ПОСТАТЬ КАТЕРИНИ СКАРЖИНСЬКОї В РОЗБУДОВі НАЦіОНАЛЬНОї ОСВіТИ УКРАїНИ (1854-1932 РР.) Текст научной статьи по специальности «История и археология»

УДК 364-3-787.26(092)(477.53) DOI: 10.15587/2313-8416.2016.67621

ПОСТАТЬ КАТЕРИНИ СКАРЖИНСЬКО! В РОЗБУДОВ1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ (1854-1932 рр.)

© О. Ю. 1льченко

У cmammi висвтлено актуальну проблему y4acmi сучасних укратських жток в сферi благодшництва. У зв 'язку з цим актуальзовано багатий doceid доброчинницько'1 diwbHocmi однШ з найславеттших жток Укра-1ни, представниц прогресивно'1 нацюнально'1 елти Катерини Миколагвни Скаржинсько'! (1854-1932 рр.). Роз-крито дocвiд заснування й откування сшьськогосподарською школою в с. Терни, Круглицькою школою, Лубенською укра'шомовною гiмназieю

Ключовi слова: К. М. Скаржинська, вторична перcoналiя, творча бioграфiя, благoдiйнicmь в ocвimi, школа, icmoрикo-педагoгiчний дocвiд

The article deals with the topical problem of participation of the modern Ukrainian women in charity. In this connection was actualized the great experience of the one of the most famous women of Ukraine, representative of progressive national elite, Catherine Skarzhinsky (1854-1932). There was presented her biography, was demonstrated that she was the generous benefactor, editor, the fellow campaigner of the local history, founder of the first private museum in Ukraine. There was considered the contribution of Catherine Skarzhinsky in the development of education, her progressive cultural-educational ideas: a) general education despite the property status, sex, nation; b) general primary education; c) national education and upbringing according to the national-cultural traditions; d) unity of the theory and practice in education; e) professional orientation of education. There was studied the experience of creation and patronage on the agricultural school in village Terny, Crug-litska school, Lubenska Ukrainian high school. There was noted that the experience of the famous benefactor needs the creative critical comprehension in the modern context for its actualization and the possible use in the development of the modern educational branch

Keywords: Catherine Skarzhinsky, historical figure, creative biography, charity in education, historical-pedagogical experience

1. Вступ

Ниш ввдбуваються значш зрушення у дiапазо-ш сощальних ролей жшок i чоловшв, ми переживаемо «...новий виток жшочо! емансипацп, пвднесення жшочого руху i вибуху жшочо! «енергетики» в уах сферах життя» [1]. Прикладом цьому слугуе активна участь укра!нських жшок у суспшьно-громадському житт кра!ни ^ зокрема, - благодшносп, приватнш шщитии, меценатства

Серед iнiцiаторiв створення благодшних фон-дiв та оргашзацш сьогодш виступають найвiдомiшi жшки Укра!ни, зокрема: ствачка, композитор, гро-мадський дiяч Руслана Лижичко (М1жнародний бла-годшний фонд «Укра!нський свгтанок»); олiмпiйська чемшонка зi спортивно! гiмнастики Лiлiя Подкопаева (Мiжнародний благодiйний фонд «Здоров'я поко-лiнь»); президент агенцп «Карин ММG» Влада Лито-вченко (благодiйний фонд «Обдароваш дiти - майбу-тне Украши») та багато iн. Значна частина з цих та шших благодшних фондiв надае пiдтримку освггнш галузi (фiнансування освiтнiх проектiв i програм, надання грантiв, покращення матерiального стану тощо), яка сьогоднi все б№ше потребуе розширення й змщнення свое! матерiально! бази, капiтальних фь нансових вкладень з боку, як державних, так i недер-жавних структур, зокрема так званого неприбутково-го сектору. Тож активна участь укра!нського жшоцт-ва у благодшнш дiяльностi, зокрема в освiтi, - факт незаперечний. Вiн потребуе змютовного вивчення в iсторичнiй ретроспективi, адже мае глибоке прадавне корiння.

У своему дослвдженш акцентуемо увагу на благодшнш дiяльностi одше! iз найславетшших ж1-нок Укра!ни, представницi прогресивно! нацюналь-но! елiти Катерини Миколмвни Скаржинсько'1 (18541932 рр.). Про цю дивовижну, непересiчну жiнку ска-зати можна багато - це щедра благодшниця, вида-вець, музейниця, сподвижниця краезнавчо! справи, фундаторка першого приватного музею в Укра!ш. Але, насамперед, це людина високих життевих прин-ципiв i моралi, людина милосердна i прогресивна. Тож метою статп е ознайомлення iз постаттю К. М. Скаржинсько! та и багатим досвiдом благодш-но! дiяльностi в освiтi.

2. Лiтературний огляд

Значний унесок в дослщження спадщини Катерини Скаржинсько! зробили вiдомi iсторики, учень краезнавцi Лубенського краю. Зокрема у пращ Б. Ва-нцака, О. Супруненка «Подвижники укра!нського музейництва» [2], подаються бiографiчнi факти життя меценатки, особлива увага акцентуеться на перiодi !! ем^антства в Швейцарi!, де вона активно займа-лась пiдтримкою революцiйного руху; розкриваеться внесок благодшнищ у заснування першого в Укра!ш приватного краезнавчого музею, висвплюеться юто-рiя його створення.

Першим крокам дiяльностi Лубенського краезнавчого музею, його становленню та розвитку прис-вячена монографiя О. Супруненка «Археологiя в дiя-льностi першого приватного музею Укра!ни (Лубен-ський музей К. М. Скаржинсько!)» [3], окремi роздiли

gHcepTa^HHoro gocgig®eHHa O. Apo3goBoi «BugaBHH-Ha Ta iн$opмaцiннo-6i6giorpa$iннa giagbHicTb npocBi-thu^km ocepegKiB nograB^HHH (gpyra nogoBHHa XIX - XX ct.)» [4], cepia ny6giкaцiн M. nogoHCbKoro «PogoBig KaTepHHH MuKogaiBHH CKap®HHCbKoi - $yH-garopa nepmoro npuBaTHoro My3ero b yKpaiHi 18851906 pp.» [5]. IcTopiro 3acHyBaHHa h BigKpHTTa Kpyr-gu^^i mKogu BHCBirgroe po6oTa n. BaTieBCbKoro «Ic-Topia Kpyrgнцbкoi mKogu nogTaBCbKoi o6gacTi» [6]. 3aragbHi TeopeTHHHi h opraнiзaцiннo-змicтoвi 3acagu мeцeнaтствa npegcTaBgeHo b gнcepтaцii I. M. CypoB-^Boi «Meцeнaтствo b yKpaiHi gpyroi nogoBHHH XIX -nonaTKy XX ct.» [7].

-3k CBigHHTb icropiorpa^iHHHH aHagi3, TBopHa cnag^HHa KaTepHHH CKap®HHCbKoi gocgig®eHa 6igb-moro Miporo aK мyзeнннцi, мeцeнaткн, ^yHgaropKH nepmoro b yKpaiHi npuBaTHoro Kpae3HaBHoro My3ero. HayKoBo-o6rpyHTOBaHHx icropHKo-negaroriHHHx goc-gig^eHb 3 6garogiHHoi giagbHocri KaTepHHH MuKogai-bhh, aKi 6 po3KpHBagH ii BHecoK y po36ygoBy ocBiTH yKpaiHH, Ha CborogHi HaMH He 3HaögeHo. OT®e, aKTya-gbHicTb, TeopeTHHHa Ta npaKTHHHa 3Hany^icTb npo6ge-mh, a trko® ii HegocTaTHa po3po6geHicrb y HayKoBoMy ngaHi 3yMoBHgH Bu6ip TeMH gocgig®eHHa, aKy, aK 3a-yBa^ye O. CyxoMgHHCbKa, Heo6xigHo po3rgagaTH 3 noзнцiн repMeHeBTHHHoro, 6iorpa$iHHoro, ^eHoMeHo-goriHHoro HayKoBHx nigxogiB [8].

3. nocTaTt KaTepHHH CKap^HHCbKoT b po36y-goBi iiaiiioiia. ii>hoT ocBiTH (1854-1932 pp.)

KaTepHHa MuKogaiBHa CKap®HHCbKa, ypog®eHa PaH3ep Hapogugaca y groTOMy 1854 poKy b Hy6Hax y 6araTiö ciM'i, ^o Maga CBoe KopiHHa gageKo 3a Me®aMH yKpaiHH. —k 3a3Hanae gocgigHHK O. CynpyHeHKo, KaTepHHa MHKogaiBHa ogep®aga rpyrnoBHe goMamHe BHxoBaHHa. y MaeTKy ii 6aTbKiB 6yga 6araTa 6i6gioTeKa 3 ^hhhmh KHHraMH i goKyMeHTaMH, gy®e HacTo npoxo-gugu 3ycrpiHi 3 BigoMHMH цiкaвнмн grogbMH, 3oKpeMa reogoroM, npo^ecopoM KuiBCbKoro yHiBepcuTeTy K. ®eo$igaKTOBHM, ^o, neBHoro Miporo, i noHHHae $o-pMyBaTH CBiTorgagHi пoзнцii KaTepHHH MuKogaiBHH.

noegHaBmu CBoro gogro 3 rycapoM, 3rogoM reHe-pag-MaöopoM KaBagepiöcbKoro 3anacy, KiHHo3aBogHH-kom MuKogoro reopriäoBHHeM CKap®HHCbKHM - Boe-gHHo 3gugoca Tpu CTapoBHHHHx pogu - CKap®HHCbKHx, PaH3epiB, Kup'aKoBHx [5]. npo®HBaHHa b CaHKT-neTep6yp3i, HaBHaHHa Ha Becry®eBCbKHx Kypcax, no-gopo®i go HiMeHHHHu, ^^^apii, ©paH^i ocraroHHo c^opMyBagu CBiTorgag h BH3HaHHgu ^urreBi opiemupu KaTepHHH CKap®HHCbKoi Ha HacTynHi gecaTHgirra.

nicga noBepHeHHa y 1881 poцi Ha nogTaB^HHy go c. KpyrgHK Hy6eHCbKoro noBiTy BoHa po3noHHHae CTBopeHHa BgacHoi 36ipKH crapo®HTHocreH, мнстeцтвa i npupogu. 25 poKiB CBoro ®HTTa KaTepHHa MuKogaiB-Ha npucBanye мyзeнннцтвy. II aKTHBHa мeцeнaтсbкa giagbHicTb cnpaMoByeTbca nepegoBciM Ha 3acHyBaHHa nepmoro npuBaTHoro icropuHHo-eTHorpa^iHHoro My-3ero b yKpaiHi (1885-1906) - Hy6eHCbKoro My3ero, aKHH 3rogoM BoHa nogapyBaga nogTaBCbKoMy ry6epH-CbKoMy 3eMCTBy. My3eH K. M. CKap®HHCbKoi HagiHyBaB 20000 eKcnoHaTiB, BiH MicTHB My3eHHi naM'aTKH Hapo-giB iHmux KpaiH, 36ipKy CTapogpyKiB Ta HayKoBy 6i6gi-

oTeKy - noHag 4000 ToMiB [2]. y цigoмy «...3a 25 poKiB 6ygo 3i6paHo 6igbme 35 thc. npegMeTiB, Ha npug6aHHa aKux BHTpaneHo gecaTKH Tucan py6giB» [5].

Цiкaвнм BHaBHBca toh $aKT, ^o BigBigyBaHHa My3ero npoBogugoca 6e3KomToBHo. BBa^aeMo, ^o цe 6yga пpннцнпoвa пoзнцia Horo зaснoвннцi, ocKigbKH KaTepHHa CKap^HHCbKa nparHyga noginmeHHa ^urra Hapogy, nigHeceHHa Horo KygbTypHoro Ta ocBiTHboro piBHiB. TaK, 3a Tpu poKH (3 1898 no 1901 pp.) KigbKicTb BigBigyBaniB 3pocga Big 62 oci6 go 771, CKgaBmu y 3a-ragbHoMy 1228. 3rogoM ua цн$pa nogBoigaca, cararonu b oKpeMi gHi go 300 nogoBiK [2]. Cepeg BigBigyBaniB 6ygu He gume rocTi MicTa Ta BigoMi giani BiTHH3HaHoi HayKH i KygbTypu, a h мemкaнцi Hy6eH Ta HaBKogumHix cig.

BgarogiHHoro giagbHicTro npogoB^ye 3aHMaTuca

KaTepHHa MHKogaiBHa i 3a KopgoHoM, Hagaronu aKTHB-

Hy gonoMory nogiTHHHHM eMirpaHTaM Ta peвogroцioнe-paM. TyT, y fflвeнцapii BoHa 3acHoBye po6iTHHHi 6ygu-hkh, Bugigae 2000 ^paHKiB ^eHeBCbKift Kaci B3aeMogo-noMoru nogiTeMirpaHTaM, gonoMarae y BugaHHi b ^,aBo-ci giTepaTypHo-HayKoBoro ^ypHagy «3a py6e®oM», y

aKoMy ny6giKyBaguca npegcTaBHHKH pi3HHx nogiTHH-hhx napTiH. Цiкaвнм $aKTOM y 6iorpa$ii K. M. CKap-^HHCbKoi 6ygo Te, ^o 3a CBoi 3acgyru y пigтpнмцi pe-вogroцiннoro pyxy, pagaHCbKa Bgaga (aK BoHa 3a3Hanae b ogHoMy 3 gHCTiB, - oco6hcto B. I. .HeHrn) npu3Hanuga 1h nepcoHagbHy neHciro [2].

npoTe цe 6yB He egHHHH ^egpuft ®ecT go6pogiH-hh^. KaTepuHy MuKogaiBHy Mo^Ha no npaBy BBa^aTH спogвн®ннцero HaqioHagbHoi ocBiTHboi cnpaBH Hy6eH-mHHH. Hero 3acHoBaHa HH^na cigbCbKorocnogapcbKa mKoga II po3pagy b c. TepHH, HapogHa mKoga (gga Ha-BHaHHa giTeH i gopocgux), HHTagbHa 3 6i6gioTeKoro, gu-Tani acga b c. KpyrgHK to^o. 3 Hboro npuBogy Bipa na-BgiBHa Kup'aKoBa, gBoropigHa пgeмiнннцa K. M. CKap-^HHCbKoi 3ragyBaga: «.. .CKap^HHCbKa Ha toh Hac 6yga gy^e KygbTypHa i nepegoBa ®iHKa. BoHa 6araTo niKgy-Bagaca npo noginmeHHa ^mra h no6yTy cegaH xyropa KpyrgHK. Hero 6ygo 36ygoBaHo nonaraoBy eigbebKy mKogy. opraHi3oBaHo HapogHHH 6ygHHoK i3 6i6gioTe-Koro, HHTagbHero Ta HaHHoro.» [6].

Ao pagy 6garogiHHHx cnpaB CKap^HHCbKHx Ha-ge^HTb TaKo® opraнiзaцia h oniKyBaHHa ogHiei 3 nep-mux b yKpaiHi, Hy6eHCbKoi yKpaiHoMoBHoi riMHa3ii 3 npaBoM HaBHaHHa giTeH He3age®Ho Big craTi i HaqioHa-gbHocTi.

nepmHM HaBHagbHHM 3aKgagoM, 3acHoBaHHM Ha no®epTBH BigoMoi 6garogiнннцi 6yga HH®Ha cigbCbKo-rocnogapcbKa mKoga II po3pagy b c. TepHH. Bhtokh ii CTBopeHHa cararoTb 1880 p., Kogu Ha npoxaHHa genap-TaMeHTy 3eMgepo6cTBa noMi^HHa c. KpyrgHK Hy6eHCb-Koro noBiTy KaTepHHa MHKogaiBHa CKap®HHCbKa nogapyBaga HacTHHy BgacHHx 3eMegbHHx yrigb y c. TepHH Ha no6ygoBy цiei ycraHoBH. nepmHH Ha6ip go mKogu 6ygo npoBegeHo 1 ®oBTHa 1891 p. y 1898 p. mKoga cTae I-po3pagHoro, y 1912 p. - cigbcbKorocnogapcbKHM yHHgu^eM, y 1917 p. - npo^mKogoro, ge roTyBagu ko-BagiB, TecgapiB, 6oHgapiB. 3rogoM HaBHagbHHH 3aKgag cTae TexHiKyMoM, a 3 2005 p. 3go6yBae cTaTycy gicoTe-xHiHHoro Kogeg®y.

Aap ^egpoi мeцeнaткн BnaB Ha 6garogaTHHH rpyHT. HuHi Hy6eHCbKHH gicoTexHiHHHH Kogeg® - npo-

вщний навчальний заклад Украши з подготовки фахь вщв середньо! ланки люогосподарського виробницт-ва: квал1ф1кованих сшьськогосподарських робгтни-шв, фармацевпв, агроном1в лшарських рослин, тех-ншв люового господарства, бухгалтер1в тощо.

Заслуговуе на згадування та належну увагу ic-тор1я створення Круглицько].' школи, заснування яко! безпосередньо пов'язано з iм'ям Катерини Микола-вни Скаржинсько!. Доcлiдник П. Бапевський, поси-лаючись на архiвнi матерiали, зазначае, що Кругли-цьке початкове училище було оргашзоване у 1898 р. на хуторi Круглик Вшьшансько! волоcтi, а почесною попечителькою й засновницею його вважаеться Катерина Микола!вна Скаржинська [6]. Примщення школи, подароване К.М. Скаржинською, проюнувало до 1943 р. Утримувався цей заклад на кошти, якi ви-дiляло земство i Скаржинсько. За даними архiвних матерiалiв за 1903 р., на потреби Круглицького училища земство видело 570 крб., попечитель (Скаржинська) - 765 крб. [6].

Круглицька школа ввдносилась до початкових 4-класних земських училищ, яких на той час у Лу-бенському повт налiчувалоcь 21. Школа була зага-льнодоступною i безкоштовною. Основними предметами були Закон Божий, церковнослов'янське читан-ня, росшська мова (калiграфiя, граматика, читання), арифметика, хоровий сшв, проводились клаcнi читання i бесвди з ютори, географп Росп, природознавс-тва. Як бачимо з перел^ предметiв, навчання про-водилося роciйcькою мовою, хоча, заслуговуе на увагу той факт, що робилися спроби (повггове земство у 1915 р., коли до його складу входили вiдомi лубен-цi - Я. Астряб, Л. Климов (чоловiк О. Климовоь Скаржинсько!), С. Шемет [6]) порушити клопотання про навчання у початковш школi рiдною мовою. Вважаемо, що до цього була причетна й Катерина Микола!вна Скаржинська. Для позакласних читань при школi працювала бiблiотека.

У першi роки свого юнування навчальний заклад налiчував 22 чол. - 16 хлопчишв i 6 дiвчаток. У 1903 р. вже нараховувалось 52 учня - 39 хлопчишв i 13 дiвчат. Незважаючи на те, що в б№шосп шк1л того часу учительських кадрiв не вистачало, зокрема тих, яш б здобули фах у вищих навчальних закладах чи учительських cемiнарiях, у Круглицьк1й шко-лi cитуацiя була не такою критичною. Дослвдник П. Батiевcький називае прiзвища вчителiв, якi мали вiдповiдну освпу i були досить шанованими людьми як серед населення, так i серед учшв. Це - випускник Полтавсько! духовно! cемiнарiï, перший учитель, викладач Закону Божого Круглицькоï школи - Втор Васильович Симоновський, який, крiм того, що на-вчав дггей, брав участь в оргашзаци оcвiти дорослих, листувався iз ввдомим ученим-icториком Д. Яворни-цьким; випускники Полтавcькоï духовноï cемiнарiï: основний учитель школи - Антон Савич Дручевський та його брат - Федр Савич; випускниця окружних курciв Кременчуцько!' жшочо].' пмнази, яка протягом 27 рок1в навчала круглицьких дiтей, «ентузiаcт народно!' освгш» - Вiра Георгивна Леонтович та iншi [6].

У Круглику органiзовуетьcя вечiрня оcвiта дорослих, яку також започатковуе Катерина Миколав-

на. 1з листа К.М. Скаржинсько! дiзнаемося, що «.скоро нашому музею доведеться розпочати свою педагогiчну дiяльнiсть: я ще! осенi вiдкривала тут, у Круглику (у своему маетку) народну школу.» [9]. Саме в нш проводились читання на вечiрнiх курсах. При школi працювала бiблiотека, читальня та чайна. Зi спогадiв двоюрвдно! племiнницi К. М. Скаржинсько! дiзнаемося, що на час польових робгт при народному будинку ввдкривались дитячi ясла, до «...обов'язку входило доглядати маленьких дiтей i займатися зi старшими. За виконанням цих... обов'язк1в завжди стежила i суворо запитувала... Катерина Микола!вна...» [6].

Для учшв вечiрнiх курсiв працювали столярна i ковальська майстернi. Катерина Микола!вна для них «...виписувала хороших майс^в i молодi люди, шс-ля зак1нчення тiе! чи шшо! майстернi, самi добре працювали» [6].

Безпосередню участь в просвiтницькiй робот Круглицько! школи брала також донька Скаржинсько! - Ольга Микола!вна Скаржинська (за чоловжом -Климова), яка успадкувала вiд матерi дар благодшництва. Вона турбувалася про освиу дорослих, про вихвдний день, була першою учителькою з лшвщаци неписьменностi у мiстi, клопоталася про «...оргашзацш учительських городiв» [6]. Ольга Микола!-вна по праву вважаеться засновницею одше! з перших в Укра!ш Лубенсько! укра!номовно! гiмназi! з правом навчання дней незалежно вiд статi i нацюна-льностi. З арх1вних матерiалiв за 1916 р. стае вщо-мим, що «.в настоящее время существует частное реальное училище, открытое дворянкой Ольгой Николаевной Климовой, которое с разрешением вопроса об учреждении в Лубнах «Украинской гимназии», предполагают переименовать в означенную гимназию...» [10].

У 20-х рр. ХХ ст. у зв'язку з тим, що в Укра!ш знаходилось майже мiльйон безпритульних дгтей та дiтей-сирiт, починають активно вщкриватися дитячi будинки, евакоприймальники, притулки, колектори. Така ситуацiя не пройшла осторонь й хутiр Круглик, де в будинку Климових було оргашзовано колектор. Цей заклад займався вихованням неповнолiтнiх пра-вопорушник1в, яких спочатку було 30, незабаром -близько 140 чоловш. Згодом колектор стае трудовою колошею. Учням Круглицько! школи довелося попс-нитися - один клас та майстерня використовувалися для навчання колошспв, яких у Круглику називали ще патронатовцями [6].

До 1932 р. Круглицька школа залишалася 4-класною I ступеня (концентру). У 1932-1933 рр. була реоргашзована у семирiчку, в якiй значно бiльший був вщсоток учнiвського та педагогiчного колективу, оргашзований гурток струнних iнструментiв, дiяв шк1льних хор. З 1935 р. школа знову стае 4-класною, що пояснювалось вiдсутнiстю примiщення для семи-рiчки та невеликим набором учшв. З 1937 р. - семи-рiчна школа поновлюеться. На час Друго! свiтово! вiйни заняття в школi припиняються. Згодом цей навчальний заклад став загальноосвгтньою школою, розташованою у восьмому мжрорайош мюта Лубен Полтавсько! областi.

Круглицька школа працювала ще не одне де-сятилiтгя шсля смерп видатно! землячки, яка спочи-ла влггку 1932 р.

4. Результата дослвдження

Огже, усе житгя Катерини Микола!вни Скар-жинсько! нерозривно пов'язане з благодiйною дгяльш-стю - у музейницга, пiдтримцi революцiйного руху, розвитку укра!нсько! нацюнально! освiти. Цшними вважаемо li прогресивнi культурно-просвiтницькi вде!:

а) всезагально! i доступно! освiти незалежно вiд майнового стану, стап, нацюнально! принале-жностi;

б) загально! початково! освiти;

в) народно! освгга i виховання на нацiонально-культурних засадах укра!нського народу;

г) зв'язку навчання з життям;

д) професшно! орiентацi! освiти.

Нинi iм'я видатно! ж1нки не забуте. На честь Катерини Микола!вни названа одна з вулиць мюта Лубен. Роздши експозицiй, присвячених дiяльностi сподвижницi нацюнального ввдродження кра!ни, змь стовно представлеш у Лубенському i Полтавському краезнавчих музеях, ввдомосп про Катерину Скар-жинську можна знайти також на сторшках путiвникiв та iншо! науково! лiтератури.

5. Висновки

Уважаемо, що науковi розвiдки, якi розкри-вають досвiд благодiйних iнiцiатив в освт прогре-сивних ж1нок Укра!ни (в представленш статгi - Катерина Микола!вна Скаржинська), в перспективi сприятимуть:

- на pieHi законотворчо'1 дiяльностi: удоско-наленню нормативно-правово! бази благодшносп через утвердження паритетно! суспiльно! цшносп ж1нок i чоловiкiв як суб'ектш благодiйностi, залучен-ню до законотворчого процесу працiвникiв благодш-них оргашзацш; створенню i запровадженню держа-вних програм фiнансування ж1ночих фондiв; розроб-цi нових перспективних шляхiв i технологiй додатко-вого фiнансування освггаьо! галузi;

- на pieHi науково-теоретичних розробок: по-дальшому науковому узагальненню й систематизацi! iсторико-педагогiчного досввду жшочо! фiлантропi!, виявленню позитивного доробку для сучасносп, його творчому впровадженню; обгрунтуванню науково! теорi! ж1ночо! благодiйностi в освт, концептуалiза-цi! змiсту благодшно! дiяльностi, створенню з цiею метою дослщницьких центрiв ж1ночо! фiлантропi!, об'еднань жiнок-благодiйниць, осередк1в ж1ночо! фiлантропi! при навчальних закладах тощо.

Отже, будь-який iсторичний досвiд потребуе творчого критичного осмислення з позицiй сього-дення, проте сподiваемося, що проаналiзована спа-дщина вiдомо! благодiйницi К. М. Скаржинсько!

може стати для багатьох сучаснишв, багатих i впли-вових людей взiрцем пiклування про долю i майбу-тне Укра!ни.

Лггература

1. Укра!нки в гстори [Текст] / за заг. ред. В. Бори-сенко. - К.: Либвдь, 2004. - 328 с.

2. Ванцак, Б. С. Подвижники укра!нського музей-ництва: (Григорш Кир'яков, Федiр Камшський, Катерина Скаржинська, Гнат Стеллецький) [Текст] / Б. С. Ванцак, О. Б. Супруненко. - Полтава, 1995. - 136 с.

3. Супруненко, О. Б. Археологш в дшльносп пер-шого приватного музею Укра!ни (Лубенський музей К. М. Скаржинсько!) [Текст]: монографiя / О. Б. Супруненко. - Ки!в - Полтава: Археолопя, 2000. - 392 с.

4. Дроздова, О. В. Видавнича та шформацшно-бiблiографiчна дiяльнiсть просвiтницьких осередюв Пол-тавщини (др. пол. Х1Х - поч. ХХ ст.) [Текст]: дис. ...канд. ют. наук / О. В. Дроздова. - К., 2001. - 206 с.

5. Полонський, М. Родовщ Катерини Микола!вни Скаржинсько! - фундатора першого приватного музею в Укра!ни 1885-1906 рр. [Текст] / М. Полонський // Л-ра. - 2007.

6. Бат1евський, П. I. 1сторш Круглицько! школи (№ 9 м. Лубен) Полтавсько! област [Текст] / П. I. Балевсь-кий. - Лубни, 1999. - 54 с.

7. Суровцева, I. Ю. Меценатство в Украш друго! половини Х1Х-початку ХХ ст. [Текст]: дис. ... канд. ют. наук / I. Ю. Суровцева. - Донецьк, 2006. - 228 с.

8. Сухомлинська, О. В. Кторико-педагопчний про-цес: новi тдходи до загальних проблем [Текст] / О. В. Сухомлинська. - К.: А.П.Н., 2003. - 68 с.

9. !нститут рукописш ЦНБ НАН Укра!ни iменi В. I. Вернадського [Текст]. - II. 5997.

10. ДАРФ [Текст]. - Ф. ДП-ОВ, оп. 1916 г. - Од. зб. 115. - Т. 21. - А. 74.

References

1. Borisenko, V. (Ed.) (2004). Ukrainian history. Kyiv: Libid', 328.

2. Vantsak, B. S., Suprunenko, O. B. (1995). Devotees of Ukrainian museums: (Gregory Kyr'yakov, Theodore Kaminski, Catherine Skarzhynska, Ignat Stelletskyy). Poltava, 136.

3. Suprunenko, A. B. (2000). Archaeology in the first private museum of Ukraine (Lubensky Museum of Skarzhinsky K. M.). Kyiv - Poltava, 392.

4. Drozdovа, O. V. (2001). Publishing and bibliographic information and Poltava's educational activity centers (second half of the 19th - beginning of the 20th century). Kiev, 206.

5. Polonsky, M. (2007). The Genealogy of Catherine Nikolaevna Skarzhinsky, the founder of the first private Museum in Ukraine 1885-1906 years. Lear.

6. Batiyevskyy, P. I. (1999). History Kruhlytskoy School (№ 9, Lubni) Poltava region. Lubni, 54.

7. Surovtseva, I. J. (2006). Charity Ukraine in the late nineteenth and early twentieth centuries. Donetsk, 228.

8. Sukhomlinsky, A. V. (2003). historical and pedagogical process: new approaches to common problems. Kiev, 68.

9. Institute of Manuscripts CNL NAS of Ukraine named after V.I. Vernadsky. II. 5997.

10. SARF. - F. Dr P-OJ, op. 1916. Coll. 115 -T. 21. - A. 74.

Дата надходженнярукопису 16.03.2016

Гльченко Олена Юрпвна, доктор педагопчних наук, доцент, кафедра загально! педагопки та андрагоп-ки, Полтавський нацюнальний педагопчний ушверситет 1меш В. Г. Короленка, вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Укра!на, 36000 E-mail: ilchenko.olena@gmail.com