CC BY
19
УДК: 615.212:612.017
О.М. Поета, В.Й. Мамчур
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 1МУНОТРОПНО1 АКТИВНОСТ1 ДИКЛОФЕНАКУ НАТР1Ю, МЕЛОКСИКАМУ ТА ЦЕЛЕКОКСИБУ
Дтпропетровська державна медична aKadeMÍH
кафедра фармакологи, клтчног фармакологи та фармакоекономiки
(зав. - д.мед.н., проф. В.Й. Мамчур)
Ключовi слова: iмунотропна активтсть, НПЗЗ, мишi, гуморальний та сnецифiчний iMyHimem
Key words: immunotropic activity, NSAIDs, mice, humoral and specific immunity
Резюме. Проведено экспериментальное сравнительное исследование иммунотропной активности ингибиторов ЦОГ-2 мелоксикама, целекоксиба и диклофенака натрия. Изучены факторы, принимающие участие в специфическом иммунитете: проведена оценка влияния препаратов на массу и клеточность лимфоидных органов, а также на гуморальный иммунитет (определение титра гемагглютининов, гемолизинов и количества антителообразующих клеток селезёнки у белых нелинейных мышей). Показано, что с возрастанием селективности препаратов уменьшается их депримирующее влияние на гуморальный и специфический иммунитет. Однако при этом увеличение дозы НПВС приводит к усилению оказываемого ими иммуно-депрессивного эффекта.
Summary. Experimental comparative investigation of immunotropic activity of COX-2 inhibitors - meloxicam, celecoxib and diclofenaci natrii was carried out. The factors taking part in the specific immunity were studied; an assessment of agents impact on the mass, number of cells in lymphoid organs, as well as their impact on humoral immunity (defining of hemagglutinines titre, hemolysines and number of antibody-forming cells in the spleen of white non-linear mice) was carried out. It was shown that along with the growth of selectivity of agents, their depriming impact on humoral and specific immunity falls. However, increase of NSAIDs dose leads to strengthening of immunodepressive effect, caused by NSAIDs.
Кожного дня у свт нестеро!дш проти-запальш засоби (НПЗЗ) приймають бшьш шж 30 млн. пащеннв, а щорiчно понад 300 млн. людей. Лише 1/3 пащеннв застосовують протизапальш засоби, придбаш за рецептом; iншi ж використовують безрецептурш лшарсью форми НПЗЗ. Це призводить до широкого застосування цих препаранв для самолшування i робить проблему !х безпечносн особливо актуальною [7,14,15]. Тому не припиняються дослщження у галузi пошуку нових, бшыл безпечних НПЗЗ, а також постмаркетинговий мошторинг побiчних ефекпв вже юнуючих препаранв. Мехашзм дн ще! групи лшарських засобiв реатзуеться за рахунок гальмування каскаду арахщоново! кис-лоти шляхом шпбування ферменту ЦОГ (СОХ -cyclooxygenase); тим самим обмежуеться синтез простагландишв [13].
З позицш патогенезу запального процесу, особливостей мехашзму терапевтично! дн та
розвитку побiчних ефекпв НПЗЗ важливо те, що вищляють двi iзоформи ЦОГ: ЦОГ-1 та ЦОГ-2. Вщомо, що ЦОГ-2 вiдiграe ключову роль в утворенш так званих «прозапальних» проста-гландинiв, тому з li iнгiбуванням пов'язана основна трiада терапевтичних ефекпв НПЗЗ: знеболювальна, протизапальна та жарозни-жувальна дiя [10,13,17]. Бшьшють же побiчних ефектiв НПЗЗ пов'язаш з iнгiбуванням ЦОГ-1, що вщповщае за утворення простагландинiв, як пiдтримують цiлiснiсть слизово! оболонки шлунково-кишкового тракту, нирковий кровотiк та функщю тромбоцитiв [12].
Важливо вiдмiтити, що особливо високий ризик розвитку побiчних ефекпв спостернасться в осiб похилого та старечого вiку, якi становлять бшьш шж 60% користувачiв НПЗЗ [15] та мають вiкову дисфункщю iмунноl системи, що су-проводжусться розвитком ряду патологiчних процесiв (атеросклероз, дiабет осiб похилого
вшу, остеопороз, аутоiмуннi захворювання тощо) [3,4,5]. Також вщомо, що багато лшарських засобiв можуть проявляти ненавмисну iмуно-токсичнiсть (unintendant immunotoxicity) - пош-коджуюча дiя препарату на iмунну систему не пов'язана з його основним ефектом, що може призвести до розвитку шфекцшних ускладнень та зниження резистентносп органiзму до пухлин [1].
1з лiтературних джерел вщомо, що НПЗЗ можуть мати помiрну iмуносупресорну дiю, яка проявляеться при !х довготривалому використан-нi i носить «вторинний» характер: знижуючи проникшсть капiлярiв, НПЗЗ ускладнюють контакт iмунокомпетентних клiтин з антигеном, а також контакт антитш iз субстратом [6,11]. Наряду з цим, НПЗЗ можуть проявляти iмуномодулюючу дда, яка пов'язана зi здатнiстю iнгiбувати ЦОГ, що каталiзуе початковий етап бiосинтезу простагландишв, здатних пригш-чувати функцп дозрших Т- i В-клiтин, особливо кооперащю iмунокомпетентних клiтин [11].
Метою нашого дослiдження було вивчення впливу переважно селективного шпб^ора ЦОГ-2 мелоксикаму та високоселективного шпб^ора ЦОГ-2 целекоксибу на специфiчний та гумо-ральний iмунiтет у порiвняннi з неселективним шпб^ором ЦОГ диклофенаком натрiю.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Експерименти проведеш на бiлих нелiнiйних статеводозрiлих мишах (самцях та самицях), масою 18-24 г, котрi утримувалися на стандартному ращош вiварiю ДДМА. Дослщжуваш препарати вводили протягом 10 дiб.
Нашi дослiдженя включали визначення впливу препара^в на масу та кл^иннють лiм-фо!дних органiв, якi е показниками специфiчного iмунiтету. Тимус та селезшку видiляли на 7-й день тсля завершення введення препаратiв, зважували та визначали коефiцiент маси лiм-фо!дних органiв i концентрацiю мононуклеарних клiтин [8].
Для оцiнки рiвня гуморально! iмунно! вiдповiдi на 5 добу експерименту тварин iмунiзували одноразовим внутршньоочеревин-ним введенням 3% суспензи еритроцитiв барана у дозi 2108 еритроцитiв на мишу, в об'емi 0,2 мл фiзiологiчного розчину. Визначення кшькосп антитiлоутворюючих клiтин (АУК) селезшки за методом Ерне та Нордша [8] базувалося на здатностi антиеритроцитарних антитш, що продукуються антитiлоутворюючими кттинами
iмунiзованих тварин, руйнувати в присутносп комплементу еритроцити барана, якi помщали разом з клiтинами селезiнки до агарозного гелю. Визначення титру гемаглютишшв та гемолiзинiв у сироватцi кровi iмунiзованих тварин проводили стандартним методом [8], результати пред-ставленi в одиницях - log2 титра.
Дози дослщжуваних препаратiв розрахо-вувались з використанням коефiцiенту, який визначав сшввщношення мiж дозами лiкарських засобiв для людини i мишi [2,3,8]. Диклофенак натрда вводили пiддослiдним тваринам вну-трiшньоочеревинно у дозах 6 i 30 мг/кг, мелоксикам та целекоксиб - внутршньошлун-ково в дозах 1 i 5 мг/кг та 26 i 130 мг/кг вщповщно. Контрольнi групи тварин отримували вщповщний розчинник (дистильовану воду та 0,9% фiзiологiчний розчин).
Статистичну обробку результат проводили за допомогою методiв параметрично! статистики (t-критерiю Стьюдента) [9].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiзом та узагальненням результатiв проведених нами дослщжень встановлено, що введення двох рiвнiв доз усiх обраних НПЗЗ викликало однонаправленi, достовiрнi змiни бшьшост дослiджуваних показникiв специ-фiчного та гуморального iмунiтету у порiвняннi з контрольними тваринами. Щц впливом дослщ-жуваних препаратiв паралельно iз зниженням гуморально! ланки iмунно! системи вщбувалося зменшення маси тимусу, кiлькостi лiмфо!дних клiтин у тимусi, а також маси селезшки та кшькосп лiмфо!дних кттин у селезiнцi (табл.1). Аналiз ди препаратiв на титри циркулюючих антитiл у сироватцi кровi мишей показав найбiльшу активнiсть диклофенаку натрда, який у дозах 6 та 30 мг/кг виявляв шпбуючий вплив на титри гуморальних антитiл: 71,6% (р<0,05) та 85,3% (р<0,05) на титр гемолiзинiв, та 71,9% (р<0,05) i 81,7% (р<0,05) на титр гемаглютишшв. Введення мелоксикаму зумовлювало зниження та^в гемаглютинiнiв та гемолiзинiв на 22,7% (р<0,05) i 14,4% (р<0,05) у дозi 1мг/кг, та на 33,3% (р<0,05) та 30,9% (р<0,05) у дозi 5мг/кг. Целекоксиб викликав достовiрно значуще пригнiчення титру гемолiзинiв на 15,5% (р<0,05) лише в дозi 130 мг/кг (табл.2).
Результати дослщження впливу диклофенаку натрiю, мелоксикаму та целекоксибу на кшьюсть АУК селезшки iмунiзованих мишей вiдображенi на рисунку.
09/ Том XIV/ 2
5
Таблиця 1
Дозозалежний вплив нестероТдних протизапальних лжарських засоб1в на показники маси та клггинност лЬкфо'щних орган1в у бiлих нел1н1йни\ мишей (M±m)
Диклофенак, мг/кг Мелоксикам, мг/кг Целекоксиб, мг/кг
Показники контроль 6 30 контроль 1 5 контроль 26 130
n=10 n=8 n=7 n=10 n=9 n=8 n=10 n=8 n=8
Маса тимуса, мг 42,0±2,1 36,6±1,7 33,4±1,3* 38,0±3,0 35,3±1,6 34,1±1,7 40,4±2,7 36,5±1,9 34,6±1,7
Ввдносна маса 2,0±0,1 1,7±0,1 1,5±0,1±* 1,5±0,1 1,5±0,1 1,4±0,1 1,9±0,1 1,6±0,1 1,5±0,1
тимуса, у.о.
Кшьюсть л1мфоТдиих кл1тии у тимус1,106 129,5±4,5 121,5±4,6 99,5±4,0* 151,6±4,6 158,5±7,9 130,9±3,4 122,8±7,9 109,4±6,0 105,6±7,4
Маса селезшки, мг 195,9±4,1 151,8±3,9* 132,9±2,3* 225,5±8,4 182,9±6,5* 172,0±8,9* 220,5±6,2 203,5±6,8 177,9±9,9*
Ввдносна маса 9,1±0,3 7,4±0,3* 5,6±0,2* 8,4±1,3 7,9±0,3* 7,3±0,5* 8,7±0,8 7,2±0,6 6,5±0,9*
селезшки, у.о.
К1льк1сть л1мфоТдаих кл1тин у селезшщ, 106 184,3±7,3 141,6±6,0* 104,8±3,9* 197,1±10,0 172,5±5,0* 160,5±8,1* 210,8±16,7 184,5±9,5 162,3±8,9*
П р и м i т к и :*- BÍporiqHO в^^зняються при порiвняннi з контрольною групою (р<0,05);
Отримаш нами даш свiдчать, що дослщ-жуваш препарати зменшують кiлькiсть АУК се-лезiнки. Так, при 10-денному введенш дикло-фенаку натрiю в дозах 6 та 30 мг/кг, з прове-денням iмунiзацil тварин на 5 день дослщження, кiлькiсть АУК селезшки зменшувалась у порiв-няннi з контролем на 66,3% (р<0,05) та 80% (р<0,05) вiдповiдно. Пiд впливом мелоксикаму, у
дозах 1 та 5 мг/кг, також спостершалось пригш-чення iмунноl вiдповiдi, при цьому кшьюсть АУК селезiнки знижувалась на 35,7 % (р<0,05) та 44,3% (р<0,05) вiдповiдно. При введеннi целе-коксибу пригнiчення антитiлоутворення кл^и-нами селезшки складало 25% (р<0,05) при введенш дози 26 мг/кг та 30,9% (р<0,05) при введенш дози 130 мг/кг.
Таблиця 2
Показники стану iмунноT в1дпов1д1 у бших нелiнiйни\ мишей пiд впливом нестеро'щних
протизапальних лжарських засоб1в (M±m)
Диклофенак, мг/кг Мелоксикам, мг/кг Целекоксиб, мг/кг
Показник контроль 6 30 контроль 1 5 контроль 26 130
n=9 n=8 n=6 n=10 n=8 n=9 n=10 n=9 n=8
Юльюсть л1мфоТдних клиин в селезшщ,106 186,5±5,4 130,9±5,4* 93,6±2,8* 208,9±7,3 174,5±5,3* 165,3±6,7* 195,3±21,5 149,6±2,6* 141,8±5,2*
Концентрация АУК в селезшщ, 106 288,4±10,3 408,4±23,5* 568,7±22,3* 242,4±10,5 304,3±10,9* 304,5±9,9* 275,7±30,6 334,7±5,9 355,2±12,7*
Юльюсть АУК в селезшщ, 103 116,0±2,9 39,1±1,9* 23,1±0,9* 129,8±5,7 83,4±4,2* 72,3±4,5* 120,0±5,6 90,0±3,0* 82,9±3,7*
Титр гемолзишв, log2 9,5±0,7 2,7±0,4* 1,4±0,3* 8,4±0,3 7,2±0,5 5,8±0,5* 8,4±0,4 7,5±0,2 7,1±0,3*
Титр гемаглютииiиiв, log2 8,2±0,2 2,3±0,4* 1,5±0,2* 7,5±0,3 5,8±0,5* 5,0±0,5* 8,0±0,3 7,4±0,2 7,1±0,3
П р и м i т к и :*- вiрогiдно в^^зняються при порiвняннi з контрольною групою (р<0,05);
Результати проведеного нами дослщження пiдтверджують, що здатнiсть пригнiчувати гу-моральний iмунiтет при тривалому застосуваннi диклофенаку натрда, навiть у невеликих дозах, е одним з його небезпечних побiчних ефектiв. Однак при цьому нами встановлена iмуно-депресивна дiя, стосовно дослщжуваних ланок iмунiтету i у переважно- та високоселективних iнгiбiторiв ЦОГ-2 мелоксикаму та целекоксибу, якi за багатьма показниками вважаються без-
печшшими для застосування в клiнiчнiй практищ порiвняно з диклофенаком натрiю та шдоме-тацином. Високоселективнi iнгiбiтори ЦОГ-2 е единою групою НПЗЗ, яю можуть використо-вуватись для тривало! протизапально! терапи за неревматичними показаннями [16], що, однак, може призвести до пригшчення функцiй iмунноl системи та зниження резистентност органiзму до патогенних чинниюв.
2
о а н х
о *
к
X X
<и
X
£
100"
90-
80-
70-
60-
50-
40-
30-
20-
10
В
*
\\\\\\\ч^
.\\W\444V .\\4\W44V .\\4\W44V .\\4\W\4V .\\4\W44V .\\4\W44V .\\4\W44V .\\4\W44V .\\4\W\4V .\\4\W44V .\\4\W44V .\\4\W44V .\\4\W44V .\\4\W\4V .\\4\W44V .\\4\W44V .\\4\W44V .\\4\W44V .\\4\W\4V .\\4\W44V
*
лллл/
лда/
ЛЛЛЛ^
1
7
Дикл оф енак натрт
Мелоксикам
Целекоксиб
Ш контроль Об мг/кг □ 30 мг/кг Ш контроль мг/кг 0 5 мг/кг Ш контроль □ 26 мг/кг □ 130 мг/кг
Динамша змш кiлькостi АУК у селезшщ пiд впливом нестерощних протизапальних лшарських засоб1в у бiлих нелiнiйних мишей
Прим1тка:*- в1ропдно вщр1зняються при пор1внянш з контрольною групою (р<0,05)
ВИСНОВКИ
1. Зниження резистентносп оргашзму до патогенних чинниюв е одним iз небезпечних по-бiчних ефектiв як неселективних, так i пере-важно- та високоселективних iнгiбiторiв ЦОГ-2 при !х тривалому застосуваннi.
2. Здатшсть пригнiчувати гуморальний та
специфiчний iмунiтет при тривалому засто-суваннi НПЗЗ зростае iз збiльшенням !х дози.
3. Збшьшення селективностi НПЗЗ супро-воджуеться ослабленням !х пригнiчувального впливу на специфiчний та гуморальний iмунiтет.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бутенко Г.М. Иммунологические проблемы лекарственной терапии // Вюник фармакологи та фар-маци - 2005. - №10. - С.2-5.
2. Бутенко Г.М., Терешша О.П., Максимов Ю.М. Доклшчне вивчення 1мунотоксично! ди лжарських засоб1в: (методичш рекомендаций - К., 2000. - 19с.
3. В1ков1, статев1 та генетичш особливосп впливу 1мунотропних препарапв в експерименп /
Бутенко Г., Родшченко А., Андр1анова Л. та ш. // В1сник фармаколог^' та фармаци. - 2008. - №2. -С.40-44.
4. Влияние пептидного фактора эпифиза на возрастные изменения функций иммунной и эндокринной систем / Бутенко Г.М., Коркушко О.В., Лабунец И.Ф. и др. // Журн. АМН Укра!ни.-2002.-Т.8, №3.-С.457-471.
5. Вплив 1ндуктор1в штерферону на р1вень гумо-
*
0
09/ Том XIV/ 2
7
рально! iMyHHoi' вiдповiдi у мишей лiнiй BALB/C та С57/В1/6 pi3Horo BiKy / Роднiченко А.£., Андрiанова Л.Ф., Пiшель 1.М. та iH. // Iмyнологiя та алерголопя. -2007. - №4. - С.6-10.
6. Давтян Л. Противовоспалительные «универсалы» // Шки Укра'ни. - 2005. - №5. - С. 95-97.
7. Дзяк Г.В., Викторов А.П., Гришина Е.И. Нестероидные противовоспалительные препараты. - К.: Морион, 1999. - 122 с.
8. Доклшчш дослщження лшарських засобiв: (методичш рекомендацп) / Пвд ред. О.В.Стефанова -К.: Авщена, 2001. - 528с.
9. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Ехсе1. - К.: Морион, 2001. -408с.
10. Макаренко О.В., Мамчур В.Й. 1нпбггори цик-лооксигенази - як зробити правильний вибiр неошо1'д-ного анальгетика? // Вкник фармакологи та фармаци. - 2007. - №8. - С.48-54.
11. Современные аспекты рационального обезболивания в медицинской практике: Практ. руковод-
ство / Под.ред. Трещинского А.И., Усенко Л.В., Зу-панца И.А. - К.: Морион, 2000. - 63с.
12. Шаповал О.Н. Нестероидные противовоспалительные средства: проблемы и перспективы применения в медицинской практике // Провизор. - 2004. -№12. - С.6-10.
13. Штрыголь С. Ю. Фармакологические свойства и проблемы безопасности применения нестероидных противовоспалительных препаратов - селективных и специфических ингибиторов циклооксигеназы-2 // Провизор. - 2005. - №2. - С. 37-42.
14. Шухов В.С. О нестероидных противовоспалительных средствах // Лечащий врач. - 2001. - №2. -С.48-51.
15. Щёкина Е.Г., Дроговоз С.М., Страшный В.В. НПВС - Проблемы безопасности // Провизор. - 2003. - №4. - С.8-12.
16. Harris R. Cyclooxygenase-2 (COX-2) and the inflammogenesis of cancer// Subcell Biochem. - 2007. -Vol.42. - Р. 93-126.
17. Vane J.R. NSAID's. COX-2 inhibitions and the gut // Lancet - 1995.- Vol. 346. - P. 1105-1106.
♦
УДК 616.441-008.61:612.833 О.Г. Родинський
МЕХАН1ЗМИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КОМПОНЕНТ1В СПИННОМОЗКОВИХ РЕФЛЕКТОРНИХ ДУГ ЗА УМОВ ГШЕРТИРОКСИНЕМП
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра фiзiологii
(зав. - д.мед.н. О.Г.Родинський)
Ключовi слова: спинний мозок, нейрони, аферентнi та еферентнi шляхи, нервово-м 'язовий апарат, мехашзми функцiонування, тиреоiдинi гормони, гiпертироксинемiя Key words: spinal cord, neurons, afferent and efferent pathways, neuromuscular apparatus, functioning mechanisms, thyroid hormones, hyperthyroidism
Резюме. В обзоре рассмотрена роль повышенного содержания в крови тиреоидных гормонов в механизмах функционирования компонентов спинномозговых рефлекторных дуг. Сделан вывод, что тиреоидные гормоны существенно модифицируют функции двигательных систем спинного мозга посредством изменений в кинетике трансмембранных ионных процессов, модуляции возбудимости отдельных нейронов, нервных путей, структур нервно-мышечной системы, влияния на процессы дифференциации и роста указанных формирований, изменения их чувствительности к нейромедиаторам путем повышения интенсивности метаболизма или повышения чувствительности к данным веществам. Summary. In the review the role of thyroid hormones (particular, in case of their increased content in the blood) in the mechanisms of functioning of the spinal reflex arcs components is submitted. The conclusion was made, that thyroid hormones appreciably modify functions of motor systems of the spinal cord by means of changes in kinetics of transmembrane ion processes, modulation of excitability of separate neurons, nerve pathways and structures of neuromuscular system, influence on processes of differentiation and growth of the mentioned-above formations, changes of their sensitivity to neuromediators by increasing of metabolism intensity or sensitivity to given substances.
