CC BY
20
УДК 616.28-008.1-072.7:616.28-001:616-057-001.8
Т.А. Шидловська, Л.Г. Петрук
СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ПОКАЗНИК1В СУБ'еКТИВН01 АУДЮМЕТР11 У ХВОРИХ НА АКУТРАВМУ ТА РОБ1ТНИК1В "ШУМОВИХ" ВИРОБНИЦТВ
Державна установа «1нститут отоларингологи' т. проф. О.С. Коломшченка НАМН Украти»
лабораторгя професшних порушень голосу i слуху
(зав. - проф. Т.В. Шидловська)
вул. Зоологгчна, 3, Ku'ie, 03057, Украта
State Institution «Institute of Otolaryngology named after Prof. O.S. Kolomiychenko NAMS of Ukraine» Zoologichna str., 3, Kiev, 03057, Ukraine email: lorprof@uxr.net
Ключов! слова: сенсоневралъна приглухуватттъ, акутравма, суб'ективна aydioMempin, пороги слуху на тони, слуховий анализатор
Key words: sensorineural hearing loss, acoustic trauma, subjective audiometry, hearing thresholds, auditory analyzer
Реферат. Соотношение показателей субъективной аудиометрии у больных акутравмой и рабочих "шумовых" производств. Шидловская Т.А., Петрук Л.Г. Состояние проблемы: проблема диагностики и лечения сенсоневральной тугоухости (СНТ), в т. ч. при воздействии шума, занимает одно из ведущих мест в отоларингологии. Однако исследований, посвященных акутравме, не много, хотя эта проблема в последнее время приобретает все большую актуальность. Цель работы: сопоставление данных субъективной aydio-метрии у больных сенсоневральной тугоухостью при острой акутравме и хроническом шумовом воздействии. Материал и методы: обследованы 84 больных с акутравмой, 15 рабочих «шумовых» производств и 15 практически здоровых лиц контрольной группы. Субъективная аудиометрия в полном объеме проводилась с помощью клинического аудиометра АС-40 фирмы «Interacoustics» (Дания). Слух на тоны исследовался как в конвенциональном (0,125-8) кГц, так и в расширенном (9-16) кГц диапазонах частот. Результаты: по данным субъективной аудиометрии у всех больных выявлено снижение слуха по типу звуковосприятия. По данным пороговой тональной аудиометрии у обследованных нами больных с акутравмой были достоверно (P <0,05) повышены пороги слуха в конвенциональном (0,125-8) кГц диапазоне частот на тоны в области 4, 6 и 8 кГц, и тоны 14-16 кГц в области расширенного (9-16 кГц) как по сравнению с контрольной группой, так и с рабочими. Также у больных с акутравмой были выявлены признаки поражения рецептора слухового анализатора по данным речевой и надпороговой аудиометрии. Выводы: нарушения слуховой функции по данным субъективной аудиометрии у больных с акутравмой имеют одинаковую направленность, как и при длительном шумовом воздействии, но они более выражены и развиваются значительно быстрее. Наиболее информативными показателями для диагностики поражений слуха при акутравме являются повышение порогов слуха на тоны 14 и 16 кГц в расширенном (9-16) кГц диапазоне частот, и тоны 4, 6 и 8 кГц конвенционального диапазона, а также снижение дифференциальных порогов (ЦП) по методу Люшера в области 4 кГц.
Abstract. The ratio of the subjective audiometry in patients with acoustic trauma and "noisy" production workers. Shydlovska T.A., Petruk L.H. Introduction: The problem of diagnosis and treatment of sensorineural hearing loss (SHL), including forms developed under the influence of noise, takes one of the leading places in otolaryngology. However, there are not many studies on acoustic trauma, although this problem has recently become more and more important. Objective: A comparison of subjective audiometry in patients with sensorineural hearing loss after acute acoustic trauma and chronic noise exposure. Materials and methods. In the work the results of examination of 84 patients with acoustic trauma, 15 healthy as the control group and 15 workers employed on 'noise' occupations as a comparison group are given. Subjective audiometry was fully carried out by clinical audiometer AC-40 «Interacoustics» (Denmark). Hearing indices were investigated in the conventional (0,125-8) kHz and extended (916) kHz frequency bands. Results: Subjective audiometry showed a reduction in sound perception in all patients. According to the threshold tone audiometry in patients with acoustic trauma hearing thresholds were authentically (P <0,05) increased by 4, 6 and 8 kHz tones of conventional (0,125-8) kHz frequency band and by 14-16 kHz tones of the extended (9-16 kHz) in comparison with the control group, as with workers employed on noise occupations. All the examined patients had deterioration of speech-test audiometry and above-threshold audiometry. Conclusions: According to subjective audiometry, the type similar disorders of auditory function are in patients with acoustic trauma as in patients with long-term noise exposure, but they are more pronounced and develop much faster. The most informative features which show the origin and progression of hearing loss in patients with acoustic trauma are: increasing hearing thresholds by 14 and 16 kHz tones of the extended (9-16 kHz) frequency band and by 4, 6 and 8 kHz tones of conventional (0,125-8) kHz frequency band plus the reduction of differential thresholds (DT) according to the Lusher's method at 4 kHz.
Проблема д1агностики i лшування сенсо-неврально! приглухуватост! (СНП) посщае одне з чiльниx мкць в отоларинголог!!, зокрема аудю-логи. Вщомо, що перцептивт порушення слуху, особливо виражет у значному ступет, дуже складно тддаються лшуванню. Однак рання д1агностика i своечасне застосування лшувально-профшактичних заход1в у багатьох випадках може попередити розвиток тяжких сенсонев-ральних порушень.
Хротчному впливу акустичних подразниюв на орган слуху, зокрема ди промислового шуму на слухову систему робггниюв «шумових» про-фесш, присвячена велика кшьюсть po6iT [3, 4, 5, 7, 8, 11, 12]. Значно менше дослщники придь ляють увагу гострому впливу звуюв велико! штенсивност1 на слуховий анал1затор, внаслщок сильних (понад 130 дБ) короткотривалих под-разниюв може виникати акутравма. При цьому в мехатзм! ураження слухового анатзатора вир1-шальне значения мае саме висока штенсивтсть звуково! хвил1, що суттево в1др1зняе ii вщ звичайного виробничого шуму. Дослщжень, при-свячених акутравм1, в лггератур! не багато [1, 2, 6, 9, 13]. Однак ця проблема остантм часом набувае значно! актуальное^.
Мета - провести зктавлення даних суб'ектив-Hoi аудюметри у хворих i3 сенсоневральною приглухуватктю при гострш акутравм1 та хротчному шумовому вплив1.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Було обстежено 84 хворих (168 вух) з аку-травмою в1ком вщ 19 до 50 роив (1 група). Групою пор1вняння були 15 робггниюв «шумо-вих» виробництв з сенсоневральними порушен-нями слуху шумового генезу (2 група) 3i стажем роботи в шум1 до 15 рок1в. До анал1зу не були включет xBopi, як1 перенесли нейрошфекщю, ЧМТ, а також ti, що мали судинн1 захворювання або контакт з рад1ац1ею. В якост1 контрольно! групи обстежено 15 здорових нормальночуючих oci6.
Суб'ективна ауд!ометр1я у Bcix обстежених виконувалась у повному обсязц слух на тони досл1джувався як у конвенцюнальному (0,125-8) кГц, так i в розширеному (9-16) кГц д1апазонах частот. Досл1дження виконували i3 застосуван-ням кл!н1чного ауд1ометра АС-40 ф1рми "Inter-acoustics" (Дан1я), в екранованш звуко1зольо-ван1й камер!, де р!вень шуму не перевищував 30 дБА.
Результати оц!нювались з використанням метод1в вар!ац!йно! статистики i3 застосуванням таблиц! критер!!в Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За даними аудюметри, в ус!х досл!джуваних хворих з акутравмою та роб!тник!в мало мкце зниження слуху по типу звукосприйняття, про що св!дчили позитивн! дослщи Б!нга, Федер!ч! та в!дсутн!сть юстково-повиряного !нтервалу на ауд!ометричн!й крив!й.
За нашими даними, у хворих на акутравму в 4,73% випадюв порушення слухово! функц!! було одноб!чним, а в 95,27% - двоб!чним, серед яких у 97,5% випадк!в мало мкце асиметричне, а в 2,5% - симетричне двоб!чне ураження. У робгг-ник!в шумових профес!й з! стажем роботи в шум! до 15 роюв порушення слуху було двоб!чним, практично симетричним.
Сл!д також зауважити, що п!сля акутравми порушення слуху виникало майже раптово ! на-дал! при в!дсутност! лшування у багатьох хворих в!дбувалося прогресування зниження слухово! функц!!. Переважно порушення тонального слуху стосувалися базально! та мед!обазально! частини завитки - насамперед на тони в дшянщ частот 4-8 кГц. У пращвниюв шумових виробництв зниження слуху розвивалося повол!, симетрично й охоплювало також область ви-соких частот, але ауд!ометрична крива виглядала бшьш полого.
Отриман! нами результати ствзвучт з даними Н.Н.Петровой, А.Т.Пакунова [4], як! досить часто при гострш акутравм! виявляли «висо-кочастотну» сенсоневральну приглухуват!сть.
Анал!зуючи дан! порогово! тонально! ауд!о-метр!! щодо тотв конвенц!онального д!апазону частот у хворих з акутравмою, нами було виявлено таке.
Пор!вняно з контрольною групою здорових нормальночуючих оаб у хворих з акутравмою мае м!сце достов!рне (р<0,01) п!двищення поро-г!в слуху на тони конвенцюнального (0,1258 кГц) д!апазону частот, починаючи з 2 кГц. Так, в дшянщ 2 кГц у хворих з акутравмою порог слуху становив 18,8±2,4 дБ при норм! 5,03±0,3 дБ (1=5,69; р<0,01), а на частот! 3 кГц становив 38,8±2,3 дБ при норм! 5,2±0,4 дБ (1=14,39; р<0,01). Найб!льш п!двищеними у хворих з акутравмою були пороги слуху на тони в дшянщ 4, 6 ! 8 кГц, як! вщповщно становили 54,9±3,9, 53,7±4,1 та 52,4±3,6 дБ та були достов!рно (р<0,01) п!двищен! пор!вняно з нормою та 2 групою.
Що стосуеться хворих 2 групи, то у них також спостерп-алося тдвищення порог!в слуху на тони в дшянщ 4, 6 та 8 кГц, однак воно було менш вира-женим ! становило 38,3±1,9, 37,7±2,8 та 38,1±2,5 дБ. Бшьш наочно дан! представлен! на рисунку.
14/ Том XIX/ 4
155
0,125 0,25 0,5 1
кГц
10 -
20
30 -
40 -
50
5,1 5,6 5,9 6,1 5,03 5,2 5,3 5,7
-8,5--------- -----
6,5 " " " > .
8,8 10,2 ^ I4,6
-----
16,1 *.Ч18,8
5,6
22,5
N
V
34,8 \
37,7 38,1
38,\
\
38,3
\ 54,9 53,7
— 52,4
Дб 60 J
К
0
1
2
Показники поропв слуху на тони по юстковш проввдносп у конвенщональному д1апазош частот у хворих на акутравму (1), робггнишв шумових професш (2) та у здорових нормальночуючих оаб контрольно! (К) групи
Отже, за нашими даними, в обох трупах дослщжуваних хворих, яю тддавалися впливу шуму р1зного характеру та термшу ди, спосте-рйаеться найбшьш виражене зниження слухово! чутливога до тотв з частотою понад 4 кГц. Проте стутнь порушення слуху на тони був бшьш вираженим у хворих з акутравмою. На думку низки автор1в, саме порушення слухово! чутливост1 до тотв 4-8 кГц е ознакою "шумо-
вого" генезу сенсоневральних порушень слуху [1, 2, 3, 8].
Ще бшьш виражет порушення слуху у хворих обох дослщжуваних груп за даними поро-гово1 тонально! аудюметри були виявлет нами до тотв у розширеному (9-16 кГц) д1апазот частот, причому у пащент1в 1 групи вони були бшьш значними (табл.).
Пороги слуху на тони розширеного д1апазону у дослвджуваних хворих з акутравмою (1), po6iTHHKiß шумових професш (2), а також у oci6 контрольно!' групи (К) (M±m)
Групи Частота, кГц
9 10 11,2 12,5 14 16
1 2 К t/p (1- К) t/p (2- К) t/p (1- 2) 56,2±2,4 38,4±2,5 9,2±0,8 18,58 р<0,01 11,12 p<0,01 5,14 p<0,01 58,4±2,07 39,1±2,5 8,9±0,7 22,65 р<0,01 11,63 p<0,01 5,95 p<0,01 62,1±2,7 41,3±2,3 10,2±0,9 18,24 р<0,01 12,59 p<0,01 5,86 p<0,01 67,4±3,7 44,7±2,7 10,6±0,8 15,01 р<0,01 12,11 p<0,01 4,96 p<0,01 70,3±3,6 46,9±2,9 11,2±0,9 15,93 р<0,01 11,76 p<0,01 5,06 p<0,01 72,9±3,4 48,2±2,8 11,1±1,1 17,3 р<0,01 12,33 p<0,01 5,61 p<0,01
Так, за даними високочастотно! аудюметри у хворих з акутравмою спостери-аеться достов1рне (р<0,01) тдвищения поропв слуху на тони по всьому дослщжуваиому (9-16) кГц д1апазону частот пор1вияно з нормою та групою пор1в-няння. Haйбiльш внражене зннження слуху на тонн мало м1сце в обласп (12,5; 14 та 16 кГц), яке вщповщно становнло: 67,4±3,7, 70,3±3,6 та 72,9±3,4 дБ. Слад також зазначнтн, що частнна хворих з акутравмою в дшянщ розширеного д1а-пазону частот слух на тони не сприймали, тобто був «обрив», який найчастше починався з частота 10 кГц (30,95% випадюв) та 9 кГц (у 29,8%).
За даними мовно! аудюметри в порогах 50% розб1рливосп тесту чиствниюв С.М. Харшака, достов1рно1 р1знищ пор1вняно з нормою у вс1х дослщжених хворих не було, однак вона була у порогах 100% розб1рливосп мовного тесту Г.И. Гринберга, Л.Р. Зиндера. Причому у хворих основно1 групи сиостер1гаються бшьш виражет змши пор1вняно з робггниками шумових ви-робництв. Так, иор1г 100% розб1рливосп мовного тесту в 1 грут дор1внював - 46,9±2,2, а в другш - 42,8±0,9 дБ.
Кр1м того, у 16,7% хворих з акутравмою мало м1сце уповшьнене зростання розб1рлпвосп мовного тесту при збшьшент штенспвноста Серед обстежених нами робггнпюв це зустр1чалося у 13,3% випадюв. Кр1м того, у 7,14% випадюв у хворих з акутравмою були виявлет явища парадоксального падшня розб1рливосп мовного тесту, а серед обстежених робггниюв не було жодного такого хворого.
Що стосуеться пор1вняльного аиатзу даних надпорогово! аудюметри, то нами було виявлено таке.
У хворих обох груп достов1рних вщмшиостей вщ норми у показниках ДП на частотах 0,5 та 2 кГц виявлено не було. Однак на частот! 4 кГц спостери-алось достов1рне (р<0,01) зниження ДП
за методом Люшера до 0,93±0,07 дБ у робггниюв шумових професш та до 0,86±0,09 дБ у хворих з акутравмою. Зауважимо, що у хворих з акутравмою в 19,0% випадюв спостери-алися вщиосно зиижет, а в 8,3% - низью значения ДП, що свщ-чить про явища ФПЗГ у таких хворих. У ро-бггниюв з 2 дослщжувано1 групи вщиосно низью ДП мали м1сце в 13,3% випадюв.
Вщомо, що низью ДП за методом Люшера, а також ППР та уповшьнене зростання розб1р-ливосп мовного тесту свщчать про порушення функцп завитки та наявтсть феномену при-скореного зростання гучносп (ФПЗГ). Наш1 дат свщчать про реакщю завитки при акутравме
висновки
1. Порушення слухово! функцп за даними суб'ективно! аудюметри у хворих з акутравмою мають однакову сирямоватсть, як 1 в робггниюв шумових професш - при тривалому шумовому вплив1. Однак сенсоиевральт порушення слуху при акутравм1 розвиваються значно швидше I, кр1м того, вони бшьш виражет, в тому чист за даними мовно! та надпорогово! аудюметри.
2. Найбшьш шформативиими рантми ознака-ми порушень слуху при акутравм1 е тдвищения поропв слуху на тони 14 та 16 кГц в розши-реному (9-16) кГц д1апазот частот, тони 4, 6 1 8 кГц конвенцюнального д1апазону, а також зниження дпференщальнпх поропв сили звуку за методом Люшера в дшянщ 4 кГц.
3. У хворих з акутравмою доцшьно дослщ-жувати слух на тони не тшьки в конвенцю-нальному (0,125-8) кГц, але й у розширеному (916) кГц д1апазот частот, а також визиачати дпференщальт пороги за методом Люшера, особливо в дшянщ 4 кГц. Це дозволить виявити початков1 змшп у хворих з акутравмою та своечасно розпочати проведения лшувально-про-фiлaктичниx заход1в.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гапноева Э.Т. Особенности поражения слухового анализатора при минно-взрывной травме / Э.Т. Гапноева, Д.Б. Кирсанова // Вестник оториноларингологии. - 2006. - №1. - С.51-54
2. Изотова В.В. Особенности тональной аудиометрии у лиц, подвергающихся воздействию низкочастотных акустических колебаний / В.В. Изотова, А.Б. Селезнева, В.В. Дворянчикова // Рос. оториноларингология. - 2009. - №4 (41). - С. 64-68.
3. Панкова В.Б. Тугоухость у работников транспорта / В.Б. Панкова // Рос. оториноларингология. -2010. - Приложение №2. - С. 59-65.
4. Петрова H.H. Профессиональные болезни органа слуха / H.H. Петрова, А.Т. Пакунов // Профессиональные болезни верхних дыхательных путей и уха. - СПб.: Гиппократ, 2009. - С. 527-545.
5. Професшна приглухувапсть шумово! етюлоги ^агностика, класифшац1я, експертиза працездат-HOCTi, профшактика): метод. рекомендаци / Д.1. Забо-лотний, О.П. Краснюк, Т.В. Шидловська [та iH.] // тд ред. Ю.1. KyHflieBa. - К., 2001. - 30 с.
6. Состояние слухового и вестибулярного анализаторов у больных с минно-взрывной травмой /
14/ Том XIX/ 4
157
В.Т. Пальчун, Н.Л. Кунельская, Е.М. Полякова [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2006. - № 4. - С. 24-26.
7. Шидловська Т.В. Слухов! порушення в рецеп-торному та корковому вщдшах слухового анал!затора при ди шуму з урахуванням його штенсивносп та характеру / Т.В. Шидловська, О.П. Яворовський, М.В. Вертеленко // Журнал вушних, носових i гор-лових хвороб. - 2008. - № 6. - С. 2-10.
8. Шидловська Т.В. Сенсоневральна приглухува-TicTb / Т.В. Шидловська, Д.1. Заболотний, Т.А. Шидловська, - К.: Логос, 2006. - 779 с.
9. Axelsson A. Acute Acoustic Trauma / A. Axels-son, R.P. Hamernik // Acta Otolaryngol (Stockh). - 1987. - N 104. - P. 225-233.
10. Beagley H.A. Acoustic trauma in the guinea pig / H.A. Beagley // Acta Otolaryngol. - 1965. - Vol. 60, N 5. - P. 437-451.
11. Davoodi M. Noise-induced hearing Loss / M. Da-voodi // Int. J. Occup. Environ Med. - 2010. - Vol. 1, N 3. - P. 146.
12. Effect of daily noise exposure monitoring on annual rates of hearing loss in industrial workers / P.M. Rabinowitz, D. Galusha, S.R. Kirsche, M.R. Cullen [et al.] // Occup Environ Med. - 2011. - Vol. 68, N 6. - P. 414-418.
13. Michler S.A. Expression of plasticity asssociated proteins is affected by unilanerfl noise trauma / S.A. Michler, R. E.Illing, R. Laszig // [4th European Congress of Oto-Rhino-Laryngology Head and Neck Surgery. Abstracts] // Laryngo-Rhino-Otologie. - 2000. - N 1, Suppl. 79. - P. 202.
REFERENCES
1. Gapnoeva JeT, Kirsanova DB. [Features of a lesion of the auditory analyzer after mine explosion injury]. Vestnik otorinolaringologii. 2006;1:51-54. Russian.
2. Izotova VV, Selezneva AB, Dvorjanchikova VV. [Features of the tone audiometry in individuals exposed to low-frequency acoustic vibrations]. Rossijskaja otorino-laringologija. 2009;4(41):64-68. Russian.
3. Pankova VB. [Hearing loss at transport workers]. Rossijskaja otorinolaringologija. Appendix N 2. 2010;59-65. Russian.
4. Petrova NN, Pakunov AT. [Occupational diseases of the auditory organ. In the book "Occupational diseases of the upper respiratory tract and ear."]. SPb. Gippokrat, 2009;527-45. Russian.
5. Zabolotnij DI, Krasnjuk OP, Shidlovs'ka TV. [Occupational hearing loss noise etiology (diagnosis, classification, working capacity examination, prevention): Guidelines]. under the editorship Ju.I. Kundiev. K., 2001;30. Russian.
6. Pal'chun VT, Kunel'skaja NL, Poljakova EM. [State of hearing and vestibular analyzers in patients with mine-explosion injury]. Vestnik otorinolaringologii. 2006;4:24-26. Russian.
7. Shidlovs'ka TV, Javorovs'kij OP, Vertelenko MV. [Hearing disorders in the receptor and cortical parts of the auditory analyzer under the influence of noise considering its intensity and character]. Zhurnal vushnih, nosovih i gorlovih hvorob. 2008;6:2-10. Russian.
8. Shidlovs'ka TV, Zabolotnij DI, Shidlovs'ka TA. [Sensoryneural hearing loss]., Logos, 2006;779. Russian.
9. Axelsson A, Hamernik RP. Acute Acoustic Trauma. Acta Otolaryngol (Stockh). 1987;104:225-33.
10. Beagley HA. Acoustic trauma in the guinea pig. Acta Otolaryngol. 1965;60(5):437-51.
11. Davoodi M. Noise-induced hearing Loss. Int. J. Occup Environ Med. 2010;1(3):P.146.
12. Rabinowitz PM, Galusha D, Kirsche SR, Cullen MR, Slade MD, Dixon-Ernst C. Effect of daily noise exposure monitoring on annual rates of hearing loss in industrial workers. Occup Environ Med. 2011;68(6):414-18.
13. Michler SA, Illing RE, Laszig R. Expression of plasticity asssociated proteins is affected by unilanerfl noise trauma. 4th European Congress of Oto-Rhino-Laryngology Head and Neck Surgery. Abstracts: La-ryngo-Rhino-Otologie. 2000;1(79):202.
CTarra Ha^ifimna ^o pe^aKuii 03.09.2014
♦
