CC BY
17
УДК 342.951:353
С. С. бймов
Навчально-науковий шститут права та психологiï Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри адмшютративного та iнформацiйного права
ПРАВОВ1 АСПЕКТИ ПРОЦЕСУ ШТЕГРАЦП НАЦ1ОНАЛЬНИХ ЗАСОБ1В МАСОВОÏ IНФОРМАЦIÏ В 1НФОРМАЦ1ЙНИЙ ПРОСТ1Р еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
© Ссгмов С. С., 2014
Порушуються питання удосконалення нормативно-правового забезпечення процесу штеграцн нащональних засоиНв масовоТ шформаци в шформацшний ироспр европейського Союзу. Розглянуто особливостi компетенцй' европейського Союзу у сферах аудiовiзуальноï полiтики, медiаполiтики та телекомушкацшноТ полггики; розвиток европейського законодавства в шформацшнш сфер1 залежно вщ удосконалення шформацшно-комунжацшних те\нолог1й i медiаринку.
Ключов1 слова: нормативно-правове забезпечення, засоби масовоТ шформаци, шформацшний мрост1р, европейський Союз.
С. С. Есимов
ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ ПРОЦЕССА ИНТЕГРАЦИИ НАЦИОНАЛЬНЫХ СМИ В ИНФОРМАЦИОННОЕ ПРОСТРАНСТВО ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА
Затрагиваются вопросы совершенствования нормативно-правового обеспечения процесса интеграции национальных средств масовоТ шформаци в информационное пространство Европейского Союза. Рассмотрены особенности компетенции Европейского Союза в сферах аудиовизуальной политики, медиаполитики и телекоммуникационной политики; развитие европейского законодательства в информационной среде в зависимости от совершенствования информационно-коммуникационных технологий и медиарынка.
Ключевые слова: нормативно-правовое обеспечение, средства массовой информации, информационное пространство, Европейский Союз.
S. S. Yesimov
LEGAL ASPECTS OF THE INTEGRATION PROCESS OF THE NATIONAL MEDIA IN THE INFORMATION SPACE OF THE EUROPEAN UNION
Associate Professor, Department of Administrative and Information Law University "Lviv Polytechnic", PhD., associate Professor.
The article raises questions of improvement of legal support to the process of integration of ethnic media in the information space of the European Union. The features of the competence of the European Union in the fields of audiovisual policy, media policy and telecommunications policy, the development of European legislation in the information
depending on the improvement of information and communication technologies and media
market.
Key words: regulatory support, media, information space, the European Union.
Постановка проблеми. З розвитком нових шформацшно-комушкацшних технологш та глобалiзацiею шформацшного простору питання вивчення тенденцш нормативно-правового регулювання медiасистем рiзних краш у контекстi збереження ïx нащональних особливостей набувае особливого значення. Дослщження процесу формування единого iнформацiйного простору у межах шформацшного суспшьства привертае увагу украïнськиx вчених, оскшьки розумшня його особливостей може стати основою стратегш з рiвноправного входження до нього Украши, що зумовлюе таке. По-перше, европейський iнтеграцiйний процес, з одного боку, ввдображае тенденцiï глобалiзацiï, з iншого, - являе собою спробу протиставити глобалiзацiï мiцну самобутню структуру - нацiональну систему засоб]в масово!' iнформацiï як випробуваний зааб культурно!' самоiдентифiкацiï народ!в Свропи. По-друге, сощально-полпичне гснування GC на сучасному етат неможливе без формування загальноевропейського iнформацiйного простору, створення якого утруднюеться вщмшностями в шформацшно-техтчному розвитку краш-члешв, вщсуттстю повноцiнноï нормативно-правовоï бази для його регулювання та вщсуттстю iнформацiйно-псиxологiчноï основи для реалiзацiï концепци "европейськоï едностГ, про що свщчить провал Конституцiï GC. По-трете, р1вень iнтеграцiï нащональних засоб!в масовоï шформаци в европейський 1нформац1йний проспр являе собою досвщ, систематизащя та вивчення результатов якого дають змогу отримати нов1 теоретичт уявлення про подальший розвиток глобального 1нформац1йного простору та стратеги входження у нього. Сощально-полпична трансформащя Украши фактично зб1гаеться з1 вступом краши до Свропейського Союзу. Тому зпгснення нащональних шформацшних штере^ у межах демократичного суспшьства i прагнення включитися до европейського шформацшного простору вимагае дослщження процеав iнтеграцiï та правовоï адаптацИ.
Анаиз досл1джень цieï проблеми. Актуальшсть цих питань для нацiональноï науки зумовлений загальносвгтовим характером процесу глобалiзацiï шформацшного простору та необхвдшстю розроблення теоретичних уявлень про законом1рност1 його розвитку для формування практичних стратегш з тдключення до нього Украши за збереження нащональних особливостей та шформацшних штерес1в. Р1зт аспекти зазначеноï проблеми т1ею чи шшою м1рою висвплювались у роботах украшських та заруб1жних учених-адмшктративк™: В. Б. Авер'янова, Ю. П. Битяка, В. М. Брижко, О. А. Банчука, С. Ф. Гуцу, Т. А. Костецько1, С. А. Макаренко, I. В. Мартьянова, В. Л. Ортинського, О. I. Остапенка, I. М. Пахомова, А. А. Пухтецько1, М. М. Цимбалюка, Ю. С. Шемшученка, Е. Шмдт-Ассманна, Е. Харкор Д. Голдберг, Т. Проссер, С. Ферхульст та ш.
Однак динам1чш змши у сучасному сощально-економ1чному житп краши викликають необхвдшсть комплексного анал1зу iнтеграцiï нащональних засоб1в масовоï iнформацiï в шформацшний проспр Свропейського Союзу з позицiï юридичноï науки. Щ обставини зумовлюють необхщшсть наукових дослвджень, що розглядають адаптащю законодавства Свропейського Союзу у правову систему Украши.
Мета дослщження - комплексно проанал1зувати нормативно-правов1 аспекти штеграци нащональних засоб1в масовоï iнформацiï в шформацшний проспр Свропейського Союзу.
Виклад основного MaTepi^y. Роль iнформацiйного фактора у розвитку штеграци Украши до Свропейського Союзу (далi - СС) настшьки значна, що, крш трьох традицшно визначених засад iнтеграцiйного процесу - економiчноï, полiтичноï та нормативно-правовоï, четвертою можна назвати европейську ствпрацю в iнформацiйнiй сферi. Це зумовлено, по-перше, iсторичним значенням iнформацiï у розвитку сощуму, по-друге, формуванням нового тдходу до розумiння суспшьства, що вступило на шший рiвень розвитку - шформацшний.
Розвиток шформацшно-комушкацшних технологш робить iстотний вплив на европейськ соцiально-полiтичнi процеси. €С усвiдомлюе цю особливiсть i прюритетним напрямом дiяльностi визначае полiтику шформацшного суспшьства, яке розглядаеться як можливють домогтися певного впливу на мiжнародному iнформацiйному ринку.
Основнi проблеми европейсь^' iнтеграцiï у нових умовах шформацшно-технолопчного розвитку можна сформулювати так: ввдчуження громадян вiд полiтики, виникнення шформацшно-комунiкацiйного розриву мiж громадянами та европейськими шститутами, загострення нацiональних суперечностей пiд час цшеспрямованого формування европейсько'' едностi, старiння iнформацiйного законодавства.
Щ проблеми виникли унаслiдок нацiональноï розрiзненостi та лiнгвiстичноï фрагментарностi GC, ввдсутносп единого iнформацiйного простору i европейськоï публiчноï сфери, недостатньо швидкого впровадження нових шформацшно-комушкацшних технологiй (далi - 1КТ) в полiтичну i економiчну дiяльнiсть, що зумовлено не достатньо високим рiвнем медiаграмотностi i рiзним рiвнем володiння новими 1КТ та адаптаци до них у рiзних соцiальних групах. Такi тенденцiï, пов'язаш з розвитком iнформацiйного суспшьства, як диверсифшацм iнформацiйного продукту по цшьових групах, розрив в iнформацiйно-технологiчному розвитку рiзних краш, старiння методiв iнформацiйноï пiдтримки полiтичного процесу, зумовили вироблення нових принцитв полiтичного управлiння у межах €С: вiдкритiсть, участь (включення), вiдповiдальнiсть i послiдовнiсть (логiчнiсть) [1]. Принциповими для нашого дослiдження е першi два, що припускають медiатизацiю та iнформатизацiю iнтеграцiйного процесу. Стратепею щодо рiшення сукупностi зазначених проблем стало формування европейськоï iнформацiйноï полггики.
Формування iнформацiйноï полпики не ввдразу стало одним з прiоритетних завдань европейських шститулв. У документах €С немае единоï iнтерпретацiï iнформацiйноï полпики, ïï визначення функцш, завдань, складових, механiзмiв реалiзацiï. До компетенцiï Европейського Союзу належить розроблення единоï аудiовiзуальноï полпики, медiаполiтики та телекомунiкацiйноï полпики. Тим не менш сукупш ди ЕС в iнформацiйнiй сферi можна назвати iнформацiйною политикою, а визначення iнформацiйноï полпики Европейського Союзу може звучати так: iнформацiйно-комунiкацiйна дмльшсть шститулв Евросоюзу, яка, ввдповвдно до цшей ЕС, нацiональних iнтересiв краïн-членiв i громадян об'еднаноï Европи, спрямована на створення i тдтримку функцiонування единого европейського полпгсчного, економiчного, соцiального та культурно-шформацшного простору. Цш iнформацiйноï полпики ЕС сформульованi Европейською Комiсiею так: це ввдповвдно е створення единого медiапростору ЕС i захист внутршнього комунiкацiйного простору Европейського Союзу вед зовшшнього впливу. Ïï складовими елементами е: забезпечення основних прав i свобод людини в сферi шформаци; забезпечення iнформацiйноï тдтримки iнтеграцiï; створення умов i контроль за виконанням принципу вiльноï конкуренци на шформацшному ринку; реалiзацiя антимонопольноï полпики; розвиток европейського законодавства в шформацшнш сфер^ регулювання нащональних iнформацiйних просторГв; пвдтримка створення европейського iнформацiйного продукту для наповнення европейського медiаринку.
Основними принципами формування та реалiзацiï iнформацiйноï полпики ЕС стали загально-гуманiтарнi принципи прав i основних свобод людини. Особливу роль у формуванш европейського шформацшного простору кершт шститути ЕС ввдводять трансевропейським ЗМ1.
В Еврот сьогодт функцiонуе полГмовний канал "Евроньюз", який охоплюе аудиторiю бшьше як 28 мшьйотв жителiв ЕС щодня, 16 щоденних i щотижневих мережевих жур^лГв i газет, що випускаються на кшькох европейських мовах [2-4].
Не менш важливу роль у формуванш европейського шформацшного простору ввдшрають i нащональш ЗМ1, зокрема, громадсью телерадiокомпанiï, на як це завдання покладаеться европейським законодавством.
Однак ввдмшносп у нащональних системах ЗМ1, традицмх журналiстики, шформацшного законодавства та полпичних iнтересiв не дають можливост 1м виконувати це завдання максимально ефективно. Незважаючи на зусилля европейських шститулв, единого европейського
медiаринку не iœye, так само, як i не Гснуе единого свропейського шформацшного простору. Прагнення до единих стандарта та гармотзащю шформацшного законодавства, стимулювання шформацшного обмшу та виробництва свропейського медiапродyктy поки що не привели до поставлено!' мети. Медiаринок €С залишаеться cyкyпнicтю нацiональних медiаринкiв, нехай i пронизаних мережею певних фшансових взаeмовiдноcин.
Однieю з основних причин е те, що медiаcиcтеми краш-члетв GC формувалися у межах суверенних i нацiональних держав, тому традици ЗМ1 i розвиток медiаiндycтрiï у рiзних крашах Свропи ютотно вiдрiзняютьcя. Полiтичнi та cоцiокyльтyрнi позици краïн-членiв не дають змоги ввдмовитися вiд нацiональних особливостей. Регулювання нащональних шформацшних проcторiв прямо i побГчно здiйcнюeтьcя Свропейською Комicieю та у разi порушення законiв Свропейським Судом з прав людини.
Кордони повноважень свропейського регулювання визначаються принципом cyбcидiарноcтi, який дае змогу оцiнити, чи cправдi втручання Свропейського Союзу необхвдне, або ди щодо вирiшення цього питання слад залишити у ведант краïн-членiв. Цей принцип безпосередньо належить i до шформацшно!' сфери. Принцип вшьного руху товарiв i послуг на Свропейському ринку також визначае дмльшсть европейських i, особливо, нащональних медiакомпанiй, пред'являючи 1'м вимоги у cферi контенту, технiчних характеристик передачi iнформацiï та особливостей iнформацiйного обмшу. До шформацшно!' дiяльноcтi в Сврот належить i принцип "прозоросл управлшня", розроблений iнcтитyтами СС для полпично!' дiяльноcтi в iнформацiйномy cycпiльcтвi. До цих принцитв належить i "принцип включення", що припускае включення yciх громадян до iнформацiйних процеciв. За даним принципом СС вимагае ввд краш-члетв здiйcнення програм з тдвищення рiвня медiа грамотноcтi у суспшьства
Принцип збереження культурного рiзноманiття позначаеться на cтрyктyрi та змicтi системи нащональних ЗМ1. Регулювання iнформацiйноï дмльносп краïн-членiв з боку Свропейського Союзу стосуеться медiаконтентy, трансформування законодавства у cферi iнформацiï, встановлення технiчних стандарта, i, зокрема, шформацшно!' iнфраcтрyктyри. Здшснюеться воно на пiдcтавi базового европейського законодавства, европейських директив i закотв у галyзi iнформацiï, з урахуванням цшей iнтеграцiï в полiтичнiй, економiчнiй, кyльтyрнiй та iнформацiйнiй сферах. До форми прямого регулювання СС ставиться вимога шкорпораци норм загальноевропейського законодавства в нащональш закони про ЗМ1, вимога забезпечувати вшьну конкyренцiю контенту та послуг на шформацшному ринку, забезпечувати медiаплюралiзм i обмежувати концентращю та монополiзацiю ЗМ1.
Змicт ЗМ1 пiдпадаe пiд регулювання СС тшьки тодi, якщо воно хоча б потенцшно перетинае нацiональнi кордони. Особливо варто ввдзначити вимоги СС до створення нащональних служб суспшьного мовлення щодо наближення журналютики та полгтики до громадян.
Розвиток нацiональноï iнформацiйноï полiтики Украïни у контекcтi европейсь^' полiтики iнформацiйного суспшьства характеризуеться двома суперечливими тенденцмми. З одного боку, враховуючи европейський характер полiтики Украши, Кабiнет Мiнicтрiв Украши координуе свою дмльшсть у нацiональнiй iнформацiйнiй cферi з дiяльнicтю СС, планомiрно впроваджуючи оcновнi вимоги Свропейського Союзу. З шшого - це не перешкоджае реалiзацiï власних уявлень про шформацшну полiтикy i роль нових шформацшно-комушкацшних технологш.
1сторичш оcобливоcтi розвитку медiаcиcтеми Украши i характеру сприйняття шформацшного сектору полгтичними елiтами вiдбиваютьcя на розвитку cyчаcноï нацiональноï iнформацiйноï полггики. Зокрема це виражаеться в особливостях формування служб суспшьного мовлення щодо представниюв державноï влади до ролГ ЗМ1 у полгтичному житп держави. Рiвень розвитку шформацшного суспшьства в Украт мае одт з найнижчих показниюв серед краш-члешв. Украша стикаеться з загальноевропейськими проблемами шд час формування шформацшного суспшьства та iнформацiйноï полгтики у межах штеграци. Це шформацшно-комушкацшний розрив мГж громадянами та полгтичними елгтами, нерГвномГрний розподш 1КТ на рГвш регютв, збшьшення медiаконцентрацiï на пвдставГ загальноeвропейcькоï вимоги лiбералiзацiï аудювГзуального сектору.
Недолш штересу з боку громадян до нових шформацшних послуг пояснюеться ввдсутшстю знань i навичок з використання 1нтернет-технологш i недостатньою привабливiстю пропонованих послуг. Незважаючи на загальноевропейську стратегто повного переходу до цифрового мовлення, телебачення в Украшу як i рашше, переважно аналогове. Сьогодт краша ввдстае ввд шших европейських краш з багатьох показниюв розвитку шформацшного суспшьства, проте е тщатором розробки i послвдовно впроваджуе закон Украши "Про електронний цифровий пвдпис", прагнучи отримати переваги у цьому напрямГ серед шших краïн-членiв [5].
НерГвномГрний розподш iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй простежуеться i на рГвн регiонiв. Спостерiгаються ктотш розбГжносп показникiв доступу до 1нтернет-послуг i загальноï iнформатизацiï мГж окремими областями. Змшюеться сутшсть використання 1нтернету користувачами. Все бшьше громадян починають сприймати 1нтернет як можливГсть доступу до ЗМ1, отримання оперативноï шформаци. Але кшьюсть звернень до урядово! iнформацiï та iнформацiï про дГяльшсть европейських шституцш та шших краш-члетв через 1нтернет, саме це е показник, який вiдображае стутнь защкавленосп аудиторн загальноевропейськими питаннями i питаннями полггаки, покищо невелике, оскшьки i рашше не було значним. Показники запитГв на певш теми демонструють, що аудиторiя, як i рашше, тяжiе до отримання актуальноï' нацiональноï шформаци, шж iнформацiï про шшГ краши ЕС.
У межах вимог ЕС Украша розвивае служби суспшьного мовлення, але вони через специфiчнi особливосл ïx Гсторичного Гмвджу та непродуманоï органiзацiйно-фiнансовоï' структури покищо не можуть претендувати на цю роль. Вимоги Европейського Союзу до шформацшного сектору стали приводом до виникнення шформацшно-комуншацшного кризи в Украт i привели до загострення ввдносин влади та окремих медiагруп та ЗМ1.
Олiгархiчний капiтал, як i рашше, прагне сконцентрувати iнформацiйну владу у своïх руках, використовуючи ïï в своï'х iнтересах. Нормативно-правове регулювання ЕС не допускае подiбноï ситуаци. Украшське законодавство про ЗМ1 трансформуеться ввдповвдно до закотв i директив ЕС. Змши неминуче i поетапно ввдбуваються в iнформацiйнiй iнфраструктурi, в шформацшному законодавстш та характерi iнформацiйно-технологiчного розвитку. Цей процес мае двоютий характер. З одного боку, Украша прагне до формування шформацшного суспшьства та лiбералiзацiï' аудiовiзуальноï' i телекомунiкацiйноï' сфери з метою отримання економiчноï' вигоди, з шшого, -олiгархiчний каптал не готовий до повноï лiбералiзацiï усього iнформацiйного сектору, що призведе до остаточного зникнення залежносп ЗМ1 вГд правлячих елiт i в умовах iнтеграцiï може перекреслити усГ нацiональнi осо6ливостГ нацiонального медiаринку. Тому адаптац1я iнформацiйноï полГтики ЕС ввдбуваеться з певними труднощами i поправками з боку Украши.
Основт европейсью норми, прийнятГ нацiональним законодавством в шформацшнш сфер^ включають принципи: свободу вираження, медiаплюралiзму, в1льного руху шформацшних товар]в i послуг на шформацшному ринку ЕС. Варто ввдзначити, що закон Украши "Про суспшьне телебачення i радюмовлення" був прийнятий в Украм т1льки пГсля вступу революцiйноï' зм1ни влади унасл^док неп^дписання Угоди про асощацда з ЕС [6]. Сьогодт в крат обговорюеться проект новоï' редакцй закону Укра]ни "Про телебачення та радюмовлення", який повинен забезпечити бшьший ступшь незалежностi та нейтральносп цього типу ЗМ1 i привести законодавство у сффГ аудiовiзуальних медiа та модель ïk фшансування вГдповГдно до принцип]в пропорц1йностГ та прозоросп управл1ння, вироблених европейським законодавством. Цей законопроект ввдображае прагнення Украши забезпечити впровадження у свое шформацшне законодавство тих зм1н, якГ визначет у трет1й редакцй Директиви ЕС "Телебачення без кордошв" (Директива Европейського Парламенту та Ради Европи 2010/13/ЕС) [7]. За цим законопроектом аудiовiзуальнi ЗМ1 отримують нове завдання: стимулювання участi iндивiда в громадянському суспшьств1
ВГдповГдно до европейських вимог, Кабшет МГнГстрГв Украï'ни бере активну участь у створенш законiв, що регулюють новГ iнформацiйно-комунiкацiйнi технологй. Зокрема, йдеться про закон "Про електронний цифровий пвдпис", що уможливлюе здiйснювати персональний пвдпис пГд час укладення угод та ведення справ через 1нтернет. Цей закон розглядаеться як спосГ6 бути першими в однш зГ сфер розвитку iнформацiйного сусп1льства в Еврот.
Нащональш особливосп розвитку взаемоввдносин влади та ЗМ1 в Украт вiдбиваються на процеш адаптацii iнформацiйного законодавства краши до загальноевропейських вимог i стандарта. Не yci заходи, що вживаються в краiнi з iнкорпорацii европейських закошв в iнформацiйнiй сферi, сприймаються беззастережно. Проект закону Украiни "Про електронну комерщю" викликае деякi суперечносп, оскшьки положення цього закону можуть бути використанi органами виконавчоi влади для обмеження або припинення надання шформацшних послуг на пiдставi неконкретних формулювань [8].
Висновки. Представлений аналiз найсучаснiших тенденцiй розвитку iнформацiйного простору Украши в контексп полiтики Свропейського Союзу щодо формування шформацшного суспшьства та единого европейського шформацшного простору мае практичне значення для Украши, яка працюе над формуванням шформацшного суспшьства, розвивае ствпрацю з Свропейським Союзом. З цiеi точки зору досвщ СС щодо формування полггики в шформацшнш сферГ, досввд використання шформацшного чинника в штеграцшних процесах, аналiз основних проблем у формуванш единого iнформацiйного ринку, а також особливостей штеграци нащональних ЗМ1 в наднащональний iнформацiйний простГр може виявитися корисним тд час розроблення власно!' нацiональноi полГтики у цГй сферг Трансформащя нацiонального iнформацiйного простору Украши ввдбуваеться пГд впливом трьох рГзних факторiв: европейського iнтеграцiйного процесу, становлення шформацшного суспшьства та розвитку нових шформацшно-комушкативних технологiй, Гсторичних полгтичних i соцГокультурних традицiй краши. Результати цього дослвдження можуть бути основою для детальшшого вивчення засобГв i методГв формування iнформацiйноi стратегii та ii полГтичного застосування в умовах ГнформацГйного суспшьства.
1. European Commission. Report from the Commission on European governance. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities 2003. - 45p. 2. Brussels Journal. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.brusslesiournal.com. 3. Europa World. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. europaworld/org. 4. New Europe. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.neweurope.eu. 5. Про електронний цифровий тдпис: закон Украгни eid 22.05.2003 р. № 852-IV // Вiдомостi Верховног Ради. - 2003. -№ 36. - Ст.276 (редакщя eid 18.10.2012р.). 6. Про Сусптьне телебачення i радюмовлення: закон Украгни вiд 17.04.2014р. № 1227-VII // Вiдомостi Верховно! Ради. - 2014. - № 27. - Ст. 904. 7. Директива Свропейського Парламенту та Ради Свропи 2010/13/СС вiд 10/03.2010. р. "Про узгодження певних положень, визначених законами, тдзаконними актами та адмтстративними положеннями у державах-членах стосовно надання аудювщуальних медiапослуг (Директива про аудiовiзуальнi медiапослуги). - [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.medialaw.kiev.ua/ laws/laws_international/157/. 8. Про прийняття за основу проекту закону Украгни про електронну комерщю: Постанова Верховно! Ради Украгни вiд 03.06.2014. р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1298-18.
