CC BY
7
12. Polak JF, Herrington D, O'Leary DH. Associations of edge-detected and manual-traced common carotid artery intima-media thickness with incident peripheral artery disease: The Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis. Vasc Med. 2019;4:306-12. doi: https://doi.org/10.1177/1358863X19835925
13. Mach François, Baigent Colin, Catapano Albe-rico L. et al. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. European Heart Journal. 2019:1-78. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz455
Crarra Hagmm^a go pegaKmï 10.07.2020
♦
https://doi.org/10.26641/2307-0404.202L3.241958
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ AНAЛIЗ OnEPAT^HTO ВТРУЧAНЬ З ПРИВОДУ ПIСЛЯOПEPAЦIЙHOÏ ВEHTPAЛЬHOÏ ГРИЖ1 В ПAЦIeHTIВ З ОЖИР1ННЯМ
Запоргзький державний медичний утверситет вул. Яценко, 10/103, Зaпорiжжя, 69005, Укра'та Zaporizhzhya State Medical University Yatsenko str., 10/103, Zaporizhzhia, 69005, Ukraine e-mail: Boris.surg@gmail.com
Цитування: Медичш перспективи 2021. Т. 26, № 3. С. 78-84 Cited: Medicniperspektivi. 2021;26(3):78-84
Ключовi слова: лапароскотчна гернюпластика, тсляоперацтна вентральна грижа, eidKpuma гернюпластика, тдекс маси типа
Ключевые слова: лапароскопическая герниопластика, послеоперационная вентральная грыжа, открытая герниопластика, индекс массы тела
Key words: laparoscopic hernia repair, incisional ventral hernia, open hernia repair, body mass index
Реферат. Сравнительный анализ оперативных вмешательств по поводу послеоперационной вентральной грыжи у пациентов с ожирением. Кравченко Б.С., Клименко А.В., Клименко В.Н., Сергеева Л.Н.
Проблема хирургического лечения послеоперационных вентральных грыж на сегодняшний день остается актуальной. В настоящее время предложено большое количество методов оперативных вмешательств при грыжах передней брюшной стенки, разнообразие которых требует систематизации и анализа ближайших и отдаленных результатов лечения. Цель исследования: проанализировать эффективность выполнения лапароскопической герниопластики у больных с послеоперационной вентральной грыжей с индексом массы тела >30 кг/м2. Проанализированы результаты лечения 29 больных с послеоперационной вентральной грыжей. Мужчин - 8 (27,5%), женщин - 21 (72,5%). У 16 (55,2%) пациентов (основная группа) выполнена лапароскопическая герниопластика - IPOM, у 13 (44,8%) пациентов (группа сравнения) выполнена открытая герниопластика с фиксацией сетчатого трансплантата в позиции Sublay. Анализ продолжительности оперативного вмешательства указывает, что при открытой герниопластике наблюдается достоверное увеличение
78 На умовах ящензп CC BY 4.0
УДК 617.55-007.43-056.257-089-07
Б. С. Кравченко,
A.B. Клименко,
B.М. Клименко, Л.Н. Сергеева
длительности оперативного вмешательства р<0,0001. Сопоставление продолжительности операций в обеих группах в зависимости от индекса массы тела также указывает на зависимость срока оперативного вмешательства от этого показателя. Таким образом, в группе сравнения наблюдалась тенденция к увеличению продолжительности времени операции с увеличением массы тела больных с достоверной разницей продолжительности операции между основной группой и сравнения. Продолжительность нахождения пациента в стационаре и возникновения респираторных осложнений коррелирует с уровнем послеоперационной боли и длительностью оперативного вмешательства. Послеоперационные осложнения в виде жидкостных скоплений в раневой зоне брюшной стенки зависят от метода оперативного вмешательства, расположения сетчатого трансплантата. Использование лапароскопической герниопластики - IPOM у пациентов с ожирением достоверно улучшает результаты оперативного вмешательства за счет уменьшения уровня послеоперационной боли, сокращения длительности оперативного вмешательства, отсутствия осложнений в раннем и отдаленном послеоперационном периоде. При выборе метода оперативного вмешательства у больных с послеоперационной вентральной грыжей следует отдавать предпочтение лапароскопической герниопластике IPOM.
Abstract. Comparative analysis of surgical interventions for postoperative ventral hernia in obese patients. Kravchenko B.S., Klimenko A.V., Klimenko V.N., Sergееva L.N. The problem of surgical treatment of postoperative ventral hernias remains relevant today. Currently, a large number of methods of surgical interventions for hernias of the anterior abdominal wall have been proposed, the variety of which requires systematization and analysis of the immediate and distant results of treatment. Goal: to analyze the effectiveness of laparoscopic hernia repair in patients with postoperative ventral hernia with a body mass index of 30 kg/m2. The results of treatment of 29 patients with postoperative ventral hernia were analyzed. Men - 8 (27.5%), women - 21 (72.5%). In 16 (55.2%) patients (main group) laparoscopic intraperitoneal onlay mesh - IPOM was performed, in 13 (44.8%) patients (comparison group) open hernia repair with fixation of the mesh graft in the Sublay position was performed. The analysis of the duration of the surgical intervention indicates that with open hernia repair, there is a significant increase in the duration of the surgical intervention, p<0.0001. Comparison of the duration of operations in both groups depending on the body mass index also indicates the dependence of the duration of surgery on this indicator. Thus, in the comparison group, there was a tendency to an increase in the duration of the operation with an increase in the body weight of patients with a significant difference in the duration of the operation between the main group and the comparison. The duration of a patient's stay in the hospital and the occurrence of respiratory complications correlates with the level of postoperative pain and the duration of surgery. Postoperative complications in the form of fluid accumulations in the wound area of the abdominal wall depend on the method ofsurgery and the location of the mesh graft. The use of laparoscopic - IPOM in obese patients significantly improves the results of surgery by reducing the level ofpostoperative pain, shortening the duration of surgery, and the absence of complications in the early and late postoperative period. When choosing the method of surgical intervention in patients with postoperative ventral hernia, laparoscopic IPOM should be preferred.
Проблема хiрургiчного лшування шсляоперацшних вентральних гриж на сьогодшшнш день залишасться актуальною. Кожного року у свт виконусться понад 20 мшьйошв оператив-них втручань з приводу гриж передньо! черевно! стшки, що становить 10-15% вщ ушх операцш [3, 4]. Унаслщок постшного збшьшення кшькост операцш на органах черевно! порожнини зростае й кшьюсть пащотпв з шсляоперацшними й рецидивними грижами [3, 11].
На теперешнш час запропонована велика кшьюсть методiв оперативних втручань при гри-жах, питому вагу представляють методи гер-нюрафи власними тканинами. Негативною ознакою залишасться значний вщсоток реци-дивiв, що коливасться в межах 60% [1, 8]. Най-головшшими причинами е натяг тканин передньо! черевно! стшки, високий рiвень внутршньо-черевного тиску, що призводить до порушення мшроциркуляци на дшянщ лши шва [1, 9].
Позитивний результат видалення грижi ощнюеться як вщсутшсть рецидиву та шзшх
шсляоперацшних ускладнень, що впливають на повсякденну дiяльнiсть оперованих пащенпв, а саме: хрошчний больовий синдром, що значно знижуе якють життя [6]. У сучаснш гернюлогп простежусться ч^ка тенденщя до всебiчного використання синтетичних матерiалiв i лапаро-скошчно! техшки. За даними Свропейсько! асо-щацл гернюлопв, пластика мюцевими тканинами доцшьна тшьки при невеликих вентральних гри-жах з розмiрами грижевих воргг до 2 см або в дггей [5, 6, 9, 12]. Грижi бшьшого розмiру слщ оперувати i3 застосуванням ненатяжно! гернюпластики.
Упровадження в клшчну практику сучасних бюсумюних протезiв значно скоротило частоту автопластики передньо! черевно! стшки у хворих з шсляоперацшними вентральними грижами. Серед методик розташування сггчастого протеза загальновiдомi три локалiзацi!: Onlay, Inlay, Sublay.
Одним з невиршених питань вщкритих гер-нюпластик е виникнення шсляоперацшних сером, що часто веде до збшьшення термшв стащонарного й амбулаторного лшування, бшьш
21/ Том XXVI/ 3
79
тривалого перюду реабштацп. У деяких ви-падках при шфшуванш сероми вiдбуваeться нагноення шсляоперацшно! рани, формування зовшшшх гнiйних нориць, а в пащенпв з ожирiнням шфшування рани зустрiчаеться удвiчi частiше [10, 13]. Ц ускладнення вимагають повторно! госпiталiзаци i нерiдко спрямованi на видалення iнфiкованого сiтчастого трансплантата для лшвщацп гнiйно-запального процесу.
Використання лапароскошчно! гернюплас-тики дозволяе мiнiмiзувати рiвень операцшно! травми, уникнути контакту з шдшюрною жировою клiтковиною, уникнути фшсуючих лiгатур, що, у свою чергу, знижуе ймовiрнiсть розвитку раново! шфекцп. Подiбний пiдхiд особливо важливий у пацiентiв з 1МТ >30 кг/м2. Рiзноманiтнiсть методiв гернiопластик вимагае систематизацп та аналiзу найближчих та вщ-далених результатiв лiкування вщносно вибору найбiльш оптимального способу саме в ще! категорп пацiентiв. З урахуванням цього, хiрур-гiчне лшування пiсляоперацiйних вентральних гриж залишаеться актуальним i на сьогоднi потребуе подальшого вивчення. Це слугувало пiдставою для проведення цього дослщження.
Мета дослщження - проаналiзувати ефектив-нiсть виконання лапароскошчно! гернюпластики у хворих на шсляоперацшну вентральну грижу з шдексом маси тiла >30 кг/м2.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослщження включенi 29 хворих з шсля-операцiйною вентральною грижею, яким за перюд з 2018 до 2020 року виконаш рiзнi оперативнi втручання. Чоловiкiв було 8 (27,5%), жшок -21 (72,5%). У 16 (55,2%) пащенпв (основна група) виконана лапароскошчна гернiопластика - 1РОМ, у 13 (44,8%) пащенпв (група порiвняння) виконана вiдкрита гернiопластика з фшсащею сiтчастого трансплантата в позицi! Sublay.
Дослiдження проведено вiдповiдно до прин-цишв бiоетики, викладених у Гельсшськш декла-рацi! «Етичш принципи медичних дослщжень за участю людей» та «Загально! декларацi! про бюе-тику та права людини (ЮНЕСКО)».
Критерп включення в дослiдження: особи обох статей, вправима шсляоперацшна вентраль-на грижа, 1МТ >30 кг/м2, вш вiд 18 рокiв, наяв-шсть iнформовано! згоди пацiента на оперативне втручання. Критерп невключення: защемлена та невправима шсляоперацшна вентральна грижа, 1МТ <30 кг/м2, функцюнальна декомпенсацiя кардюресшраторно! системи.
Розподiл хворих залежно вщ 1МТ був такий: 1МТ 30 - 34 кг/м2 (ожиршня 1 ступеня) визначе-ний - у 23 пащенпв; 1МТ вiд 35 - 39 кг/м2 (ожирiння 2 ступеня) - у 4; 1МТ > бшьше 40 кг/м2 (ожирiння 3 ступеня) - у 2 пащенпв (табл. 1).
Стратифжащя хворих за 1МТ у групах, (п (%))
Таблиця 1
1МТ кг/м2
Основна група (п=16)
Група пор1вняння (п=13)
р
30-34 кг/м2 35-39 кг/м2 > бшьше 40 кг/м2
13 (81,25) 2 (12,50) 1 (6,25)
10 (76,92) 2 (15,38) 1 (7,70)
р>0,05 р>0,05 р>0,05
Прим1тка. *р - достовiрнiсть рiзницi мiж основною та групою порiвняння.
Як представлено в таблиц 1, достовiрно! рiзницi в групах хворих залежно вщ 1МТ не було (р>0,05).
Для пацiентiв обох груп використовувалась класифшащя SWR, розроблена J. Chevrel та А. ЯаШ (1999) [7]: S -локалiзацiя (серединна грижа - М, бокова - L, поеднана- ML); W - ширина грижових воргг (W1 - до 5 см, W2 - вiд 5 до 10 см, W3 - вiд 10 до 15 см, W4 - понад 15 см); Я - наявнють рецидиву та кратнють його ви-никнення (Я1, Я2, Я3 i т.д.) (табл. 2).
Згщно з таблицею 2, достовiрно! рiзницi в групах за локалiзацiею та розмiрами грижового
дефекту не було (р>0,05). Рецидивiв в обох групах не спостерналось.
При виконанш лапароскопiчно! гернюплас-тики лiквiдацiя грижового дефекту досягалась шляхом трансфасщальних швiв полiпропiле-новим шовним матерiалом з подальшою фшса-цiею композитно! сггки гернiостеплером до оче-ревини по переднш черевнiй стiнцi.
Вiдкрита гернюпластика виконувалась за стандарною методикою з використанням легко! полiпропiленово! сiтки в позици Sublay.
Усiм пацiентам перед випискою зi стацiонару проводилось ультразвукове дослщження оргашв
черевно! порожнини та передньо! черевно! стшки для ощнки переб^у шсляоперацшного перюду та раннього виявлення можливих ускладнень.
Для визначення iнтенсивностi больового синдрому використовувалась числова рейтингова шкала, що е цифровою вераею вiзуально-аналогово! шкали (Visiual Analog Scale for pain).
На першу добу тсля операци визначалась iнтенсивнiсть болю в балах вщ 0 до 10, при цьому 0 - вщсутшсть болю, 10 - сильний бшь. Градащя iнших позицiй була такою: 1-3 бали характеризувались як слабкий бшь, 4-6 - як по-
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Загальна тривалiсть оперативних втручань при виконанш лапароскопiчно! та вiдкрито! гернюпластики представлена в таблиц 3.
За даними аналiзу тривалостi лапароскопiчно! та вщкрито! гернiопластики визначено збшь-
мiрний, 7-10 - як сильний. Визначення штенсив-ностi болю проводилось в ушх хворих обох груп (основна, порiвняння).
Пiсля операцiй через 6 мюящв усiм пацiентам проводилось контрольне обстеження з метою визначення шсляоперацшних ускладнень у вщдаленому перiодi.
Обробка статистичних даних проводилась за допомогою програми Statistica 13. Лiцензiйний номер JPZ8041382130ARCN10-J, вщповщно до загальноприйнятих статистичних методiв [2].
Таблиця 2
,05
,05 ,05 ,05 ,05
шення тривалосп часу при виконанш вщкрито! гернiопластики зi статистично достовiрною рiзницею, р < 0,0001. У процес дослiдження порiвнювалась тривалiсть оперативного втру-чання залежно вiд 1МТ (табл. 4).
Розпод1л пащентш за класифжащею SWR у групах (n (%))
Класифшащя SWR
Основнагрупа (n=16)
Група пор1вняння (n=13)
S — локалзащя (М)
W — ширина грижевих вор1т
W1
W2
W3
W4
16 (100,00)
3 (18,75) 7 (43,75)
4 (25,00) 2 (12,50)
13 (100,00)
4 (30,77)
5 (38,46) 3 (23,08) 1 (7,69)
p>0
p>0 p>0 p>0 p>0
Прим1тка. *р - достовiрнiсть рiзницi мiж основною та групою порiвняння.
р
Таблиця 3
Загальна тривалкть операц1й у групах хворих на шсляоперацшну вентральну грижу (основна, пор1вняння), (M±m)
Показник, одиниця вишру Основна група (n=16) Група поршнинни (n=13) р
Тривалкть операци, хв. 63,2±1,2 91,8±1,5 <0,0001
Прим1тка. *р - статистична достовiрнiсть рiзницi мiж основною та групою порiвняння.
Як видно з таблищ 4, тривалють лапароско- тривалють оперативного втручання при вщ-
пiчно! гернiопластики - IPOM фактично не критш гернiопластицi збiльшувалась на 8,6% для
залежала вщ iндексу маси тiла i, у середньому, пащенпв з ожирiнням 2 ступеня порiвняно з
залишалась у межах одного рiвня, у той час як пащентами з ожирiнням 1 ступеня та на 11,2%
21/ Том XXVI/ 3
81
для пащенпв з ожиршням 3 ступеня порiвняно з пащентами з ожирiнням 2 ступеня.
За даними дослщження, пащенпв з мш> мальною iнтенсивнiстю болю (слабкий бшь 1, 2, 3 бали за рейтинговою шкалою) було 13 (81,3%) (основна група), у той час як у груш порiвнян-ня - лише 3 (23,1%) (р<0,01). Помiрний бшь (вщ
4 до 6 батв за рейтинговою шкалою) на першу добу тсля операци був у 3 (18,8%) пащенпв основно! групи, у групi порiвняння - у 9 (62,2%) (р<0,05). Сильний бiль (вiд 7 до 10 батв за рейтинговою шкалою) у пащенпв основно! групи не визначався, у груш порiвняння - був в 1 (7,6%) (р<0,05).
Таблиця 4
Тривал1сть оперативних втручань у групах (основна, пор1вняння) залежно вщ маси т1ла (М±т)
Групи
Ожиршня 1 ступеня (1МТ: 30-34,9кг/м2)
Ожиршня 2 ступеня (1МТ: 35,0-39,9 кг/м2)
Ожнр1ння 3 ступеня (1МТ: >40 кг/м2)
Основна група
юльюсть пащснтв
(тривал1сть, хв.)
Група пор1вняння кшьюсть
пащснтв
(тривал1сть, хв.) р м1ж групами (основна, пор1вняння)
13 62,3±1,2 10 89,2±1,2 <0,0001
2
65,9±1,3 2
96,9±1,4 <0,01
1
69,5 1
107,8
Прим1тка. *р - статистична достовiрнiсть рiзницi мiж основною та групою порiвняння.
В основнiй груш середнш лiжко-день ста-новив 3,9±0,4, у групi порiвняння - 7,6±0,6 (р<0,05).
Усiм хворим у ранньому шсляоперацшному перiодi з метою визначення можливих усклад-нень виконувалось УЗД оргашв черевно! по-рожнини та передньо! черевно! стiнки. За даними дослщження, ускладнень у груш хворих, яким виконували 1РОМ, не було, натомють у групi з вiдкритою гернюпластикою в 11 (84,6%) хворих виявлено скупчення рiдини в рановiй зош передньо! черевно! стiнки, що в 7 (63,6%) па-цiентiв потребувало пункцш та аспiрацi!! рщин-них скупчень пiд контролем УЗД.
Кардюресшраторних ускладнень в основнiй групi не було, на вiдмiну вiд групи порiвняння, у якiй у 4 (30,6%) пащенпв спостерiгалась гшоста-тична пневмошя.
За даними аналiзу, у вщдаленому шсля-операцiйному перiодi протягом 6 мюящв ускладнень в основнш групi не було, у груш порiвняння у 2 (15,4%) пащенпв дiагностовано лiгатурнi норицi, усунеш консервативними заходами.
Аналiз тривалостi оперативного втручання вказуе, що при вщкритш гернюпластищ спосте-рiгаеться бiльша тривалють операцi!, що негативно позначаеться в шсляоперацшному перiодi в ще! категорi! пацiентiв. Зiставлення тривалостi операцш в обох групах залежно вщ iндексу маси тiла також вказуе на залежнють термiну опера-
тивного втручання вщ цього показника. Так, у груш порiвняння спостерiгалась тенденщя до збiльшення тривалостi часу операци зi збшь-шенням маси тша хворих з достовiрною рiзни-цею тривалосп операцi! мiж основною групою та порiвняння.
Тривалiсть знаходження пащента в стацiонарi та виникнення ресшраторних ускладнень ко-релюе з рiвнем пiсляоперацiйного болю та тривалiстю оперативного втручання. Пюляопе-рацiйнi ускладнення у виглядi рiдинних скупчень у рановш зонi черевно! стiнки залежать вщ методу оперативного втручання, розташування сiтчастого трансплантата.
П1ДСУМОК
Використання лапароскошчно! гернюпластики - 1РОМ у пащенпв з ожирiнням достовiрно покращуе результати оперативного втручання за рахунок зменшення рiвня пiсляоперацiйного болю, скорочення термiну оперативного втручання, вщсутносп ускладнень у ранньому та вщдаленому шсляоперацшному перюдах. При виборi методу оперативного втручання у хворих з шсляоперацшною вентральною грижею слiд вщдавати перевагу лапароскопiчнiй гернiо-пластицi - 1РОМ.
Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про вiдсутнiсть конфлiкту iнтересiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Криворучко I. А., Чугай В. В., Сивожел1зов А.В. Лапароскопическая пластика паховых гриж. Клш. хiрургiя. 2017. № 1. С. 5-8.
2. Поабник з бюстатистики. Аналз результата медичних дослвджень у пакеп EZR (R-statistics): навч. посб. / В. Г. Гур'янов, та ш. Ки!в: Вютка, 2018. С. 208.
3. Сивожел1зов А. В., Чугай В. В., Колесник В. П. Ускладнення лапароскотчно!' гернюпластики. Укр. журнал хiрургii. 2015. № 1-2. С. 61-64.
4. Ahonen-Siirtola M., Rautio T., Ward J. Complications in Laparoscopic Versus Open Incisional Ventral Hernia Repair. A Retrospective Comparative Study. World Journal of Surgery. 2015. Vol. 39, No. 12. P. 2872-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-015-3210-6
5. Caruso F., Ciccarese F., Cesana G. Massive Incisional Hernia Repair with Parietex: Monocentric Analysis on 500 Cases Treated with a Laparoscopic Approach. Journal of Laparoendoscopic & Advanced Surgical Techniques. 2017. Vol. 27, No. 4. Р. 388-392. DOI: https://doi.org/10.1089/lap.2016.0623
6. Chelala E., Barake H., Estievenart J. Long-term outcomes of 1326 laparoscopic incisional and ventral hernia repair with the routine suturing concept: a single institution experience. Hernia. 2016. Vol. 20. Р. 101-10. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-015-1397-y
7. Chevrel J. P., Rath A. M. Classification of incisional hernias of the abdominal wall. Hernia. 1999. Vol. 4, No. 1. P. 1-7.
DOI: https://doi.org/10.1007/BF01230581
8. Kouhia S., Vironen J., Hakala T. Open Mesh Repair for Inguinal Hernia is Safer than Laparoscopic Repair
or Open Non-mesh Repair: A Nationwide Registry Study of Complications. World Journal of Surgery. 2015. Vol. 39, No. 8. P. 1878-84. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-015-3028-2
9. Light D., Bawa S. Trans-fascial closure in laparoscopic ventral hernia repair. Surgical Endoscopy. 2016. Vol. 30, No. 12. P. 5228-31.
DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-016-4868-z
10. Mercoli H., Tzedakis S., D'Urso A. Postoperative complications as an independent risk factor for recurrence after laparoscopic ventral hernia repair: a prospective study of 417 patients with long-term follow-up. Surgical Endoscopy 2017. Vol. 31. P. 1469-77.
DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-016-5140-2
11. Patterson T., Currie P., Patterson S. Systematic review and meta-analysis of the post-operative adverse effects associated with mosquito net mesh in comparison to commercial hernia mesh for inguinal hernia repair in low income countries. Hernia. 2017. Vol. 21, No. 3. P. 397-405. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-017-1608-9
12. Salgaonkar H., Wijerathne S., Lomanto D. Managing complications in laparoscopic ventral hernia. Ann Laparosc Endosc Surg. 2019. P. 10-11. DOI: https://doi.org/10.21037/ales.2019.01.04
13. Stetsko T., Bury K., Lubowiecka I. Safety and efficacy of a Ventralight ST echopsimplant for a laparoscopic ventral hernia repair - a prospective cohort study with a one-year follow-up. Polski przeglad chirurgiczny. 2016. Vol. 88, No. 1. P. 7-14.
DOI: https://doi.org/10.1515/pjs-2016-0020
REFERENCES
1. Krivoruchko IA, Chugai VV, Sivozhelizov AV. [Laparoscopic plastic surgery of inguinal hernias. Clinical surgery]. 2017;1:5-8. Ukrainian.
2. Guryanov VG, Lyakh YE, Pariy VD, Ko-rotky OV, Chaly OV, Chaly KO. Handbook of Biosta-tistics. Analysis of the results of medical research in the package EZR (R - statistics). YaV. Workshop: Textbook: K. Vvistka; 2018. p. 208.
3. Sivozhelizov AV, Chugai VV, Kolesnyk VP. [Complications of laparoscopic hernioplasty]. Ukrainian Journal of Surgery. 2015;1-2:641-3. Ukrainian.
4. Ahonen-Siirtola M, Rautio T, Ward J. Complications in Laparoscopic Versus Open Incisional Ventral Hernia Repair. A Retrospective Comparative Study. World Journal of Surgery. 2015;39(12):2872-7.
doi: https://doi.org/10.1007/s00268-015-3210-6
5. Caruso F, Ciccarese F, Cesana G. Massive Incisional Hernia Repair with Parietex: Monocentric Analysis on 500 Cases Treated with a Laparoscopic Approach. Journal of Laparoendoscopic & Advanced Surgical Techniques. 2017;27(4):388-92.
doi: https://doi.org/10.1089/lap.2016.0623
6. Chelala E, Barake H, Estievenart J. Long-term outcomes of 1326 laparoscopic incisional and ventral hernia repair with the routine suturing concept: a single institution experience. Hernia. 2016;20:101-10. doi: https://doi.org/10.1007/s10029-015-1397-y
7. Chevrel JP, Rath AM. Classification of incisional hernias of the abdominal wall. Hernia. 1999;4(1):1-7. doi: https://doi.org/10.1007/BF01230581
8. Kouhia S, Vironen J, Hakala T. Open Mesh Repair for Inguinal Hernia is Safer than Laparoscopic Repair or Open Non-mesh Repair: A Nationwide Registry Study of Complications. World J of Surgery. 2015;39(8):1878-84. doi: https://doi.org/10.1007/s00268-015-3028-2
9. Light D, Bawa S. Trans-fascial closure in lapa-roscopic ventral hernia repair. Surgical Endoscopy. 2016;30(12):5228-31.
doi: https://doi.org/10.1007/s00464-016-4868-z
10. Mercoli H, Tzedakis S, D'Urso A. Postoperative complications as an independent risk factor for recurrence after laparoscopic ventral hernia repair: a prospective study of 417 patients with long-term follow-up. Surgical Endoscopy. 2017;31:1469-77.
doi: https://doi.org/10.1007/s00464-016-5140-2
21/ Том XXVI/ 3
83
Ann Laparosc Endosc Surg. 2019;10-11. doi: https://doi.org/10.21037/ales.2019.01.04
13. Stetsko T, Bury K, Lubowiecka I. Safety and efficacy of a Ventralight ST echopsimplant for a laparoscopic ventral hernia repair - a prospective cohort study with a one-year follow-up. Polski przeglad chirurgiczny. 2016;88(1):7-14.
doi: https://doi.org/10.1515/pjs-2016-0020
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 21.10.2020
♦
https://doi.org/10.26641/2307-0404.202L3.241961
TREATMENT AND PROPHYLAXIS OF MODERATE AND SEVERE BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA IN PREMATURE NEONATES
Dnipro State Medical University V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine flmnpoecbKuu depwaemu Medmnuu yuieepcumem eyn. B. Вeрнадсbкого, 9, flmnpo, 49044, YKpaina e-mail: anna.bolonska@gmail.com
Цитування: Медичт перспективы. 2021. Т. 26, № 3. С. 84-93 Cited: Medicniperspektivi. 2021;26(3):84-93
Key words: bronchopulmonary dysplasia, premature, neonates, newborns, respiratory support, prophylaxis Ключовi слова: бронхолегенева дисплазiя, недоношет, новонародженi, рестраторна тдтримка, профшактика
Ключевые слова: бронхолегочная дисплазия, недоношенные, новорожденные, респираторная поддержка, профилактика
Abstract. Treatment and prophylaxis of moderate and severe bronchopulmonary dysplasia in premature neonates. Bolonska A.V., Sorokina O.Yu. Bronchopulmonary dysplasia in premature neonates leads to physical and mental developmental disorders and behavioral problems and associated with frequent rehospitalizations and long hospital stay. Study objective: to study the predictors of bronchopulmonary dysplasia development in premature neonates in structure of intensive care. Study design: A retrospective cohort analysis was performed in 127 children recruited from two NICU of Dnipro between January 2016 to March 2020. Inclusion criteria: preterm neonates 28-32 gestation weeks with respiratory distress syndrome (RDS). Results demonstrated that every day of mechanical ventilation, supplemental oxygen with FiO2 more than 30% and cardiac drugs usage increased risk of bronchopulmonary dysplasia development by 15-20%. In conclusion, finding out predictors of bronchopulmonary dysplasia helps to improve and prudently use usual treatment regimens in premature neonates and decrease the frequency of moderate and severe bronchopulmonary dysplasia.
84 На умовах лщензп CC BY 4.0
11. Patterson T, Curne P, Patterson S. Systematic review and meta-analysis of the post-operative adverse effects associated with mosquito net mesh in comparison to commercial hernia mesh for inguinal hernia repair in low income countries. Hernia. 2017;21(3):397-405. doi: https://doi.org/10.1007/s10029-017-1608-9
12. Salgaonkar H, Wijerathne S, Lomanto D. Managing complications in laparoscopic ventral hernia.
UDC 616.23/.24-007.21-053.3-08
A.V. Bolonska, O.Yu. Sorokina
