CC BY
29
Висновки. У данш роботi отримано графiчну залежшсть, що дае змо-гу визначити температуру повпря у зонi перебування тварин. Вона показуе залежшсть температури повггря вщ теплово! потужностi на^вача i висоти його встановлення.
Лгтература
1. Онегов А.П., Храбустовский И.Ф., Черных В.И. Гигиена сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1987. - 400 с.
2. Захаров А. А. Применение тепла в сельском хозяйстве. - М.: Колос, 1980. - 310 с.
3. Федоров П.В. Применение тепла в сельском хозяйстве. - М.: Всесоюзный сельскохозяйственный ин-т заочного образования, 1975. - 64 с.
УДК 634.0.305 1нж. Т.З. Машюхта -НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З РОБОТИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБ1В П1Д ЧАС РОЗРОБЛЕННЯ Л1СОС1К У Г1РСЬКИХ УМОВАХ1
Оцшено об'ем заготiвлi деревини в прських лiсах. Виконано аналiз роботи пер-винного транспорту пiд час трелювання деревини в гiрських умовах, а також проведено обстеження роботи канатних люотранспортних установок як найбшьш ефектив-ного первинного транспорту.
Розроблено рекомендацп для використання певних видiв первинного транспорту залежно вщ умов експлуатацп.
Eng. T. Matyukhina - NUFWT of Ukraine, Lviv
Analysis of work of transports vehicles at development of cutting areas in mountain terms
The volume of purveyance of wood is appraised in mountain forests. The analysis of work of primary transport is executed at skidding of wood in mountain terms, and also the inspection of work of cable timber transporting plants is conducted, as the most effective primary transport
Recommendations are developed for the use of certain types of primary transport depending on external operation terms.
Прсью люи e одним з основних фактор1в збереження екосистем, що утворилися протягом багатьох стол1ть i джерелом ^n^i деревини для народного господарства.
Близько 25 % вЫх свггових люових масивiв розташоваш на крутих схилах. Потенщальний щорiчний об'ем люозаго^вель у цих люах становить
3 • 3
коло 700 млн. м , а заготовлюеться тшьки 25-30 млн. м [1, 2]. Лiсовi запаси Украшських Карпат становлять 1320 млн. м3, з них експлуатацшний запас становить 206 млн. м [1, 2]. На вщмшу вщ шших прських регюшв свггу у Карпатах схили пр однозначш протяжшстю до 1,3-1,6 км з переважною крутизною 22-30° [1, 3, 4].
Приклад динамжи заготiвлi деревини в 1вано-Франювськш обл. за пе-рюд з 1950 до 2005 рр. наведено на рис. 1.
1з рис. 1 видно, що шсля 1990 р. фактична заго^вля деревини менша розрахунковоi люосжи. Це повинно сприяти значному вщновленню люошч-
1 Стаття подготовлена шд кер1вництвом д-ра техн. наук, професора М.П. Мартинщва
ного фонду. Однак цього не спостерпаеться, тому що спiлi лiси, як шдляга-ють вирубцi, знаходяться у важкодоступних мюцях i единим видом транспорту, що може бути використаний для 1х освоення, е шдвюш канатш люотран-спортнi установки, кшьюсть яких недостатня для забезпечення необхщного
роки
Рис 1. Динамка заготiвлi деревини вiдрубань головного користування у Держ-лiсфондi 1вано-Франтвсько1 облает^ розрахункова л1сос1ка; фактична загот1вля
При проектуванш транспортного освоення люових масивiв необхщно враховувати можливють i доцiльнiсть подальшого використання лiсовозних дорп для лiсового i сiльського господарства, туризму та шших потреб [7, 8].
Складний рельеф, необхiднiсть подолання ухишв, заборона суцiльних рубань на прських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регiону згiдно з Законом Укра1ни "Про мораторiй на проведения суцшьних рубань на гiрських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регюну" вiд 10.02.2000 р. усклад-нюе впровадження високопродуктивно! технологи i машин, тдвищуе трудомю-ткiсть лiсозаготiвель i собiвартiсть деревини. Тому актуальною е задача розроб-лення оригiнальних машин i механiзмiв для освоення прських лiсiв.
Освоення лiсосiк може здшснюватися канатними установками та за допомогою наземного транспорту (тракторiв або коней). При транспортуван-нi наземним транспортом необхщно обминати рiзнi перепони, що значно продовжуе шлях транспортування i якщо врахувати, що швидкiсть перемь щення деревини за допомогою канатних дор^ у 5-7 разiв вища шж швидкiсть при наземному транспорт^ то одержимо значну перевагу у продуктивной! працi при використаннi канатного транспорту.
Крiм цього, канатнi люотранспортш установки самi навантажують деревину на транспортувальний засiб, який здшснюе подальше 11 транспортування, а при транспортуванш наземними засобами для цього необхщно засто-совувати спещальш навантажувальнi установки (крани, лебiдки) або наванта-жувати вручну, що значно шдвищуе ризик травматизму та зменшуе продук-тивнiсть працi.
Багаторiчнi дослщження лiсоводiв i лiсозаготiвельникiв показали, що найбшьш ефективним видом первинного транспортування деревини е шдвю-нi канатш люотранспортш установки [5-8]. Вони забезпечують збереження пiдросту i Грунтового покрову при транспортуванш деревини, мають мшь
3. Технологiя та устаткування лковиробничого комплексу
107
мальну енерго- i металомiсткiсть порiвняно з шшими засобами мехашзаци, однак складнi в монтажi i вимагають жорстких норм дотримання умов безпе-ки пращ i надiйностi в роботi. Це гальмуе широке впровадження пiдвiсних канатних систем у виробництво.
Наведемо дат, як характеризують ушкодження пiдросту при трелю-ваннi рiзними засобами, табл. 1.
Табл. 1. Характеристика ушкодження мдросту при тренуванн деревини
Кшькшть ушкодження тдросту, %
Спос1б трелювання слабо сильно всього
ушкоджений ушкоджений ушкоджено
Тракторний 3,8 92,5 96,3
Кшний 15,5 70,5 86,0
Канатний тдвшний 22,1 26,6 48,7
Як видно з табл. 1, використання шдвюних канатних установок дае змогу зберегти у два рази бшьше шдросту молодого люу, тж це можливо при використанш тракторiв.
При правильному плануванш виробничого процесу розвиток люозаго-тiвель у гiрських районах гарантуе збереження лiсiв, i не заперечуе принципам ведення люового господарства.
Досвщ багатьох лiсозаготiвельних шдприемств Карпат пiдтверджуе той факт, що зберегти лiсове середовище i тим самим створити сприятливi умови для люовщновлення можливо навiть при штенсивному люокористу-ваннi, застосовуючи спецiальну природоощадну технiку i технологiю люоза-го^вель [4-6].
На цей час люозаготаельш пiдприемства Карпат переважним чином використовують на трелюваннi деревини трактори, хоча зпдно з чинними "Правилами рубань головного користування в прських люах Карпат" трактор-не трелювання дозволене на схилах до 22°. Зпдно з даними управлшня люово-го господарства 1вано-Франювсько! обл. використання канатних установок, яю е найбiльш ефективним видом первинного транспорту деревини для освоення прських лiсiв, за останш роки зменшилося (рис. 2). Це пояснюеться 1х дороговизною i вiдсутнiстю вiтчизняного заводу - виробника таких систем. %80,
70
60
50
40
30
20
10
1
2
\3
1960
1970
1980
1990
2000
2005 Роки
Рис. 2.
АналЬ
використання лiсозаготiвельноi техтки для освоення лкоЫк 1вано-Франшвсько'1 облает^
1 - тракторне трелювання;
2 - трелювання канатними установками;
3 - гужове трелювання
0
Для подолання вщзначених недолтв необхiдно виконати анашз умов роботи установок, провести широк дослiдження роботи 1х окремих елемен-тiв i запропонувати засоби та методи шдвищення надiйностi канатних систем та забезпечення безпеки 1х експлуатаци.
Ефективнiсть використання канатних люотранспортних установок на трелюваннi деревини в прських умовах обгрунтована багатьма авторами за-галом низцi робiт [4-8]. З метою вивчення реальних умов роботи шдвюних канатних установок кафедрою прикладно! механiки НЛТУ Укра1ни з 1970 до 2005 рр. було проведено обстеження роботи шдвюних канатних систем люо-загопвельних пiдприемств Укра1нських Карпат - виробничих об'еднань За-карпатлiс, Прикарпатлiс, Чернiвецьлiс i Львiвлiс.
Крiм того, було проведено виробничi випробовування установок, якi працюють в Осмолодському, Надвiрнянському i Вигодському держшсгоспах об'еднання Прикарпатлiс. Це дозволило автору проаналiзувати результати обстеження i порiвняти роботу канатних установок протягом бiльше нiж 30 ро-юв i отримати достовiрнi данi про термши служби несучих канатiв та експлу-атацiйнi показники роботи шдвюних канатних установок.
Обстеження показали, що на люозаго^влях у Карпатах широко вико-ристовуються установки з несучим i незамкнутим тягово-вантажошдшмаль-ним канатами та верхшм розмiшенням приводу. Це в минулому установки ВТУ -3, ВТУ - 1,5, а зараз ЛЛ-26, ЛЛ-31, установки фiрми "Вксен" "Ларiкс".
Останнiм часом (1998-2005 рр.) на люозаго^вельних пiдприемствах Карпат почали використовувати установки, виготовлеш ВАТ Ходорiвський "Полiграфмаш", "Штайер" та "Ларiкс".
Рщше використовують мобiльнi установки з несучим замкнутим тяго-вим i вантажотдшмальним канатами. У нацiональному парку "Синевiр" За-карпатсько! обл. використовували установку МЛ-43 з тягово-несучим канатом. Експлуатуються також i канатнi установки типу кабель-крашв. 1х використовують для навантаження колод на автомобшьний i залiзничний транспорт, а також для перевезення деревини на невелик вiддалi (до 100 м) через природш перешкоди.
Вивчення умов роботи канатних установок у виробничих умовах показало, що таю установки устшно експлуатуються i мають високу продук-тивнiсть, яка обмежуеться не конструктивними можливостями установок, а кшьюстю деревини, шдтрельовано! до установок шшими видами транспорту. Для оснащення канатних установок використовуються канати зпдно з вимо-гами ГОСТ 2688-80, 3077-80, рщше - ГОСТ 3070-80 i ГОСТ 7665-80, якi по-казують порiвняно нижчу довговiчнiсть.
Результати обстеження дали змогу встановити, що наявшсть будь-яких недосконалостей рухомого складу тдвюних систем призводить до знач-ного зниження довговiчностi несучих кана^в i ходових частин вантажних кареток. Таю недосконалост виникають у процес експлуатаци, як, наприклад, при використанш в ролi рухомого складу безбалансирних саморобних кареток, замють типових заводського виробництва, або без проточування поваре-них ободiв ходових колiс та iн., рiзко знижують термiни служби канатiв.
3. Технолопя та устаткування лiсовиробничого комплексу
109
У багатьох крашах св^у експлуатуеться значна кшьюсть мобiльних канатних установок для розроблення люосж на гiрських схилах. Ц установки мають рiзне конструктивне виконання канатних систем, комплектуючого об-ладнання i приводiв. 1х можна роздшити на 3 класи: важкi, середш та легкi.
Важкi канатнi установки використовуються на лiсорозробках США i Канади при напiвпiдвiсному трелюваннi тхти i3 необрубленими сучками або в хлистах. 1х вантажопiдiймальнiсть бiльше 35 кН.
Середнi канатнi установки мають вантажошдшмальшсть 20-30 кН i застосовуються в Австри, Швейцари, США, Фшлянди, Швеци, ФРН та Роси. Легк установки вантажопiдiймальнiстю до 20 кН експлуатуються в Швеци, Словакiв, Чехи, Румуни та Болгари.
Серед найбшьш розповсюджених канатних установок, якi можуть ефективно працювати на лiсосiках Украшських Карпат, е такi:
• канатна лшотранспортна установка Штейер КК16/20, змонтована на баз1 три-вюного автомоб1ля марки Штейер, який мае спещальну щоглу висотою 1620 метр1в; ввддаль транспортування до 500 м; установка забезпечена 5 барабанами, мае масу 29 або 32 тонни та вщиовщну иотужшсть двигуна 132 i 235кВт.
• канатш люотранспортт установки Unimog виробництва Австри i ФРН, мають 6 модифкащй: 300 - 1.5, 300 - 2.0, 300 - 2.5, 500 - 1.5, 500 - 3.5 та 800 -2.5 (перша цифра означае максимальну вщдаль транспортування в метрах, а друга - вантажошдшмальшсть в тоннах). Швидшсть руху вантажу вщ 0.9 до 11.2 м/с. Установка змонтована на базi автомобшьного шас1 i мае чотири ба-рабани.
Л1тература
1. Шкчря Т.М. Технология i машини люоачних роб1т. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2003. - 352 с.
2. Генс1рук С. А. Люи Украши. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
3. Белая Н.М., Прохоренко А.Г., Мартынцив М.П., Бем Н.Д. Проверка запасов прочности несущих канатов на подвесных канатных лесотранспортных установках в производительных условиях// Сб. лесное хоз-во, лесн., бум. и деревообр. пром-сть. - К.: Будивельник, 1980, вып. 11. - С. 35-38.
4. Лютий С.М., Мартинщв М.П. та in. Розробка еколого-збер1гаючих технологий та ме-хашзм1в для освоення прських лю1в Карпат та Криму// Зв1т про науково-дослщну роботу ДБ 34.20-92. шв. № 0295U003108. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1994. - 96 с.
5. Мартинщв М.П., Забавський Б.П., Боратинський О.В. Пщвюш канатш люотран-спортш системи - основа еколого-збер1гаючих технологий при освоенш прських лю1в// Укра-шський лю. - К.:иКомггет люового госп-ва Украши. - 1996, № 1,2. - С. 21-23.
6. Бадера Й.С., Мартынцив М.П., Удовицький А.Н. Разработка эколого-щадящих технологий и механизмов для освоения горных лесов// Журнал: Wood business. - К.: Комитет лесного хоз-ва Украины. - 1997, № 3. - С. 14-16.
7. Лютий С.М., Мартинщв М.П., Бадера Й.С. Канатш установки для освоення прських лю1в та напрямки lx вдосконалення// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. -Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.1. - С. 211-220.
8. Мартинщв М.П. Проблеми первинного транспортування деревини в прських умовах i шляхи 1х вир1шення// Науков1 пращ: Лю1внича академ1я наук Украши. - Льв1в: НУ "Льв1вська Пол1техшка". - 2004, вип. 3. - С. 114-117.
