CC BY
17
пертензией с различными вариантами гемодинамической ре- 9. Allison T.G., Gordelra M.A., Miller T.D. Prognostic significance of
акции на физическую нагрузку //Запорож. мед. журнал.-2004.- exercise-induced systemic hypertension in healthy subject // Am. J.
№5.-C .40-42. Cardiol .-1999.-Vol .83.-P.371-375.
Резюме.
ДИАПАЗОН СТРЕСС-АДАПТАЦИИ У ДЕТЕЙ С МИКРОАНОМАЛИЯМИ РАЗВИТИЯ СЕРДЦА
Синоверская О.Б.
Ключевые слова: дисплазия соединительной ткани сердца, диагностика, дети.
Определены особенности реакции сердечно-сосудистой системы на стрессорную нагрузку у 74 детей 15-18 лет с различными вариантами микроаномалий развития сердца по результатам ВЭМ- пробы. Установлена ответная гиперреактивность кардиоваскулярной системы, индуцированная нагрузкой, и высокая степень напряжения адаптационных механизмов у большинства пациентов.
УДК 616.85+616.33/.34-009]-036-071.1
П0Р1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ13 КЛ1Н1К0-АНАМНЕСТИЧНИХ ДАНИХ У ХВОРИХ НА С0МАТ0Ф0РМНУ ВЕГЕТАТИВНУ ДИСФУНКЦ1Ю 0РГАН1В ТРАВЛЕННЯ ТА НЕВР0ТИЧН1 Р03ЛАДИ
Скринник О.В.
1нститут неврологи, ncnxiaTpii та наркологи АМН УкраТни, м.Харюв
У cmammi наведений поргвнялъний аналгз анамнезу та показнитв, якг були отримат при об-стеженг за допомогою шкал HADS та TAS, хворих на соматоформну вегетативну дисфункцЮ оргатв травлення та mrni невротичш розлади. Встановлено, що не зовтшт чинник, так як характер психотравмуючог ситуацп, а внутргшш особистгснг фактори граютъ ролъ у проце-сах соматизацИ захворювання. Серед них можна назвати обтяжешстъ сгмейного анамнезу, па-терни виховання у батътвсъкт родит, ргвенъ алекситимт, тощо.
Ключов1 слова: соматоформна вегетативна дисфунщя оргаыв травлення, невротичы розлади, клУка, пор1вняльний анал1з
мехаызми Тх виникнення. Дослщженню ЦеТ про-блеми може допомогти вивчення кпУко-анамнестичних особливостей соматоформноТ вегетативно! дисфункци оргаыв травлення у пороняны з невротичними розладами, що не ма-ють ознак соматизацТ.
Вступ
Сьогоды на фоы значних змЫи в умовах ¡сну-вання людини (попршення екологи, зростання обсяпв ¡нформаци, пщвищення р1вня гадального стресу, з&льшення вимог до особистост1 вщ сусптьства) спостер1гаеться патоморфоз психн чних захворювань. Серед його основних ознак можна назвати зростання ктькост1 хворих з со-матичними скаргами, як1 не мають пщ собою ор-ганнного Грунту [2]. Ц1 пац^нти складають до 25 % вах хворих загально соматичноТ практики та забирають до 20 % вах кошт1в, що витрачають-ся на охорону здоров'я [4].
У публкацях одного з сучасних провщних спец1алют1в з функцюнальних гастроентеролоп-чних розладО й. йговвтап (1999) велику увагу придтяеться особливостям особистост1, пору-шенням настрою та ¡ншими рисам, що вщр1зня-ють пац1ент1в з соматоформними розладами вщ здорових людей, але автор зазначае, що подана симптоматика часто зустрнаються у хворих на ¡нш1 психны розлади [5]. На думку В.В. Мари-лова з ствавторами (2005) гетерогенысть сома-тоформних розладО зумовлюе диференцмова-ний пщхщ до терапи даноТ патологи [1]. Але, не-зважаючи на велику ктькють публкацм, при-свячених кпУко-психопатолопчый структур! со-матоформних розладО оргаыв травлення , до сьогоды залишаються недостатньо вивченими
Мета дослвдження Метою нашого дослщження е визначення рол1 в патогенез! соматоформноТ вегетативно! дис-функцИ оргаыв травлення кшнко-анамнестичних та психопатолопчний особливостей хворих на дану патолопю. У зв'язку з цим були поставлена задача - вивчити кпнко-анамнестичы та кпУко-психопатолопчы особливост1 розвитку психопатологи соматоформних розладв оргаыв травлення у пороняны з ¡ншими найбтьш пошире-ними невротичними розладами. Об'ектом дослн дження була соматоформна вегетативна дис-функцт оргаыв травлення та ¡нш1 невротичы розлади; предметом - клУко-анамнестичы осо-бливост1 у хворих з даними розладами.
Матер1али та методи досл1дження
Дослщження проведено на 92 хворих з соматоформними розладами оргаыв травлення (соматоформна вегетативна дисфункцт верхнього та нижнього вщдту шлунково-кишкового тракту -Р 45.31 та Р45.32 за МКХ-10 вщповщно) - група 1. Серед них 82 патента знаходилися на обсте-
* Виконуеться в рамках НДР: 1) «Розробити диференц/йовано-д/агностичн/ критерп переб/гу биполярного афективного розладу та ун1фкувати схемилкування хворих» (шифрАМН.БА.6.06, номер держреестрацп 0103и001309);
2) «Науково обфунтувати диференц/ально д\агностичн\ критерн депресивних розлад/в у хворих, що знаходяться на лку-ванн1 у загально соматичних стационарах та розробити принципи )'х терапп» (шифр ПР ЗН.1.03, номер держреестрацп 010би002005), яка проводилася в рамках прогреми «Здоров'я наци» у 2003 - 2006 рр.
жены та лкуваны у вщдтены гастроентерологи 1нституту терапи АМН УкраТни та 10 хворих у Biflflini KniHiHHoT, соцальноТ та дитячоТ псих1атрм 1нституту неврологи, псих1атри та наркологи АМН УкраТни у перюд з 2004 по 2006 роки. Особлива увага придтялася диференц1альнм fliar-ностиц цих розлади з атиповою соматизованою депреасю. В якост1 критер1ю вилучення були ви-користан1, перш за все, шины прояви захворю-вання. Вщомо, що шннна картина соматофор-мноТ вегетативно!' дисфункцм складаеться з 4¡t-кого залучання вегетативно! нервовоТ системи та додаткових суб'ективних скарг хворого на розлади травления, як1 провокуються емоцмни-ми стресами. Тм не притаманна перюдичнють, як добова так i сезонна. При соматизованм депре-cii, навпаки, симптоми не мають hítkoT локал^а-ци, характерна перюдичнють nepeöiry.
В якост1 групи порвняння було взято 40 хворих на ¡Hrni невротичы розлади (20 хворих на ¡Hrni тривожы розлади F 41 за МКХ-10; 9 nau¡CHT¡B з реакцию на важких стрес та порушення адапта-ци F 43 за МКХ-10; 7 хворих на дисоцативы розлади F44 за МКХ-10; по 2 патента з тривож-но-фобннимим розладом F40 та неврастению F48.0 за МКХ-10) - група 2. Bei XBopi знаходи-лися на обстежены та лкуваны у Biflqrni клУч-Hoi, соцальноТ та дитячоТ псих1атри 1нституту неврологи, ncMxiaTpiT та наркологи АМН УкраТни у перюд з 2003 по 2007 роки.
Обстежеы пац1енти були особами працездат-ного bíку - вщ 18 до 57 pokíb (середнм bík 37,5 + 19,5 pokíb), серед них було 75 жнок та 57 чоло-bíkíb (стввщношення 1,32:1). За соц1альним станом та ocBÍTora групи були гомогеннк Ocbíthm pi-вень виб1рки виявився вщносно високим - 44,7 % (59 хворих) мали середню та середню спеца-льну ocBÍTy i 43,18 % (57 хворих) - вищу. До 10 Pokíb профеемного стажу мали 32 хворих (24,24 %), Bifl 10 до 29 pokíb - 43 хворих (32,57 %), 6i-льше ыж 30 pokíb - 34 хворих (25,75 %), на пеней перебувало 15 хворих (11,36 %). 69 хворих (52,27 %) мали свою ам'ю (офщмний чи грома-дянський шлюб), 27 пацент1в (20,45 % ) були неодружен i, 35 хворих (26,51 %) були розлуче-ними або овдовти. Bei паценти дали ¡нформо-вану згоду на участь в дослщженнк До доелн дження не включалися XBopi на важку супутню соматичну, невролопчну або психнну патолопю.
Основними методами дослщження були KLniHi-ко-анамнестичний та кпнко-психопатолопчний. Вивчення тривожноТ та депресивноТ симптоматики проводилося за допомогою шкали Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) [3]. Для ви-значення р1вня алекситимп була використана шкала Toronto Alexithymia Scale (TAS) [3].
Дослщження проводилось в рамках науково-дослщних poöiT «Розробити диференцмовано-
д1агностичы критерм переб1гу бтолярного афек-тивного розладу та уыфкувати схеми лкування хворих» (шифр АМН.БА.6.06, номер держреест-рацп 0103и001309) та «Науково обфунтувати диференц1ально д1агностичы критерИ депресив-них розлади у хворих, що знаходяться на лку-ваны у загально соматичних стацюнарах та розробити принципи IX терапи» (шифр ПР ЗН.1.03, номер держресстрацп 010би00200б), що вико-нувалася в 1нститут1 неврологи, псих1атрп та наркологи АМН УкраТни в 2003-2006рр. за М1жгалу-зевою комплексною програмою "Здоров'я нац1Т".
Результати та 1х обговорення
Клнко-анамнестичне дослщження проводилося шляхом пор1вняння двох груп - хворих на со-матоформну вегетативну дисфункц1ю оргаыв травления (група 1) та ¡нш1 невротичы розлади (група 2).
АналЬуючи скарги обстежених хворих, необ-хщно вщзначити Тх неоднорщнють в обох трупах. Век хворих на соматоформы розлади непокоТли порушення травления. В якост1 додаткових скарг у 53,26 % ¡з них (49 пац1снт1в) мали мюце голо-вний бть або пщвищена втомлюванють. 34,78 % (32 патента) вщмнали порушення сну, але вс1 вони пояснювали цей феномен через розлади травления (сильний бть у живот1 або явища метеоризму у нны часи, необхщнють додаткових вщвщувань туалету через понос, тощо). Пщ час першоТ зустр1ч1 з псих1атром жоден з пацен-т1в не вважав себе психнно хворим. Але на протягом бесщи з'ясовувалося, що патенте ту-рбус зниження настрою, тривога, страхи, драт1в-ливють, тощо.
В той же час, у хворих другоТ групи на перший план в IX скаргах виступали тривога (95,00 % -38 хворих), зниження настрою (85,00 % - 34 хворих), драт1вливють (54,63 % - 21 хворий), порушення сну (72,50 % - 29 хворих). Вони активно пред'являли ц скарги, та погоджувалися з мож-ливютю на наявност1 у себе психнного розладу - «депреси».
В якост1 фактора, який спровокував початок захворювання, 97,83 % патент!в (90 дослщже-них) першоТ групи та вах хвор1 другоТ групи назвали психотравму. АналЬуючи структуру пси-хотравмуючих ситуацм (таблиця 1), можна д1йти до висновку про схож1сть розпод1лу хворих за характером ситуацм. Сдиною статистично до-стов1рною р1зницею м1ж двома трупами була пи-тома вага в кожнм з них хворих, що перенесли ктька психотравм (15 хворих на соматоформну вегетативну дисфункц1ю орган1в травления -16,30 % та 14 патент!в невротичними розлада-ми - 35,00 %, р<0,05).
Том 7, Выпуск 4
147
Таблиця 1
Розпод'т хворих на соматоформну вегетативну дисфункцию орган/в травления та невротичнi розлади за характером
психотравмуючоТ cumyau,íi
Характер психотравмуючоТ ситуацп XBopi на соматоформну вегетативну дисфункцто opraHÍB травления (n = 92) XBopi на невротичы розлади (n = 40)
Ктькють хворих % Ктькють хворих %
Смерть або невилковна хвороба близькоТ людини 13 14,13 7 17,50
С1мейы конфлкти (конфлкти з подружжям, розлучення, конфлкти з д1тьми або батьками) 26 28,26 12 30,00
Конфлктна ситуацт на po6oT¡ 35 38,04 16 40,00
Сексуальн1 проблеми 19 20,65 8 20,00
Втрата майна 12 13,04 6 15,00
ПереТ'зд у ¡нше mícto 4 4,35 2 5,00
Ф1зичне перевантаження 6 6,52 3 7,50
BiflcyTHicTb психотравмуючоТ ситуац1Т на початку захворювання 2 2,17 - -
Наявнють к1лькох психотравмуючих ситуац1й 15 16,30 14 35,00
Перед звертанням до лкаря хвор1 обох груп прагнули отримати яку-небудь медичну допомо-гу протягом перших мюяц1в розвитку захворю-вання: хвор1 на соматоформну вегетативну дис-функцю оргаыв травления зверталися, в першу чергу, до л1кар1в-терапевт1в та гастроентероло-пв, хвор1 другоТ груп и - до лкар1в-невропатолопв. Середня тривалють спостере-ження у гастроентеролопв в першм груп1 - (5,0 + 2,5) роюв, у невропатолог!в у другм груп1 скла-дала (3,5 + 1,5) роки. Хвор1 на соматоформну вегетативну дисфункц1ю оргаыв травления, за Тх словами, ретельно дотримувалися рекоменда-цм лкар1в, виконували вс1 Тх призначення. Однак вони негативно ставилися до застосування п1д час лкування транквт1затор1в, антидепресант1в \ вщмовлялися або швидко призупиняли запро-поновану седативну тератю. Це траплялося через те, що хвор1 були впевнены у органннм гас-троентеролопчнм природ! свого захворювання \ не визнавали необх1дност1 додавання психотро-пних засоб1в. Але нерщко до традицмних мето-д1в лкування вони присднували «необхщну», на Тх думку, д1сту, вживали ттьки малокалормну, або низьковуглеводну, або знежирену Тжу, спе-ц1ально обробляли продукти, тощо. Деяю з них нав1ть на тривалий час вщмовлялися вщ Тж, го-ворячи про те, що вона «провокус» попршання стану. Подине обмеження у прийом1 нагаду-вало прагнення хворих на невротичы розлади уникнути ситуацп, яка провокус пщвищення три-воги або депреси. Хвор1 другоТ групи ретельно дотримувалися вах призначень, зроблених лка-рем, але на початку лкування прагнули залиши-ти лки, як ттьки Тм становилось краще.
Пор1вняльний аналЬ показав р^ницю у спад-ковому анамнез!. Обтяженють спадковост1 такими нервово-психнними хворобами, як неврози, реактивы депреси та психози була вища у друпй грут (45,00 % - 18 хворих пороняно з 26,09 % -24 хворих, р<0,05). В той же час, алкоголем, ор-ган1чн1 захворювання головного мозку зустрна-лися однаково у двох групах (22,08 % - 24 хворих у першм та 25,00 % - 10 хворих у друпй, р>0,05). Щодо соматичноТ патологи, то обтяже-ысть у хворих з соматоформною патолопсю на першому м1ст1 була патолопя оргаыв травления,
включаючи онколопчы захворювання (у 67 пацн chtíb - 72,83 %). У друг1й rpyni найчастше в c¡-мейному анамнез! зустрналася патолопя сер-цево-судинноТ системи (у 24 nau¡CHT¡B - 60,00 %).
АналЬуючи склад батьювськоТ cím'T, можна бу-ло побачити, що близько третини хворих обох груп виховувалися без одного з батьюв (33,69 % - 31 хворий першоТ групи та 30,00 % - 12 пац1ен-tíb другоТ групи, р>0,0б). Зазвичай формування неповноТ родини було пов'язано з розлученням батьк1в, рщше смертю одного з них, ще рщше дитину виховувала мати-одиначка. В rpyni хворих на соматоформну вегетативну дисфункц1ю opraHiB травления, пороняно з другою групою, частше зустрналась неповна ам'я з вщсутыстю батька (23,91% - 22 хворих та 12,5 % - 5 хворих вщповщно, р<0,05). Спввщношення наявност1 амейних конфлкт1в у батьювськм родиы було в обох групах практично рвним (48,91 % - 45 хворих першоТ групи та 52,50 % - 21 патент другоТ групи, р>0,05). Вивчаючи внутришньоамейы вщносини, можна було вщм1тити що у значноТ k¡-лькост1 хворих першоТ групи вщношення з боку одного з батьк1в було пестливим. Особливу ува-гу придтялося прийому 1ж, Tí ктькюному та як1-сному складу. 52,17 % хворих u¡cT групи (48 об-стежених) вщмнали «культ у батьювському домЬ>. Щодо хворих другоТ групи, то найчастше зустрналося два Tnni виховання: так званы «емоцмне вщторгнення дитини» (37,50 % - 15 хворих) та пперотки (22,5 % - 9 хворих).
Також був проведений пор1вняльний аналЬ показниюв, як1 були отримаы при обстежеы обох груп за допомогою шкал HADS та TAS. Його ре-зультати наведен! у таблиц! 2.
Основуючись на отриманих даних можна зро-бити висновок, що XBopi обох груп мають близью показники депреси за шкалою HADS: (14,5 + 0,50) бал1в в першм rpyni та (19,5 + 1,50) в другм rpyni (р>0,05). XBopi другоТ групи мають до-ctobípho вищий показник за шкалою тривоги по HADS: (17,5 + 0,50) бал1в в першм rpyni та (16,5 + 1,50) бал1в в друг1й rpyni (p<0,05). Середы показники алекситимп, напроти, значно вищ1 у першм rpyni у пороняны з другою - (70,98+ 3,02) та (35,55+ 5,45) 6anÍB вщповщно (p<0,05).
Таблиця 2.
Пор1вняння результат/в шкал HADS та TAS ухворих на соматоформну вегетативну дисфункцию орган/в травления й
хворих на невротичн: розлади
Показник Середнм бал за шкалою де-npecií HADS, M ± m Середнм бал за шкалою тривоги HADS, M ± m Середнм бал за шкалою TAS, M ± m
XBopi на соматоформну вегетативну дисфункцто opraHÍB травления^ = 92) 17,5 ± 0,50 14,5 ± 0,50 70,98 ± 3,02
XBopi на невротичы розлади (n = 40) 16,5 ± 1,50 19,50 ± 0,50 35,55 ± 5,45
Таким чином, пор^нюючи дв1 групи хворих ховуючи значну р^ницю у скаргах та кпнный
(пац^нти з соматоформною вегетативною дисфункцию opraHÍB травления та пац^нти ¡з ¡нши-ми невротичними розладами), з'ясовано, що не-зважаючи на р1зницю у кл1н1чн1й картиы XBopi обох груп мали в анамнез! схож1 за характером психотравмуючи ситуацп. Також не було вияв-лено жодноТ специфнноТ психотравми, яка могла б безпосередньо сприяти запуску процесу соматизаци. Враховуючи те, що ктькють хворих з ктькома психотрамуючими ситуацтми була бтьша у друг1й rpyni можна вважати, що пац^н-ти з соматоформною вегетативною дисфункцию менш стмки до стресу. XBopi обох груп об'еднуе прагнення уникнути фактор^, як1, на Тх погляд, попршують стан. Так XBopi на соматоформну вегетативну ДИСфуНКЦЮ ДОТрИМуЮТЬ СТрОГОТ flíCTH, виключаючи Тжу, яка на Тх думку провокуе бть або диспепаю. A XBopi на невротичы розлади намагаються уникати додаткових психотравму-ючих ситуацй. АналЬуючи амейний анамнез, можна побачити р^ницю м1ж двома трупами -XBopi на соматоформы розлади мають обтягне-ну спадковють з соматичних хвороб, особливо шлунково-кишкового тракту, a XBopi на невроти-4H¡ розлади мають в анамнез! бтьше родичО з психнним розладами (67 пацОнтО - 72,83 % серед хворих на соматоформы розлади opraHÍB травления мали родичО, що страждали на гаст-роентеролопчну патолопю, у 45,00 % - 18 хворих на невротичы розлади без ознак соматизаци амейний анамнез був обтяжений нерво-психнними хворобами). Також р^нилися i стил1 виховання у батьювських ам'ях - у хворих на соматоформы розлади спостер1галися таки явища, як «пперотка» та «культ ТжЬ> (52,17 % хворих - 48 обстежених), TOflí як в rpyni з невротичними розладами без ознак соматизаци най-поширеышими були «емоцмне вщторгнення ди-тини» (37,50 % - 15 хворих) та «ппопки» (22,5 % - 9 хворих). За даними квантифкованих шкал pi-вень депреси у двох трупах статистично не в1д-р^нясться (17,5 та 16,5 6an¡B вщповщно, р>0,01), тод1 як тривога була значно сильыша у хворих на невротичы розлади без ознак соматизаци (19,5 бали проти 14,5 у хворих на сомато-формы розлади, р<0,05), а р1вень алекситимп, навпаки, вищий у першм rpyni (70,98 6anie за шкалою TAS проти 35,55 бал1в, р<0,05).
Висновки
Таким чином, у хворих обох груп було виявле-но схожють психотравмуючих ситуацм, яки могли стати причиною початку захворювання. Вра-
симптоматиц1, з'ясовано висновку, що не зовнн шы чинники (таю як характер психотравмуючоТ ситуацм), а внутршы oco6hctíchí фактори Bifli-грають значну роль у процесах соматизаци захворювання. Серед них можна назвати обтяже-HicTb амейного анамнезу на захворювання opraHÍB травления, виховання в умовах «пперотки» та «культу ТжЬ> у cím'T. В пороняны з хворими, що страждають на невротичы розлади без ознак соматизаци пац1енти з соматоформною патоло-псю opraHÍB травления мають однаковий р1вень flenpeciT та значно вищ1 показники алекситимп. Це пщтверджус Teopira про те, що неможливють адекватно вербал^увати своТ емоци, призводить до Тх трансформаци у соматичы симптоми, тоб-то до соматизаци. Показники ж тривоги у rpyni з соматоформною вегетативною дисфункцию opraHÍB травления були нижч1 за групу пор^няння, це явище потребуе додатково поглибленого ви-вчення. В цтому, дезаграваця свого психнного стану, невизнання «психнних проблем» е типо-вими ознаками для хворих на соматоформы розлади opraHÍB травления. Саме ц риси потре-бують ретельноТ уваги при кпУчний д1агностиц1 даного стану та призначены специфнноТ для даних хворих психотерапи, яка була б спрямо-вана на викриття прихованих емоцмних та психологии их проблем.
Подальше вивчення даноТ проблеми треба проводити шляхом глибокого анал^у зв'язку Kní-нко-анамнестичних даних з характером nepeöiry захворювання у хворих з соматоформною вегетативною дисфункцию opraHÍB травления. Це допомогло б робити бтьш T04HÍ довготривал1 прогнози щодо ефективност1 лкування даноТ патологи.
Л1тература
1. Марилов В.В., Орестова Т.Ю., Марилова Т.Ю. Психопатологические варианты синдрома раздраженной толстой кишки. // Журнал неврологии и психиатрии, № 6, 2005. - С. 64 - 65.
2. Михайлов Б. В., Сарвир И. Н., Баженов А. С., Филык В. С. Современное состояние проблемы соматоформных расстройств [Электронный ресурс] // Новости украинской психиатрии. — Харьков, 2002. — Режим доступа: http://www.psychiatry.ua/ articles/paper021.htm.
3. Подкорытов B.C., Чайка Ю.Ю. Депрессии. Современная тера-гая: руководство для врачей. - Харьков: Торнадо, 2003. - 352с.).
4. Попов Ю.В., Вид В.Д. Современная клиническая психиатрия -М.: «Экспертноебюро-М», 1997. - 496с.
5. Drossman D. , Creed F. , Olden K. , Svedlund J. , Toner B. , Whitehead W. Psychological Aspects of the Functional Gastrointestinal Disorders // Gut. - 1999. - V.45. - P. 25 - 30.
Tom 7, Выпуск 4
149
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ КЛИНИКО-АНАМНЕСТИЧЕСКИХ ДАННЫХ У БОЛЬНЫХ СОМАТОФОРМНОЙ ВЕГЕТАТИВНОЙ ДИСФУНКЦИЕЙ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ И НЕВРОТИЧЕСКИМИ РАССТРОЙСТВАМИ
Скрынник О.В.
Ключевые слова: соматоформная вегетативная дисфункция органов пищеварения, невротические расстройства, клиника, сравнительный анализ
В статье приведен сравнительный анализ анамнеза и показателей, которые были получены при обследовании больных с соматоформной вегетативной дисфункцией органов пищеварения и другими невротическими расстройствами при помощи шкал HADS и TAS. Установлено, что не внешние факторы, такие как характер психотравмирующей ситуации, а внутренние личностные факторы играют роль в процессах соматизации заболевания. Среди них можно назвать отягощенность семейного анамнеза, паттерны воспитания в родительской семье, уровень алекситимии и т.п.
УДК: 616.24-008.7-07
Д1АГН0СТИЧНА Ц1НН1СТЬ ЗМ1Н ЛАЗЕРН0-К0РЕЛЯЦ1ЙНИХ СПЕКТР1В У Д1ТЕЙ ПРИ БР0НХ1АЛЬН1Й АСТМ1
Соболева К.Б.
Одеський державний медичний уыверситет
У робот1 проведено пор1внялъний анал1з лазерно-кореляцшних спектр1в конденсату екстрова-ного повтря у 93 д1тей з бронх1алъною астмою та 44 практично здорових дтей. В резулътат1 виявлено суттев1 розб1жност1 субфракцтного складу конденсату. Встановлено, що збыъшення частоти детекцп молекулярних структур на короткохвилъовому д1апазот 1,57 було визначене у 45 з 66 хворих 1з загостренням. Чутливктъ методу складала 100%, специф1чтстъ - 56,3%. Отримат резулътати дозволяютъ пропонувати метод ЛКС для скритнгових програм.
Ключов1 слова: д1ти, бронх1альна астма, лазерно-кореляцшнаспектроскогля
В останы роки все бтьшу увагу науковц1в привертае проблема пщвищення ефективност1 лкування д1тей з бронх1альною астмою (БА) [5]. Це пов'язано з одного боку з суттевим зростан-ням ктькост1 випадюв захворювань на БА [3], а з ¡ншого - проблемами раннього виявлення цсТ патологи у хворих [4,9]. Традицмы методи скриннгу як правило мають невисоку специфннють. До того ж економны труднощ1 не дозволяють багатьом кпнкам використовувати сучасы д1агностичн1 комплекси, що зрештою попршус показники якост1 лкування.
1з середини 60-х роюв минулого сторнчя в ме-дико-бюлопчних дослщженнях широко застосовусться лазерно-кореляцмна
спектроскоп^ (ЛКС), що дозволяс не ттьки ви-значати коефщснти трансляцмноТ дифузи бюлопчних макромолекул, в1рус1в рослин, ДНК та ¡нших бюлопчних структур у монодисперсних системах, але \ проводити анал1з спектр^ розаювання скпадних гетерогенних систем, у тому числ1 бюлопчних рщин [2,6]. Одним з ос-новних переваг методу е його вщносна техннна простота \ можливють застосування у вщношены зразюв нат1вних бюлопчних рщин, отриманих з використанням нешвазивних метод ¡в [1,7,8]. До таких матерев належить \ конденсат екстрованого пов1тря. Вт1м до сьогоды можливост1 застосування ЛКС у якост1 д1агностичного методу при бронхолегеневм патологи е недостатньо вивченими.
Метою роботи була оцшка д1агностичноТ цнност1 змЫ ЛК-спектр1в у д1тей хворих на бронх1альну астму на р1зних стадах захворю-
вання. Для досягнення поставлено!' мети визначеы таю завдання:
провести оцнку ЛК-спектр1в конденсату експь рованого пов1тря у здорових д1тей з нормальним станом бронхолегеневоТ системи;
провести оцнку ЛК-спектр1в конденсату експь рованого пов1тря у д1тей, хворих на бронх1альну астму на р1зних стадтх захворювання;
визначити д1агностичну цшнють методу ЛКС-метрп конденсату екстрованого пов1тря та доц-льнють використання методу в практик дитячоТ пульмонолог^1.
Матер1ал та методи Когортне лонптуднальне проспективне досль дження виконано протягом 2005-2007 гг. на баз1 дитячоТ кпннноТ л1карн1 №2. Вщповщно до стереотипного протоколу були обстежет 137 д1тей обох статей у вщ1 12-16 рою в ¡з визначення об'ективного ктннного статусу, функцюнального стану функци зовтшнього дихання та оцнкою ЛК-спектр1в конденсату екстрованого пов1тря. Загальна виб1рка складалася з двох груп: контрольно! (44 практично здорових дитини) та до-слщноТ (93 хворих на БА). При цьому у грут хворих на БА видтено три пщгрупи вщповщно до стади патолопчного процесу, в т.ч. 66 хворих у стади загострення, 16 хворих у стади ремюи та 11 хворих у грут динамнного переб1гу захворювання. ЛКС-метр1ю зразюв екстрованого пов1тря проводили на апарат1 ЛКС-03-"ИНТ0КС". Стати-стичну обробку проводили методами дисперсмного анал1зу ¡з використанням про-грамного забезпечення Statistica 5.1. Достовф-нють вщмшностей приймали значущою при
