CC BY
91
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9232 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:616-001.5: 636.7
Application of means of stimulation of regenerative osteogenesis for complex treatment of dogs with fractures of the limb bones
V.S. Dmitrijev, N.M. Khomyn
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 26.10.2018 Received in revised form
27.11.2018 Accepted 28.11.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-894-17-12 E-mail: nadiakhomyn@ukr.net
Dmitrijev, V.S., & Khomyn, N.M. (2018). Application of means of stimulation of regenerative osteogenesis for complex treatment of dogs with fractures of the limb bones. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 156-160. doi: 10.32718/nvlvet9232
The article deals with the issues of the prevalence of fractures in dogs and the methods of treatment of orthopedic diseased animals. It is known that the fractures of the limb bones in them constitute a significant proportion of other surgical diseases. Bone defects occur, for the most part, during injury, removal of bone tumors, etc. Treatment is known to consist in the repositioning and immobilization (consolidation) of bone fractures. There are a number of methods of surgical treatment of injured dogs, including osteosynthesis, which have certain advantages and disadvantages. It is important in treating dogs for fractures to ensure maximum immobilization of the ends of the bones, preventing complications in the form of osteomyelitis, as well as stimulation of osteogenic regeneration. Only such conditions are optimal for the early appearance of regenerates between bony extremities, rapid compensation of acute peripheral blood supply disorders, reduction of traumatic edema, etc. In order to provide resistance to bending, twisting, tension preference are given by the compression technique of extracorporeal deeper osteosynthesis, which creates optimal conditions for healing fractures. Bones are known to actively participate in the metabolic processes of the body, are the main depot of minerals - crystals of hydroxylapatite and amorphous calcium phosphate, which is a labile reserve of calcium and phosphorus ions. To accelerate the regenerative processes of bone fractures, the replacement of bone defects with mineral composite materials is used, which is widely used to replace bone defects and stimulate osteogenic regeneration.
Key words: dogs, osteosynthesis, reparative osteogenesis, plates, treatment, fractures.
Застосування 3aco6iB стимуляцш регенеративного остеогенезу за комплексного лжування собак з переломами ккток кшщвок
В.С. Дми^ев, Н.М. Хомин
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно'1' медицини i бiотeхнологii iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Украша
У статтг висвгтлет питання стосовно поширеностг фрактур у собак та методгв лгкування ортопедично хворих тварин. Bi-домо, що переломи тсток тнщвок у них складають вагому частку серед тших хiрургiчних захворювань. Дефекти меток виника-ють, здебтьшого, тд час травмування, видалення пухлин тсток, тощо. Л^вання, як вiдомо, полягае у репозиц та iммобiлiзацii (консолiдацii) тсткових вiдламкiв. 1снуе низка мeтодiв оперативного л^вання травмованих собак, зокрема остеосинтезу, як мають окрeмi переваги та недолти. Важливим у л^ванж собак за фрактур е забезпечення максимального знерухомлення тнщв тсток, запобкання ускладненням у виглядi остeомiелiту, а також стимулящя остеогенног регенерацп. Ттьки так умови е опти-мальними для ранньог появи рeгeнeратiв мiж тстковими ктцями, швидког компенсацп гострих порушень перифершного кровопо-стачання, зменшення травматичного набряку тощо. З метою забезпечення стiйкостi щодо навантажень на вигин, скручування, розтягу, перевагу вiддають компресшнш методиц екстракортикального заглиблюючого остеосинтезу, який створюе оптимальн умови для загоювання пeрeломiв. Юстки, як вiдомо, приймають активну участь у мeтаболiчних процесах оргатзму, е основним депо мтеральних речовин - кристалiв гiдроксилапатиту та аморфного фосфату кальщю, який е лабтьним резервом ютв кальцю та фосфору. Для стимуляцп утворення тстковогмозолi за пeрeломiв тсток у собак застосовують замщення тсткових дeфeктiв
мтеральними композитними Mamepianauu, нанесення на поверхню перелому фiбринового гелю, використання фiзuчнuх Memodie оптитзацп остеорепараци та фармаколог1чног корекци репаративного остеогенезу.
Ключовi слова: собаки, остеосинтез, репаративний остеогенез, пластини, л^вання, переломи.
Травматизм др1бних домашшх тварин, особливо в умовах мегаполюу становить близько 50% ввд ycieï х1рурпчно1 патологи (Petrenko and Korzh, 2000; Dmitrijev, 2018), а серед травматичних пошоджень переломи кicток складають майже 45%. Найчаcтiше переломи исток у собак рееструють у вщ до одного року та у старих тварин, у яких шсткова тканина втрачае гнyчкicть i мщшсть (Petrenko, 2002). Лiкy-вання ортопедично хворих тварин являе собою досить складну проблему, пов'язану з виникненням усклад-нень, особливо у шсляоперацшний перiод. Вщомо, що конcолiдацiя фрактури - складний бiологiчний поцес, який проходить низку послщовних cтадiй i завершуеться формуванням у зонi перелому кicтковоï тканини (Ir'janov and Silant'eva, 2007). Репаративний остеогенез залежить вiд окремих факторiв загального i мicцевого характеру i завершуеться повним вщнов-ленням шстково1 тканини у випадку неускладненого перебпу. Найбiльш розповсюдженою причиною ускладнень тд час лiкyвання собак з переломами е нестабшьшсть к1сткових вiдламкiв за 1х iммобiлiзацiï (Martel' et al., 2012). Переломи завжди супроводжу-ються пошкодженням оточуючих м'яких тканин, порушенням мiкроциркyляторних i нейротрофiчних процеciв, як клiнiчно проявляються запаленням, що сповшьнюють процес консолвдацп фрактури (Pustovit, 2007).
Важливого значения за травмування тканин при переломах исток набувають метаболiчнi вщхилення. Так, ввдразу пicля перелому в тканинах посилюються катаболiчнi процеси, а у дшянщ перелому - метаболь чнi перетворення. Крiм того в оргаиiзмi травмованоï тварини cпоcтерiгають змши на клiтинномy, гуморальному, мшроциркуляторному рiвнi та на рiвнi бшко-вого i вуглеводного обмiнiв (Omel'chuk and Brusko, 1996).
Уражена шсткова тканина школи втрачае cтiйкicть до мехашчних навантажень, пiддаетьcя розшаруван-ню, мiкропереломам, як1 частково компенсуються шстковими регенератами (Nunamaker, 2002; Beck, 2004).
У гуманнш та ветеринарнiй медицинi для лшу-вання переломiв к1сток, особливо складних, затосо-вують остеосинтез, який проводять екстракартикаль-но, iнтрамедyлярно та черезшстково (Babosha et al., 2001).
Методи остеосинтезу розширюють можливоcтi та пвдвищують точнicть вiдкритоï репозицп вiдламкiв при переломах та дають можливicть значно пвдвищи-ти cтiйкicть iммобiлiзацiï шляхом з'еднання кiнцiв вiдламкiв за допомогою фiкcаторiв з металу та шших матерiалiв (Petrenko et al., 2004).
Однак ввдкрита репозицiя та з'еднання вщламшв фiкcаторами за вciх видiв остеосинтезу збiльшyе важ-кicть ушкодження к1стки та навколишнiх м'яких тканин i спричиняе, таким чином, додатковi порушення 1'хнього кровопостачання (Petrenko et al., 2004).
Серед методiв остеосинтезу доцшьно видiлити за-глиблюючий остеосинтез, який здiйcнюють, зокрема рiзними нак1стковими фiкcаторами. Вiн забезпечуе високу cтiйкicть з'еднаиия к1сткових ввдламшв шд час операцiï за рахунок силових взаемодш на ввдламки, як1 направлен проти дiючих на них змiщyючих сил (Rolik, 1997).
Екстракортикальний остеосинтез забезпечуе дос-татню мiцнicть фшсаци шляхом накладання на дiлян-ку перелому пластини, яку моделюють за формою рельефу шстки та забезпечують найменше наванта-ження на вигин. Вигин пластини обов'язково мае бути плавним, без купв. Шсля репозицiï вiдламкiв шнщ пластини мають спиралися на шстку, а середина вiдcтyпати вiд œï в зонi перелому на 2-3 мм. Якщо дiафiз к1сток ледь ув^нутий, пластина мае залишатися прямою або дещо вигнутою (Petrenko, 2000).
Методики накюткового остеосинтезу залежно ввд величини й напрямку cиловоï дп фiкcаторiв на вiдла-мки подшяють на компреciйнi та некомпреciйнi (Ilizarov et al., 1979).
Компреciйнi методики заглиблюючого остеосинтезу дозволяють за рахунок стиснення кiнцiв кicтко-вих ввдламшв або притискування до ïхньоï поверхнi пластин за допомогою гвинпв значно п1двищити cтiйкicть з'еднання шнщв к1стки та створити такий запас ïхньоï cтабiльноcтi, який дозволить при дп на них змiщyючих сил зберегти пicля операцiï знерухом-лення. Тiльки так1 методики компреciйного остеосинтезу можуть забезпечити оптимальнi мехашчш умови для ранньоï повноï компенсацп мicцевих циркулятор-них порушень i формування мiж вiдламками первин-ного шсткового зрощення (Smurna, 2005).
Компресшний остеосинтез виконують за допомогою гвинлв, жорстких пластин або блокуючих iнтра-медулярних шпиць з гвинтовим обладнанням, присто-сованими для створення мiжвiдламковоï компреciï (Shacker and Tajl, 2000).
Протягом останшх рокiв при лшуванш переломiв к1сток використовують методи стаб№ного компре-ciйного остеосинтезу, що дозволяе активш рухи в найближчих до мюця перелому суглобах в1дразу шсля операцп (Bockstahler et al., 2004).
Необхвдно враховувати значну cкладнicть i варiа-бельнicть cиловоï дiï металоконструкцш на кicткy (Shacker and Tajl, 2000). Постшна компреciя метало-конструкцш у стиснених дiлянках к1стки призводить до появи пружно-в'язких деформацiй, яш поступово знижують силу компреciï, cтвореноï на операцiйномy cтолi. Крiм того, в дшянках контакту металоконстру-кцш iз вiдламками кicтки виникае концентращя на-пруг, якi, п1д дiею змiщyючих сил можуть зростати та школи викликати деформацiю кicтковоï тканини, знижуючи cтiйкicть фiкcацiï вiдламкiв (Cherkes-Zade et al., 1990).
Пicля операцп збертати cтiйкicть з'еднання вiдла-мшв можна лише методом зниження дп змiщyючих
сил. Ранш активш рухи та функцюнальне наванта-ження викликають надшрш зм1щуюч1 зусилля, як1 руйнують шсткову тканину та знижують стшшсть з'еднання ввдламшв, на меж1 яких виникае рухливють, що призводить до вторинно! травматизаци та активь заци як резорбцп к1сткн у дшяшц перелому, так i на мгсщ прилягання фiксатора. Такi процеси призводить до затримки формування шстково! мозолi (Smuma, 2005). Ведомо, що недолiком оперативного методу л^вання е операцiйна травма. Не дивлячись на дося-гнення асептики та антисептики, небезпека шфшу-вання дiлянки перелому з наступним розвитком осте-омiелiту достатньо висока, що також сприяе затримцi регенеративних процеав (Smuma, 2005).
Некомпресiйний остеосинтез здшснюють за допомогою пластин, яш не пристосованi для створення мгжфрагментарного тиску, а також ус види остеосинтезу заглиблюючими фшсаторами, виконаного техш-чно невiрно. При цьому досягаеться лише обмеження рухливосп, але не забезпечення стшко! стабшьно! фшсацд (Korzh et al., 2003).
За некомпресшного остеосинтезу загоення пере-ломiв вiдбуваеться завжди в умовах нестшко! фiксацi! шляхом вторинного шсткового зрощення. Виражена рухливiсть на меж1 кiсткових кiнцiв та у дшянках дотику металоконструкцiй iз вщламками призводить до вторинних циркуляторних порушень, яш викликають резорбцш i подальше зниження стiйкостi з'еднання вщламшв, що сприяе сповшьненню репаративного остеогенезу та збшьшенню перiоду одужання (Korzh et al., 2003; Jаgnikov, 2010; Marsell and Tinhorn, 2011).
Встановлено, що для формування первинного шсткового зрощення оптимальш умови забезпечуються тiльки за повного тiсного контакту мiж рановими поверхнями вщламшв, стабшьно! фжсацш та усунен-ня гострих циркуляторних порушень у дiлянцi ушко-дження (Stecula and Veklich, 2003; Shvec et al., 2011).
Вщомо, що виконуючи опорну та захисну функцш, кустки приймають активну участь у метаболiчних процесах органiзму, е основним депо мшеральних речовин - кристалiв пдроксилапатиту та аморфного фосфату кальцш, який е лабiльним резервом юшв кальцш та фосфору (Omel'chuk and Brusko, 1996; Arsen'ev and Saratovskaja, 2002; Korzh et al., 2003). Вщомо, що здатнiсть учасп мшерально! складово! кустки в метаболiчних процесах iз вiком поступово зменшуеться, що сприяе порушенню гомеостазу мшеральних речовин в органiзмi (Niles et al., 1973; Orlovskij et al., 1993).
При утворенш шсткових дефекпв у результатi ви-далення пухлин (Ivchenko and Golovchenko, 2000) або дефекпв травматичного генезу (Korzh et al., 1995) для репаративного остеогенезу необхщш юни кальцiю та фосфору, яш поповнюються за рахунок юшв кальцш та фосфору кровь Це призводить до зниження !хнього рiвня у кровi та до зменшення у кiстковiй тканинi (Gruntovskij and Malyshkina, 1999). Тому важливо не тшьки вщновити функцш уражено! шншвки, але й поповнити дефiцит кальцш та фосфору в оргашзм^ використовуючи матерiал, аналогiчний мiнеральнiй речовинi шстки (Krys-Puhach et al., 2000). Такою ре-
човиною е матерiали бюлопчного походження, а саме аутогеннi, алогенш, ксеногеннi iмплантати й транс-плантати, формалiзована к1сткова тканина (Filippenko et al., 2002; Smurna, 2005).
Для прискорення регенеративних процесiв за переломiв к1сток застосовують замiщення к1сткових дефекпв мiнеральними композитними матерiалами як iмпортного, так i вiтчизняного виробництва. З шею метою широко використовують пдроксилапатитну керамiку композитний остеотропний матерiал, а також фiзичнi методи стимуляцil репаративного остеогенезу та фармаколопчну корекц1ю регенеративних процеав, як1 слугують засобом прискорення консолвдацп к1сткових в1дламк1в та скорочення перiоду лiкування ортопедично хворих собак.
Стимуляцil репаративного остеогенезу досягають шляхом застосування фiбринового гелю, який нано-сять на дшянуку перелому у виглядi тромбiно-активовано! аутологiчноl плазми кровi на початкових етапах полiмеризацil фiбрину. Застосування фiбрино-вого гелю забезпечуе регенерацiю шсток за рахунок активацil ендоостально! репарацп, що сприяе приско-ренню !х консолiдацil (Rublenko et al., 2015).
Встановлена позитивна динамiка перебiгу остеорепараци закритих переломiв к1сток у собак iз використанням сумiшi наноаквахелатiв металiв за рiзних методiв остеосинтезу i способiв !х застосування. Незалежно в1д методу фiксацil к1сткових уламк1в пероральне застосування сумiшi наноаквахелатiв металiв Mg, Co, Cu, Zn, Ag сприяе iнтенсифiкацil репаративного остеогенезу ще на стадп формувння м'яко! сполучнотканинно! мозол^ що сприяе скороченню перiоду лшування. Можливе пероральне, мiсцево-аплiкацiйне иа перорально-аплiкацiйне застосування наноаквахелатiв металiв, однак за лiкування фрактурно! хвороби у випадку закритих переломiв без змщення найбiльш ефективним е перорально-аплiкацiйний метод (Teliatnikov, 2013; Teliatnykov, 2017).
Отже, актуальною е проблема забезпечення належного зрощення переломiв к1сток периферичного скелета у собак з використанням стимулювальних заходiв, серед яких важливим е прискорення репаративного остеогенезу.
Висновки
1. Найбiльш розповсюдженим етюлопчним чинником ускладнень п1д час л^вання собак з переломами к1сток шншвок е нестабiльнiсть к1сткових уламк1в.
2. Серед метсдов остеосинтезу використовують рiзнi методики заглиблюючого остеосинтезу.
3. Для стимуляци остеогенно! регенерацil за переломiв к1сток застосовують замiщення к1сткових дефекпв мiнеральними композитними матерiалами, фiзичнi методи та фармаколопчну корекцш репаративно! остеорегенерацп а для оптимiзацil система гемостазу використовують фiбриновий гель.
Перспективи подальших дослгджень. Досл1дження будуть направленi на вивчення особливостей перебiгу запального процесу за переломiв к1сток кiнцiвок у
собак з метою розробки ефективного методу л1ку-
вання.
References
Arsen'ev, P.A., & Saratovskaja, N.V. (2002). Sintez i issledovanie materialov na osnove gidroksiapatita kal'cija. Biomedicinskie tehnologii, 16, 31-34 (in Russian).
Babosha, V.A., Lobanov, G.V., & Oksimec, V.M. (2001). Perelomy kostej oporno-dvigatel'nogo apparata. Harakteristika, klassifikacija. Ortopedija i travmatologija, 2, 39-42 (in Russian).
Beck, A.L. (2004). In vitro evaluation of regional load bearing in the feline acetabulum (abstract). Proc. Vet. Orthop. Soc., 48.
Bockstahler, B., Levine, D., & Millis, D. (2004). Essential Facts of Osteosintesis in Dogs and Cats: Rehabilitation and Pain Management. Babenhausen, Beate Egner (BE) Vet Verlag, 196-200.
Cherkes-Zade, D.I., Kamenev, Ju.F., & Ulashev, U.U. (1990). Lechenie perelomov kostej pri politravme. Tbilisi (in Russian).
Dmitrijev, V. (2018). Features of dogs treatment at fractures of peripheral skeleton. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(83), 279-281. doi: 10.15421/nvlvet8355.
Filippenko, V.A., Zyman, Z.Z., & Mezencev, V.A. (2002). Ispol'zovanie raznyh vidov gidroksilapatitnoj keramiki dlja plastiki kostej i kostnyh polostej. Ortopedija, travmatologija i protezirovanie, 2, 61-65 (in Russian).
Gruntovskij, G.H., & Malyshkina, S.V. (1999). Gidroksilapatitnaja keramika. Osobennosti vzaimodejstvija s kostnoj tkan'ju. Problemy, dostizhenija i perspektivy razvitija mediko-biologicheskih nauk i prakticheskogo zdravoohranenija (trudy Krymskogo gos. med. un-ta. im. S.I. Georgievskogo), 2, 127-129 (in Russian).
Ilizarov, G.A., Shtin, V.P., & Ledjaev, V.I. (1979). Reparativnaja regeneracija kompaktnoj kosti otlomkov diafiza pri razlichnyh uslo-vijah distrakcionnogo osteosinteza: materialy II sjezda travmatologov-ortopedov SSSR. M., 89-91 (in Russian).
Ir'janov, Ju.M., & Silant'eva, T.A. (2007). Sovremennye predstavlenija o gistologicheskih aspektah reparativnoj regeneracii kostnoj tkani. Kletochnye istochniki reparativnogo osteogeneza. Geterogennost' kletochnoj populjacii v oblasti travmaticheikogo povrezhdenija kosti. Genij ortopedii, 2, 111-116. https://cyberleninka.ru/article/v/sovremennye-predstavleniya-o-gistologicheskih-aspektah-reparativnoy-regeneratsii-kostnoy-tkani-obzor-literatury-kletochnye (in Russian).
Ivchenko, V.K., & Golovchenko, V.V. (2000). Primenenie razlichnyh kostnoplasticheskih materialov pri lechenii opuholevyh i opuholepodobnyh zabolevanij. Problemy osteologii, 3,4, 47-50 (in Russian).
Jagnikov, S.A. (2010). Stabil'no-fukcional'nyj osteosintez v travmatologii, ortopedii i onkoortopedii sobak. M.: Zoomedlit, Koloss Rezhim dostupa: https://books.google.com.ua/books/about/CTa6nflbHO_ $yH^HOHafl.html?id=fUVBkgEACAAJ&redir_esc=y (in Russian).
Korzh, A.A., Deduh, N.V., & Shevchenko, S.D. (1995). Keramoplastika defektov kostej i sustavov (jekspe-rimental'naja aprobacija i klinicheskie aspekty). Ortopedija, travmatologija i protezirovanie, 1, 3-10 (in Russian).
Korzh, N.A., Radchenko, V.A., Kladchenko, L.A., & Malyshkina, S.V. (2003). Implantacionnye materialy i osteogenez. Ortopedija, travmatologija i protezirovanie, 2, 150-158.
https://www.researchgate.net/publication/268424570_Implanta cionnye_materialy_i_osteogenez_Rol_optimizacii_i_stimulacii _v_rekonstrukcii_kosti (in Russian).
Krys-Puhach, A.P., Dubok, V.A., & Luchko, R.V. (2000). Keramichnyi hidroksylapatyt - novyi material dlia kistkovoi plastyky v dytiachii ta pidlitkovii ortopedii. Ortopedyia, travmatolohyia y protezyrovanye, 1, 3035 (in Ukrainian).
Marsell, R., & Tinhorn, T.A. (2011). The biology of fracture healing. Injuru. 42(6), 551-555. doi: 10.1016/j.injury.2011.03.031.
Martel', I.I., Macukatov, F.A., Shigerev, V.M., & Bojchuk, S.P. (2012). Sovremennye predstavlenija obuslovijah konsolidacii perelomov i vozmozhnost' ih obespechenija razlichnymi tipami fmksatorov (obzor literatury). Genij ortopedii, 4, 131-136 (in Russian).
Niles, J.L., Coletti, J.M. Jr, & Wilson, C. (1973). Biomechanical evaluation of bone-porous material interfaces. J Biomed Mater Res., 7(2), 231-251. doi: 10.1002/jbm.820070211.
Nunamaker, D.V. (2002). On Bone and Fracture Treatment in the Horse. Proceedsng of the Annual Conventson of the AAEF. 48, 90-101. http://www.ivis.org/proceedings/AAEP/2002/9101020 00090.PDF.
Omel'chuk, V.P., & Brusko, A.T. (1996). Metabolicheskie izmenenija pri perelomah kostej oporno-dvigatel'noj sistemy. Materialy KhII zizdu travmatolohiv-ortopediv Ukrainy. K., 64-65 (in Russian).
Orlovskij, V.P., Suhanova, G.E., Ezhova, Zh.A., Rodicheva, G.V. (1993). Gidroksiapatitnaja biokeramika. Zhurnal Vsesojuznogo himicheskogo obshhestva im. D.I. Mendeleeva, 683-689 (in Russian).
Petrenko, O.F. (2000). Ekstrakortykalnyi osteosyntez u dribnykh tvaryn. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 4, 34-35 (in Ukrainian).
Petrenko, O.F. (2002). Osoblyvosti perelomiv i osteosyntezu plastynchastykh kistok u sobak i kotiv. Visnyk BDAU. Zbirnyk naukovykh prats. Bila Tserkva, 21, 168-174 (in Ukrainian).
Petrenko, O.F., & Korzh, A.V. (2000). Do pytannia kharakteru ta klasyfikatsii perelomiv kistok u sobak ta kishok u misti Kyievi. Visnyk BDAU. Zbirnyk naukovykh prats. Bila Tserkva, 13(1), 70-75 (in Ukrainian).
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. iW^Koro, 2018, T 20, № 92
Petrenko, O.F., Borysevych, V.B., & Borysevych, B.V. (2004). Zahoiennia perelomiv kistok u sobak v zviazku z osteosyntezom. Naukovyi visnyk NAU, 75, 16-20 (in Ukrainian).
Pustovit, R.V. (2007). Hemostaz ta yoho korektsiia pry pereomakh trubchastykh kistok u sobak: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kard. vet. nauk: spets. 16.00.05 "Veterynarna khirurhiia". Bila Tserkva, 22 (in Ukrainian).
Rolik, A.V. (1997). Hirurgicheskoe lechenie vnutrisustavnyh perelomov shejki bedrennoj kosti (jeksperi-mental'no-klinicheskoe issledovanie). Dis. dokt. med. nauk. Har'kov, 274 (in Russian).
Rublenko, M.V., Andriiets, V.H., Semeniak, S.A., & Ulianchych, N.V. (2015). Vykorystania kompozytnykh materialiv za perelomiv trubchastykh kistok u tvaryn. Bila Tserkva, TOV "Bilotserkivdruk", 86 (in Ukrainian).
Shacker, J., & Tajl, M. (2000). Racional'noe operativnoe lechenie perelomov. Berlin Heidelberg New-York London Paris Tokyo, 99-143 (in Russian).
Shvec, A.I., Samojlenko, A.A., & Ivchenko, D.V. (2011). Lechenie perelomov dlinnyh kostej s kostnym
defektom. Travma. 12(2), 95-98 Rezhim dostupa: http://www.mif-ua.c0m/archive/article/21740 (in Russian).
Smurna, O.V. (2005). Naiblyzhchi ta viddaleni pisliaoperatsiini uskladnennia pry likuvanni perelomiv ploskykh kistok u sobak ta kotiv. Materialy konf. prof.-vykl. skladu i aspirantiv Navch.-nauk. in-tu vet. medytsyny, yakosti i bezpeky produktsii APK: Tezy dop. K., 77 (in Ukrainian).
Stecula, V.I., & Veklich, V.V. (2003). Osnovy upravljaemogo chreskostnogo osteosinteza. M.: Medicina, 31-36 (in Russian).
Teliatnikov, A.V. (2013). Poshyrennia perelomiv kistok u sobak. Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny: Zb. nauk. prats. 11(101), 149-153. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvvm_2013_11_42 (in Ukrainian).
Teliatnykov, A.V. (2017). Zastosusannia nanochastok Mg, Fe, Co, Cu, Zn, Ag za perelomiv kistok ta yikh usklad-nen u sobak: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia dokt. vet. nauk: spets. 16.00.05 "Veterynarna khirurhiia". Bila Tserkva, 35 (in Ukrainian).
