CC BY
6
DOI 10.31718/2077-1096.21.2.62
УДК: 616.002.5-02:[616.98:578.828:615.281.8]-037
Коваль Т.1., Марченко О.Г., Котелевська Т.М., Лимаренко Н.П., Артемьева О.В. ПОШИРЕН1СТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ТУБЕРКУЛЬОЗУ У В1Л-1НФ1КОВАНИХ ПАЦ16НТ1В 13 УРАХУВАННЯМ НОС1ЙСТВА АЛЕЛ1 299GLY ГЕНА TLR4 УКРА1НСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГ1ЧНА АКАДЕМ1Я, М.ПОЛТАВА
1нфек^я вiрусом '¡мунодеф'циту людини (ВШчнфек^я) залишаеться однею з найгострiших проблем сучасноУ медицини. Серед опортунстичних ¡'нфекц'й туберкульоз залишаеться пров'дною причиною летальност/ серед людей, як живуть з вiрусом '¡мунодеф'циту людини, / е причиною кожноУ третьоУ смертi, асоцшовано)' з синдромом набутого '¡мунодеф'циту. Особливостями туберкульозу у поед-нанн! з ВШчнфек^ею е атиповий перебiг процесу на фон ВШчнфекцУУ, неспециф1'чнють клiнiчних симптом'т з'! зростанням частоти позалегеневих уражень, мiнiмальнi рентгенологiчнi прояви, ни-зька частота видлення збудника та стрiмкий перебiг захворювання. В останн роки значна увага досл'дник'т усього свту придлялася вивченню впливу генетичних варiацiй генв на перебiг нфек-цйних хвороб у людини, в тому числ/ й ВШчнфекци та туберкульозу, зокрема досл'дженню рецеп-тор/'в вродженоУ '¡мунноУ системи - Tool-рецепторiв, як взаемодють з'! збудниками / стимулюють ефекторнi механiзми вродженого '¡муштету. Мета: визначити поширенсть та о^нити особливо-ст! перебгу туберкульозу до та на фон антиретровiрусноУ терап'УУ '¡з урахуванням носшства алел/ 299Gly гена TLR4. Для оценки прояв'в, з'ясування клiнiчних характеристик перебгу захворювання в динамiцi до призначення / на фон антиретровiрусноУ терап'УУ проведене ретроспективне когортне обстеження 181 хворого на ВШчнфекцю до призначення та проспективне когортне псля початку лкування. Встановлено, що, незважаючи на в'русолог'чну та '¡мунолог'чну ефективнсть лкування, реестра^я туберкульозу у ВШчнфiкованих пацiентiв на фон антиретровiрусноУ терап'УУ залиши-лась практично на сталому р'тн'! у пор!внянн!' з перюдом до призначення антиретровiрусноУ терап 'УУ (17,0% проти 14,9%, р >0,05). Аналiз за генотипами гена TLR4 показав, що протягом пероду спо-стереження до початку антиретровiрусноУ терап'УУ у пацiентiв Iз носйством алел'! 299Gly виявле-ний у 6,3 разу вищий ризик розвитку дисемнованоУ форми туберкульозу (OR = 6,29 [95 % 1,2032,99], р = 0,044), порiвняно /з нос'ями генотипу Asp299Asp. У ВШчнфкованих пацiентiв Iз носшством алел '! 299Gly гена TLR4 на фон анmиреmровiрусноУ терап 'УУ ризик розвитку туберкульозу - у 3,4 рази вищий (р = 0,008), н/'ж у носив його гомозиготного генотипу.
Ключовi слова: ВШчнфек^я, носшство алел^ TLR4, туберкульоз.
Зв'язок публжаци'з науковими темами: Наукова робота е фрагментом НДР «Опmимiзацiя лiкувально-дiагносmичноi'тактики при нфек^йних захворюваннях вiрусноi, бакmерiальноi' паразитарноУ еmiологn та Ух мкст-форм на основ/' вивчення Ух кпЫко-патогенетичних особливостей» (номер державноУреестрацИ' 0119и102923).
Вступ
В1Л-1нфекц1я залишаеться одыею з найгост-р1ших проблем сучасноТ медицини. Так, за останшми даними UNAIDS у свт близько 38,0 млн. людей мають В1Л-1нфекц1ю [1].
Серед опортунютичних шфекцш туберкульоз (ТБ) залишаеться провщною причиною летальност! серед людей, як1 живуть з В1Л (ЛЖВ), I е причиною кожноТ третьоТ СНЩ-асоцшованоТ смерт1. За оцшками, близько 49% В1Л-шфкованих пац1ент1в, у яких розвиваеться ТБ, не знають про свою кошфекцш I тому вчасно не отримують медичну допомогу [1, 2]. Серед хво-рих з поеднаною шфекц1ею у 66,5 % пац1ент1в первинно виявляеться В|Л-1нфекц1я, в 70,3 % хворих д1агностуеться легеневий ТБ та вщзна-чаеться суттеве недовиявлення позалегеневого ТБ [2].
Особливостями ТБ у поеднанн з В1Л-шфекц1ею е атиповий переб1г процесу на фон ВШчнфекцм, неспециф1чнють кл1н1чних симпто-м1в з1 зростанням частоти позалегеневих уражень, м1н1мальн1 рентгенолопчы прояви, низька частота видтення збудника та стр1мкий переб1г захворювання [3, 4]. У В1Л-1нф1кованих пац1ент1в
при зменшенн р1вня CD4-лiмфоцитiв достов1рно зростае частота таких кл^чних форм ТБ, як ш-фтьтративна та дисемшована: у хворих зi впе-рше дiагностованим ТБ - шфтьтративна та дисемшована, а при рецидувуючому ТБ - дисемн нована [5].
На сьогодышнш день не юнуе однозначно' думки щодо механiзмiв патогенезу та особливостей переб^у ВШчнфекцм [6, 7]. На думку бага-тьох дослщниш, у патогенезi хроычних вiрусних шфекцш головне значення належить двом факторам: особливостям вiрусу та характеру iмунноТ вщпов^ф оргашзму. Встановлено, що в основi iмунопатогенезу та переб^у ВШчнфекцм лежать як адаптивна, так i вроджена iмунна вщповщь. В останн роки значна увага дослщниш усього свн ту придтялася вивченню впливу генетичних ва-рiацiй гешв на переб^ шфекцшних хвороб у людини, в тому чи^ й В1Л, зокрема дослщженню рецепторiв вродженоТ iмунноТ системи - ИР, як взаемодшть зi збудниками i стимулюють ефек-торнi механiзми вродженого iмунiтету [8,9,10].
Було встановлено, що мутацп в генах ИР асоцiюються з пщвищеною сприйнятливiстю до iнфекцiТ [11,12,13] та прогресуванням захворювання. З точки зору розумшня iмунопатогенезу
АктуальН проблеми сучасно! медицины
ВШчнфекцм особливий штерес представляе ген TLR4 [12]. Однак дат щодо впливу носшства алелi 299 цього гена на переб^ ВШ-1нфекцп, а також розвиток чи реактивацш ТБ залишаеться недостатньо вивченим, що i стало предметом нашого дослiдження.
Мета
Визначити поширенють та оцiнити особливо-стi переб^у туберкульозу до та на фон АРТ i3 урахуванням носiйства алелi 299Gly гена TLR4.
Матерiали i методи дослiдження
Для оцiнки проявiв, з'ясування клшко-iмунологiчних характеристик переб^у В1Л-шфекцп на фонi АРТ проводилось когортне до-слiдження за участ 181 ВIЛ-iнфiкованого па^ен-та (чоловшв - 127, ж1нок - 54) вком вiд 21 до 55 рош (середнiй - 34,6±0,6 роки), якi знаходились на диспансерному облку у Полтавському обла-сному центрi профiлактики В1Л-шфекци та боро-тьби зi СН|Дом за перюд з 2003 по 2017 рр. Хво-рi спостерiгалися в динамiцi вiд 2 до 14 рош, середня тривалiсть спостереження - 4,3±0,3 роки. Усi лiкувально-дiагностичнi процедури здшс-нювались за iнформованою згодою хворих.
Дiагноз ВШ-шфекцп встановлювали зпдно мiжнародноТ класифкаци хвороб 10 перегляду та пщтверджували виявленням специфiчних се-рологiчних та молекулярно-бiологiчних маркерiв. Антитта до В1Л в кровi виявляли методом 1ФА (тест - системи " Labsistem", Нiдерланди ), ВН В1Л - 1 - у полiмеразнiй ланцюговiй реакци (ПЛР) (Real Time HIV -1 " Abbout " , США). Стан клп"ин-ноТ ланки iмунiтету оцiнювали за загальною кть-кiстю лейкоцитiв, лiмфоцитiв та Тх субпопуляцiй (абсолютний та вщносний вмiст) шляхом iмуно-фенотипування моноклональними антиттами з подальшим аналiзом дослiджуваних зразкiв на поточному цитофлюориметрi FACSCailbur (Becton Dickinson, США).
Вам хворим було проведене загально-кл^чне обстеження, проаналiзованi данi амбу-латорних карт. Лабораторн та додатковi дослн дження виконувались у вiдповiдностi до дiагнос-тованоТ патологiТ iз залученням консультант. Аналiз отриманих клiнiчних даних, встановлення кл^чних стадiй ВIЛ-iнфекцiТ, призначення та оцшку ефективностi АРТ здшснювали вiдповiдно до стандартних протоколiв iз використанням класифiкацiй, наведених у МКХ-10 (ВООЗ, 2006) [14, 15]. Дiагноз легеневого ТБ пiдтверджувався результатами шструментальних (рентгенографiя або комп'ютерна томографiя (КТ) оргашв груднот порожнини), лабораторних дослщжень (XpertMTB/RIF-аналiз, бактерiоскопiя мазкiв мок-ротиння та поав мокротиння на МБТ). Позале-геневi форми ТБ дiагностували на пiдставi клшн чних даних, результат бактерiологiчних дослн джень, дослщження спинно-мозковоТ рiдини, п-стологiчного дослщження бюпта^в лiмфатичних вузлiв, ультразвуковим дослщженням та КТ ор-
ганiв черевноТ порожнини, плевральних синусiв. АРТ проводилась з використанням схем першоТ лжи - 2 нуклеозидними та 1 ненуклеозидним ш-пбторами зворотньоТ транскриптази: зидову-дин/ламiвудин + ефавiренц або тенофовiр/ емт-рицитабiн + ефавiренц.
Статистичну обробку результатiв дослщжен-ня проводили з використанням пакету SPSS, 17 верая.
Вiрогiднiсть вiдмiнностей ктькюних результа-тiв для рiзних груп обстежених визначали за до-помогою t-критерiю Стьюдента за умови нормального розподту, а при розподл який в^зня-вся вiд нормального, - U-критерш Манна-Уiтнi, вiдносних - шляхом аналiзу таблиць спряженос-т за допомогою критерiю х . При порiвняннi частот бiнарних ознак у двох пов'язаних групах в динамiцi використовували критерiй Мак-Немара. Для вах видiв аналiзу вщмшносп вважали вiро-гiдними при загальноприйнятш у медико-бiологiчних дослiдженнях ймовiрностi помилки р<0,05.
Для оцiнки проявiв, з'ясування клiнiчних характеристик переб^у захворювання в динамiцi до призначення i на фонi аРт проведене ретро-спективне когортне обстеження 181 хворого на ВШчнфекцш до призначення та проспективне когортне шсля початку АРТ.
Результати дослщження та 1х обговорення
Встановлено, що при реестрацп у бтьшосп ВIЛ-iнфiкованих пацiентiв - 129 (71,3 %) пере-важали Ill та IV кл^чы стади з переважанням опортунiстичних iнфекцiй, притаманних цим ста-дiям. ТБ при первинному обстеженн мав мiсце у 21 патента (11,6 %), зокрема легеневий ТБ ре-еструвався у 19 па^ен^в (10,5 %): шфтьтрати-вний - у 9 (4,9%), вогнищевий та дисемшований - у 5 (2,8 %) осiб. Позалегеневий туберкульоз було дiагностовано у 7 (4,0 %): внутршньогруд-них i периферичних лiмфатичних вузлiв - у 4 (2,2 %), з них у поеднанн з легеневим туберку-льозом - у 2 (1,7 %); плеврит поеднаний з легеневим туберкульозом - у 3 (1,7 %), обстежених.
Спостереження вщ моменту реестрацп до призначення АРТ тривало в середньому 1,64 ± 0,17 рош. Встановлено, що протягом цього пе-рюду частка па^етчв iз IV стадiею при ретель-ному дообстеженнi та спостереженнi в динамiцi зросла в 1,6 разу i склала 43,1 % (p < 0,001), вiдповiдно в частини ВШчнфкованих пацiентiв дiагностувались новi випадки ТБ. Так, легеневий туберкульоз рееструвався у 31 (17,0 %), а позалегеневий - у 13 (11,6 %), що виявилося в 1,6 (p < 0,001) та 1,9 (p = 0,031) разу бтьше, жж на момент постановки на облк.
Спостереження на фош АРТ показало, що за цей час у бтьшосп па^ен^в вщбулось покра-щення iмунного статусу. Так, середнш показник рiвня CD4-лiмфоцитiв протягом 6 мюя^в АРТ збiльшився зi 178,5 ±10,8 кл/мкл на момент початку АРТ до 288,2 ±13,3 кл/мкл, через 1 рк АРТ
- до 333,9 ±13,9 кл/мкл, через 2 роки - до 397 ±16,7 кл/мкл. Загалом адекватна iмунологiчна вщповщь впродовж першого року АРТ була до-сягнута у 147 (81,2 %) ВШчнфкованих. Рiвень ВН В1Л виявлявся невизначальним через 6 мн сяцiв вiд початку АРТ у 148 (81,8 %) па^ен^в, через 1 рiк - у 169 (93,3 %), через 2 роки - у 176
(97,2 %) осiб. Однак, не зважаючи на досить ви-соку вiрусологiчну та iмунологiчну ефективнiсть АРТ, поширенють Ь, його легеневоТ та позалеге-невоТ форм, лишилась практично незмшною в порiвняннi з перiодом спостереження до початку АРТ (16,0% проти 19,3 %, 17,0 % проти 14,9 %, 7,2 % проти 2,8 % вщповщно, p>0,05, табл.1).
Таблиця 1.
Анал'з структури опортунютичних нфекцй у ВШчнфжованих na^eHmie на фон АРТ
На момент початку АРТ (n=181) На фон АРТ (n=181) Р
Абс. число % Абс. число %
Туберкульоз 35 19,3 29 16,0 >0,05
легеневий 31 17,0 27 14,9 >0,05
позалегеневий 13 7,2 5 2,8 >0,05
npuMimKa: р - pieeHb знaчимосmi отриманий з використанням
Кл^чна неефективнють АРТ у частини пацн ен^в, як перебували на лкуванш протягом 2-х рош i бiльше, стала пiдставою для аналiзу впливу носiйства алелi 299Gly гена TLR4 на розвиток ТБ у ВШчнфкованих па^етчв. З цiею метою та згщно встановлених генотипiв гена TLR4 хворi були роздiленi на 2 групи:
- 1 група - iз носшством алелi 299Gly гена TLR4 - 27 (чоловшв - 21, жiнок - 6) вком вiд 22 до 47 рош (середнiй - 31,33 ± 1,17);
- 2 група - iз нормальним генотипом гена TLR4 (Asp299Asp) - 154 (чоловтв - 106, жiнок -48) вком вiд 21 до 55 рош (середнiй -35,31 ± 0,56);
Порiвняльний аналiз дослщжуваних груп за частотою реестрацiТ туберкульозу на момент постановки на облк статистично значимих вщмш-ностей не виявив. Так поширенють туберкульозу в rpyni ВШчнфкованих носив алел1 299Gly гена
критерю Мак-Немара
TLR4 склала 11,1 % проти 11,7 %, р > 0,005, його легеневоТ форми - 11,1 % проти 10,4 %, р > 0,005, та позалегеневоТ - 7,4 % проти 3,2 %, р > 0,005, порiвняно з ноаями генотипу Asp299Asp цього гена.
Подальше спостереження вщ моменту ре-eстрацiТ до призначення АРТ виявило деяк осо-бливостi в структурi ТБ мiж групами порiвняння, а саме: у груп Вшчнфкованих iз носiйством алелi 299Gly гена TLR4 у 5,9 разу частiше, порн вняно з носiями генотипу Asp299Asp, реестру-вали дисемiновану форму легеневого туберкульозу (р = 0,044). При розрахунку показника OR встановлено, що при наявносп алелi 299Gly гена TLR4 ризик розвитку дисемшовано'Т форми туберкульозу у ВШчнфкованих пiдвищуеться у 6,3 (OR = 6,29 [95 % 1,20-32,99], р = 0,044) разу (рис.1).
Туберкульоз
Легеневий туберкульоз
Вогнищевий
1нфтьтративний
ЁИ 1 група ■ 2 група
9.1%
Дисемшований
11.196 р =0,044
I 1.9%
Позалегеневий туберкульоз
11.1%
0.0%
5:054 Ю.0% 15.0% 20.0% 25.0%
Рис.1. Частота реестрацп туберкульозу у ВШчнфжованих залежно eid ноайства aлелi 299 Gly гена TLR4 на момент призначення АРТ
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
0.0% 5.0% 10.0% 15.0% 20.0% 25.0% 30.0% 35.0% Рис. 2. Частота реестрацп туберкульозу у ВЛчнфкованих залежно eid ноайства алелi 299 Gly гена TLR4 на фонi АРТ
Спостереження на фош АРТ показало (рис. 2), що протягом цього перюду у rpyni В1Л-шфкованих i3 носшством алелi 299Gly гена TLR4 ТБ рееструвався у 2,6 разу часпше (33,3 % проти 13,0 %, p = 0,008), порiвняно з носiями генотипу Asp299Asp, зокрема у 2,4 разу - його легенева форма (29,6 % проти 12,3 %, p = 0,020).
При розрахунку показника OR встановлено, що при наявност алелi 299Gly гена TLR4 ризик розвитку туберкульозу на фош АРТ у В1Л-шфкованих пiдвищуеться у 3,4 (OR = 6,29 [95 % 1,33-8,47], р = 0,008).
Висновки
1. Незважаючи на вiрусологiчну та iмунологi-чну ефективнють лiкування, реестра^я туберкульозу у ВIЛ-iнфiкованих па^ен^в на фонi АРТ залишилась практично на сталому рiвнi у порiв-няннi з перiодом до призначення АРТ (17,0% проти 14,9%, >0,05);
2. Протягом перюду спостереження до початку АРТ у па^етчв iз носшством алелi 299Gly гена TLR4 виявлений у 6,3 разу вищий ризик роз-витку дисемшовано'Т форми туберкульозу (OR = 6,29 [95 % 1,20-32,99], р = 0,044), порiвня-но iз ноаями генотипу Asp299Asp;
3. У ВШ-шфкованих пацiентiв iз носшством алелi 299Gly гена TLR4 на фош АРТ ризик розвитку ТБ - у 3,4 рази вищий (р = 0,008), шж у носив його гомозиготного генотипу.
Лтература
1. HIV/AIDS JUNPo. Global AIDS Monitoring 2019: Indicators for Monitoring the 2016 Political Declaration on Ending AIDS. Geneva: UNAIDS. 2018. 156p.
2. Protsiuk R. Aktualni pytannia ko-infektsii tuberkuloz/VIL/SNID v Ukraini [Actual problems of co- infection tuberculosis/HIV/AIDS in
10.
11.
12.
13.
14.
15.
Ukraine]. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2016; 1(24):84. (Ukrainian).
Melnyk V, Khursa T, Yakymova Ya, Solonynka H. Analiz osoblyvostei vyiavlennia, diahnostyky ta perebihu tuberkulozu u khvorykh na ko-infektsiiu tuberkuloz/VIL [Analysis of peculiarities of identification, diagnostics and course of tuberculosis in patients with tuberculosis/HIV co-infection]. Zaporozhskyi medytsynskyi zhurnal. 2017; 19(5):604-8. (Ukrainian).
Klymanska L, Holubovska O. Deiaki aktualni pytannia koinfektsii VIL/tuberkuloz [Some current issues of HIV/TB coinfection]. The Practitioner. 2016; 5(3):68-72. (Ukrainian).
Iasinskyi RM, Makarovych A, Arendaruk M, Makarova O. Osoblyvosti imunolohichnoho statusu khvorykh na ko-infektsiiu tuberkuloz/VIL [Immunological status features in patients with tuberculosis/HIV coinfection]. Zaporozhskyi medytsynskyi zhurnal. 2016; 1(94):59-63. (Ukrainian).
Gitahi-Kamau NT, Kiarie JN, Mutai KK, Gatumia BW, Gatongi P, Lakati A. Socio-economic determinants of disease progression among HIV infected adults in Kenya. BMC public health. 2015; 15(1):733.
Katoh J, Kawana-Tachikawa A, Shimizu A, Zhu D, Han C, Nakamura H, et al. Rapid HIV-1 disease progression in individuals infected with a virus adapted to its host population. PloS one. 2016;11(3):e0150397.
Kawasaki T, Kawai T. Toll-like receptor signaling pathways. Frontiers in immunology. 2014;5:461.
Vega MM, de Andres Martin A. The significance of toll-like receptors in human diseases. Allergologia et immunopathologia. 2009;37(5):252-63.
Altfeld M, Gale Jr M. Innate immunity against HIV-1 infection. Nature immunology. 2015;16(6):554.
Carvalho A, Pasqualotto A, Pitzurra L, et al. Polymorphisms in tolllike receptor genes and susceptibility to pulmonary aspergillosis. The Journal of infectious diseases. 2008;197(4):618-21. Papadopoulos AI, Ferwerda B, Antoniadou A, et al. Association of toll-like receptor 4 Asp299Gly and Thr399Ile polymorphisms with increased infection risk in patients with advanced HIV-1 infection. Clinical infectious diseases. 2010;51(2):242-7. Pryimenko NO, Kotelevska TM, Koval TI, et al. Genetic polymorphism Arg753Gln of TLR-2, Leu412Phe of TLR-3, Asp299Gly of TLR-4 in patients with influenza and influenza-associated pneumonia. Wiadomosci Lekarskie. 2019; 72 (12): 2324-2328.
Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Pro zatverdzhennia klinichnoho protokolu ART VIL-infektsii u doroslykh ta pidlitkiv. Nakaz MOZ Ukrainy vid 12.07.2010 № 551. (Ukrainian). Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Pro zatverdzhennia novoho Klinichnoho protokolu iz zastosuvannia antyretrovirusnykh preparativ dlia likuvannia ta profilaktyky VIL-infektsii. Nakaz MOZ Ukrainy vid 05.06.2019 № 1292. (Ukrainian).
3
4
5
6
7
8
9
Реферат
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ И ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ТУБЕРКУЛЕЗА У ВИЧ-ИНФИЦИРОВАННЫХ ПАЦИЕНТОВ С УЧЕТОМ НОСИТЕЛЬСТВА АЛЛЕЛЯ 299GLY ГЕНА TLR4
Коваль Т.И., Марченко А.Г., Котелевская Т.М., Лимаренко Н.П., Артемьева О.В. Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, носительство аллеля, TLR4, туберкулез.
Инфекция вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ-инфекция) остается одной из самых острых проблем современной медицины. Среди оппортунистических инфекций туберкулез остается ведущей причиной летальности среди людей, живущих с вирусом иммунодефицита человека, и является причиной каждой третьей смерти, ассоциированной с синдромом приобретенного иммунодефицита. Особенностями туберкулеза в сочетании с ВИЧ-инфекцией является атипичное течение процесса на фоне ВИЧ-инфекции, неспецифичность клинических симптомов с ростом частоты внелегочных поражений, минимальные рентгенологические проявления, низкая частота выделения возбудителя и стремительное течение заболевания. В последние годы значительное внимание исследователей всего мира уделялось изучению влияния генетических вариаций генов на течение инфекционных болезней у человека, в том числе и ВИЧ-инфекции и туберкулеза, в частности исследованию рецепторов врожденной иммунной системы - Тоо1-рецепторов, взаимодействующих с возбудителями и стимулируют эффекторные механизмы врожденного иммунитета. Цель: определить распространенность и оценить особенности течения туберкулеза до и на фоне антиретровирусной терапии с учетом носи-тельства аллеля 299Gly гена TLR4. Для оценки проявлений, выяснения клинических характеристик течения заболевания в динамике с назначением и на фоне антиретровирусной терапии проведено ретроспективное когортное обследование 181 больного ВИЧ-инфекцией с назначением и проспективное когортное после начала лечения. Установлено, что, несмотря на вирусологическую и иммунологическую эффективность лечения, регистрация туберкулеза у ВИЧ-инфицированных пациентов на фоне антиретровирусной терапии осталась практически на неизменном уровне по сравнению с периодом до назначения антиретровирусной терапии (17,0% против 14,9%, р> 0, 05). Анализ по генотипам гена TLR4 показал, что в течение периода наблюдения до начала антиретровирусной терапии у пациентов с носительством аллеля 299Gly обнаружен в 6,3 раза выше риск развития диссеминирован-ной формы туберкулеза (OR = 6,29 [95% 1,20-32,99], р = 0,044) по сравнению с носителями генотипа Asp299Asp. У ВИЧ-инфицированных пациентов с носительством аллеля 299Gly гена TLR4 на фоне антиретровирусной терапии риск развития туберкулеза - в 3,4 раза выше (р = 0,008), чем в носителей его гомозиготного генотипа.
Summary
PREVALENCE AND CHARACTERISTICS OF TUBERCULOSIS IN HIV-INFECTED PATIENTS CONSIDERING THE 299GLY ALLELE TLR4 GENE CARRIAGE
Koval T. I., Marchenko A. H., Kotelevska T. M., Lymarenko N. P., Artemieva O. V. Key words: HIV infection, allele carriage, TLR4, tuberculosis
Human immunodeficiency virus (HIV) infection remains one of the most acute problems of modern medicine. Tuberculosis is known as the leading cause of death among the opportunistic infections in HIV-positive people; moreover, TB is also known as resulting in one of three deaths associated with acquired immunodeficiency syndrome. It should be stressed the TB course against the background of HIV infection demonstrates the atypical characteristics, nonspecific clinical symptoms with increasing frequency of extrapulmonary lesions, minimal radiological manifestations, low frequency of the pathogen excretion, and rapid course of the disease. In recent years, researchers around the world have paid considerable attention to studying the effects of genetic variation of genes on the course of infectious diseases in humans, including HIV and tuberculosis, and in particular, to investigating Tool-receptors, innate immune system receptors, which interact with pathogens and stimulate effector mechanisms of innate immunity. The objective of this study is to determine the prevalence and evaluate the features of the TB course before and during the antiretroviral therapy, considering the carriage of the 299Gly allele of the TLR4 gene. To assess the manifestations, clarify the clinical characteristics of the disease in the dynamics before and during the antiretroviral therapy, a retrospective cohort examination of 181 HIV-positive patients before and after the therapy was carried out. The study has demonstrated that, despite the virological and immunological effectiveness of the treatment, the TB detection in HIV-infected patients taking antiretroviral therapy remained almost constant compared to the period before antiretroviral therapy (17.0% vs. 14.9%, > 0.05). Analysis of genotypes of the TLR4 gene showed that during the observation period before antiretroviral therapy in patients with the 299Gly allele there was a 6.3-fold higher risk of developing of disseminated TB forms (OR = 6.29 [95% 1.20-32.99], p = 0.044), compared with carriers of Asp299Asp genotype. In HIV-infected patients with the 299Gly allele of the TLR4 gene on the background of antiretroviral therapy, the risk of TB development is 3.4 times higher (p = 0.008) than in carriers of its homozygous genotype.
