CC BY
7
Summary
NEUROMETABOLIC STRATEGY OF PHARMACOTHERAPY FOR PATIENTS WITH SERONEGATIVE ARTHRITIS Moisieieva N.V, Vakhnenko A.V, Kapustianska A.A, Ostrovska G.Yu., Rumyantseva M.O. Key words: ankylosing spondylitis, psoriatic arthritis, adjuvant therapy, eglonil.
The results of numerous clinical and epidemiological studies suggest that there is a close link between psycho-emotional disorders and chronic pain, which is an integral part of rheumatic pathology, including inflammatory seronegative arthritis. Medical and social significance and urgency of the problem of ankylosing spondylitis and psoriatic arthritis is determined by the constant progression of the disease with further affection of vertebrae and large joints, long-term disability, morbidity at a young age. Therefore, the complex treatment of these patients should include adjuvant drugs (anxiolytics, antidepressants, vegetative correctors, muscle relaxants), which do not have a direct analgesic effect, but, in addition to reducing the severity of anxiety-depressive and psycho-vegetative disorders, they reduce the intensity of nociception. The search for improving the strategy of neurometabolic pharmacotherapy in patients with seronegative arthritis and psoriatic arthritis therefore is of great clinical and social relevance, taking into account the nature of the psychological response to the diseases. The study groups demonstrated a high frequency of inadequate socio-psychological response to the disease. In the groups of patients with seronegative arthritis, multidirectional maladaptive reactions were observed: in ankylosing spondylitis, a hypochondriac type of response dominates; in psoriatic arthritis, anxiety disorders with different response options are the most prevalent. At the end of the observation period in both groups there has been registered an improvement in almost all studied indicators of clinical and laboratory activity. The patients demonstrated a significant improvement in the psycho-emotional status that improves the quality of life of patients and contribute to the optimization of the treatment and rehabilitation measures.
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.50
УДК 615.849-089.163:616.351-006.66]-037-042.2:616-036.21-02:616.98:578.834 Муковоз О.Е.
ПОР1ВНЯННЯ Р1ЗНИХ СХЕМ ПЕРЕДОПЕРАЦ1ЙНОГО ОПРОМ1НЕННЯ ПРИ Л1КУВАНН1 ПАЩ6НТ1В З АДЕНОКАРЦИНОМОЮ ПРЯМО1 КИШКИ В УМОВАХ ПАНДЕМП COVID-19
Полтавський державний медичний уыверситет
В Укран ректальний рак займае п'яте мсце за розповсюдженстю у чоповтв та восьме — у жiнок. Проведення променево)' терапи е нев'д'емним компонентом пкування пацiентiв на рак прямо)' кишки починаючи з 11а кп1'н1'чно)' стади. Наразi остаточного консенсусу щодо схеми проведення передопе-рац'йно)' променево)' терапи насьогодн не досягнуто. Може бути застосованим як курс з 25-28 фра-кцй опромiнення (45-50 Го) так i короткочасна (5 фрак^й; 25 Го) променева терапiя. Метою робо-ти бупо порiвняння якост/ проведення тривапого курсу променево)' терапи у пор!внянн!' з коротко-часним курсом у пацiентiв з раком прямо)' кишки. До досп'дження включено 108 пацiентiв, у яких диагноз раку прямо)' кишки був вперше дiагностований протягом 2020 р. пiкарями Комунапьного п'д-приемства "Полтавський обпасний кпiнiчний онкопогiчний диспансер Поптавсько)' обпасно)' ради". В запежност'! в'д типу променево)' терапи хворих бупо роздпено на дв/ групи: I «тривапа променева терапя» (п=64) — па^енти, що отримувапи курс з 25-28 фракцй по 5 Гр (сумарна доза 45-50 Гр); II (п=44) — хвор'1, як отримувапи короткочасний курс опромiнення: 5 фрак^й по 5 Гр. В I групi повний курс променево)' терапи отримапо пише 73,4% пацiентiв (п=47), в той час як в II — 95,4% хворих (п=42; (р=0,0042)). При анапiзi причин неповного завершення курсу променево)'терапи встановпено, що бтьшють хворих не отримапи останнiй в повному обсяз'1 через чинники парамедичного характеру. Так, розвиток токсичностi III-IV ступеня бупо зареестровано пише у 10,5% хворих (п=2), як не отримапи повного кусу опромнення. Також у 26,3% випадк'в хвор'! самостшно в'дмовпяпися в'д подапьшого пкування. Бпизько двох третин (63,2%; п=12) випадк'т незавершеного курсу променево)' терапи виникпи через погiстичнi обмеження, як бупи пов'язанi з епдемею COVID-19. Таким чином, успшне пкування раку прямо)' кишки можпиве пише при комппексному використаннi промене-вих, хiмiотерапевтичних та хiрургiчних метод'т. В умовах пандеми COVID-19 перевагу сп'д нада-вати короткому курсу променево)' терапи.
Ключов1 слова: рак прямо''' кишки, променева терап1я, СОУЮ-19
НДР «Вiдновпення стоматопогiчного здоров'я у пацiентiв з основними стоматопогiчними захворюваннями та )х реабiпiта-ц1я» (номер державно)' реестрацп 0116Ш04191)
Колоректальний рак е вкрай розповсюдженим видом злоякюних пухлин. Так, в США дане за-хворювання е четвертим за частотою виявляе-мост видом раку та другим — за частотою сме-
Вступ
ртносп[1]. В Украты рак прямот кишки (РПК) займае п'яте мюце за розповсюдженютю у чоловн ш та восьме — у жшок[2]. Проведення проме-невоТ терапи(ПТ) е невщ'емним компонентом лн кування па^енпв, що хворшть на РПК, почина-
ючи з 11а шшчноТ стади. З ^ею метою можуть застосовуватися pi3Hi техшки опромiнення вiд звичайноТ 3D конформно' до штенсивно моду-льованоТ або стереотаксичноТ ПТ[3]. Наразi, 6i-льшють авторiв згоджуються у значних перевагах передоперацшноТ ПТ в порiвняннi з шсля-операцiйною насамперед за рахунок збтьшення ступеня контролю за переб^ом захворювання[4]. Ще одним важливим фактором е зменшення розмiрiв пухлини пюля закiнчення курсу хiмiо-променевоТ терапiТ. Даний ефект спостер^аеть-ся у значноТ кiлькостi пацiентiв протягом перших 8-11 тижшв шсля закiнчення курсу ПТ. Його юну-вання дозволяе досягнути бiльш сприятливих умов для виконання радикальноТ та водночас анатомiчно i функцiонально щадноТ резекцiТ пух-лини. З шшого боку, ступiнь регресiТ пухлини ш-сля закiнчення курсу хiмiопроменевоТ терапп до-сить значно корелюе з частотою локальних ре-цидивiв та загальною тривалiстю життя пацiентiв з РПК. Незважаючи на очевиднi переваги передоперацшноТ ПТ в порiвняннi з пюляоперацш-ною, слiд зазначити, що остаточного консенсусу щодо схеми проведення передоперацшноТ ПТ насьогодн не досягнуто. Може бути застосова-ним як курс з 25-28 фракцш ПТ (45-50 Гр) так i короткочасна (5 фракцш; 25 Гр) ПТ безпосеред-ньо перед оперативним втручанням.
Мета роботи
Порiвняння якост проведення тривалого курсу ПТ у порiвняннi з короткочасним курсом ПТ у па^етчв з РПК.
Матерiали та методи
Дослщження проводилося на базi Комуналь-ного пщприемства "Полтавський обласний клшн чний онколопчний диспансер ПолтавськоТ обла-сноТ ради". Проведено ретроспективне вивчення
iсторiй хвороб па^енпв, у який РПК був вперше дiагностований протягом 2020 р. Критерiями включення до дослiдження були: 1)bîk пацieнта бiльше 18 рош; 2)клiнiчна стадiя захворювання вiд 11а до IVb включно згiдно класифкацп American Joint Committee on Cancer восьмого перегляду; 3)необхщнють проведення ПТ або ПТ в комбшацп з хiмiотерапieю в якостi першоТ стади' лiкування. Критерiями виключення були: 1)позитивний В1Л-статус пацieнта; 2)наявнiсть активноТ форми туберкульозу; 3)хрошчы захворювання печшки з гепатоцелюлярною недостат-нiстю 11-111 ст.; 4)кардюлопчна патолопя i3 наявш-стю серцевоТ недостатност стадiï 11А-111; 5)хронiчна хвороба нирок i3 швидкiстю клубоч-ковоТ' фтьтраци' менше 45 мл/хв/1,73 м2 (G3b-G5 за класифiкацieю KDIGO). Для статистично!' обробки отриманих даних використовували пакет програмного забезпечення Microsoft Excel 2013 та Statistica 10.0. Наявнють статистично значимо!' рiзницi мiж групами виявляли за допо-могою точного двобiчного критерiя Фiшера та критерiя Манна-Уiтнi.
Результати дослiдження та обговорення
До дослщження включено 108 па^етчв, як вiдповiдали вищезгаданим критерiям. В залеж-ностi вiд типу ПТ хворих було роздтено на двi групи: I «тривала ПТ» (ТПТ) — пацiенти, що отримували курс з 25-28 фракцш по 5 Гр (сумар-на доза 45-50 Гр); II — хвор^ як отримували ко-роткочасний курс ПТ (КПТ) — 5 фракцш по 5 Гр. Основы характеристики груп подано у таблиц 1. В межах обох група питома вага стадш захворювання була приблизно рiвною. За вком та ге-ндерною структурою групи статистично значимо не в^знялися.
Таблиця 1
OcHoeHi характеристики ôo^iô^yeaHux груп
Ознака I група (n=64) II група (n=44) P
Чоловки, n(%) 39 (60,9) 23 (52,3) 0,4304
Жшки, n(%) 25 (39,1) 21 (47,7)
Середнш вк, M±m 65,0±9,49 66,7±8,82 0,3110
Стадiя захворювання:
II, n 22 15 1,0
I II,n 19 12 0,8315
IV,n 23 17 0,8404
Завершенють курсу ПТ,% Па^енти
n %
56 1 1,6
60 1 1,6
64 2 3,1
68 1 1,6
72 3 4,7
80 2 3,1
84 2 3,1
88 1 1,6
92 2 3,1
96 2 3,1
100 47 73,4
Таблиця 2
Проходження курсу ПТ серед na^eHmie I групи
В I груш повний курс ПТ отримало 73,4% па-цieнтiв (п=47), вщ 80 до 96% фракцш отримало 14,1% хворих (п=9), менше 80% сумарноТ дози опромiнення (вiд 72 до 56%) — 8 па^етчв (12,5%). Таким чином, 26,6% хворих з I групи не отримали ПТ в потрiбному обсязi (Таблиця 2).
В II групi спостер^алася значно лiпша ситуа-
При аналiзi причин неповного завершення курсу ПТ встановлено, що бтьшють хворих не отримали останнш в повному обсязi через чин-ники парамедичного характеру. Так, розвиток токсичних ефек^в терапп Ш-1У ступеня було за-реестровано лише у двох пацieнтiв (10,5% вщ загальноТ кiлькостi хворих, як не отримали пов-ного кусу опромшення). Також в п'яти випадках (26,3%) хворi самостiйно вiдмовлялися вщ по-дальшого лiкування. Близько двох третин (63,2%; п=12) випадкiв незавершеного курсу ПТ виникли через логютичш обмеження, якi були пов'язанi з епiдемiею COVID-19 (Таблиця 4). Ра-нжування пацiентiв за шкалою ECOG пiсля про-ходження курсу ПТ (повного або перерваного) в
КПТ частше застосовуеться для лкування па^етчв в eвропi, в той час як ТПТ е бтьш вживаним у Сполучених Штатах Америки[5,6]. Так, згщно рекомендацiй бвропейського товари-ства медичноТ онкологи ТПТ в комплекс з хiмiо-терапiею показанi лише групам, у яких досяг-нення R0-резекцiТ та/або абластичного огинаю-чого краю резекци е сумнiвним[7]. В шших клшн чних випадках виправданим вважаеться викори-стання КПТ з подальшим коротким (0-3 доби) або стандартним штервалом до виконання хiру-ргiчного втручання. З iншого боку, у ктычних ре-комендацiях НацюнальноТ онкологiчноТ' мережi США перевага надаеться ТПТ в комбшацп з хн мiотерапiею, а призначення КПТ розглядаеться в якост альтернативно' можливостi, при обранн якоТ мають бути взят до уваги як потреба в зни-женнi стадiювання пухлини, так i зменшення вн рогiдностi розвитку вщдалених токсичних ефек-тiв[1]. До переваг КПТ вщносять менше наван-таження на ресурсну базу закладiв охорони здо-ров'я та бтьшу зручнiсть для пацiента, в той час як шсля ТПТ в^^чаеться бiльший процент опе-рацiй iз збереженням замикаючоТ функцп сфшк-
^я (Таблиця 3). Повний курс ПТ отримало 95,4% хворих (п=42) та лише по одному патенту пройшли 80% та 60% курсу ПТ. Вщмшносп мiж I та II групами щодо ступеня завершеност курсу ПТ виявилися статистично значущими (р=0,0042).
Таблиця 3
Проходження курсу ПТ серед пацieнтiв II групи
I груш була розподтена наступним чином: 1 сту-пiнь - 12 (18,75%); 2 ступшь - 49 (76,56%); 3 ступшь - 2 (3,13%); 4 ступшь - 1 (1,56%). На противагу цьому жоден з хворих, як були включен до складу II групи, не виявляв порушень у повсякденнш дiяльностi, що класифкуються 3-м або 4-м ступенем за ECOG. Лише 12 па^етчв (27,27%) з ^еТ групи мали 2-й ступiнь попршення повсякденноТ активностi, iншi 32 (72,73%) - 1-й. Таким чином, переважна бтьшють па^ен^в не отримали повного курсу ПТ через фактори, що не були пов'язан з розвитком токсичних ефектв останньоТ. ^м того, курс КПТ значно легше пе-реносився хворими.
Таблиця 4
Причини незавершенок курсу ПТ
терного апарату[8,9].
Дискутабельним залишаеться питання вибо-ру часового промiжку мiж закiнченням курсу променевоТ терапп та оперативним втручанням у разi призначення КПТ. Так, згщно дослщження Erlandsson J. та спiвавторiв, кiлькiсть пюляопе-рацiйних ускладнень була меншою серед па^е-н^в, що були прооперованi через 6-8 тижшв пю-ля курсу КПТ[10]. При цьому ступiнь регресс пухлини у хворих цiеТ категорп також був бiльшим, нiж в тих, як були прооперованi у бтьш рант термши. Крiм того, у разi вiдтермiнування оперативного втручання знижуеться частка випадкiв з ураженням мезоректальноТ фасцп[11]. З шшого боку, слiд також зазначити, що низька частота розвитку ускладнень спостер^аеться також за умови виконання операцп протягом перших 3-5 дiб з моменту завершення курсу опромшення, що зменшуе загальну тривалють лкування пацн ентiв[12].
Ще одним актуальним питанням е термши призначення хiмiотерапiТ шсля курсу КПТ. Так, останшм часом збтьшуеться масив даних, якi свщчать про бiльш сприятливi результати лку-
Завершенiсть курсу ПТ,% Па^енти
п %
60 1 2,3
80 1 2,3
100 42 95,4
Причина Iгрупа II група Всього
п %
Розвиток токсичних ефекпв Ш-М ступеня 2 0 2 10,5
Вщмова вiд проходження лкування 3 2 5 26,3
Логiстичнi обмеження обумовленi COVID-19 12 0 12 63,2
Всього 17 2 19 100,0
вання у pa3i, коли курс неоад'ювантно'1 терапп призначаеться одразу пiсля КПТ перед операти-вним втручанням в порiвняннi з стандартним ад'ювантним курсом хiмiотерапiï. При застосу-ваннi повно'1 неоад'ювантно'1 хiмiотерапiï показа-не зниження частоти виникнення вщдалених ме-тастазiв, хоча повщомлень щодо статистично значимо!' рiзницi у термiнах загально!' виживано-ст наразi отримано не було[13].
Порiвнянню вiддалених результатiв пiсля ТПТ та КПТ також була присвячена низка дослн джень, при цьому статистично значимих вщмш-ностей щодо термов загально!' виживаностi, виживаностi без локального рецидиву або без метастазiв виявлено не було, проте па^енти, що перенесли ТПТ, мали бтьш виражен порушен-ня у функцiонуваннi травно'1 i сечовидтьно!' сис-теми i бтьш низький рiвень лiбiдо[7,9,14,15].
Цкавими е також нещодавно отриманi дан щодо переважного використання КПТ в умовах пандемп коронавiрусноï хвороби. Так, у дослн дженнi Castro B. та спiвавторiв ступiнь вираже-ностi вщпов^ф пухлини на хiмiопроменеву тера-шю та питома вага пiсляоперацiйних ускладнень статистично значимо не вiдрiзнялися у групах па^етчв, що отримували ТПТ до розвитку COVID-19, i тих, як проходили курс кПт шсля виникнення пандеми'[16]. Логiстичнi обмеження разом з проблемами отримання адекватного доступу до медично'1 допомоги протягом останшх двох рокiв зумовили виникнення рекомендацп бвропейського товариства медично!' онкологи щодо надання переваги КПТ перед ТПТ у вах доречних з ктычно!' точки зору ситуа^ях[17].
Висновки
Устшне лiкування раку прямо!' кишки можли-ве лише при комплексному використанн проме-невих, хiмiотерапевтичних та хiрургiчних мето-дiв. В умовах пандемп COVID-19 перевагу слiд надавати короткому курсу ПТ.
Лiтература
1. Network NCC. Rectal Cancer (Version 2.2021) 2021 [Internet] Available from:
https://www.nccn.org/professionals/physician_gls/pdf/rectal.pdf.
2. Fedorenko ZP, Michailovich YuYo, Goulak LO, et al. Cancer in Ukraine 2019 - 2020. Bulletin of the National Cancer Registry of Ukraine [Internet]. 2021: 26-27. Available from: http://ncru.inf.ua/publications/BULL_22/index_e.htm.
3. Bae BK, Kang MK, Kim JC, Kim MY, Choi GS, Kim JG, et al. Simultaneous integrated boost intensity-modulated radiotherapy versus 3-dimensional conformal radiotherapy in preoperative concurrent chemoradiotherapy for locally advanced rectal cancer. Radiat Oncol J. 2017;35(3):208-16.
4. Sauer R, Liersch T, Merkel S, et al. Preoperative versus postoperative chemoradiotherapy for locally advanced rectal cancer: results of the German CAO/ARO/AlO-94 randomized phase III trial after a median follow-up of 11 years. J Clin Oncol. 2012;30(16):1926-33.
5. Kye BH, Cho HM. Overview of radiation therapy for treating rectal cancer. Ann Coloproctol. 2014;30(4):165-74.
6. Mowery YM, Salama JK, Zafar SY, et al. Neoadjuvant long-course chemoradiation remains strongly favored over short-course radiotherapy by radiation oncologists in the United States. Cancer. 2017;123(8):1434-41.
7. Glynne-Jones R, Wyrwicz L, Tiret E, et al. Rectal cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Ann Oncol. 2017;28(suppl_4):iv22-iv40.
8. Chung MJ, Kim DW, Chung WK, et al. Preoperative short- vs. long-course chemoradiotherapy with delayed surgery for locally advanced rectal cancer. Oncotarget. 2017;8(36):60479-86.
9. Wang X, Zheng B, Lu X, et al. Preoperative short-course radiotherapy and long-course radiochemotherapy for locally advanced rectal cancer: Meta-analysis with trial sequential analysis of long-term survival data. PLoS One. 2018;13(7):e0200142.
10. Erlandsson J, Holm T, Pettersson D, et al. Optimal fractionation of preoperative radiotherapy and timing to surgery for rectal cancer (Stockholm III): a multicentre, randomised, non-blinded, phase 3, non-inferiority trial. Lancet Oncol. 2017;18(3):336-46.
11. Cambray M, Gonzalez-Viguera J, Berenguer MA, et al. Short-Course Radiotherapy in Locally Advanced Rectal Cancer. Clin Transl Gastroenterol. 2020;11(6):e00162.
12. van den Broek CB, Vermeer TA, Bastiaannet E, et al. Impact of the interval between short-course radiotherapy and surgery on outcomes of rectal cancer patients. Eur J Cancer. 2013;49(15):3131-9.
13. Bahadoer RR, Dijkstra EA, van Etten B, et al. Short-course radiotherapy followed by chemotherapy before total mesorectal excision (TME) versus preoperative chemoradiotherapy, TME, and optional adjuvant chemotherapy in locally advanced rectal cancer (RaPIDO): a randomised, open-label, phase 3 trial. Lancet Oncol. 2021 ;22(1):29-42.
14. Chen K, Xie G, Zhang Q, et al. Comparison of short-course with long-course preoperative neoadjuvant therapy for rectal cancer: A meta-analysis. J Cancer Res Ther. 2018;14(Supplement):S224-S31.
15. Ciset B, Pietrzak L, Michalski W, et al. Long-course preoperative chemoradiation versus 5 x 5 Gy and consolidation chemotherapy for clinical T4 and fixed clinical T3 rectal cancer: long-term results of the randomized Polish II study. Ann Oncol. 2019;30(8):1298-303.
16. Castro B, Sousa FF, Pires AM, et al. 1627P Management of locally advanced rectal cancer during the COVID-19 outbreak: First results of a shift towards short course neoadjuvant radiotherapy. Annals of Oncology. 2021;32:S1155.
17. Curigliano G, Banerjee S, Cervantes A, et al. Managing cancer patients during the COVID-19 pandemic: an ESMO multidisciplinary expert consensus. Ann Oncol. 2020;31(10):1320-35.
Реферат
СРАВНЕНИЕ РАЗНЫХ СХЕМ ПРЕОДПЕРАЦИОННОГО ОБЛУЧЕНИЯ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ПАЦИЕНТОВ С АДЕНОКАРЦИНОМОЙ ПРЯМОЙ КИШКИ В УСЛОВИЯХ ПАНДЕМИИ COVID-19 Муковоз О.Е.
Ключевые слова: рак прямой кишки, лучевая терапия, COVID-19
В Украине рак прямой кишки занимает пятое место по распространенности у мужчин и восьмое — у женщин. Проведение лучевой терапии является неотъемлемым компонентом лечения пациентов с раком прямой кишки начиная с IIa клинической стадии. На сегодняшний день окончательный консенсус касательно схемы проведения предоперационной лучевой терапии не достигнут. Может применяться как курс из 25-28 фракций облучения (45-50 Гр), так и кратковременная (5 фракций; 25 Гр) лучевая терапия. Целью работы являлось сравнение качества проведения длительного курса лучевой терапии в сравнении с кратковременным курсом у пациентов с раком прямой кишки. В исследование включено 108 пациентов, которым диагноз рака прямой кишки был установлен в течении 2020 г. врачами Коммунального предприятия «Полтавский областной клинический онкологический диспансер Полтавского областного совета». В зависимости от типа лучевой терапии пациенты были разделены на две группы: I «длительная лучевая терапия» (n=64) — пациенты, которые получали курс из 25-28
фракций по 5 Гр (суммарная доза 45-50 Гр); II (n=44) — пациенты, которым был назначен кратковременный курс облучения 5 фракций по 5 Гр. В I группе полный курс лучевой терапии получило лишь 73,4% пациентов (n=43), в то время как во II-й — 95,4% больных (n=42; (р=0,0042)). При анализе причин неполного завершения курса лучевой терапии установлено, что большинство пациентов не прошли последний в полном объеме из-за причин парамедицинского характера. Так, развитие токсических эффектов III-IV степени было зарегистрировано лишь у 10,5% больных (n=2) из числа не получивших полного курса облучения. Также в 26,3% случаев пациенты самостоятельно отказались от дальнейшего лечения. Около двух третей (63,2%; n=12) случаев незавершенного курса лучевой терапии возникли из-за логистических ограничений связанных с пандемией COVID-19. Таким образом, успешное лечение рака прямой кишки возможно лишь при комплексном использовании лучевых, химиоте-рапевтических и хирургических методов. В условиях пандемии COVID-19 предпочтение следует отдавать короткому курсу лучевой терапии.
Summary
COMPARISON OF DIFFERENT PREOPERATION RADIATION THERAPY SCHEMES FOR TREATMENT OF RECTAL CANCER DURING COVID-19 PANDEMIC Mukovoz O.E.
Key words: rectal cancer, radiation therapy, COVID-19
Rectal cancer stands on the fifth place in men and on the eighth in women in morbidity in Ukraine. Radiation therapy is one of the integral components in the process of rectal cancer treatment in patients with I Ia and more severe stages. In present, there is still no definitive consensus about preoperation radiation therapy scheme. Both "long" course, which consists from 25-28 radiation fractions (45-50 Gy), and "short" one (5 fractions; 25 Gy) can be used for preoperation therapy. The aim of the study was to compare quality of long and short radiation therapy courses during treatment of patients with rectal cancer. 108 patients were enrolled in the study. Their diagnosis of rectal cancer was established during year 2020 by doctors of Municipal Enterprise «Poltava Regional Clinical Oncology Dispensary of Poltava Regional Council». The patients were divided in two groups according to radiation therapy regimen: I group "long course of radiation therapy" (n=64) got 25-28 fractions 5 Gy each (total dose 45-52 Gy); II group (n=44) was treated with short-course of radiation, which consisted of 5 fractions 5 Gy each. Only 73.4% (n=47) of patients have totally completed the course of radiation therapy in the I group. In contrast, the II group showed much better result with 95.4% of total completion (n=42; p=0.0042). Analysis of factors, which led to therapy disruption, showed, that the majority of patients discontinued the course for paramedic reasons. Toxicity of III and IV levels was registered only in 10.5% of patients (n=2), who have not got full radiation treatment. In 26.3% (n=5) of cases patients refused from further radiation therapy. About two thirds (63.2%; n=12) have not finished the course because of logistic restrictions connected with COVID-19 pandemic. According to obtained data, we believe that successful treatment of rectal cancer is possible only with complex applying of radiation therapy, chemotherapy and surgery. Short radiation therapy course is preferable during COVID-19 pandemic.
