CC BY
31
УДК 616.313:616.33-002:616.12-008.331.1:616-13-004-6 С.Н. Дичко, 1.В. Ковач, А.В. Самойленко, П.Л. Срiбник, I.A. Романюта
ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ГЕМОДИНАМ1КИ ТА ЧУТЛИВОСТ1
ПРИ ГЛОСАЛГП
Днiпропетровська державна медична академiя
Численнi дослiдження хворих на глосалгш довели, що ця нейростоматологiчна хвороба мае складну i не зовсiм вивчену природу виникнення i розвитку. Спецiалiсти схиляються до висновку, що в етюлогп глосалгп можуть бути як екзогеннi (мюцев^, так i ендогеннi (фоновi соматичш хвороби) чинники або !хня спшьна дiя одночасно [1,2]. Провiдними визнають патологiчнi стани нервово!, серцево-судинно! та травно! систем. Спонтанна поява пекучих больових вщчутв на рiзних дшянках слизово! оболонки порожнини рота без суттевих та наочно виразних змш покривних тканин протягом доби поглиблюе тривогу хворого, особливо в разi виникнення пекучостi впродовж мiсяцiв i рок1в iз початку !х появи. Розлади нервово! та пстачно! сфер хворого на глосалгiю часто мають високий ступiнь вираженостi, в тому чи^ канцерофобiя, сущидальш думки i навiть реалiзацiя сущиду в деяких тяжких випадках. Отже, глосалгiю резонно вщносять до тяжких неврогенних та психiчних розладiв не стiльки за станом стоматолопчного здоров'я, ск1льки за змшами загального соматичного статусу [1]. Це завжди враховують лiкарi, як займаються нейростоматологiчними хворими, при складанш лiкувально-профiлактичних заходiв та пiдвищеннi якост життя [3,4]. Вiдносно етюлогп глосалгп та особливо механiзмiв И розвитку немае ч^кого уявлення. Тому питання ефективного лжування i профiлактики парестетичного синдрому натепер залишаються досить актуальними. Адже
хворих на нейростоматолопчну патологш як тяжкий патолопчний стан досить багато ^ за даними фахiвцiв, вони складають 1-5 вiдсоткiв стоматологiчних хворих. Разом з тим, лжування не завжди результативне.
Метою дослщження стало вивчення деяких ланок ланцюга патогенезу глосалгп за даними стану гемодiнамики та чутливост покривних тканин хворих для шдвищення результативностi лiкування.
Матерiали i методи дослiдження
Для досягнення поставлено!' мети ми обстежили 205 хворих на глосалгш вжом вiд 46 до 75 роюв, 61 особу з ознаками гшертотчно! хвороби, атеросклерозу та хрошчного гастриту зi зниженою секрецieю (по 20 осiб) i 33 клiнiчно здорових осiб. У звязку з тим, що виявлеш соматичнi хвороби були основними патолопчними фоновими станами при глосалгп, то було обстежено групу таких хворих по 20 ошб, але без проявiв глосалгп.
Характер гемодинамiки ощнювали шляхом реографiчних дослiджень у донках губ, щiк, обличчя та головного мозку з метою ощнки стану судин у басейш сонних артерш i якостi кровопостачання. При цьому використовували стацiонарний реограф Р2-4 у парi з електрокардiографом «Элкар-4" зi швидкiстю руху паперу 25 мм /сек. Реографiчнi кривi оцiнювали вiзуально та кiлькiсно шляхом замiрювання розмiрiв складових хвилi.
Оцiнку стану геодинамжи доповнювали даними капшяроскопп (капiляроскоп М-70А) та термометрп (електротермометр ТПЭМ-1).
Порушення гемодинамiчноl рiвноваги контролювали замiрами показниюв дискримшацшно! чутливостi спецiальним циркулем на язищ, шк1рних покривах губ, шдк та вилиць (естезiометрiя).
Цифровий матерiал пiдлягав статистичному аналiзу за Ст'юдентом.
Результати обстеження та 1х обговорення
У процес реографiчних дослiджень осiб, як страждали на глосалгiю, а також хворих на загальносоматичну патологiю, але без ознак парестезii в порожниш рота, було встановлено наявнiсть трьох типiв реограм: гiпертонiчний, гiпотонiчний та нормотошчний. При цьому глосалгiя супроводжувалась вщчутними змiнами гемодинамiки в обстежених дшянках голови, обличчя та покривних тканин порожнини рота.
Виявили велику кшьюсть ошб iз гiпертонiчним типом реограм - 90,5 %, iз гiпотонiчним лише 4,5 %, а з нормотошчним типом - 5 %. Показово, що функцiональна проба на шгроглщерин суттево не впливае на стан гемодинамiки, що слщ розцiнювати як структурнi порушення в кровоносному ру^ сонних артерiй.
Ощнка стану гемодинамiки за реографiчними показниками дозволила виявити наявшсть рiзних тишв реограм у осiб iз загально-соматичними хворобами судинноi, нервовоi та кишково-шлунковоi систем. Так, нормотонiчний тип мали хворi в межах 51-60 %, гiпотонiчний - у межах 20-25% i гiпертонiчний - у межах 20-30 %, причому цей тип виявлено переважно при судиннш патологи. У здорових осiб нормотошчний тип реограм зафжсовано у 85 % обстежених, а гшотошчний та гшертошчний - у 10% i 5 % вiдповiдно. Слiд зазначити, що реографiчнi показники в цифрових значеннях були суттево бшьше змшеш в осiб iз глосалгiею, в яких пекучiсть парестезiй була штенсивною i тривалою.
Показники капiляроскопii та термометрп слизовоi оболонки порожнини рота (язик та губи) i шюри обличчя повнiстю збiгалися з даними реографiчних замiрiв вiдносо типу реограм. Тобто число ошб зi спастичним типом капiлярiв мiкроциркуляторного русла в дшянках спостережень вщповщало числу ошб, хворих на глосалгiю, в яких виявлено спастичний тип реограм, а число хворих з ознаками вазодилатацп
та нормотонп катлярного русла вiдповiдало даним реографп. Подiбне явище збiгалося з обстеженням способом термометрп, адже бшьшють хворих мала зниження температури в дшянках замiрiв на покривних тканинах. Стушнь таких вiдхилень теж достовiрно корелював iз тяжк1стю та тривалютю больового i парестетичного синдромiв.
Порушення гемодинамiчноi рiвноваги в басейнi сонних артерш при глосалгii супроводжувалося зниженням дискримiнацiйноi чутливостi покривних тканин майже в два рази в порiвняннi зi здоровими особами, що ощнювалося шляхом естезiометрii. Так, доведено, що 93 % ошб мали подiбнi змiни в покривних тканинах порожнини рота (язик, губи, щоки) та у 82 % ошб вони були в дшянках шюри обличчя. У хворих на соматичну патологш зниження дискримiнацiйноi чутливостi не спостер^алося взагалi.
Отже, можна припустити, що в патогенезi глосалгii провiдну роль вщграе порушення гемодинамiчноi рiвноваги в басейш сонних артерiй, що ч^ко фiксуeться виразними змiнами показник1в реографп, капшярометрп та термометрii. Цi змши стосуються як крупних за калiбром артерiальних судин з ознаками структурних порушень, так i мiкроциркуляторного русла покривних тканин порожнини рота та обличчя. Подiбнi змши вщсутш чи не мають чггкого характеру як у кштчно здорових, так i хворих на соматичнi хвороби, що можна розщнювати як патогноматичну ознаку. Унаслщок порушень обмiнних процесiв на тлi судинних проблем знижуеться чутливють покривних тканин, зокрема i дискримшацшна. А сигналом до трофiчних розладiв стае виникнення больового та парестетичного синдромiв, що передуе бiльш вщчутним змiнам.
Висновки
1. У ошб, як1 страждають на глосалгш, за винятком поодиноких випадкiв, виникае порушення кровонаповнення тканин у басейш сонних артерш, яке залежить вщ тошчних якостей мапстральних судин i
мжроциркуляторного русла. При цьому в артерiях виявлено явище структурних змш, а в регюнарних капiлярних судинах - переважно функщональне.
2. Реографiчнi, кашляроскошчт та термометричнi замiри свiдчать, що у 95 % хворих на глосалгш в дiлянках дослiджень, де виникають больовi та парестетичнi явища, мають мiсце або вазоспазм, або вазодилатащя, що супроводжуеться вiдчутним послабленням обмшних процесiв, гiпоксieю та, очевидно, надмiрним подразненням ноцицептивних рецепторiв у цих тканинах, що призводять до формування больового синдрому.
3. Унаслщок судинних порушень у покривних тканинах обличчя та порожнини рота виникае зниження порогу чутливост в нервових рецепторах, що фжсуеться показниками естезюметрп в 93 % хворих на глосалгш.
4. Показово, що порушення кровонаповнення покривних тканин обличчя i порожнини рота та 1'хньо1 чутливост при глосалгп суттево виразнiше, шж у осiб iз соматичною патолопею без ознак парестезп, що слщ розцiнювати як провiднi ланки ланцюга патогенезу ще! хвороби.
Лiтература
1. Дычко Е.Н. Глоссалгия (аспекты патогенеза и лечения ) : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук / Е.Н. Дычко. - М., 1982. - 22 с.
2. Дичко С.Н. Етюлопя i патогенез глосалгп / С.Н. Дичко, 1.В. Ковач // Вюник стоматологи. - 2008.- № 1. - С.-27-29.
3. Тазбаш И.Е. Комплексное лечение глоссалгии // И.Е. Тазбаш, Е.Н. Дычко // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. - 2008. - №2. -3(4). -С.173-174.
4. Дичко С.Н. Порушення балансу гемодшамики та чутливост покривних тканин у хворих на глосалгш /С.Н. Дичко, М.В. Василишина, П.Л. Срiбник // Медичш перспективи. - 2008. - Т. XIII, № 4. - С.143-145.
Стаття надшшла 20. 10. 2009 р.
Резюме
Изучены особенности гемодинамики и чувствительности покровных тканей лица и полости рта у больных глоссалгией и соматическими заболеваниями в сопоставлении.
Показана особенность ухудшения кровонаполнения и дискриминационной чувствительности при глоссалгии, имеющих отношение к патогенезу болезни.
Ключевые слова: глоссалгия, гемодинамика, чувствительность, этиология, патогенез.
Sammary
The peculiarities of hemodynamics and sensitivity of integumentary tissues of face and oral cavity in patients with glossalgia and somatic diseases in comparison have been studied. The deterioration of blood filling and discrimination sensitivity has been shown at glossalgia, concerning pathogenesis of suffering.
Key words: glossalgia, hemodynamics, sensitivity, aetiology, pathogenesis.
