CC BY
194
УДК 330.341.
JEL F21, F32
В. Шевченко, канд. екон. наук, доц.
КНУ iMeHi Тараса Шевченка, КиТв
РИЗИКИ ТА СУПЕРЕЧЛИВ1СТЬ М1ЖНАРОДНОГО РУХУ КАП1ТАЛУ В БАНК1ВСЬКОМУ СЕКТОР1
До^джуеться фактори та структура мiжнародного руху капталу, його суперечливий вплив на глобальн та на-цiональнi процеси. Визначено ризики мiжнародного руху катталу в банквську секторь Виявлено сучасн змiни мiжна-родного руху катталу в банквському секторi Укра/ни. Розкрито сучасн на^дки та особливостi регулювання ризикв мiжнародного руху капталу.
Ключовi слова: мiжнародний рух капталу, банки з ноземним капталом, рух капталу в банювському сектора ризи-ки руху кап талу, насл дки руху кап талу.
Постановка проблеми. МНжнародний рух катталу лежить в 0CH0Bi глобалiзацií економки, BiH спрямований на найбтьш ефективний доступ до фшансування для пщприемств рiзних краж. Рух катталу перебувае пщ впливом складно''' сукупност факторiв, мае рiзнi форми, суперечливi результати та нестмку динамку. Потоки катталу стають все бтьш диверсифкованим, прямi та портфельнi iноземнi швестицп здiйснюються поряд з довгостроковими кредитами, розмщенням облiгацiй та iнших фшансових iнструментiв. Рух iноземного капiталу суперечливо впливае на нацюнальн економiки, фшан-совi та банкiвськi системи.
Банки в^фграють бiльш значну роль у фшансових системах трансформацiйних i зростаючих економiк (emerging markets), нiж в розвинутих кражах. Баншсьга системи трансформацшних i зростаючих економiк в останн десятилiття стали об'ектом значного збтьшен-ня iноземного капiталу. В результат глобально' фшан-сово'' кризи, боргових проблем i стагнацií Сврозони, нестабтьност мiжнародних ринкiв, посилюються ризики руху катталу. Пщ впливом глобально' нестабтьнос-тi та ризикiв вщбуваються суттевi змiни руху фiнансiв до банювських систем трансформацiйних i зростаючих економк. Значнi змiни динамiки або скорочення при-пливу iноземного катталу за певних умов можуть стати поштовхом до банювських та валютних криз.
Такi процеси впливають на нацюнальш фiнансовi системи, умови дiяльностi та розвитку банкiв, можливо-CTi банкiвського кредитування економiки. Змiнюються умови внутршшх та зовнiшнiх запозичень, доступнють та ризики банкiвського кредитування, конкурентоспро-можнiсть банкiв та 'х стабтьнють.
Мiжнародна нестабiльнiсть та ризики транскордонного руху катталу впливають на динамку залучення Ыозе-мно' фжансово''' лiквiдностi до банкiвського сектору Укра-|'ни, позначаються на станi пла^жного балансу, валютного курсу, дiяльностi дочiрнiх iноземних банкiв. Вщбува-еться реструктуриза^я банкiв з iноземним катталом, вихiд ряду великих мiжнародних бангав з ринку Укра'ни.
Анал1з останшх публ1кац1й. Фактори, структура та результати мiжнародного руху капiталу дослiджуються у працях С.Валдеса, Р.Левша, Ф.Лейна, Д.Лувелша, С.Макдоналда, Ф.Мiшкiна, Ф.Молiно, М.Обстфельда, Р.Тейлора та шших. Структура та тенденцп розвитку фiнансовоí та банкiвськоí систем Укра'ни в умовах гло-балiзацií, особливостi руху iноземного капiталу та фшан-совi ризики розглядаються у роботах В.Базилевича,
B.Гееця, В.Корнеева, Д.Лук'яненка, I.Лютого, В.Мщенко,
C.Науменково', Р.Пiкус, О.Рогача, А.Фопенка, та iнших. В сучасних умовах вщбуваеться певне переосмислення ролi руху капiталу з урахуванням наслщгав глобальних та европейських кризових та посткризових процеав.
Багатофакторнiсть, ризики та суперечливi наслiдки руху капiталу привертають увагу дослщниюв. Так, вщо-мий "парадокс Лукаса" визначае, що незважаючи на
значно бтьш високу прибутковють шоземного катталу у краТнах, що розвиваються, основнi потоки капiталу у кшц ХХ столiття були спрямован у розвинутi краТни. Причиною такого парадоксу Р.Лукас вважав шституцш-ну слабкють краТн, що розвиваються. Це обумовлюе значнi ризики вкладення шоземного катталу до краТн, що розвиваються, та його руху переважно до розвинутих краТн зi значно меншими рiвнями ризикiв та прибут-ковостi [1]. М.Обстфельд сформулював [2] та разом зi спiвавторами розвинув "трилемму Обстфельда" [3], що визначае суперечливий зв'язок режимiв валютного курсу (плаваючий чи фiксований), руху катталу та монетарной' полiтики краТн.
Неокласичне трактування мотивiв прямих та портфе-льних iноземних швестицм не е достатнiм для розумшня факторiв руху капiталу. "Еклектична парадигма" Данншга доводить вирiшальний вплив комбшацп переваг власно-стi, розмiщення та iнтерналiзацiТ (реалiзацiТ шдивщуаль-них переваг окремоТ фiрми) на прямi шоземн iнвестицiТ [4]. Нестабiльнiсть потокiв катталу в останн роки та ряд мiжнародних криз кiнця ХХ та початку ниншнього столт-тя притягували увагу до дослщження таких явищ як зна-чне зниження та зупинка притоку катталу або дивестицп - скорочення або вихщ з краТни прямих та портфельних швестицм. Так, Р.Калво дослщив змiну притоку катталу на його вщтк в перюд економiчних криз та визначив негативы наслщки такого явища, яке вш назвав "неочкува-на зупинка" [5, 6]. В останн роки економюти та експерти мiжнародних фiнансових органiзацiй аналiзують пост-кризовi змiни державного впливу на рух катталу, еволю-цiю вiд фшансовоТ лiбералiзацiТ до регулювання експорту та iмпорту капiталу.
Транскордонний рух катталу у банювському сеюгр розглядався переважно як основна форма його штер-нацiоналiзацiТ. В остання два десятилття особливу ак-туальнiсть набули транскордонн злиття та поглинання фiнансових шституцм, поширення iноземного капiталу у банювському сеюгр трансформацiйних економiк ЦентральноТ та СхщноТ Свропи та СНД.
Невиршеш частини загально'Т проблеми. Змiни динамки, напрямгав i структури транскордонного руху катталу е одтею з суттевих характеристик посткризовоТ глобальноТ нестабiльностi. Це особливо проявляеться на мiжнародних фшансових ринках та в банкiвськiй сферк Такi процеси потребують виявлення основних сучасних фаюгрв структурних змiн руху катталу, стввщношення його основних форм у банювському сектора балансу iм-порту та експорту капiталу. Необхщне визначення впливу змiн транскордонних потогав капiталу на банкiвську стабтьнють, пла™ний баланс i валютний курс, мiжна-родну конкурентоздатнiсть банкiв. Особливого значення набувае аналiз умов i ризикiв руху капiталу до банювсь-кого сектору УкраТни з урахуванням попршення умов мiжнародних фiнансових ринюв, дефiциту торгiвельного та платiжного баланав, валютноТ полiтики.
© Шевченко В., 2014
Метою CTaTTi е виявлення фак1г^в i ризиюв неста-бтьносл мiжнародного руху капiталу до бангавських систем зростаючих eKOHOMiK та Украши, обфунтування необхiдностi регуляторних заходiв щодо управляння ризиками руху шоземного катталу в банкiвському сек-торi. Методолопя дослiдження е базуеться на викорис-таннi системного аналiзу для визначення факторiв ево-люцií транскордонного руху катталу в умовах глобально! нестабтьност1, виявлення особливостей та ризиюв мiжнародного руху капiталу у бангавському секторi зростаючих економiк та Украши.
Виклад основного матерiалу дослщження. Рух капiталу можна визначити як транскордонну мобть-нiсть фiнансовоí лквщност у рiзних формах. Мiжнаро-дний рух катталу е однiею з визначальних характеристик економiчноí i фiнансовоí глобалiзацií. Подiбно ш-шим глобальним процесам, рух капiталу залежить вщ екзогенних та ендогенних фактсрв, характеризуеться волатильнiстю, суперечливими тенденцiями та структу-рними змiнами.
Мiжнародний рух катталу недостатньо розглядати тiльки з позицш неокласичного пiдходу як обумовлений рiзницею у прибутковостi фiнансових активiв у рiзних крашах. Рух катталу необхiдно визначити як багатофа-кторний, структурований, суперечливий та мета систе-мний процес, що впливае на рiвень глобалiзацií та од-ночасно залежить вщ стану свiтовоí економки. Багато-факторнiсть. означае, що потоки катталу перебувають пiд впливом економiчних, iнституцiйних, фiнансових, валютних, монетарних, кон'юнктурних, циклiчних, пове-дiнкових та шших чинникiв. Рух капiталу визначаеться ринковими мехашзмами акумуляцií та ефективноí ало-кацií мiжнародноí фiнансовоí лiквiдностi з урахуванням рiзноí дохiдностi та ризиюв.
Спiввiдношення та динамiка форм глобального руху катталу змiнюеться пiд впливом мiжнародних та нацю-нальних факторiв. У якостi мiжнародних можна розглядати стан глобальних фшансових рингав, кредитнi цикли, кон'юнктуру товарних ринюв, валютнi курси та шшк Основними нацiональними факторами е темпи економь чного зростання, стан пла^жного балансу та бюджету, стабiльнiсть нацюнально1 фiнансовоí та банкiвськоí систем, швестицшна активнiсть, рiвень iнфляцií та шшк.
Мiжнародний рух капiталу мае багатоаспектний вплив на глобальн та нацюнальш процеси. Вiн е основною рушшною силою та формою глобалiзацií економь ки та фiнансовоí штеграци. 1мпорт довгострокового ка-пiталу ( прямi iноземнi iнвестицií та довгостроковi кре-дити) сприяють iнвестицiям та економiчному зростан-ню. Рух катталу забезпечуе формування та диверсифь ка^ю мiжнародних iнвестицiйних портфелiв, активiв бангав та iнших фiнансових iнституцiй. Залучення зов-нiшнiх фiнансiв для нацюнальних економiк сприяе пщ-триманню стабтьност та постачанню додаткових шве-стицшних ресурсiв. Приплив iноземного капiталу сприяе збтьшенню обсягiв iноземноí валюти та таким чином впливае на валютний курс, що е особливо важливим коли торговельний баланс е негативним. Одночасно обсяги та структура руху катталу е фактором збалан-сування пла^жного балансу кражи.
Основними формами руху катталу е прямi iноземнi швестицп, портфельнi iнвестицií та довгострокове фЫан-сування - кредити та обл^ацп. 1х динамiка мае спiльнi та вщмшш риси, кожна з цих форм мае особливост впливу на економку та фiнансовi системи. Сптьш риси цих форм руху катталу залежать вiд основних тенденцiй глобальних фшансових ринкiв, таких як тенденцп мiжна-родних фондових iндексiв та базисних ставок запози-чень, темпи економки в основних регiонах, свтова торп-
вля. Нацiональна специфiка руху капралу залежить вiд стану економки, iнвестицiйного клiмату, платiжного балансу, валютного курсу. Динамка основних форм руху катталу залежить вщ взаемодп мiжнародних та нацюна-льних (або регiональних) факторiв, що впливають на приток та вщплив капiталу з окремих краш чи регiонiв.
Динамка та структуры змши руху катталу перебувають пщ впливом сукупност зовнiшнiх та внутрiшнiх ризикiв. До ризиюв зовнiшнього фiнансового середо-вища можна вщнести неочiкуванi значнi змши основних параметрiв мiжнародних фшансових ринкiв, якi суттево впливають на стан нацюнальних фшансових i банювських систем:
• падiння вартостi фшансових активiв на мiжнарод-них ринках, яке веде до де-капiталiзацií мiжнародних банкiв та зниження ix кредитно'' спроможностi;
• суттевi коливання мiжнародних фiнансових ринкiв:
• значне обмеження пропозицп та зростання варто-CTi запозичень на мiжнародних ринках;
• зростання вартост обслуговування зовнiшнiх за-позичень;
• значна девальва^я або ревальва^я нацiональноí валюти в результатi вщтоку iноземного капiталу;
• непрогнозоване рiзке скорочення притоку шозем-ного катталу ("неочкувана зупинка");
• значне збтьшення вiдтоку фiнансових активiв з кра'ни за кордон - дивестицiй та вщ™ капiталу.
Глобальна фiнансова криза та посткризова нестабь льнiсть вплинули на транскордонш фiнансовi потоки, свiтовi дисбаланси, змiну мiжнародних регуляторних умов, що визначае суттеву модифiкацiю ризиюв зовнш-нього фiнансового середовища:
• надлишкова лiквiднiсть в перiод кризи як результат надмiрноí емiсií спекулятивних фЫансових iнструментiв сек'юритизацп, похiдних Ыструмет1в та кредитних сво-пiв; змшилась обмеженнями фiнансування та посилен-ням вимог до оцЫки кредитних та обл^ацшних ризикiв:
• мiжнароднi фiнансовi дисбаланси, в першу чергу дефщит поточного рахунку платiжного балансу та бюджету США та профщит поточного рахунку в кра'нах-експортерах, привела до концентраци свiтових офщш-них резервiв i банкiвськоí лквщност в азiйських кра'-нах, що стимулювало зростання 1х ролi як експортерiв капiталу поряд з розвинутими краíнами;
• монетарна експансiя на основi надмiрно низьких облiкових ставок Федерально! резервно! системи та шших центральних банюв, зниження курсу долару США до евро та шших основних валют впливае на змшу умов мiжнародноí торгiвлi та прюритети руху капiталу.
Основнi внутрiшнi ризики, що впливають на мiжна-родш потоки капiталу та банкiвську систему, взаемодь ють з зовнiшнiми ризиками:
• значний дефщит бюджету покриваеться за раху-нок зовшшшх та внутршшх запозичень, останнi здшс-нюються в банювсьш системi та скорочують можливо-стi кредитувати економiк;
• дефщит пла^жного балансу впливае на курс гри-внi, що пщвищуе ризики здiйснення прямих та портфе-льних iноземних iнвестицiй;
• невиправдана полiтика стабiльного валютного курсу у 2009-2013 роках обумовила проблеми вартост обслуговування зовшшшх запозичень, пщтримання ва-лютноí позицií банкiв;
• посилення податкового тиску на пщтримання ва-лютно1 позицií банкiв,бiзнес (особливо малий та серед-нiй) зумовило скорочення шоземних iнвестицiй та попи-ту на бангавське кредитування;
• попршення кредитних рейтинпв краши та швес-тицiйного шмату, в результат чого значно скоротилися обсяги прямих шоземних iнвестицiй, посилився процес виходу з ринку Украши шоземних компашй та банкiв, скоротилися можливост залучення зовнiшнього фшан-сування. Попршення рейтинпв та пщвищення витрат на обслуговування зовшшшх запозичень веде до зниження вартост банкiвських активiв i лiквiдностi банкiв, пщви-щення ризику дефолту.
Дiя вказаних та шших факторiв обумовила нагрома-дження нерiвноважностi фiнансових ринкiв (фiнансових дисбаланав, диспаритетiв вартостi фiнансових та то-варних активiв, змiн валютних курав, акумуляцiï фшан-сових ризикiв). Вплив зовшшшх ризикiв посилюеться в умовах фшансовоТ iнтеграцiï. Мiжнароднi ризики вщь грають суттеву роль у мiжнароднiй трансмiсiï значних коливань фiнансових рингав, поширення криз вiд мiжна-родних фшансових центрiв до iнших краш.
Особливо вразливими до зовнiшнiх ризигав е економь ки з фксованим або регульованим валютними курсами, експортоорiентованi та iмпортозалежнi краши. В таких економках в результатi дiï ризигав виникають рiзнi фор-ми фшансовоТ нестабiльностi, кризовi процеси.
УкраТна мае вщкриту економiку, що мае системну вразливють до зовнiшнiх ризикiв. Чинниками такоТ системно!' вразливостi е висока концентра^я товарних груп експорту (чорна металурпя, хiмiя, машинобудування та продуга^я сiльського господарства) та iмпорту (енергоно-сп, машини та устаткування). Фшансова система краТни е банковоцентрованою, стан банкiв визначае можливостi акумуляцп заощаджень, кредитування економiки та до-могосподарств. До початку 2013 року в кран був факти-чно регульовано-фксований валютний курс. За таких умов можливосл адаптацп економiки та баншськоТ системи до зовшшшх ризикiв е обмеженими.
Специфiчними зовшшшми ризиками для украшськоТ економiки та баншськоТ системи в останнi 10 роюв, що обумовленi особливостями зовшшньоТ торгiвлi та фь нансовоТ iнтернацiоналiзацiï краши, на наш погляд, були наступнi:
1. Ризики кон'юнктури та цiн мiжнародних товарних ринюв - значнi коливання попиту та цш на основнi то-вари украшського експорту, несприятливi цiни на енер-гоноси. Внаслiдок цього скоротилося надходження шо-земноТ валюти на ринок та виникли проблеми iз задо-воленням попиту на шоземну валюту для iмпорту, об-слуговуванням зовшшшх зобов'язань корпоративного та державного сектсрв, а також обслуговування валютних креди^в, наданих нацiональним позичальникам. Коливання зовшшшх цш також можуть привести до проблем лiквiдностi та пла™них розрахункiв банкiв.
Зовнiшнi ризики пропозици обумовленi зростанням цiн на енергоноси, в першу чергу зростанням цш на iмпортований природний газ та вщповщно попиту на валюту для його оплати. В умовах штучного стриму-вання внутршшх цш на природний газ значно нижче витрат на його iмпорт (а також нерентабельнють влас-ного видобутку), розрахунки за iмпорт здiйснювалися шляхом фактичного субсидування iз внутрiшнiх та зовшшшх джерел. Таке субсидування трансформувало ризики цш на iмпортований газ у збтьшення внутрш-нього i зовшшнього боргу.
Ризики кон'юнктури, експортних та iмпортних цiн суттево впливають на банкiвське обслуговування та кредитування зовшшньоТ торгiвлi, вартiсть та ризики кредитного портфелю бангав у шоземних валютах, ва-лютну лквщнють банкiв.
2. Валютнi ризики виникають в основному у випадку комбшацп зростання iмпортних цiн та обмеженоТ пропо-
зици валюти на внутршньому ринку. Зокрема, в Украïнi в результат випереджаючого зростання iмпорту в умовах фактично фiксованого валютного курсу був значний дефщит поточного рахунку пла^жного балансу, що обумовило девальвацшний тиск на гривню.
Для пщтримки гривш НБУ проводив валютш штер-венци за рахунок офщшних резервiв, в результатi чого резерви ст^мко скоротилися за останнi два роки та регулятор був змушений перейти до втьного ринкового курсоутворення. Девальва^я гривнi в лютому 2014 року дещо пом'якшила дефщит торпвельного балансу та сприятиме наповненню бюджету. Одночасно зросла чутливють внутршнього ринку до коливань курсу та шфляцмний вплив iмпорту.
Зростання проблем пщтримання валютной' позицiï банкiв, вартостi обслуговування зовшшшх запозичень та валютних креди^в е суттевим фактором фiнансовоï нестабтьностк
3.Фiнансовi ризики проявляються як значш коливання цiн на фiнансовi активи (кредити, фiнансовi шстру-менти, золото та шш^. Фiнансовi ризики ведуть до скорочення кредитування, зменшення вартост катталу банюв, необхщносл ре капiталiзацiï банкiв, значного зростання попиту на мiжбанкiвське кредитування для пщтримання лквщностк Посилення вимог до якост кредитування обумовило рiзке скорочення зовшшнього кредитування та збтьшення його вартосп. Фшансова нестабтьнють, обмеженiсть валютних резервiв банкiв призвели до зниження рейтинпв краТни з причин пщвищення ризику дефолту у валют.
4. Ризик зниження кредитного рейтингу краТни виникае у разi скорочення офщмних резервiв нижче межi спромо-жностi обслуговувати зовнiшнi запозичення, значноТ дева-львацп нацiональноï валюти, зростання бюджетного де-фiциту. Зниження нацюнапьного кредитного рейтингу веде до вщповщного погiршення рейтингiв iнших позичаль-никiв - банкiв, корпорацiй та мюцевих органiв влади. Така ситуа^я спричиняе значний системний ефект на бангавсь-ку систему - попршення рейтинпв та пщвищення витрат на обслуговування зовшшшх запозичень веде до зниження вартосл бангавських аю^в, пщвищення ризику дефолту, ризику втрати л^щносл бангав.
5. Ризик змши вартосп та пiдвищення вщсоткових ставок еврооблiгацiй - державних та корпоративних -пщвищуе витрати на Ух обслуговування та ризик дефолту. Це обмежуе можливють залучення нових емiсiй еврообл^ацм та можливост залучення додаткового капiталу, пiдтримання лквщност банкiв.
6. Ризик зупинки притоку або значного вщтоку шозе-мних швестицм. Значне скорочення прямих шоземних Ывестицм або "раптова зупинка" ("sudden stop") вщбува-еться у результат впливу ризикiв зовнiшнього середо-вища або внутршшх економiчних ризикiв (економiчна стагнацiя, погiршення iнвестицiйного клiмату, значна девальва^я). Вiдтiк портфельних iнвестицiй виникае в результат зниження рейтингiв краТни, зростання валютних ризикiв, спекулятивних мотивiв, змiни прiоритетiв мiжнародних швестгрв, регуляторних обмежень. Змiна притоку катталу на його вщ™ веде до пщвищення попиту на Ыоземну валюту для виведення катталу та спричиняе девальвацмний тиск, зростання валютних ризигав. Така ситуа^я вщома як взаемопосилення ризикiв.
Структурнi змши руху катталу обумовлеш дiею фак-торiв зовнiшнього середовища, шституцмно-регулятор-ними чинниками та зовшшшми ризиками. Вони виявля-ються у змшах географiчного розподiлу потокiв капiталу, балансу притоку та вщтоку катталу, виникненш контр тенденцм та дивестицiй (зменшення або вщкликання iноземних iнвестицiй) та шших суперечливих процеав.
Разом з тим, на наш погляд, можна визначити суку-пнють системно-структурних змiн мiжнародного руху капталу, що вщображають вплив сукупност зовнiшнiх факторiв i ризикiв, характеризуюсь нерiвномiрнiсть та нестабiльнiсть транскордонних фшансових потокв:
• значне зменшення вартост фiнансових активiв, таких як акцп, облiгацiï, капiтал банкiв, кредити та шших ( або так званих "шфкованих активiв"). Причиною такого зменшення вартост е рiзкi змши мiжнародних фшан-сових ринкiв, зовжшж ризики та шоки, вартiсть трансферу ризикв фiнансових iнструментiв, Одним з прикла-дiв е значне падшня мiжнародних цiн на золото протя-гом 2013 року;
• дивестицп - вiдкликання iноземних швестицш в силу акумуляцiï зовнiшнiх та внутршжх ризикiв;
• "неочiкувана зупинка" руху капталу ("sudden stop") - непрогнозована зупинка або рiзке зменшення притоку прямих та портфельних швестицш в певну крашу;
• реверсивн потоки капталу - змша iмпорту капталу на його вщтк або на експорт;
• негативний власний каптал (negative equity) - результат ст^мкого зниження вартост фшансових активiв або нерухомост, коли 'х вартiсть стае менше нж кре-дитна заборгованiсть за 'х придбання.
Одним з сучасних проявiв структурних змiн мiжна-родного руху капталу у банквському секторi Украши е процес дивестицiй великих мiжнародних банкiвських груп, що веде до очевидного зменшення частки та ролi банкв з iноземним капiталом.
Таблиця 1. Частка шоземного кашталу у статутному каniталi 6aHKiB Украши, 2008-2013 роки
01.01.2008 01.01.2009 01.01.2010 01.01.2011 01.01.2012 01.01.2013 01.12.2013
1ноземний капiтал у статутному капiталi банкiв, % 35,0 36,7 38,8 40,6 41,9 39,5 33,7
*Джерело: Складено автором за даними [4].
Основними причинами дивестицй шоземного капталу в банквську сеюгр Украши, на наш погляд, е наступи:
• зниження кредитних рейтингв Украши до критичного рiвня, що суттево впливае на оцшку ризикiв активiв мiжнародних банкiвських груп в УкраТш та приходить у суперечнсть з вимогами Базель Ill щодо ризикв на но-рмативiв достатностi капiталу;
• пiдвищення ризикованост активiв веде до зниження Ух вартост, що одночасно з обмеженням мiжбан-кiвського кредитування в рамках мiжнародних груп значно ускладнюе можливостi ре капiталiзацiï флй в Укра-Тнi та пдтримання Ух лiквiдностi;
• банки з шоземним капiталом лiдирували у найбтьш привабливих послугах валютного кредитування шотеки, авто кредитв та споживчих. В результат глобально!' фшансовоТ кризи, значноТ девальвацiï гривн та
зростання вартостi обслуговування кредитв привело до нагромадження безнадiйних кредитв та втрат банкiв;
• продаж активiв банкiв з iноземним капталом вщ-бувався за цiнами, що були значно менше вартосл придбання та подальших iнвестицiй, тому в бтьшост випадкiв це обумовлювало прямi втрати мiжнародних банкiвських груп;
• зростання вартосп кредитiв на ринку Украши привело до стагнацiï кредитного ринку та обмежило можливост отримання прибуткв.
Одночасно з дивестицiями мiжнародних банкiвських груп вiдбуваються структурнi змши руху капiталу.
Таблиця 2. Рух шоземного кашталу у банмвському секторi Украши, 2006-2012 роки
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Прямi швестицп 1389 2608 4267 1919 2039 1474 495
Облгацп, бор|^ цшн папери 1853 3695 -723 -1249 -139 -1026 -346
*Джерело: Складено автором за даними [4].
З даних таблиц випливае, що середньорiчнi обсяги припливу прямих шоземних швестицш в банквський сектор Украши складали 2754 млн. дол. США, а у 2012 роц вiн знизився до 495 млн.дол США, тобто на 82 %. Одночасно шша форма руху капталу - облкацп та бор-говi цiннi папери - починаю^ з 2008 року набула нега-тивних значень. Таким чином, це можна пояснити тим, що розмщення шоземних обл^ацш скоротилося, а зна-чнi витрати на обслуговування ранше розмiщених цш-них паперiв обумовили фактичний вiдтiк капталу. Зниження кредитних рейтингв Украши, зростання вартостi розмiщення мiжнародних обл^ацш та несприятлива кон'юнктура фiнансових ринкв практично зупинила мо-жливостi залучення зовжшнього фiнансування.
Висновки. Структурнi змши мiжнародного руху капталу в останн роки знаходяться пiд впливом супереч-ливоТ взаемоди ризикiв зовншеього середовища та нацiональних ризикiв, а також специфiчних зовнiшнiх ризикiв украшськоТ економiки та фiнансовоï системи. Ризики впливають на рух капталу до банквського сектору Украши, а в останн два роки - на продаж активiв i зменшення частки банкв з шоземним капталом.
Суттевими наслщками суперечливого руху мiжнаро-дного капiталу в банкiвському сект^ Украши е:
• зниження ролi банкiв з iноземним капiталом на ринку;
• значне скорочення можливостей залучення фшан-сування до банкiв з шоземним капталом i банквського ринку Украши за рахунок мiжнародних фшансових груп;
• змша власникв банкв з iноземним капiталом вiд мiжнародних банкiвських груп, що працюють за ринко-вими критерiями, до украТнських промислово-фшан-сових груп, якi використовують банки переважно для власних потреб, що веде до додаткових ризикв стабь льностi банкiв;
• скорочення фшансових можливостей полшшення доступностi та умов кредитування на ринку банквських послуг Украши;
• негативна модифкаця конкуренцп на банквсько-му ринку.
Переваги та можливост мiжнародного руху капталу та управлшня ризиками повинн бути спрямованi на пiдвищення стабтьност нацiональноï банкiвськоï системи, ефективного доступу пдприемств та домогоспо-дарств до фшансових можливостей, покращення умов кредитування.
Подолання негативних тенденцй руху капталу вима-гае значного покращення швестицшного шмату на основi структурних реформ, полтшення умов ведення бiзнесу, стимулювання зростання конкурентоздатностi та продук-тивност працi. Макроекономiчна та фiскальна збалансо-
ванють вiдiграють основну роль для стабтьносп бангавсь-коí та фЫансово1 систем. Ринковий курс нацiональноí валюти дозволить стабiлiзувати пла™ний баланс i створити додатковi умови для притоку шоземних швестицй
Список використаноТ л1тератури
1. Lucas R. Why doesn't capital flow from rich to poor countries ? -American Economic Review, vol.80, pp.92-96, May 1990.
2. Obstfeld, M. The Global Capital Market: Benefactor or Menace? Journal of Economic Perspectives. - Volume 12, Number 4, pp.9-30 -Fall 1998.
3. Obstfeld, M., Shambaugh, J., Taylor. A. Financial Stability, the Trilemma and International Reserves. - NBEr Working paper 14217.
4. Основы показники дiяльностi банюв УкраТни. - Нацюнальний банк Украши, лютий 2014 р. [Електронний ресурс] // Нацюнальний банк Украши: [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=66374 - Назва з екрана.
5. Calvo G. Monetary policy Challenges to Emerging Economies: Sudden Stop, Liability Dollarization and lender of Last Resort. - NBER Working paper 12788, 2006.
6. Calvo G. Financial Crises and Liquidity Shocks; a Bank-run Perspective. - NBER Working paper 15425, 2009.
7. Макроекономка [Текст]: [пщручник] / [В. Д. Базилевич, К. С. Ба-зилевич, Л. О. Баластрик]; за ред. В. Д. Базилевича. - 4-те вид., пере-роб. i доп. - К.: Знання, 2008. - 743 с.
В. Шевченко, канд. экон. наук, доц. КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
8. Пкус Р.В. Управлшня фшансовими ризиками [Текст]: [на-вч.поабник] / Пкус Р.В. - К.: "Знання", 2010. - 598 с.
9. Пла™ний баланс i зовшшнш борг УкраТни. 2012 piK. [Електронний ресурс] // Нацюнальний банк УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=66374 - Назва з екрана.
10. Основы показники дiяльностi банюв УкраТни. - Нацюнальний банк УкраТни, лютий 2014 р. [Електронний ресурс] // Нацюнальний банк УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=66374 - Назва з екрана.
11. Borio C. The financial turnmoil of 2007-?: a preliminary assessment and some policy considerations [текст]: / C.Borio. - BIS Working Papers, No 251 - Basel, Bank for International Settlements, 2008, 54 p.
12. Bluedorn J., Dattagupta R., Guajardo J., Topalova P. Capital Flows are Fickle: Anytime, Anywhere. - IMF Working Papers WP/13/183 -Washington, International Monetary Fund, 2013, 36 p.
13. Capital flows and emerging market economies. (2009) - CGSF papers No 33, Bank for International Settlements, Basel.
14. Dunning J. Multinational Enterprise and the Global Economy [текст]:/ J. Dunning/ - Washington, 1993, 340 p.
15. IMF Global Financial Stability Report. (2011) -Washington, International Monetary Fund - www.imf.org
16. Laeven L., Valencia E. Systemic banking Crisis: A New Database [текст]: / L.Laeven, E.Valencia. - IMF Working Papers WP/08/224 -Washington, International Monetary Fund, 2008, 61 p
17. Prasad E., Rajan R., Subramanian A. Foreign Capital and Economic Growth. - Washington, International Monetary Fund, 2006, 54 p.
Надшшла до редколегм 12.02.14
РИСКИ И ПРОТИВОРЕЧИВОСТЬ МЕЖДУНАРОДНОГО ДВИЖЕНИЯ КАПИТАЛА В БАНКОВСКОМ СЕКТОРЕ
Исследуется содержание и структура международного движения капитала, его противоречивое влияние на глобальные и национальные процессы. Определены риски международного движения капитала в банковском секторе. Выявлены современные изменения международного движения капитала в банковском секторе Украины. Раскрыты современные последствия и особенности регулирования рисков международного движения капитала.
Ключевые слова: международное движение капитала, банки с иностранным капиталом, движение капитала в банковском секторе, риски движения капитала, последствия движения капитала.
Shevchenko V. PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
RISKS AND CONTRADICTORY OF INTERNATIONAL CAPITAL FLOWS IN BANKING
The content of the international capital flows are studied, its contradictor influence on global and national processes. Some theoretical approaches on contradictory impact of capital flows. The major risks of international capital flows in banking sector are determined including financial, currency, assets value decrease, credit rating etc. The capital flows reversal flows are explained. The modern changes of international capital flows to banking sector of Ukraine are discovered.
Keywords: international capital flows, foreign-owned banks, capital flows in banking sector, capital flows risks, capital flows consequences.
УДК 368 JEL G 22
О. Залетов, канд. екон. наук, доц. КНУ iменi Тараса Шевченка, КиТв
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ МАКРОПРУДЕНЦ1ЙНОГО НАГЛЯДУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У статт/' розглянуто особливостi макропруденцшного нагляду та регулювання, визначен основн проблеми його реалiзацil для регулювання вiтчизняного ринку страхових послуг, розглянуто процес реалiзацn концепци макропруденцшного нагляду та регулювання.
Ключовi слова: страховий ринок, макропруденцйшй нагляд i регулювання, макропруденцшна полiтика, страховик.
Постановка проблеми. Остання свтова фшансова криза засвщчила недieздатнiсть сучасноТ системи регулювання та нагляду за фшансовими установами, зок-рема за страховиками.
Саме недолги в оцшюванш ризиюв, проблеми з ри-зик-менеджментом вказуються як одш з головних причин негативних процеав, як вщбулися в глобально фшансовш системi [1].
Найбтьш розвинеш краТни св^у досягли угод, що закладають пщвалини для нових стандар^в страхового регулювання й нагляду на глобальному рiвнi. Зокрема, краТни-члени СС визначають цтями державного регулювання збереження платоспроможност компашй та захист прав споживачiв, але додатково краТни можуть видтяти окремi прюритетш завдання та прагнення [1, 16]: пщтримку стабтьност ринку / довiри до ринку; пщ-тримку ефективного ринку; введення ринкового нагля-
ду; боротьбу з фшансовими правопорушеннями; пщтримку конкурентоспроможного ринку; надання шфор-мацп для споживачiв; пряму заяву про "вщсутнють банк-рутств" або пряму вщмову вщ ^еТ мети; забезпечення компенсацшноТ схеми для споживачiв.
В УкраТш потрiбна нова державна полiтика щодо забезпечення фшансовоТ стмкост страховой' системи. Вона повинна фунтуватися на забезпеченш загальноТ макроекономiчноï стабтьносл, удосконалення страхового законодавства, розвитку страхово'1' шфраструктури, зниження тшьових та кримшальних процеав у страховм сфер^ а також забезпечення стабтьного функцюну-вання втизняного страхового ринку.
Аналiз останшх дослщжень i публкацш. Розв'я-занню проблемроблем удосконалення державного нагляду i регулювання за страховою дiяльнiстю присвячеш наую^ прац таких провщних вчених, як: Базилевич В.Д.
© Залетов О., 2014
