CC BY
18
АктуальН проблеми сучасно! медицины
УДК: 616.314 - 76 - 003.96
Н'дзельський М.Я., Давиденко В.Ю., Давиденко Г.М., Кузнецов В.В., Чикор В.П. РЕЗУЛЬТАТИ Б1ОФ1ЗИЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ РОТОВО1 Р1ДИНИ В Р1ЗН1 ТЕРМ1НИ АДАПТАЦ11 ПАЦ16НТ1В ДО ЗН1МНИХ ПРОТЕЗ1В, IX ВПЛИВ НА СМАКОВУ ЧУТЛИВ1СТЬ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Бюф1'зичний! бюх1м1чний склад ротовоТ рдини в'дображае сумарну секреторну активнсть великих / малих слинних залоз / здатний змнюватися пд впливом як ендогенних, так / екзогенних фактор'т. Це дозволяе припустити, що х1м1чн1 складов/ зн1'мних пластинкових протез'т, як знаходяться в них у вльному стан'!, а саме таким е залишковий мономер, за рахунок Ух дифуз'УУ у ротову р1'дину, мо-жуть спричинити змни смакових вдчуттв у пац1ент1в. Тому вибраний напрям досл'джень е актуа-льним. Метою досл'дження стало вивчення впливу б1'оф1'зичних параметр¡в ротовоТ р1дини на стан смаковоТ чутливост/ у перод адаптацИ' пац'ент'т до повних зн1'мних пластинкових протез'т, виго-товлених ¡з акриловоТ пластмаси. Проведен/ досл'дження з вивчення клькост/ ротовоТ р1дини у процес адаптацИ пац1ент1в до повних зн1'мних протез'т встановили динамку секреторних зм/'н у р-зн! пероди адаптацИ' у пор!внянн!' з показниками до протезування. Змнюеться / швидксть слинови-длення псля накладання повних зн1'мних протез'т. На фон кльюсних зм/'н секрецИ та швидкост! ви-длення слини встановлен змни кислотно-основноТ р'тноваги ротовоУ р1дини та ТТ в'язкост'!. Найб!-льше змнюються кльюсний показник ротовоУ р1дини та швидксть УУ видлення у ранн1 терм1ни адаптацИ' - через 1, 3 та 7 д'б псля здач'! повних зн1'мних протез'т. На 28 добу користування протезами: показники к'лькост'! слиновидлення та УУ швидкост'! суттево зменшуються / наближаються до вих'дного р1вня, а в деяких випадках спостергаеться Ух зменшення нижче вих'дного р1вня, що св'д-чить про виснаження функцИ слинних залоз. У цей перод значно збльшуеться в'язк'ють ротовоУ р-дини, рН поступово в'дновлюеться / наближаеться до р'вня показника до протезування. Отриман1 дан св'дчать про суттев! змни кислотно-основного балансу в порожнин1 рота у перод адаптацИ' до повних зн/'мних пластинкових протез'т, виготовлених ¡з акрилових пластмас, що може впливати на змни смаковоТ чутливост! у пац1ент1в у цей перод.
Ключов1 слова: ротова рщина, швидкють слиновидтення, в'язкють слини, кислотно-основна р1вновага, повн1 зжмы пластинков1 протези, адаптац1я до протез1в, смакова чутливють.
Дана робота е фрагментом НДР «Вплив стоматолог/чних конструкцЮ й матер1ал1в на протезне ложе та адаптацшн1 мо-жливост/ орган1зму», № державноТреестрацп 0116Ш04188
Вступ
Головною особливютю сенсорно! функци слизовоТ оболонки порожнини рота е и смакова чутливють. Для кл^чно'Т практики дуже важливо знати фiзiологiю смакового аналiзатора, тому що змша його функци може вказувати на серйозн порушення як в порожнин рота, так i в шших вщдтах оргашзму людини [2].
Смаковi стимулятори розаюються у слинних видтеннях, а також у слиз^ що оточуе смаковi кл^ини, для взаемоди з поверхнею смакових кл^ин. Слина е тим фактором, який гарантуе до-сягнення смаковими стимуляторами сосочмв i забезпечуе юнне середовище, оптимальне для сприйняття смакового вщчуття. Змши смакових вщчутпв проявляються змшами в неоргашчних складових слини. Значна частина смакових сти-муляторiв розчинна у водi i легко розаваеться; шшим же для зустрiчi з рецептором потрiбен транспорт у виглядi розчинних протеТнових носн Тв. Таким чином, секретя i склад слини в^фгра-ють важливу роль у функци утворення смакових вщчутпв [4,8] .
Слина виконуе цтий ряд найважливших для оргашзму функцш: травну, захисну, ремшералн зуючу, трофiчну, буферну та шшк Слина змочуе, розрщжуе, розчиняе Тжу, за ТТ участю формуеть-ся харчова грудка. Слина розчиняе субстрати для подальшого Тх гiдролiзу. В слинi мютиться
слиз, який зволожуе i покривае слизову оболонки порожнини рота i тим самим захищае ТТ вщ висихання, утворення трiщин i дiТ механiчних подразникiв [11].
Для стоматолопв особливий iнтерес пред-ставляе дослщження ротовоТ рiдини як бюлопч-ного середовища, що омивае зуби i слизову оболонку порожнини рота [1]. Бiофiзичний i бю-хiмiчний склад ротовоТ рiдини вiдображае сумарну секреторну активнють великих i малих слинних залоз i здатний змiнюватися пiд впливом як ендогенних, так i екзогенних факторiв [6].
Це дозволяе припустити, що хiмiчнi складовi знiмних пластинкових протезiв, якi знаходяться в протезах у втьному станi, а саме таким е залишковий мономер, за рахунок Тх дифузи у ротову рщину, можуть спричинити змiни смакових вщчутпв у па^етчв. Тому вибраний напрям наших дослщжень був доцтьним та актуальним.
Мета роботи
З метою встановлення взаемоди мiж повни-ми знiмними протезами з акриловоТ пластмаси, смаковими рецепторами та шшими складовими порожнини рота в процес адаптацiТ пацiентiв до протезiв нами проведенi бiофiзичнi дослiдження ротовоТ рщини у рiзнi термiни адаптаци.
Ротова рiдина е багатофакторною та складно оргашзованим бiологiчними субстратом. Завдяки своТй структурованостi та оргашзаци, ротова рь
дина забезпечуе пщтримку стабшьносп гомеос-тазу порожнини рота. Змши бiофiзичних параме-TpiB ротовоТ рiдини пщ впливом рiзних екзо- i ен-догенних факторiв призводять до порушень го-меостазу, спричиняють виникнення патолопчних реакцiй у порожнинi рота. Повний зшмний плас-тинковий протез е саме тим фактором, який при-зводить до порушення динамiчноТ рiвноваги ротовоТ рiдини i тодi запускаються компенсаторно-пристосувальнi механiзми з метою забезпечення адаптаци до протезу [7,10].
Найбтьш важливими бiофiзичними показни-ками ротовоТ рiдини, якi впливають на процеси адаптаци до зшмних пластинкових протезiв е кн лькють ротовоТ рiдини, швидкiсть слиновидтен-ня, кислотно-основна рiвновага (величина вод-невого показника - рН), в'язкють ротовоТ рiдини.
Нашою метою стало вивчення впливу даних параметрiв на стан смаковоТ чутливостi у перiод адаптаци па^енпв до повних знiмних пластинкових протезiв, виготовлених iз акриловоТ плас-тмаси.
Матерiали та методи дослщження
Всi види клiнiко-лабораторних дослiджень у пацiентiв проводили до протезування, через 1, 3, 7, 14, 21 та 28 дiб пюля здачi повних знiмних пластинкових протезiв, що вщповщае ранньому перiоду адаптацiТ до них.
Змшану слину збирали у склян градуйованi пробiрки через 2-3 години шсля вживання Тж1, з
12 до 13 години впродовж 10 хвилин. Швидкють слиновидтення розраховували в мл/хв. за методикою В.К. Леонтьева [5], роздтивши ктькють отриманоТ рiдини в мл на час збирання (10 хвилин). рН ротовоТ рщини визначали за допомогою рН-метра-м^вольтметра рН-410 «НПКФ Аквилон» (Роая) [3]. В'язкiсть слини визначали з ви-користанням стандартно!' шпетки за методикою Т.Л. Рединовой [9].
Результати дослщження та 1х обговорення
Проведенi дослiдження з вивчення ктькосп ротовоТ рiдини у процес адаптацiТ пацiентiв до повних зшмних протезiв встановили динамiку секреторних змш у рiзнi перiоди адаптацiТ у по-рiвняннi з показниками до протезування. Змшю-еться i швидкють слиновидтення пюля накла-дання повних зшмних протезiв. На фонi ктькю-них змiн секрецiТ та швидкост видiлення слини встановленi й змши кислотно-основного стану ротовоТ рiдини та ТТ в'язкостi.
Данi бiофiзичних дослщжень параметрiв ротовоТ рiдини представлен у таблицi 1.
Як показують результати дослiдження, через добу шсля накладання повних зшмних протезiв значно зростае функцiональна активнiсть слин-них залоз та швидкiсть слиновидтення. На цьо-му фонi водневий показник зменшуеться у порн внянш з даними до протезування. Вщзначаеться також зменшення в'язкостi ротовоТ рщини.
Таблиця 1
Результати бюф/зичних дослджень ротовоТрдини до протезування та в pi3Hi пер1оди адаптаци пац1ент1в до повних зшмних протез1в (М±т)
Термш дослщження, n -ктькють дослщжень Кiлькiсть змшаноТ слини, мл Швидкiсть слиновидiлення, мл/хв. рН змшаноТ слини, од. В'язкiсть змшаноТ слини, ум.од.
До протезування, (n=63) 2,44±0,43 0,24±0,04 6,45±0,37 3,87±0,25
Через 1 добу шсля здачi протезiв, (n=47) 5,12±0,31* 0,51±0,03* 4,86±0,29* 2,14±0,08*
Через 3 доби шсля здачi протезiв, (n=39) 4,08±0,26** 0,41±0,03** 4,68±0,29** 2,36±0,09**
Через 7 Aiö шсля здачi протезiв, (n=40) 3,92±0,26*** 0,39±0,03*** 4,45±0,30*** 3,44±0,11***
Через 14 Aiö шсля здачi протезiв, (n=38) 3,18±0,29**** 0,32±0,03**** 4,48±0,24 4,83±0,16****
Через 21 добу шсля здачi протезiв, (n=34) 2,76±0,28***** 0,28±0,02***** 5,08±0,26 5,46±0,16*****
Через 28 дiб пiсля здачi протезiв, (n=31) 2,35±0,42 0,23±0,04 5,88±0,28 5,28±0,12******
Прим1тки: - р<0,05 у пор1внянн1 з результатами до протезування.
р<0,05 у пор1внянн1 з результатами до протезування та через 1 добу. - р<0,05 у пор1внянн1 з результатами до протезування, через 1 та 3 доби. р<0,05 у пор1внянн1 з результатами через 1 добу пюля здач/' протез1в.
.....— р<0,05 у пор1внянн1 з результатами через 1 та 3 доби пюля здач! протез1в.
- р<0,05 у пор1внянн1 з результатами до протезування, через 1, 3 та 7 д!б пюля здач! протез1в.
Через 7 дiб активнють секрецп слинних залоз знижуеться: ктькють ротовоТ рщини ютотно зменшуеться, спостер^аеться зменшення швидкост слиновидтення у порiвняннi з даними до протезування та через 1 добу шсля накладання про-тезiв.
рН ротовоТ рщини на 7 добу залишаеться практично на рiвнi 3 доби. Проте, на фон зменшення ктькосп ротовоТ рщини спостер^аеться
збтьшення ТТ в'язкост у порiвняннi з показника-ми 3 доби.
Аналiз отриманих результат бiофiзичних дослщжень ротовоТ рщини на 14 та 21 добу адаптаци па^енпв до зшмних протезiв вказуе на зменшення ктькосп ротовоТ рщини та швидкост ТТ секрецп; поступове вщновлення водневого показника, але в той же час збтьшуеться в'язкють ротовоТ рщини.
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
Показники бюфичних дошджень ротово! рiдини в pÎ3HÎ термiни адаптаци
Г 1 1 1 i Jill 1 1 1 i Г 1 1 I I I i i
----------------'-------------- ^yjN^ ---------------'--------------- —i---------------!—-I-—- ----- ..............
uz;--^
________________1 _____________i_______________i_______________L_______________
/ i : ! i
\ 1 T t i i i t t 1 1
i_!—É—!—à— - -1-1-1-1- —i——i— -'--É
До протезування, if63 Через 1 добу шсля здачi прoтезiв, n=47
iB, n=39
Через 7 даб пiсля здачi Через 14 дiб пiсля здачi Через 21 добу гасля здачi Через 28 дiб пiсля здачi Î8 прoтезiв, n=34 прoтезiв, n=31
4
"♦"Йльисть змiшанoi слини ^ Швидкiсть слинoвидiлення —рН змшано! слини ♦ В'язвть змiшанoi слини
Рис. 1 Динамка змн б1оф1зичних показник1в ро
На 28 добу спостережень результати бюфн зичних дослщжень ротовоТ рщини вказують на те, що рiзко зменшуеться ктькють секрецп слинних залоз, знижуеться швидкiсть слиновидн лення у порiвняннi з показниками раннього перн оду адаптаци до протезiв - 1-3 доби. Даш показники були на рiвнi показниш до протезування, а в деяких випадках спостер^али нав^ь Тх зменшення у порiвняннi з показниками до протезування (рис.1). Це свщчить про те, що в перюд адаптаци функ^я слинних залоз виснажуеться пщ впливом повного знiмного протезу.
Кислотно-основний баланс в цей перюд по-чинае вщновлюватись i показник рН наближа-еться до рiвня показниш до протезування. Про-те, в'язкють ротовоТ рщини продовжуе зростати на фош зменшення кiлькостi ротовоТ рщини та швидкост ТТ салiвацiï.
Висновки
Аналiз отриманих результатiв дослiджень бн офiзичниx параметрiв ротовоТ рiдини встановив Тх суттевi змiни у перюд адаптаци до повних зшмних пластинкових протезiв.
Найбтьше змiнюються ктькюний показник ротовоТ рiдини та швидкють ТТ видтення у раннi термши адаптаци - через 1, 3 та 7 дiб пiсля зда-4i повних знiмниx протезiв. В ктькюному вщно-шеннi ТТ продук^я збiльшуеться в 2 рази, а швидкють слиновидтення зростае в 2,1 рази. Вод-невий показник у цей перюд зменшуеться в 1,3 рази, а в'язкють ротовоТ рщини - в 1,5 рази.
Протилежна картина спостер^аеться на 28 добу користування протезами: показники ктько-CTi слиновидтення та Т'Т швидкост суттево зме-ншуються i наближаються до вихщного рiвня (до
ч р1дини в р'зш терм1ни адаптацП' до протез1в протезування), а в деяких випадках спостер^а-еться Тх зменшення нижче вихщного рiвня, що свщчить про виснаження функци слинних залоз.
У цей перюд значно збтьшуеться в'язкють ротовоТ рщини - в 1,4 рази, рН ротовоТ рщини поступово вщновлюеться i наближаеться до рiв-ня показника до протезування.
Отримаш даш свщчать про суттевi змiни кислотно-основного балансу в порожниш рота у перюд адаптаци до повних зшмних пластинкових протезiв, виготовлених iз акрилових пластмас, що може впливати на змши смаковоТ чутливост у па^енпв у цей перiод.
Лтература
1. Бiда В. I. Вплив рН ротовоТ рщини на адапта^ю па^енпв до рь зних видiв знiмних протезiв / В.1. Бща, П. О. Гурин, В. I. В'юницький // Современная стоматология. - 2012. - № 4. - С. 122-125.
2. Быков В. Л. Тканевая инженерия слизистой оболочки полости рта / В. Л. Быков // Морфология. - 2010. - № 1. - С. 62-70.
3. Декл. пат. на корисну модель № 11014 УкраТна, МПК А 61 С 19/04 (206.01) Клтчний метод вимiрювання рН ротовоТ рщини / Михайленко Т. М., Рожко М. М., Гольонко Н. Б. - № и200503696; заявл. 18.04.2005; опубл. 15.12.2005, Бюл. № 12.
4. Конышев В. А. Пищевые привычки и капризы вкуса / В. А. Ко-нышев // Медицинская помощь. - 2002. - № 1. - С. 39-42.
5. Леонтьев В. К. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологии : метод. пособие / В. К. Леонтьев, Ю. А. Петрович ; Ом. гос. мед. ин-т им. М. И. Калинина, Моск. мед. стомат. ин-т им. Н. А. Семашко. - Омск, 1976. - 93 с.
6. Липасова Т. Б. Изменение показателей смешанной слюны при ортопедическом лечении / Т. Б. Липасова, Г. В. Большаков, А. А. Подколзин // Стоматология. - 1999. - № 2. - С. 42-43.
7. Нщзельський М. Я. Вплив технологи виготовлення базиЫв зшмних пластинкових протезiв на процеси адаптаци до них / М. Я. Нщзельський, В. В. Кузнецов, Г. М. Давиденко // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2001. - № 1 (2). - С. 39-41.
8. Самойлов В. О. О значении метаболических реакций вкусовых рецепторов в восприятии химических стимулов / В. О. Самойлов, В. Н. Соловьёв, Н. Г. Гурская, А. С. Гурченок // Сенсорные системы. Обоняние и вкус. - Л., Наука, 1980. - С. 107-119.
9. Рединова Т. Л. Клинические методы исследования слюны при кариесе зубов : метод. рек. для субординаторов, интернов и
врачей-стоматологов / Т. Л. Рединова, А. Р. Поздеев. - Ижевск, А. С. Щербаков, В. А. Румянцев, И. С. Стоянова // Стоматоло-
1994. - 24 с. гия. - 2004. - № 2. - С. 7-10.
10. Щербаков А. С. Динамика кислотно-основного равновесия в 11. Hofman L. F. Human saliva as a diagnostic specimen / L. F.
полости рта у пациентов с ортопедическими конструкциями / Hofman // J. Nutr. - 2001. - Vol. 131, № 5. - P. 1621-1625.
Реферат
РЕЗУЛЬТАТЫ БИОФИЗИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ В РАЗНЫЕ СРОКИ АДАПТАЦИИ ПАЦИЕНТОВ К СЪЕМНЫМ ПРОТЕЗАМ, ИХ ВЛИЯНИЕ НА ВКУСОВУЮ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ Нидзельский М.Я., Давыденко В.Ю., Давыденко Г.М., Кузнецов В.В., Чикор В.П.
Ключевые слова: ротовая жидкость, скорость слюноотделения, вязкость слюны, кислотно-основное равновесие, полные съемные пластиночные протезы, адаптация к протезам, вкусовая чувствительность
Биофизический и биохимический состав ротовой жидкости отображает суммарную секреторную активность больших и малых слюнных желез и способен изменяться под воздействием как эндогенных, так и экзогенных факторов. Это позволяет допустить, что химические составляющие съемных пластиночных протезов, которые находятся у них в свободном состоянии, а именно таким является остаточный мономер, за счет их диффузии в ротовую жидкость, могут повлечь изменения вкусовых ощущений у пациентов. Поэтому выбранное направление исследований является актуальным. Целью исследования стало изучение влияния биофизических параметров ротовой жидкости на состояние вкусовой чувствительности в период адаптации пациентов к полным съемным пластиночным протезам, изготовленным из акриловой пластмассы. Проведенные исследования изучения количества ротовой жидкости в процессе адаптации пациентов к полным съемным протезам установили динамику секреторных изменений в разные периоды адаптации в сравнении с показателями до протезирования. Изменяется и скорость слюноотделения после наложения полных съемных протезов. На фоне количественных изменений секреции и скорости выделения слюны установлены изменения кислотно-основного равновесия ротовой жидкости и ее вязкости. Больше всего изменяются количественные показатели ротовой жидкости и скорость ее выделения в ранние сроки адаптации - через 1, 3 и 7 суток после сдачи полных съемных протезов. На 28 сутки пользования протезами показатели количества слюноотделения и ее скорости существенно уменьшаются и приближаются к исходному уровню, а в некоторых случаях наблюдается их уменьшение ниже исходного уровня, что свидетельствует об истощении функции слюнных желез. В этот период значительно увеличивается вязкость ротовой жидкости, рН постепенно возобновляется и приближается к уровню показателя до протезирования. Полученные данные свидетельствуют о существенных изменениях кислотно-основного баланса в полости рта в период адаптации к полным съемным пластиночным протезам, изготовленным из акриловых пластмасс, что может влиять на смены вкусовой чувствительности у пациентов в этот период.
Summary
RESULTS OF BIOPHYSICAL STUDIES OF ORAL FLUID IN DIFFERENT STAGES OF PATIENTS' ADAPTATION TO REMOVABLE DENTURES AND THEIR EFFECT ON GUSTATION
Nidzelskiy M.Ya., Davydenko V.Yu., Davydenko G.M., Kuznetsov V.V., Chykor V.P.
Key words: oral fluid, rate of salivation, saliva viscosity, acid-base balance, full removable laminar dentures, adaptation to dentures, gustation.
Biophysical and biochemical composition of oral fluid displays a total secretory activity of large and small salivary glands and can vary under the influence of both endogenous and exogenous factors. It is suggested that the chemical components of materials used for manufacturing removable laminar dentures, and a residual monomer is an example, due to the diffusion into oral fluid, may lead to changes in patients' gustation. Therefore, this research is quite relevant. The investigation was aimed at studying the effect of the oral fluid biophysical parameters on the sense of taste in the period of patients' adaptation to acrylic full removable laminar dentures. Studies on the analysis of the amount of oral fluid in the process of patients' adaptation to full removable dentures showed the dynamics of secretory alterations in different periods of adaptation as compared to the indices before the prosthetics placement. The rate of saliva flow changed after the full removable dentures placement as well. We fixed changes in the acid-base balance of the oral fluid and its viscosity that may be caused by the quantitative changes in saliva secretion and saliva flow rate. The most considerable changes were detected in the quantitative parameters of the oral fluid and the rate of its secretion at the early stages of adaptation, i.e., in 1, 3 and 7 days after the placement of full removable dentures. On the 28th day of denture wearing the quantitative indices of the salivation and its rate significantly lowered and approximated to the initial levels, and in some cases they were even lower than initial level that could point out the exhaustion of the salivary glands functioning. During this period, the viscosity of oral fluid significantly increased with gradual pH normalizing, reaching to the parameters before prosthetics placement. The findings showed the significant changes in the oral acid-base balance in the period of adaptation to the acrylic full removable laminar dentures that can cause changes in taste perceiving during this period.
