ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В СОЦІАЛЬНИХМЕРЕЖАХ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022

УДК 35.077.2 Наталiя Лесько

Нацюнальний унiверситет "Львiвська полтехшка", доктор юридичних наук, професор, професор кафедри адмшютративного та iнформацiйного права

leskonataly@gmail.com ОЯСГО: 0000-0002-1790-8432 Соломiя Кiра

Нацюнальний ушверситет "Львiвська полтехшка", студентка Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти

ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ЕЛЕКТРОННО1 КОМЕРЦП В СОЦ1АЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

http://doi.org/10.23939/law2022.35.161

© Лесько Н., Юра С., 2022

Проведено дослщження теоретичних аспекте поняття "електронна комерцiя". Зауважено, що нормативно-правова база УкраТни в сфер1 е-комерцп перебувае в станi стрiмкого розвитку. Пщписавши Угоду про Асоцiацiю, Укратна взяла на себе чималi зобов'язання, зокрема забезпечувати поступову адаптащю законодавства Укратни до законодавства Свропейського Союзу, вщповщно до напрямiв, визначених Угодою сто-рiн, вiдтак, одним iз яких саме i е електронна комерщя. Так, приведення законодавства Укратни в сфер1 електроннот комерцп у вiдповiднiсть до законодавства €С дасть змогу нашш державi не тiльки вир1шити ряд нагальних питань у сфер1 правового регулюван-ня, але й дасть змогу вiтчизняним пщприемцям стати повноправними учасниками елек-тронного ринку СС.

Пiдкреслено, що поняття "е-комерцн" ширше за поняття "е-торпвлГ', оскiльки перше охоплюе усi без винятку види електроннот i комерцшно'т дiяльностi. Сюди зарахо-вуемо не лише кушвлю-продаж - "бiзнес-споживач", але й таю зв'язки, як електронну кушвлю-продаж мiж пiдприемствами (до прикладу, мiж б1льшим та меншим оптовим складом), тобто '^знес^знес" та мiж споживачами (до прикладу, споживач не задово-лений продукцiею чи послугою та виршив перепродати т"т), тобто "споживач-споживач". Окрiм того, можливий також i зв'язок "бiзнес-держава" (до прикладу, тендери), а також "держава-споживач" (до прикладу, надання адмшктративних послуг через електронну платформу '^я"). Цi зв'язки виникають, коли йдеться про взаемодто мiж державними пiдприемствами, установами чи оргашзащями з юридичними особами (приватними пщприемствами) чи фiзичними особами.

Ключовi слова: електронна комерцiя, соц1альн1 мережц електронне урядування, електронна демократiя, шформацшне суспiльство, електронний документообiг, елект-ронш послуги, 1нформац1йна безпека.

Постановка проблеми. Стрiмкий розвиток торгiвлi на базi електронних платформ нинi мож-на назвати одним iз найбiльш очевидних iндикаторiв науково-технiчного прогресу в економiчному

Наталгя Лесько, Соломгя Шра

секторi багатьох кра!н св^у. В цьому аспект Укра!на не е винятком, адже поява ново! форми ве-дення тдприемницько! дiяльностi як результат впливу глобально! шформацшно! революцп, що И початком можемо щентифшувати ХХ1 столотя й появу нового поколiння "цифрових людей" [1].

Аналiз дослiдження проблеми. Дослщженням тенденцiй розвитку та специфши здiйснення електронно! комерци займалося багато вiтчизняних та заруб1жиих науковцiв, серед яких: Борейко Н. М., Возний М. I., Одарченко А. М., Плескач В. Л., Тардаскша Т. М., Федишин I. Б., Ховрак I. В., Царьов Р. Ю , Шалева О. I. .Юдш О. М. та iнших.

Метою статт е дослiдження правових засад електронно! комерцп в соцiальних мережах.

Виклад основного матерiалу. Законом Укра!ни вiд 3 вересня 2015 року "Про електронну комерщю" (далi - Закон) визначено, що е-комерщя - це вщносини, спрямованi на отримання при-бутку, що виникають тд час вчинення правочинiв щодо набуття, змiни або припинення цивiльних прав та обов'язюв, здiйсненi дистанцiйно з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем, внаслiдок чого в учасниюв таких вiдносин виникають права та обов'язки майнового спря-мування [2].

Цим же Законом визначено органiзацiйно-правовi засади дiяльностi в сферi електронно! комерцi! в Укра!ш, а саме: порядок вчинення правочишв iз застосуванням шформацшно-телекомунiкацiйних систем (розповсюдження реклами, передача i збер^ання iнформацi!, розмщен-ня iнформацi! на замовлення шшо! особи та шше), принципи правового регулювання у сферi е-комерцi! (свобода вчинення електронних правочишв, свобода конкуренцп та забезпечення !! сум-лiнностi та iншi). Також визначено учасниюв (продавець, покупець, постачальник послуг промiж-ного спрямування) вщносин, що виникають у сферi електронно! комерцп, !х статус, права й обов'язки, вщповщальшсть учасникiв вiдносин у сферi електронно! комерцi!, порядок виршення спорiв мiж учасниками згаданих вище вiдносин, а також вiдповiдальнiсть за порушення законодав-ства в сферi е-комерцi!.

Однак попри те, що вказаний вище Закон фактично легiтимiзував електронну комерщю як вид бiзнесу, бiльше того - урегулював останнш настiльки чiтко, чим заслужив високу ощнку суб'ектiв електронного господарювання, все ж не охопив ус аспекти зазначено! дiяльностi. Вiдтак законодавство в сферi е-комерцi! грунтуеться на Конституцп Укра!ни й складаеться з Цившьного, Господарського, Податкового й Кримiнального кодеков Укра!ни, а також iз Закошв Укра!ни (далi -ЗУ): "Про захист прав споживачiв", "Про електронш документи та електронний документооб^", "Про рекламу", "Про захист шформацп в шформацшно-телекомушкацшних системах", "Про пла-т1жш послуги", "Про телекомунiкацi!", "Про захист персональних даних", "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фшансових послуг" та iншими нормативно-правовими актами, що прийнят вiдповiдно до ЗУ "Про електронну комерщю". Важливим законом виняткового значення в сферi електронного господарювання е також i ЗУ "Про електронш довiрчi послуги", що фактично е регулятором комерцшних i не тiльки онлайн-вiдносин мiж сторонами в сферi укладення електронних договорiв в Укра!нi. Остання також бере участь у мiжнародному сшвроб^нищга у сферi електронних довiрчих послуг та електронно! iдентифiкацi!, зокрема на основi мiжнародних договорiв Укра!ни. Вiдтак сфера е-комерцi! в Укра!ш також урегульована мiжнародними договорами Укра!ни, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою Укра!ни i якщо таким мiжнародним договором встановлено iншi правила, нiж тi, що передбачеш в Законi, застосовуються правила мiж-народного договору.

Починаючи з гарантованого державою права, що вказане в Основному Закош, а це те, що кожен мае право на тдприемницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом, далi вже в Господарсь-кому кодекс бачимо, що пiдприемцi мають право без обмежень самостшно здiйснювати будь-яку тдприемницьку дiяльнiсть, яку не заборонено законом. Як зазначае науковець В. Ю. Юдш, цим же

npaeoei засади електронноХ комерцп в соцгальних мережах

кодексом визначено порядок взаемодп мiж шдприемцями та споживачами, яю виникають у мереж 1нтернет. Цившьним кодексом Украши визначено порядок укладання договорiв через мережу 1нтернет, а також основш засади органiзацiï дiяльностi iнтернет-магазинiв на пiдставi ототожнення ïx дiяль-ностi з дiяльнiстю торпвельних пiдприемств, якi здiйснюють торгiвлю за зразками [3, с. 214].

Положеннями Податкового кодексу Украши закрiплено вимоги щодо оподаткування шдпри-емств, яю працюють в електронному середовищi, та встановлено певш обмеження щодо застосу-вання спрощеноï системи оподаткування, коли, як у Кодекс Украïни про адмшютративш правопо-рушення встановлено види проступкiв у сферi е-комерцiï, за як настае адмiнiстративна вщповщаль-шсть, сюди зараховуемо: порушення порядку ведення податкового облшу, неподання або несвоечасне подання плапжних доручень на перерахування належних до сплати податкiв та зборiв, невиконання законних вимог посадових осiб податкових органiв, порушення порядку проведення гопвкових розраxункiв за товари (послуги), зокрема перевищення граничних сум розрахунюв го-тiвкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливост розра-xункiв за товари (послуги) з використанням електронних плапжних засобiв та iншi [3, с. 214]. Вщ-так, Кримiнальним кодексом Украши визначено перелш видiв кримiнальниx правопорушень, що можуть бути вчинеш в онлайн-середовищ^ та вiдповiдальнiсть за здшснення останнix.

Поняття електронно1' комерцiï тюно межуе з поняттям електронно1' торгiвлi (далi - е-торгiвля), що свого часу спричинило немало розбiжностей в думках рiзниx науковцiв в означенш сферi, однак ЗУ "Про електронну комерщю" визначено й значення дефшщп е-торгiвлi, остання ж е господарсь-кою дiяльнiстю у сферi електронно1' купiвлi-продажу, реалiзацiï товарiв дистанцiйним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочишв iз використанням шформацшно-телекомунiкацiйниx систем [2]. В цьому контекст важливо пам'ятати, що поняття "е-комерцл"' ширше за поняття "е-торпвлГ', оскiльки перше охоплюе усi без винятку види електронно1' i комер-цiйноï дiяльностi. Сюди зараховуемо не лише кушвлю-продаж - '^знес-споживач", але й таю зв'язки, як електронну кушвлю-продаж мiж тдприемствами (до прикладу, мiж бшьшим та меншим оптовим складом), тобто "бiзнес-бiзнес" та мiж споживачами (до прикладу, споживач не задоволе-ний продукщею чи послугою та виршив перепродати ïï), тобто "споживач-споживач".

О^м означеного вище, можливий також i зв'язок '^знес-держава" (до прикладу, тендери), а також "держава-споживач" (до прикладу, надання адмшютративних послуг через електронну платформу "Д1я"), цi зв'язки виникають, коли йдеться про взаемодiю мiж державними тдприемствами, установами чи оргашзащями з юридичними особами (приватними тдприемствами) чи фiзичними особами. Мiж шшим, якщо взяти до уваги означеш типи ймовiрниx зв'язкiв, на нашу думку, було б доречним зазначити щось схоже в частиш, де визначено суб'екпв/учасниюв вiдносин, що виникають у сферi електронно1' комерцп в ЗУ "Про електронну комерщю". Осюльки, як ми вже рашше зазначали, коло учасникiв, на наше переконання, е дещо обмеженим.

Позитивним аспектом популяризацп е-комерцiï та е-торгiвлi стало також й те, що в класиф> кацiï видiв економiчноï дiяльностi (далi - КВЕД) вщ 2010 року з'явився такий вид дiяльностi, як роздрiбна торгiвля, що здшснюеться фiрмами поштового замовлення або через мережу 1нтернет (КВЕД 47.91), останнш е, без виняткiв, основним КВЕДом для будь-якого штернет-магазину. Беру-чи до уваги статтю 1 та 7 ЗУ "Про електронну комерщю", електронною комерщею можуть займа-тися юридичнi особи та фiзичнi особи-пiдприемцi. Однак одного лише КВЕДу "47.91" не буде до-статньо для ведення штернет^знесу суб'ектами господарювання, вiдтак у Класифiкаторi КВЕД-2010 (ДК 009:2010) е широкий перелш шших видiв економiчноï дiяльностi, яю знадобляться для роботи магазинiв на базi iнтернет-платформ. Ще однiею позитивною новащею стала можливiсть вказати посилання на веб-сайт штернет-магазину, ниш суб'екти господарювання можуть здшснити це, сформувавши електронну заяву через додаток '^я", шсля чого вщомосп про змiну iнформацiï потрапляють до податково1' служби i вже через деюлька дшв суб'екту господарювання надiйде лист-пiдтвердження або вщмови до кабiнету платника податюв.

Haтaлiя Лесько, Соломiя Kipa

У контекст! нашого доошдження вiдзнaчимо, що проблемними питанням зaдишaютьcя: штернет-шaxpaйcтво, виршення cпоживчиx cпоpiв, зaxиcт прав cпоживaчiв, зaxиcт aвтоpcькиx прав й iншиx об'eктiв iнтелектyaдьноï влacноcтi, деяка неyзгодженicть зaконодaвcтвa в cфеpi електронно1' комерцп з законодавством Gвpопейcького Союзу. На думку M. Д. Ваетленка та Н. С. Киреева, для забез-печення повноцiйнноï дiяльноcтi у cфеpi е-комеpцiï необxiдне поеднання двоx оcновниx чинникiв: ефективного правового регулювання та забезпечення належного piвня юбербезпеки. При цьому необxiдно забезпечити одночacнy pеaдiзaцiю пpaвовиx, оpгaнiзaцiйниx, aдмiнicтpaтивниx та науково-теxнiчниx зaxодiв, що останш можуть бути ефективнi лише у ïx cyкyпноcтi [4, c. 31].

На щастя, в цщ: нaпpямкax е й позитивнi зрушення. Так, за даними офiцiйного видання - Вюника державно1' Фicкaльноï cлyжби Украши, cтaном на 10 веpеcня 2021 року вiдбyлacя робоча зycтpiч представниюв Gвpопейcькоï Бiзнеc Аcоцiaцiï та Miнicтеpcтвa цифрово1' тpaнcфоpмaцiï (дaдi - Mrn-цифри), пiд чac яко1' представники Miнцифpи презентували законопроект щодо вне^ння змiн до за-конодaвcтвa про онлайн торпвлю. Проект закону мае на мет cтвоpення меxaнiзмy онлайн виршен-ня cпоживчиx cпоpiв, а також пеpевipки доcтовipноcтi iнфоpмaцiï про штернет-магазини, що, cвоeю чергою, мае покращити cитyaцiю iз зaxиcтом прав штернет-покупщв. Зокрема, Miнцифpи пропонуе внести змши до Закону Украши "Про електронну комерщю" в частит створення Единого державного порталу для cпоживaчiв у cфеpi електронно1' комерцп, а також до Кодеру Украши про адмшь cтpaтивнi правопорушення в частит вcтaновлення вiдповiдaльноcтi за порушення законодав-cтвa про електронну комерщю [5].

Висновки. Отже, нормативно-правова база Украши в cфеpi е-комерцп перебувае в сташ cтpiмкого розвитку. Пщпжавши Угоду про Аcоцiaцiю, Украша взяла на тебе чимaдi зобов'язання, зокрема забезпечувати поступову aдaптaцiю зaконодaвcтвa Украши до законодавства Gвpопейcького Союзу, вщповщно до нaпpямiв, визнaчениx Угодою сторш, одним iз якиx caме i е електронна комерщя. Таким чином, приведення законодавства Украши в cфеpi електронно1' комеpцiï у вщ-повщшсть до зaконодaвcтвa ЕС дacть змогу Укра1'ш не тiльки виpiшити ряд нaгaльниx питань у cфеpi правового регулювання, але й дозволить втизняним пiдпpиeмцям cтaти повноправними yчacникaми електронного ринку ЕС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Generation Зет. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0% BB%D 1 %96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_Z.

2. Про електронну комеpцiю : Закон Украши ввд 3 веpеcня 2015 року № 675-19 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text.

3. Юдш В. Ю. Електронна комерщя та ïï правове регулюванн. Юpидичний Hayrneuü eлeктpонний жуpнaл. 2020. № 8. С. 213-216.

4. Ваотленко M. Д., Киреева Н. С. Електронна комерщя у пpоявax юpиcпpyденцiï (законодавства) та шбербезпеки (неcaнкцiоновaниx вторгнень): мiждиcципдiнapне доcдiдження. Haymei пpaцi НУ ОЮА. 2020. С. 25-33.

5. Miнцифpи презентувало проект змш до зaконодaвcтвa. Вкник дepжaвноï Фicкaльноï служби y^aïm. Офщшно про податки. Електронна комеpцiя: URL : http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100026884-elektronna-komertsiya-mintsifri-prezentuvalo-proyekt-zmin-do-zakonodastva.

REFERENCES

1. Generation Zet. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB% D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_Z.

2. Pro elektronnu komertsiiu [About e-commerce] : Zakon Ukrainy vid 3 veresnia 2015 roku No. 675-19 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text.

3. Iudin, V. Iu. (2020). Elektronna komertsiia ta yii pravove rehuliuvannia [E-commerce and its legal regulation]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal. No. 8. S. 213-216.

npaeoei засади електронног комерцп в соцгальних мережах

4. Vasylenko, M. D., Kyreieva, N. S. (2020). Elektronna komertsiia u proiavakh yurysprudentsii (zakonodavstva) ta kiberbezpeky (nesanktsionovanykh vtorhnen): mizhdystsyplinarne doslidzhennia. [E-commerce in the manifestations of jurisprudence (legislation) and cybersecurity (unauthorized intrusions): an interdisciplinary study]. Naukovi pratsi NU OluA. S. 25-33.

5. Mintsyfry prezentuvalo proiekt zmin do zakonodastva [The Ministry of Finance presented a draft amendment to the legislation]. Visnyk derzhavnoi Fiskalnoi sluzhby Ukrainy. Ofitsiino pro podatky. Elektronna komertsiia: URL : http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100026884-elektronna-komertsiya-mintsifri-prezentuvalo-proyekt-zmin-do-zakonodastva.

Дата надходження: 01.07.2022р.

Nataliia Lesko

Lviv Polytechnic National University, Doctor of Law, Professor, professor of the Department of Administrative and Informational Law

leskonataly@gmail.com ORCID: 0000-0002-1790-8432 Solomiya Kira Lviv Polytechnic National University, student of the Educational and Scientific Institute of Law, psychology and innovative education

LEGAL PRINCIPLES OF ELECTRONIC COMMERCE IN SOCIAL NETWORKS

The article examines the theoretical aspects of the concept of "e-commerce". It is noted that the regulatory framework of Ukraine in the field of e-commerce is in a state of rapid development. By signing the Association Agreement, Ukraine has undertaken considerable commitments, including ensuring the gradual adaptation of Ukrainian legislation to that of the European Union, in accordance with the areas set out in the Agreement, thus one of which is e-commerce. Thus, bringing Ukraine's legislation in the field of e-commerce in line with EU legislation will allow our country not only to address a number of pressing issues in the field of legal regulation, but also allow domestic entrepreneurs to become full participants in the EU e-market.

It is emphasized that the concept of "e-commerce" is broader than the concept of "e-commerce", as the former covers all types of electronic and commercial activities without exception, this includes not only sales - "business consumer", but also such links as e-sales between enterprises (for example, between larger and smaller wholesalers), ie "business" and between consumers (for example, the consumer is not satisfied with the product or service and decided to resell it), ie "consumer-consumer". In addition, a "business-to-business" link (for example, tenders) and a "consumer-to-consumer" link (for example, the provision of administrative services through the electronic platform "Action") are also possible. on interaction between state enterprises, institutions or organizations with legal entities (private enterprises) or individuals.

Key words: e-commerce, social networks, e-government, e-democracy, information society, e-document management, e-services, information security.