CC BY
18
Орипнальна стаття = Original article = Оригинальная статья
Ukr Neurosurg J. 2020;26(3):38-43 doi: 10.25305/unj.204079
Пор1вняння ефективност1 ендоскоп1чного та в1дкритого трансторакального видалення пухлин тш грудних хребц1в
Слинько G.I., Деркач Ю.В.
Вщдтення патологи спинного мозку, 1нститут нейрохiрургiT iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укратни, Китв, Укратна
Над '1йшла до редакцИ 26.05.2020 Прийнята до публ1кацп 05.08.2020
Адреса для листування
Деркач Юр1й Володимирович, Вддлення патологи спинного мозку, 1нститут нейрох1рурп1 ¡м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки/в, 04050, Укра/на, e-mail: 290986@ ukr.net
Мета: порiвняти та оцшити ефектившсть ендоскотчного та вщкритого трансторакального видалення пухлин тт грудних хреб^в.
Матерiали i методи. Проведено одноцентрове ретроспективне когортне дослщження. Порiвнювали данi двох груп хворих з пухлинами грудного вщдту хребта. В першш групi (п=30) виконано вiдкрите трансторакальне видалення пухлин тт грудних хребцiв, у друпй (п=30) - лише ендоскопiчне.
Критери залучення пацieнтiв: хворi будь-якоТ ста^ та вiку, котрi проходили стацюнарне лiкування в Iнститутi нейрохiрургií iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни в перiод з 2010 до 2020 рр.; дiагноз верифiковано пстолопчно та/або за допомогою нейровiзуальних технологш; первинна локалiзацiя пухлини - в ттах хребцiв грудного вiддiлу хребта.
Результати. Безпосередньо тсля хiрургiчного втручання середня оцiнка провщниковоТ функцп спинного мозку за шкалою МсСогтиск у грут прямих хiрургiчних утручань становила 3,2 бала, у грут ендоскотчних - 3,3 бала, рiзниця статистично незначуща. Середня iнтенсивнiсть больового синдрому за вiзуальною аналоговою шкалою становила вщповщно 4,2 i 2,5 бала, рiзниця статистично незначуща. У грут ендоскотчних утручань значно вищою була частота локальних рецидивiв. 1з 22 доступних для оцшки осiб у 11 (50%) вщзначено локальний рецидив пухлини. В грут вщкритих утручань рецидиви виявлено в 3 (14,2%) пашен^в iз 21 доступного для оцшки. Рiзниця за частотою рецидиву статистично значуща (р<0,05). На нашу думку, це пов'язано з меншою радикальшстю видалення пухлин при ендоскотчних утручаннях.
Висновки. При ендоскопiчних утручаннях статистично значущо (р<0,05): 1) бтьша тривалiсть операци; 2) менше об'ем крововтрати; 3) бiльший час установлення iмплантатiв; 4) менше частота вiзуалiзацiТ дурального мiшка.
Ключовi слова: пухлини тл хребц':в; ендоскоп/'чне видалення пухлин; грудний вддл хребта
Comparison of the effectiveness of endoscopic and open transthoracic removal of tumors of the thoracic vertebrae
levgenii I. Slynko, Yuriy V. Derkach
Department of Spinal Neurosurgery, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine
Received: 26 May 2020 Accepted: 05 August 2020
Address for correspondence:
Yuriy V. Derkach, Department of Spinal Neurosurgery, Romodanov Neurosurgery Institute, 32 Platona Maiborody st., Kyiv, 04050, Ukraine, e-mail: 290986@ukr.net
The aim of the study was to compare and evaluate the effectiveness of endoscopic and open transthoracic removal of tumors of the thoracic vertebrae.
Materials and methods. A one-center retrospective cohort study was conducted. We compared the data of two groups each consisted of 30 patients with tumors of the thoracic spine. In the first group, open transthoracic removals of tumors of the thoracic vertebrae were performed, in the second group exclusively endoscopic.
The criteria for inclusion of patients were as follows: 1. Patients of any sex and age who underwent inpatient treatment at the State Institution "Romodanov Neurosurgery Institute of NAMSU" in the period from 2010 to 2020; 2. The diagnosis was verified histologically and/or by neuroimaging technology; 3. The primary localization of the tumor is in the thoracic spine.
Results. The endoscopic interventions were associated with statistically significantly (P < 0.05) 1) longer all time of operation; 2) less blood loss; 3) longer implant placement time; 4) less frequency of dural sac visualization.
Immediately after surgery, the mean score on the McCormick scale in the group of direct surgery was 3.2, in the group of endoscopic 3.3. The difference
Copyright © 2020 Ievgenii I. Slynko, Yuriy V. Derkach
li^t QJ 1 This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License ^^gnJ https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
was not statistically significant. Pain syndrome on a Visual Analogue Scale was 4.2 points in the first group, in the second — 2.5. The difference was not statistically significant.
In the group of endoscopic interventions, the frequency of local recurrences is significantly higher, out of 22 patients available for evaluation, 11 (50 %) individuals have a local recurrence of the tumor. Compared with open interventions out of 21 available for assessment, recurrences were found only in 3 patients, which is 14.2 %. The difference in the frequency of redistribution is statistically significant (P < 0.05). We attribute this to the fact that endoscopic interventions reduce the radical removal of tumors. Conclusions. At endoscopic interventions, it is statistically significantly 1) longer all time of operation; 2) less blood loss; 3) longer implant placement time; 4) less frequency of the dural sac visualization.
Key words: tumors of vertebral bodies; endoscopic removal of tumors; thoracic spine
Сравнение эффективности эндоскопического и открытого трансторакального удаления опухолей тел грудных позвонков
Цель: сравнить и оценить эффективность эндоскопического и открытого трансторакального удаления опухолей тел грудных позвонков. Материалы и методы. Проведено одноцентровое ретроспективное когортное исследование. Сравнивали данные двух групп больных с опухолями грудного отдела позвоночника. В первой группе (п=30) выполнено открытое трансторакальное удаление опухолей тел грудных позвонков, во второй (п=30) - только эндоскопическое. Критерии включения пациентов: больные любого пола и возраста, проходившие стационарное лечение в Институте нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины в период с 2010 по 2020 гг.; диагноз верифицирован гистологически и/или с помощью нейровизуальных технологий; первичная локализация опухоли - в телах позвонков грудного отдела позвоночника.
Результаты. Непосредственно после хирургического вмешательства средняя оценка проводниковой функции спинного мозга по шкале МсСогтнск в группе прямых хирургических вмешательств составила 3,2 балла, в группе эндоскопических - 3,3 балла, разница статистически незначима. Средняя интенсивность болевого синдрома по визуальной аналоговой шкале составила соответственно 4,2 и 2,5 балла, разница статистически незначима. В группе эндоскопических вмешательств значительно выше была частота локальных рецидивов. Из 22 доступных для оценки лиц у 11 (50%) отмечен локальный рецидив опухоли. В группе открытых вмешательств рецидивы выявлены у 3 (14,2%) пациентов из 21 доступного для оценки. Разница по частоте рецидива статистически значима (р<0,05). По нашему мнению, это связано с меньшей радикальностью удаления опухолей при эндоскопических вмешательствах.
Выводы. При эндоскопических вмешательствах статистически значимо (р<0,05): 1) больше продолжительность операции; 2) меньше объем кровопотери; 3) больше время установки имплантатов; 4) меньше частота визуализации дурального мешка.
Ключевые слова: опухоли тел позвонков; эндоскопическое удаление опухолей; грудной отдел позвоночника
Слинько Е.И., Деркач Ю.В.
Отделение патологии спинного мозга, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Поступила в редакцию 26.05.2020 Принята к публикации 05.08.2020
Адрес для переписки:
Деркач Юрий Владимирович, Отделение патологии спинного мозга, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, 04050, Украина, e-mail: 290986@ukr.net
У лiтературi обговорюеться ефектившсть ендоскотчного видалення пухлин т^ хребщв. Ендоскоглчна методика, безсумшвно, значно полегшуе хiрургiчне видалення пухлини. Не визна-чено безпечшсть шеТ методики та и ефектившсть порiвняно з вщкритими втручанням.
Мета: порiвняти та оцшити ефектившсть ендоскотчного та вщкритого трансторакального видалення пухлин тш грудних хребшв.
Матерiали i методи
Проведено одноцентрове ретроспективне когортне дослщження. Порiвнювали дан двох груп хворих з пухлинами грудного вщдту хребта. В першш
Стаття м'1стить рисунки, як в'щображаються в друкован'1й версп у в'щт'1нках арого, в електронн'1й — у кольор'1.
грут (n=30) виконано вщкрите трансторакальне видалення пухлин тт грудних хребцiв, у другiй (n=30) - лише ендоскопiчне.
Критери залучення пашен^в:
1. Хворi будь-якоТ стат та вiку, котрi проходили стацюнарне лiкування в Iнститутi нейрохiрургiТ iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни в перiод з 2010 до 2020 рр.
2. Дiагноз вериф^овано гiстологiчно та/або за допомогою нейровiзуальних технологiй.
3. Первинна локалiзацiя пухлини - в ттах хребцiв грудного вщдту хребта.
Данi щодо розподту груп за статтю наведено на Рис. 1. Вк хворих - вщ 43 до 66 роюв.
В обох групах спостережень найбтьше хворих було з пухлинами на рiвнi Th7 хребцiв (Табл. 1).
У бтьшост випадкiв в обох групах переважали пашенти з метастатичними карциномами (Табл. 2).
Ус хворi дали письмову згоду на обстеження та використання у наукових дослщженнях даних, наве -дених в ютори хвороби.
Проведення дослщження затверджене Комiсiею з етики та бюетики 1нституту нейрохiрургiТ iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни (протокол №3 вщ 6 червня 2016 р).
Таблиця 2. Розподт пухлин за пстолопчною ознакою
Рис. 1. Розподт груп за статтю
Таблиця 1. Розподт спостережень за рiвнем
Рiвень ураження Кiлькiсть спостережень
Вiдкритi втручання Ендоскошчш втручання
Абс. % Абс. %
Th3 2 7,0 1 3,0
Th4 4 13,0 2 7,0
Th5 5 17,0 4 13,0
Th6 5 17,0 7 23,0
Th7 7 23,0 8 27,0
Th8 4 13,0 6 21,0
Th9 2 7,0 1 3,0
Th10 1 3,0 1 3,0
Усього 30 100,0 30 100,0
Тип пухлини Вщкри^ втручання Ендоскошчш втручання
Хондросаркома 1 2
Остеохондрома 2 1
Саркома 4 3
Остеосаркома 1 0
Хондросаркома 1 2
Остеома 2 2
Остеобластокластома 2 1
Лiмфома 2 1
Мiелома 7 8
Метастатична карцинома 8 10
Усього 30 30
Дизайн дослщження
Пор/вняння ендоскопчноУ техн/ки з вщкритою
При виконанш торакоскотчного як прямого, так i ендоскотчного доступу, з легеш на тсилатеральному боц крiзь двохпросвiтну штубацшну трубку тимча-сово викачували пов^ря. Легенi колабували, досягали передньоТ поверхнi хребта. Один ендоскопiчний портал використовували для ендоскопа. Зазвичай його дiаметр становив близько 1 см. Три вхщних порти використовували для розмщення робочих шстру-ментiв. При вщкритих утручаннях використовували передньобiчну торакотомю За допомогою торакоскопи був можливий доступ до всього грудного вщдту хребта (вщ Thl до ТЬй2), але зазвичай найзручнiшими були хребц Th3-Th10. При вiдкритих втручання можливо було досягти хребщв Th1-Th12, але для доступу до хребшв ТЬ|1-ТЬ|2 потрiбнi були бiчнi субаксiальнi доступи, а до хребшв Th11-Th12 - вщачення дiaф-рагми, тому ц рiвнi з даного дослiдження вилучили.
Ендоскотчна послiдовнiсть хiрургiчних етaпiв дисекци м'яких тканин та хребта не вiдрiзнялaся вiд таких у рaзi вiдкритого трансторакального видалення пухлин тт хребцiв. Ендоскопiчнa послiдовнiсть деком-пресп спинного мозку була iдентичнa такш у рaзi торaкотомiТ. Пiд час декомпреси спинного мозку для щентиф^аци твердоТ мозковоТ оболонки та спинного мозку на рiвнi компресiТ виконували резекшю кореня дуги. За допомогою кюреток, ложок як проходять ^зь робочий портал ендоскопа, видаляли вражене тто хребця i проводили декомпреаю спинного мозку. Для фiксaцiТ хребта використовували титанову перфоро-вану трубку, яку вводили ^зь портал ендоскопа, який вiдповiв ТТ дiaметру. Трубку встановлювали зaмiсть тiлa хребця. На тта хребцiв вище та нижче за вражений установлювали титанову пластину та ф^сували до тiл шурупами. Пластину тдбирали таким чином, щоб вона могла пройти крiзь канал ендоскотчного порталу.
Методи оцнки результат/в
Уам хворим тд час госпiтaлiзaцiТ та при виписцi зi стацюнару обов'язково проводили динaмiчне
невролопчне дослщження. КлЫко-невролопчне обстеження пашентв передбачало оцiнку провщни-ковот функцiT спинного мозку за шкалою McCormick (MC). Iнтенсивнiсть больового синдрому оцшювали за вiзуальною аналоговою шкалою (ВАШ) пiд час госпiталiзацiT, перед хiрургiчним втручанням, пiсля операци та в динамiцi.
Крiм стандартних методiв нейровiзуалiзацiT (магнiтно-резонансна томографiя (МРТ), мультист-ральна комп'ютерна томографiя (МСКТ)), за наявностi компресiT аорти чи потреби у точшшш вiзуалiзацiT аорти та мiжхребцевих артерiй, парноТ та натвнепарноТ вен використовували, МСКТ з ангiографieю (n = 5), селективну ангiографiю (АГ, n=3). Пiсля аналiзу даних Ыструментальних методiв дослiдження обирали доступ для видалення пухлини. Це дало змогу уникнути в уах випадках пошкодження аорти та сегментарних артерií.
Проводили оцшку тривалостi операцiT, часу, витраченого на встановлення iмплантатiв, радикаль-ност видалення пухлин, об'ему крововтрати, кшькосл ускладнень (гемоторакс, поглиблення неврологiчного дефщиту).
1з результатiв лiкування враховували результат локального контролю пухлини i частоту локальних рецидивiв пухлини. Повний регрес невролопчноТ симптоматики та болю розцшювали як значне полт-шення, частковий регрес - як часткове полтшення.
Для об'ективiзaцiT ступеня компресiT структур спинного мозку застосовували класифкашю вираз-ностi епiдуральноT компресiT (ESCC, 2011), яка Грунтуеться на оцiнцi акаальних Т2-зважених МРТ-зображень мiсця найбiльш грубое компресiT. Ця класифiкацiя мiстить 4 ступеня: 1 - вщсутшсть компреси спинного мозку, 2а - поширення в етду-ральний простiр без деформаци дурального мiшка, 2б - поширення в етдуральний простiр iз дефор-мацieю дурального мiшка, але без ознак компреси спинного мозку, 2в - деформашя дуального мшка з ознаками компресiT спинного мозку, 3 - компреая спинного мозку зi збереженням резервних лiкворних просторiв, 4 - компресiя спинного мозку без збере-ження резервних л^ворних просторiв.
Проводили порiвняльну оцiнку кшькосп реци-дивiв i тривaлостi перюду без рецидиву пухлини. Вивчення вщдаленого метастазування в iншi струк-тури не було метою цього дослщження.
МЫмальний катамнез пiсля оперaцiT становив 1 тиждень, максимальний - 87 м^. Середня тривалють вiддaленого перюду спостереження - (29,4±4,1) мiс.
Статистичний анал/з
Статистичну обробку мaтерiaлу виконували за допомогою пакета статистичних програм Statistica 10.0 StatSoft Inc. USA. Для опису груп спосте-
реження використовували описову статистику: розраховували середне арифметичне, похибку середнього арифметичного та стандартну похибку середнього. Застосовували крос-табуляшю (подт вибiрки на групи вщповщно до значення двох або бтьше змшних): складали тaблицi спряженостi для представлення сумюного розподiлу змiнних та вивчення зв'язку мiж ними. Для розрахунку кшь-кiсного значення зв'язку мiж змiнними проводили кореляцiйний aнaлiз - розраховували парну лiнiйну корелящя Пiрсонa. Для з'ясування стaтистичноT значущост розбiжностi мiж двома вибiркaми застосовували двовибiрковий t-критерiй для незалежних вибiрок та непараметричний критерiй х2 для якiсних змiнних. Вiдмiнностi мiж показниками вважали значу-щими у рaзi р<0,05.
Результати та обговорення
За шкалою McCormick до оперативного втручання середнш бал у грут прямих хiрургiчних утручань становив 3,8, у грут ендоскотчних утручань - 3,9, рiзниця статистично незначуща. Середня штенсившсть больового синдрому за ВАШ становила вщповщно 7,4 i 7,6 бала, рiзниця статистично незначуща (Табл. 3). Стан бшьшосл пaцiентiв був тяжким, про що свiдчилa наявшсть неврологiчного дефiциту, вираженого больового синдрому та значна етдуральна компреая.
Установлено, що при ендоскотчних втручаннях статистично значущо (р<0,05): 1) бшьше тривaлiсть оперaцiT; 2) менше об'ем крововтрати; 3) бшьший час встановлення iмплaнтaтiв; 4) менше частота вiзуaлi-зaцiT дурального мiшкa. При ендоскотчних утручаннях також менша рaдикaльнiсть видалення пухлин, але рiзниця статистично незначуща (Табл. 4).
При порiвняннi стану хворих безпосередньо тсля хiрургiчного втручання за показниками McCormick, ВАШ, ESCC значноУ рiзницi мiж вiдкритим чи ендоско -тчним способом втручання не виявлено (Табл. 5).
Положення систем фксаци в уах випадках було задовтьним, тому його оцшку не проводили.
У вщдалений перюд мiж групами ендоскопiчних та вщкритих утручань суттевоT рiзницi за частотою провщникових порушень, ступенем епiдурaльноT компреси та штенсившстю больового синдрому не було (Табл. 6).
При порiвняннi даних, отриманих безпосередньо тсля операци та у вщдалений перюд, установлено, що у вщдалений перюд дещо збтьшився ступiнь епiдурaльноT компресiT, що пов'язано з локальним рецидивом пухлин.
Пюля виписки патентам вiдповiдно до показань проводили опромшення, хiмiотерaпiю i таргетну терaпiю. У вiддaлений перюд aнaлiзувaли лише дaнi
Таблиця 3. Стан хворих до операци
Показник Вщкри^ втручання (п=30) Ендоскопiчнi втручання (п=30) Р
Оцшка за шкалою McCormick, бал 1-5 (3,8±1,1) 1-5 (3,9±1,2) 0,951
Оцшка больового синдрому за ВАШ, бал 1-10 (7,4±1,7) 1-10 (7,6±1,5) 0,930
Ступшь епiдурaльноT компреси за ESCC (2011) 1-4 (3,5±0,9) 1-4 (3,6±0,8) 0,934
Примтка. Наведено м^мальний та максимальний показники, у дужках - середне арифметичне та стандартна похибка середнього.
Таблиця 4. Xipypri4Hi показники
Показник Вщкрит втручання (п=30) Ендоскопiчнi втручання (п=30) Р
Тривал^ть уаеТ операци, хв 176-390 (280,0±9,2) 250-480 (330,0±5,2) <0,001
Об'ем крововтрати, мл 200-2500 (800,0±15,7) 100-1200 (280±9,5) <0,001
Тривал^ть установлення iмплантатiв, хв 15-45 (32,0±2,9) 45-125 (55,0±3,4) <0,001
Частота вiзуалiзацiï дурального мiшка 28 14 <0,001
Радикальнiсть видалення пухлини, % 70-100 (87±8,4) 50-80 (73±5,2) 0,162
Примтка. Наведено м^мальний та максимальний показники, у дужках - середне арифметичне та стандартна похибка середнього.
Таблиця 5. Стан хворих безпосередньо тсля хiрургiчного втручання
Показник Вщкри^ втручання (п=30) Ендоскопiчнi втручання (п=30) Р
Оцшка за шкалою McCormick, бал 1-4 (3,2±1,4) 1-4 (3,3±1,6) 0,963
Оцiнка больового синдрому за ВАШ, бал 1-7 (4,2±2,1) 1-7 (3,1±1,7) 0,685
Стутнь етдурально!' компресiï за ESCC (2011) 1-2 (1,8±0,9) 1-3 (2,5±1,4) 0,676
Примтка. Наведено мЫмальний та максимальний показники, у дужках - середне арифметичне та стандартна похибка середнього.
Таблиця 6. Стан хворих у вщдалений перюд тсля хiрургiчного втручання
Показник Вщкри^ втручання (п=30) Ендоскопiчнi втручання (п=30) Р
Оцшка за шкалою McCormick, бал 1-3 (2,7±0,8) 1-3 (2,9±1,2) 0,890
Оцшка больового синдрому за ВАШ, бал 1-5 (3,1±0,8) 1-5 (2,5±1,2) 0,679
Стутнь етдурально''' компреси за ESCC (2011) 1-2 (1,9±1,7) 1-3 (2,9±1,8) 0,688
Примтка. Наведено м^мальний та максимальний показники, у дужках - середне арифметичне та стандартна похибка середнього.
Таблиця 7. Юльюсть випадюв рецидиву пухлини у вщдалений перюд тсля хiрургiчного втручання залежно вщ виду пухлини та методу втручання
Вид пухлини Вщкрит втручання Ендоскошчш втручання
До операцм Доступш хворi Рецидив До операцм Доступш хворi Рецидив
Хондросаркома 1 1 1 2 2 2
Остеохондрома 2 1 0 1 0 0
Саркома 4 2 1 3 2 2
Остеосаркома 1 1 1 0 0 0
Хондросаркома 1 0 0 2 1 1
Остеома 2 1 0 2 1 0
Остеобластокластома 2 1 0 1 1 0
Лiмфома 2 2 0 1 0 0
МНелома 7 5 0 8 7 3
Метастатична карцинома 8 7 0 10 8 3
Усього 30 21 3 30 22 11
Примтка: доступы - хвор^ яким проводили комп'ютерну та/або магштно-резонансну томограф^ у вщдалений перюд; рецидив - локальш рецидиви пухлини, виявлеш у доступних хворих.
щодо частоти рецидивiв у мюц проведення оперативного втручання.
У rpyni ендоскопiчних утручань була значно бтьшою частота локальних рецидивiв. Так, i3 22 доступних для оцшки хворих в 11 (50%) установлено рецидив пухлини. В грут вщкритих утручань реци-диви виявлено в 3 (14,2%) пащен^в i3 21 доступного для оцшки. Рiзниця за частотою рецидиву статистично значуща (р<0,05). На нашу думку, це пов'язано з меншою радикальнiстю видалення пухлин при ендоскотчних утручаннях (Табл. 7).
Останнiм часом дедалi частiше застосовують ендоскопiчнi втручання [1], перевагами яких е менша хiрургiчна рана, менший об'ем крововтрати, швидша реабiлiтацiя хворих. Сучаснi хiрургiчнi технологiï за радикальнiстю досягли рiвня традицiйних утручань [2]. Проте не ва пухлини доступнi ендоскопiчному видаленню. Найскладнiшими пухлинами для застосу-вання ендоскотчних утручань е пухлини тт хребшв з компресiею спинного мозку [3]. Глибина рани, наявшсть легень, аорти, парно!' та натвнепарно!' вен, масивш кiстковi структури суттево обмежують застосування ендоскопiчних утручань [4]. Останшм часом е спроби використання ендоскотчних техшк для видалення пухлин тт хребцiв [5]. Головна перевага ендоскотчних утручань - мала травматичшсть. Отримаш нами данi переконливо свщчать, що ендо-скопiчне видалення пухлин тт хребцiв та вiдповiдна фнксашя можуть успiшно конкурувати з вщкритими втручаннями попри !х меншу радикальшсть та бiльшу частоту рецидивiв.
Висновки
Як вщкрит оперативнi втручання, так i ендо-скопiчнi, дали змогу видалити пухлини тт хребцiв, провести декомпреаю спинного мозку, а отже, зменшити неврологiчнi вияви та виражешсть больового синдрому. Статистично значущо' рiзницi за ступенем регресу невролопчних виявiв мiж групами не виявлено.
При ендоскотчних утручаннях статистично значущо (р<0,05): бтьша тривалiсть операци; 2) менше об'ем крововтрати; 3) бтьший час встановлення iмплантатiв; 4) менша частота вiзуалiзацiï дурального мiшка.
У вщдалений пiсляоперацiйний перiод дещо збть-шився ступiнь епiдуральноï компресiï, що пов'язано з локальним рецидивом пухлин.
Положення систем фнксаци в уах випадках тсля операци було задовтьним.
У грут ендоскотчних утручань значно бтьшою була частота локальних рецидивiв. Це пов'язано з тим, що при ендоскотчних утручаннях менше радикальшсть видалення пухлин.
Розкриття шформацп
Конфликт ¡нтереав
Автори заявляють про вщсутшсть конфл^ту штереав.
Етичнi норми
Ва процедури, виконаш патентам в ходi дослщ-ження, вiдповiдaють етичним стандартам шсти-туцiйного i нацюнального комiтетiв з етики та Гельсшськш деклaрaцiT 1964 року i TT пiзнiшим поправкам або aнaлогiчним етичним стандартам. Проведення дослщження затверджене Комiсiею з етики та бiоетики 1нституту нейрохiрургiT iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши (протокол №3 вщ 6 червня 2016 р).
1нформована згода
Вiд кожного з пашен^в отримана iнформовaнa згода.
Фiнансування
Дослщження не мало спонсор^ко: тдтримки.
References
1. Hasan S, Hartl R, Hofstetter CP. The benefit zone of full-endoscopic spine surgery. J Spine Surg. 2019 Jun;5(Suppl 1):S41-S56. doi: 10.21037/jss.2019.04.19. PMID: 31380492; PMCID: PMC6626753.
2. Puvanesarajah V, Lina IA, Liauw JA, Lo SF, Elder BD, Wolinsky JP, Bydon A, Sciubba DM, Gokaslan ZL, Witham TF. Systematic Approach for Anterior Corpectomy through a Transthoracic Exposure. Turk Neurosurg. 2016;26(4):646-52. doi: 10.5137/1019-5149.JTN.15271-15.1. PMID: 27400115.
3. Li C, Ye Y, Gu Y, Dong J. Minimally invasive resection of extradural dumbbell tumors of thoracic spine: surgical techniques and literature review. Eur Spine J. 2016 Dec;25(12):4108-4115. doi: 10.1007/s00586-016-4677-z. PMID: 27371333.
4. Ziu M, Traylor JI, Paxman J, Gorrebeeck A, Fortes DL. Utilizing Stereotactic Spine Navigation for Posterior Partial Vertebrectomy in an En Bloc Resection of a Superior Pulmonary Sulcus Tumor Invading the Thoracic Vertebrae: A Technical Note. Cureus. 2018 Sep 14;10(9):e3303. doi: 10.7759/cureus.3303. PMID: 30456002; PMCID: PMC6239614.
5. Trobisch PD, Verma K. Vertebral body replacement by posterior approach for metastatic disease in the thoracic spine--modified technique using an expandable cage. Oper Orthop Traumatol. 2015 Jun;27(3):270-80. doi: 10.1007/ s00064-014-0321-4. PMID: 25519037.
