CC BY
17
УДК 616.28-008.1-07:616.831-005
ПОРУШЕННЯ СЛУХУ У ХВОРИХ НА ДИСЦИРКУЛЯТОРНУ ЕНЦЕФАЛ0ПАТ1Ю ЗА ДАНИМИ СУБ'ЕКТИВНО! АУД10МЕТРП
Гомза Я.Ю.
Нацюнальний медичний умверситет ¡мен1 О.О.Богомольця, м. Ки'Гв, Укра'Гна
Дослщження слухово! функцм хворих на дисциркуляторну енцефалопат1ю за суб'ективною аудюметр1-ею демонструе наявнють порушення звукосприйняття у 100,0% хворих основной групи: у 75,0% в конве-нц1йному д1апазоы частот, у 97,5% хворих при високочастотый аудюметрп, та у вах обстежуваних при ультразвуков^ аудюметрп. Картина розподту значень надпорогових тест1в не вкладаеться в картину на-явност чистого ретрокохлеарного ураження органу слуху. Вщбуваеться збтьшення ктькост випадюв пщвищення поропв дискомфорту - 17,5% в основый груп1; зменшення ктькосп випадюв знаходження диференщйного порогу ¡нтенсивносл звуку в межах 1-1,5 дБ та збтьшення ктькост випадюв потрап-ляння його в меж1 0,8-1 дБ - 10,0%, 1,5-6 дБ — 65%, а також збтьшення ктькосп випадкв у 40,0% хворих потрапляння значення 1МП1 в ¡нтервал 65-100%. 1. У вах хворих на дисциркуляторну енцефалопа-т1ю виявлено порушення слуху за типом порушення звукосприйняття, у 22,5% щ розлади приховаш. 2. У 75,0% хворих на дисциркуляторну енцефалопат1ю значення надпорогових тест1в суб'ективноУ аудюметрп виходять за меж1 типово! для ретрокохлеарного ураження картини, що може свщчити про порушення функцм внутршнього вуха.
Ключов1 слова: дисциркуляторна енцефалопа™, порушення слуху, порушення функцм внутршнього вуха.
риферичними кохлеовестибулярними синдромами, однак, вони були р1зними. Особливютю слухових порушень в данш груш явилась наявнють сенсоневральноТ приглухуватосп, причому у бтьшосп хворих (51%) вона мала двохстороннш характер. В кшцевому випадку все це призводить до вираженого зниження якост1 життя хворих. Хвор1 на дану патолопю лкуються у невролога \ отримують р1зш схеми медикаментозного лкування. В основ! корекцп порушень церебрального р1вня у хворих на дисциркуляторну енцефалопатш враховують окрем1 ланки патогенезу уражень нервовоТ сис-теми [10].
В той же час на наявнють слухових розлад1в внутршнього вуха не звертають належноТ уваги, хоча сенсоневральна приглухуватють е одним ¡з найбтьш поширених захворювань в оториноларингологи [7]. 1-6% населения земно'Г кул1 страждае на виражену приглухуватють, яка утруднюе сощальне сшлкування. При цьому сенсоневральна приглухуватють домшуе серед ус1х форм приглухуватост1, складаючи бтя 74% випадш [8]. Кохлеовестибулопаля або кохлео-вестибулярний синдром на тл1 вертебрально-базилярноТ недостатност1 стоять в ряду основ-них клш1чних форм негншноТ патологи внутр1ш-нього вуха [7]. Суб'ективний вушний шум може виникати при ураженш р1зних р1вн1в слухового анал1затора, але головне, що вш е одним ¡з ос-новних, постшних \ нерщко самих раншх симп-том1в сенсонервальноТ приглухуватосл [2,12,14,15,16]. Коли тромбоемболи центрального походження перекривають стовбур мозковоТ артерп, або основы и гтки, то м1кроемболи, як пов1тря, жир \ кристали холестерину, можуть пе-рем1щуватись в бтьш др1бш термшальш гтки, приводячи до ¡нфаркту в Тх басейш, в тому числ1
Судинш захворювання головного мозку е актуальною проблемою в УкраТш [11]. Вони призво-дять до р1зних розлад1в, у тому числ1 слухового апарату. Важливим е те, що сам1 по соб1 слухов! розлади можуть свщчити про наявнють судинних порушень головного мозку [4]. Розбалансування ц1еТ складно1 регуляторноТ системи, на думку Д.И.Заболотного, ШидловськоТ Т.В. та сшвавтор1в [4,13] е дуже несприятливою основою для розвинення не лише слухових, але й ¡нших сенсорних дисфункцш та поглиблення патолопчних процеав в ЦНС. Розвиток ппертошчноТ хвороби на стадп лабтьного АТ, яке супроводжуеться скаргами на головний бть, запаморочення, драт1вливють, е найбтьш не-безпечним перюдом при розвитку кохлеовести-булярних порушень, в першу чергу - порушень функцюнування центральних вщдт1в слухового анал1затора, який являе собою невщ'емну час-тину ЦНС \ вищо1 нервовоТ д1яльносп [5,6]. Саме хвор1 з початковими розладами серцево-судинноТ' системи потребують пщвищеноТ' уваги оториноларинголопв, осктьки саме на цш стадп часто вщбуваеться формування функцюнальних зворотых порушень в центральних вщдтах слухового анал1затора [4,13]. Що ж стосуеться бтьш важких випадш, коли хвороба наявна тривалий час, виникають судины захворювання головного мозку. Пов1льно прогресуюче порушення мозкового кровооб1гу - дисциркуляторна енцефалопат1я - розвиваеться на тл1 артер1ально1 г1пертон1Т, атеросклерозу тощо [3]. Ю.В.Лев1на [9] вважае, що набряк внутр1шнього вуха на даний час часто е причиною кохлеове-стибулярних порушень, як1 розвинулись на фош судинних, ¡мунних, алерг1чних та ендокринних порушень. Н.С.Алексеева та сп1вав. [1] виявляли порушення слуховоТ функцИ' у вах хворих ¡з пе-
* Публ'куеться в межах науково-досп!дно(роботи кафедри оториноларингологи НМУ ¡меш О.О.Богомольця „ Нов1 технолог/)' диагностики /' лжування захворювань вуха /' верхн/х дихальних шлях1в: гострих та хрон1чних захворювань вуха, носа, приносових пазух, глотки та гортанГ, державний реестрацшний номер 0109и000092.
у завитц1 [17].
Медикаментозне лкування, яке призначаеться хворим на дисциркуляторну енцнфалопатш, не враховуе наявш слухов! розлади, осктьки вони у хворих на дисциркуляторну енцефалопатш на cboroflHi вивчеы недостатньо глибоко.
Метою даного дослщження було визначити ознаки порушень слуховоТ функци внутр1шнього вуха у хворих на дисциркуляторну енцефалопа-тш.
Завданням дослщження було на основ! результате суб'ективноТ аудюметри пор1вняно з контрольною групою вщнайти таю змши параме-TpiB цих дослщжень у хворих на дисциркуляторну енцефалопалю, як1 б вказували на р1вень ураження слухового анал1затора.
Матерали та методи дослдження
Було обстежено 40 хворих з дисциркулятор-ною енцефалопат1ею, ям знаходились на плановому стацюнарному лкуванш в невролопчному вщдтены та мали 2 стадш захворювання. BiK хворих був в1д 35 до 60 poKiB. Середнш BiK об-стежуваних склав 50,0±1,0 poKiB. Серед них було 16 жшок (40,0%) та 24 (60,0%) чоловтв. Кон-трольну групу склали 20 здорових oci6 BiKOM 3560 poKiB, 9 (45,0%) жшок i 11 (55,0%) чоловшв середн1м BiKOM 49,0±1,2 poKiB Bei обстежуваы xBopi пщлягали загально ключному та ендоскошчному обстеженню ЛОР-оргашв. До дослщжуваноТ групи включались XBopi, у яких не виявлено клш1чно значимих патолопчних змш ЛОР-орган1в. Комплексне аудюлопчне обсте-ження виконувалось в клшщ1 кафедри оториноларингологи Нацюнального медичного уыверситету ¡меш О.О.Богомольця. Воно включало суб'ективы методи дослщження слуху -дослщження слуху мовою; акуметр1я; мовна i тональна порогова аудюметр1я; надпорогов1 тести (визначення noporiB слухового дискомфорту, визначення диференцшного порогу сприйняття ¡нтенсивносп звуку - дослщ Люшера, 1МП1 тест - визначення чутливосп до малих прирощень ¡нтенсивносп звуку); високочастотна, ультразву-кова аудюметр1я, шумометр1я. Хворим проводилась також тимпанометр1я для виключення патологи середнього вуха. Дослщження проводились з yciMa вимогами бюетики. Результати дослщження оброблялись статистично за допо-могою програми електронних таблиць Microsoft Excel 2007 i пакету програм Statistics 5.0, 6.0.
Результати дослдження
Серед 40 обстежених хворих на дисциркуляторну енцефалопатш скарги на зниження слуху пред'являли 31 обстежуваних хворих, що складае 77,5%. У решти 22,5% хворих скарги на
зниження слуху були вщеутнк Зниження слуху на одне вухо вщм1чали 10 (25,0%) хворих, на обидва вуха — 21 (52,5%) хворий. В контрольнш груш скарг на зниження слуху не було.
Скарги на вушш шуми пред'являли 28 з 40 обстежуваних (70,0%) на дисциркуляторну енцефалопатш. В контрольнш груш скарг на вушш шуми не було.
Результати суб'ективних метод1в
аудюлопчного дослщження були наступш. У 34 (85,0%) обстежуваних хворих на дисциркуляторну енцефалопатш визначався позитивний ка-мертональний дослщ Бшга, у 6 (15,0%) вш був негативним. В дослщ1 Федер1ч1 тривалють звуку з козелка переважала тривалють звуку з сосковидного вщростка у 34 (85,0%) обстежуваних хворих, що евщчило за вщеутнють порушення звукопроведення у цих хворих. Тривалють звуку з сосковидного вщростка переважала тривалють звуку з козелка у 6 (15,0%), що могло евщчити за наявнють гщропсу лаб1ринту, осктьки у цих хворих пщ час ¡мпедансометри визначалась тимпа-нограма типу А. Латерал1зац1я звуку в дослщ1 Вебера спостер1галась у здорове вухо або в менш уражене вухо у 6 (15,0%) обстежуваних, в хворе вухо - також у 6 (15,0%) хворих, \ у 28 (70,0%) латерал1заци звуку не виявлено. В контрольнш груш латерал1заци звуку в дослщ1 Вебера виявлено не було.
Дослщження шештноТ мови демонструвало порушення и сприйняття у 37 ¡з 40 обстежуваних основно! групи - 92,5%. Сприйняття розмовноТ мови при поступлены було порушено також у 37 ¡з 40 обстежуваних - 92,5%. В контрольнш груш ц1 показники залишались не змшеними.
Розб1рливють мови була порушена у 31 ¡з 40 (77,5%) обстежуваних хворих на дисциркуляторну енцефалопатш. Феномен прискореного на-ростання гучносп виявлено у 2 (5,0%) хворих основно! групи.
На тональнш пороговш аудюграм1 хворих на дисциркуляторну енцефалопатш порушення слуху у вигляд1 порушення звукосприйняття спостер1гались у 100,0% хворих, з них у 30 (75,0%) ц1 порушення виявлялись в конвенцшному д1апазоы частот, та у 39 (97,5%) хворих при високочастотнш аудюметри, та у вах обстежуваних була порушена (40,0% хворих) або вщеутня (60,0% хворих) чутливють органу слуху до ультразвуку. В контрольнш груш обстежуваних у вах випадках слух вщповщав вковим нормам. Типов1 аудюграми хворих на дисциркуляторну енцефалопатш наведен! на рис.1,2.
ПРАВЕ ВУХО
РМ
■h- к с
■да РМ тяя? ^AepiMi
Ц.О J-
< К с
Суб'сггивн! шуми
* Г' \ / (1 над порогом 20 дБ ¿.г > О 0
г-*-1
Аудгопопчне заключения _
10 12,5 16
Рис.1. Тональна порогова ауд'юграма хворо!' В. 52 рошв з дисциркуляторною енцефалопат1ею.
ПРАВЕ ВУХО
РМ в «¿¡yfepfil
■к с
& ЧЮ»
Л/(У ь jk С
¡L £
И
10 20 Н 40
"7*
I ДосШД Вебера j
I/
£
К
Межа
\Г
опов!
* kIctk >в1й пров днос п АС
ш
н*л порогом 2
'77
Riqht
10 125 1fi
High Frequency Audiogram
10 1i 5 16
Рис.2. Тональна порогова ауд'юграма хворо!'С. 48 poKie з дисциркуляторною енцефалопат1ею.
У 15 (37,5%) хворих основно! групи на тональ-нш пороговш аудюграм1 визначався кютково- по-в1тряний ¡нтервал 20-30 дБ на частотах вщ 4 до 18 кГц, що розцшювали як аудюметричы ознаки гщропсу лаб1ринту, осктьки у цих хворих пщ час ¡мпедансометри визначалась тимпанограма типу А.
1нтенсивнють суб'ективного шуму
вим1рювалась у 28 хворих хворих на дисцирку-ляторну енцефалопатш (70,0%). Середня ¡нтенсивнють шуму складала на частотах вщ 3 до 18 кГц в середньому 82±9дБ. В контрольнш груш здорових оаб шуму не було.
Пщвищення поропв слухового дискомфорту спостер1галось у 7 з 40 дослщжуваних (17,5%). В тесп Люшера диференцшний пор1г ¡нтенсивносл звуку знаходився в межах 0,8-1 дБ у 4 обстежу-ваних (10,0%); 1-1,5 - у 3 (7,5%); 1,5-2 - у 22 (55,0%); 2,5-6 - у 4 (10,0%); у 7 дослщжуваних тест не визначався (17,5%). В 1МП1 тесп значения були наступш: менше 30% 1МП1 - у 10 обсте-жуваних (25,0%); 30-65% 1МП1 -у 11 обстежува-них (27,5%); 70-100% 1МП1 -у 5 обстежуваних (12,5%); 1МП1 не визначався у 14 (33,3%). В контрольнш груш здорових оаб пщвищення поропв дискомфорту не спостер1галось, в тесп Люшера диференцшний пор1г ¡нтенсивносл звуку знаходився в межах 1-1,5, в 1МП1 тесп значения були менше 30%.
Обговорення результата
Результати дослщження слуховоТ' функци хворих на дисциркуляторну енцефалопатш за су-б'ективною аудюметр1ею демонструють наяв-нють ознак порушень параметр1в уах суб'ектив-них аудюлопчних теспв. Порушення звуко-сприйняття спостер1гаються у 100,0% хворих: у 75,0% в конвенцшному д1апазоы частот, у 97,5% хворих при високочастотнш аудюметри, та у вах обстежуваних при ультразвуковш аудюметри. Це доводить високу частоту порушень функци слухового анал1затора. Стосовно р1вня уражен-ня слухового анал1затора, проведений нами анал1з результате надпорогових теспв у хворих на дисциркуляторну енцефалопатш в пор1вняны з контрольною групою здорових оаб демонструе статистично достов1рне (р<0,001) збтьшення ктькосп випадш пщвищення поропв слухового дискомфорту - 17,5% в основнш груш; зменшен-ня (р<0,001) ктькосп випадш знаходження диференцшного порогу ¡нтенсивносл звуку в межах 1-1,5 дБ та збтьшення (р<0,001) ктькосп випадш потрапляння диференцшного порогу ¡нтенсивносл звуку в меж1 0,8-1 дБ - 10,0%, 1,5-6 дБ - 65%, а також збтьшення (р<0,001) ктькосп випадш у 40,0% хворих потрапляння значения 1МП1 в ¡нтервал 65-100%. Ця картина розподту значень надпорогових теспв не вкладаеться в картину наявносл чистого ретрокохлеарного ураження органу слуху, осктьки для не!' характеры ¡нш1 значения даних теспв, а саме: вщсутнють феномену наростання гучносп;
в1дсутн1сть пщвищення noporiB дискомфорту; високий диференцшний nopir ¡нтенсивносл звуку в тест1 Люшера - бтьший за 4 дБ; не бтьш 30% 1МП1.
Отже у хворих, як1 мають знижене звукосприй-няття, i в той же час значения надпорогових тест1в виходить за меж1 типовоТ' для ретрокохлеарного ураження картини, можна запщозрити наявнють поеднаного ураження слухового анал1затора - водночас i центрального р1вня, i периферичного. Осктьки суб'ективна аудюметр1я - тональна порогова аудюметр1я з надпороговими тестами - е довол1 поширеним методом д1агностики уражень слуху, можна ска-зати являе собою рутинний методом, немае складностей у Biflöopi хворих з пщозрою на наявнють лаб1ринтних розлад1в слуху серед ochobhoi маси хворих на дисциркуляторну енцефалопатш. Вщ1браний контингент на нашу думку слщ вщбирати та пщдавати подальшому бтьш ретельному аудюлолчному обстеженню з використанням об'ективноТ' аудюметри для пщтвердження наявносл у них ураження внутр1шнього вуха з метою подальшого ix лкування в умовах уже ЛОР-клшки. 3 отрима-них результате суб'ективноТ' аудюметри хворих на дисциркуляторну енцефалопатш виткае також важливють дано!' проблеми i недопустимють и ¡гнорування лкарями-спец1алютами в1дпов1дного фаху. Дослщження в даному на-прямку е перспективними i вимагають подальшого наукового пошуку з метою вдосконалення якосп надання медичноТ' допомоги хворим на цереброваскулярну патололю.
Висновки
1. У BCix хворих на дисциркуляторну енцефалопатш виявлено порушення слуху за типом порушення звукосприйняття, у 22,5% ц1 розлади приховаш.
2. У 75,0% хворих на дисциркуляторну енцефалопатш значения надпорогових теспв суб'ективноТ' аудюметри виходять за меж1 типовоТ для ретрокохлеарного ураження картини, що може свщчити про порушення функци внутр1шнього вуха. Таких хворих рекомендуемо пщдавати бтьш ретельному обстеженню з використанням об'ективноТ' аудюметри, i пюля пщтвердження д1агнозу призначати вщповщне лкування розлад1в внутр1шнього вуха лкування.
Лтература
1. Алексеева Н.С., Кириченко И.М. Головокружение и периферический ишемический кохлеовестибу-лярный синдром, обусловленный недостаточностью кровообращения в вертебрально-базилярной системе // Вестник оториноларингологии.- 2006.- № 2.- С. 15-19.
2. Антонян Р.Г., Шеремет A.C., Гаров Е.В. Современный взгляд на лечение пациентов с субъективным ушным шумом // Вестник оториноларингологии.- 2008.- № 2.- С. 53-56.
3. Вшичук С.М. Судины захворювання нервовоТ сис-теми.//-К. - Наукова думка.-1999.-250 с.
4. Заболотный Д.И., Шидловская Т.В., Шидловская Т.А., ЯремчукИ.А. Показатели корковых слуховых вызванных потенциалов при сенсоневральной тугоухости сосудистого генеза // Вестник оториноларингологии.- 2003.- № 6.- С.4- 7.
5. Заноздра Н.С., Крищук A.A. Гипертонические кризы, К., 1987.
6. Зенков Л.В., Молла-Заде А.Н. Дунайський симпозиум по неврологическим наукам, 17-й: Тезисы. М., 1984.- №11. - С.34.
7. Крюков А.И., Кунельская Н.Л., Гаров Е.В. Современный вигляд на диагностику и лечебную тактику при негнойной патологи внутреннего уха // Вестник оториноларингологии.- 2007.- № 6.- С.30-35.
8. Кунельская Н.Л., Полякова Т.С. Съезд оториноларингологов России, 17-й: Тезисы. СПб, 2006.-С.33-34.
9. Левина Ю.В. Особенности аудиологической диагностики кохлеовестибулярных нарушений, обусловленных гидропсом внутреннего уха // Вестник оториноларингологии.- 2005.- № 6.- С. 25-27.
10. Литвиненко Н.В., Грицай Н.М., Куценко Л.О., Со-коленко В.М. Вплив препарату Актовепн на
кпЫнний nepeöir, стан прооксидантно-антиоксидантно'1' системи, гормональний статус i систему гемостазу у хворих на дисциркулярну енцефалопаню // Medi/Anti-Aging.- 2008.- № 2 (02).- С. 48-50.
11. Мищенко Т.С. Неиспользованные возможности профилактики мозгового инсульта. //Практична анполопя. - №5(10). - 2007. - С. 28-31.
12. Солдатов И.Б., Миркина А.Я., Храппо Н.С. Шум в ушах как симптом патологи слуха.- М., 1984.
13. Шидловська ТВ. Заболотний Д.1, Шидловська Т.А "Сенсоневральна приглухуватють". - Кшв. - Логос. - 2006. - С.509-514.
14. Ballantyne J,, Groves J., Diseases of the ear, nose and throat // The ear.- London-Toronto, 1979.- P. 8191, 395-541, 672-678.
15. Glasscock M., Miller G. Laryngoscope.- 1977.- Vol. 27.- P. 529-541.
16. Goodhill V., Ear diseases, deafness and dizziness.-Hagerstown-London.- 1979.
17. Momjian-Mayor I., Baron J.C. The pathophysiology of watershed infarction in internal carotid artery disease: review of cerebral perfusion studies // Stroke.-2005.- Vol. 36.- P. 567-577.
Реферат
НАРУШЕНИЯ СЛУХА У ВОЛЬНЫХ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИЕЙ ПО ДАННЫМ СУБЪЕКТИВНОЙ
АУДИОМЕТРИИ
Гомза Я.Ю.
Ключевые слова: дисциркуляторная энцефалопатия, нарушения слуха, нарушение функции внутреннего уха.
Исследование слуховой функции больных дисциркуляторной энцефалопатией по данным субъективной аудиометрии демонструет наличие нарушения звуковосприятия у 100,0% больных основной группы: у 75,0% в конвенциальном диапазоне частот, у 97,5% больных при высокочастотной аудиометрии, и у всех обследуемых при ультразвуковой аудиометрии. Картина распределения значений надпороговых тестов не укладывается в картину наличия чистого ретрокохлеарного поражения органа слуха. Происходит увеличение количества случаев повышения порогов дискомфорта - 17,5% в основной группе; уменьшение количества случаев нахождения дифференциального порога интенсивности звука в пределах 1-1,5 дБ и увеличение количества случаев попадания его в пределы 0,8-1 дБ -10,0%, 1,5-6 дБ - 65%, а также увеличение количества случаев у 40,0% больных попадания значения 1МП1 в интервал 65-100%. 1. У всех больных дисциркуляторной энцефалопатией выявлено нарушение слуха по типу нарушения звуковосприятия, у 22,5% эти расстройства скрытые. 2. У 75,0% больных дисциркуляторной энцефалопатией значения надпороговых тестов субъективной аудиометрии выходят за пределы типичной для ретрокохлеарного поражения картины, что может свидетельствовать о нарушении функции внутреннего уха.
Summary
HEARING IMPAIRMENTS IN PATIENTS WITH DYSCIRCULATORY ENCEPHALOPATHY ACCORDING TO THE FINDINGS OF SUBJECTIVE AUDIOMETRY Homsa Ya.Yu.
Key words: dyscirculatory encephalopathy, hearing impairments, internal ear.
The study of hearing functions in patients with dyscirculatory encephalopathy by using subjective audiometry demonstrates the presence of hearing impairments in 100,0% patients of the prime group: 75.5% within conventional frequency, in 97,5% patients within high-frequency range, and in all the examined patients under ultrasound audiometry. The picture of super-threshold test modulus distributions is not in close agreement with the simple retrocochlear hearing impairment. All the patients with dyscirculatory encephalopathy have shown the hearing impairments, and namely the sound perception difficulties, in 22,5% of the patients the impairments are latent.
