CC BY
16
УДК 616.367-084:615.462:678.049.16
ПОПВНЯЛЬМ РЕВУЛЬТАТИ М0РФ0Л0Г1ЧНИХ ДОСЛЩЖЕНЬ ВШЬНИХ АУТОТКАНИННИХ ТРАНСПЛАНТАТ1В, ВИКОРИСТАНИХ В ЯК0СТ1 ПЛАСТИЧНОГО МАТЕР1АЛУ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЯХ 0ПЕРАЦ1Й НА ПЕЧ1НЦ11 ЖОВЧНИХ ПРОТОКАХ
Хмельницький С. И.
Медичний уыверситет УАНМ
Державний заклад Вузлова л1карня № 1 станци Дарниця ДТГО «ГНвденно-захщна зал1зниця»
Методом морфолог{чного анамзу досл1джувались репаративт процеси та г{столог{чт трансформации в аутотканинах - апоневроз г очеревина, ят були використат як для вшъног пластики, так г в якост1 додаткового пластичного матер{алу при х{рург{чному моделювант органопроте-зуючих бюконструкцш. Аутотканинами обрат - гзольована дшянка апоневрозу прямого м'язу живота, вшъний клапотъ паргеталъног очеревини та порц{я великого чтця. Для ф{ксацп аутотра-нсплантата використаний бюсумжний адгезив п~Ъ^у1суапоасгу^е. Досл{дження проведене на експерименталъних тваринах г склало три посл{довних етапи. 1-й - 36 бших безпор^дних щуръв. П-й 24 крол{ г Ш-й - 8 безпор{дних свиней. Експерименталът модел{ операцшних ситуацш - дбг-ксащя аутотрансплантата до декапсулъованог поверхт печтки та утворення дефекту в стт-щ жовчного м1хура через всг шари з подалъшим адгезивним закриттям його г герметизащею аутотрансплантатом. Морфолог{чно тдтверджено безпосередню участь mpaнcnлaнmamiв в ре-паративному морфогенез{ штучних дефект{в стшки жовчного м1хура при щшьнш фшсацп трансплантата до тдлеглих тканин завдяки адгезиву, що створювало умови для генераци трофолог{чних паттертв г збереження життездатност1 невеликих за площею аутотранспла-нтат1в.
Ключов1 слова: експериментальнп модел1 операцм, печшка, жовчнп протоки, аутотканини, апоневроз, очеревина, пластичний
матерел.
Проблема прецизшного оперативного з'еднання вражених патолопчним процесом про-токових стшок \ повне або часткове вщновлення |'х структури \ функци завжди була актуальною при захворюваннях жовчних протош. На вщмшу вщ ¡нших областей х1рургп, де широко стали ви-користовуватися технологи ¡з застосуванням си-нтетичних матер1ал1в, в бт1арнш х1 рургм реконс-труктивно-вщновлювальж втручання обмежеж вибором м1сцевих тканин, що при значних пато-лопчних |'х трансформац1ях може унеможливити оптимальний виб1р способу операцП' ¡з-за висо-кого ризику неспроможносп шовних з'еднань. Додатковим матер1алом, який реально можливо використати в якосп пластичного матер1алу е аутотканини, як1 повинж вщповщати таким осно-вним вимогам для Т'х використання, як повноцш-не приживления \ скерована регенерац1я з мож-ливютю максимального вщновлення структури \ функци протоковоТ стшки [1,6].
Структурна \ функцюнальна оргажзац1я мор-фолопчних компоненте стшок жовчних протош е особливою \ високо специф1чною. Так слизовш оболонц1 протоковоТ стшки притаманж висою протективж властивосп по вщношенню до жовч1, як фактору агресп. В той же час, ¡нш1 морфофу-нкцюнальж елементи сполучноТ' тканини стшок протош ¡з специф1чними функц1ями мають де-фщит мщносп в плаж ремодуляцп в рамках фн зюлопчноТ' регенераци. Можливо це обумовлено також \ особливостями кровопостачання протоковоТ стшки, яке анатом1чно е слабовар1антним \ здшснюеться ттьки за рахунок коротких перпен-дикулярних др1бних плочок системи печшковоТ' артери. В результат! структурних змш пщ впли-вом первинноТ' або вторинноТ' альтераци \ в за-лежносп вщ Т'х обсягу в протоковш стшц1 утво-
рюеться репаративна зона. Вщновлення дефекту ушкодження вщбуваеться завдяки пластич-ним можливостям сполучноТ тканини. Характер рубцювання в високш м1р1 залежить вщ перева-жноТ' участ1 в регенераторному процеа спец1алн зованих ф1бробласт1в м1сцевого пулу чи неспе-ц1ал1зованих ф1бробласт1в кровоносного русла [3]. Отже, при дефщит1 повноцшних в морфоло-пчному сена тканин направленють репаратив-них процеав в напрямку формування грубих, функцюнально патолопчних рубц1в як при само-стшному вщновленн1 тканин, так \ при х1рурпчних втручаннях на них з метою Т'х з'еднання перева-жаюча. Патолопчж процеси в ст1нках жовчних протош \ невдач1 багатьох органопротезуючих \ органозамюних оперативних втручань на них знаходяться в площиж саме таких ужверсаль-них законом1рностей процеав запалення \ реге-нерацГ|. Додатковим негативним фактором в ви-падках оперативних втручань на жовчних протоках е гострий дефщит м1сцевих тканин протоковоТ' стшки, придатноТ' для використання з метою вщновлювальноТ' пластики або створення новоТ' бюлопчно'Г конструкцГ|. Саме тому актуальними для практично'!' бт1арноТ' х1 рургм е знания щодо рацюнального \ прогнозованого вибору аутотка-нин, як1 можливо використати в якосп додаткового пластичного матер1алу в критичних операцшних ситуац1ях, а також з метою скерування регенераторних процеав в б1к реституци або субституци.
Мета роботи - морфолопчний анал1з характеру \ особливостей репаративних процеав та п-столопчних трансформац1й в найбтьш доступ-них аутотканинах, яю можуть бути використан1 для втьно'Г пластики та герметизац1Т' шовних з'еднань в бт1арнш х1рурш на моделях опера-
цшних ситуацш в експерименгп в умовах впливу на них компонентов жовч1 та рацюнальний виб1р аутотканин для xipypriHHoro моделювання орга-нопротезуючих бюконструкцш.
Матср1али i методи досладження
В якосп аутотканин, як1 можуть бути викорис-тан1 з метою додатковоТ герметизаци шовних з'еднань були вибраш - ¡зольована дтянка апоневрозу прямого м'язу живота, втьний клапоть пар1етальноТ' очеревини та порц1я великого 4in-ця. Спираючись на попередш дослщження, для ф1ксацм аутотрансплантата використали 6iocy-мюний адгезив п - butylcyanoacrylate (Enbucrilate) [5,7]. Дослщження скпало три по-слщовних етапи i проведене в вщповщносп до-тримання принцишв GLP.
На першому еташ вибрана експериментальна модель операцшноТ ситуаци, яка полягала в ф1к-саци втьного аутотканинного трансплантата апоневрозу прямого м'язу живота та пар1еталь-ноТ очеревини до декапсульованоТ' поверхн1 печшки, а також порци великого чтця. Метою морфолопчного дослщження стало визначення характеру репаративних змш i морфолопчних трансформацш в трансплантат! i виб1р оптимального вар1анту для другого етапу дослщження. Для проведения першого етапу роботи дослн дження використаш 36 бтих безпорщних щур1в pi3HOi стат1 та BiKy вагою 200 - 250 г. В цш rpyni було виконано три типи оперативних втручань, по 12 тварин на кожну cepiio експерименту. Дослщження морфолопчних препарат1в в кожнш cepi'i експеримент1в проводилось на 7, 14 та 28 добу.
Метою другого етапу стало вивчення особли-востей бюлопчноТ трансформаци в обраному оптимальним - очеревиш аутотрансплантат1, в умовах контакту його з жовчю та характеру ре-генераци стшки жовчного Mixypa як модел1 стшок жовчних протоюв. Для цього створювалась в експеримент! операцшна ситуац1я, яка заключалась в утворенш дефекту в ст1нц1 жовчного Mixypa через Bci шари з подальшим адгезивним за-криттям його та герметизац1ею аутотрансплан-татом. Експеримент здшснений на 24 кролях pi-зноТ стат1 та BiKy, вагою 4,5 - 5 кг. Виведення з експерименту та пстолопчний анал1з препарате ст1нок жовчного Mixypa в зон1 операцП' проведено в термши 10, 20 та 180 д1б. В цтому дослщжено 140 пстолопчних препарати.
На третьому eTani метою дослщження була вериф1кац1я ефективност1 способу герметизаци значного дефекту в стшц1 жовчного Mixypa з ви-користанням аутотрансплантата очеревини та поглиблене вивчення характеру репаративних процеав в його стшках. Для цього в експеримент було включено оперативш втручання на 8 безпорщних свинях pi3HOi стат1, вагою 20 - 25 кг. Остаточна оцшка результате i отримання морфолопчних препарат1в в цш cepi'i' вщбувалась в термши 10, 90, 120 та 180 fli6. В кожний з вказа-
них термов виведено з експерименту по дв1 тварини. В цтому отримано та проанал1зовано 48 пстолопчних препарате.
Для комплексно'!' морфолопчно'1 оцшки регене-раторних процеав в печшц1, аутотрансплантатах та ст1нках жовчного м1хура використан1 стандар-тн1 пстолопчн1 методи дослщження - гематокси-л1ном \ еозином та азур-М-еозином за О.О.Максимовим. Для вивчення сполучноТ тка-нини додатково використаш методи фарбування по Ван Пзон та Вейгерту, а також для дослн дження фагоцитарних структур застосована ре-акц1я Персла.
Результати та 1х обговорення
Втьы кпапт1 апоневрозу та очеревини, що до-слщжувались на першому етап1 роботи, мали площу 25 - 30 мм2. Порц1я великого чшця зали-шалась васкуляризованою, що вщповщало реа-льним можливостям використання його в прак-тиц1. Трансплантати фксувались до декапсу-льовано'1 поверхн1 печшки аналопчним способом з допомогою адгезиву. В заплановаш терм1ни експерименти оцшювалась як макроморфолоп-чна так пстолопчна картина зони змодельовано'1 операц1'|'.
Так в випадку фксаци апоневрозу на 7-му добу макроскошчно клапоть апоневрозу щтьно прилягав до печшки, але виглядав набряклим \ дещо мутним. На 14 добу на дотик м1сце операцП' виглядало як щтьне утворення в печшцк На 28 добу ущтьнення виглядто б1льш еластич-ним. Капсула печшки по периметру вщновлюва-ла свш кол1р. При вивченн1 пстолопчно'1' картини ¡мплантований клапоть апоневрозу на 7-му добу вигляд1в ¡нтенсивно ¡нфтьтрованим л1мфощни-ми елементами з вираженою л1мфоцитарною ¡нфтьтрац1ею як трансплантата, так \ строми печшки по периметру. Кровоносш судини, в тому числ1 синусощы кап1ляри розширен1. На 14-у добу спостер1гаеться р1зке зменшення л1мфоцита-рно'Г ¡нфтьтрацП' апоневротичного клаптя, збер1-гаеться значна ктькють багатоядерних кп1тин, включаючи макрофаги, з'являеться значна ктькють ф1бробласпв \ ознаки каптярогенезу. Бли-жче до паренх1ми печ1нки активно вщбуваеться формування прошарку грануляц1йно'|' тканини, яка включае також гранульоми з пгантських клн тин, як реакци на застосований адгезив. Остан-нш феномен був аналопчним у вах препаратах \ сприймався як вщомий факт реакцП' тканин на використання цианокрилатних адгезив1в. На 28 добу спостережень в дтянц1 склеювання апоневрозу з поверхнею печшки утворився тонкий прошарок сполучноТ тканини з ознаками ¡нтен-сивного колагеноутворення. М1ж апоневрозом та поверхнею печшки незначне накопичення малих гранульом.
При фксаци до поверхш печшки трансплантата ¡з очеревини на 7-му добу макроскошчно оче-ревина щтьно прилягала до паренх1ми, розм1ри клаптя не зменшувались. По периметру спосте-
рвалась зменшення товщини трансплантата. На 14 добу трансплантат на дотик нагадував незнание еластичне утворення на печшц1 \ мав вигляд нашвпрозороТ' пл1вки, яка оргашчно вбудовува-лась в капсулу печшки \ на 28 добу практично не виступала над ТТ поверхнею. Пстолопчна картина нагадувала таку як при фшсацм апоневрозу, але на 28 добу л1мфоцитарна ¡нфтьтрац1я трансплантата була мш1мальною, прошарок сполучноТ' тканини був бтьш тонший, без утворення грубого рубця \ пом1рним колагеноутво-ренням.
При фшсацм порци великого чтця незважаючи на збереження його кровопостачання як макро-скошчно, так \ м1кроскоп1чно картина значно вщ-р1знялась. Так фасована частина чтця на 7-му добу виглядта набрякпою. В окремих випадках спостер1галось нер1вном1рне прилягання трансплантату до поверхш печшки, що виявлялось в наявносп додатковоТ' ¡нфшырацм \ нашарувань ф1брину. Некроз1в не було, але ф1ксац1я чтця виглядта ненадшною \ трансплантат було мож-ливо вщдтити вщ поверхш печшки. До 14 доби чтець щтьно фксувався до печшки, а на 28 добу нетравматичне його вщдтення вщ поверхш печшки уже було неможливим. Для пстолопчних препарате на 7-му добу було характерним зна-чне розширення кровоносних судин трансплантата, нер1вном1рна лейкоцитарна ¡нфтьтрац1я на його окремих частках, яка на 14 добу спостерн галась уже незначною \ ттьки на окремих дтян-ках трансплантату. По периметру фксованого чтця в окремих препаратах парафокально була наявна ще залишкова запальна реакц1я капсули печшки, колагенов1 волокна якоТ' виглядти на-бряклими. На 14 добу активно формуеться зона активного неоколагеногенезу, де колаген представлений незртими структурами з тенденц1ею до метахромази. При фарбуванш препарате ге-матоксилшом \ еозином волокнист! структури ви-глядять базофтьними. Для гепатоцит1в, розта-шованих пщ цим прошарком, характерним е ва-куол1зац1я цитоплазми. На 28 добу в зон1 ¡мплан-тацП' вщм1чаються значн1 поля зршоТ грануляц1й-но'|' тканини з ознаками активного колагеноутво-рення, макрофагальна реакц1я зменшуеться \ серед кл1тинних елемент1в переважають ф1бро-бласти.
Таким чином, результати першого етапу до-слщжень дозволили обфунтувати можлив1сть використання апоневрозу \ очеревини як втьних аутотрансплантат1в в якост1 додаткового б1ома-тер1алу для пластики на спорщнених тканинах в раз1 необхщност1. Анал1з репаративних можли-востей таких ¡мплантат1в у випадках застосуван-ня адгезивного методу показав кращ1 результати пор1вняно з традицшно прийнятим використан-ням для герметизацш порц1й ч1пця з збереженим кровопостачанням. Важливою умовою для запо-б1гання некрозу та л1зису таких трансплантате виявилась щ1льна ф1ксац1я трансплантата до васкуляризованоТ' поверхн1 органу, що можливо
досягнути завдяки застосуванню бюсумюних ад-гезив1в. В таких умовах невелик втьн1 транс-плантати апоневрозу i очеревини морфолопчно трансформуються i вбудовуються в тканини i можуть бути використан1 як додатковий пласти-чний матер1ал при гострому дефщит1 м1сцевих тканин.
На слщуючих етапах дослщження поставлен! завдання - визначити можливосп ефективного використання в1льного аутотрансплантату очеревини в модельованих з'еднаннях жовчних протоюв в умовах дм жовч1 на трансплантат та вивчити особливосп морфолопчних трансфор-мац1й в малих (S - 20-30 мм2) та великих (S -100-200 мм2) втьних аутотрансплантатах очеревини в присутносп жовч1 на аналопчнш експе-риментальн1й модел1. Жовчний Mixyp i ман1пуля-цП' на ньому були обраш в якост1 експеримента-льно'1 модел1 операц1йно'|' ситуацП' на жовчних протоках.
На другому eTani дослщження змодельована операцшна ситуац1я на кролях з використанням малого розм1ру втьного аутотрансплантата очеревини. Жовчний Mixyp крол1в в середньому 1,5x0,5x0,8 см, тонкостшний, в ycix випадках за-повнений жовчю. По в1льн1й поверхш жовчного Mixypa виакали його стшку з утворенням отвору не бтьше д1аметром 3 мм. 3 пар1етально!' очеревини виакали в1льний клапоть розм1рами 4x5 або 5x6 мм, що вщповщно по площ1 (S) - 20-30 мм2. По краям дефекту жовчного Mixypa наносили клей i краТ' склеювали. На лшш клееного з'еднання знову на клей прикладали трансплантат очеревини i через 10 секунд вщбувалось Mi-цне з'еднання поверхонь. Пюля заповнення жовчного Mixypa жовчю i контролю герметичносп операц1ю закшчували. За планом експеримента-льного дослщження створено 24 модел1 опера-цш. 3 експерименту виведено по 8 тварин в те-рм1ни спостережень на 10, 20 та 180 добу. За результатами експерименту неспроможносп з'еднання не було, тварини вийшли без перито-шту. На макроскошчному piBHi на 10 та 20 добу при огляд1 внутр1шньо'|' поверхн1 жовчного Mixypa спостер1гався pi3HOi щ1льност1 втягнутий рубець в зон1 операцП'. На 180 добу дтянка з'еднання на дотик була еластичною i в1зуально практично не вщр1знялась вщ навколишн1х стшок Mixypa. В ri-столопчн1й пал1тр1 в зон1 з'еднання на 10 добу превалювали ознаки пом1рно вираженоТ' запаль-ноТ реакцП'. Слизова оболонка в 30Hi ф1ксацП' очеревини виглядта потовщеною з дтянками порушення цт1сносп еп1тел1ального шару з окремими вогнищами некротичних змш. В трансплантат! спостер1галась л1зосомальна ак-тивн1сть i мукощний набряк. На 20 добу характерним в пстолопчних препаратах було форму-вання тонкого прошарку сполучноТ' тканини м1ж серозною оболонкою Mixypa та очеревиною. BiH складався з 2 - 3 LuapiB ф1бробласт1в та тонких пучш колагенових волокон. В прилеглих дтян-ках слизовоТ оболонки жовчного Mixypa вщм1ча-
лись зони пперплази та десквамаци кттин eni-тел1ального шару. На 180 добу над м1сцем операци епп"ел1альний шар слизовоТ оболонки по-внютю вщновлений. В стшц1 Mixypa наступила часткова ремодуляц1я м'язового шару. М1ж м'язовими волокнами наявний прошарок зршоТ сполучноТ' тканини з малою щтьнютю кровонос-них судин. На поверхш жовчного Mixypa розта-шований прошарок зр1лоТ' сполучноТ тканини з низькою щтьнютю каптяр1в без ознак л1мфоци-тарноТ' ¡нф1льтрацм (залишки трансплантату).
Таким чином, результати дослщжень на другому еташ експерименту свщчать про практичну можливють використання втьних аутотранспла-нтат1в очеревини малих po3MipiB в якосп пластичного матер1алу, як1 здаты оргашчно включа-тися в репаративн1 процеси при пластиках дефекте жовчних протош при yMOBi адгезивного характеру з'еднання трансплантата i протоковоТ' ст1нки piBHOMipHO по площиш завдяки фшсацм клеем. Можливо такий характер з'еднання до-зволяе трансплантату мати пщтримку життезда-тност1 за рахунок дифузшних процеав м1ж тканинами та дм трофотропних паттершв. Концеп-ц1я паттерних нейротроф1чних i трофолопчних взаемодш в ход1 будь-якого репаративного про-цесу започаткована ще в дослщженнях Д.С.Саркюова [2]. Саме ц1 положения стали ба-зовими для сучасноТ' нейродинам1чноТ' модел1 ткановоТ' репарацп. На сьогодшшнш день затве-рдилось положения, що загоення рани являе собою динам1чну саморегулюючу систему ¡з стереотипною кшетикою i етапнютю репаративного морфогенезу, який розгортуеться в залежносп в1д генераци, послщовноТ' змши i достатньоТ' ефективносп трофотропних i нейротроф1чних паттершв [4]. Практичним пщтвердженням тако'Г теорп i в той же час реально'!' можливосп приживления втьних трансплантате в межах спорщ-нених тканин е вщомий cnoci6 аутодермоплас-тики «островковим» методом, який виб1рково, але ефективно i на протяз1 багатьох роюв, вико-ристовуеться вх1рурпчнш практицк
Особливютю отриманих результате на другому eTani експерименту е бтьша ¡нтенсивнють запальних змш як в трансплантат!, так i стшц1 жовчного Mixypa в пор1вняны з першим етапом дослщження. Можливо саме присутнють жовч1 являеться додатковим фактором arpeci'i', що спонукае до такого nepe6iry регенераторного процесу. Але в кшцевому результат! отримаш ri-столопчы даы свщчать, що саме в модельова-ному BapiaHTi операцшноТ ситуаци досягнення очкуваного результати не ттьки можливе, a i доцтьне, спираючись на вщсутнють ускпаднень у тварин, пов'язаних з неспроможнютю способу закриття дефекту стшки жовчного Mixypa.
На третьому eTani експериментального дослн дження змодельована операцшна ситуац1я на свинях з використанням великого (S - 600-2000 мм2) втьного аутотрансплантата очеревини, що наблизило модель до реально'!' клш1чноТ' карти-
ни. В дтянц1 середньоТ третини жовчного Mixypa свин1 виакали OTBip д1аметром до 25 мм. 1з napi-етальноТ очеревини черевноТ' стшки видтяли трансплантат. 3 допомогою адгезива склеювали краТ' дефекту в жовчному Mixypi. Пщготовлений клапоть очеревини клеем фксували зверху по лжи з'еднання. До кшця операци жовчний Mixyp наповнювався жовчю. Тварини BCi вижили i були виведеш з експерименту згщно плану. В1зуально на 10 добу трансплантат фасований i щтьно прилягае до стшки Mixypa, з боку слизовоТ оболонки м1сце з'еднання мае вигляд блщо-рожевого рубця. На дев'яносту добу трансплантат виглядае як натвпрозора пл1вка. 3 боку слизовоТ оболонки макроскошчно визначити м1сце з'еднання не вдаеться. На 120 i 180 добу при po3pi3i Mixypa в 30Hi операци слизова оболонка повнютю вщновлена. На дотик м1сце холецисто-томп визначити не вдаеться.
При пстолопчному дослщженш на 10 добу на-вкруги зони операци слизова оболонка згладже-на, спостер1гаються краев1 некрози та дтянки новоутвореноТ' грануляцшноТ' тканини, ¡нфтьтро-ваноТ' нейтрофтьними гранулоцитами та л1мфо-цитами. В клапт1 очеревини особливо в центральна зон1 скупчення багатоядерних кттин по типу гранульоматозноТ' реакцЛ. Серед них др1бш вогнища макрофапв, як1 поглинають конгломе-рати коричневого кольору. Реакц1ею Персла таю макрофаги щентифковаш як бтюфаги, що означае наявнють фагоцитозу кристал1в жовч1 в мюцях fx компактного накопичення поряд з реа-кц1е на клеев1 маси. Отже, просочування жовч1 по л1нП" з'еднання в певнш Mipi вщбуваеться, про що свщчить специф1чна макрофагальна реакц1я в трансплантат! в ранш термши пюля операци. В той же час спостер1гаеться значне накопичення ф1бробласпв на фош розмитоТ' будови строма-льного каркасу трансплантата.
Таким чином, результати морфолопчного дослщження великих трансплантате дозволяють заключити, що трансплантат виконуе в якшсь Mi-pi i протективж функцм в вщношенн1 агресивного впливу жовч1, яка однозначно контактуе через з'еднання з yciMa тканинами. Одночасно при цьому покращуеться не ттьки герметичнють з'еднання, але i пщсилюеться кл1тинний пул ре-паративноТ' зони.
На 90 добу в дтянц1 з'еднання слизова оболонка вщновлена, складки и розвинут1. У власн1й пластин^ слизовоТ оболонки збер1гаються ще Api6Hi л1мфоцитарн1 ¡нфтьтрати та окрем1 кп1ти-ни л1мфоцитарного ряду. М'язовий прошарок переважно зам1щений зршою новоутвореною сполучною тканиною, яка переважно представлена ф1броцитами та пучками колагенових волокон з неупорядкованим розташуванням. Кола-генов1 волокна утворюють трьохм1рну атку. В зон1 трансплантату 3i сторони черевноТ' порож-нини утвореш нашарування зр1лоТ пом1рно вас-куляризованоТ' сполучноТ' тканини з включениям ф1бробласпв, ф1броцит1в та пучюв колагенових
шенш агресивного впливу жовчк Одночасно при цьому покращуеться не ттьки герметичнють з'еднання, але i пщсилюеться кл1тинний пул ре-паративноТ' зони.
3. Представлен! експериментальы даы можуть мати прикладне значения для практично'!' 6miap-ноТ xipyprii щодо рацюнального i прогнозованого вибору аутотканин, як1 можливо використати в якосп додаткового пластичного матер1алу в кри-тичних операцшних ситуац1ях, а також з метою скерування регенераторних процеав в 6iK рес-титуци або субституций
Лпсратура
1. Ничитайло М.Е. Еволюц1я xipypriMHoi практики в лшуванш по-шкоджень жовчних проток при холецистектомм / М.Е.Ничитайло,
A.В.Скумс, В.В.Кучерук, Амро Ахмат Табдель. // Шпитальна xi-рурпя. - 1999. - № 1. - С.18-23.
2. Саркисов Д. С. Регенерация и ее клиническое значение / Д.С.Саркисов // М., 1970. - 207 с.
3. Серов В.В. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология) / В.В.Серов, А.Б.Шехтер. - М. : Медицина, 1981.-312 с.
4. Скупченко В.В. Фазотонный гомеостаз и врачевание /
B.В.Скупченко, Е.С.Милюдин. - Самара, СГМУ. - 1994. - 256 с.
5. CyxiH I.A. Експериментально-клш1чне обфунтування пластично-адгезивних метод1в профтактики неспроможност1 цшв загаль-ноТ жовчноТ протоки: Автореф. дис. ... канд. мед. наук /I.A.CyxiH.- К., 2004.-21 с.
6. Шарипов И.И. Профилактика несостоятельности анастомозов полых органов желудочно-кишечного тракта (экспериментальное исследование): Автореф. дис. ... канд. мед. наук /И.И.Шарипов,- Уфа, 2006. - 21 с.
7. Amiel G.E. Use of n-butyl-2-cyanoacrylate in elective surgical incisions longterm outcomes / G.E.Amiel, I.Sukhotnik, B.Kawar // J .Am.Coll.Surg. - 1999. - V.189, № 1. - P.21-25.
волокон, ор1снтованих переважно тангенц1ально.
На 120 добу м'язевий шар стшки жовчного Mi-хура виглядае вщновленим, але дещо тоншим в пор1вняны з ¡нтактними дтянками. В 30Hi трансплантату спостер1гаеться шар пухкоТ сполучноТ тканини з високою щтьнютю кровоносних судин р1зного кал1бру. 3i сторони черевноТ' порожнини зона шва виглядае вкритою шаром щтьноТ сполучноТ тканини, за зовшшым виглядом близькоТ' до рубцевоТ'.
На 180 добу морфолопчно пщтверджуеться практично повноцшне вщновлення шар1в ст1нки жовчного Mixypa в 30Hi операцП'. Структурною вщмшнютю компонент1в протоковоТ' ст1нки е на-явн1сть значних прошарюв сполучноТ тканини, як1 роздтяють пучки гладком'язевих волокон. В 30Hi трансплантату знаходиться прошарок щтьноТ' сполучноТ тканини.
Висновки
1. Втьш аутотрансплантати апоневрозу i оче-ревини можуть бути використан1 як додатковий пластичний матер1ал при оперативних втручан-нях на печ1нц1 i жовчних протоках. Важливою умовою для запоб1гання некрозу та л1зису таких трансплантате е щтьна ф1ксац1я трансплантата до васкуляризованоТ' поверхн1 органу, що можливо досягнути завдяки застосуванню адгезив1в.
2. Поряд з можливютю додатковоТ' герметизацП' л1нм з'еднання стшки жовчного протока трансплантат виконуе протективш функци в вщно-
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ СВОБОДНЫХ АУТОТКАНЕВЫХ ТРАНСПЛАНТАТОВ, ИСПОЛЬЗОВАНЫХ В КАЧЕСТВЕ ПЛАСТИЧЕСКОГО МАТЕРИАЛА В ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ МОДЕЛЯХ ОПЕРАЦИЙ НА ПЕЧЕНИ И ЖЕЛЧНЫХ ПРОТОКАХ Хмельницкий С.И.
Ключевые слова: экспериментальные модели операций, печень, желчные протоки, аутоткани, апоневроз, брюшина, пластический материал.
Методом морфологического анализа исследовались репаративные процессы и гистологические трансформации в аутотканях - апоневрозе и брюшине, которые были использованы как для свободной пластики, так и в качестве дополнительного пластического материала при органопротезирующих биоконструкций. Для эксперимента избраны аутоткани - изолированный участок апоневроза прямой мышцы живота, свободный лоскут париетальной брюшины и порция большого сальника. Для фиксации аутотрансплантата использован биосовместимый адгезив n-butylcyanoacrylate. Исследование проведено на экспериментальных животных и состояло из трех последовательных этапов. 1-й - 36 белых безпородних крыс, 11-й - 24 кролей, 111-й - 8 беспородных свиней. Экспериментальные модели операционных ситуаций - фиксация аутотрансплантата к декапсулированому участку печени и создание дефекта в стенке желчного пузыря через все слои с последующим его адгезивным закрытием и герметизацией аутотрансплантатом. Морфологически подтверждено непосредственное участие трансплантатов в репаративном морфогенезе искусственных дефектов стенки желчного пузыря при плотной фиксации трансплантата к подлежащим тканям благодаря адгезиву, что создавало условия для генерации трофологических паттернов и сохранения жизнеспособности небольших по площади аутотрансплантатов.
Summary
COMPARATIVE RESULTS OF MORPHOLOGICAL INVESTIGATIONS OF FREE AUTOTISSULAR GRAFTS USED AS PLASTIC MATERIAL IN EXPERIMENTAL OPERATIONS ON THE LIVER AND BILE DUCTS Khmelnytskiy S.I.
Key words: experimental operations, liver, bile ducts, autotissues, peritoneum, plastic material.
By the method of morphological analysis we study the reparative processes and histological transformations in autotissues as aponeurosis of rectus abdominis and peritoneum, which were used for free flaps grafting as well as an additional plastic material for surgical modeling of organoprosthetic bioconstructions.
The experiments have been carried out on the following autotissues as separated site of aponeurosis of rec-
tus abdominis, free graft of parietal peritoneum, and a portion of caul. Autotissular grafts have been fixed by the tissue compatible n-butylcyanoacrylate adhesive. The experiment has been carried out on the test animals distributed into three groups: I - 36 white outbred rats, II - 24 rabbits, III - outbred pigs. Designed surgeries include the following: the autotissular graft fixation to the decapsulated liver site and formation of the defect in the gall-bladder wall through all the layers with its subsequent closure and packaging by autotissular grafts.
Morphological findings have proved the direct role of the grafts in the reparative morphogenesis of simulated defects of gall-bladder walls under the tight fixation of the grafts to the underlying tissues due to the adhesive that promotes the generation of trophic patterns and the maintenance of vitality in small autotissular grafts.
УДК 616.127-001:577.175.522-085.357]-092.9-055.2
ВПЛИВ rOPMOHOBAMICHOI ТЕРАПМ НА СТУПШЬ ПОШКОДЖЕННЯ АДРЕНАЛ1Н0М М10КАРДА САМ0К-ЩУР1В
Хара M.P., Пелих B.C.
Терноптьський державний медичний университет ¡мен1 1.Я. Горбачевського
В експериментах на гонадектомованих самках щур{в проведено вивчення впливу замжног гормо-нотерапп на ступшь метабол{чних та структурних змт в MioKapdi при експерименталъному eidmeopeHHi некротичного процесу. Для гормонозамжног mepanii використовували гексестрол (0,1 мг/кг) та прогестерон (0,5 мл/кг), яш вводили внутр{шньоочеревинно щоденно протягом 4-х тижтв теля гонадектомп. Некротичне пошкодження мюкарда викликали euympi-шнъом'язовим уведенням 1 мг/кг адреналту. У MioKapdi шлуночтв вивчали активтетъ перекис-ного окиснення л{тд{в за eMicmoM малонового diajibdezidy, dienoeux та тргенових кон'югат1в. Ступтъ структурного пошкодження оцтювали за % некротизованих кардюмюцитом забарв-леного за Гейденгайном мюкарда. Встановили, що розвиток некротичного процесу в MioKapdi гонадектомованих щур{в супроводжуетъся ттенсивтшим, тж у тварин 3i збереженими гонадами, накопиченням npodyKmie перекисного окиснення л{тд{в та бшъшим в{дсотком некротизованих кардюмюцит1в. Комбтована замжна гормонотератя гексестролом та прогестероном за-безпечуе ефективтший, тж монотератя гексестролом, кардюпротекторний ефект в умовах гтерадреналтеми, про що св{дчитъ м1тмальна в1дмттсть eid абсолютних значенъ некастро-ваних тварин показнитв перекисного окиснення л{тд{в та eidcomKa некротизованих кардюмю-upxmie. Це сприяе анаяоггчному протгканню некротичного процесу в серцг, який рееструетъся в тварин 3i збереженими гонадами.
Ключов1 слова: мюкард, некроз, гонадектомт, гормонозамюна терагпя
Вступ
Патолопя серця та судин за даними ВООЗ до-MiHye за показниками захворюваносп та смертность Сучасна тенденц1я до стабт1заци згаданих вище показниш стосуеться головним чином чо-ловшв, а для жшок через менопаузу та збть-шення з BiKOM соц1альноТ активносп ця проблема стае все актуальжшою [1]. На сьогодж в ль TepaTypi е багато даних, як1 пщтверджують, що у жшок ¡шем1чна хвороба серця не завжди вчасно д1агностуеться, а Ti, що мають виставлений fliar-ноз, не завжди отримують адекватне медикаме-нтозне лкування [2, 3]. Патолопя серця на фут1 некрозу чи дистрофи у жшок е наслщком гормонального дисбалансу, зменшення кардюпротек-торних властивостей естрогежв [4, 5, 6]. Зараз активно вивчаеться питания патогенезу впливу естрадюлу та прогестерону на nepeöir патологи мюкарда, висвппюеться проблема неузгоджено-CTi наукових даних щодо Тх трактування [7].
Мета досл1джснни Враховуючи сказане вище, метою дослщження
стало вивчення впливу замюно! гормонотерапп на ступшь метабол1чних та структурних змш в мюкард1 шлуночюв гонадектомованих самок при експериментальному вщтворенж некротичного процесу.
Матср1али та методи дгкипдженни
Некротичне пошкодження мюкарда шлуночш (НПМ) статевозртих самок щур1в викликали од-норазовим внутршньом'язовим уведенням 1 мг/кг адреналшу. У мюкард1 шлуночюв вивчали активнють перекисного окиснення лтщ1в (ПОЛ) за вмютом малонового д1альдепду (МДА), д1ено-вих (ДК) та тр1енових (ТК) кон'югат1в [8]. Ступшь структурного пошкодження оцшювали за % некротизованих кардюмюцитом забарвленого за Гейденгайном мюкарда. Двоб1чну гонадектомш (ГЕ) проводили з використанням наркозу (кета-мш 80 мг/кг внутршньоочеревинно). Для гормо-нозамюноТ терапи використовували 0,02 % олш-ний розчин гексестролу (Г) («Синестрол» Бюфа-рма, Украша) в доз1 0,1 мг/кг та 0,5 % розчин прогестерону (ПГ) («Прогестерон» Фармак,
* (Публжащя в^дображае результаты виконання фрагменту планово)' комплексноГ науково-досл^дноТ роботи «Медико-¡нформацшне досл!дження експериментальноТ патологи eHympiuiHix органа при pi3Hux функцюнальних умовах та i'i корекцп», шифр держреестрацп 0107U114462)
