоків, стимулювання припливу іноземного капіталу, врівноваження платіжного балансу і нагромадження валютних резервів; захист вітчизняного виробника на внутрішньому ринку, підвищення рівня конкурентоспроможності експорту й обмеження небажаного імпорту; стримування рівня інфляції, зниження інфляційних і курсових очікувань; зниження імпортоємності вітчизняного виробництва, стимулювання структурних зрушень у національній економіці й забезпечення її стійкості до коливань зовнішньої кон'юнктури; зменшення витрат уряду на обслуговування зовнішнього боргу й підвищення зовнішньої платоспроможності країни.
Ефективність валютно-курсової політики полягає в ступені адекватності її заходів відносно стратегічних цілей та визначених проміжних орієнтирів і потребує одночасного досягнення різних, подекуди контровер-сійних, завдань і узгодженості з іншими важелями мак-роекономічного регулювання.
Цілеспрямоване коригування валютного курсу з орієнтацією на підтримку цінової конкурентоспроможності національних виробників призводить до зміни структури внутрішнього попиту між національними й іноземними товарами. Девальвація національної валюти забезпечує штучну, номінальну конкурентоспроможність національного виробника за рахунок здешевлення національних товарів на зовнішньому ринку, без істотної зміни їх якості. Використання виключно цінових переваг обмежує можливості економічних агентів до конкуренції. Тому девальвацію необхідно використовувати як тимчасовий захід для адаптації до умов конкуренції на міжнародному ринку. З формуванням фундаментальних чинників розвитку економіки необхідно переходити до нової схеми забезпечення конкурентоспроможності - нецінової, яка супроводжується розвитком ринкової інфраструктури, забезпеченням макроекономічної стабільності, розвитком людського капіталу, інституційних і структурних зрушень в економіці та є підґрунтям для забезпечення стійкого розвитку економіки й зростання її ефективності.
Істотно завищений курс національної валюти до долара США до 1998 р. стимулював попит на імпорт, одночасно знижуючи купівельну спроможність населення в національній валюті й формуючи негативний баланс поточного рахунку (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка зовнішньої торгівлі й офіційного курсу гривні до дол США*
Побудовано автором за даними [13].
Потенційно поштовхом для збалансування зовнішньоторговельних операцій мала б стати девальвація національної валюти, яка подешевшала удвічі, сформувавши цінові переваги для вітчизняних експортерів. Однак різке знецінення гривні наприкінці 2008 р. і підвищення цінової конкурентоспроможності національних виробників не супроводжувалось відповідним нарощенням обсягів експорту.
В економічній теорії цей парадокс пояснюється з позицій еластичності попиту [8]. Коли експортний попит еластичний, девальвація національної валюти викликає збільшення величини експорту й відповідне зростання надходжень іноземної валюти, яке дає змогу усунути
дефіцит платіжного балансу. Коли еластичність попиту одинична, девальвація національної валюти зумовлює рівнозначну зміну зовнішнього попиту і, за інших незмінних умов, справляє нульовий вплив на платіжний баланс. Нееластичний попит провокує зменшення надходжень іноземної валюти внаслідок меншого зростання обсягів експорту, ніж відсоток девальвації.
Порівняння темпів зміни обмінного курсу гривні до долара США з темпами зміни експорту товарів України доводить відсутність кореляції між ними. Натомість значний вплив на динаміку експорту справляє світовий попит на товари, що виробляються в Україні (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка експорту товарів України, офіційного курсу гривні до долара, світового попиту на товари, що виробляються в Україні*
* Побудовано автором за даними [15; 16].
Зниження світового попиту на товари українського виробництва протягом 1998 р. та на початку 1999 р. не
компенсувалось стрімкою девальвацією національної в роможності національного експорту, внаслідок чого йо- го Наведені емпіричні дані доводять відсутність тісного зовнішньоторговельних операцій України через низьку елас експорту, в якій переважає сировинна група това- рів, та в його структурі критичного імпорту енергоносіїв
експорту є кінцевий внутрішній попит країн- імпортерів, який
Додатковим аргументом проти використання деваль-ності національної економіки є світовий досвід, який під-ціональної валюти, на початкових етапах це стимулюва-спроможності національного експорту. Проте згодом міжгалузевого перерозподілу ресурсів, більша частина зниження в національному доході частки споживання, що шення якості життя населення. В Україні аналогічні де-традиційних експортоорієнтованих галузей виробництва нальної економіки, орієнтованих на внутрішній ринок, що провокує закріплення однобокої сировинноорієнтованої, розвитку національної економіки.
Наведені обставини доводять, що подальша дєе знецінення гривні проти паритету її купівельної спроможною нових переваг національного виробництва. Найбільш зниження собівартості продукції із застосуванням імпо-рема, енергоносіїв, які, на фоні високої енергоємнос собівартості продукції, зниження цін на товари вироб-тання реальних доходів населення, насичення внутріш-економіки, посилення конкуренції з іноземними вироб-робництва і покращення якості продукції, здешевлення
алюти і відповідним зростанням цінової конкурентосп-обсяги за означений період скоротилися на 23 %. кореляційного зв'язку між курсовою динамікою та обсягом гичність закордонного попиту на продукцію націона- льного нутрішнього попиту на імпорт, з огляду на перева- жання в Натомість визначальним чинником стимулювання націо- нального залежить від рівня ділової активності. вації як інструменту забезпечення конкурентоспромож-тверджує, що в країнах, які штучно занижували курс на-ло економічні процеси внаслідок підвищення конкуренто-виникали ризики неефективного внутрішньогалузевого й яких спрямовувалась у сферу виробництва за рахунок призводило до зростання рівня споживчих цін і погір-формації призводять до розподілу ресурсів на користь за рахунок зниження прибутковості інших галузей націо-мають високий рівень імпортоємності. У результаті це з огляду на структуру національного експорту, моделі
регулювання співвідношення курсів валют з урахуван
національної продукції та забезпечує зростання ко курентоспроможності країни відображає реальний об-індексів рівня внутрішніх і зовнішніх цін. Зростання реа-бражає зниження цінової конкурентоспроможності краї- ні
обмінного курсу сприяє зростанню конкурентосп- роможн Урахування при курсоутворенні динаміки внутрішніх і з>
а- львація національної валюти, на фоні значного ті, не справить очікуваного позитивного ефекту від ці-ефективною є політика помірної ревальвації гривні для угної сировини, здешевлення імпортних товарів і, зок-і вітчизняного виробництва, формують значну частку ничого і споживчого призначення і, як наслідок, зрос-нього ринку імпортними товарами, які є критичними для никами, що спонукає до підвищення ефективності ви-виплати зовнішніх боргів та будь-яких боргових зобов'я-
зань, деномінованих в іноземній валюті.
У міжнародній торгівлі для забезпечення цінової конкурентоспроможності активно застосовується ін- струмент
ням рівня інфляції всередині країни та за кор- доном.
Підвищення внутрішніх цін нижчими темпами, ніж підвищення зовнішніх цін, створює цінові переваги для
нкурентоспроможності країни. Динаміку цінової кон-мінний курс, при розрахунку якого враховуються зміни льного обмінного курсу за інших незмінних умов відо-, оскільки є наслідком відносного зростання внутріш- ніх
цін і, відповідно, подорожчання національних това- рів на зовнішньому ринку, і, навпаки, зниження реаль- ного
ості національної економіки.
)внішніх цін фактично забезпечує курсову стабільність, під
якою слід розуміти не незмінність и номінального курсу, а рівну динаміку курсу, яка не заперечує деваль-
вації, узгодженої з темпами інфляції. Реальна стабільність національної валюти забезпечується тоді, коли її номінальна девальвація перекривається відповідним підвищенням рівня внутрішніх цін, або коли ревальвація національної валюти супроводжується їх зниженням. Саме в такому розумінні врівноваження курсової та цінової динаміки стабільність курсу не погіршує конкурентні позиції національного виробника на внутрішньому ринку, сприяє насиченню внутрішнього ринку якісними імпортними споживчими товарами, товарами інвестиційного призначення і технологіями, водночас стимулюючи екс-портоорієнтоване виробництво [3].
В якості цільового орієнтиру курсоутворення застосовується прив'язка до провідної валюти світу, в якій здійснюється переважний обсяг зовнішньоекономічних розрахунків. При прив'язці до курсу провідної валюти відбувається автоматична зміна курсу національної валюти без урахування динаміки макроекономічних показників і потреб економіки. Політика регулювання валютного курсу у вигляді прив'язки до курсу долара США і коливаннях у відповідних межах, яка була адекватною соціально-економічним процесам 90-х років ХХ ст. і давала змогу отримати передбачуваний курс, у сучасних умовах значної волантильності долара на міжнародних валютних ринках є неефективною. Так, зміцнення долара наприкінці 1990-х років спричинило автоматичну ревальвацію прив'язаних до нього валют таких країн, як Аргентина, Мексика, Бразилія, Туреччина, Корея, Таїланд, Гонконг, Литва тощо і зумовило втрату конкурентоспроможності цих країн і погіршення динаміки макроекономічних показників експорту, ВВП, зовнішнього боргу, обсягу золотовалютних резервів [1].
Задля запобігання невиправданих коливань курсу національної валюти у валютному регулюванні пропонується перейти до фактичної прив'язки курсу гривні до кошика валют, до складу якого могли б увійти, зокрема, долар США, євро, фунт стерлінгів Великої Британії, швейцарський франк, юань КНР [16] або до СДР - умо- вної валюти Міжнародного валютного фонду, яка скла- дається з кошику чотирьох валют - долара, євро, анг- лійського фунту та японської ієни [17]. Короткострокові коливання валют з валютного кошика взаємопогаша- ються, що дає змогу забезпечити відносну стабільність і передбачуваність курсу національної валюти.
Для підвищення стійкості національної економіки до зовнішньоторговельних шоків і запобігання кризовим явищам, що їх супроводжують, експерти МВФ в якості рекомендації для трансформаційних економік пропонують застосування специфічного монетарного режиму: прив'язку обмінного курсу національної валюти до динаміки світових цін основних експортних товарів країни [18]. Застосування такого орієнтира курсоутворення забезпечує автоматичну девальвацію національної валюти та відповідне стимулювання національного експорту в разі несприятливої зовнішньої кон'юнктури.
Проте значимість переваг за умови прив'язки до світових цін товарного експорту країни можна поставити під сумнів у випадку значної імпортоємності експортоорієнто-ваного виробництва. У цьому випадку девальвація національної валюти призводить до підвищення собівартості експортоорієнтованої продукції за рахунок імпортної складової, що може звести нанівець девальваційний ефект.
Визначення напрямків валютної-курсової політики на кожному історичному етапі розбудови національної еко-
номіки має здійснюватись відповідно до пріоритетів і них наслідків валютно-курсової динаміки (див. табл. 1). потреб економіки та з урахуванням позитивних і негатив-
Таблиця 1
Вплив курсової динаміки на ситуацію в національній економіці*________________________
Наслідки девальвації національної валюти Наслідки ревальвації національної валюти
■ збільшення обсягів продажу продукції підприємств експортерів та зростання їх прибутків за рахунок здешевлення національних товарів на зовнішньому ринку; ■ зменшення обсягів імпорту і стимулювання розвитку внутрішнього виробництва на фоні недостатності сукупного попиту; ■ зниження привабливості іноземних інвестицій і позик: деномінованих в національній валюті - через знецінення гривні, що знижує отриманий прибуток; деномінованих в іноземній валюті - через зростаючі ризики зниження платоспроможності позичальників, що не мають постійних доходів в іноземній валюті; ■ збільшення дефіциту поточного рахунку внаслідок відпливу капіталу з країни; ■ зростання рівня інфляції внаслідок зростання цін на товари та послуги, що мають імпортну складову; ■ подорожчання кредитних ресурсів з урахуванням курсової й інфляційної динаміки. ■ зниження собівартості продукції з застосуванням імпортної сировини; ■ здешевлення імпортних товарів і, зокрема, енергоносіїв, які на фоні високої енергоємності вітчизняного виробництва формують значну частку собівартості продукції; ■ зниження цін на товари виробничого і споживчого призначення і, як наслідок, зростання реальних доходів населення; ■ насичення внутрішнього ринку імпортними товарами, які є критичними для економіки; ■ посилення конкуренції з іноземними виробниками, що спонукає до підвищення ефективності виробництва й покращення якості продукції; ■ - здешевлення виплати зовнішніх боргів та будь-яких боргових зобов'язань, деномінованих в іноземній валюті
* Складено автором.
Оскільки жодна країна світу не обмежується двосто змін конкурентної позиції країни має здійснюватися н національної валюти проти кожної з валют країн - осно- вн На відміну від обмінного курсу гривні до долара, який н реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) бу- дується валют основних торговельних партнерів країни та рівня розрахунку індексу РЕОК. Таким чином, РЕОк адеква- тно
ронніми торгівельними відносинами, то об'єктивна оцінка і основі розрахунку багатостороннього обмінного курсу их торговельних партнерів - ефективного обмінного курсу. відображає цінову динаміку в Україні та за кор- доном, з урахуванням номінальних обмінних курсів гри- вні до інфляції в країнах, валюта яких входить до перелі- ку відображає реальний розвиток торгівлі країни, що
підтверджується існуванням тісного зв'язку між індексом РЕОК та балансом товарів і послуг країни (рис. 3), і може бути використаний для побудови прогнозів стану зовніш- ньоторговельних потоків. За період 2001-2004 рр. відбувалося зниження реального ефективного обмінного кур- су національної валюти, що зумовило зростання цінової конкурентоспроможності національного виробництва й відповідне нарощення позитивного сальдо в міжнародній торгівлі товарами та послугами.
Водночас Україна не використала цей шанс на свою користь і не сформувала базових засад довгостроково- го економічного розвитку за рахунок наповнення експо- рту високотехнологічною продукцією. Частка сировин- ної продукції у структурі товарного експорту займає
58 %, а частка високотехнологічної - лише 3,7 %. Це є відображенням орієнтації конкурентної стратегії національних експортерів на використання цінових методів і зумовлює вразливість національної економіки до коливань світогосподарської кон'юнктури. Як наслідок, динаміка рейтингу конкурентоспроможності України є нижчою, ніж її потенціал.
Зміцнення РЕОК гривні за період з ІІІ кварталу 2005 р. до кінця 2008 р. на 30,1 % призвело до зниження цінових переваг експортерів, які додатково погіршилися через зростання рівня внутрішніх цін, зростання цін на імпортні енергоносії, зростання витрат на оплату праці. Як наслідок, починаючи з 2006 р., сформовано від'ємне сальдо балансу товарів і послуг.
Рис. 3. Динаміка реального ефективного обмінного курсу гривні та стан балансу товарів і послуг *
Побудовано автором за даними [14].
У IV кварталі 2008 р. зниження реального ефектив- ного обмінного курсу на 38,3 % позитивно вплинуло на курсові переваги українських експортерів, що разом зі скороченням внутрішнього попиту на імпорт дало змо- гу пом'якшити розбалансування зовнішньоторговель- них потоків. Однак у підсумку негативний вплив інфля- ційного чинника (рівень інфляції у травні 2009 р. в Україні був вищим (0,5 %), ніж у США та Єврозоні (по 0,1 %)) на динаміку цінової конкурентоспроможності виявився суттєвішим і спричинив ревальвацію РЕОК у першій половині 2009 р. - на 7,6 %.
Таким чином, при визначенні орієнтира валютно- курсової політики необхідно відійти від орієнтації на номінальний курс гривні до долара та в якості інструменту врі- вноваження зовнішньоторговельних потоків, підвищення цінових переваг національних виробників і одночасного зниження рівня внутрішніх цін, використовувати РЕОК.
Під час аналізу виявлено, що в умовах сировинної спрямованості та високої імпортозалежності експортоо-рієнтованого виробництва заходи девальвації націона- льної валюти справляють незначний і короткостроковий вплив на стимулювання обсягів експорту вітчизняної продукції і залишають незмінною структуру зовнішньої торгівлі. Більш дієвими визначено заходи підвищення рівня цінової конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробництва за рахунок зниження темпів інфля- ції на внутрішньому ринку, у т. ч. за рахунок зменшення імпортованої інфляції: проведення політики імпортоза- міщення, використання альтернативних джерел енергії, впровадження матеріало- та енергозберігаючих техно- логій; формування підґрунтя для забезпечення неціно- вої (технологічної) конкурентоспроможності шляхом структурних зрушень у національній економіці й зовніш- ній торгівлі на користь товарів з високим ступенем пе- реробки та низькою імпортоємністю.
Ураховуючи це, найбільш ефективною стратегією валютно-курсової політики стає проведення помірної ревальвації курсу гривні. Перевагами реалізації такої стратегії виступає здешевлення виробництва вітчизня- ного експорту внаслідок зменшення вартості імпорту енергоносіїв та машин і обладнання, які необхідні для інноваційного розвитку національної економіки, вдоско- налення структури зовнішньої торгівлі, зниження ін фляції, зміцнення інвестиційного потенціалу, зменшен- ня витрат на обслуговування зовнішнього боргу.
При визначенні орієнтира валютно-курсової політики необхідно відійти від орієнтації на номінальний курс гривні до долара та в якості інструменту врівноваження зовнішньоторговельних потоків, підвищення цінових переваг національних виробників і одночасного зни- ження рівня внутрішніх цін використовувати показник реального ефективного обмінного курсу, який, на основі врахування цінової динаміки в Україні та країнах - ос- новних торговельних партнерах адекватно відображає реальний розвиток зовнішньої торгівлі країни і може бути використаний для побудови прогнозів стану зовні- шньоторговельних потоків.
Для підтримки цінової конкурентоспроможності еко- номіки, стимулювання експорту, обмеження некритич- ного імпорту, залучення іноземного капіталу та покра- щення стану платіжного балансу, що є особливо актуа- льним в умовах високої відкритості економіки, реваль- вація національної валюти має здійснюватися в межах девальваційного резерву реального ефективного об- мінного курсу, сформованого в період серпневої кризи 1998 р. та сучасної світової фінансової кризи, у фарва- тері якої Україна опинилася наприкінці 2008 р.
1. Белінська Я. В. Валютно-курсове регулювання : проблеми теорії і практики [Текст] : [монографія] / Я. В. Белінська ; Нац. акад. упр. - К. : 2007.
- 369 с. 2. Боришкевич О. Світовий валютний ринок : стан та динаміка [Текст] / О. Боришкевич // Вісник Національного банку Украї- ни : наук.-практ. журн. / Нац. банк України. - К., 2011. - N 3. - С. 25-29.
3. Бюлетень Національного Банку України. Червень 2010. [Електронний ресурс] // Нацональний Банк України : [сайт]. - Режим доступу : www.bank.gov.ua/Statist/Electronic%20bulletin/data/analit.pdf. - Назва з екрану. 4. Вахненко Т. Оптимізація валютно-курсової політики в Україні [Текст] / Т. Вахненко // Економіка України. - 2005. - № 1. - С. 28-35.
5. Делас В. А. Банківська діяльність на валютному ринку України : Ав- тореф. дис. канд. екон. наук : 08. 00. 08 "Гроші, фінанси і кредит"
В. А. Делас / Київський національний університет імені Тараса Шевчен- ка. - К., 2011. - 20 с. 6. Дзюблюк О. Особливості реалізації валютної політики в Україні в умовах світової фінансової кризи [Текст] / О. Дзюблюк // Банківська справа : наук.-практ. вид. - К. : Тов. "Знан- ня", КОО, 2010. - N 5. - С. 55-64. 7. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку [Текст] : [монографія] / За ред. Гейця В. М. - К.
: Ін-тут екон. прогнозув. ; Фенікс, 2003. - 1008 с.
8. Про стан платіжного балансу України в 2008 році : Звіт НБУ. [Елек- тронний ресурс].// Нацональний Банк України : [сайт]. - Режим досту- пу: www.bank.gov.ua/Balance/2008_PB/State_2008.pdf. - Назва з екрану.
9. Зелінський В. Г. Аналіз взаємозв'язку зміни валютного курсу та
платіжного балансу України в період 1996-2008 рр. [Текст] / В. Г. Зелінський, Т. І. Дзьоба // Наука й економіка : наук-теорет. журн. /
Хмельниц. екон. журн. - 2010. - № 1. - С. 22-28. 10. Інвестиційна дія- льність комерційних банків [Текст] : [монографія] / [І. О. Лютий,
Р. В. Пікус, Н. В. Приказюк та ін.] ; за ред. І. О. Лютого ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2010. - 388 с. 11. Науменкова С. В. Валюта і
валютна політика [Текст] : навч. посіб. / С. В. Науменкова, В. І. Міщенко. - К. : Знання, 2010. - 82 с. 12. Рудь, Н. Ю Валютный
курс, инвестиции и национальная конкурентоспособность / Н. Ю Рудь // Финансы : теоретич. и науч.- практ. журн. / М-во финансов РФ, ред. журн. "Финансы". - М. -2007. - № 10. - С. 65-66.
УДК 330.322:658.152
ЕК^О^Аашшн
іс України: поточний стан та варіаі
- Режим доступу : httр://soskin.blogspc
Anchor Monetary Policy by the Price of the Export Commodity http://www.imf.org/exernal/pubs. - Title from the monitor. 15. Wo resource: www.imd.ch/recerch/publications/wcy/index. - Title from th Надійшла до редколеги 30
и прогнозів / Засідання Українського клубу економістів. 22.05.2008 ісот/2008/05/22- 2008.html. - Назва з екрану. 14. РгапкеІ и. А РЛ>|ЛіаИв
[Electronic source] / Frankel J., Saiki A. - Access mode to a resource: rld Competitiveness Yearbook 2008 [Electronic source]. - Access mode to a e monitor.
11. 11
