Порушення балансу гемодинаміки та чутливості покривних тканин у хворих на глосалгію Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

К.С. Кабак, Ю.Б. Чайковський.- К.: Книга плюс, 2003. - 592с.

5. Грищенко В.И. Клеточная и тканевая трансплантация // Лшування i дiагностика.- 2001.- №3. -С.14-18.

6. Грудянов А.И., Ерохин А.И. Хирургические методы лечения заболеваний пародонта. - М.: МИА, 2006. - 256с.

7. Мезенхимальные стволовые клетки / Сухих Г.Т., Малайцев В.В., Богданова И. М., Дубровина И.В. // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины.- 2002.-№ 2.- С. 124- 131.

8. Панченко Л.М. Показники остеогенно! актив-носп шсткового мозку людини та !х практичне вико-ристання: Автореф. дис. ... канд. мед. н-к: 14.01.21./ Укр. НИ травматологи та ортопеди. - К., 1997. - 20с.

9. Рунова Г.С. Использование культивированных

аллофибробластов в комплексном лечении заболеваний пародонта: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. -М., 2005.- 35с.

10. Сумароков Д. Д., Гуткин Д.В Роль белковых факторов короткодистантного действия в регуляции остеогенеза в норме и патологии // Патологическая физиология .- 1987.-№ 2.- С. 78-80.

11. Owen M.E., Friedenstein A.J. Stromal stem cells: marrow-derived osteogenic precursors // Cell and molecular biology of vertebrate hard tissues. Proceedings of a symposium held at the Ciba Foundation - London: John Wiley & Sons, 1988. - P. 42-53.

12. Postnatal human dental pulp stem cells in vitro and vivo / Gronthos S., Maurani M., Brahim J., Rober P. G. // Proc. Natl. Acad. Sci. USA.- 2000.- Vol 97.- P. 13625-13630.

ПОРУШЕННЯ БАЛАНСУ ГЕМОДИНАМ1КИ ТА ЧУТЛИВОСТ1 ПОКРИВНИХ ТКАНИН У ХВОРИХ НА ГЛОСАЛГ1Ю

aкaдемiя

Резюме. Проведено изучение гемодинамики тканей лица и органов полости рта методом реографии, термометрии и капилляроскопии, а также вкусовой и дискриминационной чувствительности у лиц, страдающих глосалгией, хроническим гипоацидным гастритом, гипертонической болезнью и атеросклерозом. Контрольная группа - клинически здоровые лица. Установлено снижение кровенаполнения и чувствительности этих тканей у всех больных, но с более выраженной степенью у больных с глосалгией. Доказана причастность нарушений вегетативной регуляции у обследованных больных.

Summary. In patients suffering from glossalgia, chronic hypoacid gastritis, hypertension and atherosclerosis, hemodynamics of facial tissues and organs of the oral cavity, taste and discriminatory sensitivity was studied by means of rheography, thermometry and capillaroscopy. Reference group - clinically healthy individuals. Decline of blood filling and sensitivity of these tissues in all patients was defined, but it was more pronounced in patients with glossalgia. Involvement of violations of vegetative regulation in the observed patients was proved.

УДК 616.313-002:616.8-009.613/.62-02-092-084:612.13

€.Н. Дичко, М.В. ВасилШина, П.Л. Cpi6HUK

Днтропетровська державна медична кафедра дитячо'1 стоматологИ (зав. - д.мед.н., проф. I.В.Ковач)

Ключовi слова: глосалгiя, етiологiя i патогенез больового та парестетичного синдрому, лiкувально-профiлактичнi засоби Key words: glossalgia, etiology and pathogenesis ofpain and paresthetic syndrome, treatment-preventive measures

Проблеми нейростоматолопчних захворю-вань являються досить актуальними в сучаснш неврологи та стоматологи. Адже майже 50% хво-рих з патолопею слизово1 оболонки порожнини рота мають вщверт суб' ективш i об' ективш ознаки проявiв неврипв, невралгш, каузалгш i, особливо, парестезш. За статистикою глосалпя

найбшьш поширена серед ушх нейростоматолопчних патолопчних сташв. На думку невро-лопв, вона е тяжким нервово-психiчним розла-дом людини, що супроводжуеться депресiею, невротичними проявами, канцерофобiею, сущи-дальними думками та навггь ix реалiзацiею. Тому вивчення природи цього захворювання та ефек-

08/ Том XIII/ 4

143

НАУКОВ1ПРАЦ1НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1КОНФЕРЕНЦП

тивне надання квалiфiкованоl допомоги хворим полшшуе стан здоров'я, яюсть життя та мае вщвертий вiдтiнок соцiально-адаптивного характеру. Складшсть вивчення енологи i патогенезу глосалги полягае ще i в тому, що вони мають багатофакторну характеристику, яскравi суб'ек-тивнi, але вкрай невиразш об'ективнi симптоми. Тому перешчному лiкарю-стоматологу як дiагно-стувати, так i вилiкувати хворих на глосалпю складно, нерiдко план лжування будуеться без патогенетичного i енолопчного спрямування, а лише симптоматична тератя дае незначний та короткочасний ефект [1].

Проведет дослщження свiдчать, що у ви-никненнi глосалги вщирають роль як екзогеннi, так i ендогеннi чинники. Як мiсцевi чинники можуть виступити подразнення слизово! обо-лонки язика, щiк, губ мехашчного, хiмiчного та фiзичного характеру. До ендогенних чинникiв вiдносять патологiчнi стани вюцеральних органiв та систем, на тлi яких виникають больовi та парестетичш явища. У осiб, що страждають на глосалгiю, як правило, мають мюце захворю-вання оргашв шлунково-кишкового тракту, нервово! чи серцево-судинно! системи. На жаль, механiзми розвитку глосалги вивчеш недоско-нало, хоча в неврологи вiдомi тлумачення при-роди больового синдрому за рiзними авторами [2,3].

Мета дослiдження - уточнення основних ланок ланцюга патогенезу глосалги як клшчно реалiзованого больового синдрому в порожниш рота та покривних тканинах обличчя людини.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Дослiдження проведено на 101 хворому на глосалпю, 11 особах iз хрошчним гшоацидним гастритом, 10 - з гшертошчною хворобою, 11 - з атеросклерозом судин головного мозоку та 33 клшчно здорових осiб. Усi хворi знаходились в умовах стащонарного лiкування у вщповщносн до профiлю пiд наглядом лiкарiв невропатологiв, кардiологiв та гастроентеролопв. Вiк хворих складав вiд 42 до 65 роюв, вони розподшялись рiвномiрно за статтю.

Перед проведенням курсу лiкування всi хворi та здоровi особи були обстеженi. При цьому виз-начали стан гемодинамши за даними реоенце-фалографи, реофащографи, перифершно1 реогра-фи губ та щш, термометрп та капшяроскопи слизово1 оболонки язика, губ i щш. Одночасно вивчали стан смаково1 чутливосп на язицi та дискримшацшно1 чутливосп губ i язика. При обстеженш осiб були використанi стацiонарний реограф РГ-4 i чотириканальний електро-кардюграф «Элкар-4» при швидкостi руху руло-

ну 2,5 мм в сек. Замiр рiвня температури тканин язика та губ реестрували електротермометром ТПЕМ-1, а стан капшярно1 мшроциркуляцп - ка-пiляроскопом М-70 (з-д «Красногвардеец»). Сма-кову чутливiсть на язищ визначали за методикою М.С.Зайко, а дискримшацшну - за методом Ю.Т. Мироненко та О.С. Яворсько1.

Отриманi цифровi данi пiдданi статистичнш обробцi методом варiацiйноl статистики.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Отриманi результати обстеження хворих на глосалгiю, а також на вiдмiченi захворювання соматичних оргашв, дозволили виявити суттевi вщхилення як стану гемодiнамики на ушх рiвнях, так i чутливостi покривних тканин, де проводились замiри.

Сшвставлення результатiв вивчення стану гемодшамики та дискримiнацiйноl i смаково1 чутливосп свiдчить про те, що у хворих на хрошчний гастрит, ппертошчну хворобу та атеросклероз так само, як i в осiб, страждаючих на глосалгiю, мае мюце зниження температурних показникiв у порiвнянi зi здоровими як на слизо-вiй оболонцi язика i губ, так i шкiрних покривах обличчя взагат. Але вони мали незначш вiд-хилення в рiзних групах порiвняння. Слiд зва-жити на те, що температура покривних тканин людини значно залежить вщ функци веге-тативно1 регуляцil, тому не виключаеться наяв-нiсть гiпертонуса симпатично1 iнервацil у об-стежених ошб. Вiрогiдно внаслiдок функцiональ-но! вазоконстршцш змiнюеться характер гемоди-намiки покривних тканин порожнини рота та обличчя, що чггко фшсуеться шляхом термо-метрil.

Якщо порiвняти отриманi результати з даними реовазографи, то вони в значнш мiрi сшвпадають. Адже за даними обстеження хворих ошб мае мiсце зменшення ступеня кровона-повнення як у великих, так i в середнiх та дрiбних артерiальних судинах при глосалги, хрошчному гастритi, гiпертонiчнiй хворобi та атеросклероза Ц1 показники значнi i достовiрнi у порiвняннi iз здоровими особами. Але тошчш якостi судин на ушх рiвнях бiльш вщчутно змiненi у осiб, страждаючих на глосалпю. По-дiбне явище, на наш погляд, слщ розцiнювати як результат порушення регуляторно1 функцil авто-номно1 iнервацil на сегментарному та надсег-ментарному рiвнях. А наявшсть асиметрil по-казникiв реографil вщносно лiвих та правих половин тша може бути ознакою i дезштеграци на рiвнi корково1 регуляцil. Подiбнi змiни бiльш значущi при глосалги.

За станом визначення смаково1 чутливосп на

язищ хвор! обстежиних груп також мали сво! вщмшносп. Стутнь мобшзацп смакових рецеп-тор1в та !х можливосп до демобшзацп шсля харчового навантаження, як функцюнально! про-би, були близькими за значеннями до здорових ос1б у хворих на атеросклероз та гшертошчну хворобу. В той же час хвор! на глосалпю 1 хрошчний гшоацидний гастрит мали значно знижеш показники смаково! чутливост!, що мо-же засвщчувати суттев! поламки на р!вш гастро-лшгвального рефлекса. Зниження функци сек-реци в шлунково-кишковому тракт та вщверт порушення смаково! чутливост!, - це явище супроводжуе практично вс1х хворих на глосалпю { воно шдтверджуеться прямими обстеженнями слизово! шлунка та його соку.

Фактично у вс1х хворих, що знаходились тд наглядом, в1дм1чаеться суттеве та стшке зниження дискримшацшно! чутливост покривних тканин, що визначалась методом естезюметри, як на дшянках шюри обличчя, так { слизово! оболонки порожнини рота. Але слщ вщм!тити, що у значно! бшьшосп хворих на глосалпю щ показники були статистично достов!рш в бш бшьш значного зниження, на вщмшу вщ хворих на вюцеральш патолог!!' ! здорових оаб.

Таким чином, досл!дженням виявлено, що порушення гемодинам!чного балансу мають мю-це в орган!зм! хворих на хрошчний гастрит з недостатньою секреторною функщею, пперто-

н!чну хворобу та атеросклероз, але в б!льш значному ступеш зм!н при глосалг!!, особливо в тканинах обличчя та порожнини рота. Порушення кровообпу супроводжуеться зниженням ступеня чутливост!, в тому числ! дискри-м!нац!йно! в дшянках парестезш. Можна стверд-жувати, що хвор! на глосалпю мають ус! ознаки порушення функци оргашв шлунково-кишково! системи. Причому ц! патолог!чн! змши, перш за все, формуються в центрах вегетативно! шерва-ц!!, яка мае регуляторний вплив на метабол!зм у тканинах, секреторну функц!ю та тошчний стан судин. Зв!дси виникае провокащя на виникнення больового ! парестетичного синдрому в найб!льш чутливих до вегетативних порушень тканинах порожнини рота та обличчя.

ВИСНОВКИ

1. При глосалг!! мае мюце вщчутне порушення гемодинам!чно! р!вноваги, як п!дгрунтя для виникнення больового та парестетичного синдрому в щелепно-лицьовш д!лянц!.

2. Розлади гемодинам!чно! р!вноваги при цьо-му супроводжуються ч!тким порушенням дис-крим!нац!йно! та смаково! чутливост! при глосалг!!.

3. Виникае необхщшсть у побудов! лшуваль-но-проф!лактичних заход!в, окр!м усунення еп-олог!чних чиннк!в, використати вегетотропн! за-соби, як! мають патогенетичне спрямування.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Дычко Е.Н. Глоссалгия: (аспекты патогенеза и лечения): Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - М, 1982. - 22с.

2. Дичко £.Н., Ковач 1.В. Етюлопя i патогенез

глосалги // Вiсник стоматологи. -2008.- №1. -С.27-29.

3. Тазболи И.Е., Дычко Е.Н. Комплексное лечение глоссалгии // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. - 2008. -№ 2-3 (4).- С.173-174.

♦

08/ Том XIII/ 4

145