CC BY
57
Dniprorovskyi national University by Oles Honchar Topol-3, h 47-2-21, г. Днепр, 49041, Украина e-mail: [email protected]
Рецензент: Мешко Наталiя neTpiBHa, професор, д.е.н., зав. каф. менеджменту та туристичного 6i3Hecy, Днiпровський нацюнальний унiверситет iменi Олеся Гончара.
УДК 331.105.6
ПОШУК ТА ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ФОРМ I МЕТОД1В ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ОСНОВ1 РОЗВИТКУ ВНУТР1ШНЬОГО П1ДПРИ6МНИЦТВА
Захарченко В.1., Захарченко Н.В.
Предметом статт'1 е опрацювання теоретичноТ / меmодологiчноi' бази в досягненн нового яксного р'вня управлння все системи виробництва / збуту продукци за рахунок впровадження в практику великих промислових п1'дприемств нструменту iнтрапренерства.
Метою статт'1 е обфунтування потреби в розумiннi та вивченн сутност/ рол!' iнтрапренерства у перебудов! втчизняних промислових п1'дприемств в'дпов'дно змнам сучасного зовншнього середовища.
Методолог'чною основою статт'1 стали загальнонауков/ методи пiзнання, узагальнення, метод порiвняльного аналзу, статистичнийта iншi методи досл'дження.
Результати роботи. Розглянуто передумови виникнення та стратеги розвитку iнтрапренерства на УкраТн, що представляе собою нцативну, новаторську д'яльн'сть спрямовану на пошук! впровадження нових форм / методв господарювання, створення новоТ продукци / послуг на основ '¡нтеграци пдприемницьких можливостей пiдприемства / п1'дприемця з метою ефективного використання ресурсв пдприемства / його динамiчного розвитку на основ/ нововведень. Вивчено заруб'жний досвд орган/'зац/Т iнтрапренерства з метою розробки системи пiдтримки та стимулювання впровадження iнтрапренерства на п1'дприемств1'.
Галузь застосування результат¡в. Результати досл'дження можуть застосовуватися в практичнiй економ'чшй д/'яльност/'.
Висновки. Авторами визначено необх'дн'! умови формування шмату нтрапренерства, а також цiлi, стратеги та переваги впровадження iнтрапренерства на пдприемств!'. Це дасть можливють активзувати результати IнновацйноТ дiяльносm/ на пiдприемствi, реал1'зац1'ю нтрапренерами-Мцаторами пдприемницьких /дей з використанням ситуацйного пдходу, що забезпечить формування стйких конкурентних переваг компани. Використання нтрапренерства на п1дприемств1 дозволить бльш рац онально управляти грошовими потоками, п двищити нновац йну сприйнятлив сть створити найбльш сприяmливi умови для пдвищення пдприемницькоТ активност/ орган'заци.
Ключов'1 слова: пдприемство, ¡'нтрапренерство, менеджер, культура, система, ресурс, проект, середовище, стратег я.
ПОИСК И ВНЕДРЕНИЕ НОВЫХ ФОРМ И МЕТОДОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ НА ОСНОВЕ РАЗВИТИЯ ВНУТРЕННЕГО ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА
Захарченко В.И., Захарченко Н.В.
Предметом статьи является разработка теоретической и методологической базы в достижении нового качественного уровня управления всей системы производства и сбыта продукции за счет внедрения в практику крупных промышленных предприятий инструмента интерпренерства.
Целью статьи является обоснование потребности в понимании и изучении сущности роли интрапренерства в перестройке отечественных промышленных предприятий согласно изменениям современной внешнего среды.
Методологической основой статьи послужили общенаучные методы познания, обобщения, метод сравнительного анализа, статистический и другие методы исследования.
Результаты работы. Рассмотрены предпосылки возникновения и стратегии развития интрапренерства на Украине, что представляет собой инициативную, новаторскую деятельность, направленную на поиск и внедрение новых форм и методов хозяйствования, создания новой продукции и услуг на основе интеграции предпринимательских возможностей предприятия и предпринимателя с целью эффективного использования ресурсов предприятия и его динамического развития на основе нововведений. Изучен зарубежный опыт организации интрапренерства с целью разработки системы поддержки и стимулирования внедрения интрапренерства на предприятии.
© Захарченко В.И., Захарченко Н.В., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 35/1
129
Область применения результатов. Результаты исследования могут применяться в практической экономической деятельности.
Выводы. Авторами определены необходимые условия формирования климата интрапренерства, а также цели, стратегии и преимущества внедрения интрапренерства на предприятии. Это даст возможность активизировать результаты инновационной деятельности на предприятии, реализацию iнтрапренерами-инициаторами предпринимательских идей с использованием ситуационного подхода, что обеспечит формирование устойчивых конкурентных преимуществ компании. Использования интрапренерства на предприятии позволит более рационально управлять денежными потоками, повысить инновационную восприимчивость и создать наиболее благоприятные условия для повышения предпринимательской активности организации.
Ключевые слова: предприятие, iнтрапренерство, менеджер, культура, система, ресурс, проект, среда, стратегия.
SEARCH AND INTODUCTION OF NEW FORMS AND METHODS
OF MANAGEMENT BASED ON THE DEVELOPMENT OF INTERNAL ENTREPREURSHIP
Zakharchenko V.I., Zakharchenko N.V.
The subject of the article is development of theoretical and methodological framework in achieving a new qualitative level of management of the entire system of production and sales due to the introduction of large industrial enterprises a tool of entrepreneurship.
The aim of the article is to substantiation of the need to understand and study the nature of the role of entrepreneurship in the restructuring of the domestic industrial enterprises in accordance with the changes in the current external environment.
Methodology work of the article is based on General scientific methods of cognition, generalization, method of comparative analysis, statistical and other research methods.
Results of research. The analysis of development preconditions and strategies of entrepreneurship development in Ukraine, which is a proactive, innovative activity directed on search and introduction of new forms and methods of management, creation of new products and services based on the integration of business capabilities of the enterprise and the entrepreneur to ensure efficient use of enterprise resources and its dynamic development based on innovation. Studied foreign experience of entrepreneurship with the aim of developing support systems and incentives for the implementation of intrapreneurship in the enterprise.
Scope of the results of research. The results of the study can be applied in practical economic activities.
Conclusions. The authors have determined the necessary conditions for the formation of a climate of entrepreneurship, as well as the goals, strategies and benefits of the implementation of intrapreneurship in the enterprise. This will provide an opportunity to intensify the results of innovative activities in the enterprise, the implementation of entrepreneur-initiated business ideas using the situational approach, which will ensure the formation of sustainable competitive advantages of the company. Use of intrapreneurship in the enterprise will allow to more efficiently manage cash flow, to increase innovative susceptibility and to create the most favorable conditions for increasing entrepreneurial activity of the organization.
Keywords: enterprise, entrepreneurs, Manager, culture, system, resource, project, environment, strategy.
Актуальнсть теми дослщження. Становлення i розвиток ринковоТ' економки в нашш кра'Тш об'ективно вимагае прискореного створення нових форм i методiв управлшня на вах ТТ рiвнях, i в першу чергу, на рiвнi основних виробничих ланок-компанш. Ц форми i методи управлшня повинн вщповщати головним принципам функцюнування ринковоТ економки, волод^и високим ступенем реакцп на змши зовшшнього середовища, базуватися на ринковш фшософп господарювання (маркетингу) i прогресивних напрямках оргашзацп пщприемницько'Т дiяльностi.
Недостатне осмислення i опрацювання теоретичноТ i методолопчно'Т бази в реалiзацiТ ршень вказаноТ проблеми призводить до посилення кризових явищ у в^чизнянш економщ^ до стримування впровадження прогресивних шновацшних процеав в ТТ реструктуризаци i виходу на рiвень розвинених кра'Тн. I тут особливе мюце займають процеси, пов'язан з розвитком системи пщприемництва, що е прюритетними в ринковш економiцi i сприяють швидкому ТТ росту.
Традицшш пщприемства Укра'Тни в^зняються низькою ефективнютю, яка викликана Тх великою фондоемнютю, застартою техшкою, технолопчним i оргашзацшним консерватизмом, зниженням зацiкавленостi i вщповщальносп менеджерiв.
Одним з шляхiв досягнення нового якюного рiвня управлiння ваею системою виробництва i збуту товарiв е iнтрапренерство - внутрiшне пщприемництво, яке являе собою iнiцiативну, новаторську дiяльнiсть спрямовану на пошук i впровадження нових форм i методiв господарювання, створення нових продуктiв i послуг на основi iнтеграцiТ' пщприемницьких можливостей пiдприемства i пiдприемця з метою ефективного використання ресурав пщприемства i його динамiчного розвитку на основi нововведень.
Ця форма розвиваеться на дшчш господарськiй одиницi, на основi створення психологiчних, органiзацiйних та економiчних умов для виникнення пщприемницьких щей в Тх реалiзацiТ' в штересах автора i пiдприемства. В умовах перехщно'Т економiки (отриманiй вщ соцiалiзму надмiрноТ концентрацiТ' i спецiалiзацiТ'
виробництва, низькiй завантаженостi виробничих потужностей, необхщнютю KOHBepciï i т.п.) штрапренерство грае незаперечно важливу роль у виведенш з економiчноï кризи i пщвищенш ефективностi нацiональноï економки. Воно створюе умови для ефективного використання ресурав пiдприемства i його динамiчного розвитку на основi нововведень.
Все вище сказане свщчить про те, що юнуе ефективна необхщнють в розумiннi i вивченнi сутност ролi пiдприемництва для укра'нсько'' економки i, в першу чергу, таких ïï найбiльш прогресивних форм, як штрапренерство, з метою застосування ïx в практик дiяльностi вiтчизняних оргашзацш.
Аналiз ocTaHHix дослiджень та публшацм. В данiй роботi були використанi працi наступних вчених: Креденцер О.В., Кристенсен К.М. i Рейнер М.Е., Литвиненко Л.Л., Пиншо Г., Ткачук О.М., Хизрич Р. i Птерс М. Але у цих роботах, на думку авторiв, недостатньо дослщжено формування системи пщтримки i стимулювання впровадження штрапренерства на пiдприемствi одночасно з переходом на шновацшну продукцю.
Метою статл - обфунтування потреби в розумшш та вивченнi сутност ролi iнтрапренерства у перебудовi в^чизняних промислових пiдприемств вiдповiдно змiнам сучасного зовшшнього середовища.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Вперше термiн «iнтрапренерство» (intrapeneurship, скорочено вiд intracorporate entrepreneurship) в 1985 роц ввiв в науковий об^ американський вчений Гiффорд Пшшо (Gifford Pinchot). Неологiзм «iнтрапренерство» утворено вщ двох слiв: «антрепренерство» (пщприемництво) i латинського префкса «iнтра» (внутршнш). Таким чином, «iнтрапренерство» можна перевести як внутршньо корпоративне пiдприемництво. В найбтьш широкому трактуваннi iнтрапренерство означае пщприемництво в рамках юнуючого пщприемства.
У словнику Дж. Блека знаходимо: intrapreneur - менеджер, який перетворюеться з працiвника компанiï' в власника незалежно'' фiрми. Ця змiна заохочувалась i, ймовiрно, фiнансувалась колишнiм роботодавцем в очкуванш того, що автономiя, яка зростае, i пiдсилювання стимулiв для «iнтрепренера» збiльшуе прибуток материнсько'' компанiï' [1, с.401]. У цьому визначенн у фокусi знаходиться поняття «незалежностi» або «автономiя».
У Великому економiчному словнику маемо наступне визначення: штрапщприемництво -пiдприемницька дiяльнiсть, яка проводиться, всередиш велико'' фiрми або шшого великого дiлового пiдприемства [2, с.320]. Звернемо увагу, що це висловлення вщноситься переважно до великих пщприемств.
Але у центрi нашого дослiдження знаходиться новаторська / шновацшна дiяльнiсть сучасних вiтчизняниx суб'ектiв господарювання. Тому продовжуемо пошук i звертаемося до 1нтернету: iнтрапренерство - внутршне iнновацiйне пiдприемництво в ах великих корпорацш, яка виражаеться у заохочуванш нового поколiння винаxiдникiв i новаторiв - високоефективних внутрiшньо фiрмовиx пщприем^в, якi вивчають можливостi для розвитку У^ативи, розробки ново' продукци', технологи освоення нових сфер дiяльностi з використанням внутршшх резервiв (econwiki.ru)
1. Передумови виникнення штрапренерства
У розвинених кра'нах, в першу чергу США, - штерес до штрапренерства пояснюеться рядом важливих причин, якi вщбуваються, як в соцiальнiй сферi, так i в област бiзнесу. В со^альнш сферi росте iнтерес до того, щоб займатися своею справою i робити на сво'х власних умовах. 1ндивщи, як вiрять в свш талант, все бiльше прагнуть до самостiйноï' дiяльностi в рамках оргашзацшно' структури. Якщо така свобода 'м не забезпечуеться, то у них, як правило, розвиваеться незадоволенють оргашза^ею, що до зниження продуктивност i навiть може призвести до звтьнення в пошуках умов для самореалiзацiï. 1нтрапренерство е iнструментом, котрий полегшуе вирiшення цього завдання людям, як працюють в данiй оргашзацп i задумуються над тим, що слщ змiнити, а що зробити зовам шакше. Поряд зi зростанням впливу со^альних чинникiв посилюеться тиск, який чиниться на штрапренерство з боку бiзнесу. Надзвичайно висока конкурен^я як всередиш кра'ни, так i за ïï межами змусила американськ компани нарощувати зусилля у виробництвi нових продуктiв, диверсифiкацiï та пщвищення продуктивностi.
Офiцiйна концепцiя iнтрапренерства в США була одшею зi складових державно'' програми пiдтримки малого бiзнесу, оголошена адмiнiстрацiею Р. Рейгaна. Вона передбачала роботу пщрозд^в великих корпорацш на принципах малих фiрм, тобто на основi наявностi самостiйного бюджету (субрахунка), самостiйно'' можливостi реалiзацi'' продукту («на сторону»), право самостшного розпорядження коштами бюджету в межах, обумовлених договором мiж вищими керiвниками корпораци' i представниками колективу iнтрапренерсько'' фiрми. Задача iнтрапренерства полягала в тому, щоб утримати в рамках корпораци найУ^ативнш групи спецiалiстiв. Управлiння штрапренерськими пiдроздiлами могло процвiтати тiльки в атмосферi свободи i стабiльностi. Створення атмосфери втьного духу було прюритетним для фiрми i вимагало фундаментальних змш в мисленнi всix зайнятих таким пщприемництвом, i особливо змшення менталiтету вищих менеджерiв, тому що у бтьшосп компанiй менеджмент все ще фунтувався на здiйсненнi контролю i складанн балансiв (чи бюдже^в). При iнтрапренерствi колектив працiвникiв пщрозд^в корпорацi'' заключае зi сво'м керiвництвом договiр, згiдно якому визначаються зобов'язання сторш i меxанiзми розподiлу доходу вщ робiт, виконаних на замовлення шших фiрм. Обумовлена в договорi частина доходу належить корпораци', частиною, яка залишилась, колектив штрапренерсько'' фiрми розпоряджаеться самостiйно.
Реалiзацiя концепцiï штрапренерства в США в цтому допомогла стаб^зувати господарський меxанiзм, який дозволив корпора^ям з кращою органiзацiею роботи пщприем^в бути «бiльш просунутими» i «бтьш розвиненими» корпорацiями. Саме тому Г. Пшшо, Р. Хiзрич, М. П^ерс пiдносили iдею iнтрапренерства на рiвень вiдкриття, побачивши в нш рушiйну силу прийдешнix революцiйниx змш в
свiтовому бiзнесi. Вiдповiдно до Тхжх iдей, iнтрапренарство покликане вселити дух пщприемництва в консервативний шар адмшютративно управлiнського апарату великих корпорацш. Однак цього, на думку Ф. Маккензi i Ф. Шамбо, що стоять на шших позицiях, в самш природi бути не може, так як стати чиновнику штрапренером не дозволяе бюрократична система прийняття ршень, якi вимагають багаточисленного погодження в межах таких же багаточисленних управлшських iерархiй [13].
2. Проблеми, що перешкоджають розвитку iнтрапренерства в УкраМ
Поняття «iнтрапренерство» вiдсутне в украТнському законодавствi. Разом з тим будь-як об'ективнi причини, що перешкоджають появi цих вiдносин (законодавчi обмеження i заборони) вiдсутнi. Проте вщносини iнтрапренерства в УкраТнi поки не отримали достатнього розповсюдження. Основними проблемами, що перешкоджають розвитку штрапренерства в УкраТ'ш, е: фiнансовi труднощi i труднощi в забезпеченнi ресурсами, обмежена свобода дiяльностi iнiцiатора i реалiзатора пщприемницькоТ' iдеТ, нерозумiння керiвниками пщприемства вигiдностi запровадження iнтрапренерства. (Вiдповiднi передумови розвитку штрапренерства показан на рис 1.).
Рисунок 1. Причини виникнення передумов розвитку штрапренерства на укра'шських шдприемствах
*розроблено авторами на основ [4].
Виходячи з цього, розвиток штрапренерства було обумовлено економiчними, со^альними та психолопчними причинами. У великих оргаыза^ях, працюючих достатньо стабiльно i успiшно, як правило, стримуеться новаторство, блокуються нововведення, можуть iгноруватися У^ативи, особливо якщо вони не пов'язан безпосередньо з основною дiяльнiстю оргаызаци, тобто спостерiгаеться консерватизм. Один iз авторiв ^еТ роботи у 1990-х роках займав посаду директора роайського представництва ПАТ «Одеський завод радiально-свердлильних верстатiв» (м. Москва, м. Екатеренбург) та наполягав перед керiвництвом головного пщприемства про перехщ представництва на шшу органiзацiйно-правову форму - акцюнерне товариство закритого типу (зi стовщсотковим капiталом головного пiдприемства) - з метою пщвищення гнучкостi ринкового стану та бтьш оптимального просування шновацшноТ' продукцп. Але згоду не отримав [3; 4; 5].
Для того, щоб бтьш точно розум^и особливост штрапренерства, введемо два базових поняття:
1. Традицшне пщприемство (фiрма, оргаыза^я), яке працюе в стiйкому режиму сталих управлiнських i виробничих структурах i консервативно ставиться до вах можливих змiн.
2. Пiдприемство пщприемницького типу, яке працюе на принципах штрапренерства, тобто активно йде на реалiзацiю вах можливих пщприемницьких щей.
Принциповою вiдмiннiстю трaдицiйного пiдприемства вщ пiдприемства пiдприемницького типу е:
- ставлення до нових щей i можливостей,
- органiзацiйнi можливостi для реалiзацiï пiдприeмницьких iдей, якi виникають,
- наявнiсть волi i цтеспрямованосп для y4acTi в реалiзацiï пщприемницьких щей.
Як стверджують К. Крютенсен i М. Рейнор «Бiльшiсть шновацшних npoeKTiB потерпають невдачi зовсiм не через те, що продукт мае який-небудь фатальний технолопчний дефект або ринок ще не готовий прийняти його. Причина невдач часто скриваеться в тому, що створення нового бiзнесу назначають людям або пщроздтам, як просто не здатш на це» [7, с.183].
Традицiйний корпоративний ^мат iстотно вiдрiзняеться вiд ^мату iнтрапренерства. В традицiйнiй корпораци' провщними принципами е:
а) дотримуватися наступним зверху шструк^ям;
б) нi в якому разi не помилятися;
в) обов'язкове виконання завдання;
г) дотримування шструкцш без У^ативи;
д) дотримування посадових рамок i забезпечення тилу.
Ця стримуюча атмосфера, звюно, не сприяе творчосп, гнучкостi, незалежностi i прийняттю рiшень з високим ступенем ризику - тобто того, чим рясше практика штрапренеров.
Атмосфера штрапренерства створюеться на дiаметрально протилежних принципах:
1) розробка пiдходiв, завдань i плашв дiй;
2) винагороду за пщприемницьк ди';
3) висування пропозицш, пошук нових рiшень i експериментування; творчють i розвиток незалежно вщ сфери дiяльностi;
4) готовнiсть до вщповщальносп i перетворення в стввласника пiдприемства.
Така атмосфера заохочуе шдившв в Тх прагненнi створити щось нове. Повз вщмшностей в ^мал, якi iснують всерединi пiдприемства, юнують вiдмiнностi у цiнностях i нормах, як подiляються цими видами культур. Традицшна корпорацiя являе собою iерархiчну структуру з встановленим порядком дiяльностi, системою звiтностi, рiвнями пiдпорядкованостi та вщповщальносп, набором iнструкцiй, вказiвок, нормованими годинами роботи пщприемства i мехашзмами контролю. Результатом е корпоративний ^мат, який перешкоджае створенню нових форм i сфер дiяльностi. Культура пщприемства, в якому переважае дух штрапренерства, являе собою разючий контраст. Замють iерархiчноï структури з уама супутшми 'й проблемами iнтрапренерство мае в своТй основi горизонтальну, але надзвичайно розгалужену структуру, передбачае роботу в единш команда наявнiсть велико''' клькосп спонсорiв i наставникiв.
Виникають тюш робочi зв'язки, що дозволяють виробити загальш принципи i цiльовi установки, як можуть бути втiленi в життя ттьки при наявностi атмосфери злагоди i довiри. Цiлi, на як працюе пiдприемство, розглядаються не як тягар, а як те, що дае велике задоволення, при цьому ствроб^ники з радютю присвячують робот сттьки часу, скiльки потрiбно для досягнення поставлених завдань. Оскльки немае причин створювати бар'ери для захисту усталених каношв, на пщприемс™ проходить вiльний обмiн думками i взаемне збагачення як всередиш окремих функцюнальних сфер дiяльностi i нав^ь пiдроздiлiв, так i мiж ними. Основш вiдмiнностi органiзацiй традицiйного вщ пiдприемницького типу представленi в таблиц 1.
Таблиця 1. nopÎBHHHHH оргашзацп традицiйного i пiдприeмницького типу
Елементи оргашзацшно! культури Характеристика оргашзацшних культур
Традицшне пiдприeмство Пщприемство пiдприeмницького типу
Цшносп i цiлi Консерватизм, збереження стабтьносп Новаторство, пошук нових можливостей
Основш мотивацп керiвництва персоналу Влада, збереження роботи, винагорода за рутинну працю, ч^ка перспектива Самовираження, творчють, прагнення до ризику, незалежнють, прагнення до багатства через новаторську дiяльнiсть
Система управлшня lерархiчна, жорстко структурована, багатоступенева Горизонтальна, лшшна, матрична, така що сприяе взаемоди вiддiлiв, пiдроздiлiв
Стиль управлшня Бюрократичний, командно-адмiнiстративний, жорстко регламентуючий дiяльнiсть персоналу Лiберальний, утворюючий можливiсть творчого пошук и т.п.
Взаемовщносини персоналу На основi конкуренци i суперництва На основi взаемодiï i взаемодопомоги для досягнення сптьних цтей
Характер планування кар'ери Довготривале просування по службових сходах Досягнення успiху i високих досягнень за рахунок творчосп i реалiзацiï нововведень
Вимоги до сшвроб^никв Дисциплша, субординацiя, високий професiоналiзм lнiцiативнiсть, вiдповiдальнiсть, широка еруди^я, професiоналiзм
Система нагородження за працю Заохочення виконання завдань, плашв, розпоряджень, стимулювання жорстко' дисциплши i виконавство Заохочення iнiцiативи творчостi, висування нових щей, пiдходiв, рiшень.
*Узагальнено авторами на основi [7;12].
Внутрiшньофiрмове пiдприемництво, можна розглядати як дiяльнiсть по виробництву i реaлiзaцiТ шновацмноТ продукцп (робiт, послуг) на основi штеграцп iнiцiaтиви i можливостей комерцшноТ оргаызацп. Таким чином, людина, який е У^атором i ведучим своеТ пщприемницькоТ дiяльностi в межах дючоТ оргаызацп, - це штрапренер. Сукупнiсть якостей iнтрaпренерa можна представити в видi схеми, вщображеноТ на рис. 2.
Сутнiсть дiяльностi iнтрaпренерa в тому, що вш не чекае будь-яких змiн в дiяльностi оргашзаци i лише по™ реагуе на них вiдповiдним чином, змушуючи вiдбувaтися вигiднiм для комерцшноТ оргашзацп змiнaм, тобто перебудовувати звичайний процес в пщприемницький, iнновaцiйно-iнтрaпренерский. Для того щоб орiентувaтися в обстановцо iнтрaпренер повинен бути творчою особистютю. Творчi здiбностi у великiй оргашзацп розвиваються в меншiй мiрi. А для того, щоб пщприемство, засноване на штрапренерств^ увiнчaлося успiхом, необхщно: творчий пiдхiд, глибоке знання внутршшх i зовнiшнiх обставин, професiйний кругозiр. 1нтрапренер повинен проявляти гнучкiсть i бути здатним розробляти aльтернaтивнi управлшськ рiшення. Вiн не вiдкидaе апробоваш вaрiaнти рiшень, але схильний до гри, У^ативний i непередбачуваний. Роблячи виклик засадам i принципам корпорацп, iнтрaпренер мае шанс створити щось нове.
Рисунок 2. Сукупшсть якостей штрапренера
*Розроблено авторами.
1нтрапренер повинен вм^и оргaнiзовувaти i заохочувати роботу в команда що складаеться iз спецiaлiстiв рiзних профiлiв, а для цього вш повинен мати знання, необхщш для упрaвлiння своТм колективом. Необхщно заохочувати вщкритий обмiн думками. Багато менеджерiв корпорaцiй забули про те, насктьки кориснi вiльнi i широкi дискуси, i про те, що в суперечках народжуеться ютина. Успiх нового пiдприемствa, орiентовaного на штрапренерство, може бути забезпечений лише за умови, що команда людей вщчувае себе впрaвi не погоджуватися i не приймати iдею до тих шр, поки не буде вироблено найбтьш прийнятне рiшення.
Ступшь вiдкритостi, яка досягаеться на пщприемство безпосередньо залежить вiд ступеня комушкабельносп самого iнтрaпренерa.
Комунiкaбельнiсть дозволяе сформувати сильну групу однодумов i натхненниш. 1нтрапренер повинен заохочувати i проявляти повну пщтримку кожному члену команди, особливо якщо вш вiдчувaе труднощк Така пiдтримкa мае принципове значення, осктьки трaдицiйнi стимули у виглядi можливостей просування по службi або гарантш зaйнятостi не працюють при створенш нового пiдприемствa.
Не менш важливо для iнтрaпренерa - цтеспрямованють. Тiльки завдяки цiлеспрямовaностi iнтрaпренерa можливо подолати перешкоди, якi стоять на шляху створення пщприемства пiдприемницького типу i домогтися комерцiйного успiху.
Головною цiллю iнтрaпренерa е мaксимiзaцiя його можливостей в умовах дшчоТ комерцшноТ оргашзацп. Сшвставлення трaдицiйних керуючих з пщприемцями i iнтрaпренерaми вказуе на наявнють таких вiдмiнностей (табл. 2).
1нтрапренери вiдрiзняються вiд менеджерiв i пiдприемцiв в чистому виглядi, але мaтерiaли, нaпрaцьовaнi для менеджерiв в повнш мiрi можна використовувати для Тх опису, оскiльки упрaвлiнськa дiяльнiсть також спрямована на досягнення устху.
У той час як основним мотивом дiяльностi для трaдицiйних менеджерiв е просування по службовiй драбиш i отримання типових для корпораци типiв винагород за працю, пщприем^ i iнтрaпренери домагаються процвiтaння завдячуючи своеТ незалежносп i можливостi творчо працювати. 1нтрапренери, зрозумiло, розраховують на те, що Тх дiяльнiсть буде вщповщно нагороджена.
Таблиця 2. Спiвставлення традицшних менеджерiв з пiдприeмцями i штрапренерами
№ з/п Основа nopiBHHHHH Традицiйнi менеджери 1нтрапренери Пщприемф
1 Характер дiяльностi Бтьше делегуе своТ' повноваження пiдрядним ствроб^никам i контролюе виконання, нiж сам включаеться в справу Виконуе роботу сшльно з членами своеТ команди Пряма включенють в роботу
2 Провщш мотиви Отримати просування по службi i iншi ознаки престижу в корпорацп, там як власний кабшет, штат, владу i таке шше Прагнення до незалежносп дiй, придбання позицш в корпорaцiТ i вщповщних винагород Прагнення мати незалежнiсть, свободу дш, творчо працювати, створювати капiтал
3 Сприймання часовоТ' перспективи Орiентуеться на короткi часовi горизонти: недтьш, квартальнi i рiчнi плани Все залежить вiд термшу реaлiзaцiТ поставлених задач з урахуванням термiнiв роботи в компан^ Орiентацiя на 5-10-лiтнiй перiод, як вiхи зростання власного бiзнесу
4 Вiдношення до статусу Стурбований власним статусом Не стурбований традицшними символами статусу, прагне лише до незалежносп Не мае стурбованосп статусами
5 Вщношення до невдач i помилок Прагне встяко уникнути помилок i взагалi неочкуваностей Прагне приховати вщ оточуючих ризиковaнi проекти, поки не готовий Тх об^рунтувати Не боТться помилок. Здатен виправляти Тх i долати невдачi
6 Вщношення до ризику Волiе не йти на ризик Розумно ще на ризик Розумно ще на ризик
7 На кого орiентуеться На шших На споживача, себе i свою команду На себе, споживача i спонсора
8 Прийняття ршення Зазвичай прислухаеться i погоджуеться з тими, хто вище за станом Здатен переконати шших допомагати в реaлiзaцiТ його мри СвоТ'ми рiшеннями реалiзуе своТ' мрiТ
*Узагальнено на основi [6; 8; 11].
Ц вiдмiнностi проявляються також в термшах, протягом яких плануеться досягнення ютотних ycnixiB: традицшш менеджери орiентуються на швидке досягнення результат, пiдприемцi можуть йти до своТ'х цiлей довго, а штрапренери схиляються до таких термiнiв, що лежать десь посередиш. Аналогiчним чином характеры риси стилю роботи iнтрапренерiв займають промiжне мiсце мiж представницьким типом дiяльностi менеджера i безпосередньою участю пiдприемцiв в роботi. Якщо штрапренери i пiдприемцi здатнi на обфунтований ризик, то менеджери надають перевагу не ризикувати взагалi. Захист своТ'х тилiв е стилем життя багатьох традицшних менеджерiв. Вони намагаються не допускати помилок i провалiв практично будь-якою цiною. У той же час пщприемцо як правило, хоча б один раз виходять банкрутами, а штрапренери набувають навичок до того, як не надавати розголосу проек^в з високим ступенем ризику до самого останнього можливого моменту.
Дал^ якщо традицшш менеджери служать тим, хто перебувае на вищих щаблях традицшш оргашзацп, то пщприемц працюють себе на себе i на своТ'х шетчв, а штрапренери включають це коло крiм двох зазначених категорш ще i спонсорiв. На вiдмiну вiд пщприем^в i iнтрапренерiв, якi встановлюють тюш зв'язки з оточуючими Тх ствроб^никами, менеджери прагнуть дотримуватися тактики сшлкування, яка пропонуеться статутом.
Таким чином, пщприемець i iнтрапренер мають практично однаковi характеристики. Вiдмiнностi лише в тому, що штрапренеру доводиться рахуватися з нормами i особливостями корпорацп, в якiй вiн працюе. Разом з тим, цей новий тип менеджерiв пщприемницького типу, з одного боку, повинен самостшно приймати ршення i нести за них вщповщальнють i, з iншого боку, здшснювати iнновацiТ, бути готовим йти на ризик i постiйно працювати над сво'Тм розвитком, розвитком свое'Т команди i компанiТ. Будемо вважати, що оргашза^я буде бiльш успiшнiшою, якщо вимагати вщ менеджерiв не ттьки високого рiвня квалiфiкацiТ та вщданосп компанiТ, але також i ^^ативного пiдприемництва.
3. Необхiднi умови формування ^мату iнтрапренерства.
Для успiшного становлення i розвитку iнтрапренерства на укра'Тнських пiдприемствах необхiдно забезпечити пiдтримку i стимулювання його запровадження. Система пщтримки i стимулювання впровадження iнтрапренерства на пщприемствах повинна включати наступнi елементи (рис.3):
1. Пщприемство повинно орiентуватися на вихiд на передовi рубежi в областi технологiТ, всiлякi заохочення впровадження нових щей. Осктьки Н1Р е важливим джерелом плодотворних щей нових товарiв, вони мають проводитися на достатньо високому рiвнi для дано'Т галузi. Новi iдеТ треба заохочувати i
пiдтримувати, а не давити, як це зазвичай мае мюце на пщприемствах традицiйного типу, в яких на перше мюце висуваеться задача забезпечення високоТ' вiддачi кашталу i великi обсяги продажiв.
Рисунок 3. Система пщтримки i стимулювання впровадження iнтрапренерства пiдприeмствами
*Розроблено авторами.
2. Слiд заохочувати експериментальнi i пов'язан з ним методи спроб i помилок. Новi продукти або послуги не з'являються раптово. Як вщомо, перед тим як з'явився перший комп'ютер, на який був попит, знадобився час, i в ходi пошуку вдалого варiанта вщ моделей довелося вщмовитися. Пiдприемство, яке впроваджуе дух iнтрапренерства, мае створити таку атмосферу, яка не ттьки допускае, але i навпъ стимулюе здiйснення помилок i заохочення провалiв. Оскiльки це протилежнiсть системi, яка склалась в корпораци', просування по службовим сходам, на яких не мае мюця помилкам i невдачам. Майже кожен пщприемець, принаймы, один раз в житт терпiв провал, перш ыж йому вдавалося створити дмсно успiшне пiдприемство.
3. На пщприемс^ не повинно бути закладено шяких параметрiв, якi б перешкоджали творчому вирiшенню проблем. Що стало нормою розмежування сфер дiяльностi мiж спiвробiтниками i пiдроздiлами аж шяк не стимулюе потенцiйних iнтрапренерiв створювати новi напрями дiяльностi.
4. Пщприемство мае видiляти ресурси для реалiзацiï проектiв. Досить часто можна спостер^ати ситуацiю, коли на метi створення чогось нового видтяються недостатнi ресурси i в той же час значн кошти передаються на виршення проблем, що дають швидку вщдачу. I навiть коли ресурси як шбито видiляються, Тх реальне отримання стае практично неможливим через вимоги, пред'явлен до звiтних документiв. Все це, звичайно, породжуе розчарування i вщчуття незадоволеностi у пiдприемцiв.
5. Необхщно заохочувати роботу спецiалiстiв рiзних профiлiв в однiй командi. Такий вщритий пiдхiд з залученням потрiбних спецiалiстiв незалежно вiд сфери Т'х дiяльностi прямо протилежний принципам корпоративна органiзацiйнiй структурi. Тим не менш, оцшюючи причину успiху iнтрапренерства, можна вщм^ити, що важливою його складовою е наявнють неформальних груп, в ям входять ключовi фiгури пщприемства. Окрiм заохочення роботi в команда в корпоративному середовищi потрiбно виробити методику оцшки успiху, як ваеТ програми, так i кожного нового пщприемства на довготривалу перспективу. О. Кредецер наполягае: «... внутршньооргашзацшне пщприемництво складаеться з двох структурних складових: психолопчно' та оргашзацшно-менеджерсько''» [6. с. 71].
6. Дух штрапренерства на пщприемс™ не може бути нав'язаний кому-небудь, вш розвиваеться на добровтьнш основк 1снують вiдмiнностi мiж корпоративним мисленням i мисленням штрапренера, причому, як правило, люди домагаються кращих результалв, якщо характер 'х дiяльностi вiдповiдае характеру 'х мислення. Бтьшють менеджерiв просто не здатнi бути хорошими штрапренерами. Особистий вибiр стати штрапренером мае пiдкрiплюватися прагненням пщприемця боротися до кiнця за виконання свого проекту. Такий пщхщ не зб^аеться з прийнятим поетапним порядком впровадження нового продукту, при якому участь рiзних пщрозд^в i шдив^в у створеннi продукту обмежуеться окремими слоями. Iндивiд, який бажае витратити додатковi години i зусилля на створення ново'' справи, повинен мати можливють довести проект до кшця. 1нтрапренер закохуеться в свое дп"ище i готовий йди на будь-як жертви заради досягнення успiху.
7. 1нтрапренер заслуговуе вiдповiдноï винагороди за ва сво' зусилля вкладенi в справу створення нового проекту. Необхщно виробити сптьш ц^ та критери дiяльностi i здiйснювати винагороду штрапренера, виходячи з досягнення цих цтей. Це може бути: надання частини акцш, чи частки капiталу в новому пщприемства що е найкращим способом заохочення зусиль необхщних для устху.
8. Корпоративне середовище, сприятливе для пщприемництва, передбачае наявнiсть широко'' внутр^ньо''' мережi спонсорiв i покровителiв, якi не тiльки заохочують творчу активнють i надають пiдтримку в
рaзi зривiв, але i володiють достатньою гнучкiстю при плануванн нових довгострокових завдань i нaпрямiв. Для того щоб нове пщприемство було успiшним, пiдприемець в рaзi необхiдностi мае бути готовим до моментального коригування плаыв i при цьому не турбуватися про те, насмльки новi цiлi вiдповiдaють заявленим раыше. У корпоративних структурах оцшка роботи менеджерiв нaйчaстiше базуеться на Тх здaтностi строго слiдувaти запланованим цтям i не залежить вщ фактичних результaтiв, одержуваних при досягненн цiлей.
9. В процесi переходу пщприемства на заходи iнтрaпренерствa необхщно орiентувaтися тiльки на високi технологи. 1нтрапренерство нaцiлене на aктивiзaцiю результативноТ iнновaцiйноТ дiяльностi на пiдприемствi, реaлiзaцiю iнтрaпренерaми-iнiцiaторaми пiдприемницьких iдей з використанням ситуацшного пiдходу, що забезпечить формування стшких конкурентних переваг компани [8, с. 67].
10. Нарешто i це, мабуть, нaйбiльш важлива умова здмснення дiяльностi iнтрaпренерa, вiн повинен вщчувати повну пiдтримку з боку вищого керiвництвa, яке знаходиться з ним в прямому контакт i забезпечуе його своечасно i швидко необхщними фiнaнсовими i трудовими ресурсами. Без пщтримки з боку вищого керiвництвa неможливо створення сприятливого середовища для розвитку штрапренерства. Саме штрапренерство надае змогу розглядати менеджерiв пщприемства в якост творчих суб'ектiв пщприемства [11, с. 501].
Запропонована система пщтримки i стимулювання впровадження штрапренерства дасть змогу подолати невщповщнють рiвнiв культурних вимiрiв з iдеaльним профтем культури, яка сприятиме розвитку штрапренерства, i буде сприяти його усшшному стaновленнi i розвитку на пщприемствк На основi цього необхiдно створити таку структуру управлшня, яка не перешкоджала б становленню i розвитку, а за допомогою, якоТ можна aктивiзувaти виявлених iнтрaпренерiв на пщприемствк
Висновки.
1. Метою iнтрaпренерствa е пщвищення ефективностi пiдприемствa за рахунок: aктивiзaцiТ i використання творчого потен^алу спiвробiтникiв; пiдвищення ефективностi використання ресурав пiдприемствa; швидкоТ реaкцiТ на змши потреб ринку; швидким впровадженням встяких нововведень (технiчних, оргaнiзaцiйних та ш.); створення основи для подальшого розвитку виробництва.
2. Стратепя iнтрaпренерствa передбачае створення новоТ фiрми всерединi материнськоТ як абсолютно сaмостiйного пiдроздiлу або групи, в завдання якоТ входить вихщ на новi ринки або розробка зовам шшоТ, нетрaдицiйноТ для продукци.
3. Переваги iнтрaпренерствa. Становлення i розвиток iнтрaпренерствa в оргашзаци дае Тй фiнaнсовi (збiльшення прибутку, введення в економiчний оборот, що раыше не використовувалися ресурсiв базових пщприемств), стрaтегiчнi (розширення клiентури, освоення нових ринмв) i технологiчнi (розробка шновацш) переваги.
Розглянувши зaкордоннi компaнiТ, ям використовували iнтрaпренерство i його особливосп, пропонуемо власний вaрiaнт використання ^еТ концепци (табл. 3).
Таблиця 3. Закордонний досвщ оргашзаци iHTpanpeHepcTBa
«ЗМ» (США) Вченi та винахiдники компани мають офiцiйне право присвячувати 15% свого робочого часу здшсненню власних проек^в, використовуючи науково-технiчну базу фiрми. Таким чином заохочуеться безперервна розробка нових продук^в. Завдяки йому пщроздти компанiТ досягають щорiчного збiльшення частки нових продук^в в загальному об'емi продажiв.
«Lenovo» (США) В рамках компанiТ' розроблена концеп^я незалежних пiдроздiлiв, згiдно з якою кожна ланка компанiТ' розглядаеться як окрема оргаыза^я, яка не взаемодiе нi з одним з вщд^в корпораци, що не пщкоряеться Т'Т загальному плануванню i не контрольована нею, здатна сама приймати абсолютно незалежш р^ення щодо виробництва i продажiв.
«Cornig» (США) Реалiзацiя iнновацiйного процесу в компани вщбуваеться не в результат контролю з боку керiвникiв, а завдяки проектному лiдерству. Компашя вiдбирае керiвникiв проекту -iнтрапренерiв на основi Тх лiдерських здiбностей i надае Т'м свободу дш.
Thermo Electron Corporation (США) Створюе новi венчурнi фiрми в рамках компани (спшаути) з метою швидкоТ' комерцiалiзацiТ винаходiв, зроблених дослщниками корпорацiТ'. Thermo Electron створила 23 новi венчурнi фiрми i, завдяки цьому збтьшила свiй обсяг продажiв в 20 разiв
«Volvo» (Шве^я) Внутрiшньофiрмове пщприемництво в компанiТ' здiйснюеться на основi «невидимого контракту»: спiвробiтник може одночасно займати двi посади стару («видиму») i посаду в новiй пщприемницько'Т фiрмi («невидимiй»)
«Омрон» (Япошя) Керiвництво компанiТ ставить головною метою стимулювання духу пщприемництва в створюваних малих i середшх пiдприемствах, що дiють в рамках велико' компани. Внутр^шм пiдприемствам компани надано право самостшно займатися короткостроковим плануванням, удосконаленням вже створених товарiв i розробкою нових. В результат внутрiшнiй пiдроздiл набувае статусу незалежно'Т фiрми середнього розмiру з уама обов'язками, правилами i мотивацiею, що дозволяе розширити дiлову активнiсть вах пiдроздiлiв компaнiТ, удосконалювати органiзацiю виробництва, поновлювати продукцш, збiльшувaти обсяги продaжiв i отримувати бiльше прибутку.
*розроблено авторами на основ [4, 5]
4. Приклади успiшноТ' дiяльностi зарубiжних компанiй пiдтверджують висновок про те, що концеп^я iнтрапренерства може бути вттена на практицi. Реалiзацiя концепцiТ' iнтрапренерства в iноземних фiрмах допомогла стабiлiзувати господарський механiзм в цтому, так як було дозволено корпора^ям з найкращою органiзацiею роботи iнтрапренерiв бути бiльш розвиненими корпора^ями в порiвняннi з тими, хто дотримуеться традицiйного пiдходу.
5. Незважаючи на не достатне поширення штрапренерства в Укра'Тш, вiдомi пiдприемства, як будують свою систему управлiння на принципах штрапренерства, наприклад - ПАТ «Одеський завод радiально-свердлильних версталв (Одеське верстатобудiвельне виробниче об'еднання), яке ще у 1980-х роках оргашзувало свое основне виробництво на основi внутршньовиробничих госпрозрахункових фiрм: «Радiалка» - виробництво радiально-свердлильних верстатiв, «Алмаз» - виробництво алмазно-розточувальних верстатiв, «Електрон» - виробництво верстатiв з числовим програмним управлшням [9, с. 51-53]. Це було зроблено з метою поеднання процесу реструктуризаци з переходом на принципово нову продукцю А також, сучасний досвщ - ПАТ «Одескабель», яке перетворюе iерархiю управлшня у внутршш пiдприемницькi пiдроздiли; створюе економiчну iнфраструктуру для прийняття ршень; корпоративне керiвництво по органiзацiТ сптьно'Т дiяльностi.
6. Ключову роль в^грають новi створенi пiдприемства всерединi оргашзаци, утворенi на основi виробничих пщрозд^в - це пiдприемство з виробництва продукци, яке продае своТ' послуги шшим пiдроздiлам, допомiжним, якi в межах пщприемства стають комерцшним центром, як реалiзують цю продукцiю. Мережа дтових взаемовiдносин, сформованих в результат взаемодп всiх функцiональних пiдроздiлiв утворюе «внутршню ринкову економiку».
Використання штрапренерства на пщприемс™ дозволить бiльш рацюнально управляти грошовими потоками, пiдвищити шновацшну сприйнятливiсть i створити найбiльш сприятливi умови для пiдвищення пiдприемницькоТ' активност оргашзаци.
Дослiдження проведено у межах виконання НДР «Новп~ш моделi та шструменти передплановоТ оцiнки iнновацiйно-iнвестицiйних проектв» (№ ДР 0114U005506).
Список використаних джерел
1. Блэк Дж. Эономика: Толковый словарь: Англо-русский / Дж. Блэк. - М. : ИНФРА - М, Изд-во «Весь Мир», 2000. - 840 с.
2. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. - 5-е изд. - М. : Институт новой экономики, 2002. - 1280 с.
3. Захарченко В. И. Спасти и сохранить опытом других / В. И. Захарченко // Деловая жизнь (г. Москва), 1996. - №7. - C. 22-24.
4. Захарченко В. И. Опыт создания региональных представительств машиностроительного предприятия / В.И. Захарченко // материал наук-практ. Конф ИЭ УрО РАН (г. Екатеринбург), 1997. -C. 101-103.
5. Захарченко Н.В. 1нтрапренерство i актив'заця високотехнологчно)' д'яльност'! п1'дприемств /Н.Захарченко // Проблеми i перспективи розвитку пiдприемництва : зб.наук.праць Харквського нацонального автомобтьно-дорожнього унверситету. - 2015. - Т. 2. - №1 (8). - С. 104 - 112.
6. Креденцев О. В. Поняття «внутр'шньоорган'зацйне п1'дприемництво»: теоретичний аналiз проблеми/О.В. Креденцев//Оргашзацшна психологя. Економ'чна психолог'я, 2015. - №3. - C.66-73.
7. Кристенсен К.М. Решение проблемы инноваций в бизнесе. Как создать растущий бизнес и успешно поддерживать его рост: Пер. с англ. /К.М. Кристенсен, М.Е. Рейнор. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 290 с.
8. Литвиненко Л.Л. Адаптаця европейського досв/'ду реалiзацií iнтрапренерських стратегш украУнськими пiдприемствами / Л.Л. Литвиненко // Проблеми пдвищення ефективнот нфраструктури, 2014. - №39. - C. 67-71.
9. Маненков К.М. Ускорение научно-технического прогресса на основе реконструкции / К.М. Маненков. - К.:Техника, 1987. - 64 с.
10. Питерс Т. Представьте себе! Превосходство в бизнесе в эпоху разрушений / Т. Питерс.- СПб.: Стокгольмская школа экономики в СПб., 2005. - 352 с.
11. Ткачук О.М. Креативнсть у пдприемницькй д'яльност'! / О.М. Ткачук // Глобальнi та нацюнально проблеми економки, 2015. - №7. - с.500-503.
12.Хизрич Р. Предпринимательство или как завести собственное дело и добиться успехов: Пер. с англ. / Р. Хизрич, М. Питерс. - М.: Прогресс, 1992. - 160 с.
13. Pinchot G., Pinchot E. Intra-Corporate Entrepreneurship. - 1978. - [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://www.intrapreneur.com/MainPages/History/IntraCorp.Html.
References
1. Bljek, Dzh. (2000). Jeonomika: Tolkovyj slovar': Anglo-russkij [Dictionary: English-Russian]. Moskva :Ves' Mir [Publishing house «Whole world»], 840 [in Russian]
2. Azrilijana, A.N. (2002). Bol'shoj jekonomicheskij slovar' [Big economic dictionary]. Moskva : Institut novoj jekonomiki [The Institute of new economy],1280 [in Russian]
3. Zaharchenko, V.I. (1996). Spasti i sohranit' opytom drugih [To save and preserve the experiences of other]. Moskva : Delovaja zhizn', №7, 22-24. [in Russian].
4. Zaharchenko, V.I. (1993). Opyt sozdanija regional'nyh predstavitel'stv mashinostroitel'nogo predprijatija [The experience of creating regional offices of the engineering enterprise] material nauk-prakt. Konf IJe UrO RAN, Ekaterinburg ,101-103 [in Russian]
5. Zaharchenko, N.V. (2015). Intraprenerstvo i aktyvizacija vysokotekhnologhichnoji dijaljnosti pidpryjemstv [Intrapreneurship and activation of high-tech activities of enterprises]. Problemy i perspektyvy rozvytku pidpryjemnyctva : zb.nauk.pracj Kharkivsjkogho nacionaljnogho avtomobiljno-dorozhnjogho universytetu. [Problems and prospects of entrepreneurship development: Collection of scientific papers of Kharkov National Automobile and Highway University], 2, 1(8), 104-112. [in Ukrainian].
6. Kredentsev, O.V. (2015). Ponyattya «vnutrishn'oorhanizatsiyne pidpryyemnytstvo»: teoretychnyy analiz problem [The concept of «internal organizational entrepreneurship»: a theoretical analysis of the problem]. Orhanizatsiyna psykholohiya. Ekonomichna psykholohiya [Organizational psychology. Economic psychology], 3, 66-73 [ in Ukrainian].
7. Kristensen, K.M. (2004). Reshenie problemy innovacij v biznese. Kak sozdat' rastushhij biznes i uspeshno podderzhivat' ego rost [The solution to the problem of innovation in business. How to create a growing business and successfully support its growth] / K.M. Kristensen, M.E. Rejnor. Moskva : Al'pina Biznes Buks, 2004, 290 [in English].
8. Ly'tvy'nenko, L.L. (2014). Adaptaciya yevropejs'kogo dosvidu realizaciyi intrapreners'ky'x strategij ukrayins'ky'my' pidpry'yemstvamy' [Adaptation of the European experience in the implementation of intrapreneurship strategies of Ukrainian enterprises]. Problemy' pidvy'shhennya efekty'vnosti infrastruktury' [The problem of improving the efficiency of infrastructure], 39, 67-71 [in Ukrainian].
9. Manenkov, K.M. (1987). Uskorenie nauchno-tehnicheskogo progressa na osnove rekonstrukcii [The acceleration of scientific and technical progress on the basis of reconstruction] - Kyyiv :Tehnika, 64 [in Russian].
10.Piters, T. (2005). Predstav'te sebe! Prevoshodstvo v biznese v jepohu razrushenij [Imagine! Business excellence in the era of destruction]. Stokgol'mskaja shkola jekonomiki v SPb. [Stockholm school of Economics in St. Petersburg], 35 [in Russian]
11.Tkachuk, (2015). O.M. Kreaty'vnist' u pidpry'yemny'cz'kij diyal'nosti [Creativity in business]. Global'ni ta nacional'no problemy' ekonomiky' [Global and national problems of Economics], 7, 500-503 [in Ukrainian].
12.Hizrich, R. (1992). Predprinimatel'stvo ili kak zavesti sobstvennoe delo i dobit'sja uspehov [Entrepreneurship or how to start your own business and achieve success]. Moskva : Progress,160 [in English]
13.Pinchot, G., Pinchot, E. Intra-Corporate Entrepreneurship 1978. Retrieved from http://www.intrapreneur. com/MainPages/History/Intra Corp.Html.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Захарченко Вггалш 1ванович, д.е.н., професор Одеський нацюнальний пол^ехшчний ушверситет, Захарченко Наталiя В'ячеславiвна, к.е.н., доцент, Одеський нацюнальний ушверситет iменi 1.1. Мечникова а / я 110, г. Одесса, 65005, Укра'Тна, e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Захарченко Виталий Иванович, д.э.н., профессор, Одесский национальный политехнический университет, Захарченко Наталья Вячеславовна, к.э.н., доцент, Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. а / я 110, г. Одесса, 65005, Украина, e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTORS
Zakharchenko Vitaliy Ivanovich, Doct.Sci. (Econ), Prof.,
Odessa National Polytechnic University, Odessa, Ukraine
Zakharchenko Natalia Vyacheslavovna, Cand.Sci. (Econ), associate professor
Odessa National I. I. Mechnikov University, Odessa, Ukraine
PO Box 110, Odessa, 65005, Ukraine,
e-mail: [email protected]
