CC BY
11
УДК 616.28-008.1-07:616.831-005
ЕФЕКТИВШСТЬ МЕДИКАМЕНТОЗНОГО Л1КУВАННЯ ПОРУШЕНЬ СЛУХУ У ХВ0РИХ НА СЕНСОНЕВРАЛЬНУ ПРИГЛУХУВАПСТЬ П1СЛЯ ЦЕРЕБРАЛЬНОГО Г1ПЕРТОН1ЧНОГО КРИЗУ ЗА ДАНИМИ СУБ'ЕКТИВНО'1 АУД1ОМЕТР11 Гомза Я.Ю.
Нацюнальний медичний утверситет ¡мен1 О.О.Богомольця, м.Кш'в
Актуальною медичною проблемою е лтування порушенъ слуху у хворих на судинт захворюван-ня головного мозку. Мета дослгдження: визначити ефектившстъ медикаментозной терапй для лтування слухових порушенъ у хворих на гостру сенсоневралъну приглухуватжтъ тсля церебрального гтертотчного кризу. Завдання дослгдження: пор{вняти ефектившстъ вгдновлення слуховог функцп у хворих з гострою сенсоневралъною приглухуватжтю тсля церебралъного гтертотчного кризу, яким проводиласъ медикаментозна тератя порушенъ функцп внутр{шнъого вуха тсля курсу стандартной терапй церебралъного гтертотчного кризу; з ефективтстю в{д-новлення слуховог функцп у хворих на гостру сенсоневралъну приглухуватжтъ тсля церебралъного гтертотчного кризу, яким проводиласъ тшъки стандартна тератя церебралъного гтертотчного кризу; та з слуховою функцгею групи здорових осгб. Матергали та методи: 30 хворих на гостру сенсоневралъну приглухуватжтъ тсля церебралъного гтертотчного кризу, яким проведена суб'ективна аудюметр{я до та тсля курсу медикаментозног тератг внутр0нъого вуха (основна група), 30 хворих без медикаментозног терапй внутр0нъого вуха (контролъна група) та 15 здорових осгб. Резулътати дослгдження. Вгдсоток хворих основног групи, якг за показни-ками суб'ективног аудюметрп тсля медикаментозног терапй внутр{шнъого вуха мали покра-щення слуху, склав 70,0±8,0%, це в 2,1 рази краще за контролъну групу, де покращення слуховог функцп наступило у 33,3±8,6% випадкгв. Обговорення резулътат1в. Резулътати основног групи в поргвняннг з резулътатами контролъног групи демонструютъ значне покращення показникгв в уЫх аудюметричних тестах, що тдтверджуетъся статистично. Отже застосування медикаментозног терапИ внутр0нъого вуха в два рази пдвищуе ефективтстъ лтування слухових розладгв у хворих пгсля церебралъного ггпертонгчного кризу.
Ключов1 слова: порушення слуху, церебральний ппертоннний криз, сенсоневральна приглухуватють, медикаментозне лкування.
Вщомим фактом е те, що судинт захворюван-ня головного мозку призводять до розлад1в слухового апарату. Важливим е те, що сам1 по соб1 слухов! розлади можуть свщчити про наявнють судинних порушень головного мозку [1]. Порушення слуховоТ функцй' можуть бути ктькюними \ якюними. Це як пп, -ан, та пперлакуз1я, так \ слухова агноз1я \ слухов! галюцинацй. Порушення слуху сполучаються з вестибулярними роз-ладами. Результати наших попередтх дослщжень слуховоТ функци у хворих на церебральний гтертотчний криз [2] демонструють наявнють у 100% цих пац1ент1в слухових розлад1в р1зного р1вня ураження, причому у 30% обстежуваних хворих окр1м центральних вести-булярних розлад1в мають порушення функци внутр1шнього вуха. В 30% дослщжуваних порушення слуховоТ функци приховат, але Тх можна виявити при дослщжент слуху в розширеному д1апазот частот. Хвор1 на дану патолопю пере-бувають на лшуванш у невролопчному вщдтент \ отримують р1зт схеми медикаментозного лкування. Але на жаль, на наявнють розлад1в внутр1шнього вуха л1кар1 не звертають вщразу належноТ уваги, медикаментозне лкування, яке призначаеться, не дозволяе досягти значущого вщновлення лаб1ринтноТ функцй'. До оториноларинголога хвор1 звертаються затзно, коли зазначет порушення внутр1шнього вуха стають вже незвороттми. Лопчно, що тератя розлад1в внутр1шнього вуха повинна також проводитись, осктьки чим ратше ми розпочинаемо лкувати, тим кращ1 результати по вщновленню слуху ми отримуемо. Лкування порушень функцЛ внутрн шнього вуха судинного генезу мае бути компле-
ксним. Воно передбачае застосування гормона-льних препарате, препарате судинноТ дй, препарате покращуючих трофку тканин, антиокси-дант1в та ¡нших препарате [3].
Метою даного досл!дження було визначити ефективнють медикаментозног терапЛ для лку-вання слухових порушень у хворих на гостру се-нсоневральну приглухуватють пюля церебрального гтертотчного кризу.
Завданням досл!дження було пор1вняти ефективнють вщновлення слухово'1 функцй у хворих з гострою сенсоневральною приглухува-тютю пюля церебрального гтертотчного кризу, яким проводилась медикаментозна тератя порушень функцй' внутр1шнього вуха пюля курсу стандартно!' терапй церебрального гтертотчного кризу, з ефективтстю вщновлення слуховоТ функци у хворих на гостру сенсоневральну приглухуватють пюля церебрального гтертотчного кризу, яким проводилась ттьки стандартна тератя церебрального гтертотчного кризу; та з слуховою функц1ею 15 здорових оаб.
Матер1али та методи досл1дження.
Досл'1джуван1 групи.
Обстежено 60 хворих на гостру сенсоневральну приглухуватють пюля церебрального гтертотчного кризу, як1 були розподтет на наступт кл1тчт групи.
1. Основна група: 30 хворих на гостру сенсоневральну приглухуватють пюля церебрального гтертотчного кризу, яким проводилась медикаментозна тератя порушень функцй' внутрн шнього вуха пюля курсу стандартно'! терапй' церебрального гтертотчного кризу.
2. Контрольна група 1: 15 хворих на гостру
сенсоневральну приглухуватють пюля церебрального г1пертон1чного кризу яким проводилась ттьки стандартна терап1я церебрального rinep-тон1чного кризу.
3. Контрольна група 2: 15 здорових oci6.
Медикаментозна терашя порушень слуховоТ функцп внутр1шнього вуха проводилась в клшщ1 кафедри оториноларингологи Нацюнального медичного ушверситету ¡меш О.О.Богомольця пюля виписки хворих ¡з невролопчного стацюна-ру, де вони отримали стандартну терашю основного захворювання. Медикаментозна тератя порушень слуховоТ функцЛ внутр1шнього вуха проводилась у хворих ochobhoi групи обстежу-ваних i передбачала введения наступних препарат! в.
1. ApriHiH 40% 5 мл на 200мл ф1зюлопчного розчину внутр1шньовенно крапельно 2 рази на день протягом 10 дшв.
2. Цитохром-С 0,25% 4мл на 10мл ф1зюло-г1чного розчину внутр1шньовенно повтьно 2 рази на день протягом 10 дшв.
3. Пентошфтлш 2% 5мл на 200мл ф1зю-лопчного розчину внутр1шньовенно крапельно 1 раз на день протягом 10 дшв.
4. Шрацетам 20% 5 мл внутр1шньовенно повтьно 2 рази на день та 1 раз на день внутрн шньом'язово протягом 10 дн1в, пот1м ще 4 дш внутр1шньом'язово 3 рази на день.
5. Метилпреднизолон 250мг на 4мл розчину для ¡н'екцш внутр1шньом'язово 1 раз на день протягом 3 дшв.
6. Пнкго двулопастне 40мг 3 рази на день nifl час Mi per os протягом 14 дшв, до 3 мюяц1в.
7. Ветапстш 24 мг 2 рази на добу пюля Mi per os протягом 14 дшв, до 3 мюяц1в.
8. Anamirta cocculus D4 70г/100г, Coinum macu-latum D3 10г/100г, Ambra grisea D6 10г/100г, Petroleum rectificatum D8 10г/100г (вертигохеель капли 30мл) по 30 крапель 3 рази на день per os протягом 14 дшв, до 3 мюяц1в.
BciM обстежуваним проведене обов'язкове за-гальноклш1чне обстеження, яке також включало ендоскотю. До дослщжуваних груп включались ттьки Ti особи, у яких не виявлено видимих па-толопчних зм1н ЛОР-opraHiB. Bei обстежуваш xbopi ochobhoi i контрольно! груп попередньо пройшли лкування в невролопчному вщдтенш, де отримували стандартну медикаментозну те-рапш церебрального ппертошчного кризу.
BiK хворих на церебральний ппертошчнй криз був в1д 28 до 54 poKiB. Середнш BiK обстежува-них з церебральним ппертошчним кризом склав 45,2±2,9 poKiB. Серед них було 21 жшок (70,0%) та 9 чоловшв (30,0%). В контрольнш rpyni 1 було 21 жшок (70,0%) та 9 чоловшв (30,0%), середнш BiK обстежуваних склав 45,6±3,8 poKiB. В контрольна rpyni здорових oci6 було 9 жшок (60,0%) 6 чоловшв (40,0%), середнш BiK обстежуваних склав 42,9±5,8 poKiB. Р1зниця розподту обстежуваних хворих дослщжуваних груп за вком i стат-тю мае p >0,05, р1зниця 5% статистично не до-
CTOBipHa.
Середня тривалють захворювання пац1ешпв на церебральний ппертошчний криз на момент першого обстеження екпадала 5,1±0,3 дшв. Роз-подт хворих дослщжуваних груп за цими показ-никами був випадковий i однорщний.
Дослщження слуху проведене в клшщ1 кафедри оториноларингологи Нацюнального медичного ушверситету i включало наступш суб'ективш методи дослщження слуху: дослщження слуху мовою; акуметр1я; мовна i тональна порогова аудюметр1я; надпорогов1 тести; високочастотна, ультразвукова аудюметр1я; шумометр1я. Дослн дження проводились з yciMa вимогами бюетики. Результати дослщження оброблялись статистично за допомогою програми електронних таб-лиць Microsoft Excel 2000 i пакету програм Statis-tica 5.0, 6.0.
Результати дослщження.
Серед 30 обстежуваних скарги на зниження слуху пред'являли 25 обстежуваних хворих, що складае 83,3%. При повторному обстеженш в основнш rpyni хворих скарги на зниження слуху пред'являли 3 oci6 (20,0%), та в контрольнш rpyni 1- 20 oci6 (66,7%). В контрольнш rpyni 2 скарг на зниження слуху не було.
Скарги на вушш шуми пред'являли 21 з 30 обстежуваних (70,0%). При повторному обстеженш в основнш rpyni хворих скарги на вушш шуми залишились у 2 oci6 (13,3%), та в контрольнш rpyni 1 у 20 oci6 (66,7%). В контрольнш rpyni 2 скарг на вушш шуми не було.
Результати суб'ективних метод1в
аудюлопчного дослщження були наступш. У BCix 30 обстежуваних хворих визначався позитивний камертональний дослщ BiHra i в дослщ1 Федер1ч1 тривалють звуку з козелка переважала тривалють звуку з сосковидного вщростка, що евщчило за BiflcyTHicTb порушення звукопрове-дення у цих хворих. Латерал1зац1я звуку в дослщ1 Вебера спостер1галась у здорове вухо i ттьки у 13,3% обстежуваних. При повторному обстеженш в основнш rpyni хворих латерал1заци' звуку в дослщ1 Вебера виявлено не було. В контрольнш rpyni 1 вона збер1галась у 4 випад-ках (13,3%). В контрольнш rpyni 2 латерал1заци' звуку в дослщ1 Вебера виявлено не було.
Дослщження шештно!' мови демонструвало порушення ïï сприйняття при першому дослщженш у 19 ¡з 30 обстежуваних - 63,3%. При повторному дослщженш в основнш rpyni сприйняття шештно'Г мови було порушене у 1 хворого (6,7%), в контрольнш rpyni 1 - у 18 oci6 (60,0%). Сприйняття p03m0bh0ï мови при поступленш було порушено у 10 хворих -43±10%. При повторному дослщженш розмовна мова у хворих ochobhoi групи була в межах нор-ми, i залишалась порушенною у 16 хворих контрольно!' групи 1 (53,3%). В контрольнш rpyni 2 ц1 показники залишались не змшеними.
Розб1рливють мови була порушена у 21 ¡з 30
(70,0%) обстежуваних. Феномен прискореного наростання гучносп виявлено у 4 хворих (13,3)%. Пюля проведенного лкування порушена розб1рливють мови залишалась у 1 хворого основноТ групи (6,7%), та у 21 хворих контрольно'! групи 1- 70,0%.
На тональнш пороговш аудюграм1 порушення слуху у вигляд1 порушення звукосприйняття спос-тер1гались у 70,0% хворих на момент поступления. При повторному дослщженш ц1 розлади зберн гались також ттьки у 1 хворого основноТ групи (6,7%), та у 21 хворих контрольно! групи - 70,0%.
При дослщженш слуху в розширеному д1апазош частот та ультразвуковш аудюметрп порушення звукосприйняття виявлялись у 100% обстежуваних. При повторному дослщженш ц1 розлади виявлялись у 5 хворих основноТ групи (26,7%) та 28 хворих контрольно! групи (93,3%).
1нтенсившсть суб'ективного шуму на момент першого дослщження вим1рювалась у 18 хворих (60,0%). Середня ¡нтенсивнють шуму складала на р1знихчастотах в середньому 74±10 дБ (рис. 1).
60
И 80--------
и:
100---
120 ^
Рисунок. 1 - Середж значения ¡нтенсивност1 вушного шуму в конвенцмному та розширеному д1апазон1 частот у хворих на сенсоневральну приглухуватють пюля церебрально!' ппертоннноТ кризи.
При повторному дослщженш середня ¡нтенсивнють вушного шуму на р1зних частотах в основ-нш груш склала 15±10дБ, в контрольнш груш 1-70±10дБ. В контрольнш груш здорових оаб шуму не було.
Пщвищення поропв дискомфорту спостер1га-лось у 12 з 30 дослщжуваних (40,0%). В тесп Люшера диференцшний пор1г ¡нтенсивносл звуку знаходився в межах 1.5-2 - у 1 (3,3%); 2-2,5 -у 24 (80,0%); у 5 дослщжуваних тест не визна-чався (16,7%). В 1МП1 тесп значения були наступи!: 30-65% 1МП1 -у 20 обстежуваних (66,7%); 1МП1 не визначався у 10 (33,3%). При повторному дослщженш хворих основно!' групи пщвищення поропв дискомфорту не спостер1га-лось. В тесл Люшера диференцшний пор1г ¡нтенсивносп звуку знаходився в межах 1.5-2 - у 26 (86,7%); 2-2,5 - у 4 (26,7%);. В 1МП1 тесл значения були наступш: менше 30% 1МП1 - у 26 обстежуваних (86,7%); 30-65% 1МП1 - у 4 обстежу-
ваних (26,7%). В контрольнш rpyni 1 при повторному дослщженш пщвищення поропв дискомфорту спостер1галось у 3 дослщжуваних (20,0%). в тест1 Люшера диференцшний nopir ¡нтенсивносп звуку знаходився в межах 0,8-1 у 4 обстежуваних (13,3%); 1-1,5 - у 2 (6,7%); 1.5-2 -у 2 (6,7%); 2-2,5 - у 2 (60,0%); у 10 дослщжуваних тест не визначався (16,7%). В 1МП1 тест1 значения були наступи!: менше 30% 1МП1 - у 1 обстежуваного (3,3%); 30-65% 1МП1 -у 20 (66,7%); не визначався - у 9 (30,0%) обстежуваних (70±10%); 1МП1 не визначався у 2 (13,3%). В контрольнш rpyni здорових oci6 Люшера диференцшний nopir ¡нтенсивносп звуку знаходився в межах 1.5-2, в 1МП1 тесп значения були менше 30%.
Обговорення результате
Результати дослщження функци слуховоТ фун-кцп хворих на гостру сенсоневральну приглуху-ват1сть пюля церебрального ппертошчного кризу пюля проведеного медикаментозного лкування порушень внутр1шнього вуха в пор1внянш з результатами дослщження па^енпв контрольно!' групи демонструють значне покращення показ-ниш в ycix суб'ективних аудюметричних тестах, що пщтверджено статистично. Вщсоток хворих основноТ групи, як1 за показниками суб'ективноТ ауд1ометр1Т пюля проведеного медикаментозного лкування порушень внутршнього вуха мали покращення слуху, склав 70,0±8,0%, це в 2,1 рази краще за контрольну групу, де покращення слуховоТ функцп наступило у 33,3±8,6% випад-KiB. Ймов1рнють р1зниц1 <0,01, достов1рн1сть pi3-ниц1 99,9%. Таким чином, Дослщження в даному напрямку е перспективними i вимагають пода-льшого наукового пошуку з метою вдосконален-ня якосп надання медичноТ допомоги хворим на цереброваскулярну патолопю.
Висновки
Застосування медикаментозноТ TepaniT внутрн шнього вуха вдв1ч1 пщвищуе ефективнють лку-вання слухових розлад1в у хворих пюля церебрального ппертошчного кризу.
Л1тература
1. Шидловська Т.В. Заболотний Д.1, Шидловська T.A "Сен-соневральна приглухуватють". - КиТв: Логос, 2006. -С.509-514.
2. Гомза Я.Ю. Результати аудюлопчного обстеження хворих з церебральними ппертоннними кризами. //Зб1рник наукових праць cniepo6iTHHKiB НМАПО ¡MeHi П.Л. Шупика. Вип.16. - Книга 4. - КиТв, 2007.- С.464-473.
3. MiTiH Ю.В., Чорний B.C., Васильев В.М., Гомза Я.Ю. Ото-ларинголопя: Керщництво для лкаршчнтержв загальноТ практики-амейноТ медицини та медицини невщкладних стан1в. - КиТв, 2008. - С.91-93.
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ МЕДИКАМЕНТОЗНОГО ЛЕЧЕНИЯ НАРУШЕНИЙ СЛУХА У БОЛЬНЫХ ОСТРОЙ СЕНСОНЕВРАЛЬНОЙ ТУГОУХОСТЬЮ ПОСЛЕ ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ГИПЕРТОНИЧЕСКОГО КРИЗА ПО ДАННЫМ СУБЪЕКТИВНОЙ АУДИОМЕТРИИ. Гомза Я.Ю.
Ключевые слова: нарушения слуха, церебральный гипертонический криз, сенсоневральная тугоухость, медикаментозное лечение.
Актуальной проблемой медицины является лечение нарушений слуха у больных сосудистыми заболеваниями головного мозга. Цель исследования: определить эффективность медикаментозной терапии в лечении нарушений слуха у больных с острой се-нсоневральной тугоухостью после церебрального гипертонического криза. Задания исследования: сравнить эффективность восстановления слуховой функции у больных с острой сенсоневральной тугоухостью после церебрального гипертонического криза, которым проводилась медикаментозная терапия нарушений функции внутреннего уха после курса стандартной терапии церебрального гипертонического криза; с эффективностью восстановления слуховой функции у больных с острой сенсоневральной тугоухостью после церебрального гипертонического криза, которым проводилась только стандартная терапия церебрального гипертонического криза; и со слуховой функцией группы здоровых лиц. Материалы и методы: 30 больных с острой сенсоневральной тугоухостью после церебрального гипертонического криза, которым произведена субъективная аудиометрия до и после курса медикаментозной терапии внутреннего уха (основная группа), 30 больных без медикаментозной терапии внутреннего уха (контрольная группа) и 15 здоровых лиц. Результаты исследования. Процент больных основной группы, которые по показателям субъективной аудиометрии после медикаментозной терапии внутреннего уха имели улучшение слуха, составил 70,0±8,0%, что в 2,1 раза лучше, чем в контрольной группе, где полное восстановление слуховой функции наступило в 33,7±8,6% случаев. Обсуждение результатов. Результаты основной группы в сравнении с результатами контрольной группы демонструют значительное улучшение показателей во всех аудиометрических тестах, что подтверждается статистически. Выводы. Применение медикаментозной терапии внутреннего уха вдвое повышает эффективность лечения слуховых расстройств у больных после церебрального гипертонического криза.
Summary
EFFECTIVENESS OF DRUG THERAPY UNDER HEARING IMPAIRMENT IN PATIENTS WITH ACUTE SENSORINEURAL DEAFNESS AFTER CEREBRAL HYPERTENSION STROKE ACCORDING TO THE DATA OF SUBJECTIVE AUDIMETRY Gomza Ya.Yu.
Key words: hearing impairment, cerebral hypertension stroke, sensorineural deafness, drug therapy.
Treating and preventing the development of hearing impairments in patients with cerebral vascular disorders are seemed to be an urgent task. The present paper was aimed to asses the effectiveness of drug therapy in correcting hearing disorders in patients with acute sensorineural deafness after cerebral hypertension stroke. 30 patients with above mentioned disorder were subjected to subjective audiometry before and after the course of drug therapy completed. This test group was compared with the control group of the patients (30) who did not take the course of drug therapy, and with the group of 15 healthy persons. The results of subjective audiometry was reliably better (70,0±8,0%) in 2.1 times among the patients of test group ic comparison with the results of control group. It allows to conclude the proper application of drug therapy results in diminishing of hearing impairments caused by cerebral vascular disorders.
