CC BY
147
УДК: 616.314-77 Давиденко В.Ю.
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З Р1ЗНИХ МЕТОД1В ВИЗНАЧЕННЯ СМАКОВО1 ЧУТЛИВОСТ1 У ПАЦ16НТ1В 13 ПОВНОЮ ВТРАТОЮ ЗУБ1В
ВДНЗУ «Укра1нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Пороги смаку визначаються при введенн в рот смакових речовин р/'зними методами. В л'тератур'! найбльш широко описанi методи х'ш'чно'У густометри та електрогустометр'УУ. Проведений аналiз лтератури вказуе, що в'дом'! методи / методики мають недолки, як не дозволяють Ух застосову-вати в широюй клiнiчнiй / науковй практик. Вони надзвичайно затратн за часом, велика ктькють пробних розчинв заважае п/'ддосл/'дному зосередитися на своТх в'дчуттях, а також ускладнюють проведення оценки в практичнiй охорон здоров'я через затрат часу на приготування розчиыв, за-повнення таблиць самим випробовуваним знижуе об'ективн'ють досл'дження, пропонован таблиц позбавленi наочностi, не дозволяють взуалзувати результати / в'дстежувати динамку зм/'н сма-ковоТ чутливост/ в процес проведення лкувально-профлактичних заход/'в. Мета роботи - розро-бити ! апробувати в практичнiй охорон здоров'я метод електрогустометрИ' для оц/нки смаковоТ чутливост/ за допомогою пристрою постйного дючого струму, який дозволить швидко / наочно оцнювати стан смаковоУ чутливост/ у конкретного патента, скоротити час проведення досл-дження, в'дстежувати динамку зм/'н смаковоУ чутливост/ в процес проведення лкувально-д'агностичних заход'т у здорових осб i пацiентiв '¡з р'зною патолог'ею в клiнiчнiй / науковй практик; досягти мiнiмальних розб'жностей при отриманнi результат'¡в та пiдвищити досто&рн'ють i \н-формативнсть досл'дження смаковоУ чутливост¡. Результати проведених досл'джень дозволили зробити наступн/ висновки: метод електрогустометрИ' е бльш точним / швидким способом визна-чення порогiв смаку, нiж метод х'ш'чно'У густометри. Кр1'м того, дозволяе уникнути подразнення су-мiжних зон рецепторноТ поверхн язика, ¡, найголовнше, при проведенн даного методу отриманi результати можна виразити в цифрових показниках, тобто дати смаку ктькюну оцнку. Запропо-нований пристрiй для досл'дження смаковоУ чутливост'! у людини за рахунок розширення та допов-нення його конструктивних / функцональних можливостей дозволяе пiдвищити чутливють пристрою, зменшити похибки в отриманнi результат'¡в, пiдвищити '¡нформативн'ють досл'дження та отримати бльш достов'рн'! результати. Застосування запропонованого способу оц/нки смаковоУ чутливост'! дозволяе скоротити час / термiни проведення досл'дження, дозволяе об'ектив'зувати результати оценки смаковоУ чутливост'!, в 'зуал'зувати Ух i в 'дстежувати динамку зм/'н смаковоУ чутливост'! в процес л'кувально-д'агностичних заход'т; об'ектив'зувати анамнестичн дан за особ-ливостями сприйняття смаку, смакових перевагах, / може застосовуватися як скринiнговий метод в установах охорони здоров'я при будь-якй патолога для вивчення смаковоУ чутливост'! патента. Ключов1 слова: смак, смаков1 рецептори, смакова чутливють, пор1г смаково' чутливост!
Дана робота е фрагментом НДР «Новi технологи, сучаснi й удосконаленi зуботехнiчнi матерiали в реабттацп хворих з па-тологiею зубощелепноТ системи», № держ. реестрацп 0111и006304.
Вступ
Смаковi рецептори в^грають важливу роль в житт оргаызму людини, визначаючи разом з ню-ховими рецепторами харчовi поведiнковi акти. Смаковi рецептори знаходяться в смакових ци-булинах (бруньках), а т^ в свою чергу, зосере-джен в рiзного типу смакових сосочках язика, слизовш оболонц ротово'Т порожнини, глотки i стравоходу. Язик людини покритий бтьше 5000 сосочками рiзноТ форми. Грибоподiбнi займають в основному двi передн третини язика i розаян по всш поверхы, чашоподiбнi (жолобоподiбнi) розташован позаду бтя кореня язика, — вони велим, Т'х легко побачити, листоподiбнi — це тюно розташован складки в бiчнiй частин язика. Кож-ний з сосочюв мютить смаковi бруньки (цибули-ни). Небагато смакових цибулин е також в надгортаннику, заднш стшц глотки i на м'якому пщне-бшы, але в основному вони, звичайно, зосере-джен на сосочках язика. Цибулини мають свш специфiчний набiр смакових рецепторiв [4, 5].
Рiзнi дтянки язика володшть неоднаковою здатнютю сприймати смаковi подразнення. Так, на кшчику язика бтьше рецепторiв до солодкого
— вш вщчувае його набагато краще, краТ язика краще вщчувають кисле i солоне, а його коршь
— прке. В цтому у нас в ротi приблизно 10 000 смакових цибулин, i завдяки Т'м ми вiдчуваемо смак. Не ва види смаковоТ чутливост з'являють-ся одночасно. Ранiше з'являеться чутливють до солодкого, по™ послщовно до кислого, солоно-го i гiркого. З вiком смакова чутливiсть пщвищу-еться [1, 2].
Кожна смакова цибулина мютить дектька де-сяткiв смакових клiтин. На Т'х поверхнi е вп, на яких i локалiзована молекулярна машина, що забезпечуе розпiзнавання, посилення i перетво-рення смакових сигналiв. Власне сама смакова брунька не досягае поверхн слизово' язика - в порожнину рота виходить лише смакова пора. Розчинен в слиш речовини дифундують через пору в наповнений рщиною проспр над смако-вою брунькою, i там вони стикаються з вiями -зовнiшнiми частинами смакових кл^ин. На пове-рхнi вш знаходяться специфiчнi рецептори, якi вибiрково зв'язують молекули, розчиненi в слиш, переходять в активний стан i запускають каскад бiохiмiчних реакцiй в смаковш клiтинi. В резуль-
татi остання вивтьняе нейротрансмiтер, вiн стимулюе смаковий нерв, i по нервових волокнах у мозок йдуть електричн iмпульси, що несуть шформацш про iнтенсивнiсть смакового сигналу. Рецепторы кттини оновлюються прибли-зно кожн десять-чотирнадцять днiв, тому якщо обпекти або пошкодити язик хiмiчною речови-ною, то смак втрачаеться ттьки на певний час [14].
Одыею з найважливiших характеристик сенсорно! системи е абсолютний пор^ чутливостi, тобто мiнiмальна концентрацiя хiмiчноТ речови-ни, що викликае у людини смакове вiдчуття. Для рiзних речовин вiн рiзний. Пороговi величини смаково! чутливостi iндивiдуальнi. Причому мо-жливо вибiркове пiдвищення абсолютного порогу до окремих речовин, аж до повно! втрати смаково! чутливостi, яка отримала назву - агевзiя. Вiдмiнностi в смакових порогах характеры не ттьки для рiзних людей, але й для одые! i ^еТ ж людини, коли вона перебувае в рiзних умовах i станах (хвороба, вагiтнiсть, втома i т.п.) [3, 5, 9, 12].
Певну цшнють мае дослщження диферен^а-льних порогiв, коли визначаеться величина мшь мально вщчутно! рiзницi в сприйняттi одного i того ж смакового подразника при переходi вщ одше! концентрацп до шшоТ. Доведено, що ди-ференцiальний порiг при переходi вiд слабких концентрацш до сильнiших знижуеться i в межах середшх концентрацiй спостерiгаеться збть-шення розпiзнавальноТ чутливостi. Вона знову зменшуеться при переходi до сильних концентрацш. Так, 20% розчин цукру е максимально со-лодким, 10% розчин кухонно! солi - максимально солоним, 0,2% розчин соляно! кислоти - максимально кислим, 0,1% розчин солянокислого хшшу - максимально прким [10].
Змша смаку вщбуваеться досить часто: при шфекцшних i шлунково-кишкових захворюван-нях, при захворюваннях ротово! порожнини i по-рожнини носа, при оргашчних ураженнях головного мозку, при наркоманп i тривалому прийомi рiзних лiкарських препаратiв. Психiатрам вiдомо, що на раншх стадiях шизофренiТ багато хворих скаржаться на неприемний смак або вщсутнють смаку Тж [1, 2, 12, 13].
У кл^ц ортопедично! стоматологiТ змiни смаково! чутливост спостерiгаються у пацiентiв iз частковою або повною втратою зубiв. Змши смаку вiдбуваються при рiзних видах стоматоло-гiчного протезування. Смак е важливою складо-вою такого складного процесу як адапта^я до зубних протезiв, i на цей процес можуть вплива-ти хiмiчнi складовi конструкцiйних матерiалiв протезiв за рахунок певних негативних реакцш на пiдлеглi тканини протезного ложа [8].
Пороги смаку визначаються при введены в рот смакових речовин рiзними методами. В л^е-ратурi найбiльш широко описан методи хiмiчноТ густометрiТ та електрогустометрп.
Метод хiмiчноТ густометрiТ передбачае вве-
дення смакових розчинiв за допомогою рiзних пристроТв: лупи, що представляе скляну трубку у виглядi пщкови. На згинi трубки отвiр дiаметром в 1 мм, через який на язик поступае розчин iз судини, сполучено! з трубкою. Недолгом цього методу е неточнють визначення чутливостi у зв'язку iз збiльшенням механiчного роздрату-вання [1].
Деяк дослiдники наносять смаковi речовини на язик за допомогою пензлиш Вантшау, але при цьому методi визначення порогiв е неточним унаслщок тактильного подразнення [1].
Для визначення смакових поропв користу-ються також методом прополiскування рота сма-ковими розчинами, але цей метод застосовуеть-ся для визначення смаково! чутливосл вае! по-верхнi слизово! оболонки, забезпечено! смако-вими рецепторами, проте непридатний у випад-ках необхщносп визначити чутливiсть окремих дiлянок язика.
Деяк автори детально вивчали стан смаково! рецепцп у хворих, що звертаються в клшку ортопедично! стоматологи [8, 9, 10]. В^^чено, що дiяльнiсть смакового аналiзатора ютотно змшю-еться при вториннiй адентп при застосуваннi для протезування деяких металiв, базисних матерiа-лiв i протезiв рiзноТ конструкцiТ. Встановлено, що причиною порушення дiяльностi смакового ана-лiзатора можуть бути явища гальвашзму, якi ви-никають за наявност рiзнорiдних металiв у по-рожнин рота.
Вiдомi дослiдження смаково! чутливост за допомогою методу визначення порогу смаково! рецепцп [5]. За пор^ смаково! чутливост при-ймали величину концентрацп, що правильно ха-рактеризуеться обстежуваним. Використовували наступнi реактиви: розчин глюкози (солодкий) -0,5% i вище, розчин кухонно! солi (солоний) -0,1% i вище, розчин винно-кам'яно! кислоти (ки-слий) - 0,05% i вище, розчин соляно-кислого хь нiну (гiркий) - 0,00025% i вище.
Смаковi вiдчуття можуть бути викликан також за допомогою дм електричного струму. Першi спостереження за «електричним смаком» були проведет М. Sulzer ще в 1752 р., який виявив, що подразнення язика двома полюсами електричного струму призводить до виникнення рiзних вщчутпв: в точках накладання анода з'являеться вщчуття кислого або металевого присмаку, а у дтянц катода — вщчуття пркого або прко-лужного присмаку. Через 40 рош пюля цього з'явилися роботи А. Galvany (1791), в 1792 р. цей феномен детально вивчив А. Volta. Але дов-гий час спроби застосування електричного струму для ктькюно! оцiнки смакового сприйняття мало задовольняли дослщнимв. Багато хто на-магався використовувати електричний струм для визначення поропв смаку, проте ц спроби не увшчалися усшхом, оскiльки автори не вра-ховували рiзну резистентнiсть тiла дослщжува-них мiж електродами, а це впливало на точнють результатiв. Лише пюля того, як В. Кгагир (1958)
врахував ц1 недолги I вв1в в електричний ланцюг нейтрал1зуючу котушку опору, яка дозволила знизити до м1ымуму оп1р т1ла обстежуваного, вдалося отримати достов1рн1ш1 результати.
Досл1дження смаку методом ЕГМ (електрогу-стометр1я) проводили за допомогою в1тчизняно-го апарату «Електроодонтометр ЕОМ-3», що до-зволяе проводити дослщження як пост1йним, так I змшним струмом м1ськоТ мереж1 [11].
В1домий пристр1й (Л.Ф. Писарева, В.А. Алек-сак1н, 1981 г.), що побудований по мостов1й схе-м1 перем1нного струму та складаеться з корпусу, елемент1в управл1ння, електрокабеля з1 ср1бни-ми датчиками на юнцях. Суть роботи пристрою полягае в тому, що ср1бн1 датчики розм1щуються на р1зних зонах язика, при цьому вим1рюеться пор1г смаковоТ чутливост1. Недол1ком в1домого пристрою е те, що вбудований у його конструк-ц1ю стр1лочний вим1рювач застартий I недостат-ньо точний, в результат!, пщ час вим1рювання е суттев1 розб1жност1 в результатах за рахунок вщносноТ погр1шност1 в1дтворення сили струму, а застосування в матер1алах датчиюв хлористого ср1бла знижуе чутливють пристрою та впливае на достов1рн1сть результат1в.
Проведений анал1з л1тератури вказуе, що вь дом1 методи I методики мають недолги, як1 не дозволяють Тх застосовувати в широкм кл1н1чн1й I науков1й практиц1. Вони надзвичайно затраты за часом, велика юлькють пробних розчиыв за-важае пщдослщному зосередитися на своТх вщ-чуттях, а також ускладнюють проведення оцшки в практичн1й охорон1 здоров'я через затрати часу на приготування розчиыв, заповнення таблиць самим випробовуваним знижуе об'ективысть до-сл1дження, пропоноваы таблиц! позбавлен1 на-очност1, не дозволяють в1зуал1зувати результати I вщстежувати динам1ку зм1н смаковоТ чутливост1 в процеа проведення л1кувально-проф1лактичних заход1в.
Мета роботи
Розробити I апробувати в практичый охорон1 здоров'я метод електрогустометрп для оц1нки смаковоТ чутливост1 за допомогою пристрою по-стмного д1ючого струму, який дозволить швидко I наочно оц1нювати стан смаковоТ чутливост1 у конкретного пац1ента, скоротити час проведення дослщження, вщстежувати динамку змш смаковоТ чутливост1 в процеа проведення л1кувально-д1агностичних заход1в у здорових ос1б I пац1ент1в 1з р1зною патолог1ею в кл1ычый I науков1й прак-тиц1; досягти м1н1мальних розб1жностей при отриманн1 результат1в та п1двищити достов1р-н1сть I шформативысть досл1дження смаковоТ чутливост1.
Матер1али I методи досл1дження
Для досягнення поставлено! мети нами роз-роблений та запропонований пристрм для ви-значення чутливост1 смакових рецептор1в язика у людини (Рис.1).
Рис.1. Загальний вид пристрою для визначення чутливостi смакових рецептор 'в язика
Пристрм складаеться з корпусу, виготовлено-го з пластмаси, до складу якого входить блок живлення, призначений для живлення датчиюв, i3 напругою 10ч 800 мкА постмного струму вщ мережi змiнного струму напругою 220 вольт, частотою 50 Гц, повним вихщним опором 1,5 мОм, основна вщносна погршысть вiдтворення сили струму ±1,0% при навантажены 10ч5000м, ±1,5% при навантажены 500ч5 кОм. На зовыш-нiй сторонi приладу в передый частинi розташо-ванi: цифровий шдикатор, резистор <грубого> регулювання сили постмного струму, резистор <точного> регулювання сили постмного струму, отвiр для пщключення вихiдного кабелю з датчиками, кабель з датчиками, як з'еднаы з блоком живлення. В задый частинi приладу розта-шованi кнопка включення блоку живлення, гыздо для пiдключення кабелю живлення.
Запропонований пристрм вiдрiзняеться тим, що застосовано блок живлення постмного струму, цифровий вимiрювач, матерiал для датчиюв - золото 900 проби [7].
Для виршення поставлених завдань нами проведено порiвняльний аналiз визначення смаковоТ чутливост рiзними методами: методом xi-мiчноТ густометрiТ за допомогою розчиыв та методом електрогустометрп за допомогою запро-понованого нами пристрою.
Хiмiчну густометр^ проводили методом визначення порогу смаковоТ лабтьност рецепто-рiв язика,. який заснований на оцшц стану сма-кового аналiзатора за показниками тривалост прихованого перiоду вiдчуттiв i поропв смаковоТ чутливостi. Для визначення порогу на солодке використовували розчин глюкози концентрацм 0,1, 0,5, 10, 20% i вище, на солоне - розчин ку-хонноТ солi 0,1, 0,5, 1% i вище, на кисле - розчин винно-кам'яноТ кислоти, концентрованоТ 0,15, 0,5, 1% i вище, на гiрке - розчин соляно-кислого хшшу концентрацiТ вiд 0,0002, 0,002, 0,01% i вище. За смаковий пор^ приймали величину мшь мальноТ концентрацiТ, що правильно характеризуемся пацiентом. Дослiдження проводили через 1,5-2,0 години тсля Тжк Пiсля кожного нане-
сення розчину патенту пропонували прополос-кати рот водою. Перерви нанесенням розчи-нiв складали 2-3 хвилини.
Для приготування розчишв використовували оброблену активованим вупллям дистильовану воду. Розчини збер^али в колбах iз притертим корком при температурi 18-20°С.
Для проведення дослщження пацiентiв роздь лили на групи: 1 група - контрольна (па^енти з штактними зубними рядами); 2 група - па^енти iз повною втратою зубiв. Визначили схему нане-сення розчинiв на язик та дтянки накладання електродiв (Рис.2).
Результати до^дження та Ух обговорення
На проведення дослщження методом хiмiчно! густометрп за допомогою розчинiв на кожного патента затрачено 90±18 хв. Отримаш результати представленi в таблиц 1.
а
Рис.2. Схема длянокязика для визначення смаково'1 чутливост'!:
а - солодкий; б - солоний; в - кислий; г - гiркий.
Таблийя 1.
Результати порогу смаково'1 чутливост '! за методом х/'м/'чноУ густометрИ
Групи Солодке Солоне Кисле Прке
1 група (контроль) п=12 1,45±0,17 0,225±0,019 0,202±0,029 0,0014±0,0001
2 група п=14 2,64±0,23 р<0,05 0,296±0,024 р<0,05 0,289±0,021 р<0,05 0,0039±0,0010 р<0,05
Аналiз отриманих результа^в показав, що даний метод досить складний, неточний, викли-кае втомленють патента i тому результати досить суб'ективш.
Результати
Нами проведено дослщження смаково! чутливосп за допомогою пристрою власно! розроб-ки, на кожного патента затрачено 10±2 хв. Результати дослщжень представленi в таблицi 2.
Таблиця 2.
дження смаково'1 чутливост '! методом електрогустометрн
Групи К1нчик язика (солодке) М±т (мкА) Б1чна поверхня язика (кисле, солоне) М±т (мкА) Кор1нь язика (г1рке) М±т (мкА)
Права сторона Л1ва сторона
1 група (контрольна) п=12 83,25±6,25 108,58±8,98 58,16±12,02 41,33±5,61
2 група п=14 116,42±12,51 р<0,05 136,93±9,21 р<0,05 93,57±5,0 р<0,05 62,57±6,65 р<0,05
Аналiз отриманих результа^в показав, що у па^ен^в iз повною втратою зубiв смакова чут-ливiсть зменшена у порiвняннi iз контрольною групою. Особливо вiдчутна рiзниця в реакцi! бо-ково! поверхш язика (кисле, солоне).
Висновки:
1. Метод електрогустометрн е бтьш точним i швидким способом визначення поропв смаку, нiж метод хiмiчно! густометрп. Крiм того, дозво-ляе уникнути подразнення сумiжних зон рецеп-торно! поверхнi язика, i, найголовшше, при про-веденнi даного методу отримаш результати мо-жна виразити в цифрових показниках, тобто да-ти смаку ктькюну оцiнку.
2. Запропонований пристрш для дослiдження смаково! чутливосп у людини за рахунок розши-рення та доповнення його конструктивних i фун-кцiональних можливостей дозволяе пiдвищити чутливiсть пристрою, зменшити похибки в отри-маннi результа^в, пiдвищити iнформативнiсть
дослiдження та отримати бтьш достовiрнi результати.
3. Застосування запропонованого способу оцшки смаково! чутливосп дозволяе скоротити час i термiни проведення дослiдження, дозволяе об'ективiзувати результати оцiнки смаково! чутливосп, вiзуалiзувати !х i вiдстежувати динамку змш смаково! чутливостi в процеа л^вально-дiагностичних заходiв; об'ективiзувати анамнес-тичнi данi за особливостями сприйняття смаку, смакових перевагах, i може застосовуватися як скриншговий метод в установах охорони здоро-в'я при будь-яш патологi! для вивчення смаково! чутливосп пацiента.
Лiтература
1. Бекметов М.В. Состояние вкусовой чувствительности у лиц, занятых на производстве суперфосфата / М.В. Бекметов // Стоматология. -1975. - № 4. - С. 24-26.
2. Бочкарева Л.П. Состояние вкусовой активности сосочков языка при язвенной болезни / Л.П. Бочкарева, В.Б. Бочкарев, Р.И. Бя-лих [и др.] // Новое в стоматологии. - 1996.- № 3. - С. 23-24.
3. Дуборасова Т.Ю. Сенсорный анализ пищевых продуктов. Дегустация вин: учебное пособие / Т.Ю. Дуборасова. - М. : Мир, 2O0l.
- 75 с.
4. Конышев В.А. Пищевые привычки и капризы вкуса / В.А. Коны-шев // Медицинская помощь. - 2002. - № 1.- С. 39-42.
5. Крихели Н.И. Вкусовая чувствительность и ее изменения / Н.И. Крихели, Д.И. Гаматаева, Н.Г. Дмитриева // Российская стоматология. - 2011. - № 2. - С. 15-19.
6. Нидзельский М.Я. Вкусовая чувствительность и факторы, вызывающие ее нарушение / М.Я. Нидзельский, В.Ю. Давыденко, А.Н. Давыденко // Паринские чтения 2014 : Сб. трудов научно-практической конференции с международным участием. -Минск : изд. центр БТУ, 2014. - С. 195-197.
7. Патент на корисну модель 96224 УкраТна МПК А61С19/00. При-стрш для визначення чутливост смакових рецептс^в язика у людини / Нщзельський М.Я., Давиденко В.Ю., Кузнецов В.В., Давиденко Г.М. ; заявник i власник Вищий державний навчаль-ний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна акаде-мiя» № u 21408078 заяв. 17.07.2014; опубл. 26.01.2015, Бюл. №2.
8. Писаревский Ю.Л. Изменение вкусовой чувствительности рецепторов языка при полном отсутствии зубов / Ю.Л. Писаревский, С.Н. Соловьев, Л.А. Фатьянова [и др.] // Забайкальский медицинский вестник. - 2009.- № 2. - С. 86-91.
9. Рединова Т.Л. Способ нанесения вкусовых веществ для определения вкусовой чувствительности / Т.Л. Рединова // Устиновс-кий медицинский институт рационализаторское предложение №. 29.85. от 17.04.85.
10. Романова М.М. Возможности оптимизации исследования вкусовой чувствительности в практическом здравоохраненни и клинической практике / М.М. Романова, А.П. Бабкин // Научно-медицинский вестник Центрального Черноземья. - 2012. - № 47. - С. 29-32.
11. Яковлева И.Я. Электрометрическое исследование вкусового анализатора человека в норме и при моделировании невесомости / И.Я. Яковлева // Вестник оториноларингологии. - 1982. -№ 2. - С. 15-17.
12. Ямашев И.Г. Исследование вкусовой чувствительности у больных шизофренией с применением электрогустометрии / И.Г. Ямашев, Л.Е. Зиганшина, Р.Ю. Ильина // X Международная конференция челюстно-лицевых хирургов и стоматологов : Мат. конф. - Санкт-Петербург, 2005. - С. 221-222.
13. Ямашев И.Г. О нарушениях вкуса при нейролептической терапии психически больных / И.Г. Ямашев, Л.Е. Зиганшина, Р.Ю. Ильина // Актуальные вопросы экстренной и восстановительной хирургии : Материалы конф. хирургов, посвященной 100-летию со дня рождения профессора С.П. Вилесова. - Оренбург, 2005.
- С. 137-140.
14. Ma L. Epithelial-derived brain- derived neurotrophic factor is required for gustatory neuron targeting during a critical developmental period / L. Ma, G.F. Lopez, R.F. Krimm // J. Neurosci. - 2009. -V.29, №11. - P. 3354-3364.
10.
11.
12.
13.
14.
Bochkareva L.P. Sostojanie vkusovoy aktivnosti sosochkov yazika pri yazvennoy bolezni / L.P. Bochkareva, V.B. Bochkarev, R.I. Byalih [i dr.] // Novoe v stomatologii. - 1996. - № 3. - S. 23-24. Duborasova T. Yu. Sensorniy analiz pishevih productov. Degustatsiya vin: ychebnoye posobiye / T.Yu. Duborasova. - M. : Mir, 2001. - 75 s.
Konuchev V.A. Pisheviye privichki i kaprizi vkusa / V.A. Konuchev // Meditsinskaya pomosh. - 2002.- № 1. - S. 39-42. Kriheli N.I. Vkusovay chuvstvitelnost i yeye izmenenia / N.I. Kriheli, D.I. Gamatayeva, N.G. Dmitriyeva // Rossiyskaya stomatologiya. -2011. - № 2. - S. 15-19.
Nidzelskiy M.Ya. Vkusovay chuvstvitelnost i faktori, vizivayashiye yeye narushenie / M.Ya. Nidzelskiy, V.Yu. Davidenko, A.N. Davidenko // Parinskie chteniya 2014 : Sb. Trudov nauchno-prakticheskoy konferentsii s mezhdunarodnim uchastiem. - Minsk : izd. tsentr BTU, 2014. - S. 195-197.
Patent na korisnu model 96224 Ukraina MPK A61S19/00. Pristriy dlya viznachennya chutlivosti smakovich retseptoriv yazika u lyudini / M.Ya. Nidzelskiy, V.Yu. Davidenko, V.V. Kuznetson, G.M. Davidenko ; zayavnik i vlasnik Vishiy derzhavniy navchalniy zaklad Ukraini «Ukrainska medichna stomatologichna akademiya» № u 21408078 zayav. 17.07.2014; opubl. 26.01.2015, Byul. № 2. Pisarevskiy Yu.L. Izmenenie vkusovoy chuvstvitelnosti retseptorov yazika pri polnom otsutstvii zubov / Yu.L. Pisarevskiy, S.N. Solovyov, L.A. Fatyanova [i dr.] // Zabaykalskiy meditsinskiy vestnic. - 2009. - № 2. - S. 86-91.
Redinova T.L. Sposob naneseniya vkusovih veschestv dlya opredeleniya vkusovoy chuvstvitelnosti / T.L. Redinova // Ustinovskiy meditsinskiy institut ratsionalizatorskoye predlozhenie №. 29.85. ot 17.04.85.
Romanova M.M. Vozmozhnosti optimizatsii issledovaniya vkusovoy chuvstvitelnosti v practicheskom zdravoohranenii i klinicheskoy praktike / M.M. Romanova, A.P. Babkin // Nauchno-meditsinskiy vestnik Tsentralnogo Chernozemya. - 2012. - № 47. - S. 29-32. Yakovleva I.Ya. Elektrometricheskoye issledovaniye vkusovogo analizatora cheloveka v norme i pri modelirovanii nevesomosti / I.Ya. Yakovleva // Vestnik otorinolaringologii. - 1982. - № 2. - S. 15-17.
Yamashev I.G. Issledovaniye vkusovoy chuvstvitelnosti u bolnih shizofreniyey s primeneniyem elektrogustometrii / I.G. Yamashev, L.Ye. Ziganshina, R.Yu. Ilina // X mezhdunarodnaya konferentsiya chelyustno-litsevih hirurgov i stomatologov : Mat. konf. - Sankt-Peterburg, 2005. - S. 221-222.
Yamashev I.G. O narusheniyah vkusa pri neyrolepticheskoy terapii psihicheskih bolnih / I.G. Yamashev, L.Ye. Ziganshina, R.Yu. Ilina // Aktualniye voprosi ekstrennoy i vosstanovitelnoy hirurgii : Materiali konferentsii hirurgov, posvyaschennoy 100-letiyu so dnya rozhdeniya professora S.P. Vilesova. - Orenburg, 2005. - S. 137140.
Ma L. Epithelial-derived brain- derived neurotrophic factor is required for gustatory neuron targeting during a critical developmental period / L. Ma, G.F. Lopez, R.F. Krimm // J. Neurosci. - 2009. -V.29, №11. - P. 3354-3364.
References
1. Bekmetov M.V. Sostojanie vkusovoy chuvstvitelnosti u lyts, zanjatuh na proizvodstve superfocfata / M.V. Bekmetov // Stomatologija. -1975. - № 4. - S. 24-26.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДОВ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ВКУСОВОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С ПОЛНОЙ ПОТЕРЕЙ ЗУБОВ Давыденко В.Ю.
Ключевые слова: вкус, вкусовые рецепторы, вкусовая чувствительность, порог вкусовой чувствительности.
Пороги вкуса определяются при введении в рот вкусовых веществ разными методами. В литературе наиболее широко описаны методы химической густометрии и электрогустометрии. Проведенный анализ литературы показывает, что известные методы и методики имеют недостатки, которые не позволяют их применять в широкой клинической и научной практике. Они чрезвычайно затратны по времени, большое количество пробных растворов мешает подопытному сосредоточиться на своих ощущениях, а также усложняют проведение оценки в практическом здравоохранении из-за затрат времени на приготовление растворов, заполнение таблиц самым испытуемым снижает объективность исследования, предлагаемые таблицы лишены наглядности, не позволяют визуализировать результаты и отслеживать динамику изменений вкусовой чувствительности в процессе проведения лечебно-профилактических мероприятий. Цель работы - разработать и апробировать в практическом здравоохранении метод электрогустометрии для оценки вкусовой чувствительности с помощью аппарата постоянного действующего тока, который позволит быстро и наглядно оценивать состояние вкусовой чувствительности у конкретного пациента, сократить время проведения исследования, отслеживать динамику изменений вкусовой чувствительности в процессе проведения лечебно-диагностических мероприятий у здоровых лиц и пациентов с различной патологией в клинической и научной практике; достичь минимальных различий при получении результатов и повысить достоверность и информативность исследования вкусовой чувствительности. Результаты проведенных иссле-
2
3
4
5
6
7
8
9
дований позволили сделать следующие выводы: метод электрогустометрии является более точным и быстрым способом определения порогов вкуса, чем метод химической густометрии. Кроме того, позволяет избежать раздражения смежных зон рецепторной поверхности языка, и, самое главное, при проведении данного метода полученные результаты можно выразить в цифровых показателях, то есть дать количественную оценку вкуса. Предложенное устройство для исследования вкусовой чувствительности у человека за счет расширения и дополнения его конструктивных и функциональных возможностей позволяет повысить чувствительность устройства, уменьшить погрешности в получении результатов, повысить информативность исследования и получить более достоверные результаты. Применение предложенного способа оценки вкусовой чувствительности позволяет сократить время и сроки проведения исследования, позволяет объективизировать результаты оценки вкусовой чувствительности, визуализировать их и отслеживать динамику изменений вкуса в процессе лечебно-диагностических мероприятий; объективизировать анамнестические данные по особенностям восприятия вкуса, вкусовых преимуществах, и может применяться как скрининговый метод в учреждениях здравоохранения при любой патологии для изучения вкусовой чувствительности пациента.
Summary
COMPARATIVE ANALYSIS OF VARIOUS METHODS TO DETERMINE TASTE SENSITIVITY IN EDENTULOUS PATIENTS Davydenko V.Yu.
Key words: taste, taste receptors, taste sensitivity, taste threshold.
Taste thresholds are defined by introducing flavoring agents into the mouth by different methods. Techniques of chemical and electrical gustometry are the described the best in related literature. The careful study of literature indicates many well-known methods and techniques have disadvantages which impede their wide implementation into clinical practice. They are extremely time-consuming, a large number of test solution hinder an experimental from focusing on the sensations, as well as complicate the assessment in dental settings because a lot of time is needed to prepare solutions, and the filling in the tables by test subjects by themselves interferes the objectivity of the study, the tables offered are devoid of clarity and do not allow to visualize results obtained and trace the dynamics of changes in taste sensitivity during the treatment. The objectives of the study are to develop and approve the technique of electro-gustometry by stationary direct current device which allows of assessing taste sensitivity quickly and clearly in a particular patient, reducing the test time, monitoring the dynamics of changes in taste sensitivity during the treatment or preventive check-ups in healthy individuals and patients with different pathologies, reaching the minimum differences in the results and increasing the reliability and informative study of taste sensitivity. The results of these studies led to the following conclusions: electro-gustometry is more accurate and rapid technique for determining the taste threshold compared with the chemical gustometry. In addition, it allows of avoiding irritation of adjacent areas on the receptor surface of the tongue, and most importantly, this technique enables to figure results obtained, i.e. to quantify the taste sensitivity. The device due to the expansion and upgrading its design and functionality allows us to increase its accuracy, to reduce errors, and to improve information and to obtain more reliable findings. Application of the proposed technique for evaluating taste sensitivity reduces the time of the investigation, provides more accurate results, helps to visualize and trace the dynamics of changes in taste sensitivity, to make history-taking more exact by detecting taste perception, taste preferences, and can be used as a screening method in health care facilities while studying any pathology to determine taste sensitivity of patients.
