CC BY
24
_ПОРШНЯЛЬНА ПЕДАГОГ1КА_
процессе преподавания учебных дисциплин «Образовательные (воспитательные) технологии» и «Организация успешной деятельности». Отражены формы и методы их изучения и подготовки студентов к воспитанию успешной личности школьника, которыми предусматривается определение жизненных целей, выполнения упражнений, реализацию проектов, участие, в деловых играх из создания имиджа, овладения методикой преодоления препятствий. Показано значение успеха для самореализации личности ребенка, взаимосвязь между жизненным успехом отдельного индивида и благополучием государства. Определены возможности усовершенствования праксеологической подготовки будущих учителей в высших учебных заведениях Украины и Польши. Акцентировано внимание на необходимости обоснования инновационных путей реализации праксеологической подготовки будущих учителей, обмена опытом ее осуществления между научными работниками этих государств.
Ключевые слова: праксеология, праксеологическая компетенция, праксеологические умения, праксеологическая подготовка будущего учителя, праксеологическая технология, успешная деятельность, образовательные технологии.
OLEKSANDRA YANKOVYCH
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University (2 Maksyma Kryvonosa Street, Ternopil, 46027) Kujawy and Pomorze University (Bydgoszcz) (Torunska St. 55-57, Bydgoszcz 85-023, Poland)
PRAXEOLOGICAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF UKRAINE AND POLAND
The comparative analysis of praxeological training of future teachers in Ukraine and Poland has been carried out in the article. The prospects of this training improvement have been determined. The contribution of Ukrainian and Polish scientists to the development of praxeology as well as to the substantiation of praxeological principles of the specialist training has been shown. The approaches to the interpretation of the terms "praxeological competence", "praxeological skills " have been presented. There have been found out the elements of praxeological competence in the key competencies of the New Ukrainian School Concept. The essence of the term "praxeological training of the future teacher" (the component of educational and professional program) has been specified. Professional competence which is defined as the ability to organize teaching activities effectively and to form students' knowledge and skills necessary for achieving success in life has been proved to be a part of this program. The experience ofpraxeological training offuture teachers in the teaching process of such subjects as "Educational Technologies", "Organization of Successful Activities" has been cleared up. Forms and methods of teaching these subjects and training students for developing successful pupil's personality have been described. Such forms and methods include determination of life aims, doing exercises, doing projects, participation in business games for creating an image, mastering the method of overcoming obstacles. The history of the schools of success founded by C. Freinet and W. Glasser has been highlighted. The importance of success for child's self-realization; interconnection between the lifetime success of an individual and the welfare of the state has been shown. The necessity of cooperation between family and school in the formation ofpraxeological skills has been substantiated. Creation of the atmosphere of family love and the use of positive suggestion have been proved as important factors for a child to achieve success. The possibilities of improving the praxeological training of future teachers in universities of Ukraine and Poland have been determined. The attention has been focused on the need of grounding the innovative ways of praxeological training of future teachers, the exchange of the experience of its realization among scientists of these states.
Keywords: praxeology, praxeological competence, praxeological skills, praxeological training of the future teacher, praxeological technology, successful activities, educational technologies.
Як в Укра!ш, так i в Польщi в галузi освгги вщбуваються реформеш процеси. Вони зумовлюють необхвдшсть праксеолопчно! тдготовки майбутшх y4rn^iB, що полягае в здатносп ефективно оргашзовувати професшну дiяльнiсть, дiагностувати вщповщшсть результат визначеним щлям, а також спрямовувати учшв на досягнення устху.
Незважаючи на те, що саме польсью вчеш Т. Котарбинський та Т. Пщоловський й украшський науковець С. Слуцький заклали основи розвитку праксеологи у свт, а згодом учет Украши (Ю. Богоявленська, С. Вовканич, С. Злупко, М. Сацков, С. Ходаювський та ш.) й Польщi (К. Войтила, В. Гаспарський, Т. Домбровський, С. В^кевич, К. Завiрський,
Я. Зеленевский, Х. Левандовський, С. Лесневський, О. Ланге, Я. Суйка й ш.) представили вагомi результати наукових розвщок у цiй галузi, праксеологiчнiй шдготовщ майбутнiх учителiв, як засвiдчуe анатз змiсту педагопчно1 освiти, придiляeться недостатньо уваги.
Украшсью вченi, зокрема А. Василюк, A. Вiльчковська, Е. Вшьчковський, Ю. Калiчак, B. Пасiчник, Ю. Плиска, М. Радишевська, вiдобразили праксеолопчну компетенцiю польського вчителя як компонент його професшно1 пiдготовленостi. Висвiтленню сутносп й структури ще1 компетенци присвячеш працi польських учених, а саме: К. Денека, Я. Новака, М. Новщько!, Ю. Новотняка, I. Пасько, Е. Пежицько!, Е. Салати, Е. Скжетисько! й iн. Стосовно украшського вчителя, то такий термiн у структурi його пiдготовки не використовуеться. Натомiсть суттева увага прцщляеться праксеолопчнш пiдготовцi (В. Майборода, М. Василина), праксеологiчним засадам пiдготовки (А. Малихш, В. Полiщук, О. Романишина, Т. Садова, В. Чайка й ш.), педагогiчнiй ираксеологл (I. Коновальчук, О. Янкович та iн.), праксеологiчним технолопям (I. Коновальчук).
Проте, незважаючи на значш здобутки в розвитку праксеологи в Укра1ш та Польщi, у працях учених не з'ясована сутшсть понять «праксеолопчна шдготовка» i «праксеолопчна технолопя», а термiни «праксеологiчна компетентшсть (компетенщя)» i «праксеологiчнi вмшня» не набули однозначного тлумачення. Не здшснено також порiвняльного аналiзу праксеолопчно1 тдготовки майбутнiх учителiв цих кра1н, хоча доведено доцшьшсть опануваннями вмiннями ефективно1 оргашзаци дiяльностi та потребу впровадження iнновацiй через реалiзацiю праксеолопчно1 технологи.
Отже, набувае актуальност мета наукового пошуку: здiйснити порiвняльний аналiз праксеолопчно1 пiдготовки майбутнiх учителiв в Украш та Польщi, визначити перспективи И вдосконалення.
Реформування системи тдготовки вчителя на праксеолопчних засадах вимагае аналiзу термiнiв у цiй галузь У працях укра1нських та польських науковщв використовуються поняття «праксеологiчнi вмшня», «праксеологiчна компетенщя», але суть цих термшв однозначно не з'ясована. У польськш педагогiцi набув популярностi термш «компетенцiя», що трактуеться як шзнавальна структура, складне особистiсне утворення, гармоншна еднiсть знань, умiнь i переконань, необхвдних для усшшно1 реалiзацil завдань осв^ньо1 концепци. 1х основнi компоненти - це риси особистосп, здiбностi, справнiсть, знання i досвiд [7, с. 76-77].
Серед провщних компетенцш майбутнього вчителя польськi вченi (К. Денек, М. Новщька, Е. Салата, Е. Скжетиська) у дослiдженнях розглядають такi: «а) компетенцil праксеологiчнi (згодом перейменоваш у прагматичнi), якi реалiзуються вчителем у плануваннi, органiзацil, контролi й оцiнюваннi освiтнiх процесiв; б) компетенци комунiкативнi, якi проявляються в доцшьносп використання мовленневих конструкцiй у рiзних навчальних ситуацiях; в) компетенци взаемоди, якi полягають в ефективносп соцiальноl поведiнки й активностi штеграцшно1 дiяльностi; г) компетенцil креативнi, яю необхiднi для iнновацiйноl та нестандартное' дiяльностi вчителя; д) компетенцil шформатичш, що передбачають використання новiтнiх шформацшних джерел; е) компетенцil моральнi, яю вiдображенi в можливостi поглиблено1 морально1 рефлексil при оцiнцi будь-якого етичного вчинку» [5, с. 235; 8, с. 78]. Проте така класифшащя не е особистим науковим надбанням авторiв. Охарактеризованi компетенцil були визначеш 13 листопада 1997 р. на засщанш Комiтету педагогiчних наук Польсько1 академil наук, де розглядалося питання професiйноl пiдготовки вчителя.
Праксеологiчнi компетенци педагога можна трактувати ще ширше, нiж планування, органiзацiя, контроль i оцiнювання освiтнiх процесiв, оскiльки професшш дil вчителя пов'язанi, серед шшого, i з навчанням учнiв життевому успiху.
Науковцi визначили структуру праксеолопчно1 компетенцil (або компетенцil дiяльностi, що трактуеться також як ставлення особистосп до завдань, викликiв, дiй):
- мотиващя: зацiкавлення, позитивнi емоцiйнi стани, шщатившсть та оптимiзм, що зумовлюють визначення цiлей або полегшують !х досягнення;
- адаптацiйнi здiбностi: умшня керувати власним внутрiшнiм станом, долати труднощi у змiнених умовах середовища, здатнiсть дiяти i приймати ршення у стресових ситуацiях;
- сумлшшсть: здатнiсть брати вiдповiдальнiсть за виконання завдань, умiння отримувати задоволення вщ виконання обов'язкiв, перебувати в гармони iз собою.
Проте варто виокремити ще один компонент - дiагностико-цiлетворний - здатшсть визначати цiлi, дiагностувати 1'х досягнення, пiдвищувати коефiцiент усшху завдяки виконанню
спецiальних вправ, адже праксеолопчш компетенци передбачають дiагностику, планування й органiзацiю педагогiчноï дiяльностi, а також контроль та оцшку ocbîthîx результатiв. Роль цього компонента е значимою, зважаючи на те, що будь-яка дiяльнiсть розпочинаеться з визначення цшей, а ïï усшшшсть залежить вiд вiдповiдностi результату i мети.
У працях польських науковщв використовуеться також термiн «праксеологiчнi вмшня». Але вш часто ототожнюеться з компетенщею [9, с. 80].
Термш «пракселогiчна компетенцiя» (у вiтчизнянiй педагопщ в цьому значеннi використовуеться термш «компетентшсть») вщомий в Украïнi на основi праць украïнських учених (А. Василюк, A. Вiльчковська, Е. Вшьчковський, Ю. Калiчак, B. Пасiчник, М. Радишевська й iн.), якi дослщжують досвiд пiдготовки вчителiв та вихователiв у Польщi. Однак у ïxmx розвiдках не виявлено трактування дефшщш нi праксеологiчноï компетентностi, нi праксеолопчних умiнь.
На основi аналiзу публшацш авторiв та емпiричного досвiду варто трактувати праксеолопчш вмшня як умшня оргашзаци усшшно1' дiяльностi, тобто сощально цiнноï дiяльностi, результат яко1' вщповщае визначенiй метi [6, с. 169].
Елементи праксеолопчно1' компетентностi можна вщстежити в Концепци Ново1' укра1'нсько1' школи. Компетентнiсть у цьому документi трактуеться як «динамiчна комбiнацiя знань, способiв мислення, поглядiв, цiнностей, навичок, умшь, iнших особистих якостей, що визначае здатнють особи успiшно провадити професшну та/або подальшу навчальну дiяльнiсть. Ключовi компетентностi - Ti, яких кожен потребуе для особисто1' реалiзацiï, розвитку, активно!' громадянсько1' позици, соцiальноï шклюзи та працевлаштування i якi здатш забезпечити особисту реалiзацiю та життевий успiх протягом усього життя» [4, с. 10].
Уже на основi аналiзу дефiнiцiï «ключовi компетентностi» можна робити висновок, що вони е праксеолопчними, оскшьки вiд ix сформованосп залежить досягнення успiху. Умiння ж учитися протягом життя як ключова компетентшсть означае не що шше, як умшня оргашзовувати успiшну навчальну дiяльнiсть. Це «здатнiсть до пошуку та засвоення нових знань, набуття нових вмiнь i навичок, оргашзаци навчального процесу (власного i колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та шформацшними потоками, вмшня визначати навчальш цш та способи ïx досягнення, вибудовувати свою освгтньо-професiйну траекторiю, оцiнювати власнi результати навчання, навчатися впродовж життя» [4, с. 10-11]. Сформовашсть компетентностi вмiння вчитися даватиме змогу особистосп визначати навчальш цш, а вмiння формулювати цш та способи ïx досягнення передбачае праксеолопчна компетентшсть.
Такими ж важливими, як умшня вчитися, для досягнення усшху е шщативнють i шдприемливють. Це «умiння генерувати новi iдеï й iнiцiативи та втшювати ïx у життя з метою шдвищення як власного соцiального статусу та добробуту, так i розвитку суспшьства i держави. Вмшня ращонально вести себе як споживач, ефективно використовувати шдивщуальш заощадження, приймати доцшьш рiшення у сферi зайнятостi, фшаншв тощо» [4, с. 11]. Елементи праксеологiчноï компетентностi можна простежити також у сощальнш та громадянськiй компетентностях, а саме: умшня працювати з шшими на результат, попереджувати i розв'язувати конфлшти, досягати компромiсiв. Безперечно, щ вмiння суттево сприяють оргашзаци успiшноï дiяльностi.
Отже, у польськш педагогiцi бiльш поширеним е термш «праксеолопчна компетенщя», тодi як украшсью вченi дослiджують i популяризують праксеолопчний пiдxiд. Водночас праксеологiчнi знання й умшня е складниками ключових компетентностей для життя, визначених у Концепци Новоï украïнськоï школи. Доцiльно припустити, що в майбутньому варто видшити праксеолопчну компетентшсть як ключову для самореалiзацiï особистосп й досягнення нею життевого усшху, а також виокремити праксеолопчну шдготовку (таке поняття використовуеться в працях М. Василини, В. Майбороди) майбутнього вчителя як складову професiйноï пiдготовки. Так, В. Майборода вважае, що така шноващя сприятиме посиленню практичноï спрямованостi навчання у ВНЗ. Учений зазначае, що «... праксеолопчна шдготовка е базовою щншсною орiентацiею фаxiвця, мiстить сукупнiсть взаемозалежних настанов щодо ставлення до самого себе, до колег, роботодавщв, до оргашзаци взаемоди. Вона являе собою найважлившу змiстову характеристику професiйноï спрямованостi особистосп майбутнього фаxiвця... Вона спрямована на розвиток таких особистюних настанов, що дають
кoжнoмy студенту мoжливicть cтaти cyб'eктoм кoнкpетнoï пpoфеciйнoï дiяльнocтi, влacнoгo poзвиткy й зicтaвити cвoï мoжливocтi з пcиxoлoгiчними вимoгaми дo пpoфеciï. Пpaкcеoлoгiчнa пiдгoтoвкa - oбoв'язкoвий кoмпoнент ocвiтньo-пpoфеciйнoï пpoгpaми для здoбy1тя квaлiфiкaцiйнoгo piвня, щo мae нa метi виpoблення нaвичoк i вм№ ефективнoï тa якicнoï пpoфеciйнoï дiяльнocтi cтyдентiв. Це cклaдник, n^^d^a пpoфеciйнoï кoмпетентнocтi» [З, с. ЗЗ].
У пpaкcеoлoгiчнiй пiдгoтoвцi мaйбyтньoгo вчителя вaжливе мicце зaймaтиме oпaнyвaння пpaкcеoлoгiчними теxнoлoгiями, ocкiльки вoни cпpияють pеaлiзaцiï ocвiтнix iннoвaцiï. Оcoбливicтю циx теxнoлoгiй e чiткa «пpoдyмaнicть дiй та ocнoвi викopиcтaння пеpедoвoгo дocвiдy й дocягнень cyчacнoï туки» [1, c. 176].
Aнaлiз педaгoгiчниx джеpел тa емпipичнoгo дocвiдy дae мoжливicть вготачити пpaкcеoлoгiчнy пiдгoтoвкy мaйбyтньoгo вчителя як кoмпoнент ocвiтньo-пpoфеciйнoï пpoгpaми, cклaдoвoю ято!' e пpoфеciйнa кoмпетентнicть, щo голягае в здaтнocтi ефективнo opгaнiзyвaти педaгoгiчнy дiяльнicть тa cфopмyвaти в учшв зтання й умшня, неoбxiднi для дocягнення жи1тeвoгo ycnixy.
У ВНЗ Укpaïни пiд чac вивчення педaгoгiчниx диcциплiн мaйбyтнi вчителi oпaнoвyють теxнoлoгiю «Cтвopення cитyaцiï ycnixy», oднaк вoнa не пеpедбaчae системну poбoтy в шкoлi для виxoвaння ycпiшнoï ocoбиcтocтi.
Aнaлiз дocвiдy виклaдaння педaгoгiчниx дисциплш y Теpнoпiльcькoмy нaцioнaльнoмy педaгoгiчнoмy yнiвеpcитетi iменi Вoлoдимиpa Гнaтюкa зacвiдчye, щo великим пoтенцiaлoм щoдo pеaлiзaцiï пpaкcеoлoгiчнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix yчителiв вoлoдiють тaкi нaвчaльнi кypcи: «Оcвiтнi теxнoлoгiï» (y ïx cтpyктypi видiленo coцiaльнo-виxoвнy теxнoлoгiю «Оpгaнiзaцiя ycпiшнoï дiяльнocтi») тa «Оpгaнiзaцiя ycпiшнoï дiяльнocтi».
Метa цieï теxнoлoгiï - фopмyвaння пpaкcеoлoгiчниx yмiнь, тобто вмiнь ефективнo opгaнiзoвyвaти дiяльнicть iз вiдпoвiднicтю ïï pезyльтaтy визнaченiй меть
Aлгopитм теxнoлoгiï, тобто пocлiдoвнa pеaлiзaцiя тaкиx етaпiв:
1. Пiдгoтoвчий етaп: a) дiaгнocтyвaння ocoбиcтicниx якocтей; б) cтвopення пcиxoлoгiчниx пеpедyмoв (фopмyвaння мoтивaцiï, пoзитивнoгo емoцiйнoгo cтaнy, пcиxoлoгiчнoï cтpaтегiï пеpемoжця).
2. Пoчaткoвий етaп: a) визтачення мети дiяльнocтi; б) cклaдaння плaнy pеaлiзaцiï мети; в) визтачення ociб, якi дoлyчaютьcя дo витошння зaвдaнь.
3. Етaп викoнaння: a) pеaлiзaцiя пoчaткoвoгo плaнy; б) усунення непеpедбaчyвaниx пеpешкoд; в) кopекцiя пoчaткoвoгo зaдyмy; г) зaлyчення дoдaткoвиx pеcypciв.
4. Дocягнення pезyльтaтy.
Пiд чac пpaктичниx зaнять студенти вивчaють вимoги дo фopмyлювaння цiлей, a тaкoж визнaчaють жи1тeвi цiлi нa близьку й дaлекy пеpcпективи, здiйcнюють вибip iншиx видiв дiяльнocтi (cпopтивнoï, тpyдoвoï тoщo) вiдпoвiднo дo здiбнocтей, нaxилiв тa iнтеpеciв.
З метою фopмyвaння пpaкcеoлoгiчниx yмiнь, пiдвищення кoефiцieнтa yœixy студенти викoнyють впpaви для вiдoбpaження ocoбиcтиx дocягнень, визнaчення цiлей m пеpcпективy, aнaлiзy здoбyткiв, oбгoвopюють фшьми з пpoблем дocягнення ycпixy. Рoзвитoк пpaкcеoлoгiчниx yмiнь пеpедбaчae cиcтемaтичне витошння впpaв y пoзaнaвчaльний чac. Студем^м pекoмендye1ьcя викoнyвaти впpaви «Пocтaвa усшшш1' людини», «Iдеaльний cлyxaч», «День cxвaлень», «День без ^итаки», «Кoнтpoль невиpoбничиx витpaт чacy» тa iн.
Дocягнення ycпixy мoжливе зa yмoви виpoблення вмiння дoлaти пеpешкoди. Для ^oro студенти вивчaють методику пoдoлaння пеpешкoд.
Вaжливе мicце y фopмyвaннi пpaкcеoлoгiчниx yмiнь мaйбyтнix yчителiв зaймae виготовлення пpoектiв, cеpед якиx тaкi: «Icтopiя ycпixy», «Оcнoвнi чинники дocягнення yCTixy», «Як дoпoмoгти cтaти ycпiшнoю ocoбиcтicтю yчневi з пpoблемaми в poзвиткy», «Як дoпoмoгти cтaти ycпiшнoю ocoбиcтicтю вaжкoвиxoвyвaнoмy yчневi», «Чи вapтo визнaчaти цiлi yчневi пoчaткoвoï шкoли», «Як to6opoto лiнoщi (yчневi тa студентов^» тoщo. Зaзвичaй пpoектнa дiяльнicть зaвеpшyстьcя cтвopенням мyльтимедiйнoï пpезентaцiï. Пiд чac poбoти нaд пpoектaми студенти вивчaють cпocoби дocягнення ycпixy cлaветниx ocoбиcтocтей, визнaчaють, зaвдяки яким чинникaм вoни cтaли ycпiшними.
Уcпix дiяльнocтi зaлежить вiд yмiння cтвopити iмiдж. ^му студенти беpyть yчacть y дiлoвiй гpi «Я - iмiджмейкеp», зш^мляться з кoмпoнентaми iмiджy, пpoфеcieю iмiджмейкеpa.
Опанування технолопею «Органiзацiя успiшноï дiяльностi» передбачае тдготовку майбутнього вчителя до навчання школярiв досягненню ycnixy, ознайомлення з дiяльнiстю шкiл yспiхy в iсторiï педагопки.
Одна з перших технологiй устху, вiдомих у педагогiчнiй практицi, - це технолопя С. Френе. Його школу ще називають «Школою устху i радостЬ>. Технологiя С. Френе передбачала ч^ке детальне планування дiяльностi дiтей. Кожна дитина у школi за допомогою вчителя складала iндивiдyальний план, де було визначено обсяг навчальноï роботи, який мав бути виконаний за тиждень. Щоп'ятницi учш аналiзyвали, чи вдалося ïm виконати заплановане. Школа мала багато переваг порiвняно з традицшними закладами: уроки-прогулянки, розвиток мислення, використання природного методу навчання, едшсть розумового та морального виховання, застосування механiчноï працi, демократизащя шкiльного життя та iн.
Значенню yспiхy в становленнi особистостi придшяв увагу американський педагог В. Глассер. 1нтереси дитини, ïï прагнення досягнути визначено1' мети е основними прюритетами створено1' ним «Школи без невдах». На думку В. Глассера, якщо дитинi вдаеться стати yспiшною в школ^ у не1' е хорошi шанси на yспiх у дорослому житп. Завдання школи полягае в забезпеченш системи, у якiй усшх був би реальним, yчнi могли б реалiзовyвати сво1' здiбностi. В шшому разi дитина цiлком може стати невдахою, що е причиною не тшьки ïï особистоï бщи, а й соцiальних негараздiв. Зростання соцiальноï нестабiльностi, збiльшення кiлькостi ув'язнених у тюрмах, а також пащенпв псииатричних лiкарень вiдбyваеться тому, що втрачена будь-яка надiя на усшх. Отже, у виховнш системi В. Глассера простежуеться взаемозв'язок мiж життевим yспiхом окремого iндивiда та благополуччям держави. На таку залежнiсть вказував також американський психолог Дж. Макклелланд. Вiн у книзi «Сyспiльство досягнення» (1961) показав зв'язок мiж потребами шдивдав в yспiховi та економiчним зростанням сyспiльства [2, с. 88]. Завдяки розвитку у громадян праксеолопчних yмiнь можна вирiшyвати соцiальнi проблеми краïни.
На практичних заняттях студенти демонструють фрагмент виховноï справи для учшв, технолопчну карту якоï вони розробили самостшно. Вагоме мiсце в цих фрагментах вiдводиться трактуванню yспiшноï дiяльностi як альтрyïстичноï, гyманiстичноï, виконаноï в правовому полi, сyспiльно необидной Студенти акцентують увагу на тому, що усшшна дiяльнiсть не завжди призводить до заможностi, вона може здшснюватися з метою реформування суспшьства, побудови демократичноï держави.
Умшня оргашзувати yспiшнy дiяльнiсть формуватиметься у школярiв ефективнiше за умови залучення батьюв до спiвпрацi з учителями. З щею метою студенти вивчають цикл лекцш для батькiв. Одним iз запропонованих завдань е обгрунтовувати необхщнють створення атмосфери сiмейноï любовi, використання позитивноï сyгестiï як важливих чинниюв досягнення yспiхy дитини.
У польських ВНЗ серед резyльтатiв (ефектiв) навчання е ri, на основi яких можемо стверджувати, що формуванню праксеолопчних компетенцш придiляеться суттева увага. Зокрема, студент мае волод^и знаннями щодо проектування шляхiв власного розвитку, yMira самостiйно здобувати знання i розвивати професшш вмiння, бути готовим до активноï спiвпрацi з групами, оргашзащями та iнститyцiями, якi реалiзyють педагопчну дiяльнiсть. Окрiм того, створюються школи лщерства, активно фyнкцiонyе студентське самоврядування, участь у яких дае змогу розвинути якосп, необхiднi для досягнення устху. Проте не виявлено спещального навчального предмета, метою якого було б формування праксеологiчних компетенцiй майбутшх yчителiв. Одним iз шляхiв праксеологiчноï пiдготовки е викладання дисциплiни за вибором (wyklad monograficzny) виховних технологш, зокрема й технологiï «Органiзацiя yспiшноï дiяльностi» («Organizacja sukcesywnej dzialalnosci»), яка спрямована на формування праксеологiчноï компетенцп студента. Саме такий пiдхiд реалiзовyеться в Кyявсько-Поморськiй вищiй школi в м. Бидгощi (Польща).
Аналiз праксеологiчноï пiдготовки майбyтнiх yчителiв у ВНЗ Украши та Польщi засвiдчyе недостатшсть уваги до такоï пiдготовки. Перспективними напрямами ïï полшшення е:
- подолання розбiжностей учених у трактуванш понять «праксеологiчна компетенцiя» i «праксеолопчш вмiння»;
- визначення сyтi понять «праксеолопчна технологiя» та «праксеологiчна тдготовка майбутнього вчителя», структури, форм, методiв i засобiв вказаноï технологiï;
- обмш досвiдом мiж викладачами Украши й Польщi щодо формування праксеологiчних компетенцш (компетентностей) студентiв ВНЗ.
В останш десятирiччя вiдбуваeться розвиток iдей вщомих праксеологiв Украши та Польщi, зокрема Ю. Богоявленсько!, Т. Котарбiнського, Т. Пщоловського, G. Слуцького та ш., що актуалiзуe проблему праксеологiчноi тдготовки майбутнiх учителiв. У Польщi в кшщ ХХ ст. праксеологiчна компетенщя була визначена серед провiдних компетенцш учителя. I хоча згодом була перейменована у прагматичну, формування саме праксеолопчно! компетенцп е предметом дослщжень сучасних польських науковцiв, здобутки яких вiдображаються украшськими вченими для використання у втизняних закладах освiти.
В украшських педагогiчних ВНЗ пiд час навчання студенти знайомляться з технолопею «Створення ситуаци устху». Вона не е вщомою в польськiй педагопщ, оскiльки акцент робиться лише на шформацшних технологiях. Водночас у Куявсько-Поморськш вищiй школi у м. Бидгощi як спецкурс вивчаються виховнi технологи. Одшею з провiдних е технолопя «Оргашзаци усшшно! дiяльностi». Однак залишаються проблеми, що потребують вирiшення: трактування понять «праксеолопчна компетенщя» i «праксеолопчш вмшня», обгрунтування шляхiв реалiзацil праксеолопчно! тдготовки майбутшх учителiв та обмш досвщом l! реалiзацii мiж науковцями Украiни та Польщi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Коновальчук I. Головш завдання та можливосл праксеологи у розробщ технологш реал1зацИ шновацш у загальноосви'шх закладах / I. Коновальчук // Украшська полошстика. - Вип. 10. Педагопчш дослвдження. - 2013. - С. 170-177. [Електронний ресурс] - Режим доступу: file:///C:/Users/admin/Downloads/Up_2013_10_22.pdf
2. Лукашевич Н. П. Самоменеджмент: как достигнуть успеха в деловой карьере. Кн. 1. Деловая карьера: путь к успеху / Н. П. Лукашевич. - Харьков: ОКО, 1998. - 127 с.
3. Майборода В. К. Проблеми розвитку праксеолопчних умшь майбутшх компетентних фах1вц1в вищо! школи Украши / В. Майборода // Вища освгга Укра1ни. - 2012. - № 4. - С. 31-36. [Електронний ресурс] - Режим доступу: file:///C:/Users/admin/Downloads/vou_2012_4_7.pdf
4. Нова украшська школа. Концептуальш засади реформування середньоi' школи. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/Новини202016/12/05/konczepcziya.pdf
5. Плиска Ю. С. Теоретичш рефлексИ Я-образу вчителя в польськш науков1й лггератур1 / Ю. С. Плиска // Науков1 записки [Национального ун1верситету «Острозька академ1я»]. Сер1я: Психолог1я i педагопка. - 2010. - Вип. 14. - С. 231-247. [Електронний ресурс] - Режим доступу: file:///C:/Users/admin/Downloads/Nznuoapp_2010_14_26%20(1).pdf
6. Янкович О. I. Осв1тш технологи в ютори вищо! педагог1чно1 освгш Укра1ни (1957-2008): монограф1я; за ред. В. М. Чайки / О. I. Янкович. - Тернотль: Шдручники i пос1бники, 2008. - 320 с.
7. Problemy ksztalcenia nauczycieli wczesnej edukacji w uczelniach wyzszych w Polsce // redakcja naukowa Ewa Skrzetuska, Marzenna Nowicka. -Torun: Wydawnictwo Adam Marszalek, 2016. - 298 s.
8. Salata E. Realizacja kompetencji nauczycielskich w opinii badanych nauczycieli / Salata Elzbieta. [Wyd. elektroniczne] - URL: http://www.pulib.sk/elpub2/FHPV/Pavelka2/pdf_doc/salata.pdf
9. Strategia nauczania - uczenia si? infotechniki / pod red. Stanislawa Dulaka, Stanislawa Ubermanowicz. -Poznan: Fundacja Wolnego i Otwartego Opragromowania, 2014. - 157 s. [Wyd. elektroniczne] - URL: http://e-swoi.pl/media/SWOI_TOM1_Idee.pdf
REFERENCES
1. Konovalchuk I. Holovni zavdannia ta mozhlyvosti prakseolohii u rozrobtsi tekhnolohii realizatsii innovatsii u zahalnoosvitnikh zakladakh [The Main Tasks and Possibilities of Praxeology in the Development of Technologies for the Implementation of Innovations in General Educational Institutions] [Elektronnyi resurs], Ukrainska polonistyka, vypusk 10, Pedahohichni doslidzhennia, 2013, S. 170-177, rezhym dostupu: file:///C:/Users/admin/Downloads/Up_2013_10_22.pdf
2. Lukashevich N. P. Samomenedzhment: kak dostignut uspekha v delovoy karere [Self-management: How to Achieve Success in a Business Career]. Kn. 1, Delovaya karera: put k uspekhu, Kharkov, OKO, 1998, 127 s.
3. Maiboroda V. K. Problemy rozvytku prakseolohichnykh umin maibutnikh kompetentnykh fakhivtsiv vyshchoi shkoly Ukrainy [Problems of the Development of Future Qualified Specialists Praxeological Skills in Higher Educational Institutions of Ukraine] [Elektronnyi resurs], Vyshcha osvita Ukrainy, 2012, № 4, S. 31-36, rezhym dostupu: file:///C:/Users/admin/Downloads/vou_2012_4_7.pdf
_nOPIBHflHBHA nEflArOriKA_
4. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [The New Ukrainian School. Conceptual Principles of Secondary School Reform] [Elektronnyi resurs], rezhym dostupu: http://mon.gov.ua/Novyny202016/12/05/konczepcziya.pdf
5. Ply ska Yu. S. Teoretychni refleksii Ya-obrazu vchytelia v polskii naukovii literaturi [Theoretical Reflections of the Teacher's I-image in the Polish Scientific Literature] [Elektronnyi resurs], Naukovi zapysky [Natsionalnoho universytetu „Ostrozka akademiia"], ser.: Psykholohiia i pedahohika, 2010, vyp. 14, s. 231-247, rezhym dostupu: file:///C:/Users/admin/Downloads/Nznuoapp_2010_14_26%20(1).pdf
6. Yankovych O. I. Osvitni tekhnolohii v istorii vyshchoi pedahohichnoi osvity Ukrainy (1957-2008): monohrafiia [Educational Technologies in the History of Higher Pedagogical Education of Ukraine (1957-2008): Monograph], za red. V. M. Chaiky, Ternopil, Pidruchnyky i posibnyky, 2008, 320 s.
7. Problemy ksztalcenia nauczycieli wczesnej edukacji w uczelniach wyzszych w Polsce [Problems of Primary School Teacher Training in Higher Educational Institutions of Poland], pod red. Ewa Skrzetuska, Marzenna Nowicka, Torun: Wydawnictwo Adam Marszalek, 2016, 298 s.
8. Salata E. Realizacja kompetencji nauczycielskich w opinii badanych nauczycieli [Opinions of the Researched Teachers as to the Realization of Teachers' Competences], [Wyd. elektroniczne], URL: http://www.pulib.sk/elpub2/FHPV/Pavelka2/pdf_doc/salata.pdf
9. Strategia nauczania - uczenia si§ infotechniki [Educational Strategy - Self-study of Infotechnology] [Wyd. elektroniczne], pod red. Stanislawa Dulaka, Stanislawa Ubermanowicz, Poznan, Fundacja Wolnego i Otwartego Opragromowania, 2014, 157 s., URL: http://e-swoi.pl/media/SWOI_TOM1_Idee.pdf
Ciaira HagiMmna b pega^iro 25.08.2017 p.
