CC BY
82
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-268X print doi: 10.32718/nvlvet9014
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 637.5:664.691:665.937
Practical experience and perspectives in solving the problem of complex use of bone raw materials at meat industry
L. Moldavanova, U. Drachuk, I. Basarab, I. Romashko, B. Halukh, N. Krynska
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Moldavanova, L., Drachuk, U., Basarab, I., Romashko, I., Halukh, B., & Krynska, N. (2018). Practical experience and perspectives in solving the problem of complex use of bone raw materials at meat industry. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(90), 69-74. doi: 10.32718/nvlvet9014
The article analyzes the complex of processing of bone raw materials in the production. The project of complex processing of recycled raw materials of meat processing enterprises is offered. It was recommended and substantiated promising directions for the recycling of raw materials for the production of bone flour, bone food animal fats and dry bouillon concentrate. The problems of rational use of recycled resources are shown on the example of processing of raw bones using the lines Y8-FLK for shredding, transportation, fat separation, drying and grinding of the finished product. Products of bone processing on the lines of Y8-FLK - edible bone fat and bone flour. The production of concentrated bone broth is carried out in K7-FV3-B machines, which provide for the continuous removal of fat and broth. The drying of the broth is provided in the drying plant Al-FMU with the use of the process in the vibro-boiling layer of inert material from fluoroplastic cubes. Drying in this way allows to get an animal protein that retains all the nutritional qualities. The dry protein was mixed with flavored fat, dried chopped vegetables and spices. The main factor in the amount of removal of protein components from the bones is the type of raw material - raw bone or bone residue after mechanical admission by pressing. The maximum removal of the protein components was obtained using a bone remnant after mechanical supplementation. According to the project, proposed on the 1st floor of the annex was provided department for the receiving of dry bone, production of bone meal and its storage, on the II-th - a division of bulging of bone fats, on the III-th - a branch of drying broth, the preparation of dry broth with spices, cleansing of bone fat. The project provides for the processing of bone raw materials in the amount of 8 t/s. The technology of processing bone raw materials was carried out as follows: on the lines of Y8-FLK, also - lumbar bones (skull bones, shoulder blades, femur bones), ribbones, vertebrae - 6 t/s., in machines K7-FV3-B - tubular bones and fists (2 t/s). The project allows solving the problem of complex bone processing: production of bone fat, bone meal, dry bouillon.
Key words: Raw bones, skimmed bones, bone fat, bone meal, dry bouillon concentrate.
Практичний досвщ i перспективи у вир1шенн1 проблеми комплексного використання кктковоУ сировини на шдприемствах м'ясноУ галузi
Л.К. Молдаванова, У.Р. Драчук, 1.М. Басараб, 1.С. Ромашко, Б.1. Галух, Н.В. Кринська
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
У статтг проведено аналгз комплексног переробки тстковог сировини на виробництвг. Запропоновано проект комплексног пе-реробки вторинног сировини м'ясопереробних тдприемств. Рекомендованi та обтрунтоваш перспективш напрямки переробки вторинног сировини з виробництва мсткового борошна, мсткових харчових тваринних жиргв, сухого бульйонного концентрату. Проблеми ращонального використання вторинних ресурсгв показано на прикладг переробки сирих кгсток гз використанням лтш Я8-ФЛК для подргбнення транспортування, жировгддтення, суштня i подргбнення готового продукту. Продукти переробки кгс-ток на лгтях Я8-ФЛК - харчовий тстковий жир i тсткове кормове борошно. Отримання концентрованого тсткового бульйону здтснено в апаратах К7-ФВ3-В, як передбачають безперервне вiдвeдeння жиру i бульйону. Суштня бульйону передбачено у су-шильнш установщ А1-ФМУ iз застосуванням процесу у вiброкип 'ячому шарi тертного матeрiалу iз фторопластових кубитв.
ГишййАЛЮфЛМ
Article info
Received 17.09.2018 Received in revisedform
15.10.2018 Accepted 16.10.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: + 38-067-732-58-15 E-mail: tmmozv@ukr.net
Суштня таким способом дозволяе отримати тваринний бток, який зберкае вЫ харчовi якостi. Сухий бток змiшували iз аромати-зованим жиром, сухими подрiбненими овочами i спещями. Основним фактором кiлькостi видалення бткових компонентiв iз тсток е вид вихiдноi сировини - сира тстка або тстковий залишок тсля мехатчного дообвалення методом пресування. Максимальне вилучення бткових компонентiв одержали при використант тсткового залишку тсля мехатчного дообвалення.
Ключовi слова: Сирi тстки, знежиреш тстки, тстковий жир, тсткове борошно, сухий бульйонний концентрат.
Вступ
Основною сировиною м'ясно! галуз1 промисловос-т! являеться м'ясо забшних тварин. В промисловому значенш м'ясом називають скелетш м'язи разом з шстками скелета.
У технолопчнш практищ тканини, з яких склада-еться м'ясо, прийнято класиф1кувати за промисловим значенням. В цьому розумшш м'ясо це наступш тканини: м'язева, жирова, сполучна, хрящова, к1сткова 1 кров. У склад! м'яса к1льк1сне сшввщношення цих тканин коливаеться в широких межах 1 залежить в1д виду, породи, стал, вшу, вгодованосп, характеру в1дгод1вл1 тварин а також в процес промислово! пе-реробки в1д ступеня звшьнення м'яса ввд тканин дру-горядного значення (сполучно! тканини, хрящ1в, исток) (Bozhko et а1., 2016; Kryzhska, 2017; Ukrainets е1 а1., 2017; Tishkina et а1., 2018).
У м'яс забшних тварин шльшсне сшввщношення тканин становить: м'язева тканина - 50-70%, сполучна - 9-14%, жирова - 3-20%, шсткова 1 хрящова - 1522%.
Кшьшсне сшввщношення тканин в м'яс визначае його х1м1чний склад, поживну цшнють 1 властивост1 м'яса. Найбшьшою поживною цшнютю волод1е м'язева тканина. Вона м1стить: воду, б1лки (16,520,9%), екстрактивш речовини, лшвди, мшеральш речовини, вггамши.
К1сткова тканина в1др1зняеться розвиненою м1жк-лиинною речовиною 1 складаеться !з оргашчних, неоргашчних речовин 1 води. В м1жклпиннш речови-ш розташоваш шстков! клпини 1 проходять кровоно-сш судини.
У шстках розр1зняють зовшшнш 1 внутршнш ша-ри. Зовшшнш шар складаеться !з щшьно! речовини, внутршнш - з губчасто! речовини.
Ц речовини, щ1льна 1 губчаста, побудоваш !з зако-стенших пластинок, яш утвореш невеликими пучками колагенових волокон. У губчастш речовиш щ пласти-ни розташоваш не так впорядковано, як в щшьнш речовиш, в результат утворюють численш пори. В порах метиться червоний к1стковий мозок.
Головним оргашчним компонентом основно! речовини шстки е колаген. Вш становить 20% до маси шстково! тканини або 40% до И об'ему.
Юстковий мозок м1стить: лшвдв 84-95%, бшшв 13%, вода 4-12%. До складу лшщв входять: 99,5% триглщерид1в, 0,2% фосфатид1в, 0,32% холестерину. Юстки скелету забшних тварин, ввдповщно до особ-ливостей структури, характеру технолопчно! обробки
1 напрямку використання, подшяють на: трубчасп (к1стки шнщвок), пластинчасп (к1стки черепа, лопатки, тазов! к1стки), к1стки ребер, хрящ1в.
Анал1з х1м1чного складу к1сток забшних тварин сввдчить, що найбшьшу шльшсть бшшв м1стять трубчасп шстки (17-23%), кулаки - до 21%, шльшсть шсткового жиру ввдповщно - (13-24%) 1 (18-23%) (Cherevko et а1., 2010).
Юстки забшних тварин зовш вкрип сполучнотка-нинною оболонкою - ошстям, а поверхня кулаков -хрящовим шаром. Хрящова тканина складаеться !з аморфно! (основно!) щшьно! речовини. Залежно вш виконувано! функци хрящ! мають р1зну будову. Розрь зняють палшовий (склопод1бний), волокнистий (спо-лучнотканинний) 1 еластичний хрящ!.
Хрящова тканина, в пор1внянш з к1стковою, метить бшьше води 1 менше мшеральних речовин. Най-важливш! складов! основно! речовини хрящ!в е хонд-ромуко!ди, мукопол!сахариди (хондро!тинсульфатна кислота), колаген, а також шш! орган!чн! ! м!неральн! речовини.
Слад зазначити, що переробка шстково! сировини на сучасних пвдприемствах м'ясно! галуз1 знизилась, оск1льки обмежена або ввдсутня комплексна переробка ще! сировини (Fajvishevskij, 2013). Це пояснюеться обмежен1стю ф1нансових вкладень, а також зростан-ням ц1н на енергетичш ресурси, як1 суттево залучен! до переробки к!стково! сировини (Ianovych and Кир-chuk, 2014). Виршення ще! проблеми можливе завдя-ки розробц! проектно! документац!!' з комплексно! переробки шстково! сировини, !з використанням у технолог!!' сучасного енергозбер!гаючого технолопч-ного обладнання та рац!онального використанням виробничих площ (Vo1ik et а1., 2011; Fajvishevskij. 2012).
Матерiали i методи дослвджень
Проектом передбачено переробку шстково! сировини в шлькосп 8 т/зм. Технологш переробки шстко-во! сировини зд!йснювали наступним чином:
- На лшях Я8-ФЛК - пластинчаст! кустки (кустки черепа, лопатки, стегнов!), реберн! кустки, хребц! -6 т/зм.
- В апаратах К7-ФВ3-В - трубчасту шстку та кулаки (2 т/зм).
Розроблено проект цеху комплексно! переробки к1стково! сировини !з планами 1...3-го поверх!в цеху, з в1дд!ленням виробництва сухого бульйону (Рис. 1.3).
ПЛАН 1-го ПОВЕРХУ
Рис. 1. План першого поверху цеху комплексно! переробки кютково! сировини
ПЛАН II-SO ПОВЕРХУ
- - —
С '.III Jh I" I >". II l| II
ятвврвноао ins*
Рис. 2. План другого поверху цеху комплексно! переробки кютково! сировини
ПЛАН и;-*» ПОВЕРХУ -\
Рис. 3. Плaн тpeтьoгo пoвepxy цexy кoмплeкcнoï пepepoбки кicткoвoï cиpoвини
Пpoeкт зaплaнoвaнo нa типoвoмy м'яcoкoмбiнaтi y 3-x пoвepxoвiй пpибyдoвi, яга poзтaшoвaнa мгж цexoм витoплювaння кicткoвиx жиpiв, кoвбacним i кoнcepв-ним цexaми.
Результати та ïx o6roBopeHM
3a peзyльтaтaми дocлiджeнь, зaпpoпoнoвaнo ra I-му пoвepci пpибyдoви бyлo пepeдбaчeнo вiддiлeння пpиймaння cyxoï истки, виpoбництвa кicткoвoгo 6o-poшнa i дого збepiгaння, нa ii-му - в^д^ния витоп-лювaння кicткoвиx жиpiв, нa iii-му - вiддiлeння cy-шiння бyльйoнy, пpигoтyвaння cyxoгo бульдону з пpянoщaми, oчищeння кicткoвиx ж^в.
Cиpi кicтки, пpизнaчeнi для пepepoбки, пoдaють у вiддiлeння пpиймaння для звaжyвaння, пpoмивaння, cтiкaння. Bepтикaльними п^томникши cиpoвинa пoдaeтьcя нa II пoвepx для пoдaльшoï пepepoбки.
Для пoкpaщeння зaвaнтaжyвaльнo-
poзвaнтaжyвaльниx poбiт в ^oerai зaпpoпoнoвaнo пpиcтpiй для caмopoзкpиття кoвшiв.
Kicтки (тpyбчacтi i кyлaки) i3 пiдйoмникiв вивaн-тaжyють, зaлeжнo ввд пpизнaчeння в кoшики aпapaтiв K7^B3-B, a6o в caмopoзкpивaючi кoвшi га лши Я8-ФЛК, яи пpизнaчeнi для пoдpiбнeння, тpaнcпopтy-вaння, жиpoвiддiлeння, cyшiння i пoдpiбнeння гoтoвo-го пpoдyктy. Koвшi i кoшики пepeмiщyють 3a дoпoмo-
гoю eлeктpичнoï тaлi. Kiнцeвим пpoдyктoм e xapчoвий кicткoвий жиp i кicткoвe кopмoвe бopoшнo.
Cиpi кicтки i3 кoвшa пoдaють нa пpиймaльний cтiл зввдки пocтyпaють у пoдpiбнювaч, дe пoдpiбнюють ra шмaтки 20-50 мм. Пoдpiбнeнa кютга eлeвaтopoм roc-тyпae у жиpoвiдoкpeмлювaч для нaгpiвaння i чacткo-вoгo знeжиpeння. Bидiлeний бyльйoн з жиpoм cтiкae у збipник, звiдки гартом пepeкaчyeтьcя у вiдcтiйник для вiдcтoювaння i oчищeння жиpy.
Для пoвтopнoгo кicткoвa cиpoвинa i3 жиpoвiдo-кpeмлювaчa пoдaeтьcя у вoвчoк з дiaмeтpoм oтвopiв peшiтки 30 мм. B peзyльтaтi у вoвчкy випapoвyeтьcя 1,5-2% вoлoги, a тeмпepaтypa мacи знижyвaлacь дo 65 °C. Пoдpiбнeнa cиpoвинa eлeвaтopoм пoдaeтьcя в бyнкep-нaкoпичyвaч з пiдiгpiвoм i пopцiями зaвaнтa-жyeтьcя у цeнтpифyгy для oбpoблeння пapoю пiд rac-кoм 0,3-0,4 мШ впpoдoвж 3-4 xв. Фyгaт iз цeнтpифy-ги вiдвoдитьcя в збipник жиpoмacи, дaлi - нacocoм у вщстшник.
Kicтки пicля цeнтpифyгyвaння cпycкoм пoдaють нa I пoвepx, дe з дoпoмoгoю eлeвaтopa тpaнcпopтyeтьcя в cyшильний aгpeгaт для виcyшyвaння дo вoлoгocтi вiдпoвiднo дo вимoг cтaндapтy.
Haдaлi, cyxi кicтки eлeвaтopoм пoдaють нa дpoби-льнo-пpociювaльний aгpeгaт, a гoтoвe кicткoвe 6opo-шнo - нopieю нa вaгoвe дoзyвaння i фacyвaння.
Фугат Í3 вшстшниив самопливом поступае в сепаратор для остаточного очищення. Очищений жир насосом подаеться у ввдстшники, для накопичення до передач! в емкосп для безтарного збериання.
К1стки, що ввдповшають вимогам державного стандарту i призначен для виробництва сухих бульйошв подають на II-ий поверх згiдно схеми (рис. 2). Для !х теплово! обробки, запроектовано два апарати для витоплювання жиру Í3 кусток К7-ФВ3-В. Вшповвдно до цього теплова обробка исток проводиться гострою парою. Отриманий бульйон i жир поступае у ввдстшник, розташований на 111-му поверсi.
Технологiя передбачае перекачування жиру пiсля ввдстоювання у iншi вiдстiйники для подальшого очищення (рис. 1-3). Бульйон, що залишився у ввдс-тiйниках, пiсля ввдстоювання висушують. Сушiння бульйону проводять на сушильнш установцi А1-ФМУ (2 одинищ).
Вартий уваги той факт, що установка призначена для сушiння ршких харчових продуктiв у вiброкипля-чому шарi iнертного матерiалу. Запропоновано вико-ристовувати як iнертний матерiал фторопластовi кубики.
Принцип роботи установки А1-ФМУ полягае у на-ступному: редкий бульйон за допомогою форсунок розпиляеться у виглядi плiвки, покриваючи гранули, у сушильнiй камерi у вiброкиплячому шарi, миттево висушуеться, вiддiляеться ввд гранул i виноситься ввдпрацьованим повггрям в циклон. В концевому результата одержують сухий тваринний бшок, що зберь гае всi харчовi якостi.
Наступним етапом е обробка жиру. Жир, призна-чений для виробництва сухого бульйону з пряноща-ми, на^вають у котл^ добавляють сухi подрiбненi овочi i спецй' вiдповiдно рецептурi i подають в мшал-ку де змшували всi компоненти.
Компоненти завантажують в мiшалку за такою по-слiдовнiстю: сiль, цукор, сухий бшок, глютамшат натрiю (перемiшують до рiвномiрного розподiлу) потiм додають ароматизований жир i знову перемь шують до отримання розсипно! маси, яку подають на фасування.
Для фасування бульйону запропоновано викорис-товувати автомат ВТН-33А. Маса одше! упаковки -50 г. Для завантаження автомата використовують тдйомник. Проект передбачае подачу готово! проду-кцй' з III-го поверху за допомогою лiфта.
Отриманий в апаратах К7-ФВ3-В вологий истко-вий нашвфабрикат доцiльно частково використовува-ти тсля подрiбнення на силовому подрiбнювачi в якостi добавки до отримано! на лши Я8-ФЛК истко-во! сумiшi для сушiння в сушильному агрегатт з метою отримання исткового борошна, або направляти у цех техшчних фабрикатiв. Подача вологого исткового натвфабрикату з II-го поверху на 1-й здшснюеться спуском у спещальш контейнери.
Запропоновано проект цеху, який дозволяе здшс-нити комплексну переробку к1сток: виробництво исткового жиру, исткового борошна, сухого бульйону. Асортимент запроектованого цеху наступний:
1. Сухий бульйон з прянощами - 0,120 т/зм, в тому числ сухого бульйону 30 кг/зм;
2. Жир истковий - 1,12 т/зм;
3. Юсткове борошно - 2,580 т/зм.
На досушування в ЦТФ направлялось 1,140 т/зм вологого исткового натвфабрикату.
Жнр
Cyxi ОВОЧ1 та зелень, ароматнчн] смаков] прнпранн та добанш
Подрзбнення
Ароыатнзашя жнру
Цукор
Подрзонення
Просзювання
Зьпшуелння компонента
Гранулкжання
Табдетуваня, брнкетування
I
Сухнн бульнонннн концентрат
Рис. 4. Технолопчна схема виробництва сухого бульйонного концентрату
На сьогодшшнш день, питання рацiонального i ефективного використання кiсток забiйних тварин, залишаеться бути актуальним i проблемним. Слад вшмггати, що мiжнародне визнання отримали техно-логiя i обладнання з мехатчного дообвалювання кусток методом пресування. Ця технологiя успiшно ви-користовуеться за кордоном. В Украш таи технологи використовують досить обмежено. Однак, юнуюча технолопя дозволяе забезпечити рiзний рiвень вида-лення бiлкових компоненпв iз к1сток. Важливим фактором при цьому е вид вихвдно! сировини, а саме переробка сиро! истки чи исткового залишку тсля мехашчного дообвалювання методом пресування. При використанш сирих кiсток i апарапв для вида-лення жиру iз кiсток К7-ФА2-Ж вихвд бiлкових компоненпв в сухому виглядi складав 2,5-3% до маси сировини. При використанш исткового залишку тсля мехашчного дообвалювання, вихвд бiлкових компоненпв в сухому виглядi, склав 8%.
Отже, технологiя, що передбачае мехашчне дооб-валення к1сток, забезпечуе бшьш повне видалення бiлкового компонента (бшьше нж в 2 рази).
Сухий истковий нашвфабрикат це розсипчаста маса ввд бшого до жовтого кольору без стороннього смаку i запаху. Вш мiстить вологи не бшьше 10%, жиру не бтше 4% i бiлка 83% (за нирогеном), рН 6,5-6,8.
Аналiз амiнокислотного складу сухого бшкового напiвфабрикату отриманого iз сирих к1сток або ист-кового залишку свщчать про наявнiсть в ньому всiх незамiнимих амiнокислот незалежно вiд виду вихвдно! сировини. Для продукту, виробленого iз сиро! истки
характерний низький BMicT оксипролiну, пролшу, глiцину, а також високе сшвввдношення незамiнимих i замiнимих амiнокислот (1:3) nopiB^HO до аналогiв i3 шсткового залишку (1:4, 1:5) (Fajvishevskij et al., 2008).
Сухий бiлкoвий нашвфабрикат використовуеться для виробництва широкого асортименту харчово! продукцп. Найбiльш розповсюджений напрямок ви-користання - це виробництво аpoматизатopiв. Це пов'язано з тим, що даний продукт мiстить значну к1льк1сть глютамшово! кислоти, натpiева сшь яко! являеться нoсiем м'ясного смаку i через це використовуеться в усьому свiтi як ароматизатор. Кpiм того, сухий бiлкoвий нашвфабрикат мютить також екстрак-тивнi речовини (наприклад кpеатинiн), як1 позитивно впливають на смакoвi якoстi виpoбiв.
Сухий бшковий напiвфабpикат використовують для виробництва продукпв харчування функцюналь-ного призначення, наприклад сухi снiданки для про-фiлактики i лiкування порушень фосфорно-кальцiевoгo oбмiну в opганiзмi людини, хворих осте-опорозом (Fajvishevs'kij, 1997). Високу жироемульгу-ючу i стабшзуючу мoжливiсть сухого бiлкoвoгo напi-вфабрикату використовують для виробництва паште-пв, м'ясних паст (Litvinova, 2004). Перспективними напрямками використання цього продукту е виробництво хлiбoбулoчних i кондитерських виpoбiв.
Висновки
Враховуючи вищевикладене, можна зробити ви-сновок, що повна i комплексна переробка кютково! сировини на пвдприемствах м'ясно! галузi, iз викорис-танням сучасно! технологи i енеpгoзбеpiгаючoгo об-ладнання дозволяе забезпечити ефективну i рацюна-льну переробку сировини, проводити наукoвi досль дження в цiй галузi, з метою розширення асортименту пpoдуктiв функцioнальнoгo призначення.
Перспективи подальших дослгджень. Пoдальшi дослвдження будуть спpямoванi на визначення показ-ник1в якoстi та безпеки продукту отриманого за вдос-коналеною технолопею.
References
Bozhko, N.V., Pasichniy, V.M., & Bordunova, V.V.
(2016). Meat-containing cooked sausage containing
the meat of a duck. Scientific Messenger LNUVMBT
named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(68), 143-146. doi: 10.15421/nvlvet6829.
Cherevko, A.Y., Holovko, N.P., Polevych, V.V.., Chuiko, L.O., Serik, M.L., & Holovko, T.M. (2010). Vykorystannia produktiv pererobky kharchovoi kistky u tekhnolohii produktiv spetsialnoho pryznachennia. Kharkiv: NTU "KhPI" (in Ukrainian).
Fajvishevs'kij, M.L. (1997). Ispol'zovanie mineral'noj chasti kosti ubojnyh zhivotnyh v produktah lechebno-profilakticheskogo naznachenija. Dokl. Ros akad. s.-h nauk, 3, 40-44 (in Russian).
Fajvishevskij, M.L. (2012). Pererabotka nepishhevyh othodov mjasopererabatyvajushhih predprijatij. Mjasnye tehnologii, 3, 42-45 (in Russian).
Fajvishevskij, M.L. (2013). Metody pererabotki pishhevoj kosti. Mjasnye tehnologii, 11, 52-55 (in Russian).
Fajvishevskij, M.L., Pashhenko, L.P., & Lisina, T.N. (2008). Prespektivy ispol'zovanija kosti ubojnyh zhivotnyh. Mjasnaja industrija, 6, 57-59 (in Russian).
Ianovych, V.P., & Kupchuk, I.M. (2014). Obhruntuvannia tekhnolohii ta obladnannia dlia vyrobnytstva kistkovoho boroshna. Zb. nauk. pr. Vinnytskoho NAU Seriia: tekhnichni nauky, 1(84), 177-181. http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpvnutn_2014_1_28 (in Ukrainian).
Kryzhska, T. (2017). Research of efficiency of use of bacterial preparations on the quality characteristics of delicatessen products. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(75), 7680. doi: 10.15421/nvlvet7515.
Litvinova, E.V. (2004). Pashtety dlja funkcional'nogo pitanija. Mjasnaja industrija, 5, 25-26 (in Russian).
Tishkina, N.M., Lieshchova, M.O., & Iesina, E.V. (2018). Microstructural analysis of the quality of forcemeat in smoked sausages. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(83), 268-273. doi: 10.15421/nvlvet8353.
Ukrainets, A., Pasichnyi, V., Shvedyuk, D., Matsuk, Y. (2017). Investigation of proteolysis ability of functional destinated minced half-finished meat products. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(75), 129-133. doi: 10.15421/nvlvet7526.
Volik, V.G., Ismailova, D.Ju., & Erohina, O.N. (2011). Jeffektivnoe ispol'zovanie vtorichnogo syr'ja, polu-chaemogo pri pererabotke pticy. Ptica i pticeprodukty, 3, 16-20. http://webpticeprom.ru/download/articles/ 24.01.2012.pdf (in Russian).
