CC BY
44
ЦИВ1ЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС
УДК 347.471.045 (477)
В. М. Кравчук
Львiвський окружний адмтстративний суд,
суддя, д-р юрид. наук
ПРАВО IНТЕЛЕКТУАЛЬНОÏ ВЛАСНОСТ1 ЯК ВКЛАД ДО СТАТУТНОГО КАП1ТАЛУ ЮРИДИЧНОÏ ОСОБИ
© Кравчук В. М., 2014
Розглядаються проблемнi питання, що виникають п1д час внесення майнових прав штелектуально!" власностi як внеску до статутного кашталу. Досл1джуеться алгоритм оформлення тако!" швестици, зокрема необхщнкть укладення в1дпов1дного договору. Аналiзуються пщходи до оцiнки майнових прав штелектуально!" власностi.
Ключовi слова: господарське товариство, статутний капiтал, iнтелектуальна власнiсть, лщенз1я.
В. М. Кравчук
ПРАВО ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ КАК ВКЛАД В УСТАВНЫЕ КАПИТАЛЫ ЮРИДИЧЕСКОГО ЛИЦА
Рассматриваются проблемные вопросы, возникающие при внесении имущественных прав интеллектуальной собственности в качестве вклада в уставной капитал. Исследуется алгоритм оформления такой инвестиции, в том числе необходимость заключения соответствующего договора. Анализируются подходы к оценке имущественных прав интеллектуальной собственности.
Ключевые слова: хозяйственное общество, уставной капитал, интеллектуальная собственность, лицензия.
V. М. Kravchuk
INTELLECTUAL PROPERTY AS A CONTRIBUTION TO THE CHARTER CAPITAL OF A LEGAL ENTITY
The article deals with problems that arise during the introduction of intellectual property rights as a contribution to the authorized capital. We study the algorithm design of such investment, including the need to sign the contract. Analyzes approaches to the estimation of intellectual property rights.
Key words: business partnership, registered capital, intellectual property license.
Статутний каптал товариства формуеться за рахунок вкладiв учасниюв. Склад, ощнка та порядок внесення вкладiв мае важливе значення не лише для формування майново!' бази товариства, але й для виникнення корпоративних прав учасниюв. Найповшше проблема вкладiв до статутного капталу товариств дослвджувалася Ю. G. Атамановою, О. С. Янковою, однак невирiшеними залишилися окремi аспекти цiеï проблеми, а саме - правовий режим окремих вкладiв. Аналiз цiеï проблеми - головна мета ще!' роботи.
Ввдповвдно до ст. 13 закону "Про господарсью товариства" [1], вкладами учасниюв та засновникiв товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та iншi матерiальнi цiнностi, цiннi папери, земельп дтянки, ввдповвдно до Земельного кодексу Украши, права користування водою та шшими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також iншi майновi права (в тому числi на штелектуальну власнiсть), грошовi кошти, зокрема в 1ноземн1й валютi.
Вiдповiдно до ч. 2 ст. 115 Цившьного кодексу Украши [2] (далi - ЦК Украши), вкладами учасника можуть бути грош^ цiннi папери, iншi речi або майновi та iншi вiдчужуванi права, що мають грошову оцiнку, якщо iнше не встановлено законом. Словосполучення "якщо iнше не встановлено законом" стосуеться не грошово! оцiнки вкладу, а можливих обмежень щодо майна, яке може бути вкладом до статутного капталу. Зокрема спещальп вимоги щодо формування статутного фонду встановлен щодо страхових органiзацiй, банкiв, швестицшних компанiй. Ця норма мiститься в закон, який прийнятий пiзнiше, тому сьогодш потрiбно керуватися нею.
Отже, фактично будь-яке майно може бути предметом вкладу, за двох умов, якщо:
1) воно може бути ввдчужене;
2) воно мае грошову ощнку.
Майно, внесене як вклад до статутного капталу, переходить у властсть цього товариства. Винятком е вклади у виглядi права користування. Право власносп переходить у момент передачi речi (сплати грошей), тобто в загальному порядку. У разi ввдчудження майна, внесеного учасником як вклад, товариство або iншi його учасники вправi вимагати ввдшкодування завданих збитюв або зам1ни вкладу.
Вкладом до статутного капталу може бути лише власне майно учасниюв. Передача майна до статутного капталу не е безоплатною, оскшьки учасник одержуе у властсть корпоративн права товариства на суму свого вкладу.
Порядок внесення рiзних видiв майна як вкладу до статутного капталу вiдрiзняеться. Найпоширетшим вкладом е грошi. Проте школи постае питання про внесення вкладiв в iншiй формi, зокрема як права штелектуально! власностi.
Ввдповвдно до ст. 418 ЦК, право шгелектуально! власностi - це право особи на результат штелектуально!, творчо! дiяльностi або на iнший об'ект права шгелектуально! власностi, визначений цим кодексом та шшим законом.
У ст. 420 ЦК наведено перелш об'екпв права штелектуально! власностi: лггературп та художнi твори; комп'ютернi програми; компшяцй даних (бази даних); виконання; фонограми, ввдеограми, передачi (програми) оргапзацш мовлення; науковi вiдкриття; винаходи, корисн моделi, промисловi зразки; компонування (топографй) iнтегральних мiкросхем; рацiоналiзаторськi пропозицii; сорти рослин, породи тварин; комерцшп ^рмов^ назви, торговельнi марки (знаки для товарiв i послуг), географiчнi зазначення; комерцшп таемнищ.
Право iнтелектуальноi власносп становлять особистi немайновi права шгелектуально! власностi та (або) майновi права шгелектуально! власностi. Оскшьки особистi немайновi права iнтелектуальноi власностi е неввдчужуваними (ч. 4 ст. 423 ЦК), то вони не можуть бути предметом вкладу до статутного капталу юридично! особи. Отже, йдеться лише про одну складову прав шгелектуально! власносп - майновi права.
Основними майновими правами шгелектуально! власностi е:
1) право на використання об'екта права шгелектуально! власносп;
2) виключне право дозволяти використання об'екта права шгелектуально! власносп;
3) виключне право перешкоджати неправомiрному використанню об'екта права шгелектуально! власностi, зокрема i забороняти таке використання.
Ввдповвдно до ч. 3 ст. 424 ЦК, майновi права шгелектуально! власностi можуть, ввдповвдно до закону, бути вкладом до статутного капталу юридично! особи. Проте видаеться, що не уш права шгелектуально! власностi можуть бути вкладом учасника до статутного капталу. Це стосуеться, зокрема, права шгелектуально! власносп на наукове вiдкриття (воно, на нашу думку, е особистим), а також права на комерцшну назву, яке, ввдповвдно до ч. 2 ст. 490 ЦК, передаеться шшш особi лише разом з цшсним майновим комплексом особи, якш щ права належать, або його ввдповвдною частиною.
Для реалiзацiï можливосп передачi як вклад до статутного фонду (капталу) господарського товариства права на об'екти промислово!' власносп мають вiдповiдати певним умовам - критер1ям оборотоздатностi: виключностi, корисносл, вiдчужуваностi, можливостi ïx грошово!' оцшки, iнвестицiйноï привабливостi [3, с. 5].
Найвитребувапшими об'ектами iнтелектуальноï власностi, права щодо яких можуть бути вкладом до статутного капталу юридично' особи, е об'екти промислово' власностi: винаходи, корисн моделi, промисловi зразки, торговельн марки. Подекуди юридичнi особи створюються саме заради реалiзацiï тих чи шших винаxодiв. Для того, щоб максимально захистити товариство вiд можливих недобросовюних д1й власника прав на об'ект промислово' власностi, товариству вигвдно одержати цi права у повному обсязi (виключну лiцензiю) як вклад до статутного капталу. Це може бути випдно i для автора винаходу, осюльки в1н вкладае лише "штелект", у той час, як iншi -грошi. Грошова ощнка винаход1в може бути дуже високою. Потрiбно також враховувати, що однакових винаход1в не бувае, а тому поршнювати ощнку винаходу немае з чим. Це може бути використано недобросовiсними учасниками, котрi малоефективний винахщ оц1нюють невиправдано високо.
Ускладнюе внесення до статутного капталу вкладу у виглядi об'екпв iнтелектуальноï власностi передбачена законом спещальна форма розпорядження майновими правами iнтелектуальноï власностi. Вiдповiдно до ст. 1107 ЦК, це може бути зроблено виключно за письмовим договором (з винятками, як прямо передбачеш законом). У разi недодержання письмовоï форми договору щодо розпоряджання майновими правами iнтелектуальноï власностi такий договiр е нiкчемним. Мiнiстерство освгти i науки Украши вклад "ноу-хау" до статутного фонду товариства вважае оформленим лщензшним договором на використання "ноу-хау", або договором про передачу прав на "ноу-хау". Ощнка вартосп "ноу-хау" повинна проводитися з дотриманням норм закону Украши "Про ощнку майна, майнових прав та ощнкову дмльпсть в УкрашГ' ввд 12.07.2001 р. [4] Висловлюеться думка, що знання та досввд можуть стати вкладом до статутного капталу лише за умови 1х формалiзацiï, тобто об'ектування у виглядi iнформацiï. Ti самi нематерiальнi об'екти, що не одержали ввдокремлення вiд 1хнього суб'екта-носм, виконують функцiю iндивiдуалiзацiï самого володшьця - роблять неповторною його особислсть [3, с. 10].
Отже, для передачi прав iнтелектуальноï власностi доведеться не лише передбачити такий вклад в установчому документi, але й згодом, тсля реестрацiï товариства, укласти вщповщний договiр. За таких умов зобов'язання учасника зробити вклад матиме характер попереднього, тобто об1цянки.
Вищий господарський суд Украши звернув увагу на те, що за змктом статей 424 i 426 ЦК Украши, суб'ект права iнтелектуальноï власносп вправi у будь-який визначений законом спосiб використовувати об'ект цього права. У разi внесення майнового права до статутного капталу юридичноï особи, о^м зазначення про це в установчому договор^ необxiдне укладення окремого договору про передання виключного права, а у випадках, передбачених законом, - також i державна реестрацм такого окремого договору [5, п. 5.1].
З огляду на можливють придбання права на використання об'екпв iнтелектуальноï власностi в 1нший споаб, О. Янкова пропонуе виключити ïx з перел1ку можливих вклад]в. Пояснюеться це тим, що:
- визнання об'ектом авторського права не гарантуе якосп та корисносл об'екта;
- права на об'екти iнтелектуальноï власносп термiновi;
- не усi об'екти iнтелектуальноï власностi пiдлягають державнiй реестраци та не завжди можна перевiрити 1х передачу;
- об'ектом передачi тут виступае право користування, яке в Украт не е об'ектом права власносп, а властиве зобов'язальним ввдносинам. Фактично вiдбуваеться поступка правом вимоги неюнуючому ще суб'екту. Проблематичною ця поступка правом е ще тому, що закон вимагае ïï обов'язкового додаткового оформлення письмовим лщензшним договором, а у разi передавання права користування об'ектом промисловоï власноси - договiр до того ж повинен рееструватися у Державному патентному вiдомствi Укра1ни [6, с. 13].
З наведеними аргументами варто погодитися, але не з висновком. Навряд чи потрiбно боротися iз недолшами законодавства шляхом заборони учасникам швестувати до статутного капталу права iнтелектуальноï власностi.
Заслуговують на увагу мiркування Ю. Атаманово^ яка запропонувала надати учасникам можливють робити вклади у виглядi прав штелектуально!' власностi в частинi, що перевищуе законодавчо встановлений мiнiмальний розмiр статутного фонду (тобто права промислово!' власностi не повиннi входити до мтмального статутного капiталу) [3, с. 6]. Однак чинне законодавство не мютить вимог до мтмального розмiру статутного капiталу до найпопулярнiших товариств з обмеженою ввдповвдальшстю.
Постае питання i про оцiнку вкладiв до статутного капталу у виглядi прав штелектуально!' власностi. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 115 ЦК, грошова ощнка вкладу учасника господарського товариства здшснюеться за згодою учасникiв товариства, а у випадках, встановлених законом, вона шдлягае незалежнш експертнiй перевiрцi. Ця норма не вимагае взагаш встановлення порядку оцiнки вкладiв, тим бшьше не вимагае цього робити в установчих документах. Тобто учасники е вшьними в ощнщ сво!'х вкладiв. Однак виникае питання: як саме мае бути висловлена згода учасниюв товариства? Найперше потрiбна згода усiх учасникiв чи бiльшостi з них. Хто робить ощнку вкладу, з якою погоджуються або не погоджуються учасники i чи можуть вони встановлювати свою ощнку?
Звертаю увагу, що у ч. 2 ст. 115 ЦК йдеться про згоду учасниюв, а не загальних зборiв учасниюв товариства. Тобто згоду повинш дати саме учасники, а не вищий орган товариства. Це принципове зауваження, оскшьки ютотно вiдрiзняеться порядок погодження грошово!' оцiнки вкладу. Якщо оцiнку дають учасники, то необхвдна згода кожного з них, а якщо ощнку роблять загальш збори учасниюв, то ршення приймаеться бiльшiстю голосiв. Отже, за змютом наведено!' вище норми потрiбна згода усiх учасникiв, тобто кожного з них, незалежно ввд розмiру вкладу.
Учасники погоджуються з ощнкою вкладу, але пропонуе ш ту чи iншу оцiнку учасник, котрий робить вклад у негрошовш формi. Саме вiн зацiкавлений у високш грошовiй оцiнцi вкладу. Якщо проаналiзувати юридичну природу цих ввдносин, то оцiнка вкладу - це визначення щни вкладу, як ктотно!' умови засновницького договору, на основi домовленостi мiж засновником, який пропонуе негрошовий вклад за певною щною, та iншими засновниками, якi приймають цей вклад за запропонованою щною, або ввдхиляють його. Фактично ввдбуваеться торг: один учасник намагаеться ввддати майно товариству найдорожче; завдання шших учасниюв - надати йому якнайменше корпоративних прав.
Iншi учасники, не погоджуючись iз запропонованою ш оцiнкою, можуть пропонувати зменшення цiни. Справедлива оцiнка негрошового вкладу важлива й для них особисто. Якщо вклад е складним, то кожен предмет вкладу потрiбно ощнювати окремо.
Закон не встановлюе критерив, якими повиннi були б керуватися учасники щд час оц1нки вклад]в. Це дуже важливий момент, адже нщо не забороняе учасникам ощнювати майно, так би мовити '^i стелГ'. Ця недосконалiсть вiтчизняного законодавства викликае багато нар1кань. Основна небезпека тако!' оц1нки полягае у тому, що товариство може одержати вклад за вартютю, яка явно не вщповщае його економiчнiй цiнностi. Такий штучно сформований капiтал називають "дутим".
Щодо оцiнки об'ектiв iнтелектуальноï власносп, якi передаються до статутного капталу, конструктивнi iдеï мiстить лист Держкомтдприемництва Украïни вiд 15.11.2002 р. № 4-451-2030/6118: документом, що може тдтверджувати наявшсть вкладу засновника (учасника) господарського товариства до статутного фонду, зробленого ним у виглядi права на використання "ноу-хау", може бути акт ощнки майнових прав, лщензшний договiр на використання "ноу-хау", договiр кутвльпродажу "ноу-хау". Цiкавими е й iншi 1де1, викладенi у цьому лисп:
- право на використання "ноу-хау" може виступати як вклад до статутного фонду товариства;
- чинним законодавством не передбачено, який саме документ повинен подаватися до органу реестраци як тдтвердження вкладу учасниками (засновниками) товариства вкладiв до статутного фонду та його ощнки, в раз^ якщо вкладами е майновi права на штелектуальну властсть, ^м випадюв, коли вкладом е державна або комунальна частка майна;
- для ощнки рекомендовано керуватись нормами закону Украши "Про ощнку майна, майнових прав та професшну ощнну дмльшсть в УкрашГ', в якому статтею 12 визначено, що документом, який мютить висновки про вартють майна та пвдтверджуе виконаш процедури з оцiнки майна, е акт ощнки майна;
- способи експертно' оцшки вартосп нематерiальних активiв, що е об'ектами права власносп, наведенi в роздiлi III Порядку експертно' оцiнки нематерiальних aKraBÎB, затвердженого наказом Фонду державного майна Украши та Державного комгтету з питань науки i технологш Украши ввд 27.07.1995 р. № 969/97 [7].
Вщсутшсть обов'язкових критерив оцшки мае i позитивш якостi, адже розширюе свободу учасникiв. Вони вправi робити оцiнку з урахуванням лише ïm вiдомих обставин, i не орiентуватися на жоден iз традицшних критерив. Оцiнюючи вклад, вони можуть брати до уваги спiввiдношення його вартосл iз вкладами iнших учасниюв, враховувати особисте значення учасника у майбутнш дiяльностi товариства тощо. Така ощнка не буде справедливою, з огляду на економiчну кон'юнктуру та iснуючi ринковi цiни, але вона буде справедливою саме для цього складу учасниюв товариства. Звюно, якщо усi учасники домовляться.
Припускаемо й ситуащю, коли учасники, принаймнi окремi з них, з оцiнкою вкладу не погодяться, але й "свое'" щни не запропонують. Це фактично означатиме, що майно, запропоноване учасником, вкладом до статутного капталу товариства не стане, адже не може бути вкладу без ощнки. Усе це сввдчить про те, що погоджуючись iз оцiнкою негрошового вкладу, iншi учасники фактично дають i згоду на його прийняття до статутного капталу.
Оц1нка вклад]в належить до виключноï компетенцiï учасниюв, тому, на нашу думку, ïx ршення не може бути оскаржене у судовому порядку. Не основуються на закот також i вимоги учасника про переощнку вкладу у зв'язку iз ïx несправедливою, на його думку, початковою оц1нкою.
Згода з ощнкою вклад]в вимагае певно' фжсаци. Пд час створення товариства учасники вправi домовитися про оц1нку негрошових вклад]в i закр1пити ïï в протокол установчих збор]в або у засновницькому договорi (статутi). Це повинно бути одноголосне ршення. Якщо питання про оц1нку внесюв виникне в процеа дiяльностi товариства, то його дощльно було б вир1шувати на загальних зборах учасниюв. Однак, щоб не виникло суперечностей iз ч. 2 ст. 115 ЦК, доцшьно в установчих документах товариства зарахувати це питання до компетенци загальних збор]в учасниюв.
У листi вiд 14.09.2004 р. № 6279 "Про статутний фонд товариства з обмеженою ввдповщальшстю" Держкомтдприемництво Украши висловив думку, що у раз^ коли засновники господарських товариств самi ощнюють майно або майновi права та визначають критери оцiнки сво'х вкладiв (договiрна щна) в статутний фонд господарського товариства, то це повинно оформлятися ввдповщним актом ощнки та прийняття-передачi у статутний фонд.
У випадках, передбачених законом, грошова ощнка вкладу шдлягае незалежнш експертнiй перевiрцi. Застосування слова "перевiрка" дае пiдстави вважати, що експертна перевiрка здiйснюеться пiсля ощнки вкладу самими учасниками. Вона здшснюеться з метою пiдтвердження справедливостi ощнки, зроблено' учасниками. Вiдповiдно до ст.7 закону Укра'ни "Про оцiнку майна, майнових прав та професшну ощночну дiяльнiсть в Украïнi" проведення ощнки вкладу е обов'язковим, зокрема у випадках визначення вартосп вкладiв учасниюв та засновникiв господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разi виходу (виключення) учасника або засновника iз складу такого товариства. Методика ощнки майнових прав штелектуально' власносп затверджена Наказом Фонду державного майна Украши ввд 25.06.2008 р. № 740 (зареестровано в Мтстерстш юстици Украши 6 серпня 2008 р. за № 726/15417) [8].
Ввдповвдно до ст. 5 закону Укра'ни "Про режим шоземного швестування" [9], шоземш iнвестицiï та швестици украшських партнерiв, включаючи вклади до статутного фонду пiдприемств, ощнюються в iноземнiй конвертованiй валютi та у валюи Укра'ни за домовлетстю сторiн на основi цiн мiжнародних ринкiв або ринку Укра'ни. Перерахування iнвестицiйних сум в iноземнiй валют у валюту Укра'ни здiйснюеться за офщшним курсом валюти Укра'ни, визначеним Нащональним банком Укра'ни. При решвестицмх прибутку, доходу та iнших кошта, одержаних у валютi Укра'ни внаслвдок здiйснення iноземних iнвестицiй, перерахування швестицшних сум проводиться за офiцiйним курсом валюти Укра'ни, визначеним Нацiональним банком Укра'ни на дату фактичного здшснення реiнвестицiй.
Якщо шоземна швестицм здiйснюеться у виглядi будь-яких прав iнтелектуальноï власностi, 1хня вартiсть у конвертованiй валютi пвдтверджуеться згiдно з законами (процедурами) краши-iнвестора або мiжнародними торговельними звичаями, а також експертною ощнкою в Украт, включаючи легалiзованi на територи Украïни авторськi права, права на винаходи, корист моделi, промисловi зразки, знаки для товарiв i послуг, ноу-хау тощо (ст. 2 закону Украши "Про режим шоземного швестування").
Оцiнка вкладу проводиться на час його внесення. Шсля цього переощнка вкладу учасника не допускаеться. Вартють майна, яке було предметом вкладу, може змшитися, але на вклад учасника ця обставина в жоден спосiб не впливае. Ввдповвдно до ч. 2 ст. 51 закону "Про господарсью товариства" змши вартосп майна, внесеного як вклад, та додатковi вклади учасникiв не впливають на розмiр 1х частки у статутному фонд^ вказаноï в установчих документах товариства, якщо шше не передбачено установчими документами.
Пвдсумовуючи, вiдзначимо, що внесення майнових прав штелектуально!' власностi до статутного капталу юридичноï особи - це складна в правовому плат процедура, яка потребуе застосування одночасно законодавства, яке регламентуе як питання вкладiв, так i особливостей правового режиму об'екпв iнтелектуальноï власностi.
1. Закон Украти "Про господарсьт товариства" eid 19.099.1991 р. //ВВР. - 1991. - № 49. -Ст. 682. 2. Цивтьний кодекс Украти eid 16.01.2003 р. // ВВР. - 2003. - № 40. - Ст. 356. 3. Атаманова Ю. С. Права промислово'г власностi як форма участi в господарських товариствах: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Х., 2003. - 20 с. 4. Лист МШстерства освти i науки Укрспни вiд 30.10.2002р. № 16-07/3483 "Щодо "ноу-хау"у статутному фондi товариства" //Податки та бухгалтерський облк - 2002. - 09 грудня. - № 98. 5. Постанова Пленуму ВГС Украти № 12 вiд 17.10.2012 р. «Про деят питання практики виршення спорiв, пов'язаних i3 захистом прав ттелектуальног власностт // Вкник господарського судочинства. - 2012. - № 6. - С. 5. 6. Янкова О. С. Правоверегулювання статутного фонду комерцшних оргатзацш: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Донецьк, 2000. - 20 с. 7. Лист Держкомтдприемництва Украти вiд 15.11.2002 р. № 4-451-2030/6118 // Бухгалтер. - 2002, грудень. - № 47-488. Наказ Фонду Державного майна Украти вiд 25.06.2008 р. № 740 "Про затвердження Методики оцтки майнових прав iнтелектуальноï власностi" // Офщшний вюник Украти. - 2000. - № 60. - С. 33. 9. Закон Украти "Про режим тоземного твестування" вiд 19.03.1996р. // ВВР Украти. - 1996. - № 19. - Ст. 80.
