CC BY
153
К.М. Рудой
ОРГАНИ ВНУТР1ШН1Х СПРАВ УКРА1НИ В СИСТЕМ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М1ЖНАР0ДН01 БЕЗПЕКИ: КОНЦЕПТУАЛЫН АСПЕКТИ
У статпи розглянуто концептуалът основы забезпечення м1жнародно1 безпеки органами внутр1штх справ. )[ос. / к) жуют ь с я напрямки Ошльноспн оргатв внутр1штх справ Украгни з протиди загрозам м1жнародног безпеки. Основними м1жнародними принципами полщейськог Ыяльност1 у сфер1 забезпечення м1жнародног безпеки е захист прав /' свобод людини, дотримання законност1 та правопорядка. Предложени напрямки удосконалення Ошльноспн оргатв внутр1штх справ по забезпеченню м1жнародног безпеки.
К.иочоеЛ слова: органи внутр1штх справ, м1жнародна безпека, правопорядок, захист прав /' свобод людини, транснацюналъна злочинтстъ.
АКТУАЛЬШ ПИТАНИЯ nPABOOXOPOHHOÏ Д1ЯЛЫЮСТ1, КРИМШАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА КРИМ1НАЛ1СТИКИ
УДК 351.745
Р. П. Позюбанов
ПРABOBE ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВО! Д1ЯЛБНОСТ1: ДОСВ1Д KPAÏH СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
У cmammi проанал1зовано npaeoei джерела Свропейсъкого союзу щодо дотримання прав громадян nid час проведения полщею европейсъких крати saxodie, ят можутъ тимчасово обмежувати права громадян, а також впровадження европейсъкого doceidy в Ошльшсть правоохоронних оргатв Украгни.
К.иочоеЛ слова: правове забезпечення, оперативно-розшукова Ошльшсть, правоохоронт органи.
Постановка проблеми. Ефектившсть правового впливу на суспшьш вщносини в cc])epi оргашзацшно-правового забезпечення оперативно-розшуково'1 д1яльносп як оргашв внутршшх справ Укршни, так i полщп кршн Свропейського Союзу (дал1 - СС), залежить не тшьки вщ ïx природи та особливостей, скшьки вщ правильно знайденого методу регулювання, за допомогою якого правов1 положения та приписи реал1зуються у фактичн1й повед1нц1 суб'ект1в оперативно-розшуково'1 д1яльност1. За допомогою правового регулювання нормами законодавчих та шдзаконних (вщомчих) нормативно-правових акт1в оперативно-розшукову д1яльнють можна визначити як державну, пщзаконну д1яльшсть, що зд1йснюеться суб'ектами, вщповщно до ïx повноважень, результата яко'1 визначаються як законн1 за умови дотримання режиму законност1 в npoueci ïï провадження.
У кожшй держав1 СС мехашзм адм1н1стративно-правового регулювання оперативно-розшуково'1 д1яльност1 пол1ц1'1 мае cboï юторичш та нац1ональн1 особливост1. У крашах США та державах-членах Свропейського Союзу розшукова д1яльнють пол1ц1'1 грунтуеться на принципах демократа: прозоросп, громадського контролю, умов оплатносп за ¿нформацш, що мае оперативний штерес для полщп та
ш. Формування правових припиав Свропейського Союзу побудовано на вщповщних принципах, яю е самостшними джерелами права. 1нтегращйний характер правово! системи СС обумовлюе особливу роль принцишв права у зближенш (гармошзаци й ушфшацп) законодавства краш-члешв. Ще од шею особливютю принцишв права СС за 1хшм функщональним значениям е перетворюючий характер, який випливае ¡з сощально! сутносп самого права Свропейського Союзу. На вщмшу вщ багатьох норм нацюнального, норми права СС не стшьки закршлюють уже сформоваш суспшьш вщносини, скшьки змшюють, перетворюють !х, 1 нерщко забезпечують !хнш розвиток у заздалегщь заданому напряму або навпъ сприяють створенню нових сусшльних вщносин, яких не юнувало рашше, що е актуальним у сучасному розвитку Украши.
Окр1м бажання увшти в СС на новому еташ розвитку Украши доцшьно поряд з шшими загально-щеолопчними заходами, насамперед провести в краТш комплекс заход1в щодо удосконалення об1знаносп громадян нашо! краши вщносно загально! правово! культури, а також стану людини у сучаснш европейськш культур! тощо. Сьогодш европейська культура розкривае образ людини постмодерно! европейсько! правово! культури. Якють нового типу европейця залежить вщ: шкали щнностей сусшльства в якому вш проживав й мюця у нш людини; вщ знань про сутшсть людини, !! образу в прав!; спроб усвщомлення причин 1 намагань попередження злочинносп тощо. В аксюлопчнш систем! европейсько! постмодерно! правово! культури (верховенство права, р1вносп, шанування до людсько! гщносп, свободи, демократ!'!, справедливосп, толерантносп, не насильства тощо), статусом найвищо! цшносп в нащональному та м1жнародному простор! надшено саме людину. Свропейське мислення визнае наявшсть поза рацюнальних елемент1в у прав! (воображения насамперед щеологи християнства), що творчо впливае на формування особистосп, допомагае ш пережити непоодиною прю прояви сучасно! екзистенщально! ситуацп. Усе це зумовлюе необхщшсть утвердження парадигми одухотворено! рацюнальносп, яка синтезуе досягнення науки, фшософп \ християнського гумашзму. Таю процеси штеграцн зумовлюють утвердження людини як суб'екта права власно! кра!ни, так \ права европейсько! спшьноти [3, с. 11-12].
Загальнозначуиц европейсью стандарта у сфер! полщейсько! д!яльносп по попередженню злочинносп, розкритп та розслщуванш, призначення та виконання покарань визнають вищими щодо нацюнальних норм та е ор1ентиром у гумашзацп \ рацюнал1зацп шституту покарання, грунтуються на гуманнш доцшьносп. У юридичнш лггератур! м1жнародш стандарти визначаються як - м1жнародно-правов1 норми \ принципи, яю закршлюють стандартизован! правила поведшки суб'ект1в м1жнародного права у тих чи шших сферах м1ждержавного сшвробггництва.
На монограф1чному р1вш цю проблему, яка наближена до д1яльносп правоохоронних оргашв в розр1з1 перебудови кримшального процесу у контекст! европейських стандарте, дослщжував В. Т. Маляренко, який зазначае, що загальновизнаш м1жнародш стандарти в галуз! здшснення судочинства ! забезпечення додержання прав людини мютяться в таких м1жнародно-правових актах, як Конвенщя про захист прав людини ! основних свобод (1950 р.), Загальна декларащя прав людини (1948 р.), Свропейська конвенщя про взаемну допомогу у кримшальних справах (1959 р.), Мтжнародний пакт про громадянсьи та полггичш права (1966 р.), Свропейська конвенщя про видачу правопорушниив (1957 р.), Основш принципи незалежност! судових оргашв (1985 р.), Свропейська конвенщя про передачу провадження у кримшальних справах (1972 р.), Мтшмальш стандартш правила Оргашзаци Об'еднаних Нацш, яи стосуються вщправлення правосуддя щодо неповнолггшх («Пекшськ! правила») (1985 р.) [4, с. 12-13].
В свою чергу, до цього перелшу законодавчих джерел СС пряме вщношення мае
Люабонський догов1р, на шдстав1 якого в систем! ! змют! принцишв права СС напрацьоваш ютотш змши \ доповнення, формуеться едина \ взаемозалежна комплексна система його принцишв. Уводиться поняття «щнносп Союзу», збагачуеться змют багатьох принцишв права, ряд основних ¡з них зводиться до рангу цшностей Союзу, бшып детально закршлюються штереси, ! принципи, яю визначають вщносини СС з рештою свггу, бшып ч1тко встановлюються принципи, яи регулюють вщносини м1ж Союзом \ державами - членами, основш принципи яи регулюють межч компетенцй Союзу та й здшснення. Уводиться принцип установления прившейованих вщносин СС ¡з сусщшми державами.
При дослщженш питания втшення Свропейських правових стандарте \ норм щодо оперативно-розшуково! д1яльносп оргашв внутршшх справ у сучасних умовах розвитку Украши важливо врахувати досвщ захщноевропейських кра!н, якч визначаються свгговою спшьнотою вз1рцем справжньо! демократй та цивщ1зованосп. Пор1вняльне правознавство, як один ¡з ун1версальних метод1в юридично! науки, дае можлив1сть розкрити сутнють досл1джуваних юридичних конструкц1й через !х з1ставлення з аналопчними елементами шших правових систем [5, с. 13-18].
Важливе значения для розумшня генезису проблеми оперативно-розшуково! д!яльносп у захщноевропейських крашах мають науков! пращ як дореволюцшних вчених, так ! фах1вщв у ц1й галуз1 радянсько! доби та сучасностг Однак, у вггчизнянш науц1 до цього часу не повшстю з'ясовано сутн1сть оперативно-розшуково! д!яльносп пол!ц1! та спецслужб зах1дноевропейських кра!н, !х значения для правозастосовно! д!яльносп, не проанал1зован1 недол1ки використання оперативно-розшуково! шформаци, у т.ч. щодо питань запоб1гання злочишв у зазначених крашах з огляду на сучасш тенденцй та впливу на цей процес Свропейського суду з прав людини (дал1 -ССПЛ). Викладене ускладнюе виявлення тих засад, як1 можуть бути об'ектом дослщження й використання законодавства кра!н СС у нащональшй теорй, законодавств! й практищ щодо оперативно-розшуково! д!яльносп ОВС Укра!ни.
Виходячи ¿з зазначеного, за мету дослщження цього проблемного питания маемо проанал1зувати лише найсуттев!ии з них у тих крашах, досвщ яких, е для вггчизняно! теорй законодавства й практики найприйнятшшим. Наше дослщження переважно буде грунтуватись на законодавста таких европейських кра!н, як: Францй, ФРН, Велико! Британй - кра!н ¡з злагодженою й ефективною системою законодавства щодо розбудови сощально!, демократично!, правово! держави яку останшм часом намагаеться наслщувати Укра!на [6, с. 8-25].
Анал1з законодавства й практики европейських кра!н св1дчить про те, що в них оперативно-розшуковш д1яльност! полщй в1дводиться провщне м1сце у боротьб! з1 злочиншстю та захисту прав людини. Як зазначають фах1вщ, саме за допомогою спещальних засоб1в, форм та метод1в оперативно-розшуково! д1яльност! ними розкриваються понад 85 % всгх зареестрованих злочишв [7, с. 22]. При цьому у вказаних крашах спещального законодавчого визначення поняття «оперативно-розшукова д1яльшсть» не ¡снуе. Не оперують цим поняттям у вказаних крашах також ! галузев! юридичш науки.
Заходи пол!цй ¡з запоб1гання, припинення й розкриття злочишв у правових актах, зокрема европейських ! ¡нших крашах називаються: «полщейським д1знанням», «пол1цейським розсл1дуванням», «пол1цейським процесом», «д1ями по збиранню доказ1в для суду», «полщейською розв1дкою», «пол1цейським розшуком», «полщейським правом». Наприклад, у Великш Британй полщя в1днесена до оргашв переелщування. Загальне кер1вництво пол1цейськими службами покладено на Мшютра внутр!шн1х справ. У Францй таи функцй покладаються на нащональну пол1ц1ю ! нащональну жандармер1ю. Остання входить до структури Мшютерства оборони. У
ФРН юнуе м1жвщомча структура полщейських оргашв. Важливе мюце в структур! вказаних 1 шших захщних крашах посщае розвщувальна служба полщп, яка входить до складу шдроздшв полщейського розшуку.
Пор1вняльне дослщження законодавчих акт1в, яи регулюють ОРД европейських краш, дае пщстави для висновку, що полщейсью заходи за свош змютом, з огляду на вЬчизняне законодавство щодо оперативно-розшуково! д1яльносп поеднують у соб1 розшуков1, оперативно-розшуков1 заходи й слщ1п ди. Серед основних негласних полщейських заход ¡в (метод1в) можна видшити наступи!: в1зуальне сиостереження (у т.ч. ¡з застосуванням техшчних засоб1в); контроль (перлюстращя) поштово! кореспонденци; контроль телефонних та шших переговор1в; агентурне проникнення; контрольована поставка. Наприклад, одним ¡з обов'язюв таких пщроздшв е оргашзащя зовшшнього спостереження за певними кримшогенними об'ектами та особами, схильними до вчинення злочишв, з метою запоб1гання !х вчинення (кримшальна превенщя) та затримання пщозрюваних оаб на мющ шдготовки до прогнозованого вчинення або замаху на злочин. У процеа тако! д1яльност1 широко використовуються сучасш техн1чн1 засоби [8, с. 85-87]. В той же час Свропейський суд по правам людини коментуючи змют ст. 8 (2) Конвенци европейських держав з прав людини, встановлюе: по-перше, що всяке спостереження повинно вестися «на пщстав1 закону», по-друге, воно застосовуеться у раз1 «необхщносп захисту демократичних шститупв» ¡, по-трете, всяка система спостереження повинна включати «адекватш й ефективш гарантп проти зловживань». Це було зроблено Свропейський суд по правам людини теля анал1зу чинного законодавства та звернень до цього суду громадян европейських держав, що 1 стало наслщком надання вказаних рекомендащй щодо змш по зазначеному напряму.
В той же час чинне законодавство цих краш тд впливом громадськосп та з метою удосконалення полщейсько'1 д1яльносп щодо запоб1гання порушень закону 1 прав людини, протягом минулого десятршття пост1йно розширюеться. Оперативно-розшукова д1яльнють пол1ц1Т европейських краш викликае бурхлив1 дискус1Т в наукових, полггичних 1 правозахисних колах. 3 цього приводу юнуе дуже широкий спектр думок - вщ констатаци повно'1 несум1сност1 негласно! частини пол1цейського д1знання з основними принципами правово'1 держави до абсолютизаци рол1 попереджувально'1 та розшуково'1 д1яльност1 у боротьб1 злочиншетю й особливо з орган1зованими п формами та значения для кримшального судочинства.
Узагальнюючи шдходи до правового регулювання оперативно-розшуково'1 д1яльност1 полщп у европейських крашах й використання оперативно-розшукових засоб1в у оперативно-розшуковому запоб1ганш та розкрита злочишв можна констатувати: законодавство цих краш передбачае такий порядок таемноТ оперативно-розшуково! д1яльност1 пол1ци, яка дозволяе ш, з одного боку, устшно виявляти значну кшыасть найнебезпечн1ших злочишв, яю готуються або вчиняються профес1йними злочинцями й оргашзованими злочинними угруповуваннями 1 попереджувати 1х д1ям, а з другого боку, дае суспшьству можлив1сть вести досить жорсткий 1 ефективний громадський контроль з метою нейтрал1зацп негативних прояв1в в д1яльност1 пол1ц1'1, яка може зашкодити штересам конкретних оаб, сусп1льству та держав1. При цьому, европейське законодавство виходить ¡з того, що втручання в особисте життя громадян, характерне для д1яльносп полщп, звичайно ж з погляду ¡нтереав абстрактно! особи - е злом, але злом необхщним й вимушеним, що е засобом забезпечення й ж особисто! без пеки. Щоб зазначеш обмеження не стали бшьш небезпечними, шж загроза, яка походить в1д злочинност1, сусп1льство повинне мати можливють контролювати також \ р1вень наявно! небезпеки що створюе злочиншеть для окремого громадянина, сусп1льства та держави \ адекватн1сть застосовуваних засоб1в !х захисту.
Висновки. Таким чином, обмеження прав особи, пщозрювано! у пщготовщ або
вчиненш злочину яи пов'язаш ¡з застосуванням полщею щодо не! негласних полщейських засоб1в 1 метод1в, у межах допустимого, повинш бути лептимними й пщконтрольними суспшьству. Такий пщхщ цшком ращональний 1 вщповщае засадам м1жнародного публ1чного права щодо забезпечення основоположних прав 1 свобод людини. В той же час у низщ европейських конвенщй р1зних роив зазначаеться що таю обмежеиия з боку полщй можлив! як виияток, 1 лише з метою попередження 1 припииения злочишв на шдстав1 чинного законодавства.
На европейське законодавство ¡з забезпечення прав людини суттево впливае ршення ООН. Так, на VII Конгреа ООН в Мшаш у 1985 р. в одному з1 сво!х ршень, уряди держав яи е п членами, були зобов'язаш надавати першочергового значена запобшанню злочинносп як одше! з умов безпечного юнування Тхшх громадян 1 вщповщно змщнювати належш нащональш мехашзми яи забезпечують виконання цього завдання, у зв'язку з чим наголошено на необхщносп розвивати бази даних щодо злочинносп, активно застосовувати новггш досягнення науки 1 техшки «в штересах ефективного запобшання злочишв» тощо [9, с. 38-40]. Кр1м цього, важливим правовим актом публ1чного м1жнародного права, який впливае на правотворчу й правозастосовну д1яльнють пол1ц1'1 европейських краш та формуе п морально-правов1 засади щодо забезпечення гарант!! дотримання прав людини, яка втягуеться до орб1ти пол1цейського розслщування, е Кодекс поведшки посадових ос1б з пщтримання правопорядку на пщстав! чого створена доктрина «розумних багнет!в». В!дповщно норм основних законодавчих акпв, яи регламентують оперативно-розшукову д1яльнють пол!цй европейських кра!н у запоб!ганн1, припинеш та розкритп злочишв, грунтуються на положениях м1жнародно-правових акт1в, закр1плюють можлив1сть обгрунтованих обмежень конституцшних прав ! свобод, що робить оперативно-розшукову д1яльшсть пол!цй законною. Це положения зазначено у Конституцп Францп, ФРН, 1тал!! та шших кра!н [10, с. 430-441].
На розвиток законодавства про оперативно-розшукову д1яльшсть розглядуваних кра!н впливають два взаемообумовлених чинники: з одного боку, необхщшсть забезпечення безпеки людини, суспшьства й держави вщ злочинних посягань, яю останшм часом проявляються в орган1зованих формах ! нер1дко мають транснац1ональний характер (тероризм, бандитизм, торпвля наркотиками, зброею, людьми, фшансов! мах!нащ!, корупц1я тощо) та призводять до найжахливших ! найтяжчих насл!дк1в, а з другого - необхщшсть забезпечення захисту прав людини вщ довшьного втручання в них з боку держави в особ! й уповноважених оргашв - полщй [11, с. 499].
Враховуючи актуальнють та значения у сучасних умовах виршення проблем ефективност! боротьби з окремими видами тяжких злочишв, оргашзованою злочиншстю в ряд\ кра!н Свропи, треба зазначити, що кожна кра!на за нацюнальним законодавством визначила конкретну форму боротьби з оргашзованою злочиншстю ¡з покладанням зазначених функщй на певний окремий полщейський орган, а координацш вс!е! д1яльност1 - на державш м1жв1домч1 органи, якими е, зокрема комггети, ком!сй, агентства, центри, служби, ради, бюро, управлшня тощо. Об'еднуючими в цьому е обставини, яю з р1зною штенсивнютю спонукали до прийняття владних ршень щодо створенга под1бних оргашв, у тому чист ! координуючих.
Багатор1чна практика, пщсилена негативними тенденщями останшх роив, обумовила у б1льшост1 кра!н свггу пошук важел1в активно! протидй оргашзован1й злочинност1, обов'язково! координацй в цьому зусиль вах державних ¡нституц1й спец1ально! компетенцй.
Свропейський досвщ д!яльносп пол!щ! св1дчить, що необхщною умовою
ефективноТ боротьби з оргашзованою злочиншстю е створення незалежних, вщокремлених вщ шших правоохоронних оргашв, спещал1зованих пщроздшв, як1 безпосередньо тдпорядковуються вищому полггичному кер1вництву держави, змщнення 1х потенщалу та надання надзвичайних повноважень. Практично ва краши, яи досягли устху у боротьб1 з оргашзованою злочиншстю, йшли цим шляхом. Дослщження приводять приклади такого пщходу, починаючи з\ створення Д1А в 1талй, оргашзащею у 1999 рощ Центрального Бюро Розслщувань (ЦБР) у Полыщ та ш.
Не зважаючи на належшсть ОРД 1 кримшального процессу европейських краш до р1зних правових систем та деяку нащональну специфшу цих галузей права кожноТ з них, ютотних вщмшностей у оперативно-розшуковш д1яльносп немае. У дослщженш пщнятого питания виявляеться низка загальних 1 принципово важливих для вггчизняно'1 теорй та практики аспекпв. Насамперед, звертае на себе увагу бшып високий, шж в Укра'1ш, р\ вень системносп правового 1 нормативного вщомчого регулювання д1яльносп полщй, докладносп, конкретизацй, своечасносп управлшсько! оперативное^ щодо внесения змш у правове регулювання питань втручання в конституцшш права людини з метою практично! спрямованосп !! д1яльносп на вир1шення завдань оперативно-розшуково! д1яльност1 Отже, дй пол1цй европейських кра!н у ход1 оперативно-розшуково! д!яльносп спрямоваш на виявлення ! документування фактичних даних на р1зних стад1ях (у т.ч. готування та замаху) та !х джерел в штересах кр им¡нально го судочинства, визнаються !! складовою.
3 огляду на те, що в умовах безпосереднього контакту з1 злочиншстю, ефективно виршувати поставлен! завдання можливо лише в жорстко регламентовашй законом форм! надзвичайно складно, законодавство цих краш попереджувальну ! оперативно-розшукову д!яльнють пол!цй, регулюе досить гнучко. Так на р1вш Конституц1й цих краш визначаеться те, чого полщя робити не повинна, щоб не порушувати конституцшш права громадян. В деяких шших законах, навпаки, встановлюеться бшьш конкретний перелж оперативно-розшукових заход ¡в та засоб1в, яи належать до повноважень полщй. Кр1м цього, у нормах прецендентного права (чи в узагальнешй судовш практиц!), формулюються загальш умови оперативно-розшукового запоб1гання 1 припинення злочишв. Окрем1 питания щодо оргашзацп 1 тактики д1яльност1 полщ1'1 у дослщженому напряму, залежно в1д виду оперативно-розшукового заходу та характеру його втручання у вщповщш права людини ретельно 1 своечасно регламентуються на вщомчому р1вш [12, с. 129]. Под1бний гнучкий пщхщ до своечасно го вщомчого 1 м1жвщомчого нормативного регулювання оперативно-розшуково'1 д1яльност1 м1г би бути запроваджений 1 в Украшг
Суттевого впливу на удосконалення зах1дноевропейського законодавства щодо д1яльносп пол1ц1'1 в б1к зм1цнення права людини на недоторканнють особи, мають р1шення Свропейського суду з прав людини, що позначаеться й на удосконаленш правового регулювання оперативно-розшукових заход ¡в полщй та використання 1х результате у правозастосовшй д1яльностг Тому у зазначених крашах значна кшыасть законодавчих та шдзаконних акт1в у сфер1 оперативно-розшуково'1 д1яльност1 були прийют чи зм1нен1 у зв'язку з вщповщними р1шеннями Свропейського суду з прав людини. Тим самим, красномовно пщтверджуеться щея пров1дних европейських правниюв про те, що Свропейська Конвенщя 1950 року дозволяе здшснювати своер1дний к ваз1 ко нституц1 й н и й нагляд за використанням повноважень державою свое! влади. Цей нагляд позитивно впливае не лише на законотворчу, а й на правозастосовну д1яльнють правоохоронних та судових оргашв цих краш.
Список використано1 лггератури 1. Литвинчук О. Конвенцй Ради Свропи: вщ пщписання - до ¡мплантацп / О. Литвинчук. - Вюник прокуратури. - № 12, 2009. - С. 108.
2. Колесшченко В. В. Принципи права Свропейського Союзу: загальнотеоретичне дослщження: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. В. Колесниченко. - Одеса, 2010. - С. 8-11.
3. Яремко О. М. Контамшащя рацюнального та гуманютичного BHiviipi в у генез1 шституту покарання в контексп европейськоТ правовоТ традицп : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : 12. 00. 08 / О. М. Яремко. - К., 2010. - С. 1112.
4. Маляренко В. Т. Перебудова кримшального процесу Украши в контексп европейських стандарте: моногр. / В. Т. Маляренко. - К.: Юршком 1нтер, 2005. - С. 1213.
5. Колесшченко В. В. Принципи права Свропейського Союзу: загальнотеоретичне дослщження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. В. Колесниченко. -Одеса, 2010. - С. 13-18.
6. Погорецький М. В. Функцюнальне призначення оперативно-розшуково! д1яльносп у кримшальному процесг монограф1я / М. В. Погорецький. - X.: Apcic, ЛТД, 2007. - С. 825; 83-85.
7. Маркушин А. Г. Оперативно-розыскная деятельность - необходимость и законность / А.Г. Маркушкин. - 2-е изд., перераб. и доп. - Н. Новгород, 1997. - С. 22.
8. Погорецький М. В. Функцюнальне призначення оперативно-розшуковоТ д1яльносп у кримшальному процесг моногр. / М. В. Погорецький. - X.: Apcic, ЛТД, 2007. - С. 8587.
9. Миланский план действий: принят на VII Конгрессе ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями. Милан (Италия), 26 июля 1985 г. // Соц. законность. - 1992,- №13-14. - С. 38-40.
10. Конституции зарубежных стран: сб. / сот. В. И.Дубровин. - М., 2001. - С. 49-68, 128-173, 69-92, 430-441.
11. Дженис М. Европейское право в области прав человека. Практика и комментарии: пер. с англ / М. Дженис, Р. Кэй, Э. Брэдли. - М.; Будапешт, 1997. - С. 499.
12.Водько Н. П. Федеральный закон «Об оперативно-розыскной деятельности» в системе Российского законодательства: проблемы и решения: моногр. / Н.П. Водько -М., 2007. - С. 129.
Стаття надшита до редакцй 15.12.2013 р. R. P. Pozubanov
LEGAL PROVIDING OF OPERATIONAL SEARCH ACTIVITY: ISEXPERIENCE OF COUNTRIES OF EUROPEAN UNION
In the article the legal sources of the European union are analysed in relation to the observance of rights for citizens during realization the police of European countries of measures, that can temporally limit rights for citizens, and also introductions of European experience in activity of law enforcement authorities of Ukraine. The article considers the theoretical principles of investigation law as an independent law branch. A new classification of investigation law principles has been offered, the essence and content of procuracy supervision as a condition to observance of law under investigation activity has been considered. Identification and securing the new principles of investigation law will contribute in improving the activity of operational subdivisions.
Key words: legal providing, operational search activity, law enforcement authorities.
