CC BY
16
Статична помилка регулювання напруги вiд однieí i rid ж величини обу-рення i3 збiльшенням попереднього навантаження генератора збшьшуеться як внаслiдок зменшення коефщенйв кз, кзз, так i у зв'язку i3 збiльшенням коефь щештв посилення системи регулювання напруги за обуренням у, узз, упз, а¡, а2.
Висновки. Потрiбна точнiсть стабiлiзацií напруги генераторов змiнного струму забезпечуеться вiдповiдним вибором величини коефщента посилення регулятора кр. При цьому варто мати на увазi, що з пiдвищенням точностi системи регулювання напруги запас ii стшкосп зменшиться. Тому в разi збшьшен-ня коефiцieнта посилення регулятора напруги потрiбно передбачати i заходи щодо пiдвищення запасу стiйкостi системи регулювання.
Лггература
1. Толстов А.А. Устройство и эксплуатация судовых синхронных генераторов : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов морск. спец.] / А. А. Толстов. - Одесса : Изд-во ОНМА, 2006. - 150 с.
2. Баранов А.П. Моделирование судового электрооборудования и средств автоматизации : учебник [для студ. ВУЗов] / А.П. Баранов, М.М. Раимов. - СПб. : Изд-во "Элмор", 1997. - 232 с.
3. Мелинский Г.А. Устойчивость энергосистем / Г.А. Мелинский, Г.В. Меркурьев. - Кн. 1. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.cpk-energo.ru/metod/u1/mm1.pdf
4. Вольдек А.И. Электрические машины. Машины переменного тока : учебник [для студ. ВУЗов] / А.И. Вольдек, В.В. Попов. - СПб. : Изд-во "Питер", 2010. - 350 с.
Наговский Д.А., Дощенко Г.Г. Проблемы автоматического регулирования напряжения судовых синхронных генераторов
Исследованы проблемы управления судовыми генераторами в переходных режимах. Рассмотрены существующие системы генерации напряжения и регуляторы. Наглядно приведены судовой синхронный генератор как объект классической теории автоматического управления, его принципиальная схема и модель в пакете программ Simu-link Matlab, а также структурная схема системы регулирования напряжения переменного тока. Показаны закономерности процесса управления напряжением синхронных генераторов и даны рекомендации относительно соотношения "точность регулирования/устойчивость" .
Nagovskyy D.A., Doschenko G.G. Some Problems of Automatic Voltage Regulation of Ship Synchronous Generators
The problems of managing ship generators in transient conditions are studied. The existing voltage generation systems and regulators are examined. The ship synchronous generator as an object of classic automatic control theory, its basic scheme and model in Simulink Mat-lab software package, and block diagram of the AC voltage regulation are described. Some regularities of control voltage synchronous generators and recommendations concerning the relationship between "regulation accuracy/stability" are shown.
Keywords: voltage generation systems, ship synchronous generator, Simulink Matlab software package, regulator.
УДК 630.375.1 Доц. 1.М. Рудько, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОТРЕБА I ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ Л1СОЗАГОТ1ВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГ1Й З ВИКОРИСТАННЯМ КАНАТНИХ ДОР1Г Л1СОПРОМИСЛОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Охарактеризовано переваги та недолши використання тдвюннх канатних установок для виконання трелювально-транспортних операцш у процес люозагойвл^ Про-аналiзовано нормативна базу та досвщ розроблення i виготовлення канатних транспортних засобiв на втизняннх галузевих тдприемствах. Зазначено передумови та обгрун-
товано потребу впровадження лiсозаготiвельних технологий на баш канатних дорiг ль сопромислового призначення. Вiдзначено потребу розроблення галузевих норматив, якi регламентували б процеси проектування, виготовлення, випробування, монтажу та експлуатування пiдвiсних канатних установок.
Ключовг слова: люозаготшельш технологи, трелювання та транспортування дере-вини, канатнi дороги люопромислового призначення.
Стан проблеми. Пiдвiснi канатш установки (ПКУ) лiсопромислового призначення е одним з найефективнiших засобiв мехашзацц трелювально-тран-спортних лiсозаготiвельних операцiй i за показниками питомих енерговитрат та матерiаломiсткiстю значно випереджують iншi аналопчш машини. Тому транспортування лiсоматерiалiв у пiдвiшеному чи напiвпiдвiшеному положениях iз застосуванням ПКУ широко використовують у багатьох промислово розвине-них крашах свiту.
В УкраМ нормативними документами свого часу було передбачене впровадження перспективних технологш розроблення лiсосiк та прiоритетне використання повiтряно-трелювальних мобiльних i стацiонарних ПКУ [1, 2]. Зокрема було заплановане поступове замщення засобiв трелювання у структурi технологiчних процес1в лiсозаготiвельноí галузi зi збiльшениям питомо! частки транспортовано! канатними системами деревини вiд 3 до 35 % [2]. Водночас було розроблено й структуру видатюв для придбання нових машин: 50 % - за ра-хунок державних капiталовкладень, видшених, в основному, державним лко-господарським шдприемствам (однак тiльки для лiсогосподарськоí техшки); 35 % - за рахунок шльгових цiльових кредитiв акцiонерним i приватним лкоза-готiвельним пiдприемствам; 15 % - за рахунок шоземних ^естицш у спiльнi та вичизняш лiсозаготiвельнi пiдприемства. Впровадження лiсозаготiвельних технологш на базi канатних установок було визначене прюритетним також у державних Цльових програмах [3, 4]. При цьому було закладено вiдповiдне фь нансування Державним агентством лiсових ресурав Украши та Мiнiстерством аграрно! политики та продовольства Украши, зокрема й за рахунок державних централiзованих каштальних вкладень.
Виклад основного матерiалу. Засоби мехашзацп трелювання i первин-ного транспортування деревини мають вiдповiдати сучасному технiчному рiв-ню лiсозаготiвельного виробництва й бути максимально пристосованими до природного середовища, в якому !'х експлуатують.
Пiд час виконання лкозагопвельних робiт в Украíнi тепер широко вико-ристовують гусеничнi трелювальнi трактори та колiснi трактори середньо! по-тужностi. Застосування тако! тракторно! техшки на гiрських схилах зумовлюе пошкодження пiдросту (до 70-80 %), створюе реальш передумови для ерозií Грунту, чим завдае значно! шкоди лковому середовищу. У пiдсумку схили на 15-20 роюв втрачають захисний покрив, а зруйнована природна структура Грунту сприяе iстотному зниженню водорегулювальних i Грунтозахисних властивос-тей лкових насаджень. Нове поколiния лiсу в таких умовах формуеться зазви-чай менш продуктивним (на 1-2 боштети нижчим). Навiть незначне руйнування засобами наземного транспорту тонкого шару скельного Грунту в горах (мате-ринсько! основи товщиною 10 - 20 см) призводить до його змивання зливовими дощами й паводками, утворення селевих потокiв, забруднення водосток1в i во-
дойм, знищення pослинностi тa живиx оpгaнiзмiв. О^ш того, знaчнy шкоду фунтовому поживу зaвдaють землеpийно-тpaнспоpтнi мaшини нa етaпi пpок-лaдaння меpеж постiйниx i тимчaсовиx лiсовиx доpiг (у деякж випaдкax вини-кae потpебa у пеpемiщеннi 3 - S м3 фунту з pозpaxyнкy m l м3 тpaнспоpтовa-но1' деpевини) тa безпосеpедньо тpaктоpнa теxнiкa шд чaс тpелювaния деpевини (в о^емж випaдкax pоботa гyсеничниx тpaктоpiв спpияe винесенню з l га пло-шд тсосгки lSC - SCC м3 фунту, для пpиpодного вiдновлення якого необxiдно не менш як lSC - SCC роюв ).
1снують й ктотш обмеження щодо зaстосyвaния тpaктоpноï тетки нa пологиx, спaдистиx тa стpiмкиx сxилax (зa винятком спецiaльниx тpaнспоpтниx зaсобiв, в експлyaтaцiйнiй докyментaцiï якж зaзнaчено rnmi пapaметpи). Гусе-ничш тpелювaльнi тpaктоpи pекомендовaно експлyaтyвaти влггку в сyxy погоду нa дiлянкax шляку з поздовжшм укилом до 2So, a взимку тa шд чaс неспpиятли-виx погодниx умов - до 1So. Колкш тpaктоpи pекомендовaно експлyaтyвaти нa пiдйомax, яш не пеpевищyють 7o, тa m спyскax, ят не пеpевищyють 17o (влГтку в сyxy погоду) чи 13o (взимку тa шд чaс неспpиятливиx погодниx умов). Ha стpiмкiшиx сxилax yнaслiдок можливо!' втpaти спйкосп тpaнспоpтниx зaсобiв ïx експлyaтyвaния e небезпечним [S]. Тaкож встaновлено, що зГ збшьшенням стpiмкостi сxилy до 1 So пpодyктивнiсть тpелювaння лiсомaтеpiaлiв тpaктоpaми знижyeться в l,S-3 paa^ поpiвияно з pоботою нa piвниннiй мкцевосп [б].
Знaчно ефектившшим в yтpyднениx yмовax експлyaтaцiï, нaсaмпеpед у гipськиx pегiонax тa нa пеpезволожениx чи зaболочениx дiлянкax мкцевосп, e зaстосyвaння кaнaтниx доpiг лiсопpомислового пpизнaчення. Це, пеpедyсiм, можнa пояснити тим, що опip pyxy вaнтaжноï кapетки по несному кaнaтy yCTa-новки зшчно менший, шж у гусеничн^ чи колiсниx тpaктоpiв. Влaснa мaсa py-xомиx чaстин yстaтковaння ^mram yстaновок (кapетки i кaнaтiв) не пеpеви-щye 1S - 2S% вщ мaси тpaнспоpтовaноï деpевини, тода ж як мaсa тpaктоpa су-мipнa з мaсою пaчки лiсомaтеpiaлiв (здебшьшого ïï пеpевищye). Тому питат витpaтa пaльного шд чaс pоботи кaнaтниx систем e невеликою (C,S - C,7 кг /м3 ), знaчно меншою, шж у тpелювaльниx тpaктоpiв (1,1 -2,S кг/м3).
Ввдповщно до теxнологiчниx вимог, кaнaтнi yстaновки дaють змогу пе-pемiщaти вaнтaж у pежимax спyскaния тa пiдiймaння, у гоpизонтaльномy й веp-тикaльномy нaпpямкax; в окpемиx випaдкax ïx зaстосовyють в pолi пеpевaнтa-жyвaльниx зaсобiв нa нaвaнтaжyвaльно-pозвaнтaжyвaльниx пyнктax. Як ^о-мГжш тa aнкеpнi опоpи для кaнaтноï оснaстки викоpистовyють о^емГ деpевa i пнц кaнaтнy осшстку зaзвичaй викоpистовyють повтоpно. Ha умови pоботи пiдвiсниx систем пpaктично не впливaють aтмосфеpнi явищa, зокpемa сшговГ зaмети тощо (вГдповщно вiдпaдae потpебa виконyвaти взимку снiгоочищyвaльнi pоботи). ПКУ усшшно пpaцюють нa висоп пошд 4SÜG м н. p. м., pозpобляючи лкосжи з yxилом мкцевосп 4So i бшьше. Сyчaсними ^штними yстaновкaми тpaнспоpтyють стовбypи тa соpтименти, впpовaджyючи ïx в piзнi теxнологiчнi сxеми лiсозaготiвлi.
У пpоцесi експлyaтyвaння кaнaтниx yстaновок виконують мiнiмaльнy вaнтaжнy pоботy, оскшьки деpевинy тpaнспоpтyють шйбшьш коpотким з мож-
3. Технoлoгiя Ta yстaткyвaння лiсoвирoбничoгo кoмnлексy
23S
ливих шлж^в (для тракторгв здебiльшого трасу збшьшують у 3-4 рази). Вантаж-ний напрямок для канатних дорiг лкопромислового призначення, в основному, скерований на спускання деревини з нагiрного боку мкцевосп (переважна бшь-шiсть канатних установок у Центральнш та Схвднш Gвропi працюють у режимi спускання деревини, хоча конструктивно можуть працювати й у режимi ii ш-дiймання).
Пiд час пiдвiсного, твшдвкного й навiть наземного способов трелюван-ня деревини канатними установками грунт i пiдрiст пошкоджують значно мен-ше, нiж пiд час трелювання деревини гусеничними чи колiсними тракторами. Змивання Грунту пiсля застосування канатних установок е у 5-7 разiв менш ш-тенсивним, нiж пкля використання трелювальних тракторiв. Робота трелюваль-но-транспортних установок сприяе винесенню з 1 га плошд лiсосiки тшьки 20 - 30 м3 Грунту та збереженню до 60 - 70 % шдросту.
Рухоме устатковання ПКУ не перебувае поруч з обслуговуючим персоналом, що е передумовою для створення належних умов пращ робинитв з по-зицш дотримання правил технiки безпеки.
Зважаючи на ус переваги канатного лкопромислового транспорту, дос не вирiшено низку проблем, що ктотно стримують його розвиток в УкраМ. Ефективнiсть роботи канатних установок стрiмко знижуеться зi зменшенням запасу заготовлювано! деревини (наприклад, пiд час поступово!, вибiрковоl чи комбшовано! систем рубок), незважаючи на те, що продуктивнiсть саме транспортного процесу канатно! установки (без формування, причеплення i вдаеп-лення пачки деревини) е бшьшою, а собiвартiсть - меншою, шж тд час трелювання деревини тракторами по прському схилу. Основними причинами тако! невiдповiдностi е неповне використання вантажопвдймальносп транспорту-вально! машини (в експлуатацшних умовах рейсове навантаження не переви-щуе 60 - 80 % ввд номшально! вантажопвдймальносп), значна тривалiсть пере-ходiв робинитв стршкими схилами для формування пачок лiсоматерiалiв та виконання робiтниками шших лiсосiчних операцiй (органiзацiйнi вимушенi перерви в роботГ). Продуктивнiсть шдвкних транспортних установок в окремих випадках обмежуеться продуктивнiстю iнших трелювальних засобiв. Довгодис-танцiйнi установки (довжиною понад 500 - 600 м) дос не оснашенi ефективни-ми пристроями для пiдтягування лiсоматерiалiв до траси канатно! дороги, хоча чимало таких пристроив свого часу було розроблено та апробовано (згiдно з да-ними дослiджень компанп "Wyssen Seilbahnen AG" (Швейцарiя) пiдтягування деревини канатною установкою до п траси знижуе продуктивнiсть транспортного процесу до 80 %).
1стотною, поргвняно зi спорудженням тракторного волоку, залишаеться трудомiсткiсть монтажу i демонтажу канатно!' установки (iнколи до третини ро-бочого циклу), причому частка мехашзовано! працi пiд час виконання цих робiт загалом не перевишуе 10-15 %.
Для вiтчизняних пiдприемств актуальними проблемами е потреба кваль фжованого обслуговуючого персоналу та висока варткть канатних установок (50-500 тис. евро). Зважаючи на кнуючу довговiчнiсть (термш амортизацц 7-
10 ротв), амортизацшш вiдрахування iстотно пiдвищують собiвартiсть процесу трелювання деревини, а дотацп для покриття збиткiв вiтчизнянi шдприемства, якi використовують канатнi дороги лкопромислового призначення, наразi не отримують (економiчну ефективнiсть визначають за прямими витратами). Тому загалом канатнi установки застосовують тшьки у складних природних умовах, де використання iнших транспортних засобiв е економiчно недоцшьним або техшчно (технологiчно) неможливим.
З 1995 р. вiдповiдно до "Нацiональноí програми виробництва техноло-гiчних комплексов машин i устатковання для сiльського господарства, харчово1 та переробно1 промисловостi" (затверджено1 Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши № 536 ввд 16.09.1992 р., у редакцц вiд 08.02.1996 р.) було виконано низку до^дно-конструкторських робiт та випробовувань канатних установок. У рамках зазначено1 програми Львiвський проектно-конструкторський техноло-пчний iнститут "Лкдеревпром" розробив конструкторську документащю на ти-порозмiрний ряд шдвкних канатних транспортних засобгв з довжиною шляху I = 500 -1200 м та вантажошдшмальнктю 2 = 1,6 -3,2 т. Вдарите акцюнерне товариство "Ходоргвполкрафмаш" виготовило тальки два дослiднi зразки канатних установок [7]. Урешта-решт втизняш машинобудiвнi пiдприемства не от-римали замовлень для серiйного виготовлення трелювально-транспортних канатних установок з технолопчним устаткованням.
Ситуацiю ускладнюе також те, що в Украíнi дос не розроблено нормативов, ят регламентували б процеси проектування, виготовлення, випробуван-ня, монтажу та експлуатування ПКУ. Окремi питання поверхово висвилено в [5, 8], однак цього явно недостатньо. Методичш рекомендацií та стандарти, роз-робленi у 80-х роках ХХ ст. (ГОСТ 17810-72 "Установки канатш шдвкш для т-созаготiвлi. Типи i основнi параметри", ОСТ 13-81-80 "Установки канатнi шдвкш для лкозаготавлг Типи i основнi параметри", МУ 03.13.01-78 "Методичш вказiвки. Установки канатнi пiдвiснi для лкозаготавлг Проектування" тощо) не вщображають сучасних вимог до ПКУ, не е чинними i не можуть повною мь рою бути використаними iнженерами та конструкторами. У процес експлуата-цií ПКУ працюють як вантажш канатнi дороги лiсопромислового призначення й тому потрiбно розробити правила проектування 1х трас (аналогiчно як для ав-томобiльних дорiг загального користування згiдно з ДСТУ Б А.2.4-29:2008. Ав-томобiльнi дороги. Земляне полотно i дорожнiй одяг. Робочi креслення). Роз-глядувану проблематику доцшьно було б вирiшувати шляхом поеднання зусиль замовника (iнвестора) та потенщалу науково-виробничого пiдприемства зi залу-ченням (за потреби) як партнера та консультанта вищого навчального закладу.
Висновки та пропозицп. Велика вартiсть освоения гiрських лiсiв приз-водить до того, що в багатьох крашах свиу íх вважають умовно недоступними для експлуатацií (близько 30 % лкш у США, 25 % - у Норвегп тощо). У нашш державi гiрськi райони також е недостатньо освоеними, мережа автомобшьних дорiг i залiзниць розвинена слабо (шдльнкть лiсових дорiг у Карпатському реп-онi у 3-7 разiв менша, нiж у крашах Захвдно!' i Центрально!' бвропи). Тому зас-тосування канатних дорiг лiсопромислового призначення ктотно пiдвищило б ефективнiсть виконання лiсозаготiвельних робiт (у крашах, де добре розвине-
ний канатний лкопромисловий транспорт, наприклад в Австрц та Швейцарií, експлуатацiею не охоплено тiльки 5-10 % гiрських лiсiв).
В Украíнi за рiчного приросту запаав деревини близько 35 млн м3 заго-товляють ввд усiх видiв рубок у середньому 13 -16 млн м3 (приблизно 40 - 45 %), зокрема й через експлуатацiйну недоступнкть окремих лiсових ма-сивш (прсью, заболоченi тощо). Застосування ПКУ дасть змогу збшьшити час-тку експлуатацшних лiсових масивiв до 90-95 % та заготовляти понад 60-80 % рiчного приросту деревини ф збереженням водоохоронних, водорегулюваль-них, Грунтозахисних та шших властивостей лку). Окрiм того, застосування ПКУ дасть змогу заготовляти щороку бiльше деревини з ц мiнiмальними втра-тами, завдаючи при цьому значно меншо! шкоди довкшлю (на 1 га площi Швейцарських Альп заготовляють у 2,5-3 рази бшьше деревини, нiж на 1 га плошд Украшських Карпат, але внаслiдок застосування сучасних техиологiй за-подяна природi шкода е на порядок меншою).
Сучаснi тенденцií розвитку канатного лкозагопвельного транспорту, питома вага якого в крашах Захiдноí i Центрально! бвропи, порiвияно з 80-ми роками ХХ ст., зросла ввд 2 до 10 %, свщчать про беззаперечну перспективнiсть використання шдвкних систем. Частка деревини, заготовлено! за допомогою ПКУ в УкраЫ, становить 1-3 % (фактично менше). Тому подальшi розроблення та впровадження канатних установок мають важливе значення для шдвищення ефективностi застосування лiсозаготiвельноí техшки у вiтчизияних природно-виробничих умовах. Зважаючи на обсяги лiсозаготiвлi та експлуатащйну про-дуктивнiсть, в УкраМ щороку мае працювати не менше як 50-100 канатних до-рк лiсопромислового призначення. Проте широке високопродуктивне викорис-тання сучасно! техиiки та технологи буде можливим тiльки тсля створення на-лежно! лiсовоí шфраструктури, передусiм добре розвинено! мережi лкових ав-томобшьних дорiг.
Лiтература
1. Закон Украши "Про мораторий на проведення суцшьних рубок на прських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регiону" / Прийнятий Верховною Радою Украши 10.02.2000 р., № 1436-111 // Вщомост Верховно! Ради Украши. - [В редакци ввд 18-11-2012]. -2000. - № 13 ввд 31.03.2000 р. - С. 99.
2. Програма будiвництва лiсових дорiг i впровадження природозберк'аючих технологий лiсозаготiвель у гiрських умовах Закарпаття / Затверджена постановою Кабинету Мiнiстрiв Украши вiд 23.04.1999 р., № 670 // Офщшний вюник Украши. - [Втратила чиннiсть 21-08-2003]. - 1999. - № 17 ввд 14.05.1999 р. - С. 54.
3. Державна програма "Жси Украши" на 2002...2015 роки / Затверджена постановою Кабшету Мшютргв Украши вщ 29.04.2002 р., № 581 // Офщшний вюник Украши. - [Втратила чиншсть 28-09-2009]. - 2002. - № 18 вiд 17.05.2002 р. - С. 113.
4. Державна цшьова програма "Люи Украши" на 2010.2015 роки / Затверджена постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 16.09. 2009 р., № 977 // Офщшний вюник Украши. -[В редакци ввд 02-11-2012]. - 2009. - № 72 ввд 28.09.2009 р. - С. 5.
5. Данилов В В. Правила охорони пращ для пращвниюв люового господарства та люово! промисловостi: НПАОП 02.0-1.04-05 / В.В. Данилов, С.П. 1рюпенко, М.С. Полончук та ш. // Затверджено наказом Державного комитету Украши з нагляду за охороною працi вiд 13.07.2005 р., № 119. - [В редакци вiд 27-11-2007]. - К. : Вид-во "Вiдлуння", 2005. - 458 с. -(Нормативно-правовий акт з питань охорони працi).
6. Ливанов А.П. Эксплуатация горных лесов / А.П. Ливанов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 224 с.
7. Шибунько С. HoBi технологи на схилах Карпат / Стефанiя Шибунько. - Л^в : Вид-во Всеукрашсько!' галузево'1 газети "Деревообробник". - 05.11.2007 р., № 20 (182). - С. 2.
8. Рекомендаци i3 застосування мoбiльних канатних лiсoтранспoртних установок на гiрськiй тсозагштвш / Украшський наук.-досл. ш-т прського лiсiвництва iM. П.С. Пастернака // Затверджеш Hаукoвo-технiчнoю радою Держкoмлiсгoспу Украши, прот. № 2 вiд 30.10.2006 р. -1вано-Франювськ : Вид-во УкрНДЫрлю, 2006. - 36 с.
Рудько И.М. Необходимость и предпосылки внедрения лесозаготовительных технологий с использованием канатных дорог лесопромышленного назначения
Охарактеризованы преимущества и недостатки использования подвесных канатных установок для выполнения трелевочно-транспортных операций в процессе лесозаготовок. Проанализирована нормативная база, опыт разработки и изготовления канатных транспортных средств на отечественных отраслевых предприятиях. Обозначены предпосылки и обоснована необходимость внедрения лесозаготовительных технологий на базе канатных дорог лесопромышленного назначения. Отмечена потребность разработки отраслевых нормативов, которые бы регламентировали процессы проектирования, изготовления, испытания, монтажа и эксплуатации подвесных канатных установок.
Ключевые слова: лесозаготовительные технологии, трелёвка и транспортировка древесины, канатные дороги лесопромышленного назначения.
Rud'ko I.M. The Need and Prerequisites of Introduction of Logging Technologies with use of Cableways of Timber Industry Purposes
Some advantages and shortcomings of use of forest cable systems for the performance of skidding and transportation of wood in the course of logging are characterized. The regulatory base, experience of development and production of cable vehicles at the domestic branch enterprises is analyzed. Prerequisites are noted and the need of introduction of logging technologies on the basis of cableways of timber industry purposes is proved. The requirement of development of industry standards which would regulate processes of design, production, test, installation and operation of forest cable systems is stated.
Keywords: logging technologies, skidding and transportation of wood, cableways of timber industry purposes.
УДК 656.1 Доц. О.В. Придатко, канд. техн. наук;
доц. 1.В. Паснак, канд. техн. наук; курсант М.В. Гречка -Львiвський ДУ безпеки життeдiяльностi
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОД1В РЕГРЕС1ЙНОГО АНАЛ1ЗУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ АВАР1ЙНОСТ1 НА РЕГУЛЬОВАНИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ ЛЬВОВА
Обгрунтоваш основш вихщш параметри для прогнозування аваршност на ре-гульованих перехрестях та встановлено величину !х граничних значень. Отримано ма-тематичну модель прогнозування показника аваршност перехресть за прикладом Львова, яка враховуе параметри штенсивност та пропускно! здатносй. Регресшне сшввщ-ношення представлено у виглядi логарифмiчноl та лшшно! функцш вщгуку з метою пе-ревiрки достовiрностi прогнозованих результапв. Доведено висунуту гшотезу щодо можливост застосування методiв регресшного аналiзу з метою прогнозування ава-ршност на регульованих перехрестях рiзних категорш.
Ключовi слова: прогнозування аваршносй, регресшний аналiз, регульоване пе-рехрестя.
Постановка проблеми. Як вщомо, людина, 11 життя, здоров'я i безпека визнаеться найвищою соцiальною цшнгстю держави. Але в умовах стршкого
