CC BY
42
УДК 616.31-071.4-005
КРОВОПОСТАЧАННЯ ТКАНИН РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ ПРИ ПАРЕСТЕТИЧНОМУ ФЕНОМЕН1 С.Н. Дичко, Ю.В. Хо^мська, 1.Б. Зебзеева
ДЗ « Днiпропетровська державна медична академiя МОЗ Укра'ни»
Резюме
Обследовано 150 больных с глоссалгией и глоссодинией в возрасте 45-71 года, болевших в течение 1, около 3-х и более 3-х лет. Отмечена интенсивность боли и парестезий в ротовой полости как интенсивная и умеренная (1:2). Проведена реовазография тканей языка, губ и щек с визуальной и математической оценкой реографической кривой. Установлено, что у 90% больных кровенаполнение исследуемых тканей затруднено из-за гипертензии сосудов, особенно чувствительными были показатели а, ИПС и КА реографической кривой. Предполагается, что основными звеньями цепи патогенеза боли и парестезий является сосудистое и гипоксическое звено.
Ключевые слова: глоссалгия, глоссодиния, реовазография, патогенез, гипертензия.
Summary
The examination of 150 patients with glossalgia and glossodynia at the age of 45-71 being ill within a year, about and over three years has been carried out. Pain intensity and parethsesia in oral cavity was specified as intensive and moderate (1:2). The renovasography of tongue, lips and buccal tissues with visual and mathematic evaluation of rheographic curve has been conducted. It has been determined that in 90% of patients blood filling of the examined tissues is complicated due to vessel hypertension; a, IPS and KA indices of rheographic curve are especially sensitive. It is supposed that vessels and hypoxic components are the main components in the chain of pain and parethsesia pathogenesis.
Key words: glossalgia, glossodynia, renovasography, pathogenesis,
hypertension. Л^ература
1. Дычко Е.Н. Глоссалгия (аспекты патогенеза и лечения) : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра мед. наук: спец. 14. 01. 22 «Стоматология»/ Е.Н. Дычко. - М., 1982. - 37 с.
2. Дичко С.Н. Характеристика стану гемодинам^ та чутливост при глосалгп / С.Н. Дичко, 1.В. Ковач, А.В.Самойленко //Украшський стоматолопчний альманах. - 2009. - №6. - С.15-16.
3. Яворская Е.С. Патогенез парестезий при глоссодинии / Е.С. Яворская // Врачебное дело. - 1966. - №10. - С.87-91.
4. Сукманский О.И. К вопросу о нервнотрофических процессах в полости рта: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд.мед.наук: спец. 14.03.03 «Патологическая физиология» /О.И. Сукманский. - Одеса, 1958. - 23 с.
5. Волкова О.В. О строении, функциональном значении и системной принадлежности нервных приборов языка // Патологическая физиология. -2001.- №2. - С. 62-63.
6. Логинова Н. К. Количественная характеристика влияния констрикторных волокон шейного симпатического нерва на резистивные сосуды нижней челюсти / Н.К. Логинова, В.М. Хаютин // Стоматология. - 1974. - №5. - С. 3-6.
7. Postnatal human dental pulp stem cells in vitro and vivo// Proc. Nate. Acad. Sci USA.- 2000.-Vol.97.- P.13625-13630.
8. Albert E. Einige Sefonere Erkrankimgen doz Zunge /E.Albert// Wion. Med. Pz.-1985.-Bd.26 - S. 42-43.
9. Zaper C. Psychosomatic aspect of glossodinia / C .Zaper// Actue 0dontostomatue.-1974.-Vol.108, №74.-P. 661-666.
10. Myslinska M. Ksezostomia / M. Myslinska // Cuas. Stomatolog. - 1963.-Vol.16, №1. - P. 29-34.
Пошуки справжшх чинникiв виникнення та мехашзму розвитку больового i парестетичного феномешв покривних тканин порожнини рота й обличчя хворих дос актуальнi [1,2,3]. Тому е пояснення - адже усшх лiкування та профiлактики такого феномена цшком залежать вiд розумшня природи патологiчного процесу, виконання лжарських
заходiв етiотропного та патогенетичного спрямування, що уможливлюе повноцiнний к1нцевий лжувальний ефект. Численнi науковi спостереження ошб, що хворiють на рiзнi больовi та парестетичнi синдроми, якими е неврити, невралгп, каузалгii, глосалгiя i глосодинiя, пiдтвердили значення порушень центрально!', периферичноi та вегетативноi нервовоi системи, ендокринних оргашв, кровоносних судин рiзного калiбру. Патологiя кровопостачання занадто чутливих тканин стоматологiчноi локалiзацii неминуче супроводжуеться виникненням патологiчних змiн
дистрофiчного характеру [4,5,6]. Iшемiя тканин у дшянщ мiкроциркуляторного русла завжди провокуе рiзного ступеня гiпоксiю та розлади бiохiмiчних реакцiй iз накопиченням у них бшкових ноцицептивних комплексiв, як1 подразнюють чутливi сенсорнi прилади i викликають появу больового та парестетичного феномена [7,8,9]. Тому е припущення про участь кровоносних судин рiзного калiбру, в тому числi на рiвнi мiроциркуляцii, у формуваннi важливих ланок ланцюга механiзму розвитку болю та парестезш у покривних тканинах порожнини рота, що клшщистами дiагностуються як глосалпя та глосодинiя. Але глибокого дослщження в цьому аспектi не проводилося.
Тому метою дослщження стала ощнка характеру кровопостачання м'яких тканин порожнини рота в дшянках, найбшьш уразливих больовим та парестетичним синдромом, для уточнення патогенезу глосалгп i глосодинii та призначення засобiв патогенетичного спрямування.
Матерiали i методи дослiдження. В умовах стацюнарного вiддiлення було обстежено 150 хворих на глосалгш (49) та глосодинш (101 особа), а також 30 кштчно здорових осiб адекватного вжу (45-71 рiк). Усi хворi скаржилися на постiйнi протягом денного часу вщчуття пекучого болю чи парестезш у слизовiй оболонцi язика, губ та шдк. Одночасно з цим вони вщчували зниження сашвацп аж до сухостi в роп, при цьому суттевих вiзуальних змш покривних тканин ротово! порожнини не виявлено. Бшьшють хворих звернулися по лжарську допомогу в перший рж iз початку захворювання (92 особи), а менша частина не могла позбутись таких вщчутлв до 3-х роюв (40) i навiть бшьше 3-х рокiв (18 осiб). 1нтенсившсть больового та парестетичного синдрому за вщчуттями характеризувались як iнтенсивна в 62 та помiрна у 88 ошб. На обстеженнi за участ лiкарiв - iнтернiстiв у вшх хворих виявленi соматичнi патологiчнi змши серцево-судинно!, нервово!, ендокринно! та травно! систем у бiльшостi в поеднанш. Хворi протягом 3-4 тижнiв отримували лiкувально - профiлактичний комплекс, узгоджений iз лiкарями -iнтернiстами, основу якого складали нейро - та психотропш засоби, симпатолiтики, сугестивна терапiя, релаксащя за Клайном i Клейнзорге.
У хворих та здорових ошб дослщжено характер кровопостачання тканин язика (юнчик) та обох губ i щж за допомогою реовазографп в статищ та пiсля функцюнально! проби на штроглщерин. При цьому користувалися стащонарним реографом РГ-4 та рееструючим пристроем -чотириканальним електрокардiографом «Элкар-4» зi швидк1стю руху паперу 25 мм/сек. Реограми отримували вранщ, натше, шсля 15-хвилинно! адаптацп обстежуваного в позицп лежачи. З метою отримання реографiчних кривих точно й об'ективно використано спещальний авторський електродний пристрiй у виглядi пришiпки (винахiд пiдтверджено), важливим елементом якого е дозована фжсащя електродiв на язицi, губах i
щоках при шдивщуальному o6'gmï тканин у кожного обстежуваного. Оптимальним тиском електродiв мае бути 5 кПа (60 мм рт.ст.), за нашими дослщженнями. Отриманi реограми оцiнювали вiзуально (яюсно) та математично (кiлькiсно) за загальноприйнятими рекомендацiями. Розраховували значення а (в сек.), PI, КТН, КА та 1ПО ( в %). Яюсна оцiнка дозволила визначити реограми нормотошчного, гiпертонiчного, дистонiчного та гiпотонiчного типу.
Цифровi данi пiдлягали статистичному аналiзу за методикою O.I. Сукманського (1980).
Результати та ïx обговорення. Характер кровопостачання тканин язика, губ та шдк у хворих на глосалгш та глосодинш проаналiзовано за вiзуальною та математичною оцiнкою реовазограм. Таю дат мають особливу цiннiсть, оскшьки вивчали ступiнь змiн мiкроциркуляторного русла безпосередньо в дшянках реалiзацiï больового та парестетичного синдромiв. Основнi математичш показники реограм у хворих та здорових ошб контрольноï групи представлеш в табл. 1 i 2. Отримаш данi свiдчать, що кровонаповнення м'яких тканин язика, шдк i губ суттево вiдрiзняються в ошб, хворих на больовий та парестетичний феномен, у порiвняннi зi здоровими. Особливо, майже в два рази, кровонаповнення тканин уповшнюеться за термшом цього процесу (2), що свщчить про тошчну напругу мiкроциркуляторноï системи в дшянках машфестацп патологiчного стану та супроводжуеться пекучими болями i парестезiями. Це тдтверджуеться i величиною шдексу периферичного опору (1ПО), що збшьшуеться в абсолютних цифрах у 2,5 рази. Привертае увагу i те, що при нейростоматолопчному захворюванш мае мюце асиметрiя кровонаповнення тканин, оскшьки коефщент асиметрiï (КА) збшьшуеться у 2 - 3 рази вщносно показниюв у здорових ошб. Особливо виразнi так1 змiни в щоках i нижнш губi. Суттево зменшуються показники реографiчного iндексу (PI) та коефщента тонiчноï напруги (КТН). Усе це
св^ить про ч^ку закономiрнiсть негативних змш кровонаповнення та кровопостачання покривних тканин порожнини рота в
нейростоматолопчних хворих, особливо тих дшянок, де реашзуються больовi та парестетичнi явища. Разом з тим, ч^ких вiдмiнностей у кровонаповненш цих тканин залежно вщ iнтенсивностi чи термiну захворювання не встановлено, що свiдчить про адаптацш судинно! сiтки та незалежнiсть кштчних проявiв вiд порушень нейросудинно! регуляцп. Цiкаво, що функцiональна проба на штроглщерин майже не змiнювала вiзуальнi та математичнi характеристики реовазограм на вщмшу таких у здорових ошб.
За даними вiзуальноl оцiнки реовазограм слщ зазначити, що в переважнш бiльшостi випадк1в (90,6 %) вони належали до реограм гшертошчного типу. I лише в 9,4 % був дистошчний тип реограм.
Отже, отримаш шляхом реографiчного дослiдження тканин порожнини рота дат достатньо об'ективно та переконливо свщчать про суп^ порушення кровопостачання в дiлянках реалiзацil больових i парестетичних вiдчуттiв. Основною причиною подiбних порушень стае гiпертензiя судин мiкроциркуляторного русла як важливо! ланки ланцюга патогенезу патологiчних сташв. Можна припустити, що порушений кровооб^ у бiк iшемil тканин супроводжуеться не лише зменшенням транспорту необхщних для нормального обмiну речовин та збоченням бiохiмiчних процесiв, а й насамперед зниженим рiвнем забезпечення киснем. У таких умовах гшокшя покривних тканин порожнини рота стае пусковим мехашзмом виникнення больового та парестетичного синдрому, як i в шших органах оргашзму хворо! людини при патолопчних змiнах. Можна стверджувати, що в механiзмi розвитку болю i парестезiй при глосалг^ та глосодинп провiдними ланками е судинна i гiпоксична.
Висновки
1. Реографiя тканин порожнини рота при больовому i парестетичному №^poMi е об'ективним та цiнним способом дослщження механiзму розвитку патологiчного процесу.
2. Доведено, що в 90 % випадюв глосалпя та глосодишя супроводжуються гiпеpтензiею мiкpоциpкулятоpного русла в донках pеалiзацiï болю та парестезш.
3. У pеогpафiчнiй кривш з оцiнки кровонаповнення язика, губ та шдк хворих показники а, 1ПО i КА у 2-3 рази збшьшет в поpiвняннi з такими в здорових ошб.
4. Отримаш дат з pеогpафiчного дослщження покривних тканин порожнини рота при глосалгп та глосодинiï свiдчать про провщну роль у патогенезi больового та парестетичного синдpомiв порушень кровопостачання, тобто поломок на piвнi судинноï гiпоксичноï ланки цього ланцюга.
Таблиця 1
Стан кровонаповнення тканин щж i язика при глосалгн та глосодинп за даними реовазографп_
Обстежеш Сторона зам1ру Показники реовазографп
реограма тканин щш реограма тканин язика
а сек PI КТН 1ПО % КА % а сек PI КТН ШО % КА %
Здоров1 особи (n-30) зл1ва 0,11 ±0,01 1,93 ±0,05 1,80 ±0,05 65,1 ±4,0 7,0 +1,4 0,10 +0,02 1,81 ±0,06 1,52 ±0,08 57,9 +2,9 17,0 ±3,1
справа 0,11 ±0,01 1,90 ±0,10 1,81 ±0,06 63,6 ±3,3 0,10 ±0,01 1,85 ±0,05 1,49 ±0,07 58,2 ±3,1
Хвор1 на глосалг1ю (n-150) зл1ва 0,24* ±0,2 1,26* ±0,09 1,30* ±0,06 150,7* ±12,1 25,8* ±5,2 0,20* ±0,01 1,42* ±0,08 1,27* ±0,06 142,2* ±10,0 38,8* ±9,2
справа 0,24* ±0,2 1,50* ±0,12 1,40* ±0,05 167,6* ±13,9 0,19* ±0,01 1,47* ±0,08 1,30* +0,05 151,5* ±13,2
Прим1тка:* - у вс1х випадках зам1р1в реограф1чно'1 хвил1 у хворих на глосалпю вщмшносп достов1рш (р<0,05) вщносно здорових..
Таблиця 2
Стан кровонаповнення тканин ry6iB при глосалгп та глосодинп за даними реовазографп_
Обстежеш Сторона замipу Показники реовазографп
реограма тканин нижньо'1 губи реограма тканин верхньо'1 губи
а сек Р1 КТН 1ПО % КА % а сек Р1 КТН 1ПО % КА %
Здоpовi особи (n=30) злiва 0,13 ±0,01 1,73 ±0,07 1,78 ±0,09 55,5 ±3,4 10,10 ±2,5 0,11 ±0,01 2,25 ±0,17 2,15 ±0,07 60,7 ±3,5 22,8 ±3,0
справа 0,12 ±0,01 1,72 ±0,07 1,79 ±0,08 55,7 ±2,9 0,10 ±0,02 2,27 ±1,19 2,12 ±0,07 60,6 ±3,1
Хвоpi на глосалгiю (n=150) злiва 0,22* ±0,01 1,25* ±0,11 1,35* ±0,05 157,3* ±17,5 38,8* ±10,3 0,22* ±0,01 1,60* ±0,08 1,39* ±0,07 157,9* ±14,1 46,8* ±10,1
справа 0,20* ±0,01 1,29* ±0,11 1,45* ±0,06 141,3* ±11,0 0,21* ±0,01 1,67* ±0,10 1,60* ±0,08 126,9* ±10,3
Примака:* - у вах випадках замipiв pеогpафiчноï хвилi у хворих на глосалпю вiдмiнностi достовipнi (p<0,05) вiдносно здорових.
